Вишивка гладдю

Вступ Вишивка гладдю, поєднуючи в собі секрети народних традицій і свободу творчого експерименту, завойовує в наш час все більшої популярності. Від скромних хустинок до вишитих картин — таке сьогоднішнє застосування цього старовинного мистецтва. Проект розповідає про історію вишивки та сучасних майстрів, представляє власний виріб і технологію його виготовлення.

Основна частина. Історичні відомості

Цей вид мистецтва виник давно — корені його сягають у глибину віків. Мабуть, ніколи не зможемо ми довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої переживання та відчуття, бо огляду на недовговічність тканини та ниток наука позбавлена можливості точно визначити час виникнення цього мистецтва. Адже зразки найдавнішої вишивки у музеях Європи віднять до V ст. н. е., а пам’ятки української вишивки збереглися лише за кілька останніх століть (найбільше у музеях вишивок ХІХ ст.).

У часи Київської Русі мистецтво художньої вишивки дуже високо цінувалося. Сестра Володимира Мономаха Анна — Янка організувала в Києві, в Андріївському монастирі, школу, де молоді дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом.

Археологічні розкопки, підтверджували значне поширення вишивання у стародавньому Києві на фібулах і срібних браслетах ХІІІ ст. зображено постаті в сорочках з широкими вишиваними манишками.

В Іпатіївському літопису від 1252 р. говориться, що князь Данило Галицький під час зустрічі з королем був одягнений в кожух, обшитий золотими плоскими мережками.

Творче спілкування з іншими народами мало певний вплив на техніку художньої вишивки майстрів Київської Русі, але в своїй основі вона залишалась самобутньою. Народ творив, знаходив і стверджував власний, оригінальний стиль. Невідомі умільці копіткою працею виробили різноманітні устелені техніки вишивання, зразки давньокиївського вишивання на шкірі та тканині дійшли до нас з Х-ХІ ст. З первісного заняття вишивка згодом перетворилася у ремесло, яке потрібно було добре знати. Відомо, що таку школу очевидно, першу на українській землі, у ХІ ст. організувала сестра Мономаха Ганна. В ній навчали майстринь, котрі вишивали речі церковного вжитку, князівський одяг тощо. У ХVІ-ХVІІ ст. успішно діяли промисли гаптування в Києві, Чернігові, Корці та інших містах. У Львові вишивальний цех створений у 1658 р.

Характеристика видів мистецтва вишивка гладь настил декоративний Біла гладь. Біла гладь отримала свою назву тому, що виконується найчастіше білими нитками на тонких тканинах (маркізеті, крепдешині, батисті) тонкими нитками — муліне, шовк. Щоб навчитися вишивці білою гладдю, треба познайомитися з деякими самими необходімими прийомами цієї вишивки. Контур візерунка вишивається швом «вперед голку «і потім вишивається гладдєвий стібками, щільно прилягають один до одного. Візерунок може бути вишитий з настилом. Контур також прошивається швом «вперед голку », потім внутрішня частина заповнюється настилом бавовняними котушковими нитками. Зверху візерунок вишивається щільними гладдєвий стежкаміза контур в напрямку, протилежному стібкам настилу.

Художня кольорова гладь. Вишивається кольоровими нитками і шовком. Особливість цієї вишивки полягає в тому, що стібки робляться не прямі, як у білій гладі, а косі. Ця гладь шиється без настилу, що не висока, плоскою гладдю.

Вишивка декоративної гладдю. Малюнки декоративної гладі носять площинний характер. При вишиванні окремі елементи виконуються нитками одного або декількох кольорів без тіньових переходів. Нитки для шиття беруть яскравих кольорів, товсті, слабкого крутіння: муліне в 6 складань, ірис, шерсть, гарус .

Вишивальні візерунки для цього виду гладі застосовуються переважно рослинного характеру. Шиється декоративна гладь без настилу. Можна заповнювати всю площину окремого елемента рисунка або тільки контур. Стежки гладі розташовують по формі мотиву: в пелюстках квітки — від краю до центру, в листі - до середини, у напрямку жилок.

Великі листки повністю не зашивають. Стежки виконують різної довжини, середню жилку-стебельчатим швом. Травку вишивають стебельчатим швом і петельками в прикреп або одиночними стежками. Додатково виріб розшивають декоративними швами — козликом, стебельчатим, петельним, вузликами. Декоративної гладдю краще вишивати на щільних тканинах.

Полтавська гладь. Поширена по всій Україні. Вона широко застосовується для вишивання панно, серветок, скатертей. Нею вишивають рушники, фартухи, хустки, кожухи, свитки та ін. На тканину наносимо малюнок. Стібки настилаємо густо, щоб не проглядала тканина, і паралельно горизонтальним ниткам. Стібки можуть бути маленькі і великі, тільки через 0,5 см довжини стібка робимо пересяги, ще б нитка не відставала від т: санини. Голку виколюємо на лицевий бік і навскіс покриваємо нею нитку стібка. Пересяги краще накладати не на одному рівні, тоді вони будуть майже непомітні.

Можливі варіанти виготовлення Схема виготовлення а) «Пампушка"(1 варіант) б) «Пампушка"(2 варіант) в) «Листик»

г) гладь «в розкол»

д) «Квітка»

Список літератури

1)http://www.passion.ru/needlework/glad.htm

2)http://www.narodko.ru/article/ornament/technic/vy6ivka_gladu1.htm

3)http://www.tambour.ru/txt/4glad01.shtml

4) http://www.rukodelie-club.ru/wishivka-gladu

5) http://vse-sama.ru/vyshivanie-gladju-shemy.html

6)http://www.alegri.ru/rukodelie/vyshivka-vjazanie-shite/vyshivka-gladyu-dlja-nachinayuschih.html