Метафоричність термінів у науково-технічній літературі на матеріалі англійської та української мов

Зміст

Вступ

1. Особливості термінів як складових наукових текстів

1.1 Визначення поняття «термін»

1.2 Класифікація термінів

2. Метафоричні терміни в науково-технічній літературі

2.1 Визначення та класифікація метафор

2.2 Метафоризація термінів

2.2.1 Особливості метафоризації в науково-технічній літературі

2.2.2 Особливості метафоричних термінів на прикладі англійської та української комп’ютерної термінології

Висновки Список літератури

Вступ

Курсова робота розглядає проблему в області лексикології: метафоричність термінів у науково-технічній літературі на матеріалі англійської та української мов. Із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Іноді даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів. При найменуванні нових явищ часто відбувається їх порівняння чи протиставлення вже існуючим і загальновідомим, що обумовлює появу номінацій метафоричного характеру. Саме метафоризація часто визиває складнощі при розумінні та перекладі і тому потребує особливої уваги. Таким чином, актуальність нашої роботи полягає у специфіці метафори в науково-технічних текстах і, як результат, в необхідності її вивчення, особливо, в аспекті перекладознавства.

Термінологія — характерна складова частина науково-технічного тексту. Для термінів властивий зміст великої кількості когнітивної інформації, що дозволяє передавати необхідні дані більш стисло, чітко й адекватно по відношенню до їх змісту. Джерела технічної термінології різні. Терміни є частиною спеціальної лексики, вони стилістично нейтральні, не залежать від контексту та прагнуть до однозначності.

Технічна лексика вживається у галузях науки, хоча при цьому залучається значна частина загальновживаних слів. Науково-технічний вокабуляр — це засіб спілкування учених і фахівців, які намагаються користуватися ним точно і постійно. Фахівці вживають писемне слово частіше, ніж усне. Технічні терміни, звідси, мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінолексика у своїй більшості до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика.

Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Вінокур [7], О. О. Реформатський [28], О. С. Ахманова [5], В. П. Даниленко [9], М.І. Мостовий та інші. Більшість дослідників визнає, що термінологічність — одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.

Мета роботи — проаналізувати метафоричність термінів у науково-технічній літературі, визначити функції метафори на прикладі англійської та української мов. Мета обумовила наступні завдання:

1) визначити поняття «термін», окресливши його особливості та характеристики;

2) розглянути класифікацію термінів;

3) розкрити сутність поняття метафоричності термінів;

4) проаналізувати способи перекладу метафор;

5) описати роль та функції метафори у науково-технічній літературі.

Основними методами, що використовуються в роботі, є описовий метод, який охоплює спостереження, узагальнення, інтерпретацію та класифікацію, компаративний, а також когнітивний, системно-функціональний методи та метод словникових дефініцій.

Об'єктом дослідження курсової роботи є поняття метафоричності термінів, функції й значення цього явища.

Предметом дослідження є лексика науково-технічної літератури.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості використання її результатів у подальших дослідженнях метафори у науково-технічній літературі, при аналізі термінолексики, при написанні дипломної роботи.

Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел.

1. Особливості термінів як складових наукових текстів

1.1 Визначення поняття «термін»

Науково-технічні терміни як мовні знаки, що репрезентують поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки, становлять суттєву складову науково-технічних текстів і одну з головних труднощів їх перекладу з огляду на їх неоднозначність, відсутність перекладних відповідників та національну варіативність термінів [11, с. 315].

Під терміном (лат. terminus «границя, кінець, межа»), зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття. Багато науковців дають схожі визначення: термін — слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять певної області професійних знань і позначення спеціальних предметів [9, с. 11−13;. Терміни завжди використовуються для вираження понять, притаманних певній науці [19, с. 27]. М.І. Мостовий у своєму визначенні поняття «термін» звертає увагу на те, що він має історично умотивоване чи умовно закріплене значення [21, с. 191].

В основі кожного терміна обов’язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища.

А.Я. Коваленко, підкреслюючи таку характеристику терміна, як точність, зауважує, що термін є емоційно-нейтральним словом чи словосполученням [13, с. 257]. Хоч у світлі нашого дослідження така ознака терміна не завжди є обов’язковою з огляду на емоційне забарвлення метафоричних термінів, про що мова буде йти далі.

Для того, щоб правильно визначити поняття, що виражають терміни, необхідно знати ту сферу науки і техніки, до якої відноситься ця термінологія. Кожний термін необхідно розглядати не як відокремлену змістовну одиницю поза будь-яким зв’язком з оточуючими його словами та контекстом в цілому, а як слово, за яким закріплене певне технічне значення, але яке може змінити свій зміст в залежності від тієї галузі, в якій воно використане в певному конкретному випадку. Термінологічне значення слова, зазвичай, не змінюється, але виявляється в контексті [26, с. 8].

І.В. Арнольд підкреслює функціонально-смисловий бік терміну, адже він обслуговує комунікативні потреби діяльності людини в сферах науки, виробництва або культури [3, с. 81]. Вона зауважує, що сукупність термінів тієї або іншої галузі утворює її термінологічну систему. Об'єм і зміст відображеного терміном поняття фіксується в спеціальній літературі та входять в систему професіонального знання в цій галузі. Для того щоб слово стало терміном, у нього має бути визначення в спеціальній літературі. Таке визначення називається дефініцією. Але це не означає, що кожен термін має одну дефініцію. Різні автори, користуючись одним і тим же терміном, дають йому дефініцію трохи по іншому. Причиною такого різноманіття являється те, що визначення відповідає різним задачам того або іншого напрямку в лінгвістиці та відображає ставлення автора до предмета [3, с. 83].

