Комерційна діяльність торгового підприємства по продажу товарів і обслуговуванню покупців

КУРСОВА РОБОТА на тему:

Комерційна діяльність торгового підприємства по продажу товарів і обслуговуванню покупців

Зміст

• Вступ
• 1. Теоретичне обґрунтування комерційної діяльності підприємств
• 1.1 Поняття комерційної діяльності, її складові елементи
• 1.2 Принципи та функції комерційної діяльності
• 1.3 Комерційні процеси в роздрібній торгівлі, їх роль та задачі
• 1.4 Впровадження маркетингу в комерційній діяльності
• 1.5 Розвиток комерційної діяльності - вітчизняний та закордонний досвід
• 2. Характеристика ПП" Миргород"
• 2.1 Організація роздрібного продажу продовольчих і непродовольчих товарів на торговому підприємстві ПП" Миргород"
• 2.3 Вивчення попиту споживачів та формування товарного асортименту
• 2.4 Сервісне обслуговування
• 2.5 Шляхи поліпшення діяльності торгового підприємства ПП «Миргород»
• Висновки та пропозиції
• Список використаної літератури
• Додатки

Вступ

У сучасній швидкоплинній економічній ситуації неможливо досягнути позитивних результатів, не плануючи своїх дій і не прогнозуючи їх наслідків.

Кожне підприємство, яке функціонує в умовах ринкової економіки та господарської нестабільності, визначає стратегію свого розвитку з огляду на існуюче господарське оточення. Воно складається з інших фірм (постачальників сировини, споживачів продукції та послуг, конкурентів); банків, які надають кредити; державних і міжнародних організацій, що сприяють підприємництву, а також фізичних осіб з їхніми потребами, доходами та інтересами.

В оточенні підприємства постійно відбуваються зміни, зумовлені еволюцією усіх функціонуючих в економіці суб'єктів, динамікою курсів валют, цін, процентних ставок і митних зборів, податків. Його місце в економічному оточенні визначають: галузь, в якій воно діє; ринок, де воно реалізує свою продукцію; ціни; якість; технологія збуту; динаміка продажу; доступ до фінансових ресурсів.

Актуальність роботи полягає в тому, що саме комерційна діяльність визначає головні переваги та недоліки діяльності підприємства; окреслює сегменти ринку, на які спрямовується продукція; визначає напрямки цінової, рекламної політики, а також заходи щодо просування власної продукції на ринок.

Отже, метою роботи є вивчення проблем реалізації продукції та просування її на ринок шляхом вдосконалення маркетингової діяльності торговельного підприємства за рахунок оптимізації рекламної діяльності.

Завданнями курсової роботи є дослідження сутності комерційної діяльності, її видів, заходів щодо її впровадження та ефективності, проведення аналізу та оцінка комерційної діяльності підприємства та його продукції.

торговий продаж товар покупець Об'єктом дослідження було обрано торгівельне приватне підприємство «Миргород», що займається роздрібною торгівлею товарами першої необхідності.

1. Теоретичне обґрунтування комерційної діяльності підприємств

1.1 Поняття комерційної діяльності, її складові елементи

Комерційна діяльність є однією з найважливіших галузей людської діяльності, що виникли в результаті поділу праці. Вона полягає у виконанні великого комплексу взаємозалежних торгово-організаційних операцій, спрямованих на здійснення процесу купівлі-продажу товарів і надання торгових послуг з метою одержання прибутку.

У процесі комерційної діяльності торгові організації і підприємства, а також фізичні особи, що займаються підприємництвом, вивчають попит населення і ринок збуту товарів, визначають потребу в них, виявляють джерела надходження і постачальників товарів, установлюють з ними господарські зв’язки, ведуть оптову і роздрібну торгівлю, займаються рекламно-інформаційною діяльністю. Крім того, проводиться кропітка робота з формування асортименту і управління товарними запасами, наданню торгових послуг. Усі ці операції взаємозалежні між собою і виконуються у визначеній послідовності.

Тлумачний словник живої великоросійської мови В. И. Даля визначає комерцію як «торг, торгівля, торгові обороти, купецькі промисли». Інакше кажучи, ці поняття припускають здійснення актів купівлі-продажу з наміром купити дешевше, а продати дорожче. У широкому змісті під комерцією часто розуміють будь-яку діяльність, спрямовану на одержання прибутку.

Однак таке широке тлумачення комерційної діяльності не погодиться з раніше викладеним підходом до комерції як торговим процесам по здійсненню актів купівлі-продажу товарів.

Комерційна діяльність — більш вузьке поняття, чим підприємництво. Підприємництво - це організація економічної, виробничої й іншої діяльності, що приносить підприємцю доход. Підприємництво може означати організацію промислового підприємства, сільської ферми, торгового підприємства, підприємства обслуговування, банку, адвокатської контори, видавництва, дослідницької установи, кооперативу і т.д. Із усіх цих видів підприємницької діяльності тільки торгова справа є в чистому виді комерційною діяльністю.

Таким чином, комерцію варто розглядати як одну з форм (видів) підприємницької діяльності. У той же час і в деяких видах підприємницької діяльності можуть здійснюватися операції по купівлі-продажу товарів, сировини, заготовленої продукції, напівфабрикатів і т.п., тобто елементи комерційної діяльності можуть здійснюватися у всіх видах підприємництва, але не є для них визначальними, головними.

Отже, комерційна робота в торгівлі являє собою велику сферу оперативно-організаційної діяльності торгових організацій і підприємств, спрямованої на здійснення процесів купівлі-продажу товарів для задоволення попиту населення й одержання прибутку.

В якості суб'єктів комерційної діяльності виступають як юридичні, так і фізичні особи, наділені правом її здійснення.

Об'єктами комерційної діяльності на споживчому ринку є товари і послуги.

Основними принципами комерційної діяльності є:

· дотримання діючого законодавства;

· висока культура обслуговування покупців;

· оптимальність комерційних рішень;

· прибутковість, прибутковість.

