Вирішення задач загальної фізики
Дифракційна ґратка представляє собою сукупність великого числа N однакових по ширині паралельних щілин, які розділені непрозорими проміжками, також однаковими по вбираючій лінзі, яка встановлена за перешкодою. Прожектор випромінює пучок світла у вигляді конуса, кут розхилу якого 2и = 30є. Світловий потік Ф прожектора розподілений усередині конуса рівномірно і становить 80 клм. Визначити силу… Читати ще >
Вирішення задач загальної фізики (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Міністерство освіти і науки України
Контрольна робота з дисципліни «Фізика»
1. Задача 3.7
Матеріальна точка масою m = 20 г здійснює гармонічні коливання за законом x = 0,1cos (4рt+ р/4). Визначити повну енергію W цієї точки.
Розв’язання
Дано: x = 0,1cos (4рt+ р/4). | |
Е — ? | |
Повна енергія Е точки складається з кінетичної та потенціальної енергії:
Е= Т+П Загальне рівняння руху точки:
x = А•соs (щ0•t + ц),
де: х — координата точки, А — амплітуда, щ0 — кутова швидкість, ц — початкова фаза. А = 0,1 м, щ0 = 4р.
Для знаходження швидкості точки візьмемо першу похідну по часу від х:
V = - щ0•А•sin (щ0•t+ ц), V = - 0,4•р•sin (4рt+р/4).
Кінетична енергія тоді:
Потенціальна енергія:
З цих рівнянь знаходимо повну енергію точки:
.
2. Задача 3.11
Написати рівняння коливання, яке отримане в результаті додавання двох гармонічних коливань одного напрямку
x1 = 3cos (2рt)см і
x2 = 4cos (2рt+р/2)см.
Розв’язання
Дано: x1 = 3cos (2рt)см x2 = 4cos (2рt+р/2)см | |
x (t) = ? | |
Маємо:
x1 = А1cos (щt+ц1)
x2 = А2cos (щt+ц2)
щ=2р
А1=3 см
А2=4 см
ц1=0;
ц2=р/2
Дц = ц1-ц2 = р/2
Шукане рівняння:
x = Аcos (щt+ц)
; ц=arctg (4/3); ц? р/3
Амплітуда результуючого коливання:
Рівняння коливання, яке отримане в результаті додавання двох даних гармонічних коливань, запишеться так:
х = 5cos (2рt+р/3) см
3. Задача 3.28
Математичний маятник довжиною l=25см здійснює згасаючі гармонічні коливання з логарифмічним декрементом згасання д=0,5. За який час t повна енергія маятника зменшиться у 10 разів?
Розв’язання
Дано: l=25см = 0,25 м д=0,5 W0/W1 = 10 | |
t = ? | |
Для згасаючих коливань маємо:
або (1)
Період коливань математичного маятника:
(2)
Підставляючи (2) в (1), отримаємо:
(3)
Повна енергія коливань
і за умовою
W0/W1 = k (k=10)
Тоді
або з врахуванням (3):
(4)
Прологарифмуємо (4):
Звідки час, за який коливань зменшиться в k разів:
(5)
Підставляючи в (5) значення логарифмічного декрементому затухання:
4. Задача 3.34
Соленоїд індуктивністю L=0,2Гн і опором R=90 Ом підключений до джерела з напругою U=170sin100рt B.
Визначити амплітудне значення сили струму, який тече крізь соленоїд.
Розв’язання
Дано L=0,2Гн R=90 Ом U=170sin100рt B | |
І0 — ? | |
Маємо коло змінного струму з індуктивністю та активним опором.
Амплітудне значення сили струму, який тече крізь соленоїд, можна знайти із формули:
З рівняння U = 170sin100рt маємо:
U0 = 170 В; t=100рt; =100р
Тоді:
5. Задача 3.47
Дві точки знаходяться на відстані Дx = 50 см одна від одної на прямій, вздовж якої поширюється хвиля зі швидкістю V=50 м/с. Період Т коливань дорівнює 0,05 с. Визначити різницю фаз коливань Д?.
Розв’язання
Дано Дx = 50 см = 0,5 м V = 50 м/c Т = 0,05 c | |
Д — ? | |
Різниця фаз коливань двох точок хвилі зв’язана з відстанню х між цими точками співвідношенням
= (2/)x =(2/)(x2 — x1).
