Контент-аналіз виступів провідних політиків та науковців

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контент-аналізу

1.1 Суть контент-аналізу

1.2 Характеристика контент-аналізу як методу

1.3 Цілі, завдання, принципи та умови контент-аналізу

1.4 Основні типи і види контент-аналізу РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика процесу контент-аналізу

2.1 Об'єкт контент-аналітичного дослідження

2.2 Предмет контент-аналізу

2.3 Розробка і практичне застосування контент-аналізу

2.4 Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу

2.5 Проблема вибірки РОЗДІЛ 3. Контент-аналіз виступів провідних політиків та науковців, щодо боротьби з тероризмом

3.1 Аналіз виступу заступника держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона в 1996 році

3.2 Контент-аналіз на статтю Джозефа С. Най (молодшого), професора Гарвардського університету в часописі «Тайм»

3.3 Контент-аналіз виступу народного депутата України, віце-президента ПАРЄ Бориса Олійника на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи у дискусії з приводу викликів тероризму ВИСНОВКИ ЛІТЕРАТУРА ДОДАТКИ

ВСТУП

Насильство є невід'ємною складовою суспільно-політичних відносин. Воно існує як у відносинах між окремими особами, так і у стосунках між народами та державами. Поділ Європи на ворогуючі блоки, «холодна війна», низка арабо-ізраїльських конфліктів, пауперизація країн «третього світу» у 70-ті роки обумовили сплеск терористичних акцій, який фактично спростував ідею про імунітет розвинених країн до терористичних проявів.

У біполярній міжнародній системі проблематика міжнародного тероризму розглядалася, здебільшого, крізь призму державного тероризму, крізь призму суперництва капіталістичного та соціалістичного суспільних устроїв. Іншими словами, міжнародний тероризм виявлявся складовою частиною зовнішньої політики супердержав та їх. сателітів, інструментом ідеологічної експансії і, зрештою, дестабілізатором системи міжнародної безпеки. При цьому країни-конкуренти завжди виховувалися у дусі розподілу сили на «справедливу» та «несправедливу», що у свою чергу обумовлювало «подвійний стандарт» у політичній, юридичній та оперативній оцінці актів міжнародного тероризму.

Необхідність звернути увагу на проблеми тероризму сьогодні викликана зміною парадигми розвитку міжнародного тероризму з огляду на завершення конфронтації між Сходом та Заходом, розвій світових інтеграційних процесів, появу потужних транснаціональних кримінальних організацій та інших факторів, що радикально змінили оточення, в якому функціонують терористичні угруповання. З іншого боку, поглиблення дисбалансу у розвитку між Північчю та Півднем створили міжнародну ситуацію, вивчення якої дає підстави стверджувати, що світ стоїть на порозі якісної трансформації міжнародного тероризму та появи його новітніх технологій.

Однією з головних особливостей нашого часу є постійне зростання темпів виробництва інформації. Цей процес об'єктивний і в цілому, безумовно, позитивний. Проте на сьогоднішній день людство зустрілося з парадоксальною, на перший погляд, ситуацією: прогрес в області виробництва інформації веде до зниження загального рівня інформованості.

Окрім збільшення об'ємів інформації до масштабів, які роблять неможливою її безпосередню обробку, виникли цілий ряд специфічних проблем, пов’язаних з швидким розвитком інформаційних технологій.

Традиційні інформаційно-пошукові системи поступово стали втрачати свою актуальність. Причина цього криється не стільки у фізичних об'ємах інформаційних потоків, скільки в їх динаміці, тобто в постійному систематичному оновленні інформації, яка далеко не завжди має очевидну регулярність. Обхват і узагальнення великих динамічних інформаційних потоків, які безперервно генеруються в засобах масової інформації (ЗМІ), вимагає якісно нових підходів.

Вихід може бути знайдений тільки в засобах автоматизації виявлення найбільш важливих складових в інформаційних потоках. Саме тому останніми роками все частіше стали використовувати системи моніторингу ресурсів, тісно пов’язані з контент-аналізом.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: «Контент-аналіз публічних виступів провідних політиків та науковців щодо тероризму».

У даній курсовій роботі висвітлюються теоретичні аспекти контент-аналізу. В роботі у стислій та доступній для сприймання формі дано аналіз виступу та статті в газеті «Тайм» щодо боротьби з тероризмом.

Об'єкт дослідження — боротьба з міжнародним тероризмом.

Предмет дослідження — аналіз публічних виступів провідних політиків та науковців щодо боротьби з тероризмом.

Мета дослідження — проаналізувати і дослідити особливості контент-аналізу, а також дати аналіз публічних виступів щодо боротьби з тероризмом.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) розглянути теоретичні аспекти контент-аналізу;

2) визначення типів та побудови контент-аналізу;

3) проаналізувати публічні виступи провідних політиків та науковців щодо боротьби з тероризмом.

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез, порівняння, картографічний, статистичний, прогнозування.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контент-аналізу

1.1 Суть контент-аналізу

Ученим, що займаються контент-аналітичними дослідженнями, протягом тривалого часу цілком правильним здавалося класичне визначення, яке дав контент-аналізу Б. Берельсон: «Контент-аналіз — це дослідницька техніка для об'єктивного, системного і кількісного опису наявного змісту інформації, яка відповідає цілям її дослідника». Але зараз багатьом зрозуміло, що таке визначення застаріло. Контент-аналіз розвинувся у соціологічний метод вивчення документів, він може розкривати не тільки експліцитний, але імпліцитний зміст інформації, а об'єктивність, системність та кількісність не вичерпують усіх принципів й умов контент-аналізу.

Контент-аналіз (від англ. contens зміст) — метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення або вимірювання різних фактів і тенденцій, відображених в цих документах. Особливість контент-аналізу полягає в тому, що він вивчає документи в їх соціальному контексті. Може використовуватися як основний метод дослідження (наприклад, контент-аналіз тексту при дослідженні політичної спрямованості газети), паралельний, тобто у поєднанні з іншими методами (напр., в дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (напр., при класифікації відповідей на відкриті питання анкет).