Крім цього, І. В. Арнольд висуває певні вимоги до терміну. Вона каже, що такі вимоги були сформовані ще в 30-х роках в роботах засновника радянської термінології Д. С. Лотте. Він показав, що однозначність не виникає в термінології сама по собі. Він висунув та обґрунтував наступні вимоги: краткість, однозначність, вмотивованість, простота, узгодження з іншими термінами, які є в терміносистемі, тобто системність, перевага власномовних термінів над іншомовними. При створенні лінгвістичних термінів використовуються такі ж способи, як і при створенні інших термінів та й взагалі слів [16, с. 57].

Отже, кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи цієї науки. Також можна зробити висновок, що основною ознакою при визначенні терміну вважається те, що це є слово або словосполучення, яке служить для вираження поняття, прийняте в відповідній професійній сфері та вживане в особливих умовах.

1.2 Класифікація термінів

Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Так, наприклад, М.І. Мостовий поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми.

Номенклатура — це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. Своєрідно визначав номенклатуру Г. О. Вінокур, розуміючи під нею «…систему повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами».

Професіоналізми — це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла.

М.І. Мостовий виділяє ще один різновид терміна — торговельний знак або паронім. В умовах масового виробництва і при необхідності збувати крам виникла ціла наука утворення торговельного знака [21, с. 192].

Відомо, що типологія є основою класифікації термінів. Основою всіх інших класифікацій служать різні окремі ознаки термінів — змістовні, формальні, функціональні, внутрішньоі позамовні. Всі ці класифікації можуть бути пов’язані з тими науками й сферами знання, в яких вони використовуються. Розглянемо лінгвістичні класифікації за наступними принципами: за змістом, будовою, семантичною структурою, вмотивованістю.

Класифікацією термінів за змістом є поділ на терміни спостереження і теоретичні терміни. Під термінами спостереження мають на увазі класи реальних об'єктів, а за теоретичними термінами — абстрактні поняття, що відносяться зазвичай до певної теорії, концепції.

Класифікацією термінів за змістом — за об'єктом номінації - є розподіл їх по сферам знання або діяльності, або, інакше кажучи, по спеціальним сферам. Перелік можна представити таким чином: наука, техніка, виробництво, економічний базис.

За своєю морфологічною будовою терміни поділяються на прості, похідні - суфіксальні префіксальні і суфіксально-префіксальні, складні та терміни-словополучення [11, с. 315].

Класифікація за змістовною (семантичною) структурою дозволяє виділити однозначні терміни (шунтування, гайка, хромосома) і багатозначні терміни, тобто такі, які мають два чи більше значень в рамках однієї терміносистеми (суд — 1) сукупність суддів і засідателів; 2) судове засідання; 3) будівля суду) [26, с. 11].

З погляду семантики виділяють терміни — вільні словосполучення (муфельна піч, довідка з місця проживання) й стійкі словосполучення (зокрема фразеологізми), наприклад: всесвітнє тяжіння.

Класифікація за вмотивованістю/невмотивованістю показує, що є терміни, значення яких може чи не може пояснюватися їх структурою. Тут розрізняють терміни, повністю вмотивовані (газопровід), частково вмотивовані (хвороба Паркінсона), повністю невмотивовані (ромб), а також хибно вмотивовані (громовідвід).

Залежно від мови-джерела розрізняють терміни одвічні (датчик), запозичені (дисплей, інтерфейс — з англ.), гібридні (металознавство, антимножина).

З погляду приналежності термінів до частин мови розрізняють терміни-іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Наприклад, серед лінгвістичних термінів зустрічаються іменники (стан, вид), прикметники (невмотивований, парасинтетичний, сурядний). Серед термінів музикознавства фігурують терміни-прислівники (піано, піанісимо).

Для кожної епохи створюється історико-лексикологічна класифікація термінів, в якій фігурують терміни-архаїзми, терміни-неологізми.

Врешті, в результаті аналізу частоти використання термінів у текстах може бути застосована класифікація, що виділяє високочастотні і низькочастотні терміни. Відомості про частотність термінів можуть почерпатися з численних частотних термінологічних словників.

Наведений перелік класифікацій термінів дозволяє зробити висновок про те, що таке багатогранне явище, як термін входить у різні класифікації - за логічним, семантичним, морфологічним та іншим принципам через багатоаспектність дослідження. Ці класифікації в своїй сукупності характеризують роль та місце термінів у науковій, економічній, політичній та інших сферах функціонування сучасного суспільства та свідчать про те, що терміни є завжди невід'ємною частиною наукового тексту.

2. Метафоричні терміни в науково-технічній літературі

2.1 Визначення та класифікація метафор

Метафора (грец. metaphora — перенесення) — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

З часів античності існують описи деяких традиційних видів метафори:

1) різка метафора є метафорою, що зводить поняття, що далеко стоять один від одного;

2) стерта метафора є загальноприйнятою метафорою, фігуральний характер якої вже не відчувається;

3) метафора-формула близька до стертої метафори, але відрізняється від неї ще більшою стереотипністю й іноді неможливістю перетворення в нефігуральну конструкцію;

4) розгорнута метафора — це метафора, послідовно здійснювана впродовж великого фрагмента повідомлення або всього повідомлення в цілому;

5) реалізована метафора припускає оперування метафоричним виразом без урахування його фігурального характеру, тобто так, якби метафора мала пряме значення [6, с. 75].

Згідно класифікації, що пропонує Н. Д. Арутюнова, метафори поділяються на такі:

1) номінативні - заміна одного дескриптивного значення іншим. Вони слугують джерелом омонімії;

2) образні метафори, що слугують розвитку фігуральних значень і синонімічних засобів мови;

3) когнітивні метафори, що виникають в результаті зрушення в сполучуваності предикативних слів (перенесення значення), створюють полісемію;

4) генералізуючі метафори (як кінцевий результат когнітивної метафори), які стирають в лексичному значенні слова межі між логічними порядками та стимулюють виникнення логічної полісемії [4, с. 10].

