Видільна система

РЕФЕРАТ

на тему:

" Видільна система"

Кінцеві продукти розпаду, які утворилися в процесі Ц «обміну речовин і є отруйними для організму, видаляються з нього через нирки, потові залози, легені, кишечник.

Нирки — парні органи, розташовані в черевній порожнині по її обидва боки хребта. Права нирка лежить трохи нижче за ліву. Вони мають бобоподібну форму, їх увігнутий край звернений до хребта і має виїмку-ворота нирок, де проходять кровоносні й лімфатичні судини, нерви і сечовід. Нирки покриті капсулою зі сполучної тканини. На розрізі нирки виділяють два шари: зовнішній темно-червоний — кірковий, у якому розташовані нир­кові тільця, і внутрішній, більш світлий — мозковий, у якому про­ходять ниркові канали. Канали утворюють піраміди, розділені прошарками кіркової речовини.

Розширеною частиною піраміди прилягають до кіркової ре­човини, вершиною — до центру нирки, де розташовується нир­кова балія, що являє собою невелику порожнину, з якої від­ходить тонка трубочка завдовжки близько 30 см — сечовід. По ній сеча, що безупинно утворюється в нирках, стікає в сечовий міхур.

Сечовий міхур являє собою ємність близько 500 мл для на­громадження сечі. Він лежить у порожнині малого таза. При ско­роченні його м’язів сеча виводиться назовні через сечівник.

Під мікроскопом у корковому шарі добре помітні нефрони — структурні й функціональні одиниці нирок. До складу нефрону входять капсули (у вигляді чарок), кожна з яких утворена двома шарами епітеліальних кліток. Між ними знаходиться вузька порожнина, що переходить у звитий маленький канал. Стінки його утворені з одного шару епітеліальних клітин. Зробивши кілька вигинів і утворивши петлю, канадець впадає в одну із трубочок, що проходять усередині піраміди. Довжина одно­го нефрону 35−50 мм. У кожній нирці їх нараховується близько 1 млн. Загальна довжина всіх канальців 70−100 км, а їх поверх­ня становить 6 м².

Нирки насичені великою кількістю кровоносних судин. Дрібні гілочки ниркової артерії (вхідні судини) входять у капсулу й ут­ворюють клубочок артеріальних капілярів. З кожного клубочка виходять артеріальні судини меншого діаметра (у порівнянні із вхідними). Кожний з них розгалужується й утворює капілярну мережу навколо канальців. З капілярів цієї мережі формуються ниркові вени, що впадають у нижню порожню вену.

Таким чином, кровоносні судини, що розгалужуються в нир­ках, утворюють капіляри двічі: спочатку клубочки, що лежать у капсулах, а потім — мережі, що обплітають петлі ниркових ка­нальців. Це має дуже важливе значення при утворенні сечі.

Утворення сечі

Через нирки, що складають 1/200 маси нашого тіла, за 1 хвилину протікає 1200 мл крові, тобто близько ¼ загальної її кількості, що надходить із серця в кровоносну систему за цей час. Уся кров організму людини (близько 5 л) проходить через нирки кожні 4−5 хвилин, а за добу більше 300 разів.

Таким інтенсивним кровопостачанням нирок, що переви­щують у багато разів кровопостачання інших органів, забез­печуються умови для очищення крові від речовин, що безупин­но надходять у неї з клітин і підлягають видаленню з організму із сечею.

За рахунок значної різниці тиску в клубочках (близько 70 мм рт. ст.) і в порожнині капсули (близько 30 мм рт. ст.) відбуваєть­ся фільтрація рідкої частини крові з усіма розчиненими речови­нами, за винятком великих молекул білка і форменних елементів крові, що не можуть пройти через стінки капілярів і мембрану капсули. Аналіз цього фільтрату-первинної сечі - показав, що за складом речовин і за концентрацією їх він є безбілковою плаз­мою крові й містить мінеральні солі, глюкозу, гормони, вітаміни, амінокислоти та інші сполуки, необхідні організму поряд із про­дуктами розпаду, що підлягають видаленню.