Контент-аналіз вчені визначають як специфічну техніку дослідження, спрямовану на об'єктивне, систематичне та кількісне описання змісту повідомлення, яке відповідає цілям дослідника. У цьому разі під об'єктивністю розуміють аналіз, підпорядкований чітким правилам, які різним дослідникам, що працюють з одними й тими самими текстами, дають змогу отримувати однакові результати. Систематичність передбачає впорядкування та розподіл змісту документа за відповідними категоріями (рубриками). Що стосується кількісного описання, то тут мають на увазі вимірюваність значущих елементів тексту, підраховування їхньої частоти.

Зараз уже багатьом дослідникам зрозуміло, що контент-аналіз можна здійснювати не лише на текстових, а й на будь-яких інших документальних джерелах, що, до речі, з успіхом роблять археологи. Предметом дослідження може бути будь-яка проблема, яку висвітлює чи навпаки оминає увагою документ, і через те з допомогою контент-аналізу можна досліджувати соціальну дійсність. Але це не вичерпує можливостей контент-аналізу. З його допомогою також можна з успіхом вивчати внутрішню структуру самого документа, вирішувати проблему його авторства, досліджувати закономірності його побудови.

Деякі дослідники у своїх визначеннях роблять наголос на кількісному боці контент-аналізу. Вони вважають, що контент-аналіз — це переклад у кількісні показники масової текстової (чи записаної на плівку) інформації. А його сутність полягає в підрахунку того, як репрезентовані у певному інформаційному масиві смислові одиниці, котрі цікавлять дослідника.

У цих визначеннях ми бачимо погляд на контент-аналіз як на суто розрахункову техніку чи другорядний метод, заснований тільки на підрахункових операціях. Але у наш час контент-аналіз став самостійним якісно-кількісним методом, з допомогою якого ми можемо здійснювати весь цикл дослідження документа від вибору одиниць дослідження до інтерпретації результатів [20, 331].

Якщо не розглядати проблему так детально, то можна сказати, що контент-аналіз — це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.

Суть методу контент-аналізу полягає у фіксації певних одиниць змісту, який вивчається, а також в квантифікації отриманих даних.

Предметом контент-аналізу можуть бути як проблеми соціальної дійсності, котрі висловлюються чи навпаки приховуються у документах, так і внутрішні закономірності самого об'єкта дослідження.

Об'єктом контент-аналізу може бути зміст різних друкарських видань, радіоі телепередач, кінофільмів, рекламних повідомлень, документів, публічних виступів, матеріалів анкет.

1.2 Характеристика контент-аналізу як методу

Український дослідник О. Т. Баришполець називає контент-аналіз соціологічним способом вивчення кількісних і якісних елементів змісту, в ході якого текст оцінюється за заданими показниками, а в сумі вони дають можливість точно визначити тенденції розвитку газети. Інший український дослідник, В. В. Лизанчук вивчав те, як контент-аналіз може допомогти журналісту. Він вважав, що контент-аналіз — це аналіз змісту, який дає можливість комплексно досліджувати документи. Контент-аналіз не зводиться до звичайного уважного читання матеріалів і зіставлення різних їх частин. Він полягає у тому, що кореспондент з великої кількості документів вибирає потрібні дані, аналізує їх, порівнює, підраховує і робить певні висновки. При застосуванні цього методу важливо встановити одиницю дослідження, певний факт чи сукупність фактів. У результаті журналіст створює модель, яку подумки накладає на документ, і стежить, що збігається, а що ні. Таким способом можна перевірити документи на точність, достовірність інформації". Найбільш узагальнено процес контент-аналізу визначили А.Н.Алексєєв і В. С. Дудченко: контент-аналіз — це комплекс дослідницьких дій, який включає в себе ланцюжок від формування об'єкта і формулювання завдань до інтерпретації результатів формалізованого спостереження та статистичних операцій. В іншій своєї роботі А.Н.Алексєєв обґрунтовує свою думку детальніше: «У склад поняття контент-аналіз (КА) входить ряд інгредієнтів, з яких зазначимо головні [20, 332]:

1) КА — метод соціології і як такий служить опису, поясненню і прогнозу загальних явищ.

2) КА має своїм об'єктом зовнішньо виражений, об'єктивований у знаках зміст інформації чи знакову об'єктивацію змісту…

3) КА має справу з масовими сукупностями текстів, використовуючи при цьому типові соціологічні процедури суцільного чи вибіркового обстеження, з дотриманням вимог репрезентативності.

4) КА припускає структурування, сегментацію, розчленування текстів чи вичленування із них смислових інваріантів, які повторюються в усіх чи у ряді текстів, котрі належать до дослідницької масової сукупності.

5) Розчленування чи вичленування повинно бути однотипним для кожного із належних до дослідницької сукупності текстів.

6) Для забезпечення такої однотипності сегментації і вичленування інваріантів КА припускає високу ступінь формалізації, застосування строгих операціональних правил та формальних алгоритмів у здійсненні процедур КА.

7) КА — аналітико-синтетична процедура, оскільки передбачається формалізований «розділ» цілісних текстів чи вичленування окремих елементів їх для наступного «збирання» цих інваріантних елементів у великі «однорідні маси», обсяг і тип котрих характеризують як певна цілісність вже усю сукупність текстів.

8) КА передбачає використання якісних, статистичних методів, причому вказані інваріантні елементи з їх ознаками виступають одиницями спостереження і підрахунку.

9) Взагалі, у КА має місце перекодування соціальної інформації…

10) КА є спосіб пізнання соціальної дійсності через вивчення умов виробництва і споживання відповідних текстів, шляхом описаних процедур аналізу самих цих текстів (їх сукупностей).

Контент-аналіз почав використовуватися в соціальних науках починаючи з 30-х рр. XX ст. в США. Вперше цей метод був застосований в журналістиці і літературознавстві. Основні процедури контент-аналізу були розроблені американськими соціологами X. Лассуеллом і Б. Берелсоном.

Г. Лассуелл його використовував в кінці 1930;х років для досліджень у сфері політики і пропаганди. Лассуел модернізував контент-аналіз, ввів нові категорії і процедури, особливе значення надавав квантифікації даних.

Розвиток засобів масової комунікації викликало збільшення контент-аналітичних досліджень в цій області. Під час другої світової війни контент-аналіз застосовувався деякими державними установами США та Англії для вивчення ефективності пропаганди в різних країнах, а також в розвідувальних цілях.

