Планування уроків трудового навчання

Реферат на тему:

Планування уроків трудового навчання

При розробці календарних планів по кожнім класі вчитель повинний спиратися на основні вимоги реформи загальноосвітньої і професійної школи, у яких сказане, що, для удосконалювання змісту утворення необхідно:

— гранично чітко викласти основні поняття і ведучі ідеї навчальних дисциплін, забезпечити необхідне відображення в них нових досягнень науки і практики;

— докорінно поліпшити постановку трудового виховання, навчання і професійної орієнтації в загальноосвітній школіпідсилити політехнічну спрямованість змісту утвореннябільше приділяти увагу практичним і лабораторним заняттям, показу технологічного застосування законів фізики, хімії, біології й інших наук, створюючи тим самим основу для трудового навчання і професійної орієнтації молоді;

— по кожнім предметі і класу визначити оптимальний обсяг умінь і навичок, обов’язкових для оволодіння учнями.

На уроках трудового навчання учні початкових класів опановують необхідними в житті елементарними прийомами роботи з різними матеріалами, вирощування сільськогосподарських рослин, ремонту учебно — наочних приладдя, виготовлення іграшок, різних корисних предметів для школи. Уже на цій ступіні починається ознайомлення з деякими доступними для розуміння дітей професіями.

За основу тематичного планування на рік і на всі роки навчання в початкових класах педагогічно найбільше доцільно прийняти просування учнів в оволодінні комплексом програмних знань і умінь. Варто також врахувати, що знання й уміння, що здобуваються на уроках по одному виді технічної праці, використовуються при проведенні уроків по інших видах технічного і якоюсь мірою сільськогосподарської праці.

У методичному відношенні можливі різні варіанти планування уроків трудового навчання, але при цьому увага вчителя повинна концентруватися на тім, щоб з перших уроків технічної і сільськогосподарської праці почати просування дітей в оволодінні цілим комплексом програмних знань і умінь, що мають первісне політехнічне значення. Любою урок при всій розмаїтості методів його проведення повинний забезпечити на кожнім етапі виконання усього чи якоїсь частини комплексу вимог програми трудового навчання.

При підготовці до занять планування уроків трудового навчання займає центральне місце. Учитель повинний дати чітке представлення про предмети праці, знаряддях праці, політехнічних знаннях і уміннях трудової діяльності. Усі методичні, теоретичні і практичні задачі зважуються вчителем при складанні календарного плану на навчальний рік. Як приклад приведемо фрагмент із календарного плану (табл.2).

Зразковий фрагмент календарно — тематичного плану уроку по трудовому навчанню:

Методи, обумовлені по видах діяльності учнів.

По видах діяльності методи, що учиться, підрозділяють на репродуктивні (відтворюючі), частково пошукові, проблемні і дослідницькі.

Репродуктивні методи сприяють формуванню умінь запам’ятовувати інформацію і відтворювати її. Розглянуті вище словесні методи в сполученні з демонстраційними з погляду видів діяльності вчителя можна характеризувати як объяснительно — ілюстративні. Ці методи в основному будуються на передачі інформації за допомогою слова, демонстрації натуральних об'єктів і графічних зображень. Одержувані на основі використання объяснительно — ілюстративного методу знання, як правило, залишаються на невисокому рівні знань — копій, тобто учні запам’ятовують інформацію і репродуктивно відтворюють її. Для досягнення більш високого рівня знань вчитель організує діяльність дітей по відтворенню не тільки знань, але і способів дій. Способи відтворення заданих видів діяльності успішно засвоюються при використанні репродуктивних методів. У даному випадку велика увага варто приділяти інструктажу з демонстрацією прийомів роботи. Сутність вступного, поточного і заключного інструктажу викладена вище. При виконанні практичних завдань репродуктивна діяльність дітей виражається у формі вправ. Кількості відтворень і вправ при використанні репродуктивного методу обумовлюється складністю навчального матеріалу. Практика показує, що, наприклад, для освоєння прийомів різання папера ножицями по прямої лінії досить провести до десяти вправ, а для освоєння прийомів обрізання блоку книги ножем по фальці-лінійці необхідно виконати до ста вправ. Відомо, що учні молодших класів не можуть довгий час виконувати ті самі тренувальні вправи. Тому систему вправ варто будувати таким чином, щоб у них постійно вносилися елементи новизни. Наприклад, вправи по згинанню папера в 3класі здійснюються в плині декількох уроків у процесі виготовлення різних виробів: пакетів, кармашков, шапочок, стаканчиков, голубів, човників, корабликів, коробочок. Подібним чином у процесі репродуктивної діяльності проводяться вправи по різанню папера ножицями склеюванню папера і т.д.