Існують й інші погляди на класифікацію метафор. Наприклад, Дж. Лакофф і М. Джонсон виділяють два типи метафор, що розглядаються щодо часу і простору: онтологічні, тобто метафори, що дозволяють бачити події, дії, емоції, ідеї і т.д. як якусь субстанцію (the mind is an entity, the mind is, а fragile thing), і орієнтовані, або орієнтаційні, тобто метафори, що не визначають один концепт в термінах іншого, але організують всю систему концептів у відношенні один до одного (happy is up, sad is down; conscious is up, unconscious is down) [15, с. 49].

В утворенні та аналізі метафори беруть участь чотири компоненти. Це — основні та допоміжні суб'єкти метафори, до яких застосовуються парні терміни та співвідносні властивості кожного об'єкта та класу об'єктів. Ці компоненти не повністю представлені в структурі метафори, зокрема непозначеними залишаються властивості основного суб'єкта метафори, що складають її семантику. У зв’язку з цим метафора допускає різні тлумачення. Значення метафори формується ознаками названого класу об'єктів (або їх аналогами), сумісними з суб'єктом метафори.

Образ, що міститься у мовній метафорі, зазвичай не набуває семіотичної функції, тобто не може стати означальним певного змісту. Це відрізняє метафору від символу (у вузькому значенні). В метафорі значення є стійким. Воно прямо асоціюється зі словом як своїм означальним. У символі сталим є образ, що виконує функцію означального. Він може бути не лише названий, а й зображений. Значення символу не має чітких меж. Метафору поєднує з символом та відрізняє від знаків та сигналів відсутність регулятивної функції, а значить, і прямої адресації.

Метафора є не лише ресурсом образного (поетичного) мовлення, але й джерелом нових значень слів, які здатні виконувати описову та номінативну функції, закріплюючись за індивідом у якості його назв. У цьому випадку метафоризація призводить до заміщення одного значення іншим.

У науці метафора є не тільки найменуванням. Більш суттєва функція метафори у пізнанні полягає у тому, що вона є необхідним засобом мислення, формою наукового міркування. Тому залучення вченими метафор у процеси наукового пізнання видається цілком природним і неминучим.

Аналізуючи та порівнюючи різні наукові термінології, можна повніше та конкретніше з’ясувати значення метафори у ході формування та становлення термінологічних систем, визначити загальне, окреме і специфічне у терміносистемах як природних, так і гуманітарних наук [10, с. 215].

Таким чином, параметри класифікації метафор визначаються своєрідністю планів змісту й виразу, залежністю від контексту та функціональною специфікою метафоричного знаку. Аналіз метафор може проводиться не тільки за яким-небудь одним, але і за різного роду комбінаціям розглянутих вище параметрів.

2.2 Метафоризація термінів

Дослідження процесу породження наукових текстів і його основних мовних одиниць виявило, що в основі цього процесу часто лежить механізм метафоризації. Наукова метафора в найзагальнішому вигляді трактується як одна з мовних універсалій. Ще О. А. Потебня вважав, що метафоризація є загальним законом розвитку мови, його постійним семантичним рухом: «якщо під метафоричністю мови розуміти ту його властивість, за якою будь-яке подальше значення може створитися не інакше, як за допомогою відмінного від нього передування, через що з обмеженого числа відносно елементарних слів може створитися нескінченна безліч похідних, то метафоричність є повсякчасною властивістю мови, і перекладати ми можемо тільки з метафори на метафору» [25, с. 434]. Подібне широке трактування метафори міститься в дослідженні В. Г. Гака, де стверджується, що «метафора — універсальне явище в мові. Її універсальність виявляється в просторі і в часі, в структурі мови й у функціонуванні. Вона властива всім мовам й у всі епохи; вона охоплює різні аспекти мови і виявляється у всіх його функціональних різновидах» [8, с. 11].

Як випливає з приведених висловів, в теорії метафори є достатньо підстав розглядати метафоризацію як одну з лінгвістичних універсалій, як основний засіб формування наукового уявлення про реальну дійсність. Ще А. Ейнштейн зазначав, що високим боргом термінологів є пошук загальних закономірностей, з яких шляхом чистої дедукції можна отримати картину народження термінів-метафор.

Безумовно, універсальність метафори в різних типах комунікації обумовлена перш за все характером пізнання і розумової діяльності в цілому, усвідомленням як відносності людських думок, так і відносності знання. На думку Г. Г. Кулієва, в процесі пізнавальної діяльності людина постійно пристосовується до умов, що змінюються, при цьому «мова як постійний процес переконструювання семантичного поля (матриці значень) забезпечує нас метафорами, необхідними для засвоєння потоку нової інформації» [14, с. 25]. Отже, поява метафор у мові науки обумовлена головною мовною функцією, а механізм метафоризації відповідно закладений у природі мови. Проте, на нашу думку, було б точніше визначити наукову метафоризацію не як використання нових значень, а як їх виробництво. У цьому сенсі вірним буде твердження про те, що метафора не несе ніякого нового змісту, а породжує його.

Отже, головним для подальшого розвитку концепції наукової метафоризації є поняття про універсальність метафоризації, обумовленою як специфікою пізнавальної діяльності людини, так і сучасним характером науки, що робить цілком закономірними міркування про статус метафори як компоненту наукової думки і методології. Стереотипність наукової метафори також обумовлена її образністю. Поняття образності пов’язане з ідеєю про те, що в ході метафоризації породжується на просто термін, але одночасно візуальний образ. На думку П. Рікера, «дар створення хороших метафор пов’язаний із здатністю бачити схожість. Більш того, яскравість метафор полягає в їх здатності „показувати“ значення, яке вони виражають» [29, с. 417]. Головним для П. Рікера є вивчення здатності метафори передавати нову дійсну інформацію. Істинність і достовірність знання про об'єкти дійсності при передачі в тексті засобами метафоризації досягається завдяки образності метафори.