Накопичений досвід контент-аналітичних досліджень був підсумований в книзі Б. Берелсона «Контент-аналіз в комунікаційних дослідженнях» (початок 50-х рр). Автором був визначений сам метод контент-аналізу, а також різні його види, критерії та одиниці для кількісного дослідження. Книга Б. Берелсона до цих пір є фундаментальним описом, що дає розуміння основних положень контент-аналізу [20, 332].

Після узагальнень, зроблених Б. Берелсоном, в США з’явилося багато досліджень, в яких контент-аналіз застосовується в різних наукових напрямах. Найцікавішою методичною новацією була методика «зв'язаності символів» Ч. Осгуда (1959), яка дозволяла виявити невипадково зв’язані елементи змісту.

Західноєвропейські дослідники у використанні методу контент-аналізу спиралися в основному на американський досвід. Проте, тут теж з’явилося декілька оригінальних методик якісно-кількісного аналізу змісту (Ж. Клейзер, А. Моль).

Не всі документи можуть стати об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуваний зміст дозволив задати однозначне правило для надійної фіксації потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб елементи змісту, що цікавлять дослідника, зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значущості). Найчастіше як об'єкти дослідження контент-аналізу виступають повідомлення друку, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження і т.д., а також дані вільних інтерв'ю і відкриті питання анкет. Основні напрями застосування контент-аналіза: виявлення того, що існувало до тексту і що, тим або іншим чином отримало в ньому віддзеркалення (текст як індикатор певних сторін об'єкту, що вивчається, — навколишньої дійсності, автора або адресата); визначення того, що існує тільки в тексті як такому (різні характеристики форми — мова, структура, жанр повідомлення, ритм і тон мови); виявлення того, що існуватиме після тексту, тобто після його сприйняття адресатом (оцінка різних ефектів дії) [16, 22].

Цікавою особливістю контент-аналіза є і те, що цю методологію до останнього часу пов’язували з певною сферою людської діяльності (політикою і соціологією). Проте, на сьогодні контент-аналіз все ширше застосовується в багатьох областях політичного і економічного життя, що сприяє більшому прикладному значенню використаних в методології контент-аналіза філософських категорій, соціології і лінгвістики. Контент-аналіз в рамках дослідження інформаційних потоків — новий напрям, який передбачає аналіз масиву текстових документів, — результатів моніторингу інформаційного простору.

Зараз уже трохи вщухли суперечки щодо визнання контент-аналізу соціологічним методом.

Контент-аналіз — не техніка, тобто сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання відповідних методів, і не різновид якогось методу, а самостійний метод соціологічного дослідження, тобто спосіб чи шлях наукового пізнання. З допомогою контент-аналізу можна здійснити повний цикл дослідження будь-якого документального об'єкта, він корінним образом відрізняється від інших методів дослідження документів і являє собою самостійний шлях наукового дослідження, тобто метод.

1.3 Цілі, завдання, принципи та умови контент-аналізу

держсекретар безпека контент виступ Дослідники контент-аналізу — як практики, так і теоретики — дуже по різному розуміють завдання, що їх здатний виконати контент-аналіз. Частина обмежує об'єкт контент-аналізу суто журналістськими текстами, причому завдання дослідження фактично збігається з класичним визначенням комунікаційного ланцюжка Г. Лассуелла.

Але якщо такі підходи корисні у конкретному дослідженні з тими завданнями, які у кожному окремому випадку стоять перед ученими, то не можна погодитись, коли тільки дослідженнями аудиторії, комунікатора і суспільства за текстами масової інформації обмежуються можливості контент-аналізу. По-перше, контент-аналіз проводиться не лише при вивченні мас-медіа, йому підлягають усі документи, в тому числі і не текстові. Але якщо навіть брати за об'єкт дослідження тільки мас-медіа, то і тут недоречно обмежувати предмет аналізу кількома складовими частинами, які хоча і є важливими, але не вичерпують усіх можливостей контент-аналізу.

Деякі дослідники намагаються подивитися на проблему більш широко. Наприклад, М. Лаурістін пропонує виділяти два напрями дослідження мас-медіа: соціально-психологічний і соціологічний. У першому випадку текст виступає як об'єкт орієнтації та інтересів різних груп аудиторії. У другому стоїть завдання з’ясування соціального змісту діяльності окремих каналів масової комунікації. М. Лаурістін вважає, що з допомогою контент-аналізу можна дізнатися про те, як подані цілі та інтереси соціальних груп, про зміни в суспільстві, про те, яку модель реальності створює мас-медіа. А. В. Баранов пропонує з допомогою якісно-кількісного аналізу 1. Вимірювати «відносну вагу», частку суб'єктивного фактору у житті суспільства (за думкою газет). 2. Виявляти динаміку суспільних оцінок мотивів людської поведінки. Деякі вчені спробували вийти при визначенні мети та задач контент-аналізу поза рамки мас-медіа. Наприклад, Р. Пенто вважає, що метод контент-аналізу набув великої гнучкості і може застосовуватись у різноманітних цілях. Так, аналіз тексту психотерапевтичної бесіди повинен дати інструментальну й непряму інтерпретацію, яка б зафіксувала елементи підсвідомого у пацієнта. Аналіз щотижневика має бути прямим, репрезентованим, кількісним для того, щоб з’ясувати мету газети та її постійних читачів [20, 335].

Один із засновників і головний теоретик контент-аналізу Г. Лассуелл вважав, що головний принцип контент-аналізу — розчленувати, певним чином анатомувати суцільний масив тексту так, щоби найдрібніша одиниця аналізу несла у собі якості цілого, і на підставі переваги тих чи інших стверджень виявити тенденції розвитку. Тобто Г. Лассуелл за принцип поставив процедуру контент-аналізу. Вчені виділяли такі принципи контент-аналізу: а) сходження від тексту до позатекстової реальності (тобто до соціальної дійсності у її різноманітності, а не тільки до джерела); б) строгість дослідження.

Коментуючи ці ознаки, мабуть, слід вказати, що дослідження позатекстової реальності не вичерпує можливостей контент-аналізу. Так само з його допомогою можна досліджувати зміст документу для того, щоб з’ясувати закономірності його побудови та ін.