Пошуковий^-частково-пошуковий метод, називаний іноді евристичним, містить у собі елементи репродуктивної і пошукової діяльності. Суть методу полягає в тім, що учнем не дається остаточне рішення задачі, частина посильних питань їм пропонується вирішити самостійно. Для розвитку самостійності і творчої ініціативи учитель використовує різні прийоми. На першому етапі діти виконують завдання по технологічних картах з найдокладнішим описом операцій і прийоми роботи. Поступово при складанні технологічних карт частина даних навмисне пропускається. Це змушує дітей самостійно вирішувати деякі посильні для них задачі. Далі кількість відсутніх даних у технологічній карті збільшується. Учні привчаються спочатку в класі під керівництвом учителя, а потім самостійно розробляти технологічний процес виконання нескладних виробів, знаходити при цьому раціональні способи роботи. Наприклад, при виготовленні папки для листівок частина посильних задач учні вирішують у процесі пошукової діяльності. Вони встановлюють кількість кришок у папки, визначають по величині стопки листівок довжину, ширину і товщину папки. Далі учні підраховують, скільки і які деталі. Так, у процесі частково пошукової діяльності учні спочатку одержують представлення про виріб, потім планують послідовність роботи і, нарешті, здійснюють технологічні операції по реалізації проектів у закінчені вироби.

Проблемний метод навчання передбачає постановку визначених проблем, що зважуються в результаті творчої діяльності учнів. Цей метод розкриває перед учнями логіку наукового пізнання. Елементи проблемної методики можна вводити на уроках трудового навчання в 3 класі.

Так, при моделюванні корабликів учитель демонструє досвіди, що ставлять перед учнями визначені проблеми. У склянку, заповнена водою, поміщають шматочок фольги. Діти спостерігають, що фольга занурюється на дно. Чому фольга тоне? Діти висувають припущення, що фольга — важкий матеріал, тому вона тоне. Тоді вчитель робить з фольги коробочку й обережно опускає в склянку вниз дном. Діти спостерігають, що в цьому випадку та ж фольга утримується на поверхні води. Так виникає проблемна ситуація. І перше припущення про те, що важкі матеріали завжди тонуть, не підтверджується. Виходить, справа не в самому матеріалі (фользі), а в чомусь іншому. Учитель пропонує уважно розглянути ще раз шматочок фольги і коробочку з фольги й установити, чим вони відрізняються. Учні встановлюють, що ці матеріали відрізняються тільки за формою: шматочок фольги має плоску форму, а коробочка з фольги — об'ємну пустотілу форму. Чим заповнені пустотілі предмети? (Повітрям). А повітря має невелика вага. Він легкий. Який можна зробити висновок? (Пустотілі предмети навіть з важких матеріалів, як метал, заповнені (легенею (повітрям, не тонуть.) Чому не тонуть великі морські кораблики, зроблені з металу? (Тому що вони пустотілі) що буде, якщо коробочку з фольги проколоти шилом? (Вона потоне.) Чому? (Тому що заповниться водою.) Що відбудеться з кораблем, якщо його корпус одержить пробоїну і заповниться водою? (Корабель потоне.).

У такий спосіб учитель, створюючи проблемні ситуації, спонукує учнів будувати гіпотези проводячи досвіди і спостереження, дає можливість учнем чи спростовувати підтверджувати висунуті припущення, самостійно робити обґрунтовані висновки. При цьому учитель використовує пояснення, бесіди, демонстрації предметів, проведення спостережень і досвідів. Усе це створює перед учнем проблемні ситуації, утягує дітей у науковий пошук, активізує їхнє мислення, змушує їх прогнозувати й експериментувати. Таким чином, проблемний виклад навчального матеріалу наближає навчальний процес у загальноосвітній школі до наукового пошуку.

Дослідницький метод варто розглядати як вищу ступінь творчої діяльності учнів, у процесі якої вони знаходять рішення нових для них задач. Дослідницький метод формує в знання, що учиться, і уміння які мають високий ступінь переносу і можуть застосовуватися в нових трудових ситуаціях. Використання цього методу наближає процес навчання до наукового пошуку, де учні знайомляться не тільки з новими науковими істинами, але і з методикою наукового пошуку. Природно, що по змісту дослідницький метод у науці відрізняється від дослідницького методу в навчанні. У першому випадку дослідник відкриває суспільству нові, раніше не відомі явища і процесиу другомуучень відкриває явища і процеси лише для себе, що не представляють новизни для суспільства. Іншими словами, у першому випадку відкриття здійснюються в соціальному плані, другий^-другім-в-другому — у психологічному. Учитель, ставлячи перед учнями проблему для самостійного дослідження, знає як результат, так і шляху рішення і види діяльності, що приводять учня до правильного рішення поставленої проблеми. Таким чином, дослідницький метод у школі не переслідує мети зробити нові відкриття. Він уводиться вчителем для того, щоб виховати в риси характеру, що учиться, необхідні для подальшої творчої діяльності.