Для наукової метафоризації характерний тільки один етап, в ході якого вирішується загальне завдання, — створити найбільш адекватний термін для вираження певної наукової концепції.

Створенню будь-якого терміну, зокрема і метафоричного, передує складний і довгий період дослідження явища або об'єкту дійсності, тоді як сама термінологічна номінація — миттєвий акт.

В останні десятиліття метафора все частіше стала розглядатися не як художній прийом або троп, а як засіб номінації, як вербалізований спосіб мислення. Як підкреслює один з творців теорії концептуальної метафори Дж. Лакофф, «метафоричність — це не є перевагою чи недоліком мислення; це просто неминучість. При використанні метафор краще сприймаються абстрактні поняття і надзвичайно складні ситуації» [15, с. 95].

З погляду джерела метафоризації, велика кількість метафоричних термінів з’являються через екстралінгвістичні чинники: розвиток комп’ютерних технологій; процеси глобалізації; орієнтація на західну економіку, ідеологію і культуру [12, с. 17].

В англійській мові регулярніше в порівнянні з українською використовується як джерело метафоризації лексика економічної, фінансової, професійної, політичної сфер (пор.: bot herder (букв.: паразитуючий пастух) «хакер, із злим наміром контролюючий велику кількість комп’ютерів, що несуть просочування інформації»; designer baby (букв.: дизайнерське немовля) «дитина, при зачатті якого проводили відбір генів»; designer drug (букв.: дизайнер + наркотик) «копія забороненого наркотику, на яку не накладається заборона»; email bankruptcy (букв.: пошта + банкрутство) «необхідність видалити всі повідомлення у зв’язку з тим, що електронний ящик переповнений»; guerilla gig (букв.: партизанська війна + кабріолет) «виступ поп-музикантів в суспільних місцях»; mining (букв.: гірська промисловість) «дуже брудний; жахливий»).

Таким чином, можна констатувати, що використання тропів завжди сприяло різнобічному і колоритному відтворенню в мові різноаспектних природних і життєвих явищ. Виразність, емоційність, прозора асоціативність тропів відкрила їм шлях у різні функціональні стилі мови, навіть в науковий, що зазвичай характеризується конкретикою та беземоційністю. Серед мовних образних засобів на особливу увагу заслуговує метафора, яка не просто виділяє будь-яку особливість чи ознаку схожості у предметі або явищі, а передусім підкреслює у них ознаку істотну, найважливішу, що містить у собі певні узагальнення.

2.2.1 Особливості метафоризації в науково-технічній літературі

Останнім часом в англійській науково-технічній літературі чіткість та стислість викладу думки часто супроводжуються живою розмовною мовою, за рахунок мовних засобів художнього стилю. Змінилося уявлення також і про роль образу в побудові наукових текстів. Довгий час вважалося, що образ в науковій мові - це факультативний елемент, який служить для популяризації тексту, і він навіть заважає, тому що може відволікати хід думок, міркувань, і це може призвести до неточності, розпливчатості характеристики формулювань. Інтерес до образності викликаний тим, що образ та образне мислення стали вважатися вищим досягненням людського інтелекту й обов’язковим компонентом творчості, у тому числі й наукової [32, с. 263]. Саме в метафорі вони знаходять своє відображення, а наукове пізнання й науковий текст не можна уявити без явних і неявних образів. Метафора як засіб вираження спеціального поняття полегшує передачу знань, асоціюючи спеціальне поняття із загальновідомим, а також надає певну розумову настанову, певний підхід до поняття.

Багато технічних термінів мають метафоричне походження. Наприклад: голка дозувальна, силова лінія, лінія байдужості, лінія впливу, палець гусениці, палець кардана, палець поршневий, палець ланцюга, плече кривошипа, плече важеля, плече пари, нога шасі, ніжка циркуля, носок різця, головка болта, головка ланцюгова, головка потайна, гребінка гайконарізна, гребінка зубонарізна, щока блока, щока лещат, щока ребриста, крок гвинта, крок кріплення, крок заклепок, човник обертовий, черв’як піднімальний, черв’як здвоєний, фігура обертання, фігура рівноваги, вушко голки, вушко ресори, вушко фіксаторне, точка мертва, точка роси, точка кипіння, точка замерзання, точка займання, точка насичення; arm actuator — привід маніпулятор, «bird's beak» - розщеплений електрод, bacteria bed — біологічний фільтр, static bed — нерухомий шар, vibration bed — вібраційний стенд, bishop — ручний бутин, blackface — контрастне скло, galvanizing coat — цинкове покриття, orange skin — «апельсинова шкірка» (дефект емалі), tunnel diode twin — пара Гото, straight tooth — прямий зуб, high accuracy — невелика похибка, beetle — важка киянка, altar — горизонтальний шельф, shear lips — губи зрізу, tortoise — робокар[11, с. 463; 6, с. 76; 17, с. 62]. Саме образність мови лежить в основі англійських технічних термінів. Наприклад: push-pull amplifier — двотактний підсилювач. Дослівно push-pull означає штовхай, тягни; slave-station — допоміжна станція (від слова slave — раб). Теж саме і slave relay - виконавче реле.

Дуже часто в англійських науково-технічних текстах зустрічаються образні вислови, наприклад:

A surfactant will act as a diplomat. — Поверхнево-активна речовина буде діяти як посередник.

The receiver produces a roomful of music. — Приймач створює звучання, що заповнює всю кімнату [17, с. 62].