Фахівцям-комерсантам необхідно добре знати закони й інші нормативні акти, що регламентують комерційну діяльність, уміти приймати рішення, що приносять прибуток, виявляти ініціативу, мати здатність йти на ризик.

Комерційна діяльність повинна будуватися на основі дотримання вимог ділової етики. Комерсант повинен вірити в торговий бізнес, розцінюючи його як привабливу творчість. Визнаючи необхідність конкуренції, він повинен розуміти і необхідність співробітництва, а також довіряти собі й іншим, поважати професіоналізм і компетентність.

Перехід від адміністративно-командної системи до ринкової економіки зажадав корінної перебудови комерційної діяльності торгових організацій і підприємств. У сучасних умовах вона повинна будуватися на основі принципів повної рівноправності торгових партнерів, суворої матеріальної і фінансової відповідальності сторін за виконання прийнятих зобов’язань.

При цьому докорінно змінилася правова база комерційної діяльності, чому, у першу чергу, сприяло прийняття законів і нормативних актів, що регламентують комерційну діяльність торгових організацій і підприємств, фізичних осіб, що мають на це право. При цьому істотно розширилося коло комерційних структур, з’явилися їх нові організаційно-правові форми. Монопольна система державної торгівлі змінилася системою вільного підприємництва, заснованою на самостійності і незалежності суб'єктів, що хазяюють. Усе це ставить перед комерційними службами ряд завдань.

Перш за все вони повинні формувати свої відносини з партнерами на взаємовигідній основі, втягуючи у товарообіг продукцію підприємств-виготовлювачів і інших постачальників різних форм власності, а також громадян, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, закордонних постачальників. З цією метою необхідно розширювати сферу договірних відносин з постачальниками товарів, підвищувати ефективність і дієвість договорів постачання, зміцнювати договірну дисципліну. При цьому особлива увага повинна бути приділена розвитку тривалих господарських зв’язків з постачальниками.

Важливе значення має підвищення рівня роботи комерційних служб по вивченню і прогнозуванню ємності ринків, розвитку й удосконалюванню рекламно-інформаційної діяльності. Усе це повинно здійснюватися на основі маркетингового підходу.

При цьому дуже важливу роль відіграє комп’ютеризація виконання комерційних операцій по оптових закупівлях і оптовому продажу товарів, а також операцій, зв’язаних з управлінням товарними запасами і формуванням асортименту товарів, контролем виконання договорів і ін. З цією метою створюються автоматизовані робочі місця комерсантів.

1.2 Принципи та функції комерційної діяльності

Операції, зв’язані зі здійсненням комерційної діяльності, умовно можна розділити на ряд блоків. У кожен з них входять операції, виконувані на відповідному етапі комерційної діяльності. При цьому слід зазначити, що комерційна діяльність, здійснювана структурами, що займаються оптовою торгівлею, у значній мірі відрізняється від комерційної діяльності роздрібних торгових підприємств. Це особливо характерно для операцій, зв’язаних з формуванням асортименту і продажем товарів.

Основою успішного здійснення комерційної діяльності є її інформаційне забезпечення. Сюди, насамперед, варто віднести інформацію про попит і кон’юнктуру ринку, про обсяги і структуру виробництва товарів, інформацію про самий товар (його споживчі властивості, якість і т. і.).

Важливе значення має інформація про чисельність і склад населення, що обслуговується, його купівельної спроможності. І, нарешті, комерційні структури, що працюють на ринку, повинні мати інформацію про потенційні можливості конкурентів.

Спираючись на аналіз наявної інформації, можна приступати до наступного етапу комерційної діяльності - визначенню потреби в товарах. При цьому визначається місткість ринку і його сегментів, улаштовується асортимент необхідних товарів.

Важливим етапом комерційної діяльності є вибір найбільш кращих партнерів, з якими повинні бути встановлені господарські зв’язки. Цьому передує кропітка робота з вивчення можливих постачальників товарів (їхнє розміщення, асортимент і обсяг пропонованих товарів, ціна і т.д.).

На наступному етапі комерційної «діяльності зважується питання про встановлення договірних відносин з постачальниками товарів. Повинні бути погоджені всі моменти, зв’язані з підготовкою проекту договору, з його підписанням. Результатом цього етапу комерційної діяльності повинен бути підписаний договір на постачання товарів, за виконанням якого необхідно налагодити чіткий контроль.

На цьому закінчуються комерційні операції, зв’язані з оптовими закупівлями товарів. Далі випливає цілий комплекс технологічних операцій, зв’язаних з надходженням товарів, розвантаженням транспортних засобів, прийманням товарів по кількості і якості, їх збереженням, переміщенням і т.д. Потім комерційна діяльність розвивається по двох напрямках — на підприємствах оптової торгівлі і на підприємствах роздрібної торгівлі.

На підприємствах оптової торгівлі як наступні етапи комерційної діяльності необхідно виділити:

· управління товарними запасами;

· управління асортиментом товарів;

· рекламно-інформаційну роботу;

· оптовий продаж товарів;

· надання послуг оптовим покупцям.

Управління товарними запасами в оптовій ланці припускає їхнє нормування, оперативний облік і контроль за їхнім станом, а також їхнє регулювання в залежності від кон’юнктури ринку. Вони повинні формуватися у відповідності з попитом, а їхній рівень повинен забезпечувати безперебійне задоволення потреб оптових покупців. Успішна робота по управлінню товарними запасами дозволяє приймати своєчасні комерційні рішення по їх нормалізації, уникаючи при цьому уповільнення оборотності товарів і збільшення витрат, зв’язаних з їх збереженням.

Управління асортиментом товарів також є однією з важливих функцій комерційних служб оптових підприємств. Воно забезпечує підтримку на складах такого асортименту товарів, що найбільшою мірою задовольняв би запити оптових покупців (магазинів, дрібнороздрібних підприємств і ін.).