Розглянемо на конкретному прикладі елементи дослідницького методу. На уроці вчитель ставить перед дітьми задачу — підібрати для виготовлення кораблика папір, що повинна мати наступні ознаки: добре офарблюватися, бути щільної, міцної, товстої. У розпорядженні кожного учня маються зразки писальної, газетної, малювальної, побутовий (споживчої) папери і кальки, кисті, баночки з водою. У процесі нескладних досліджень з наявних видів папера учень вибирає для виготовлення корпуса моделі кораблика такий папір, що володіє всіма перерахованими ознаками. Допустимо, що перший учень починає перевіряти ознаку окрашиваемости. Проводячи кистю з фарбою по зразках писального, газетного, малювального, споживчого папера і кальки, учень установлює, що писальний, малювальний, споживчий папір і калька є щільними паперами, газетна — нещільної. Учень робить висновок, що газетний папір не годить для корпуса кораблика. Розриваючи наявні зразки папера, учень установлює, що писальний і споживчий папір неміцна. Виходить, ці види не підходять для виготовлення корпуса кораблика. Далі учень уважно розглядає види папера, що залишилися — малювальну і кальку — і встановлює, що малювальний папір більш товста, чим калька. Отже, для виготовлення корпуса кораблика необхідно використовувати малювальний папір. Цей папір володіє всіма необхідними ознаками: добре офарблюється, щільна, міцна, товста. Перевірку видів папера варто було б починати з ознаки міцності. Після цієї перевірки в розпорядженні учня залишилося б тільки два види папера: калька і малювальна. Перевірка ознаки товщини дала можливість учню з двох видів, що залишилися, відразу вибрати необхідну для кораблика малювальний папір. При використанні дослідницького методу, як показує розглянутий приклад вибору папера, учню не дається готове рішення задачі. У процесі спостережень, проб, досвідів, нескладних досліджень учень самостійно приходить до узагальнень і висновків. Дослідницький метод активно розвиває творчі здібності учнів, знайомить школярів з елементами наукового пошуку.

ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА:

1. Абилов К. С. Развитие трудолюбия у младших школьников. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидат педагогических наук. Баку, 1965.

2. Айтпаева А. К. Казахские народные игры как средство воспитания младших школьников. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. А., 1997.169 с.

3. Алексюк А. Н. Проблема методов обучения в общеобразовательной школе. М., 1979.

4. Анохина Т. А. Учебник как средство систематизаций знаний учащихся. Автореферат, М., 1985.

5. Армаганян Л. Х. Главное звено трудового воспитания в школе. Начальная школа. № 5,1986, с.37−39.

6. Ахияров К. Ш. Трудовое воспитание в сельской общеобразовательной школе на современном этапе. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора педагогических наук. М., 1974.

7. Бабаев М. А. Роль беседы в активизации учащихся в начальных классах в процессе обучения. Баку, 1972.

8. Бабанский Ю. К. Педагогика. М., 1988.

9. Байзакова Е. М. Развитие методов обучения в истории начальной школы Казахстана. Автореферат. А., 1995.

1. 10. Баранова С. П., Сластенина В. А. Педагогика. М., 1986.

2. 11. Бокарев Л. Ю. Трудовое обучение и воспитание младших.

школьников в практике учителей. Начальная школа. № 5, 1983. с. 47. 12. Болдырев Н. И. Педагогика. М., 1968.

1. 13. Брызгалова С. И. Функции и место проблемного изложения и эвристической беседы в обучении старшеклассников. Автореферат. М., 1976.

2. 14. Верзилин Н. М. Об определении и классификации методов обучения. Советская педагогика. № 8, 1957.

3. 15. Галагузова М. А. Активизация творческой познавательной деятельности учащихся на уроках труда. Начальная школа. № 7, 1987.

4. 16. Гальперин П. Я. Методы обучения и умственное развитие ребенка. М., Издательство МГУ, 1985.

5. 17. Голант Е. Я. Методы обучения в советской школе. М., 1957.

6. 18. Гурасова А. М. Вопросы методики трудового обучения в начальных классах. М., 1967.

7. 19. Данилов М. А., Есипов Б. П. Дидактика. М., 1957.

8. 20. Дзюба М. Т. Воспитывающие значение беседы как учебного метода. Автореферат, А., 1973.

9. 21. Занков Л. В. Дидактика и жизнь. М., Просвещение, 1982.

10. 22. Ильина Т. А. Педагогика. М., 1984.

11. 23. Кантарбаев С. Е. Формирование учебной деятельности как средство трудового воспитания младших школьников. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. А., 1996.

12. 24. Колганова А. В. Трудовое обучение и воспитание младших школьников. Начальная школа. № 4, 1987. с.75−78.

13. 25. Конышева Н. М. Трудовое обучения. Начальная школа. № 4, 1998.

