Аналіз забезпечення та використання матеріальних ресурсів на підприємстві

Аналіз забезпечення та використання матеріальних ресурсів на підприємстві

Зміст

1. Завдання та інформаційна база аналізу матеріальних ресурсів

2. Аналіз забезпечення матеріальними ресурсами

3. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів Список використаної літератури

1. Завдання та інформаційна база аналізу матеріальних ресурсів

Необхідною умовою виконання планів щодо виробництва продукції, зниження її собівартості, зростання прибутку і рентабельності є повне і своєчасне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами необхідного асортименту і якості.

Зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах може бути задоволене екстенсивним шляхом (придбанням або виготовленням більшої кількості матеріалів та енергії) або інтенсивним (більш економним використанням запасів у процесі виробництва продукції).

Перший шлях веде до зростання питомих матеріальних витрат на одиницю продукції, хоча собівартість її при цьому може і знизитися за рахунок збільшення обсягу виробництва і зменшення частки постійних витрат.

Другий шлях забезпечує скорочення питомих матеріальних витрат і зниження собівартості одиниці продукції. Економне використання сировини, матеріалів і енергії рівнозначно зростанню обсягів виробництва.

Оскільки економне витрачання матеріальних ресурсів рівнозначне збільшенню їх виробництва, то підприємства повинні постійно знаходити внутрішньовиробничі резерви економії та раціонального використання матеріальних ресурсів.

Важливий інструмент пошуку таких резервів — економічний аналіз, основним завданням якого є:

· вивчення потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

· оцінка реальності та економічного обґрунтування плану матеріально-технічного забезпечення, його взаємозв'язок із планом виробництва;

· оцінка забезпеченості плану поставок укладеними договорами, якості договорів;

· оцінка вибору постачальників матеріально-технічних ресурсів;

· аналіз виконання планів матеріально-технічного забезпечення за обсягом, асортиментом, строками, якості ресурсів і вплив на обсяг виробництва продукції, її собівартість та інші показники;

· оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;

· виявлення та оцінка внутрішніх невикористаних резервів економії матеріальних ресурсів та розроблення заходів щодо їх використання.

Аналіз проводять за даними форм статистичної звітності № 1-СН, 3-СН, 4-СН, 11-СН, 12-СН — про наявність і використання матеріальних ресурсів, ф. № 5-С — про витрати на виробництво, плану матеріально-технічного постачання, договорів на поставку сировини, матеріалів, палива, оперативними даними відділу матеріально-технічного постачання, даними про нормативи та норми витрат матеріальних ресурсів.

2. Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами

Умовою безперебійної роботи підприємства є повна забезпеченість матеріальними ресурсами. Потреба в матеріальних ресурсах визначається потребою на виконання виробничої програми, на капітальне будівництво, на непромислові потреби і необхідними запасами матеріальних ресурсів на кінець періоду.

Так, наприклад, витрати матеріалів на виробництво продукції (М_в.в) обчислюють за формулою

(1)

де n — кількість найменувань виготовлюваної продукції;

N_i — обсяг випуску продукції i-го найменування в натуральному вимірі;

М_ні — норма витрат матеріалу на одиницю i-го виробу;

М_н.в. — витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.

Потреба підприємства в матеріальних ресурсах визначається за окремими їх видами на основну і неосновну діяльність та за їх запасами, які необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства на кінець періоду (місяця, кварталу, року). Загальну потребу можна обчислити за такою формулою:

(2)

де М_заг — загальна потреба в матеріальних ресурсах;

Піj — потреба i-го виду матеріалів на випуск j-го виду продукції (виходячи з виробничої програми і приросту незавершеного виробництва);

З_і — необхідні для нормального функціонування підприємства запаси і-го виду матеріальних ресурсів на кінець періоду.

В основу розрахунку всієї потреби повинні бути покладені нормативи і норми витрат ресурсів на одиницю продукції та складських запасів.

Норма — це завдання, яке фіксує гранично допустимі витрати конкретного матеріального ресурсу на виробництво одиниці продукції або виконання одиниці роботи.

Норми повинні враховувати підвищення якості продукції, її конкурентоспроможність, прогресивність нових видів і відображати головні напрями технічного прогресу.