Контент-аналіз — це кількісно-якісний метод. При дослідженні з його допомогою має велике значення не тільки те, яка частота появи тієї чи іншої категорії, а взагалі присутня вона у досліджуваному тексті — чи ні. Таким чином, у контент-аналізі якісним є не тільки момент вибору категорій і одиниць дослідження, а весь процес аналізу. Наприклад, коли під час другої світової війни диктор німецького радіо так прокоментував новини про успіхи підводних човнів: «Ми не такі наївні, щоб робити висновки про майбутнє на підставі цих успіхів», американські дослідники зробили висновок, що німецька пропаганда готує слухачів до майбутніх розчарувань [22, 378].

У даному випадку при кількісному аналізі це не мало б ніякого значення, але при якісному сама присутність такого ізольованого формулювання дозволила зробити далекосяжні висновки. Таким чином, кількісний і якісний боки контент-аналізу доповнюють один одного. Кількісний підрахунок дозволяє зробити об'єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю уживань одиниць аналізу в досліджуваних текстах, якісний аналіз робить те саме, але внаслідок вивчення того, чи зустрічається і в якому контексті якась важлива, оригінальна категорія взагалі. Звичайно, якісний і кількісний аналіз важко поєднати.

Щодо принципів контент-аналізу, то тут треба перш за все виділити строгість аналізу, тобто його обґрунтованість і відтворюваність, повне охоплення усіх досліджуваних джерел і об'єктивність аналізу. На розкритті цих понять ми зупинимося трохи пізніше.

Серед вимог до контент-аналізу всі дослідники, як правило, виділяють об'єктивність. Аналіз має проводитися за строго виробленими правилами, його категорії та визначення мають бути однозначними, щоб будь-який дослідник на тому самому об'єкті дійшов тих самих висновків, що і його попередники. Ця вимога — одна із основних у контент-аналізі. Щоб її дотримуватись, треба здійснити перехід дослідницького матеріалу на мову гіпотез у таких одиницях, які дозволяють точно описати і квантифікувати текст. Це ставить перед дослідником дуже важливу проблему вибору категорій, одиниць аналізу та підрахунку.

Крім того, до контент-аналізу ставляться вимоги систематичності, тобто весь зміст має бути упорядкованим через категорії, які обираються залежно від мети дослідження, і жодна частина змісту не повинна випасти із аналізу. Ще одна вимога — це вимірювальність, тобто всі елементи аналізу мають бути реально присутніми і зафіксованими згідно з методикою аналізу, а не інтерпретованими дослідником.

Як уже раніше згадувалось, однією з основних рис контент-аналізу, яка приваблює дослідників, є об'єктивність. Тому критерій об'єктивності розробляється вченими дуже ретельно. В.М. Соковнін писав, що для досягнення об'єктивності контент-аналізу необхідно дотримуватись ряду правил [22, 379]:

а) Необхідно точно визначити об'єктивні кордони тексту, його тип і корелятивні зв’язки з соціальними явищами, що відбиваються у ньому.

б) Як одиницю спостереження слід виділяти ознаки тексту структурні одиниці, які були б репрезентовані по відношенню до всього тексту і його окремих істотних частин.

в) Одиниці аналізу повинні вміщувати ототожнюванні індикатори по всьому тексту.

г) Одиниці аналізу повинні бути рекурентними, тобто мати повторювання (чи його можливість) по усьому тексту, а також ототожнюваність ознак, які визначають їх якість.

д) Одиниці аналізу і їх ознаки повинні бути зручними для вимірювання, підрахунку та порівняння, тобто піддаватися формалізації.

Як бачимо у даному випадку вчений обумовлює досягнення об'єктивності контент-аналізу багатьма положеннями, причому ретельне дотримання цих правил залежить знов таки від дослідника, і це доповнює суб'єктивний фактор. На наш погляд, слід висунути більш прості і загальні правила:

1. Процедура контент-аналізу складається із точно визначених дій, котрим без будь-яких змін підлягають усі об'єкти даного дослідження (це забезпечує можливість перевірки результатів контент-аналізу іншими дослідниками).

2. Одиниці спостереження мають бути ясними і недвозначними з тим, щоб не допускати тлумачення їх кодувальниками і звести до мінімуму вплив суб'єктивних думок кодувальників на процес обробки.

3. Інтерпретація результатів дослідження повинна охоплювати всі здобуті дані, висновки мають спиратися не на якусь частину результатів, а враховувати їх всі без винятку.

Деякі дослідники висувають ряд умов для здійснення контент-аналізу. Б. Берельсон вважав, що аналіз змісту повинен застосовуватись тільки тоді, коли є певна частота категорій змісту, які відносяться до даної теми. Він рекомендував контент-аналіз у тих випадках, коли потрібні висока точність і об'єктивність аналізу, коли дані для аналізу дуже надмірні і несистематизовані, наприклад, у інтерв'ю з відкритими питаннями [28, 33].

Щодо українських дослідників, то тут також панували класичні уявлення про умови застосування контент-аналізу. Так, В.І. Волович писав, що ми, однак, вважаємо його також самостійним видом аналізу документів (кількісним), до якого належить звертатися тільки при достатньо репрезентованій сукупності однопорядкових документів із встановленою надійністю.

Взагалі контент-аналіз вимагає дуже небагато принципових умов. По-перше, об'єкт дослідження має бути не формалізованим, тобто допускати різні варіанти інтерпретації, по-друге, матеріали контент-аналізу повинні репрезентувати якесь соціальне явище чи сукупність документів, по-третє, для проведення якісного контент-аналітичного дослідження треба намагатися зменшувати вплив суб'єктивного фактору (зокрема, думок кодувальників) на процес аналізу і виробити точну його процедуру, якої усі причетні до дослідження мають строго дотримуватись, і, по-четверте, при інтерпретації результатів дослідження необхідно пам’ятати, що контент-аналіз — не всемогутній метод і його висновки грунтуються тільки на тому змісті, який заклали у документи комунікатори.

1.4 Основні типи і види контент-аналізу

Існує кілька типів контент-аналізу.

Перший — пошуковий аналіз — пов’язаний з перевіркою певної гіпотези, мета якої точно сформульована, а результати піддаються кількісній оцінці. Якщо контент-аналіз застосовують до великої кількості даних без чітких гіпотез та без знання того, що являє собою сучасна лінгвістика тексту (дискурсу), то дослідник тільки марно витратить час та зусилля. Це цільовий аналіз, чітко сфокусований на предметі дослідження. Щоправда, у такому разі виникає небезпека, що до поля зору не потраплять істотні елементи, які він не передбачав.

