Соціальне страхування

Зміст страхування соціальний внесок Вступ

1. Поняття та сутність ЄСВ

2. Порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ

3. Контроль та відповідальність за порушення у сфері сплати ЄСВ Висновок Список використаної літератури Вступ Актуальність теми. Одним із основних інструментів соціальної політики є соціальне забезпечення, яке реалізується на рівні двох підсистем — соціального страхування та соціальної допомоги.

Соціальне страхування є основним елементом системи захисту в соціальній ринковій економіці і сприяє розбудові громадянського суспільства. Соціальний інститут забезпечує стабільність економічних процесів і збалансовує різносторонні інтереси населення. Застосування економічних методів державного регулювання соціального страхування дає змогу створювати економічні умови, що спонукають суб'єктів соціального страхування діяти у необхідному для суспільства напрямку, вирішувати ті чи інші завдання згідно із загальнодержавними та приватними інтересами.

Функціонування системи соціального страхування є одним із проявів цивілізованого громадянського суспільства.

Соціальне страхування впливає на підвищення ефективності діяльності підприємства через матеріальне становище та охорону здоров’я працівників. Воно є фінансовою категорією.

За допомогою соціального страхування суспільство вирішує такі завдання: формування грошових фондів, з яких покриваються витрати, пов’язані з утриманням непрацездатних і осіб, які не беруть участі у трудовому процесі; забезпечення необхідної кількості та структури відтворення трудових ресурсів; скорочення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих та непрацюючих членів суспільства; підвищення життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучаючи до трудового процесу.

Система соціального страхування виконує провідну роль в розвитку національної економіки та визначає умови для економічного захисту громадян. Стосовно будь-якої країни найважливішою для інтересів сучасного суспільства є соціальна політика держави, яка залежить від пріоритетів її розвитку. Саме в період трансформаційних процесів у економіці змінюється система соціального страхування. З огляду на вагомість соціальної сфери та соціального страхування, питання щодо їх реформування нині у центрі уваги багатьох вчених, економістів.

Дослідження різних аспектів реформування системи соціального страхування в своїх працях здійснили такі провідні вітчизняні науковці, як: Н. Внукова, В. Яценко, В. Плиса, В. Рудень, Е. Лібанова, Н. Шаманська, С. Юрій, М. Шаварина та інші.

Дискусійні питання в частині нормативно-правової бази, доцільності впровадження єдиного внеску, обліку сплати та перерозподілу внеску розглядали в своїх працях Л.І. Новосельська, Л. Качан[, Л. Польовик,

Д.А. Ковалевич Д. А. та інші.

Метою контрольної роботи є з’ясування правової природи єдиного соціального внеску. Звідси витікають основні завдання:

— вивчити наукову та законодавчу базу стосовно поставленого питання;

— розкрити поняття та сутність ЄСВ;

— розглянути порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ;

— дослідити питання контролю та нагляду за додержанням законодавства в сфері сплати ЄСВ;

— з'ясувати порядок відповідальності за порушення порядку обліку та сплати ЄСВ;

— зробити висновки по проведеній роботі.

Об'єктом дослідження є система соціального страхування.

Предметом дослідження є єдиний соціальний внесок, як правова категорія.

Методи дослідження. Вирішуючи поставлені питання, в контрольній роботі використовуються такі наукові методи, як: теоретичний, системний, історичний та порівняльний.

1.Поняття та сутність ЄСВ Соціальне страхування виступає самостійною галуззю страхування і є сукупністю відносин з приводу формування і використання колективних страхових фондів, призначених для виплати відшкодувань при постійній чи тимчасовій втраті працездатності або втрати місця роботи. Система загальнообов’язкового державного соціального страхування становить основну роль у фінансуванні соціальної сфери держави. З метою акумуляції коштів для соціального і пенсійного страхування громадян з працедавців і працівників стягуються особливі платежі у вигляді нарахувань та утримань із заробітної плати.

З 2011р. проводяться заходи щодо формування системи внесків на державне пенсійне страхування та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які не входять до складу податкової системи, але суттєво впливають на загальний рівень податкового коефіцієнта, податкове навантаження на працю й масштаби заробітної плати, що в свою чергу впливає на обсяг надходжень податку з доходів фізичних осіб в місцеві бюджети.