Успішне здійснення операцій із продажу товарів багато в чому залежить від ефективності рекламно-інформаційної роботи комерційних служб. Вона повинна бути систематичною, добре спланованою й забезпечувати успішну реалізацію товарів і надання послуг оптовим покупцям. Це досягається шляхом вибору раціональних видів і засобів реклами, обґрунтування доцільності їхнього застосування.

Комерційна діяльність із продажу товарів є одним з найважливіших етапів роботи структур, що здійснюють оптові операції. Від її успіху залежить економічна ефективність роботи підприємств, що займаються збутом товарів. На цьому етапі важливо правильно вибрати партнера по комерційній діяльності, успішно провести з ним операції по оформленню продажу товарів, організувати контроль за виконанням умов договору.

Поряд із продажем товарів, підприємства, що займаються оптовими операціями, роблять своїм партнерам по господарських зв’язках торгові послуги. Це можуть бути рекламно-інформаційні послуги, а також посередницькі послуги по пошуку постачальників товарів і оптових покупців. Сюди ж варто віднести й організаційно-консультативні послуги з питань асортименту і якості товарів, організації роздрібного продажу, маркетингу і т.п.

На підприємствах роздрібної торгівлі комерційні операції мають свою специфіку, що особливо стосується операцій, що випливають за оптовими закупівлями товарів. Тут також приходиться мати справу з управлінням товарними запасами і управлінням асортиментів товарів. Однак ці операції, на відміну від операцій, виконуваних в оптових ланках, мають свою специфіку, що визначається зовсім іншими розмірами і структурою товарних запасів, термінами перебування товарів на підприємствах роздрібної торгівлі й інших підходів до формування асортименту товарів у роздрібній торговій мережі. Свою специфіку має і рекламно-інформаційна діяльність підприємств роздрібної торгівлі, інший характер мають і послуги, що надаються ними, тому що розраховані вони на безпосередніх споживачів товарів — населення.

Оскільки в роздрібній торговій мережі завершується процес доведення товарів від виробництва до споживача, те комерційна діяльність, зв’язана з роздрібним продажем товарів, є найбільш відповідальною, тому що на цьому етапі приходиться мати справу з кінцевим споживачем товару. Тому дуже важливо не тільки запропонувати роздрібному покупцю широкий вибір високоякісних товарів, великий перелік послуг, але і використовувати при цьому сучасні, зручні для покупця методи продажу, прогресивні системи розрахунку за покупки і т.д.

Комерційна діяльність торгових підприємств в умовах ринкової економіки повинна здійснюватися на основі маркетингових досліджень. При цьому необхідно орієнтуватися на інтереси кінцевого споживача, інакше неможливо розраховувати на успішний комерційний результат. Одночасно варто враховувати і те, що на комерційну діяльність роблять прямий чи непрямий вплив багато факторів, основними з яких є:

v рівень кваліфікації комерційних працівників;

v правова база комерційної діяльності;

v стан матеріально-технічної бази торгових підприємств;

v асортимент товарів і перелік послуг, що надаються;

v рівень конкуренції на ринку;

v фінансовий стан підприємства;

v наявність розвинутих інформаційних систем і ін.

Торгові підприємства повинні враховувати ступінь впливу цих факторів у своїй комерційній діяльності, без чого неможливо забезпечити високу ефективність їхнього функціонування.

Комерсант у ринковій економіці стає центральною фігурою торгового бізнесу, тому що виконує функції по керівництву торговим процесом, регулюванню господарських зв’язків по закупівлі і продажу товарів з постачальниками і покупцями, по формуванню оптимального асортименту, організації реклами товарів, контролю якості виробів, обслуговуванню покупців. Це універсальний фахівець торгової справи, від результативної роботи якого залежить ефективність роботи чи підприємства фірми в цілому.

У зв’язку з цим різко зростає роль професійної підготовки фахівця-комерсанта, що володіє глибокими знаннями теорії комерційної діяльності, а також практичними уміннями і навичками успішного здійснення цієї діяльності.

1.3 Комерційні процеси в роздрібній торгівлі, їх роль та задачі

Відповідно до характеру виконуваних функцій процеси, здійснювані в торгівлі, також можна підрозділити на два основних види:

комерційні (чи чисто торгові);

виробничі (чи технологічні).

Комерційні процеси - процеси, зв’язані зі зміною вартості, тобто з купівлею і продажем товарів. До них відносяться й організаційно-господарські процеси, безпосередньо не зв’язані з актами купівлі-продажу, але здійснення, що забезпечують безперервність їхній, і не мають виробничого (технологічного) характеру (вивчення потреб, укладення договорів закупівлі-продажу, реклама й ін.).

Основні комерційні процеси в торгівлі можна підрозділити на наступні види:

· вивчення і прогнозування купівельного попиту, вивчення і виявлення потреб населення в товарах і послугах;

· виявлення і вивчення джерел надходження і постачальників товарів;

· організація раціональних господарських зв’язків з постачальниками товарів, включаючи укладення договорів (контрактів) на постачання товарів, розробку і представлення заявок і замовлень на товари, організацію обліку і контролю за виконанням договірних зобов’язань, різні форми комерційних розрахунків і ін.;

· організація і технологія проведення оптових закупівель товарів у різних постачальників (на оптових ярмарках, оптових продовольчих ринках, товарних біржах, аукціонах, у виготовлювачів продукції, торгових посередників і т.д.);

· організація і технологія оптового і роздрібного продажу товарів, включаючи форми і методи продажу товарів, умови їхнього застосування, якість обслуговування і т.д.;

· рекламно-інформаційна діяльність по збуту товарів;

· формування торгового асортименту на складах і в магазинах, управління товарними запасами. Комерційні процеси є об'єктом комерційної діяльності в торгівлі.