Другим типом контент-аналізу є кількісний та якісний аналіз тексту. Якщо кількісний аналіз націлений на виявлення частоти окремих тем, слів або символів, що містяться у тексті, то якісний аналіз пов’язаний з фіксуванням нетривіальних висловлювань, мовних новацій, з розумінням цінності теми повідомлення.

Третім типом контент-аналізу є прямий та побічний аналіз тексту. Найчастіше вимірювання застосовують у прямій формі. Наприклад, порівнюють два різновиди пропаганди, реклами, а потім підраховують окремі теми, слова, символи. Побічний аналіз має справу з підтекстом, який також піддатний кількісній оцінці (сюди належать недомовки, паузи, темп та ритм мовлення, вибір слів).

Четвертим типом контент-аналізу є структурний аналіз тексту. Тут головний наголос припадає на лінгвістику та аналіз дискурсу [22, 382].

Найбільш простим поділом напрямів контент-аналізу є поділ на: 1) кількісний, 2) якісний. Якісний і кількісний види контент-аналізу розрізняються, на думку А. Джорджа, тим, що у першому фіксується присутність чи відсутність елементів змісту, тоді як у другому випадку розглядається тільки частота присутності цих елементів. Але будь-який якісний чи кількісний аналіз повинен бути спрямованим, тобто мати чітку мету і ґрунтовну наукову гіпотезу. А. Джордж вважав, що, якщо контент-аналіз застосовується до великої кількості даних без чіткої гіпотези, то дослідник марно гає час.

Деякі дослідники поділяють контент-аналіз на пошуковий і контрольний, спрямований і неспрямований, прямий і непрямий, структурний. На перших двох ми зупинялися трохи раніше, а зараз спробуємо розібратися у двох останніх. Прямий контент-аналіз передбачає простий підрахунок одиниць дослідження у тому вигляді, в якому вони подані. Непрямий метод більш тонко інтерпретує те, що подано у змісті документа, тобто у цьому випадку стає наявним прихований зміст інформації, причому не тільки як результат якісних процедур, але як висновок квантифікації. Можна підрахувати зміни темпу й ритму мови, відсутність та зміну тих чи інших одиниць дослідження і спробувати на підставі здобутих даних зробити висновки про те, що автор хотів приховати. Особливо це важливо, коли мова йде про інструментальну модель контент-аналізу.

Структурний напрям контент-аналізу обумовлений тим, що деякі елементи неможливо підрахувати, не звертаючи уваги на загальний контекст, на їх зв’язок з іншими словами. За думкою І. де С. Пула, категорії аналізу слід зіставляти із структурою змісту. У загальних рисах це означає, що одиниця дослідження, А одержує свою інтерпретацію залежно від того, який термін її супроводжує — В чи С. Таким чином, структурний аналіз подібний до методики зв’язаності символів.

Поділ контент-аналітичних досліджень за ступенем масштабності запропонував Дж.Гербнер. Він розділяв їх на мікроаналізи — дослідження комунікатора і реципієнта (наприклад, динаміки їх поведінки) й макроаналізи — дослідження великих соціальних спільностей (норм, цінностей, стандартів, усієї соціальної системи, соціальних інститутів).

За процедурними моментами Р. Мертон і В.С.Коробейніков виділяють 6 видів аналізу тексту. Це 1) підрахунок символів; 2) класифікація символів по відношенню комунікатора до проблеми на позитивні і негативні; 3) аналіз за елементами (головними і другорядними); 4) тематичний аналіз; 5) структурний аналіз (взаємовідносини тем у матеріалі: вони можуть бути взаємодоповнюючі (ворог жорсткий, ми милосердні); об'єднані (ворог жорсткий, підступний, агресивний); зіштовхнені — коли цілі пересікаються (ворог сильний, отже ми сильні чи ми слабі); 6) серійний аналіз (між усіма матеріалами на цю тему) [28, 34].

Таким чином, вчені підходять до поділу контент-аналізу на якісь частини перш за все виходячи з завдань, що перед ними стоять. Щодо методик контент-аналізу, то їх дуже багато і, звичайно, з розвитком цього методу буде ще більше. Усі ці методики мають спільні риси: об'єктом дослідження у будь-якому випадку є документ, і процедура дослідження включає у себе як якісні, так і кількісні моменти.

РОЗДІЛ 2. Загальні характеристики процесу контент-аналізу

2.1 Об'єкт контент-аналітичного дослідження

При визначенні основних характеристик контент-аналізу особливе значення має коло питань, яке обирається для дослідження. Професор Колумбійського університету Е. Тенні у своїй книзі «Науковий аналіз преси» запропонував вивчати ступінь уваги, яку преса приділяє різним проблемам. Він вважає, що «перший крок у дослідженні полягає у здобутті даних, котрі стосуються ступеня уваги, що її приділяє преса різним темам, які вона реально помічає» .

Оригінальний квадрат проникнення інформації запропонував Б. А. Грушин.

+ ;

2 + а б

— в г

1 тут означає масову свідомість, 2 — тексти ЗМІ, а — відомості є у тексті і у масової свідомості, б — відомості є у тексті і відсутні у масової свідомості, в — відомості відсутні у тексті, є у масової свідомості, г — відомостей немає ні в тексті, ні у масовій свідомості. Таким чином, контент-аналіз охоплює всю реальність, — як пов’язану, так і не пов’язану з текстом.

Більш точно спробувала визначити галузь дослідження контент-аналізу українська дослідниця Н. В. Костенко. Вона вважає, що з допомогою контент-аналізу дослідник встановлює не тільки характеристики документальних джерел, але і особливості усього комунікаційного процесу: соціальні орієнтації і настанови комунікатора; цінності і норми, які тиражуються у документах, ефективність їх відтворення у різних аудиторіях. Але це далеко не вичерпує можливостей контент-аналізу [22, 384].

Дуже багато і галузей застосування контент-аналізу. Тільки у соціальній психології їх п’ять: 1) вивчення соціально-психологічних особливостей комунікаторів, 2) вивчення реальних соціально-психологічних явищ, які відбиті у текстах, 3) вивчення соціально-психологічної специфіки засобів комунікації, 4) вивчення соціально-психологічних особливостей реципієнтів, 5) вивчення соціально-психологічних аспектів впливу комунікації на реципієнтів. Взагалі ж сфера об'єктів контент-аналізу охоплює усі галузі народження й обертання текстів.