Потреба в матеріальних ресурсах на утворення запасів на кінець періоду визначається у трьох оцінках:

1) у натуральних одиницях вимірювання, що необхідне для встановлення потреби в складських приміщеннях;

2) за вартістю — для виявлення потреби в оборотних коштах;

3) у днях забезпеченості - з метою планування і контролю за виконанням графіка постачання.

Забезпеченість підприємства запасами в днях () обчислюється як відношення залишку даного виду матеріальних ресурсів до середньоденної потреби в цьому матеріалі:

(3)

де — запас і-го виду матеріальних ресурсів у натуральних одиницях вимірювання;

— одноденна потреба в і-му виді матеріальних ресурсів у цих самих одиницях вимірювання.

Для визначення денної потреби з кожного виду матеріальних ресурсів необхідно загальні витрати цього виду ресурсів на потреби виробництва за аналізований період поділити на кількість календарних днів у періоді (360, 90, 30).

Приклад 1

Якщо, наприклад, на 1 жовтня в запасах на складі було 12 200 м тканини відповідного артикулу, за планом випуску продукції на IV квартал цієї тканини необхідно 36 000 метрів, а планова одноденна потреба тканини — 400 м (36 000 / 90), то запас у днях становить 30,5 дня (12 200 / 400).

У процесі аналізу забезпеченості матеріальними ресурсами виявляють:

— ступінь забезпеченості потреби в матеріальних ресурсах договорами на їх постачання і фактичне їх виконання;

— ритмічність постачань і вплив порушень у постачанні на виконання попередньої програми;

— відповідність фактичної забезпеченості товарними запасами планової;

— зниження обсягу виробництва у зв’язку з недостатньою забезпеченістю матеріальними ресурсами.

Ступінь забезпеченості потреби в матеріальних ресурсах договорами на їх постачання оцінюється за допомогою таких показників:

* коефіцієнт забезпеченості за планом К_заб.пл:

; (4)

* коефіцієнт забезпеченості фактично К_заб.ф:

(5)

Аналіз наведених коефіцієнтів проводиться з кожного виду матеріалів.

Перевіряється кількість отриманих матеріалів від постачальників, відповідність їх стандартам, технічним умовам і умовам договору.

На завершальному етапі аналізу забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами дається кількісна (вартісна) оцінка втрат продукції в результаті:

— недопостачання ресурсів;

— поганої якості матеріалів;

— зміни цін на матеріали;

— простоїв через порушення графіка постачання.

Приклад 2

Наведемо приклади розрахунку втрат продукції в результаті дії перелічених чинників:

1. План постачання матеріалів 1840 тис. грн. Фактично надійшло матеріалів на 1560 тис. грн. Норма витрати матеріалів на 1 грн. продукції - 0,58 грн.

Зменшення обсягів виробництва в результаті недопостачання становитиме:

тис. грн.

2. Через низьку якість сировини і матеріалів кількість відходів зростає. Щоб визначити втрати продукції через низьку якість сировини і матеріалів, величину надпланових відходів необхідно розділити на норму витрати матеріальних ресурсів. Відходи сировини на фактичний обсяг випуску в межах норм — 23,4 тис. грн. Якщо фактичні відходи становитимуть 32,4 тис. грн., то надпланові відходи становитимуть (32,4 — 23,4) = 9 тис. грн.

При нормі витрати сировини і матеріалів 0,58 грн на 1 грн продукції втрати продукції становлять 9000 / 58 = 15,5 тис. грн.

При збільшенні цін на сировину і матеріали зростає собівартість одиниці продукції, і в цьому випадку можуть бути ухвалені такі рішення:

— збільшити обсяг виробництва на тих самих потужностях і відшкодувати збільшення змінних витрат за рахунок скорочення питомих постійних витрат;

— змінити структуру виробництва.

Можливий також пошук нових, дешевших ринків сировини.

Вирішення аналітичних завдань за оцінкою ефективності використання матеріальних ресурсів і забезпеченості підприємства сировиною і матеріалами є завданням логістики, зокрема щодо складання заявок, вибору постачальників, управління запасами, визначення оптимальної партії ресурсів, що постачаються.