Технологічні процеси є об'єктом вивчення спеціальної дисципліни — організації і технології торгівлі, найважливіша задача якої полягає в науковій організації взаємодії знарядь і предметів праці з робочою силою для того, щоб раціонально використовувати, з одного боку, жива праця, а з іншого боку — речовинні елементи праці, тобто знаряддя і предмети праці.

Крім комерційних і виробничих процесів у торгівлі виконуються так називані додаткові торгові послуги, оскільки здійснення актів купівлі-продажу товарів обростає різноманітними операціями по обслуговуванню покупців. У цивілізованій торгівлі саме ці додаткові послуги по своїй сутності стають усе більш домінуючими по масі затрачуваного на них праці (доставка товарів на будинок, установка куплених технічно складних товарів вдома в покупців, прийом замовлень у покупців і ін.).

По своєму функціональному змісті додаткові торгові послуги можуть бути віднесені як до технологічних, так і до комерційних процесів.

Торгові послуги в залежності від тієї ланки сфери товарного обігу, де вони виявляються покупцям, можна підрозділити на два види:

послуги, що надаються оптовими організаціями і підприємствами своїм клієнтам (оптові торгові послуги);

послуги, що надаються покупцям у магазинах.

Перший вид послуг зв’язаний, як правило, із процесом оптового продажу товарів. Склад і види оптових торгових послуг можуть бути найрізноманітнішими, як по функціях, призначенню, так і по джерелах фінансування, видам розрахунків і т.д. Наприклад, по функціональному призначенню послуги можуть бути технологічними (збереження товарів, упаковування, транспортування й ін.), комерційними (комісійні, рекламні, маркетингові і т.д.), організаційно-консультативні (консультативно-інформаційні, торгово-розрахункові).

Послуги, що надаються покупцям у магазині, можна підрозділити на три види:

· пов’язані з покупкою товару (наприклад, прийом попередніх замовлень на тимчасово відсутні в продажі товари, упакування товару, доставка великогабаритних товарів на будинок покупця й ін.);

· пов’язані з наданням допомоги покупцям при використанні придбаних товарів (розкрій куплених у магазині тканин, дрібна переробка і припасування готового плаття і т.д.);

· пов’язані зі створенням сприятливої обставини для відвідування магазина (організація кафетерію, стоянки для автомашин і т.п.).

Комерційна діяльність є основою торгового бізнесу, а комерсант, отже, — ключовою фігурою в торговому процесі. Найцінніша ж професійна якість комерсанта — уміння укладати чесні і взаємовигідні угоди. Це якість прямо залежить від особистісних і професійних властивостей комерсанта.

З погляду професійних вимог комерсант повинен мати досить глибокі і широкі спеціальні пізнання і навички в питаннях:

закупівлі і продажі товарів, включаючи зовнішньоекономічні операції;

маркетингу;

управління і права;

бухгалтерського обліку;

фінансування й оподатковування.

Сторіччя назад торговий бізнес розглядали як діяльність, що не вимагає глибокого вивчення, дослідження. Зараз таке трактування торгового бізнесу примітивні й абсурдна. Сфера знань у торговому бізнесі набагато ширше, ніж у будь-якій іншій області. Комерсанту потрібно знати більше, ніж лікарю, адвокату чи архітектору. Знання по торговому бізнесу буквально невичерпні й охоплюють цілий ряд предметів. До цього треба додати постійні нововведення у виробництві товарів, торгівлі, рекламі і управлінні. Тому людина, найбільш здатна до навчання, сприйняття інформації і її системного аналізу, — це і є комерсант.

З погляду особистісних вимог комерсант повинен мати такі характеристики, як:

готовність ризикувати і брати на себе відповідальність за це. Але ризикувати треба вміло. Ризик — не безрозсудне молодецтво, а строгий розрахунок. Уміння ризикувати зв’язане зі здатністю передбачати і прораховувати всі можливі варіанти;

чесність, надійність, вірність даному слову — вимоги, без яких неможливий цивілізований ринок;

високі духовні і фізичні якості. Треба хотіти і вміти переносити високі фізичні навантаження, працювати по 16 годин на добу і вважати це зовсім нормальним;

прагнення не стільки до збагачення, скільки служити своїй справі;

ініціативність у пошуку додаткових задач, спритність, кмітливість;

дружелюбне відношення до людей, увічливість;

лідерство;

відповідальність;

організаторські здібності;

рішучість, швидкість і точність;

завзятість і цілеспрямованість.

Етичний кодекс (звід правил, норм) підприємця-комерсанта включає норми професійної поведінки чи професійної етики.

Цивілізований підприємець-комерсант:

· переконаний у корисності своєї праці не тільки для себе, але і для інших, для суспільства, для держави;

· виходить з того, що люди, що оточують його, хочуть і вміють працювати, прагнуть реалізувати себе разом з ним;

· вірить у торговий бізнес, розцінює його як приваблива творчість, відноситься до торгового бізнесу як до мистецтва;

· визнає необхідність конкуренції, але розуміє і необхідність співробітництва;

· поважає себе як особистість, а будь-яку особистість, як себе;

· поважає будь-яку власність, державну владу, суспільні рухи, соціальний порядок, закони;

· довіряє собі, але й іншим, поважає професіоналізм і компетентність;

· цінує освіту, науку і техніку, інформатику, культуру, поважає екологію;

· прагне до нововведень.

Формуючи себе як комерсанта, необхідно бути ввічливим, тактовним, делікатним, доброзичливим і цілком керувати своїми емоціями; варто сформувати імідж комерсанта, що гарантує успіх.

1.4 Впровадження маркетингу в комерційній діяльності

До широкого застосування маркетингу досягнення основної мети ринкової діяльності - одержання максимуму прибутку — забезпечувалося різними шляхами. Основними з них були:

· екстенсивний розвиток виробництва, простоuj збільшення обсягу виробленої продукції (концепція удосконалювання виробництва);

· поліпшення якісних характеристик виробленої продукції (концепція удосконалювання товару);

· «проштовхування», нав’язування товару покупцю (концепція інтенсифікації комерційних зусиль).