Довжина хвилі дорівнює відстані, яку хвиля проходить за один період, і може бути знайдена зі співвідношення
= VT = 50· 0,05=2,5 м.
Підставивши значення величин
х1 — х2 = Дx
і обчисливши, одержимо:
= (6,28/2,5) · 0,5 = 1,26 рад, або = 72о.
6. Задача 3.51
Прожектор випромінює пучок світла у вигляді конуса, кут розхилу якого 2и = 30є. Світловий потік Ф прожектора розподілений усередині конуса рівномірно і становить 80 клм. Визначити силу світла І прожектора.
Розв’язання
Дано: б = 2и = 30є Ф = 80 клм=8· 104 лм | |
І - ? | |
Сила світла І визначається відношенням світлового потоку dЦ до тілесного кута dщ, у межах якого укладений і рівномірно розподілений цей потік:
При рівномірному розподілі світлового потоку усередині конуса:
Тілесний кут при вершині прямого кругового конуса з кутом розхилу б дорівнює
Щ=2р (1?cosб/2).
7. Задача 3.68
Плоско-опукла лінза з радіусом кривизни R=40см і показником заломлення n=1,5 дає зображення предмета збільшене вдвічі (k=2). Визначити відстані а1 та а2 предмета і зображення від лінзи. Надати рисунок.
Розв’язання
Дано R1=40 см R2= n=1,5 k= 2 | |
a1 —? a2 — ? | |
Для тонкої лінзи, яка поміщена в однорідну середу
де а1 і а2 — відстані предмета і зображення від лінзи, п— показник заломлення матеріала лінзи,
R1 и R2 — радіуси кривизни лінзи.
Лінійне збільшення лінзи визначається формулою:
де y1 — висота предмета і y2 — висота зображення.
Звідси
Тоді
8. Задача 3.74
В досліді з інтерферометром Майкельсона для зміщення інтерференційної картини на Дm =500 смуг дзеркало переміщують на відстань Дl =0,161 мм. Визначити довжину хвилі світла.
Розв’язання
Дано Дm =500 Дl =0,161 мм = 1,61· 10−4м | |
— ? | |
Переміщення L дзеркала на відстань л/2 відповідає зміні різниці хода на л, тобто зміщенню інтерференційної картини на одну смугу. Таким чином,
енергія маятник лінза фотон
де k — число смуг, які пройшли в поле зору, звідки
.
9. Задача 3.87
Визначити кутову дисперсію Dц дифракційної ґратки для довжини хвилі л = 650нм, якщо кут дифракції =15.
Розв’язання
Дано л = 650нм = 650· 10−9м =15 | |
Dц — ? | |
Дифракційна ґратка представляє собою сукупність великого числа N однакових по ширині паралельних щілин, які розділені непрозорими проміжками, також однаковими по вбираючій лінзі, яка встановлена за перешкодою.
b — ширина щілини;
а — ширина непрозорої ділянки;
d = a + b — період або постійна ґратки.
Якщо ґратку освітлювати монохроматичним білим світлом, то всі максимуми, крім центрального (k = 0) розкладуться в спектр — сукупність кольорів, причому фіолетові лінії будуть ближче до центру, а червоні дальше (т.як лф < лкр, то цф < цкр).
Умова головних максимумів:
Диференціюючи, отримаємо
Або
Dц =
Знаходимо:
cosц = cos15 = 0,966, sin15= 0,259 і для k = 1 (спектру 1-го порядку):
10. Задача 3.91
Промінь світла відбивається від дна скляної посудини, заповненої водою. При якому куті падіння променя на поверхню води відбите світло є максимально поляризованим? (nв=1,33, nск=1,57).
Розв’язання
Дано nв=1,33 nск=1,57 | |
б — ? | |
При куті падіння, який дорівнює куту Брюстера іБр:
— відбитий від межі розділу двох діелектриків промінь буде повністю поляризованим в площині, перпендикулярній площині падіння.
— тангенс кута Брюстера дорівнює відносному показнику заломлення:
(1) — закон Брюстера.
n1, n2 — показаники заломлення 1-го та 2-го середовищ.