2.2 Предмет контент-аналізу

При розгляді предмета контент-аналізу слід пам’ятати про визначення комунікаційного ланцюжка Г. Лассуелла. Усі ланки його можна вивчати з допомогою контент-аналітичних досліджень. Цей загальний висновок був відомий і радянським ученим, однак вони робили наголос на соціальні функції преси та її вплив на аудиторію.

Взагалі, вивчення аудиторії з допомогою контент-аналізу — це дуже складна і серйозна справа. Вона ґрунтується на основі одного із базових положень теорії інформації і кібернетики: кількість інформації — це міра тієї кількості невизначеності, яка знищується після отримання повідомлення. Таким чином, треба вивчати зміни, які відбувалися чи мають відбуватися з аудиторією після отримання певної інформації. Але тут не можна впадати у крайнощі.

Ми можемо дізнатися про пристрасті і політичні погляди реципієнтів, вивчивши напрямок тих видань, яким вони віддають перевагу. Крім того, можна досліджувати те, як слід будувати тексти для найкращого їх сприйняття аудиторією. Взагалі, вивчення аудиторії без ретельного дослідження текстів навряд чи можливе. Тільки вивчивши тексти і реакцію на них аудиторії можна зрозуміти, які зміни відбуваються в ній і що треба зробити, щоб відповідним чином зреагувати на ці зміни. Для успіху дослідження аудиторії того чи іншого видання слід чітко визнати коло аудиторії, тобто не тільки наявних, але й прихованих адресатів. Крім того, потрібно усвідомити, що є завданням даного дослідження: вивчення індивідуального сприйняття інформації, групового чи всіма читачами взагалі (маються на увазі не тільки читачі, а й ті, хто сприймає звукову, аудіовізуальну інформацію і т. ін.). Ще раз повторюємо, що цінним джерелом може стати пристрасть досліджуваних реципієнтів до тих чи інших джерел інформації.

Не менш важливе значення має контент-аналіз у дослідженні комунікатора. Деякі дослідники навіть вважають, що за самим текстом ми з більшою долею впевненості можемо судити про виробника тексту, ніж про його споживача, тому що ймовірність появи у тексті характеристик автора набагато більше. При дослідженні комунікатора можливі дві ситуації. Перша, рідкіша, коли дослідник має безпосередній вихід на комунікатора, і друга, коли дослідження ведеться тільки з допомогою вивчення текстів.

Завдання більшості досліджень комунікатора — це вивчення його ставлення до дійсності — як його позиції, так і зони підвищеної уваги.

Ще один важливий аспект дослідження документів — вивчення самого змісту документа. Це може бути аналіз однієї тільки сукупності текстів чи у порівнянні з іншими сукупностями [22, 386].

Допомагає контент-аналіз і у вирішенні питань вивчення засобів, з допомогою яких інформація потрапляє до споживача і впливає на нього.

Ще більш цікаві дослідження ефективності впливу змісту документа на респондента. Одна з найбільш відомих з такого роду досліджень — робота Х. Кентріла, у які автор дослідив паніку, котра виникла після повідомлення однією з ведучих радіостанцій Сполучених Штатів про висадку інопланетян. Радіостанція здійснила інсценування роману Г. Уеллса «Війна світів», причому наблизила дію до реальності. Спочатку репортер, перервавши звичайні передачі, повідомив про металеві кулі, які впали на землю неподалік від Нью-Йорка. Потім були повідомлення про те, як з тих куль виповзають марсіани і знищують землян. Більшість слухачів прийняли все це за реальність, не звернувши уваги на те, що диктор декілька разів попереджував: це — інсценування. Виникла паніка. Ця подія дала привід деяким ученим зробити висновок, що мас-медіа дуже сильно впливають на аудиторію і з допомогою вмілої пропаганди можна добитися якої завгодно реакції. Це, звичайно, не зовсім так, однак, застосовуючи контент-аналіз, можна вивчити не тільки вже існуючий ефект, але і передбачити, як впливатимуть на аудиторію ті чи інші повідомлення. Особливо це важливо у передвиборній боротьбі, а також у галузі реклами.

Цікаву методику у цьому напрямку запропонували Р. Мертон, М. Фишке і П.Кендалл. У роки другої світової війни вони розробили процедуру «фокусованого інтерв'ю» для вивчення й виміряння ефекту пропагандистського впливу. За цією методикою текст (фотографії, газети, сценарії радіопередач) спочатку оброблявся з допомогою контент-аналізу, потім з ним ознайомлювалась експериментальна група, після чого дослідники проводили з реципієнтами інтерв'ю. Ефективність впливу підраховувалась в залежно від того, скільки разів в інтерв'ю реципієнти наводили аргументи, які раніше були отриманні з допомогою контент-аналізу [27, 342].

Таким чином, ми бачимо, що аналіз змісту документів відіграє дуже велику роль. Він характеризує тією чи іншою мірою складові комунікаційного процесу, й усі вони можуть бути предметом контент-аналітичного дослідження.

2.3 Розробка і практичне застосування контент-аналізу

Великий внесок у розробку різноманітних методик контент-аналізу зробив Ч.Осгуд. Зокрема, він застосовував методику випадків, що збігаються, яка поріднена з методикою зв’язаності символів. І. де С. Пул писав, що аналіз зв’язаності символів прояснює не те, як часто дана символічна форма з’являється в кожному з уривків тексту, а як часто вона з’являється у зв’язку з іншими символічними формами… Аналіз зв’язаності символів є кількісною процедурою. Він включає підрахунок. Однак форма гіпотез і критеріїв інша у порівнянні з простим аналізом частоти.

Цікавою є методика оціночного аналізу суджень. За цією методикою судження оцінюються за 7-бальною шкалою семантичного диференціалу (щоб можна було зменшити суб'єктивний фактор). До початку аналізу об'єкти оцінок у судженнях замінюються умовними означеннями. Ця методика є цілком об'єктивною, але має велику ваду — вона дуже трудомістка. Наприклад, за одну годину роботи три кодувальники, які користувалися цією методикою, обробили тільки 133 слова.