Певна увага приділяється виконанню плану за термінами постачання матеріалів. Порушення термінів постачання призводить до недовиконання плану виробництва і реалізації продукції. Для оцінки ритмічності постачань використовується коефіцієнт ритмічності

(6)

де К_р — коефіцієнт ритмічності;

ПМ_плі — постачання матеріалу за планом за і-ті періоди;

ПМ_ні — недовиконання плану постачання матеріалу в і-му періоді.

Порушення в матеріально-технічному забезпеченні впливають на зміну у випуску продукції, яку можна визначити за формулою

(7)

де ВП — випуск продукції;

П — потреба в матеріалі на програму;

Д_в — кількість днів відсутності матеріалу;

Д_р — кількість днів роботи у звітному періоді;

Н — норма витрат матеріалу на один виріб.

капітальний виробничий матеріальний ресурс

3. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

В умовах ринкових відносин зниження матеріальних витрат стає одним із найважливіших напрямків збільшення прибутку підприємств.

Підвищенню ефективності використання матеріальних ресурсів сприяє впровадження нових технологій, удосконалення управління, зокрема систематичний економічний аналіз матеріальних та енергетичних витрат.

Аналіз використання матеріальних ресурсів повинен:

— визначити дійсне становище щодо витрат матеріальних ресурсів на підприємстві;

— розкрити причини і умови, внаслідок яких був досягнутий певний рівень у витрачанні цих ресурсів;

— намітити шляхи подальшої роботи щодо виправлення недоліків і економного використання матеріалів, сировини, палива, енергії.

До узагальнювальних показників витрачених матеріалів належать:

· матеріаловіддача;

· матеріаломісткість;

· коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат;

· питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції.

Матеріаловіддача (М_вд) визначається відношенням вартості продукції до суми матеріальних витрат. Цей показник характеризує віддачу матеріалів, а саме — вихід продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, палива, електроенергії):

(8)

де ВП — товарна (валова) продукція;

М_в — матеріальні витрати.

Матеріаломісткість (М_м) визначається відношенням суми матеріальних витрат до вартості виробленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню випущеної продукції:

(9)

Ці показники можна розрахувати в цілому щодо всієї товарної продукції, а також щодо окремих виробів. Необхідно вивчити зміну цього показника в динаміці та в порівнянні з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат.

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат визначається відношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат.

Він характеризує у відносному значенні динаміку матеріаловіддачі і одночасно розкриває чинники її зростання.

Коефіцієнт матеріальних витрат — це відношення фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції.

Він показує, наскільки економно використовуються матеріали в процесі виробництва, чи немає їх перевитрати порівняно із встановленими нормами. Якщо коефіцієнт більший від одиниці, то це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції, і навпаки, якщо він менший від одиниці, то матеріальні ресурси використовувалися економно.

Приклад 3

На основі мультиплікативної моделі необхідно встановити вплив чинників на величину загальної матеріаломісткості і розмір резерву зниження матеріаломісткості за такими даними (табл. 1):

Таблиця 1

Розрахунок

Мультиплікативну модель матеріаломісткості можна подати так:

(10)

На підставі одержаної моделі зробимо розрахунки в таблиці 2.

Таблиця 2

Щоб встановити розмір резерву зниження матеріаломісткості в моделі, необхідно замість чинників з індексом, більшим від одиниці, підставити їх значення, що мали місце в базисному періоді. За умови повернення даних чинників у колишній стан їх індекс дорівнює одиниці, а загальний (розрахунковий) індекс М_м при цьому становитиме:

а індекс матеріаломісткості фактичний знаходимо відношенням матеріаломісткості фактичної до матеріаломісткості за планом.

ІМ_{м (фактичний)} = 0,9699.

Резерв зниження матеріаломісткості визначимо за формулою

%; (11)

%.

Висновок

На підставі одержаних розрахунків визначили, що резерв зниження матеріаломісткості становить 0,04%.