Звідки:
і1 = 49,7
За законом заломлення
де nск, nпов — показники заломлення скла та повітря, nпов = 1
Тоді:
(2)
Розраховуємо:
Тобто, б90
11. Задача 4.7
Температура абсолютно чорного джерела теплового випромінювання Т1 = 2500 К. Визначити температуру другого джерела, якщо відомо, що довжина хвилі, яка відповідає максимуму його спектральної випромінювальної здатності на Дл=0,6 мкм більша, ніж у першого джерела.
Розв’язання
Дано Т1 = 2500 К лmax2 — лmax1 = Дл=0,6 мкм = 6· 10−7 м | |
Т2 — ? | |
За законом зміщення Віна:
лmax = b/T,
де b = 2,89· 10−3 м· К.
Звідки:
лmax1 = b/T1 і лmax2 = b/T2
Віднімаючи від другої рівності першу, отримаємо: лmax2 — лmax1 = b/T2 — b/T1, або:
Звідки:
Обчислюємо:
12. Задача 4.11
Червона межа фотоефекту для калію складає л0= 0,62 мкм. Визначити 1) величину гальмівного потенціалу Uг при дії на калій випромінювання з довжиною хвилі 3,1· 10−7м; 2) роботу виходу електронів з калію.
Розв’язання
Дано: л0= 0,62 мкм = калій л = 3,1· 10−7м | |
Uг —? А — ? | |
Записуємо рівняння Ейнштейна для фотоефекту у вигляді:
де с — швидкість світла
m = 9.11•10−31 кг — маса електрона Оскільки навіть найбільш швидкі електрони затримуються електричним полем після проходження в ньому відстані, яка відповідає різниці потенціалів Uг, то їх кінетична енергія безпосередньо після виходу з металу пов’язана з величиною Uг співвідношенням Червона межа фотоефекту дорівнює:
h = 6.62•10−34 Дж•с — стала Планка Звідки знаходимо роботу виходу електронів з калію:
13. Задача 4.28
Знайти кінетичну енергію та швидкість а) протона, б) електрона, якщо їх імпульс р = 3?10−22 кг? м/с. Яку з цих частинок у даному випадку можна вважати нерелятивістською?
Розв’язання
Дано: р = 3?10−22 кг? м/с Т-? V — ? | |
Знаючи імпульси протона та електрона, знайдемо їх швидкості.
р = mV;
Маса спокою електрона:
mе = 9.11•10−31 кг Маса спокою протона:
mр = 1.67•10−27 кг Знаходимо: швидкість протона швидкість електрона Швидкість протона далека від швидкості світла с = 3•108 м/c, а швидкість електрона дуже близька до неї.
Тому вважати нерелятивістською частинкою можна тільки протон.
Оскільки швидкість електрона порівнянна зі швидкістю світла, то необхідно враховувати, що маса електрона буде релятивістською:
(1),
Де
m — маса електрона, що рухається.
2. У релятивістській механіці кінетична енергія частинки визначається як різниця між повною енергією Е и енергією спокою Е0 цієї частинки:
T = Е — Е0 (2), де .
Підставивши останні рівняння в формулу (2), отримаємо для протона:
Використаємо зв’язок між енергією та імпульсом релятивістської частинки:
находимо кінетичну енергію електрона:
Оскільки знайдемо швидкість електрона звідси:
14. Задача 4.34
При ефекті Комптона фотон з енергією е1 = 0,51МеВ був розсіяний на кут и = 140.
Визначити енергію е2 розсіяного фотона.
Розв’язання
Дано: е1 = 0,51МеВ и = 140 | |
е2 — ? | |
Для визначення енергії розсіяного фотона скористаємося формулою Комптона
Дл (1)
де л2, л1 — довжини падаючої та розсіяної хвиль випромінювання.
Виразимо довжини хвиль л2 і л1 через енергії е1 і е2 відповідних фотонів, скориставшись формулою
.
Одночасно помножимо чисельник і знаменник правої частини формули (1) на швидкість світла с:
Скорочуємо на hc і виражаємо з отриманої формули шукану енергію:
де E0=m0c = 0,51МеВ — енергія спокою електрона в мегаелектрон-вольтах.
Обчислення дає:
15. Задача 4.47
Визначити швидкість протона з довжиною хвилі де Бройля 2пм.