Іноді образність висловів досягається застосуванням слова в переносному значенні, в його фігуральному значенні, чи неологізмами, наприклад:

Radio astronomy has opened up completely new avenues for the exploration of the universe and has yielded a succession of remarkable cosmological discoveries. — Радіоастрономія відкрила зовсім нові шляхи для вивчення всесвіту та дала ряд визначних відкриттів й у сфері космології.

В цьому реченні слово avenue — алея, дорога, проспект, використовується у фігуральному значенні шлях, засіб.

Наведемо ще приклади образних висловів:

Due to this need the writer invented the magnetic blowout — a device which makes an electric arc commit suicide. — Враховуючи цю потребу, автор винайшов магнітний гасильник — пристрій, що гасить електричну дугу [31, с. 65].

Дослівно вислів to commit suicide перекладається як «вчиняти самогубство».

Отже, засоби образності, емоційності, належать до елементів впливу на читача, оскільки емоційно-риторичні структури сприяють більш ефективному його переконанню, допомагають донести ті чи інші ідеї та уявлення до аудиторії. Образність створює певний психологічний настрій у читача, оскільки саме образ привертає увагу своєю незвичайністю і тим самим допомагає конкретизувати одержану інформацію, сприяє викладу наукового змісту в максимально доступній і цікавій формі [30, с. 61]. Наприклад:

The outcome has been a picture full of uncertainties, but one which give the impression that the discovery of new vital pieces of the puzzle will clarify it all. The search for these pieces is likely to be a fascinating pursuit. — Результат виявився картиною, повною неясності, але картиною, яка лишає враження, що відгадка хоча би деяких ключових частин цієї загадки цілком її прояснить. Пошук цих частин виявиться, очевидно, захоплюючим заняттям.

У цьому прикладі метафора приводить до значної емоційної напруги, що супроводить логічному фінальному висновку. Тобто наведена інформація дозволяє оцінити всю реальну ситуацію в даній галузі науки. Конструкція but one має експресивну конотацію з відтінком оптимізму та впевненістю в близьку перемогу знання над незнанням. Перспективи подальших досліджень надихають автора та конструкція to be а fascinating pursuit вказує на його відношення до ситуації, яка склалася.

З наступних прикладів можна також побачити, що автор навмисне використовує метафору для того, щоб виразити своє особисте ставлення:

EU told to prepare for flood of climate change migrants. — Європейський союз попереджував про підготування до величезного напливу мігрантів, у зв’язку зі зміною клімату.

The question of whether quantum mechanics theory is «complete» has been debated even since it was introduced. — Дискусії стосовно того, чи є теорія квантової механіки досконалою розгорнулися одразу після її впровадження.

Homeboy industries: an incubator of hope and businesses.

При використанні метафори автор наукової роботи спочатку формує свою думку в поняттєво-логічному плані, а потім для пояснення сказаного використовує метафору, яка розвиває висловлену думку в емоційному плані. Тобто, наприклад, коли вченому важко дати якомусь явищу чітке логічне визначення чи вважає, що воно недостатньо чітко передає його думку, він вдається до образного опису даного явища [27, с. 92]. Наведемо приклади заголовків статей наукових журналів:

Mass Balance — The Cornerstone of Chemical Oceanography.

Health Care as a Testing Ground for Theories of Distributive Justice.

Gramicidin A Channel as a Test Ground for Molecular Dynamics Force Fields.

В наведених реченнях метафора використовується для нейтральної та суб'єктивно-оцінювальної номінації предмету дослідження.

Суб'єктивно-оцінювальний опис використовується в обмежених цілях для позитивної та негативної оцінки предмета дослідження, робот вчених:

Heart catheter examinations — an elegant method with huge potential.

The book is partly a meditation on mathematical beauty.

В даних двох реченнях автори використовують метафоричні терміни an elegant method і mathematical beauty для того, щоб висловити свою позитивну оцінку науковим явищам.

У сучасній науковій літературі переважає нерозгорнута метафора. Розгорнута метафора викликає в уяві читача ряд пов’язаних між собою образів, звичайно уводить від логічної аргументації. Тому зустрічається вона рідко, в основному виконуючи функцію підтвердження вже висловленої думки.

Examination of the many-headed monster shows two types of heads: the linked graphs, which are all in one connected piece and the «unlinked»…We now discuss a famous theorem which enables us to perform the Heraclean feat of cutting off all the unlinked heads — the so-called «linked cluster» theorem.

Центральним образом в даній метафорі є образ діаграм, які визначаються як багатоголове чудовисько — many-headed monster. Додаткові образи передаються наступним чином: types of heads; to perform the Heraclean feat of cutting off heads.

Таким чином, можна зробити висновок, що науковий стиль містить творчий потенціал та авторську індивідуальність. Однак слід зауважити, що одним із основних принципів стилістики є доцільність і доречність використання мовного засобу в залежності від конкретних цілей і задач, змісту висловлення та жанру. Отже, як ми бачимо на прикладах, необхідно осмислювати образність, і передавати її в зрозумілій формі.

Метафора використовується у науковому стилі суворо у відповідності до його специфічних цілей та задач. В науково-технічних текстах серед загальнонародних слів та термінів вживаються як мовні («стерті»), так і мовленнєві (індивідуально-авторські) метафори [11, с. 462]. Якщо в художньому мовленні використання мовних метафор обмежено через такі риси, як традиційність, неоригінальність, відсутність індивідуально-оцінювального моменту, то ці властивості роблять її прийнятним мовним матеріалом для передачі логічно послідовної думки, аргументації, об'єктивних досліджень [27, с. 98]. Такі метафори не відволікають увагу читача від послідовного викладу наукових фактів, не вносять елементу суб'єктивної оцінки, додаткових асоціацій.

Серед мовних метафор, які використовуються в науковій прозі, є свої «фаворити», які трапляються особливо часто. До них відноситься метафора зі словом step у значенні дії, вчинку; поширенні вирази з метафорою the first step у значенні початку якоїсь діяльності: зробити перший крок — щось починати.

