Оцінка коливань та сталості динаміки. 
Поясність сутність індексу сезонності (реферат)

РЕФЕРАТ на тему:

Оцінка коливань та сталості динаміки.

Поясність сутність індексу сезонності.

Для характеристики розвитку явищ у часі використову­ють такі показники, як абсолютний приріст, темпи росту і приросту, абсолютне значення приросту.

Показники ряду динаміки розраховують як з постійною, так і змінною базою порівняння. У першому випадку кожен рівень ряду динаміки порівнюють з одним базисним рівнем /звичайно початковим/, прийнятим за основу порівняння, а в другому випадку кожен рівень ряду порівнюють з по­переднім.

Абсолютний приріст /+/ чи зменшення /-/ визначають як різницю між двома рівнями ряду. Він показує, наскільки порівнюваний рівень ряду перевищує рівень, прийнятий за основу порівняння:

де рі, Рбаз — рівні порівнюваного і базисного періодів.

Змінний абсолютний приріст чи зменшення розраховують за формулою.

де рі - І - рівень, який передує періоду, що порівнюється.

Відношення двох порівнюваних рівнів ряду називають коефіцієнтом росту. Він показує, у скільки разів порівнюва­ний рівень більший чи менший, ніж рівень періоду, прийня­того за основу порівняння. Коефіцієнт росту обчислюють як з постійною, так і зі змінною основою порівняння. Для цього використовують формули :

Для обчислення темпу росту ділять два рівні і їх частку множать на 100.

Між базисним і змінним темпами росту існує такий зв’язок: добуток змінних темпів дорівнює базисномучастка від ділення базисних темпів дорівнює проміжному змінному.

Темп приросту показує, на скільки процентів порівнюва­ний рівень більший /менший/, ніж рівень, прийнятий за основу порівняння. Залежно від основи порівняння розраху­нок проводять за формулами.

Темпи приросту можна обчислити більш простим спосо­бом:

де Тр — темпи росту.

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює початковому /базисному/ рівню, поділеному на 100:

Цей показник розраховують також відношенням абсолют­ного приросту до темпу приросту:

Розрахунок показників при аналізі ряду динаміки розгля­немо за даними табл.

При аналізі показників ряду слід правильно вибрати базисний рівень, тому що це значною мірою визначає одер­жані висновки.

Для характеристики середніх рівнів ряду необхідні показ­ники середнього рівня за період, що вивчається, а також середній показник зміни рівнів ряду.

Ці показники розраховують за формулами середньої арифметичної простої та зваженої, середньої хронологічної, середньої геометричної.

Для інтервального ряду абсолютних або середніх показ­ників середній рівень за період, що вивчається, визначають за формулою простої середньої арифметичної:

де Р — значення рівнів рядуп — число рівнів ряду.

Розрахунок середнього рівня абсолютних величин розгля­немо за такими даними про закупівлю овочів районною закупівельною організацією за чотири роки:

Звідси.

Середній абсолютний приріст визначають аналогічно роз­рахунку середнього рівня інтервального ряду динаміки. При цьому суму рівнів ряду ділять на їх число.

У моментному ряді динаміки середній рівень за період визначають за такою формулою.

Приклад. Умовна ціна 1 кг картоплі на колгоспному ринку складала на 22 число, коп.: червня — 70 коп", липня — 50 коп., серпня — 40 коп., вересня — ЗО коп.

У моментному ряді динаміки з нерівними проміжками між датами середній рівень визначають за формулою.

де р — рівні ряду, постійні протягом визначених проміжків часуt — тривалість періоду між окремими датами.

t Розрахунок середньої арифметичної зваженої розглянемо на прикладі даних про кількість робітників районної заготівельної організації споживчої кооперації /табл.87/.

Середньоденна списочна кількість заготівельників у серпні складе:

Для обчислення середнього темпу росту використовують середню геометричну:

де Т — змінні коефіцієнти роступ — число змінних коефіцієнтів росту.

За даними табл. 88:

або 105,3%.

Для цього розрахунку можна також використати абсо­лютні рівні ряду та слідуючу формулу:

_ n — 1_____.

Т = VPn/Po '.

де рп, ро — останній та початковий рівні рядуп — число рівнів ряду.

У цьому прикладі:

Прагнення до усунення сезонних коливань, тобто небажа­них моментів у розвитку багатьох явищ /виробництво сільськогосподарської продукції, виконання будівельних робіт, ціноутворення на сільськогосподарську продукцію/, вимагає їх статистичного вивчення.

Сезонні коливання спостерігаються у багатьох галузях економіки. Сезонні коливання, які відображаються у рядах динаміки слід вивчати й вимірювати для підвищення ефективності виробництва.