Маркетинг же основний упор у всій ринковій діяльності переносить на ефективне задоволення потреб. Одним з основних елементів комплексу маркетингу є так називана система маркетингових комунікацій.

Систему маркетингових комунікацій у загальному виді можна визначити як єдиний комплекс, що поєднує учасників, канали і прийоми комунікацій. Необхідно при цьому підкреслити, що роль системи маркетингових комунікацій постійно зростає. Очевидно, що в умовах насичення ринку найрізноманітнішою продукцією вже мало Просто створити відмінний товар.

Наприклад, у середньому супермаркеті товарна номенклатура включає більш двадцяти тисяч асортиментних позицій. Практично всі товари мають високу якість, тому продавцю вже Недостатньо визначити на товар прийнятну ціну, забезпечити його приступність і додаткові зручності покупцю. Успіху можна домогтися лише в тих випадках, коли Продавець налагодить взаємозв'язок, взаєморозуміння з ним, створить атмосферу відкритості і взаємовигідного співробітництва. Він повинен сформувати враження безупинної турботи про нестатки споживачів і своїх партнерів.

Маркетингові комунікації спрямовані на конкретних людей і на різні фірми, що свій діяльністю впливають на просування товару до споживача.

Будучи одним з найважливіших елементів комплексу маркетингу, система маркетингових комунікацій в остаточному підсумку сприяє досягненню загальних маркетингових цілей фірми. Підлеглими стосовно них виступають наступні цілі:

· мотивація споживача;

· генерування, формування й актуалізація потреб покупця;

· підтримка доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією і громадськістю;

· формування сприятливого образа (іміджу) організації;

· інформування громадськості про діяльність організації;

· залучення уваги бажаних аудиторій до діяльності організації;

· надання інформації про товари, вироблених фірмою;

· формування в покупця прихильності до марки фірми;

· умовляння;

· формування в покупця переваги до марки і переконаності в необхідності зробити покупку;

· стимулювання акта покупки;

· нагадування про фірму, її товарах і т.д.

У свою чергу, вибір цілей маркетингових комунікацій багато в чому визначає засоби, використовувані для їхнього досягнення.

Основними засобами маркетингових комунікацій є реклама, комерційна пропаганда, стимулювання збуту, особистий продаж.

Рекламу можна розглядати як форму комунікації, що намагається перевести якість товарів і послуг, а також ідеї на мову нестатків і запитів споживачів.

Відмітною ознакою сучасної реклами як логічного елемента системи маркетингу є не просте формування попиту, а управління ним усередині обраної групи споживачів.

1.5 Розвиток комерційної діяльності - вітчизняний та закордонний досвід

Ринкові умови господарювання сприяли появі нового типу комерційних відносин між постачальниками і покупцями товарів, відкрили широкий простір ініціативі і самостійності торгових працівників. Без цих якостей у сучасних умовах не можна успішно здійснювати комерційну роботу.

У країнах з розвитий ринковою економікою в комерційній діяльності дуже високо цінується комерційна ініціатива, заповзятливість, мистецтво продати товар. Ці якості прищеплюються студентам — майбутнім комерсантам під час їхнього навчання в університетах і коледжах.

На лекції в Гарвардському університеті (США) лектор поставив за приклад майбутнім комерсантам деякого продавця автомобілів у Детройті. Знаходячись протягом чотирьох годин у застряглому ліфті, цей продавець за час змушеного неробства зумів умовити ліфтера купити старий автомобіль марки «Додж». В одному з американських штатів кращим продавцем був визнаний комерсант, що зумів під час конкурсу на кращого продавця продати костюм для небіжчика з запасною парою штанів.

Успішно здійснювати комерційну діяльність у складних і різноманітних умовах ринкових відносин зможуть лише добре підготовлені висококваліфіковані кадри комерційних працівників торгівлі, що пройшли глибоку підготовку щодо підвищення кваліфікації в області сучасної організації і технології комерційної роботи, маркетингу, менеджменту. На чолі торгових підприємств, комерційних служб повинні стояти кваліфіковані комерсанти-організатори, комерсанти-товарознавці, комерсанти-менеджери, що добре знають комерційну роботу. На оптових базах, у торгових організаціях і на підприємствах варто створювати комерційні чи служби відділи, очолювані першими заступниками директорів чи підприємств, як прийнято називати, комерційними директорами.

До складу комерційних служб включаються торгові чи товарні відділи, відділи по вивченню попиту чи кон’юнктури торгівлі, комерційні павільйони оптових баз, зали товарних зразків і інші торгові підрозділи підприємств (організацій).

Актуальною задачею комерційних працівників торгових організацій і підприємств є залучення в товарообіг продукції вітчизняних виготовлювачів.

У зв’язку з цим необхідно розширювати сферу договірних відносин з постачальниками і виготовлювачами товарів, підвищувати ефективність і дієвість договорів постачання. Договори постачання повинні активно впливати на вітчизняне виробництво для всілякого збільшення випуску товарів народного споживання, виготовлення їх з дешевої альтернативної сировини, формування оптимального асортименту товарів для населення.

При ринковій економіці якість комерційної роботи залежить насамперед від уміння активно вишукувати товари, реалізовані в порядку вільного продажу, зацікавити промислові чи сільськогосподарські підприємства, кооперативи, особи, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю, у виготовленні потрібних населенню товарів.

Для виконання цих задач комерційним працівникам необхідно добре знати свій економічний район і його природні багатства, реально оцінювати стан промисловості, сільського господарства, виробничі можливості й асортимент виробів, вироблюваних підприємствами регіону.