Реформування системи внесків на державне пенсійне страхування та загальнообов’язкове соціальне страхування полягає в тому, що запроваджено єдиний соціальний внесок, який утримується із зарплати найманих працівників і нараховується на фонд оплати праці та сплачується роботодавцями.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за даними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно Закону «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування», що був підписаний Президентом України 08 липня 2010 року № 2464-IV платники єдиного соціального внеску поділяються на дві групи: застраховані особи та страхувальники. До страхувальників належать:

1. Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

2. Фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством про працю чи за цивільно-правовими договорами.

3. Фізичні особи, що забезпечують себе роботою самостійно.

4. Дипломатичні представництва і консульські установи України, філії представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ і організацій (у тому числі і міжнародні), утворенні відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами.

5. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини і органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

До застрахованих осіб належать такі категорії:

1. Фізичні особи-підприємці, що виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами. страхування соціальне сплата

2. Працівники-громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством.

3. Особи, що забезпечують себе роботою самостійно.

4. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу.

5. Особи, що отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Взяття на облік страхувальників здійснюється за місцезнаходженням страхувальника (фізичної особи чи приватного підприємця) на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором. Облік платників здійснюють місцеві органи Пенсійного фонду України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків подає в Пенсійний фонд інформацію про віднесення кожного конкретного платника єдиного внеску до складу професійного ризику виробництва.

Єдиний соціальний внесок перераховується на рахунки Пенсійного фонду, які відкриті в органах Державного казначейства.

2.Порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 та п. 7 3-го розділу Закону нараховується для платників на суму нарахованої плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Статтею 1 регламентується максимальна база нарахування єдиного внеску, яка дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому для внеску передбачено і мінімальний розмір, обчислений, виходячи з мінімальної зарплати, що діє в місяці, за який нараховують зарплату чи дохід. У Законі передбачений новий підхід до осіб, які:

? працюють у сільському господарстві;

? зайняті на сезонних роботах;

? виконують роботи (надають послуги) за договорами цивільно-правового характеру;

? осіб, яким після звільнення з роботи проведено нарахування з метою розподілу доходу, із якого сплачуються соціальні внески, для застосування максимальної величини та включення відповідних місяців до стажу.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. В залежності від класу професійного ризику відсоткова ставка за єдиним внеском коливається від 36,76% до 49,7%. Для бюджетних установ єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування.

Базою для нарахування єдиного соціально внеску для підприємств, установ і організацій, незалежно від їх форм власності, видів діяльності та господарювання та базою для утримання соціального внеску з працівників є сума оплати праці, що включає в себе такі складові: основна та додаткова заробітна плата, інші компенсаційні та заохочувальні виплати.

Обчислення єдиного внеску повинно здійснюватись на підставі бухгалтерських документів, що підтверджують нарахування виплат, це зумовлює до документального підтвердження бази нарахування єдиного соціального внеску.

Нараховувати єдиний внесок потрібно тільки в національній валюті в межах максимальної суми доходу.

Розмір нарахування єдиного соціального внеску на фонд оплати праці залежатиме від класу професійного ризику виробництва, установленого для роботодавця за основним його видом діяльності. Слід зауважити, якщо робота підприємства здійснюється у декількох видах економічної діяльності, проте внесок буде нараховуватись тільки за основною. Згідно Закону існує 67 класів ризику, у кожного підприємства він різний, починаючи від 36,76% (1-й клас) до 49,7% (67-й клас). Зважаючи, що на сьогодні існує саме 67 класів професійного ризику виробництва, можна передбачити, що надалі ставки визначатимуться за цими ж класами. Бюджетні установи будуть здійснювати нарахування єдиного внеску за ставкою 36,3%. На суму лікарняних роботодавці будуть нараховувати 33,2%, а нарахування на зарплату інвалідів — 8,41%.

Утримуватись єдиний соціальний внесок буде за такими ставками:

із заробітної плати працівників, у тому числі інвалідів — 3,6%;

фізичні особи, які виконують роботи за цивільно-процесуального договору — 2,6%;

державних службовців — 6,1%.

Строки сплати ЄСВ не дуже відрізняються від строків, що діяли для пенсійних внесків.

Загальний строк для сплати ЄСВ, нарахований за відповідний базовий звітний період, припадає не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, відповідно для роботодавців таким періодом вважають місяць. А от для фізосіб-підприємців, роботодавців-фізосіб та фізосіб, які забезпечують себе роботою самостійно, передбачено базовий звітний період — календарний рік.

Помилково сплачений ЄСВ зараховують у рахунок майбутніх платежів із цього внеску або повертаються платнику в порядку та строки, визначенні ПФУ із погодженням з фондами загальнообов’язкового соціального страхування й Державним казначейством України.

