Висновки та пропозиції

Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення його діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності.

Існує визначена залежність між прибутковістю і ризикованістю активів і їх ліквідністю. Ніж більш ризикованим є актив, тим більше доходу він може принести банкові (прибутковість служить платою за ризик) і тем нижче рівень його ліквідності (ризикований актив сутужніше реалізувати). Самі ризиковані активи звичайно і самі високоприбуткові, і найменш ліквідні.

Сильна і пристосована до ринкових умов банківська система надто необхідна як провідник монетарної політики центрального банку в економіку країни. Тому завдання банківського нагляду тісно пов’язані і визначаються завданнями і функціями центрального банку як органу, що визначає і здійснює грошово-кредитну політику. Підтримка стабільності банківського сектора спрямована також на попередження системних ризиків, яку полягають у тому, що банкрутування одного банку може потягти за собою банкрутство декількох банків та втрату довіри до всієї системи. Захисту підлягає і фонд страхування від втрат у тих країнах, де застосовуються заходи по захисту інтересів банківських вкладників. Відповідно Центробанк зацікавлений в забезпеченні дотримання піднаглядовими суб'єктами банківських законів і положень. Для його здійснення згідно з іншими завданнями в державі необхідне розвинене, пристосоване до ринкових умов банківське законодавство.

Тактика структурного балансування активів і пасивів може застосовуватись як щодо строків, так і щодо обсягів залучених та розміщених коштів. Сутність підходу зводиться до намагання максимально наблизити обсяги активних і пасивних операцій, які мають однакові строки виконання. Інакше кажучи, банк щоразу намагається обрати той напрям розміщення коштів, який дозволить повністю узгодити структуру активів і зобов’язань. Керуючись правилами структурного балансування, менеджер запропонує клієнтові кредит на таку ж суму і той самий строк, які передбачені умовами угоди, що слугує джерелом фінансування кредитної операції. Прикладом такого методу управління відсотковим ризиком може бути фінансування однорічної позички з умовою погашення основної суми боргу та процентів у кінці періоду кредитування за рахунок однорічного депозитного сертифіката з нульовим купоном, реалізованого з дисконтом.

Місія АКБ «Форум» полягає у тому, щоб завжди зберігати, брати участь у створенні та створювати самому, всіляко сприяти збільшенню та примножити самому багатство своїх клієнтів, пропонуючи їм взаємовигідне партнерство, організовуючи партнерські стосунки на принципах стабільності, тривалості, надійності, компетентності та дотримання ділової етики, забезпечуючи ці стосунки інноваційними прагненнями та вольовими зусиллями персоналу, керівництва та власників банку, досягаючи гармонії у стосунках між ними.

Стратегічна мета АКБ «Форум» полягає у збільшенні ринкової вартості бізнесу за умови збереження якості обслуговування клієнтів, високої корпоративної культури, яка ґрунтується на соціально-активній позиції у всіх регіонах присутності банку.

Збільшення кредитних вкладень банку на 12 913,20 тис. грн., відбулося в наслідок підвищення залишків кредитів на початок 2007 року (на 13 642,04 тис. грн.) порівняно з 2006 роком та збільшення суми наданих у 2007 році кредитів на 301 780,00 тис. грн. Підвищення суми погашення кредитів на 302 508,84 тис. грн. призвело до зниження залишків на цю суму. Виходячи з цього, можна оцінити рух кредитів загалом позитивно. Кредитна політика призвела до збільшення на більш ніж 53,98% обороту з надання кредитів у 2007 році порівняно з 2006 роком, наслідком чого є підвищення залишків кредитних вкладень на кінець 2007 року.

Норматив великих кредитних ризиків (Н8) визначає граничний розмір великих кредитів відносно власного капіталу банку. НБУ вимагає, щоб сукупний обсяг великих кредитів не перевищував 8-кратний обсяг власного капіталу. Завдяки значному розміру капіталу банк стабільно дотримується цього нормативу.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) та усім інсайдерам (Н10) Банку взагалі не повинні перевищувати 5% та 40% відповідно. Як свідчить світова банківська практика, з оцінкою ризику інсайдерських кредитів можуть виникати труднощі через суб'єктивізм підходів до визначення кредитоспроможності позичальників, у наслідок чого можуть виникнути проблеми з погашенням цих кредитів. Дані нормативи також були дотримані АКБ «Форум». Їх максимальні значення становили на одного інсайдера 0,15% та на усіх інсайдерів — 0,27% на 01.01.2008 р.

Інвестиційна діяльність дочірніх структур іноземних фінансових інститутів на ринку цінних паперів та їх похідних належить до ризикованих видів банківських операцій. Природно, що і ціни на такі послуги для споживачів в Україні будуть вище ніж в інших більш економічно стабільних регіонах світу. Операції подібного типу є прибутковими, проте на цей час на національному ринку існує обмежене коло компаній, які можуть дозволити емісію АДР чи єврооблігацій. Відповідно іноземні банки іноді змушені будуть використовувати інші можливості в сфері investment banking. Іноземні банки, що задіяні в Україні, повинні здійснювати інвестиційну діяльність, адаптовану до українських умов, використовуючи досвід власних материнських структур, перш за все в галузі приватизації і консалтингу по зв’язаних з нею процедурам злиття та поглинання. Цей досвід удосконалюється в процесі приватизації підприємств у Східній Європі. Українські ж банки обслуговують значних за розмірами вітчизняних корпоративних клієнтів в частині розрахунків, займаються кредитуванням, але поки що не володіють достатніми досягненнями у сфері інвестиційної діяльності.

Іноземні фінансові структури в процесі здійснення інвестиційної діяльності в Україні могли б, з нашої точки зору, приділити увагу і таким видам послуг: дослідження ринків і аналіз окремих галузей промисловості; детальне дослідження компаній; консультації з питань реструктуризації підприємств; оцінка компаній; пошук інвесторів; структуризація і здійснення міжнародних інвестиційних торгів; консультації в сфері корпоративних фінансів; організація синдикованих кредитів; консультації з питань приватизації великих підприємств з подальшою організацією міжнародних консультаційних консорціумів.

З метою активізації діяльності банків у сфері інвестиційного кредитування та розподілу ризиків між потенційними учасниками доцільно використовувати різні гарантійні схеми, зокрема створення гарантійних фондів як фінансових інституцій, винятковою сферою діяльності яких є надання гарантій за кредитами, що надаються банківськими установами підприємствам-позичальникам.