Для вивчення постачальників і їхньої можливостей працівники комерційних служб повинні брати участь у роботі товарних бірж, оптових ярмарків, виставок-продажів і виставок-переглядів зразків кращих і нових виробів, стежити за рекламними оголошеннями в засобах масової інформації, бюлетенях попиту та пропозицій, біржовими повідомленнями, за проспектами, каталогами і т.п. Доцільно відвідувати виробничі підприємства (постачальників) для ознайомлення з їхніми виробничими можливостями, обсягом і якістю продукції, що випускається, брати участь у нарадах з працівниками промисловості.

Важливими задачами комерційної служби в торгівлі є вивчення і прогнозування ємності регіональних і товарних ринків, розвиток і удосконалювання рекламно-інформаційної діяльності, координація закупівельної роботи серед постачальників і споживачів. Для цього необхідно переймати досвід закордонних країн у використанні маркетингу, що дозволяє успішно організувати комерційну діяльність підприємств в умовах ринку.

Комерційна діяльність, як і будь-яка інша підприємницька діяльність, має потребу в значному регулюванні з боку держави. Предметом особливої уваги державних органів управління є питання підвищення якості продукції. Підприємства, що не дотримують технологічні вимоги до виробництва товарів, продукції, санітарні правила і норми, будуть витіснятися зі споживчого ринку. Для цього створюється необхідна нормативно-правова база.

Регулювання комерційних відносин здійснюється в основному за допомогою прийняття правових актів, що відносяться до цієї сфери діяльності, наприклад, Закони України «Про захист прав споживачів», «Про державне регулювання виробництва й обороту етилового спирту й алкогольної продукції», «Про використання контрольно-касових машин у підприємствах торгівлі і громадського харчування» і ін.

Важливою задачею в сучасних умовах є реформування оптової ланки. На основі сформованих ринкових структур намічається створення великих регіональних оптових ланок, що будуть мати можливість контролювати вантажопотоки, визначати асортимент виробництва товарів народного споживання.

На сучасному етапі комерційна робота торгових організацій і підприємств повинна сприяти розширенню сфери зовнішньоекономічної діяльності з використанням різних форм економіко-фінансових зв’язків (бартер, кліринг, розрахунки у вільно конвертованій валюті й ін.).

Підвищення рівня комерційної роботи вимагає постійного удосконалювання її технології, і особливо використання нової техніки управління, АСУ, автоматизованих робочих місць (АРМ) комерційних працівників, комп’ютеризації управління комерційними процесами, у тому числі оптового і роздрібного продажу товарів.

Постійний облік і контроль оптових закупівель товарів, що характеризуються великою кількістю постачальників, десятками тисяч найменувань товарів складного асортименту, можливий лише за допомогою ЕОМ. Ручна, карткова форма обліку постачань, здійснювана товарознавцями, трудомістка і не забезпечує швидкого і точного їхнього обліку по всій сукупності асортименту від великої кількості постачальників і по приватних термінах надходження.

Така система обліку виконання договорів у груповому асортименті, як правило, по кварталах не забезпечує вживання оперативних заходів впливу на постачальників, що допускає порушення зобов’язань з постачання товарів у розгорнутому асортименті, приводить до зривів постачань і перебоям у надходженні товарів. Для цих цілей необхідна організація в товарних відділах, залах товарних зразків, комерційних павільйонах АРМ для оперативної обробки комерційної інформації і управління комерційними процесами. Це забезпечує автоматизацію обліку постачання і реалізації товарів по внутрігруповому асортименті, звільняє товарознавців від рутинної, ручної роботи з ведення картотеки обліку і руху товарів, вивільняє час для реальної комерційної роботи з постачальниками і покупцями, підвищує продуктивність праці комерційних працівників.

Комп’ютеризація обліку роздрібного продажу товарів у магазинах забезпечує безупинний контроль за ходом реалізації товарів і видачею замовлень на поповнення і підтримку торгового асортименту в оптимальних розмірах.

Комп’ютеризація комерційних операцій дозволить створити інформаційну систему обробки і передачі комерційної інформації, що складає технічну основу ринкової, маркетингової діяльності в сфері товарного обігу.

2. Характеристика ПП" Миргород"

Приватне торгове підприємництво «Миргород» (м. Дніпропетровськ) створене на основі діючого законодавства України про господарські товариства. Статутний фонд підприємства складається з внесків учасників, величина яких визначається установчими документами товариства.

Майно підприємства складається з основних фондів (приміщення, обладнання, техніка), а також оборотних коштів (товарні запаси, грошові кошти), які забезпечують безперервну діяльність підприємства на ринку.

Підприємство було створене в цілях сприяння розвитку в країні ринкових відносин, формування ринку товарів та послуг, та насичення його за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, впровадження науково-технічних розробок і технологій, зовнішньоекономічних зв’язків, з метою вирішення економічних та соціальних проблем.

Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля продуктами харчування та предметами першої необхідності.

Загалом в ПП «Миргород» працює близько 300 чоловік, які включають в себе керівний персонал, менеджерів-консультантів, бухгалтерію, відділ маркетингу, операціоністів, продавців та ін.

Підприємство забезпечує потребу населення Дніпропетровського та інших районів м. Дніпропетровськ предметах першої необхідності, а саме продуктах харчування. Крім того, ПП «Миргород», задовольняє попит населення у недорогій та високоякісній продукції, яка проходить щільну перевірку, перш ніж попадає на прилавки.

ПП" Миргород" має спеціальний підрозділ, який займається комерційною роботою, доставкою товарів та їх розміщенням у торговельній залі.

На підприємстві всі кадрові питання вирішує директор за поданням керівників відділів або без такого подання.

Функціонує посада економіста, до обов’язків якого входить аналіз та планування економічної і комерційної діяльності підприємства.

Головний бухгалтер веде облікову та статистичну роботу, несе відповідальність за своєчасне подання фінансової і податкової звітності до відповідних державних органів, в повному обсязі сплату всіх податків і платежів згідно чинного законодавства України.