Днем сплати єдиного соціального внеску вважається;

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду — день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою — день прийняття до виконання банком або іншою установою — членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Згідно Закону, всі платники повинні своєчасно та правильно відображати в обліку операції з нарахування, утримання та сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, Інструкції щодо його застосування для відображення операцій розрахунків зі страхування призначено рахунок 65. Доцільно було б, підприємствам для розрахунків з Пенсійним фондом за єдиним соціальним внеском ввести окремий субрахунок 657 «Розрахунки за єдиним внеском», за кредитом якого відображатимуть нарахування і утримання внеску, а за дебетом? його перерахування до фонду.

Існує одна особливість щодо сплати внесків, а саме: для кожного виду нарахувань сум єдиного внеску визначений окремий рахунок, на який проводиться перерахування, і тільки при перерахуванні коштів на відповідні рахунки можливе зарахування нарахованих сум єдиного внеску.

Також згідно з цим законом визначається порядок розподілу внесків до фондів соціального страхування в залежності від класу професійного ризику виробництва.

3. Контроль та відповідальність за порушення у сфері сплати ЄСВ Перевірку своєчасності сплати єдиного внеску покладено на Пенсійний фонд України. Він же й штрафуватиме за несплату, неповну сплату ЄСВ.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, платники єдиного внеску, зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону про ЄСВ.

Тобто, разом із сумою недоїмки страхувальник обов’язково повинен самотужки сплатити пеню. У випадку, коли Пенсійний фонд України виявить, що має місце недоїмки і сплати її разом з пенею, то він змусить порушника сплатити ще й штраф за донарахування платником своєчасно не нарахованого ЄСВ (це можна відслідкувати в ч. 3 п. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Якщо Пенсійний фонд України сам виявив недоїмку, то він надсилає таким платникам ЄСВ вимогу (виконавчий документ) про її сплату. Вона формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок Державної податкової служби, звітів платника про нарахування ЄСВ та облікових даних з карток особових рахунків платника.

Вимога не складається, якщо борг не перевищує 10 грн. (пп. 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування N 21−5 від 27.09.2010 р. Далі - Інструкція N 21−5).

Платник ЄСВ зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження такої вимоги сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Коли платник не згоден з розрахунком розміру недоїмки, він може узгодити дане питання з Пенсійним фондом України в порядку, встановленому Пенсійним фондом України і за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. І якщо консенсусу все-таки не досягнуто, то платник повинен сплатити суму недоїмки, штраф та пеню протягом 10 робочих днів з дня надходження рішення ПФУ або звернутися до органу Пенсійного фонду вищого рівня, або вирішити це питання в судовому порядку.

Стягненням суми недоїмки займається виконавча служба.

Територіальний Пенсійний фонд України надсилає до державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки, якщо протягом 10 робочих днів платник:

не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду;

не оскаржив вимогу в судовому порядку;

не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги.

Суми, що перераховуються на сплату недоїмки та штрафів, будуть зараховуватися у порядку календарної черговості їх виникнення.

Слід зазначити про те що, сума недоїмки не підлягає списанню, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, померлою та за відсутності осіб, які несуть зобов’язання зі сплати ЄСВ.

Якщо платник ЄСВ — юридична особа, що ліквідується або втрачає статус платника ЄСВ, сума недоїмки буде погашатися за рахунок коштів та іншого майна платника. Відповідальність за таких умов будуть нести:

ліквідаційна комісія — щодо юридичної особи — платника єдиного внеску, що ліквідується;

юридична особа — щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу — платника ЄСВ, що ліквідується.

Коли ж коштів та майна недостатньо, відповідальними за погашення заборгованості будуть:

засновники або учасники юридичної особи — платника ЄСВ, що ліквідується (якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями);

юридична особа — щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу — платника ЄСВ, що ліквідується;

правонаступники юридичної особи — платника ЄСВ, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника ЄСВ зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких перейшли його права та обов’язки.

Передавати третім особам обов’язки зі сплати заборгованості можливо лише у передбачених законодавством випадках.

Відповідно до ст. 25 Закону про ЄСВ Пенсійний фонд України застосовує такі штрафні санкції за порушення сплати єдиного соціального внеску:

Також Пенсійний фонд України (ПФУ) має право застосовувати штрафні санкції до банків (розглянемо у вигляді таблиці):

Документи, які є підставою для нарахування пені, як відповідальності за порушення порядку обліку та сплати ЄСВ:

1) документи, що підтверджують суму ЄСВ та строк їх сплати:

звіт платника щодо нарахування ЄСВ (з позитивним значенням);

вимога про донараховані суми ЄСВ за актами перевірок, або актами звірок, або повідомленням-розрахунком;

рішення суду;

2) документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за ЄСВ:

виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів;

корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою;

звіт платника щодо нарахування ЄСВ з від'ємним значенням;

рішення про виключення з Державного реєстру підприємств та організацій України;

свідоцтво про смерть фізичної особи.