The first step to success is securing funding for your small business.

Important step forward in HIV-testing technologies.

Зустрічаються мовні метафорі зі словами clue, key в значенні того, що служить для розгадки, розуміння чого-небудь, оволодіння чимось:

Technology key to achieving business success in health care.

Five key steps when starting a business.

Key to peace in mideast may be 'sacred beliefs'.

Anhidrosis: a clue to an underlying autonomic disorder [37, c. 94−96].

Мовленнєва метафора в науковому стилі може бути розгорнутою та нерозгорнутою. Нерозгорнута метафора, що обмежується одним образом, може бути як мовленнєвою, так і мовною. Прикладом нерозгорнутої мовної метафори може бути таке речення:

A naпve approach for solving MCDM problems: the quests method [36, с. 202].

Найбільш поширеними в науково-технічних текстах метафори, виражені дієсловом та іменником (strings of repeated simple parts, realm of semiconductor, the vibrational spectrum boasts, comes into play). Менш розповсюджені метафори-прикметники:

New puppet government takes shape in Iraq.

An elegant method of determination of front contact resistance of large area silicon solar cells and relative importance of different resistive components to power loss.

Можна сказати, що метафори, виражені прислівником, взагалі не властиві науково-технічній літературі, тому що вони зустрічаються дуже рідко. Прикладами таких метафор можуть бути:

Design of strictly positive real systems using constant output feedback.

Do physicians aggressively intensify medical treatment of hypertension? [35, с. 509].

Physical Activity Dramatically Declines During Adolescence.

З точки зору проблем перекладу метафор у науково-технічній літературі можна зауважити, що перекладні відповідники мовних метафор, як правило, зафіксовані у перекладних словниках і мовні метафори перекладаються, як і інші слова, шляхом вибору словникового відповідника. При цьому такі метафори зовсім не обов’язково перекладаються на українську мову метафоричним словом, якщо внаслідок перекладу певним чином порушуються стилістичні та жанрові норми перекладу та мовлення, оскільки вживання таких метафор не є ознакою стилю автора [11, с. 463]. Наприклад: fired activity — ініційована дія; glacier bed — ложе льодовика; bird’s mouth — урубування клином; blackheart — чорно сердечний (чавун). Перекладні відповідники цих англійських метафоричних термінів зафіксовані у словниках.

Мовленнєва метафора в англійських науково-технічних текстах становить для перекладача більшу складність, оскільки у мові перекладу вона не має усталених перекладних відповідників, виступаючи фактично семантичним новоутворенням. Існують три основних способи передачі таких метафоричних слів (у тому числі термінів):

1) метафоричним словом, що має такий же або дуже подібний характер образності (grey absorption — сіре поглинання, guest-host — «гість-господар» (ефект у рідких кристалах), hat — шапка (піна на поверхні рідини, що бродить), sawtooth wave — пилкоподібне коливання, alligator skin — «крокодиляча шкіра» (дефект поверхні), tray — кишеня (у системах обробки тексту), hole transistor — дірковий діод;

2) метафоричним словом, що має інший характер образності (zapping — затирання (запису у пам’яті), bleed (полігр.) — «зарізати» (обрізати поля разом з частиною тексту);

3) неметафоричним словом, що передає тільки денотативний зміст англійського метафоричного слова, а не образність (Christmas tree — фонтанна арматура, teardrop turp — розворот на посадочний курс, squirrel cage washer — роторно-елеваторна мийка машин, killed well — заглушена свердловина, bottleneck — критичний параметр (чинник), brain — центральний процессор, donkey — допоміжний механізм, guillotine (полігр.) — паперорізальна машина, kiss coater — пристрій для нанесення покриття контактним способом).

Отже, однією з особливостей сучасного наукового стилю є метафоризація термінологічного характеру. Результати пізнавальної діяльності людини закріплюються в метафоричних значеннях, які розвиваються у словах з конкретно-предметною співвіднесеністю. Це стосується, більшою мірою, становлення абстрактної лексики, яка є результатом метафоризації давнішніх матеріальних понять. Так з’являється метафоричний спосіб утворення термінів. Метафора як засіб вираження спеціального поняття полегшує передачу знань, асоціюючи спеціальне поняття із загальновідомим. Тому залучення вченими метафор у процеси наукового пізнання видається ціликом природним і неминучим.

2.2.2 Особливості метафоричних термінів на прикладі англійської та української комп’ютерної термінології

Здатність до метафоричних переносів як вияв асоціативного мислення відіграє надзвичайно важливу роль у науковому пізнанні. Вважається, що метафоризація як спосіб термінотворення з’являється на більш просунутому етапі розвитку наук [23, с. 90]. Вже не дивує той факт, що термінологічний апарат більшості наук певною мірою базується на метафорі [18, с. 98]. Комп’ютерна термінологія є однією з найбільш динамічних терміносистем, тут трапляються різнорідні мовні одиниці: сленг, фразеологічні одиниці, стерті и живі метафори. Наприклад, vintage data (vintage у виробництві збір винограду; однак мова йде не про виробництво, а про мікроелектроніку), то це словосполучення можливо перекласти як надійні дані.