14. 26. Конышева Н. М. Формирование мировоззрения учащихся в курсе предмета трудовое обучение. Начальная школа. № 7, 1996.

15. 27. Костенков П. П. Трудовое воспитание как педагогический прооцесс. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук. А., 1968.

16. 28. Крупская Н. К. Методические заметки. Педагогическое сочинение. М., т.3. 1959. с. 556−557.

17. 29. Лемберг Р. Г. Методы обучения в школе. А., 1958.

18. 30. Лернер И. Я., Скаткин М. Н. О методах обучения. Советская педагогика. М., 1973.

19. 31. Лернер И. Я. Дидактические основы методов обучения. М., 1981.

20. 32. Лордкипанидзе Д. О. Принципы организации и методы обучения. М., 1957.

21. 33. Луначарский А. В. Учитель, учись. Учительская газета.№ 1, 1924.

22. 34. Лында А. С. Методика трудового обучения. М., Просвещение,.

1977.

1. 35. Лысенкова С. Н. Методы опережающего обучения. Книга для учителя из опыта работы. М., Просвещение, 1988.

2. 36. Майорова И. Г., Романова В. И. Дидактический материал по трудовому обучению. М., Просвещение, 1979.

3. 37. Маслов С. И. Оборудование уроков трудового обучения. Начальная школа. № 9, 1990.с.51.

4. 38. Маслов С. И. Развитие творческих возможностей младших школьников на уроках трудового обучения. Начальная школа. № 8, 1989.с.74.

5. 39. Макаренко А. С. Проблемы школьного советского воспитания. Сочинение. М., 1958.т.5.с.117.

6. 40. Онищук В. А. Урок в современной школе. М., 1986.

7. 41. Оралбекова Т. Ш., ДюйсебаеваК.С. Трудовое обучение. Учебник для 3класса общеобразовательной школы. А., Атамура, 1998.

8. 42. Оралбекова Т. Ш. Методическое руководство. Пособие для учителей. А., Атамура, 1998.

9. 43. Основные дидактики /Под ред. Есипова Б. П. М., 1967.

10. 44. Пенкнович Г. Ю. пути повышения эффективности трудового обучения учащихся на занятиях в школьных мастерских. Автореферат диссертации степени кандидата педагогических наук. М., 1970.

11. 45. Петров Л. В. Сказка о сгибании бумаги. Начальная школа. № 6, 1996.

12. 46. Печерский М. С. Эстетическое воспитание на уроках труда. М., 1969.

13. 47. Плескацевич Н. М. Эвристическая беседа и ее роль в процессе обучения. Минск, 1969.

14. 48. Попова В. В. Из опыта проведения уроки трудового обучения. Начальная школа. № 4, 1979.

15. 49. Проблемы методов обучения в современной общеобразовательной школе / Под ред. Ю. К. Бабанского, И. Д. Зверева, Э. И. Моносзона. М., 1980.

16. 50. Рожнев Я. А. Методика трудового обучения с практикумом в учебных мастерских. М., Просвещение, 1988.

17. 51. Рожнев Я. А. Примерное планирование уроков трудового обучения. Начальная школа № 1, № 7, 1989. с. 36, с. 52.

18. 52. Рубинштейн с.л. Основы общей психологии. М., Учпедгиз, 1940. с. 5006.

19. 53. Сабиров Т. С. Наблюдение как метод учебно — воспитательной работы в школе.

20. 54. Савенкова А. И. Аппликация из бумаги. Начальная школа. № 7, 1987.с.51.

21. 55. Сатканов О. С. Пути совершенствования трудового обучения с использованием средств декоративноприкладного искусства в начальных классах казахской школы. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук. А. 1994.

22. 56. Сатканов О. С. Трудовое обучение 1−4 класс. (с каз. язык. обучения) А., Рауан, 1992;1995.

23. 57. Сатканов О. С. Трудовое обучения (перевод с казахского) 1−2 классы. А., Рауан, 1993;1994.

24. 58. Сатканов О. С. Трудовое обучение (учебник) 1 класс. А., Рауан, 1994.

25. 59. Сатканов О. С. Программы начальной школы. Трудовое обучение.

(1−2класс). А., Рауан, 1994.

60. Программа по методике трудового обучения с практикумом для.

подготовки учителей начальных классов и бакалавра наук на факультете ПМНО спец. 03.08. А., ТП. Казжолы, 1995.

1. 61. Скаткин М. Н. Методология и методика педагогических исследований. М., 1986.

2. 62. Сорокин Н. А. Дидактика. М., 1974.

3. 63. Учебные программы общеобразовательной школы (1−4классы)/.

Состав. Коллектив авторов Казахского института проблем образования им. И.Алтынсарина. А., 1997.

Харламов И. Ф. Педагогика. Минск, 1979.