Розв’язання
Дано: д= 2 пм = 2· 10−12 м | |
V — ? | |
Формула де Бройля має вигляд:
(1),
де p — імпульс тіла
h = 6.62•10−34 Дж•с — стала Планка
Вважаючи протон класичною частинкою, отримаємо:
Звідси
і (2)
Маса протона: m0 = 1.67•10−27 кг
За рівністю (2) знаходимо:
16. Задача 4.51
Електронний пучок прискорюється потенціалом U = 1кВ. Звісно, що невизначеність швидкості утворює 0,1% від її значення. Знайти невизначеність координати електрона.
Розв’язання
U = 1кВ = 103 В V=0,001V | |
x — ? | |
Із співвідношення невизначеностей Гейзенберга:
Дx Др? h (1)
h = 6,63· 10−34 Дж· с — стала Планка
Др — невизначеність у знаходженні імпульсу.
Кінетична енергія електронів, які пройшли прискорюючу різницю потенціалів U:
T = eU = 1кеВ,
тобто електрон при даних умовах не є релятивістською частинкою і імпульс електрона:
.
m0 = 9.11•10−31 кг — маса електрона
e = 1.6•10−19 Кл — заряд електрона Шукана невизначеність координати з виразу (1):
Знайдемо швидкість електронів:
Знаходимо невизначеність координати електрона:
17. Задача 4.68
Записати спектроскопічні позначення станів атому гідрогену, в яких може знаходитися електрон з головним квантовим числом n = 4.
Розв’язання
Дано: n = 4 | |
Найпростіший атом — атом гідрогену — складається з ядра та електрона.
Для головного квантового числа n = 4 можна записати спектроскопічні позначення станів атому гідрогену: 4s, 4p, 4d і 4f.
18. Задача 4.74
Вказати склад ядра берклію 247Bk та оцінити його радіус.
Розв’язання
Дано: 247Bk | |
r — ? | |
Використаємо співвідношення:
Заряд ядра атома = Порядковому номеру = Числу протонів = Числу електронів Число нейтронів = Атомна масса (Ar) — Порядковий номер Для берклію 247Bk:
N (порядковий номер) — 97
Атомна маса = Ar (B) = 247
Кількість електронів e-=97
Кількість протонів p+=97
Число нейтронів:
n0= 247 — 97 = 150
19. Задача 4.87
Скільки атомів з 1 млн. атомів полонію (21084Po) розпадаються за добу?
Розв’язання
Дано: N0 = 106 21084Po T½ = 138 діб t = 1 доба = 24 год | |
N0 — N — ? | |
Число атомів радіоактивної речовини, які розпадаються за час Дt, визначається формулою
|ДN|= —лN0 Дt (1)
Застосовувати цю формулу для кінцевого проміжку часу Дt можна тільки у випадку, якщо число атомів N, які ми маємо, можна вважати за час Дt незмінним, тобто. коли проміжок часу Дt значно менше періоду напіврозпаду Т½. В нашому випадку періоду напіврозпаду полонія Т½ = 138 діб; тому ми можемо число атомів полонію, що розпадаються за час Дt = 1 доба зайти за формулою (1):
з урахуванням значення
|ДN|= —лN0 Дt = (2)
За законом радіоактивного розпаду:
число ядер, які розпалися
Тоді шуканий час розпаду
Відповідь: |ДN|=
20. Задача 4.91
Активність деякого радіоактивного ізотопу дорівнює 100Бк. Знайти його активність через час, який дорівнює половині від його періоду напіврозпаду.
Розв’язання
Дано: A0 = 100 Бк t=0,5T½ | |
А1 — ? | |
Активність радіоактивного ізотопу характеризує швидкість розпаду:
(1)
Для початкової активності t = 0 і отримаємо:
де А0 — активність ізотопу в початковий момент часу.
Звідки:
і при t=0,5T½
Список використаної літератури
Кучерук І.М., Горбачук І.Т., Луцик П. П. Загальний курс фізики. Т. 1. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. — К, 1999. — 532 с.
Савельев И. В. Курс общей физики. Оптика. М.: Астрель — АСТ, 2006.
Фирганг Е. В. Руководство к решению задач по курсу общей физики. — М, «Высшая школа», 1977.