Науково-технічний прогрес, що охопив всі галузі знань, став причиною того, що в українській та англійській мовах найдинамічнішою сферою, що розвивається, стає сфера високих технологій. При цьому «законодавцем моди» залишається англійська мова як мова інформаційного спілкування. Так, з появою перших обчислювальних машин в СРСР в українську мову прийшли перші метафори-кальки з англійської мови (ср.: mouse — миша, hard disk — жорсткий диск, home page — домашня сторінка), цей процес продовжується і зараз (пор.: Trojan horse — троянська програма). Слід, проте, відзначити, що, не дивлячись на глобалізацію Інтернет-комунікації, комп’ютерний сленг дуже варіативний, одні і ті ж поняття в мові програмістів отримують різні найменування (наприклад, номінації вірусних комп’ютерних програм: worm, bug, virus — черв’як, помилка, живність, вірус). В обох мовах метафоричні номінації отримує, перш за все, комп’ютер і його програмне забезпечення, а потім людина — користувач і програміст (пор.: shareware «випробувальна версія програми», bells and whistles «дорога модель комп’ютера»).

Велика кількість україномовних сторінок в Інтернеті, які з кожним днем збільшуються, відкриває філологам цікаві аспекти контакту найсучаснішої інформаційної технології та національних мов, а також особливо важливе питання вибору слів, що відповідають поняттям та діям у всесвітній мережі та питання відношення вибраних слів англійським назвам. Українські автори здійснюють буквальний чи вільний переклад слів, вводять власні слова, що відображають національну специфіку, слова та метафоричні вислови. Англійською мовою вперше розроблена більшість термінів Інтернету.

На сучасному етапі розвитку англійської науково-технічної літератури найбільша кількість метафоричних термінів належить комп’ютерним наукам. Більшість комп’ютерних термінів утворилися на метафоричній основі. Наприклад: cluster, panose, ping, motherboard, traffic, to surf, patch file, desktop, keyboard, peripherals, software, networks, boot disk, boot, boot up, cache, floppy drive, icon, World Wide Web. Українські комп’ютерні терміни: квиток, час життя, гніздо розширення, гаряче стикування, дерево доменів, діалогове вікно, диспетчер задач, чекальний режим, залежний клієнт, залипання клавіш, квант часу, кущ, ліс, пастка, локальна мережа, накопичувач, носій, пакет, політика, батьківський домен, словникова атака, сплячий режим, тунель, хазяїн інфраструктури, шина, шлюз.

Серед комп’ютерного сленгу зустрічаються багато метафор. Наприклад: аборт, зависнути, камінь — процесор (виготовлений на кремнієвій — кам’яній — основі), стерти — знищити (файл, програму); вбити — знищити (файл); лопухи — великі навушники; мама, мамка — материнська плата; нафарширований («повний фарш») — комп’ютер з найсучаснішою апаратною системою та програмним забезпеченням; здохнути (про комп’ютер) — відмовитися реагувати на будь-які зовнішні впливи; взяти акорд — перезавантажити комп’ютер за допомогою трьох клавіш). Також зустрічається і таке явище, як метонімія. Наприклад: камінь (процесор: виготовляється на основі кремнію, а відтак — камінь); огризок — комп’ютер фірми Макінтош (символом якої є яблуко).

У цілому і в українській і в англійській мовах при номінації комп’ютера та роботи на ньому широко представлена антропоморфна модель («людина — комп’ютер»). При цьому складна техніка уособлюється, набуваючи рис самостійної особи, яка повноцінно спілкується з людиною-користувачем. Відношення («людина — комп’ютер» можуть бути як гармонійними, так і конфліктними (пор. комп’ютер висне/не ворушиться — dead (букв.: мертвий), «той, що вийшов з ладу), dirt road (букв. брудна дорога), «погане з'єднання з Інтернетом»).

Показово, що в обох мовах представлений і зворотний процес. Людина асоціюється з комп’ютером та набуває деяких якостей машини (пор.: wired (букв.: з'єднаний за допомогою проводу), завантажувати — «пересилати основні дані в головну пам’ять комп’ютера з метою безпосереднього використання» — постачати людині зайву інформацію; сканувати — «дивитися»).

До глобальної сфери «людина та суспільство» прилягає сфера побутового, того, що людина використовує в повсякденному житті, а також сфера високих технологій (пор.: candy bar phone «стільниковий телефон»; snail mail «традиційна пошта»; power dressing «одежа ділового стилю»; memory hog в одному із значень «комп'ютерна програма, яка використовує великий обсяг пам’яті»; bug «помилка в програмі»; труна «корпус комп’ютер»; задумливий «комп'ютер, що працює повільно»; Айболіт чи презерватив - «антивірусна програма Aidstest»).

Образність викладу англомовного тексту виражається, зокрема, в «одухотворенні» буквально всіх об'єктів і понять — програм, шаблонів, команд та ін. [1,с. 17]. Наприклад: Windows NT displays a dialog box to ask for information and to provide information that you need to proceed. — Невірно: Windows NT відображає діалогове вікно, щоб запитати інформацію і щоб надати інформацію, необхідну для продовження. — Вірно: Діалогові вікна є одним із засобів взаємодії користувача з Windows NT [32, с. 264].

У цьому прикладі буквальна передача оригіналу приводить не просто до незграбної фрази, але до спотворення сенсу.

The new TipWizard tracks your actions and then suggests better ways to complete your tasks. — Невірно: Новий майстер підказок простежує ваші дії, після чого пропонує якнайкращі шляхи для завершення ваших завдань. — Вірно: Майстер підказок служить для запису дій при роботі з програмою, пропонуючи потім раді з виконання завдань [32, с. 264].

У наведеному прикладі ми бачимо, що навіть в тому випадку, якщо особисте звернення адекватно передає думку автора, безособовий переклад є більш правильним.

Таким чином робимо висновок про те, що метафори-терміни демонструють цінну здатність до розгортання образу. Специфіка комп’ютерного дискурсу полягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування. Комп’ютерні технології, Інтернет виявляються дуже цікавими джерелами для мовних досліджень з точки зору лексики та термінології. Більшість термінів у комп’ютерних науках мають метафоричний характер і походять з англійської мови, українські терміни-кальки часто залишають за собою метафоричні значення.