У нирках після фільтрації епітеліальними клітинами канальців здійснюється процес зворотного всмоктування, при якому в кров повертаються необхідні організму речовини, тобто очищена, «іде­альна» плазма. Надлишки речовин (наприклад, глюкози, якщо її вміст у крові перевищує 150 мг %) і непотрібні організму продук­ти обміну видаляються назовні в невеликому об'ємі вторинної (кінцевої) сечі. За добу через нирки проходить до 1500−1700 л крові й утворюється 150−170 л первинної сечі. З організму ж виводиться всього пише близько 1−1,5 л так званої вторинної, або кінцевої сечі. У ній значно збільшується концентрація сечо­вини (майже в 60−70 разів). Жовтий колір сечі залежить від пігменту уробіліну.

Нирки дуже чутливі до надмірно гострої їжі, що містить бага­то пряностей, і особливо до алкоголю, який викликає подраз­нення нефронів, що призводить до важкого розладу їх функцій. Руйнують нирковий епітелій деякі отрути, що можуть потрапити в організм при необережному поводженні з ними і порушенні правил збереження отруйних речовин.

Порушення функцій нирок призводить до отруєння організ­му отруйними продуктами обміну речовин, що може закінчитися смертю.

Нефрит — найбільш розповсюджене захворювання нирок (запалення різних елементів нирки).

Пієлонефритінфекційне запалення сечовивідних проток.

Циститзапалення слизової оболонки сечового міхура.

Уретрит — запалення сечоводу, яке спричиняється бакте­ріями стрептококами, кишковою паличкою. Порушення обміну речовин в організмі може служити причиною відкладення со­лей і утворення в нирках і сечовивідних шляхах каменів. Щоб попередити ці захворювання, необхідно дотримуватися правил гігієни.

Попередження шлунково-кишкових захворювань До шлунково-кишкових захворювань належать гас­трит — запалення слизової оболонки шлунка в результаті непра­вильного харчування.

Виразка шлунка — порушення слизової оболонки, що вини­кає в результаті втрати опору слизової оболонки шлунка дії шлун­кового соку.

Харчові отруєння-результат вживання несвіжих продуктів, проникнення хвороботворних бактерій в органи травлення.

Сальмонельоз-гостре інфекційне захворювання, яке спри­чиняється потраплянням в організм бактерій роду сальмонел (через м’ясо і м’ясні продукти, молочні продукти, яйця і т. д.). Якщо заражені сальмонелами продукти потрапляють в організм, виникає важке отруєння всього шлунково-кишкового тракту.

Ботулізм-гостре інфекційне захворювання, що спричиняєть­ся влученням бактерій, які виробляють сильнодіючі отрути — токсини.

До інфекційних захворювань належать такі небезпечні захво­рювання, як холера, дизентерія, черевний тиф та ін.

Глисними захворюваннями заражаються при вживанні в їжу погано просмажених чи не проварених продуктів, на які потрапи­ли яйця глистів.

Для попередження кишкових захворювань необхідно дотри­муватися основних правил особистої гігієни: мити руки перед їжею, їсти тільки миті овочі та фрукти. Тримати їжу закритою, щоб на неї не сідали мухи, не пити сирої води.

Алкоголь і паління впливають на всі органи травлення. Вони подразнюють слизові оболонки, викликають спазми кровонос­них судин шлунка, сприяють розвитку в ньому виразки і рака. В алкоголіків часто ушкоджуються клітини печінки (цироз печінки) і підшлункової залози, що закінчується смертю.

Гігієна харчування — це, насамперед, правильний режим хар­чування, який ґрунтується на знанні фізіології травлення.

Необхідно дотримуватися помірності в їжі, їсти потроху, 3−4 рази на добу, неквапливо, ретельно пережовуючи, дотри­муючись також часового режиму сніданку, обіду і вечері, їжа по­винна бути досить поживною, різноманітною, вживати необхід­но сирі овочі й фрукти, привабливі на вигляд, запах, смакоб­становка під час їжі - приємна і спокійна.