Стандартизація комп'ютерної термінології у країнах Європи та Ірані

Проблема створення та функціонування комп’ютерної термінології постає сьогодні як глобальна, оскільки комп’ютеризація уже проникла у життя кожної країни. Історично склалося так, що продукти наукового й технічного розвитку початково оформлюються англійською мовою, хоча вона не завжди рідна для тих, хто їх створює. Тому саме в рамках англійської мови постає проблема початкової номінації нового явища чи поняття. Від влучності такої номінації залежить популярність відповідного явища чи поняття як у англомовних країнах (а це виробники третини світової продукції), так і поза їх межами. У свою чергу в неангломовних спільнотах постає проблема упровадження такої номінації в систему національної мови. Для її розв’язання об'єднують зусилля вчені багатьох країн світу.

У процесі стандартизації беруть участь чимало людей як у Європі, так і в Ірані. Але характер їхньої участі різний. Якщо брати до уваги національний рівень, то на прикладі Швеції стає очевидним, що нові шведські термінологічні одиниці мають більшу можливість бути досконалими, ніж відповідні перські. Це пояснюється тим, що тут реально враховують пропозиції та зауваження широкого кола спеціалістів різних сфер діяльності, так чи інакше пов’язаних з комп’ютерною технікою В сучасному Ірані єдиним офіційним органом, що відповідає за формування термінології, залишається Академія мови й літератури Ірану. По-перше, в роботі над лексикою в ній беруть участь виключно фахівці з мови. Це зумовлює однобічний погляд на формування лексикону — погляд мовознавчий. Тим самим стає неможливим дотриматися семантичної точності, найкращими фахівцями з якої є галузеві спеціалісти і яку більшість теорій вважають найголовнішою вимогою до терміна. Зауваження і пропозиції інших організацій, діяльність яких пов’язана з перською термінологією, поки що неможливо врахувати при офіційному затвердженні еквівалентів. Це пояснює і певну незграбність термінів, затверджених Академією.

По-друге, від самого початку діяльність Академії перебувала в залежності від політичної ситуації в країні - зі зміною влади змінювалися і принципи її роботи. Отже, залежно від того, чи в політиці країни переважали антиєвропейські чи антиарабські настрої, керівною тенденцією термінологічної діяльності ставав відповідний напрям пуризму. Коли до влади в Ірані приходили помірковані сили — поміркованішими ставали й вимоги до лексики, проте така поміркованість неминуче мала наслідком проникнення іншомовної (переважно англійської) лексики до перськомовного середовища. Пуристи вважають, що такі процеси «деформують» мову. І тоді це знову стає приводом до підсилення пуристичних настроїв у суспільстві. Таким чином, наукову роботу Академії слід визначати як не політично зумовленою, то досить заангажованою.

З іншого боку, функціонування таких організацій як FarsiKDE (Farsi K Desktop Environment) дає змогу подальшого прогресу у процесі відбору й формування перської термінології. Ця установа прагне використовувати в роботі терміни, затверджені Академією мови й літератури Ірану, але в разі ускладнень мусить самостійно шукати у перській мові еквіваленти на позначення певних понять.

Під час спілкування всіх зацікавлених у розвитку перської термінології на чаті в Інтернеті раз у раз постає питання недосконалості перекладів термінології комп’ютерних програм, що призводить до комунікативних ускладнень.

Причиною такого становища називають брак кваліфікованих перекладачів з досвідом, які б уже мали у своєму розпорядженні стабільну термінологічну основу, що у свою чергу і є гарантією якості перекладу. Всі ці проблеми властиві не лише для перської мовної дійсності. Вони існують і в інших мовних середовищах, як-от німецькому чи французькому — адаптація нових англійських термінів відбувається й тут, а відповідно виникають і аналогічні питання.

Критерії формування термінів, затверджені Академією мови й літератури Ірану

Систематична робота в галузі комп’ютерної термінології розпочалася лише при так званій Третій академії і проводилася у двох напрямах:

• — здійснювали спеціалізований огляд, під час якого розглядали технічну лексику певної галузі в різних виданнях;
• — здійснювали загальний огляд, під час якого досліджували всю лексику загального вжитку, тобто при відборі еквівалентів перевагу надавали не точності й структурованості, а критеріям стилю, загальноприйнятості та прозорості.

Досі виділені п’ять основних принципів, яких дотримується Академія при затвердженні того чи іншого еквівалента: принцип давності (критерій часу функціонування терміна у мові), принцип подібності звучання (критерій часу функціонування одиниці в інших мовах, до систем яких вона проникла тим самим шляхом, що й до перської), принцип співзвучності (формування терміна чи термінологічного виразу за зразком, який уже певний час затверджений в інших країнах), принцип підходу (розглядає термін або з погляду мови-донора, або мови-реципієнта, або поняття), принцип тенденції (в основі - критерії конкретного обраного наукового напряму).