Оперативно-торговельний персонал підприємства та керівники всіх відділів мають спеціальну освіту (вищу освіту — 183 чол.; середню спеціальну — 98 чол.). Не мають спеціальної освіти окремі технічні працівники, допоміжний персонал.

Основними джерелами аналізу господарської діяльності підприємства є бухгалтерська звітність:

Ф. № 1 Баланс підприємства;

Ф. № 2 Звіт про фінансові результати (додатки 1 — 2);

Всі доходи в 2009 році підприємство одержало від основної діяльності, рівень валового доходу (результату від звичайної діяльності) до товарообороту становить 6,2% (62,1 тис. грн.).

Обсяг витрат обігу в 2010 році становив 26,1 тис. грн. (2,6% від товарообороту). В тому числі: адміністративні витрати 10,9 тис. грн.; витрати на збут 5,9 тис. грн.; інші операційні витрати 9,3 тис. грн.).

Структура запасів ПП" Миргород" має наступний вигляд (таблиця 2):

Таблиця 2

Динаміка та структура запасів ПП «Миргород»

Отже, як показують дані таблиці, обсяг запасів підприємства в 2009 році зріс на 143,5 тис. грн., в т. ч. за рахунок виробничих запасів — на 12,7 тис. грн., за рахунок товарних запасів — на 130,8 тис. грн. Змінилась також структура запасів: на 8,6% зросла частка товарних запасів підприємства в загальній їх структурі; відповідно скоротилась частка виробничих запасів.

Оборотність товарів є показником, який визначається виходячи з обсягів товарообороту та залишків товарних запасів на початок аналізованого періоду. Оборотність визначається за формулою:

Об = ТО: Тзсер

де Об — оборотність запасів (в кількості оборотів за період);

ТО — товарооборот за період, тис. грн.

ТЗсер — середні залишки запасів за період.

Динаміка оборотності запасів свідчить про ефективність (або неефективність) використання запасів підприємства та його діяльності в цілому. Підвищення оборотності (прискорення — збільшення кількості оборотів або скорочення періоду одного обороту) свідчить про зростання ділової активності підприємства (таблиця 3).

Таблиця 3

Показники оборотності запасів ПП" Миргород «в 2010 р.

Загальна величина майна підприємства зросла з 206 тис. грн. до 373,2 тис. грн. на кінець 2010 року.

Таким чином всі проаналізовані показники говорять про певну стабільність діяльності підприємства ПП" Миргород" та подальші перспективи розвитку на ринку в Україні.

2.1 Організація роздрібного продажу продовольчих і непродовольчих товарів на торговому підприємстві ПП" Миргород"

Закупівельна робота — одна з найбільш відповідальних функцій торгових підприємств. Правильно організована, вона не тільки сприяє задоволенню споживчого попиту, але і дозволяє зменшити імовірність комерційного ризику, пов’язаного з відсутністю збуту товарів.

Проведенню закупівельної роботи повинні передувати:

вивчення і прогнозування купівельного попиту;

визначення потреби в товарах;

виявлення джерел надходження товарів і вибір постачальників;

установлення господарських зв’язків з постачальниками;

Як уже відзначалося, обсяг і структура попиту населення розвиваються під впливом ряду факторів, тому його вивчення вимагає комплексного підходу, що дозволяє одержати повну інформацію про необхідний споживачу товарах і цінах, що вони готові за них заплатити. Така інформація не тільки сприяє вивченню попиту, але і допомагає виявляти тенденції його зміни і розвитку.

Таким чином, потреба в товарах визначається на основі отриманих різними способами й узагальнених дані вивчення попиту. При цьому не тільки розраховується обсяг підлягаючих закупівлі товарів, але й уточнюється їхній асортимент.

Від організації товаропостачання багато в чому залежить повнота і стабільність асортименту товарів, пропонованих роздрібними торговими підприємствами населенню, а значить і ступінь задоволення купівельного попиту; величина товарних запасів; оборотність товарів і інші показники роботи торгових підприємств. Отже, раціонально організоване товаропостачання впливає і на економічну ефективність діяльності роздрібних торгових підприємстві.

Ритмічність постачання виявляється в доставці товарів у роздрібну торгову мережу через визначені (як правило, рівні) проміжки часу. Це забезпечує безперебійне постачання супермаркету товарами, сприяє своєчасному виділенню працівників для проведення приймання товарів, що надійшли, дозволяє ефективно використовувати складську площу і виключає утворення зайвих товарних запасів.

Економічність товаропостачання припускає його здійснення з мінімальними витратами робочого часу, матеріальних і коштів. Цьому сприяє ефективне використання транспортних засобів, механізація вантажно-розвантажувальних робіт, правильне і своєчасне оформлення документів по відпустці і прийманню товарів.

При визначенні частоти завезення товарів і розміру нот ставки виходять із середньоденного обсягу продажу, розмірів установлених незнижуваних товарних запасів і інших факторів. Це дозволяє забезпечити стабільність асортименту і безперебійний продаж товарів до їхній наступного завезення. Враховують також фізико-хімічні властивості і терміни реалізації товарів. Наприклад, хліб і хлібобулочні вироби завозяться в магазини щодня. Такою ж може бути і частота завезення молока і молочних продуктів, ковбасних виробів і копченостей. Інші продовольчі товари, що мають обмежені, але більш тривалі терміни реалізації, завозяться рідше (2−3 рази в тиждень).

Оскільки зі складу оптового підприємства в магазини, як правило, надходять продовольчі товари з тривалими термінами реалізації, а також непродовольчі товари, то вони завозяться один раз у чи тиждень рідше. Нові товари доцільно замовляти невеликими партіями, щоб визначити попит на них.

Підставою для завезення товарів у магазин служить заявка. Її складають за установленою формою в двох екземплярах. У заявці вказується необхідна кількість товарів кожного найменування (з обліком основних асортиментних ознак). Підписана директором магазина і завірена печаткою заявка направляється на склад оптового підприємства.

