Гражданское суспільству й так правове государство

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ МОСКОВСЬКИЙ ГОСУДАРСТВЕННФЙ СОЦІАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАЛУЗЬКИЙ ФИЛИАЛ.

А до, а буд м я з про ц і а л и зв про і р, а б от ы Дисциплина: Политология.

До Про М Т Р Про Л Т М, А Я Р, А Б Про Т, А Тема: громадянське суспільство і правове государство.

Выполнила: студентка першого курса заочного відділення Гончарова Ірина Александровна Проверил: викладач к.и.н. Курков В.В.

Калуга 2002.

стр.

1. Запровадження … 3.

2. Характеристика і поняття громадянського суспільства … 4 — 6.

3. Правове держава: поняття і признаки.

Держава правове і соціальний … 7 — 10.

4. Укладання … 11.

5. Список літератури … 12.

Про громадянське суспільство у політичному життя нині кажуть багато, невідь що припускаючи, що це таке. Зрозуміло, таке стан породжене десятиліттями, коли саме поняття громадянського суспільства було виведений із вітчизняного теоретико-юридического знання. Але сьогодні, громадянське суспільство увійшло науковий та політичний оборот, вона повинна стати якимось фетишем. Твердження на кшталт: демократія неможлива без розвиненого громадянського суспільства, годі було приймати дословно.

Роздуми про соціальних інститутах завжди включають прогнози про їхнє майбутньому. Після цього прогнози — байдуже збуваються чи ні - як імпульси з майбутнього організують справжнє. У одних прогнозах держава й право повинні відмирати за певних умов (при побудові комуністичного суспільства). За інших — вони вічні, оскільки подано людству Богом. У третіх — одного з конкретних держав, призначалося бути «тисячолітнім Райхом». У концепціях, провідних своє походження від тверджень Платона, держава виникла спочатку як «досконале» і, бувши живий організм, поступово вироджується, руйнується (точно як і, як з живою организмом).

У концепції відомого сучасного соціолога Фукуями, ліберальнодемакратическое держава — це вінець політико-правового твори человечества.

Усі ці концепції (анархічні, есхатологічні тощо) випливають органічно з різноманітної розуміння держави й права.

Гол 1. Характеристика і поняття громадянського общества.

На минулому етапі вітчизняна теорія держави й права також зверталася витоків, але переважно класового наповнення до примусовим характеристикам держави й права. І залишала осторонь багатюще теорико-правовое спадщина Гегеля. З нього черпали лише філософські ідеї, і те ті, хто був співзвучні існуючому соціальному строю, передусім діалектичну логику.

Глибоке осмислення поняття громадянського суспільства отримала працях Гегеля, приміром у його «Філософії права». Однією з засад громадянського суспільства за Гегелем, є конкретну особу, має свої конкретну мету, тобто індивід. Іншим принципом — «загальність», тобто співвідношення осіб між собою, тобто, той самий питання взаємодії індивіда і нашого суспільства та про обмеження свободи одного індивіда, свободою іншого в суспільстві, про обмеження свободи індивіда інтересами общества.

Так само як зауваження Гегеля про нове проблемі яка з’явилася на в зв’язку зі функціонуванням буржуазного суспільства — проблему налогов.

Гегель стверджує, що індивід зобов’язаний сплачувати податки — самотужки держава так збідніє, що індивіди, члени громадянського суспільства, взагалі зможуть задовольняти свої потребности.

Гегель розкриває зміст громадянського суспільства. Це, по-перше, визначення потреб індивіда та його задоволення у вигляді праці цього індивіда, а як і задоволення потреб інших члени суспільства у тій праці. Це — по-друге, збереження свободи в «загальним», тобто у суспільстві, захист власності у вигляді правосуддя. Нарешті, по-третє, запобігання в суспільстві «випадків», увагу до постаті, її інтересів як інтересам суспільства. Інакше кажучи, громадянське суспільство включає у собі цілеспрямовану діяльність індивідів, свободу підприємництва та інші свободи, власність, правильне взаємодія особи й суспільства, чітко працюючу судовою системою яка здійснює захист з урахуванням права.

Отже, громадянське суспільство Гегеля — це добре відома нам початкове суспільства розквіту буржуазії, із його характеристиками і практикой.

Ось і для російського суспільства, тільки тепер, кінця XX століття, що вступив на шлях формування громадянського суспільства, дуже важливо знати вихідні теоретико-правовые становища, що характеризують це общество.

