Інноваційний потенціал підприємства: оцінка та моніторинг

Реферат на тему:

Інноваційний потенціал підприємства: оцінка та моніторинг Сучасний розвиток економіки України потребує глибоку модернізацію, підвищення конкурентоспроможності, інтенсивного технічного та технологічного оновлення виробництва. Підвищення технологічного рівня підприємств здійснюється завдяки прогресивним науково — технічним досягненням, державній системі управління використанням науковоємної продукції з високою доданою вартістю, відповідним передумовам для інноваційної діяльності, механізмам комерціалізації конкурентноздатності наукоємної продукції, інфраструктури для передачі її до сфери виробництва, стимулювання цього процесу з боку держави [4, с. 68].

Аналіз показників наукового потенціалу України, за останні три роки, показав їх незначне підвищення: кількість науково — дослідних організацій у 2002р. склала 1477, у 2003р. — 1487, у 2004р. — 1505, з яких розробками в області технічних наук у 2002р. займалося 806, у 2003р. — 804, у 2004р. — 806- в сфері сільського господарства — 170, 176, 182 відповідно по рокам. При цьому, у 2002р. Впроваджено 1142 нових технологічних процесів, у 2003р. — 1482, у 2004р. — 1727. В той же час, чисельність спеціалістів, які виконували науково — технічні роботи, у 2003р. скоротилася на 2,6 тис. осіб, у 2004р. — на 0,8 тис. порівняно з 2002р. Основна причина такого становища вважається еміграція вітчизняних учених або перехід їх до інших галузей господарювання, що є наслідком зниження рівня їх кваліфікації.

Проблемою оцінки інноваційного потенціалу підприємства присвячено багато праць провідних учених, серед яких можна відзначити Е. Бруккінга, Н. Чухрай, М. Комкова, С. Гаврилова.

Одним із показників науково — технічної інноваційної діяльності вважається структура безробітних за рівним освіти, що пов’язана зі суттєвим впливом її на результати функціонування підприємств, можливості зростання зайнятості науково — технічних працівників.

Недосконалість ринку, в сучасних умовах, призвела до різкого зниження рівня оплата праці науково — технічних працівникам. Але, при цьому, невідповідність використання керівниками підприємств кваліфікації науково — технічних працівників та підготовка вищими навчальними закладами великої кількості інженерно — технічних кадрів, високого рівня освіти, призвела до надлишку їх чисельності для задоволення потреб науково — технічного розвитку підприємства. Порівнявши 2004р. з 2003р. бачимо, що загальна чисельність спеціалістів збільшилася на 1,8тис. осіб [3, с. 177]. Таким чином, оцінка інноваційного потенціалу підприємства є актуальна проблема його розвитку. В зв’язку з цим, в процесі розробки та реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємства необхідно оцінити його рівень та науково — технічний потенціал працівників, що можливо виконати за схемою (рис. 1).

Рис. 1. Склад науково — технічного потенціалу працівників підприємства Як відомо, витрати на НДДКР тісно пов’язані з показниками рентабельності, тому визначення частки її зростання внаслідок ефективної науково — дослідної та дослідно — конструкторської діяльності, рівень якої встановлюють завдяки ефективному менеджменту, є необхідною умовою.

Важливим показником ефективного функціонування та розвитку підприємства є кількість інновацій з урахуванням рівня їх новизни, який вимірюється за отриманою інформацією про нову продукцію, з якою підприємство виходить на ринок. При цьому рівень новизни інновації визначається на засадах детального аналізу істотних властивостей інноваційної ідеї та порівняння відносного рівня її новизни з іншими.

Оцінку інноваційної діяльності підприємства також можна здійснювати, використовуючи такі показники, як впровадження нових технологічних процесів, автоматизація виробництва та освоєння нових видів продукції. Проте використання кількості інновацій як показника, що характеризує інноваційну діяльність підприємства ускладнено у зв’язку з неможливістю його розрахунку. Саме тому визначення економічної ефективності інноваційної діяльності доцільно здійснювати з використанням економічних результатів.

Таким чином, під інноваційним потенціалом підприємства (ІПП) розуміється сукупність усіх наявних матеріальних і нематеріальних активів підприємства, що використовуються в процесі здійснення інноваційної діяльності. Він містить усі ресурси, що в змозі забезпечити досягнення конкурентних переваг підприємства з використанням інновацій.

Отже, ІПП складається з виробничого, кадрового, технологічного, економічного, науково — технологічного та фінансового. Схему визначення потенціалу наведено на рис. 2.

В результаті аналізу цієї схеми встановлено, що важливим елементом інноваційного потенціалу (ІП) є інтелектуальний, завдяки якому підприємства мають можливості формувати конкурентні переваги, до яких належать ідеї, кваліфікаційний рівень персоналу, ступінь впровадження інформаційних технологій та комп’ютеризації управлінської діяльності.

Поняття інтелектуального потенціалу розглянемо за Е. Бруккінгом [1, с.52], який запропонував розглядати інтелектуальний потенціал з урахуванням інтелектуальної власності, людських ресурсів, ринкових та інфраструктурних активів (рис.3).

Рис. 2. Схема послідовності оцінки інноваційного потенціалу.

Рис. 3. Основні складові ІПП З наведених складових інноваційного потенціалу слідує, що його можна розглядати як інвестиційні можливості підприємства на певний період часу. Постійний інноваційний розвиток підприємства передбачає необхідність моніторингу інноваційного потенціалу та оцінки його в процесі реалізації (рис. 4).

Основною метою такого моніторингу є можливість отримання керівництвом підприємства інформації про стан ІП та можливості його ефективної реалізації.

Рис. 4. Схема моніторингу та реалізації інноваційного потенціалу Оцінку інноваційного потенціалу слід здійснювати з урахуванням впливу зовнішнього середовища та наявних стратегічних можливостей підприємства. Причому доцільно здійснювати аналіз як внутрішнього стану ІП так і зовнішніх чинників з урахуванням наявного потенціалу конкурентів. Крім того, такий аналіз необхідно здійснювати з урахуванням стратегічних позицій підприємства в минулому, теперішньому і майбутньому часі. ІП можна досліджувати такими основними методами, як порівняльний, статистичний, факторний та методом експертних оцінок [2, с. 12−17].

Отже, оцінювання потенціалу інновацій та інноваційної діяльності, їх моніторинг є важливим критерієм відбору, підтримки та поширення інновацій, що слугує основою періодичного технічного та технологічного оновлення виробництва, джерелом прискорення науково — технічного прогресу, створення та випуску конкурентоспроможної продукції, сприяє підвищенню ефективності виробництва та економічному зростанню країни.

Використана література.

1. Бруккинг Э. Интеллектуальный потенциал: ключ к успеху в новом тысячелетии. / Пер. с англ. под ред. Л. Н. Ковалик. — СПб .: Питер, 2001 г. — 288с.

2. Гриньов А. В. Оцінка інноваційного потенціалу підприємства // Проблеми науки. — 2003. — № 12. — С. 12 -17.

3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. зб. — К.: Держкомстат України, 2004. — 360с.

4. Россоха В. В. Методика оцінювання потенціалу інновацій // Актуальні проблеми економіки. — 2005. — № 5(47). — С. 68 — 75.