Висновки

технічний література метафоричний термін Розвиток цивілізації супроводжується появою численних термінів у різних галузях науки та техніки, тому що кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Термінологія — характерна складова частина науково-технічного тексту.

Таке багатогранне явище, як термін входить у різні класифікації - за логічним, семантичним, морфологічним та іншим принципам через багатоаспектність дослідження цієї мовної одиниці. Ці класифікації в своїй сукупності характеризують роль та місце термінів у науковій, економічній, політичній та інших сферах функціонування сучасного суспільства.

Останнім часом в англійській науково-технічній літературі чіткість та стислість викладу думки часто супроводжуються живою розмовною мовою, за рахунок мовних засобів художнього стилю. Змінилося уявлення також і про роль образу в побудові наукових текстів.

У науковому пізнанні велику роль відіграє асоціативне мислення, одним із проявів якого є здатність до метафоричних перенесень. Метафора базується на можливості переносно вжитого слова виконувати функцію нової характеристики предмета або явища через його перейменування за схожістю чи подібністю з іншим предметом. Пізнання важко уявити без порівняння. Метафора є необхідним засобом мислення, формою наукового міркування. Виразність, емоційність, прозора асоціативність тропів відкрила їм шлях у різні функціональні стилі мови, навіть в науковий.

Отже, однією з особливостей сучасного наукового стилю є метафоризація термінологічного характеру. Результати пізнавальної діяльності людини закріплюються в метафоричних значеннях, які розвиваються у словах з конкретно-предметною співвіднесеністю. Так з’являється метафоричний спосіб утворення термінів. Метафора як засіб вираження спеціального поняття полегшує передачу знань, асоціюючи спеціальне поняття із загальновідомим. Тому залучення вченими метафор у процеси наукового пізнання видається ціликом природним і неминучим.

Засоби образності, емоційності, належать до елементів впливу на читача, оскільки емоційно-риторичні структури сприяють більш ефективному його переконанню, допомагають донести ті чи інші ідеї та уявлення до аудиторії. Науковий стиль може містити творчий потенціал та авторську індивідуальність, тобто мовленнєві метафори. Мовленнєва метафора в англійських науково-технічних текстах становить для перекладача велику складність, оскільки у мові перекладу вона не має усталених перекладних відповідників у словниках. Тоді, як мовні («стерті») метафори, як правило, не несуть ніяких труднощів при перекладі, бо їх перекладні відповідники зафіксовані у словниках.

Комп’ютерна термінологія є однією з найбільш динамічних терміносистем, тут трапляються різнорідні мовні одиниці: сленг, фразеологічні одиниці, метафори. На сучасному етапі розвитку англійської науково-технічної літератури найбільша кількість метафоричних термінів належить саме комп’ютерним наукам. Більшість термінів у комп’ютерних науках мають метафоричний характер і походять з англійської мови, українські терміни-кальки часто залишають за собою метафоричні значення. Комп’ютерні технології, Інтернет виявляються дуже цікавими джерелами для мовних досліджень з точки зору лексики та термінології.

Список літератури

1. Александрова О. В. Проблеми експресивного синтаксису. — М.: Вища школа, 1984. — С. 17−34.

2. Алексєєва Л. М. Стереотипне та індивідуальне в науковій метафорі: [сайт] // www.psu.ru/pub/filolog₁/1₈.rtf.

3. Арнольд I.В. Основи наукових досліджень в лінгвістиці: Навчальний посібник. — М.: Вища школа, 1991.-140 с.

4. Арутюнова Н. Д. Метафора і дискурс // Теорія метафори. — М.: Прогрес, 1990. — С. 5−32.

5. Ахманова О. С. Нариси по загальній та російській лексикології. — М.: Навчпедгіз, 1957. — 157 с.

6. Березинський В. П. Епітет-метафора в перекладі з англійської мови // Теорія та практика перекладу / Республіканська міжвідомча наукова збірка. — К.: Вища школа, 1983. — 136 с.

7. Вінокур Г. О. «Той, хто говорить і той, хто слухає». Варіант мовної поведінки. — М.: КомКнига, 2005 -172 с.

8. Гак В. Г. Про відносність лексикологічних категорій в лексикографії // Проблеми навчальної лексикографії та навчання лексиці. — М.: Наука, 1987. — С. 21.

9. Даниленко В. П. Семантична структура спеціального слова та її лексикографічний опис. — Свердловськ, 1991. — 155с.

10. Деркач-Степанова Т. В. Питання метафори у сучасній українській літературній критиці // Культура народов Причерноморья. — 2002. — N36. — С. 215−217.

11. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 575 с.

12. Карпова Н. С. Роль метафори в розвитку лексико-семантичної системи мови та мовної картини світу (на матеріалі англійських і російських неологізмів). — Саратов: Державний університет ім. Чернишевського, 2007. — 248 с.

13. Коваленко А. Я. Загальний курс науково-технічного перекладу: Навчальний посібник. — Київ: КНУ ім. Шевченка, 2001. — 290 с.

14. Кулієв Г. Г. Метафора і наукове пізнання. Баку: Елм, 1987. — 156 с.

15. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафори, якими ми живемо: Пер. з англ. / Під. ред. Баранова А.Н.- М.: Едиторіал УРСР, 2004. — 256 с.

16. Лотте Д. С. Питання запозичення та впорядкування іншомовних термінів і терміноелементів. — М.: Наука, 1981. — 149 с.

17. Людвигова Є.В. Керівництво по перекладу технічних текстів з англійської мови на російську. — М: Вища школа, 1964. — 72с.

18. Макаров М. Л. Основи теорії дискурсу. — М.: Гнозис, 2003. — 280 с.

19. Марузо Ж.: Словник лінгвістичних термінів. — М., 1960

20. Метафора // Вікіпедія: [сайт] // ru.wikipedia.org/wiki.