Пеня починає нараховуватися з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку сплати, і до дня її фактичної сплати (перерахування) включно.

Але якщо платник ЄСВ оскаржує вимогу про сплату недоїмки, нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального Пенсійного фонду України або позову до суду.

Територіальний Пенсійний фонд України приймає рішення про нарахування пені та застосування штрафів, яке протягом 3-х робочих днів надсилається платнику ЄСВ. Дане рішення є виконавчим документом.

Рішення приймаються за встановленою формою у 2-х примірниках:

— перший надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику ЄСВ;

— другий залишається в структурному підрозділі, на який покладено обов’язки з організації контролю за надходженням сум ЄСВ та інших платежів до Пенсійного фонду України. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень. Нумерація рішень провадиться, починаючи з першого номера, у межах календарного року (пп. 7.7 Інструкції N 21−5)[9].

Сума пені та штрафу повинна бути сплачена протягом 10 робочих днів після надходження відповідного рішення.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Також слід не забувати про адмінта кримінальну відповідальність, яку будуть застосовувати до посадових осіб підприємства.

Розглянемо адміністративну відповідальність у вигляді таблиці[8]:

Кримінальна відповідальність, що застосовується до правопорушників в даній сфері у вигляді таблиці[7]:

Висновки Після виконання контрольної роботи я зробила наступні висновки:

1.Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за даними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

2.Введення єдиного соціального внеску значно полегшує життя роботодавцям та підприємцям у частині адміністрування нарахування та сплати внесків на пенсійне та соціальне страхування, а саме 1) непотрібно реєструватись у чотирьох фондах, як платник; 2) не потрібно перераховувати кошти на різні рахунки, та простоювати величезні черги, щоб подати до фонду звітність.

Проте, якщо звернути увагу на ставки, які встановлюються, наприклад, для підприємців на спрощеній системі оподаткування, то знову збільшується сума, яку підприємець повинен сплачувати щомісяця.

3.Адміністрування даного внеску покладено на Пенсійний фонд України, він же буде нагромаджувати суми перерахованого соціального внеску на відповідному рахунку, а вже потім ці суми будуть розподілятися відповідно встановлених пропорцій серед фондів соціального страхування.

4. Єдиний внесок буде нараховуватись відповідно до класу страхового ризику.

Єдиний соціальний внесок повинен бути сплачений не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати. Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок.

5. Пенсійний фонд України за порушення сплати єдиного соціального внеску застосовує штрафні санкції, а також можуть нараховувати пеню.

Стосовно посадових осіб підприємства, то до них застосовують адміністративну або кримінальну відповідальність, в залежності від скоєного правопорушення в даній сфері.

Та поряд з тим існує ряд недоліків та запитань, які потребують подальшого їх дослідження та вирішення.

Список використаної літератури

1. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua;

2. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України № 2464-VI від 08.07.2010 р. / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2464−17 ;

3. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18.01.2001 р. № 2240-III (зі змінами та доповненнями) / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua;

4. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ (зі змінами та доповненнями) / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua;

5. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (зі змінами та доповненнями) / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua;

6.Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua;

7.Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III (зі змінами та доповненнями) / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341−14;

8.Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (зі змінами та доповненнями) / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80 731−10;

9.Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 р. N 21−5 / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0994−10;

10.Волошина О. В., Попко Є.Ю. Методичні рекомендації по обліку нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування / О. В. Волошина, Є.Ю.Попко / Облік і фінанси АПК. — № 4. — 2010. — С.4−17; страхування соціальне внесок

11.Качан Л. Єдиний соціальний внесок: особливості впровадження / Л. Качан, В. Лесин // Людина і праця. — 2010. — № 9. — C. 8−9;

12.Ковалевич Д. А. Єдиний соціальний внесок в системі соціального страхування / Д. А. Ковалевич // Сталий розвиток економіки. — 2011. — № 2. — С. 25−27;

13.Конопліна Ю. С. Соціальне страхування: навч. посібник / Ю. С. Конопліна. — Суми: ВТД «Університецька освіта», 2008. — 224 с.;