Для передбачення доступності й ефективності повідомлень можна використовувати метод завершення У.Тейлора. За цією методикою з тексту викидається кожне п’яте слово, і експериментальна група реципієнтів пробує відновити текст. Відсоток правильності відновлення показує ступінь доступності тексту, спільності мови комунікатора і реципієнта.

Гравитц виокремлює питання, на які мають бути дані відповіді за допомогою контент-аналізу. До цих питань належать: хто говорить? що говорить? як говорить? кому говорить? яким є результат мовленнєвої комунікації? [28, 37]

Оскільки контент-аналіз має справу з текстами, то дослідник повинен уміти розчленовувати їх на головні складові частини. Тут йому на допомогу має прийти компонентний аналіз.

У розробці і практичному застосуванні контент-аналізу виділяють декілька стадій. Після того, як сформульовані тема, завдання і гіпотези дослідження, визначаються категорії аналізу — найбільш загальні, ключові поняття, відповідні дослідницьким завданням. Система категорій грає роль питань в анкеті і указує, які відповіді повинні бути знайдені в тексті. У практиці вітчизняного контент-аналізу склалася досить стійка система категорій — знак, цілі, цінності, тема, герой, автор, жанр і ін. Все більш широко розповсюджується контент-аналіз повідомлень засобів масової інформації, заснований на парадигматичному підході, відповідно до якого ознаки текстів (зміст проблеми, причини її виникнення, проблемоутворюючий суб'єкт, ступінь напруженості проблеми, шляхи її рішення і ін.), що вивчаються, розглядаються як певним чином організована структура.

Формалізованість, систематизованість і строгість контент-аналіза виявляється в наступному. Перш, ніж безпосередньо аналізувати текст документа, дослідник визначає категорії аналізу, тобто ключові поняття (смислові одиниці), наявні в тексті і відповідні тим дефініціям і їх емпіричним індикаторам, які зафіксовані в програмі дослідження. При цьому бажано уникнути крайнощів. Якщо за категорії аналізу будуть прийняті дуже загальні (абстрактні) поняття, то це зумовить поверхневість аналізу тексту, не дозволить заглибитися в його зміст. Якщо ж категорії аналізу будуть гранично конкретними, то їх опиниться дуже багато, що приведе не до аналізу тексту, а до його скороченого повторення (конспекту).

Категорії контент-аналізу повинні бути вичерпними (охоплювати всі частини змісту, визначуваного завданнями даного дослідження), взаємновиключеними (одні і ті ж частини не повинні належати різним категоріям), надійними (між кодувальниками не повинно бути розбіжностей з приводу того, які частини змісту слід відносити до тієї або іншої категорії) і доречними (відповідати поставленому завданню і досліджуваному змісту). При виборі категорій для контент-аналіза слід уникати крайнощів: вибору дуже численних і дробових категорій, що майже повторюють текст, і вибору дуже крупних категорій, оскільки це може привести до спрощеного, поверхневого аналізу. Іноді необхідно приймати до уваги елементи тексту, які можуть бути значущими для контент-аналізу [24, 318].

Після того, як категорії сформульовані, необхідно вибрати відповідну одиницю аналізу — лінгвістичну одиницю мови або елемент змісту, службовці в тексті індикатором тих, що цікавлять дослідника явища. У практиці вітчизняних контент-аналітичних досліджень найбільш, споживаними одиницями аналізу є слово, проста пропозиція, думка, тема, автор, герой, соціальна ситуація, повідомлення в цілому і ін. Складні види контент-аналізу зазвичай оперують не одній, а декількома одиницями аналізу. Одиниці аналізу, узяті ізольовано, можуть бути не завжди правильно тлумачать, тому вони розглядаються на фоні ширших лінгвістичних або змістовних структур, вказуючих на характер розчленовування тексту, в межах якого ідентифікується присутність або відсутність одиниць аналізу, — контекстуальних одиниць. Наприклад, для одиниці аналізу «слово» контекстуальна одиниця — «пропозиція». Нарешті, необхідно встановити одиницю рахунку — кількісну міру взаємозв'язку текстових і позатекстових явищ. Найбільш споживані такі одиниці рахунку, як час-простір (число рядків, площа в квадратних сантиметрах, хвилини, час віщання і т.д.), поява ознак в тексті, частота їх появи (інтенсивність).

Проведення контент-аналіза вимагає попередньої розробки ряду дослідницьких інструментів. З них обов’язковими є [24, 320]:

1. Класифікатор контент-аналіза;

2. Протокол підсумків аналізу, який має друге позначення бланк контент-аналізу;

3. Реєстраційна картка або матриця кодування;

4. Інструкція дослідникові, що безпосередньо займається реєстрацією і кодуванням одиниць рахунку;

5. Каталог (список) проаналізованих документів.

Класифікатором контент-аналіза називається загальна таблиця, в яку зведені всі категорії (і підкатегорії) аналізу і одиниці аналізу. Її основне призначення граничне чітко зафіксувати те, в яких одиницях виражається кожна категорія, використовувана в дослідженні. Класифікатор можна уподібнити соціологічній анкеті, де категорії аналізу грають роль питань, а одиниці аналізу відповідей. Він є основним методичним документом контент-анализа, що зумовлює зміст всіх інших інструментів цього методу.

Протокол (бланк) контент-аналіза містить: по-перше, відомості про документ (його авторові, часі видання, об'ємі і т.п.); по-друге, підсумки його аналізу (кількість випадків вживання в нім певних одиниць аналізу і наступні звідси висновки щодо категорій аналізу). Протоколи заповнюються, як правило, в закодованому вигляді, але не ради збереження таємниці підсумків контент-аналіза, а виходячи з бажаності на одному листі паперу умістити всю інформацію про документ, щоб зручніше було зіставляти один з одним підсумки аналізу різних документів. Якщо в дослідженні здійснюється контент-аналіз малого числа документів, то можна обійтися без кодування і заповнювати ці протоколи у відкрито-змістовному вигляді.

Реєстраційна картка є матрицею кодування, в якій наголошується кількість одиниць рахунку, що характеризує одиниці аналізу. Протокол контент-аналіза кожного конкретного документа заповнюється на основі підрахунку даних всіх реєстраційних карток, що відносяться до цього документа [24, 321].