При вивченні в рядах внутрішньої річної динаміки сезонних коливань розв’язуються такі задачі:

— виявлення специфіки розвитку певного явища у внутрішньо річній динаміці;

— вимір сезонних коливань певного явища з побудовою моделі сезонної хвилі.

Для виміру сезонних коливань використовують індекси сезонності/.

Якщо в ряді динаміки є певна тенденція розвитку, то індекс сезонності.

Сезонність призводить до нерівномірного використання робочої сили, обладнання, техніки, транспортних засобів тощо.

Сезонні коливання характеризує індекс сезонності, який розраховують за формулою.

де рі - середнє з фактичних рівнів одноіменних проміжків часуро — постійна середня за період, що вивчається:

Характеристику сезонності або сезонної хвилі розглянемо за даними про реалізацію яєць в магазинах міста /табл.89/.

Таким чином, пік реалізації цього виду продукції припа­дає на II, а період спаду — на І квартал.

При формуванні напрямів і розробці прогнозів суспільно-економічного розвитку країни необхідно мати оцінку не тільки взаємозв'язків різних чинникових і результативних мікрота макроекономічних показників господарсько-фінансової діяльності, але й характеристику цих залежностей в динаміці.

Для вирішення цього завдання можна застосувати рівнян­ня залежностей, які дозволяють: 1/ виявити тенденцію розвитку;

2/ оцінити необхідність зміни чинникових ознак для забезпечення зміни результативної ознаки на одиницю;

З/ оцінити інтенсивність використання чинникових ознак, що формують розвиток результативної ознаки за кож­ний рік /квартал, місяць чи інший період/ ряду динаміки;

4/ встановити середній темп зростання /зниження/ ре­зультативної ознаки в результаті дії чинників для кожного періоду /місяця, кварталу, року/;

5/ обгрунтувати плановий або нормативний рівень резуль­тативного показника /рентабельності, середнього виробітку, фондовіддачі тощо/;

6/ оцінити розмір зміни різних чинників для забезпечен­ня планового або нормативного рівня результативного показ;

ника і визначити при цьому необхідні затрати ресурсів по кожному чиннику у вартісному вираженні.

Методику проведення нормативних прогнозних розра­хунків рівнів чинників, що формують обсяг роздрібного то­варообігу, розглянемо на прикладі даних табл. 90.

Для проведення прогностичних розрахунків спочатку слід визначити, чи є стійка залежність між чинниками і резуль­тативною ознакою. Це завдання можна вирішити шляхом розрахунку одночинникових рівнянь.

З даних табл. 90 видно, що із зростанням кількості робітників і торгової площі обсяг роздрібного товарообігу збільшується.

Отже, для розрахунків можна використати рівняння одночинникової прямої залежності:

де уmin, уmax — відповідно мінімальне значення результативної і чинникової ознакd — знак відхиленьd — параметр одночин­никової залежності.

Результати запишемо в табл. 91 і 92.

За даними табл. 91 знаходимо параметри одночинникового рівняння прямої залежності для чинника х:

Це означає, що зміна розміру відхилень коефіцієнтів порівняння чинника х на одиницю призводить до зміни розміру відхилень теоретичних значень результативної озна­ки в 4,9197 раза.

За даними табл.92 визначимо параметри рівняння для чинника s:

Отже, зміна розміру відхилень коефіцієнтів порівняння чинника z на одиницю призводить до зміни розміру відхилень теоретичних значень результативної ознаки в 1,3743 раза.

Відбір чинників /показників господарсько-фінансової діяльності/ для виконання нормативних прогностичних роз­рахунків проведено на основі розрахунку коефіцієнтів стійкості зв’язку також за даними табл.

Коефіцієнт стійкості зв’язку розраховують за формулою.

де dy — bdM — різниця розміру відхилень коефіцієнтів порів­няння між емпіричними і теоретичними значеннями резуль­тативної ознакиdy — розмір відхилень коефіцієнтів порівнян­ня результативної ознаки.

Коефіцієнт стійкості зв’язку для чинника х складе:

за даними табл.91:

Ці значення коефіцієнтів стійкості зв’язку свідчать про високу ступінь стійкості залежності між обсягом роздрібного товарообігу і кількістю робітників та дуже високий стійкий зв’язок між обсягом роздрібного товарообігу і торговою пло­щею.

Розрахунки параметрів рівнянь одночинникових залеж­ностей та їх стійкості дозволяють обчислити рівняння багаточинникової залежності і на його основі виконати норма­тивні прогностичні розрахунки.