Аналіз виконання норм витрат матеріалів та інших ресурсів є безперечно головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, необхідно врахувати, що основними причинами, що зумовлюють поступове їх зниження, є:

а) конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спрощення;

б) удосконалення технології виробництва;

в) повторне використання відходів виробництва;

г) коригування рецептур;

ґ) зменшення частки кінцевого браку продукції;

д) зміна якості матеріалів (сировини), що використовуються, а також продукції, що виробляється;

є) інші.

Під час аналізу необхідно оцінити обґрунтованість норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство — важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому аналіз якості норм і засад їх формування дає змогу запобігти зайвим витратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.

При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти заміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою зниження собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовнішнього вигляду тощо.

Якщо всі перелічені вище заходи не дають змоги виробити необхідну кількість продукції через нестачу основних матеріалів, підприємство переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції і їх слід відносити до категорії вимушених.

Приклад 4

Оцінити вплив показників ефективності використання ресурсів на обсяг товарної продукції згідно із даними таблиці 3.

Таблиця 3

Розрахунок

Оцінимо вплив чинників на обсяг товарної продукції за методом ланцюгових підстановок:

Зміна суми матеріальних витрат на виробництві становить:

тис. грн.;

тис. грн.;

тис. грн.

Одним із показників ефективності використання матеріальних ресурсів є прибуток на одну гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства. У процесі аналізу варто вивчити динаміку даного показника, виконання плану згідно з його рівнем, провести міжгосподарські порівняння та встановити фактори зміни його величини. Для цього можна використати таку факторну модель:

(12)

де П — прибуток від реалізації продукції;

В — виручка від реалізації продукції;

— рентабельність обороту;

частка реалізованої продукції у загальному обсязі випуску товарної продукції;

МВ — матеріаловіддача.

Способом абсолютних різниць визначаємо зміну прибутку на гривню матеріальних витрат за рахунок:

— матеріаловіддачі

(13)

— частки реалізованої продукції у загальному обсязі її виробництва

(14)

— рентабельності продажів

(15)

Поглибити факторний аналіз даного показника можна за рахунок деталізації матеріаловіддачі та рентабельності продажів, для чого можна використати спосіб пропорційного ділення.

За результатами аналізу необхідно розробити тактичну та стратегічну політику у сфері ресурсозбереження, яка спрямована на підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на підприємстві.

Список використаної літератури

1. Казакова, Н. А. Экономический анализ: Учебник / Н. А. Казакова. — М.: ИНФРА-М, 2013. — 343 c.

2. Каурова, О.В. Финансово-экономический анализ предприятия туристской индустрии: Учебное пособие / О. В. Каурова. — М.: КноРус, 2012. — 216 c.

3. Климова, Н. В. Экономический анализ (теория, задачи, тесты, деловые игры): Учебное пособие / Н. В. Климова. — М.: Вузовский учебник, НИЦ ИНФРА-М, 2013. — 287 c.

4. Когденко, В. Г. Экономический анализ: Учебное пособие для студентов вузов / В. Г. Когденко. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2013. — 392 c.

5. Косолапова, М. В. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности / М. В. Косолапова, В. А. Свободин. — М.: Дашков и К, 2012. — 248 c.

6. Липсиц, И. В. Экономический анализ реальных инвестиций: Учебник / И. В. Липсиц, В. В. Коссов. — М.: Магистр, 2010. — 383 c.

7. Лысенко, Д. В. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебник для вузов / Д. В. Лысенко. — М.: ИНФРА-М, 2012. — 320 c.

8. Лысенко, Д. В. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебник для вузов / Д. В. Лысенко. — М.: ИНФРА-М, 2013. — 320 c.

9. Любушин, Н. П. Экономический анализ: Учебник для студентов вузов / Н. П. Любушин. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2013. — 575 c.

10. Макарова, Л. Г. Экономический анализ в управлении финансами фирмы: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Л. Г. Макарова, А. С. Макаров. — М.: ИЦ Академия, 2008. — 336 c.

11. Маркарьян, Э. А. Экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебное пособие / Э. А. Маркарьян, Г. П. Герасименко, С. Э. Маркарьян. — М.: КноРус, 2013. — 536 c.

12. Маркин, Ю. П. Экономический анализ: Учебное пособие для студентов вузов / Ю. П. Маркин. — М.: Омега-Л, 2012. — 450 c.