Формалізованность контент-аналіза і складність його інструментарію часто відштовхують соціологів, що починають, від використання даного методу. Тим самим вони обідняють своє дослідження, знижують його евристичність. Якщо цей метод застосовується вперше, то припускаються численних помилок. Відзначимо найбільш прорахунки, що часто зустрічаються.

Важливий вибір необхідних джерел для контент-аналізу. Проблема вибірки містить в собі вибір джерела, кількості повідомлень, дати повідомлення і досліджуваного змісту. Всі ці параметри вибірки визначаються завданнями і масштабами дослідження. Частіше всього контент-аналіз проводиться на річній вибірці: якщо це вивчення протоколів зборів, то достатні 12 протоколів (по числу місяців), якщо вивчення повідомлень засобів масову інформацію — 12—16 номерів газети або теле-, радіоднів. Зазвичай вибірка повідомлень засобів масову інформацію складає 200—600 текстів.

Необхідною умовою є розробка таблиці контент-аналіза — основного робочого документа, за допомогою якого проводиться дослідження. Тип таблиці визначається етапом дослідження. Наприклад розробляючи категоріальний апарат, аналітик складає таблицю, що є системою скоординованих і субординированных категорій аналізу. Така таблиця зовні нагадує анкету: кожна категорія (питання) припускає ряд ознак (відповідей), по яких квантифікується зміст тексту. Для реєстрації одиниць аналізу складається інша таблиця — матриця кодування. Якщо об'єм вибірки достатньо великий (понад 100 одиниць), то кодувальник, як правило, працює із зошитом таких матричних листів. Якщо вибірка невелика (до 100 одиниць), то можна проводити двовимірний або багатовимірний аналіз. В цьому випадку для кожного тексту повинна бути своя матриця кодування. Ця робота трудомістка і копітка, тому при великих об'ємах вибірки зіставлення ознак, що цікавлять дослідника, здійснюється на комп’ютері.

Важливою умовою контент-аналізу є розробка інструкції кодувальникові — системи правил і пояснень для того, хто збиратиме емпіричну інформацію, кодуючи (реєструючи) задані одиниці аналізу. У інструкції точно і однозначно висловлюється алгоритм дій кодувальника, дається операційне визначення категорій і одиниць аналізу, правила їх кодування, наводяться конкретні приклади з текстів, що є об'єктом дослідження, обмовляється, як слід поступати в спірних випадках, і т.д.

Процедура підрахунку при кількісному контент-аналізі в загальному вигляді аналогічна стандартним прийомам класифікації по виділених угрупуваннях ранжирування і вимірювання асоціації.

Існують також спеціальні процедури підрахунку стосовно контент-аналізу, наприклад, формула коефіцієнта Яніса, призначеного для обчислення співвідношення позитивних і негативних (щодо вибраної позиції) оцінок, думок, аргументів. У разі, коли число позитивних оцінок перевищує число негативних [24, 322]

де f — число позитивних оцінок; n — число негативних оцінок; r — об'єм змісту тексту, що має пряме відношення до проблеми, що вивчається; t — загальний об'єм аналізованого тексту. У разі, коли число позитивних оцінок менше, ніж негативних, то Ще однією формулою для визначення конвент-аналізу тексту є формулою Алєксєєва [24, 322]:

де П_т — питома вага теми,

P_т — загальний обсяг рядків, коли тема головна;

К_гол — кількість випадків, коли тема головна;

К_др — кількість випадків, коли тема другорядна;

К_а — кількість випадків, коли тема детально аналізується;

К_в — кількість випадків, коли тема висвітлюється;

К_зг — кількість випадків, коли тема просто згадується;

В даний час до основних процедур контент-аналізу відносяться:

1. Виявлення смислових одиниць контент-аналізу, якими можуть бути:

а) поняття, виражені в окремих термінах;

б) теми, виражені в цілих смислових абзацах, частинах текстів, статтях, радіопередачах і т. д.;

в) імена, прізвища людей;

г) події, факти і т. д.;

д) сенс апеляцій до потенційного адресата.

Одиниці контент-аналізу виділяються залежно від змісту, цілей, завдань і гіпотез конкретного дослідження.

2. Виділення одиниць рахунку, які можуть співпадати або не співпадати з одиницями аналізу. У 1-му випадку процедура зводиться до підрахунку частоти згадки виділеної смислової одиниці, в 2-му — дослідник на основі аналізованого матеріалу і здорового глузду сам висуває одиниці рахунку, якими можуть бути [30]:

а) фізична протяжність текстів;

б) площа тексту, заповнена смисловими одиницями;

у) число рядків (абзаців, знаків, колонок тексту);

г) тривалість трансляції по радіо або ТБ;

д) метраж плівки при аудіоі відеозаписах, е) кількість малюнків з певним змістом, сюжетом та ін.

3. Процедура підрахунку в загальному вигляді схожа із стандартними прийомами класифікації по виділених угрупуваннях. Застосовується складання спеціальних таблиць, застосування комп’ютерних програм, спеціальних формул (напр., «формула оцінки питомої ваги смислових категорій в загальному об'ємі тексту»), статистичні розрахунки зрозумілості і аттрактивності тексту.

Метод контент-анализа широко застосовується як допоміжний засіб в психології, соціології та ін. науках, при аналізі відповідей на відкриті питання анкет, матеріалів спостережень, результатів психологічного тестування (зокрема, в проектних методиках), для аналізу результатів в методі фокус-групп. Подібні методи використовуються також в дослідженнях масових комунікацій, в маркетингових і багатьох ін. дослідженнях.

Контент-аналіз може використовуватися для дослідження більшої частини документальних джерел, проте краще всього він працює при відносно великій кількості однопорядкових даних.

2.4 Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу

Питання достовірності, надійності й валідності є дуже важливими при будь-якому дослідженні. Контент-аналіз вигідно відрізняється від інших видів вивчення документів саме високою достовірністю. Взагалі, під надійністю більшість дослідників розуміє обґрунтованість (відповідність законам і поняттям дослідження) та стійкість чи строгість (відтворюваність результатів). Обґрунтованість (valіdіty) можна підвищити з допомогою експертного оцінювання. Під стійкістю (consіstency) розуміється строгість дослідження, тобто кожний наступний учений, застосувавши вже вироблену його попередником методику, на тому самому об'єкті має дійти тих самих висновків. Розходження не повинно перебільшувати 5%, тобто коефіцієнт кореляції — 0,05 [24, 323].