Заявки надходять у диспетчерську службу складу. Працівники служби узагальнюють заявки, що надійшли, і дають завдання відповідним підрозділам складу на комплектування і відправлення товарів у магазини. В обов’язку диспетчерів входить підтримка постійного зв’язку з магазинами, контроль забезпеченості їх товарами у відповідному асортименті.

Наступним елементом роботи з закупівлі товарів є виявлення джерел їхнього надходження і вибір постачальників.,

При проведенні закупівельної роботи виходять з можливості максимально використовувати товарні ресурси регіону, у якому знаходяться магазини. Для цього необхідно володіти інформацією про місцеві промислові і сільськогосподарські підприємства (постачальниках-виготовлювачах) і вироблених ними товарах (асортименті, якості, упакуванні, цінах).

При виборі постачальників-виготовлювачів важливу роль грає не тільки те, які товари вони роблять і продають у даний час, але і їхньої можливості по удосконаленню, а також випуску нових товарів.

Щоб закуповувати товари, що не роблять місцеві підприємства, торговим працівникам необхідно постійно аналізувати рекламні оголошення, у тому числі і постачальників-посередників, із пропозиціями оптового продажу товарів. Пошуку постачальників товарів сприяє також відвідування виставок нових товарів, оптових ринків і ярмарків.

До найважливіших елементів закупівельної роботи відноситься встановлення господарських зв’язків з постачальниками товарів.

Регулювання таких відносин здійснюється за допомогою правових норм цивільного законодавства. Тому що взаємини між покупцями (роздрібними торговими підприємствами) і постачальниками виникають у процесі купівлі-продажу, то вони будуються на базі договору купівлі-продажу чи окремого його виду — договору постачання.

Необхідність у договорі постачання найчастіше виникає, коли між постачальником і покупцем установилися тривалі господарські зв’язки. У цих випадках застосовуються короткострокові чи довгострокові (що укладаються на термін більш року), договори, передача товарів по яких відбувається окремими партіями.

Одним з основних постачальників товарів підприємства є оптові склади.

Необхідність у використанні оптових складів зв’язана, крім того, із сезонністю споживання деяких непродовольчих товарів (взуття, одяг і ін.), а також із сезонністю виробництва окремих продовольчих товарів (фрукти, овочі, деякі види консервованої продукції, цукор і ін.). Оптовими складами використовуються різні методи продажу товарів: особистий відбір товарів працівниками магазина, замовлення по телефону.

Дані про всі товари, що надходять на склад, заносяться в картки кількісно-вартісного обліку. Пересувні картотеки, що знаходяться в залі товарних зразків, з такими картками дозволяють товарознавцям мати постійну і повну інформацію про наявність на складі товарів. Це, у свою чергу, забезпечує можливість вчасно інформувати оптових покупців про наявність пропонованих товарів за допомогою списків, що регулярно розсилаються роздрібним торговим підприємствам.

2.3 Вивчення попиту споживачів та формування товарного асортименту

Товарна політика торговельного підприємства значною мірою впливає на результати його діяльності в умовах підвищення рівня конкуренції та розширення асортименту товарів в сучасній торгівлі.

В основі формування асортименту товарів для підприємств роздрібної торгівлі лежить вивчення різних видів купівельного попиту з метою його наступного аналізу використання отриманих результатів.

Найбільш розповсюдженою формою прояву попиту є показник роздрібного товарообігу. Аналіз його структури допомагає виявити переваги покупців по відношенню до тих чи інших товарів.

Але товарообіг як вираження попиту дозволяє судити лише про реалізовані потреби покупців. Існують ще і нереалізовані потреби, а значить — і незадоволений попит. Причинами виникнення такого попиту можуть бути відсутність у продажі необхідних споживачам товарів, і занадто високі, не відповідні доходам населення, ціни на них.

Зміна попиту може бути пов’язана як зі зниженням потреби покупців в одних і збільшенням потреби в нових, що заміняють їх, товарах, так і з розширенням потреб у товарах, попит на який уже склався. У таких випадках говорять про попит, що формується.

Таким чином, при вивченні попиту враховуються три його види:

реалізований;

незадоволений;

що формується.

Облік реалізованого попиту проводять для виявлення фактичного задоволення попиту населення на окремі товари. Про обсяг і структуру такого попиту судять по розмірі продажу товарів. З цією метою використовують матеріали інвентаризацій, оперативні дані про запаси і надходження товарів і т.д. Застосування сучасних комп’ютерно-касових систем дозволяє вести щоденну реєстрацію проданих товарів і формувати звіти. При цьому можуть бути враховані не тільки найменування, кількість, ціна товарів, але і цілий ряд інших характеристик.

Вивчення попиту, що формується, на товари-новинки дозволяє роздрібним торговим підприємствам виявити відношення до них покупців і більш точно визначити потребу в цих товарах. З цією метою в магазинах проводяться виставки-продажі, на яких покупці знайомляться з властивостями представлених товарів, одержують консультації по їх застосуванню, беруть участь у дегустаціях і т. і.

Матеріали, отримані в процесі вивчення попиту, узагальнюються. Потім за результатами їхнього аналізу приймаються міри, спрямовані на удосконалювання роботи з формування асортименту товарів.

Торговий асортимент — це перелік товарів, реалізованих роздрібними торговими підприємствами, зокрема, супермаркетами.

В основі утворення торгового асортименту лежить товарна група, що включає товари (продовольчі чи непродовольчі), що випускаються різними виробниками. Товарну групу утворять товари, поєднувані по декількох ознаках, наприклад, таким: однорідність сировини, спосіб виготовлення, споживче призначення.

Товари простого асортименту мають невелике число асортиментних ознак, наприклад: найменування, сорт, артикул. До них відносять більшість продовольчих товарів, а також деякі непродовольчі товари (панчішно-шкарпеткові вироби, металева галантерея й ін.).