Ідея громадянського суспільства до попередньому етапі історичного поступу Росії замінили концепцією соціалістичного суспільства. Політична система складалася з органів влади — Рад народних депутатів і здійснення їх владних повноважень. Економічна система — з соціалістичної власності, соціалістичних форм трудовий діяльності. Соціальна система — із робітників, селян, трудовий (народної) интелигенции.

Створення громадянського суспільства стає однією з необхідних умов просування Росії з шляху великих соціально-політичних, економічних пріоритетів і правових реформ, однієї з цілей модернізації російського общества.

громадянське суспільство — це якесь абстрактне і идеализированное колективне освіту, штучно створюване. Це стан суспільства на в країні що було на шлях ринкової економіки та ліберально — демократичного режиму. Це громадянське суспільство зберігає органічну зв’язку з державою, які забезпечують приватне право й інші атрибути правової державності, переважно — правосуддя, а також можливість громадянинові мати і використовувати власність, шукати і реально отримувати задоволення своїх прав по суду й дуже далее.

Зрозуміло, що не про зведенні змісту громадянського суспільства до гегелівській моделі. За років, воно збагатилося багатьма іншими цінностями. У тому числі приміром, відкритість, глобальність, нові правничий та свободи, зокрема декларація про информацию.

Сюди належать факти й нові обов’язки, зокрема і ворожість до інтелектуальної власності, екологічна проблема і що другое.

Гол 2. Правове держави. Поняття та ознаки. Держава правове і социальное.

Правове держава — це схема, розписана за своїми ознаками, а справді живий організм, який би цілі й інтереси конкретного індивіда і збереження стабілізації суспільства з ринковою економікою й участі ліберально-демократичним політичним режимом.

Панування правничий та верховенство законів у своєму конкретному змісті реалізують в правову державу принцип «всю владу закону», який є основним імперативом государственно-организованного суспільства. Панування права — це, що це підпорядковуються правовим розпорядженням, що у установленому порядку, не допускаючи сваволі, зловживання правом. Верховенство закону — означає, що це визнають основному при такому суспільстві є закон, ухвалений законодавчим органом і всі інші підзаконні акти повинні відповідати закону. Вищу юридичну силу має Конституція -- і всі теж визнають, і дотримуються. Всі інші закони повинні відповідати Конституции.

Інші ознаки правової держави, як і характеризують це державна освіта як що забезпечує, навіть обслуговуюче громадянське суспільство. Лише цього сенсі можна говорити про державу, як формі громадянського суспільства, що тільки у цій низці й у сенсі є змістом правового государства.

Наприклад, такий ознака правової держави, як наявність розгалуженої фактично діючої системи правничий та свобод, обов’язки, і відповідальності члена громадянського суспільства. Наявність такої системи, захищеної насамперед владою, обов’язкова умова підприємництва, володіння власністю і власності у сфері індивіда й суспільства й інші подобное.

Наступний ознака правової держави — поділ влади. Основний теоретичний питання, що виникає під час розгляду поділу влади як ознаці правової держави — це питання, чим відрізняється поділ влади у правову державу, від поділу влади у інших государственно-организованных образованьях. І тоді, в першу чергу, слід зазначити, на незалежну судову владу, яка сооринтированна, передусім, право на захист права і свободи індивідів, на правосудие.

У правової держави повинна бути незалежною, але юридично регульованої, і четверта влада — влада засобів. Без відкритості, повної інформованості суспільства, гласності, правове держава як і не змогла б обслуговувати громадянське суспільство. Інформаційне обслуговування — це нова й важлива функція правового государства.

Разом про те, безумовно, повинно бути та споживання у зло свободи слова, свободи масової інформації. Зловживання у цій галузі деформують саму діяльність правового государства.

Такий ознака правової держави як взаємодія громадянина і держави також «працює» на громадянське суспільство. Взаємні правничий та обов’язки громадянина і держави забезпечують забезпечити приватних інтересів, і загальних (общесоциальных, національних, інтересів великих соціальних групп).

Переплетення цих інтересів створює таку строкату тканину, окутывающую життєдіяльність держави і особи, що доводиться згадувати про самоорганизационных процесів у життя громадянського суспільства. Тут, як більше, тріумфує жорстка самоорганизационная действительность.

Отже, правової держави може існувати лише у парі, разом із громадянським суспільством, забезпечуючи його функціонування. І коли скоро, таке суспільство складається, у тій ступеня складається й правової держави. У його сенс, соціальне призначення. Майбутнє правової держави існування та розвитку громадянського суспільства. Правове держава є чинником громадянського суспільства, точно як і громадянське суспільство впливає формування правового государства.

Концепція правової держави також захист свободи особистості. Верховенство права, верховенство закону, поділ влади, взаємні правничий та обов’язки держави і особи — й інші ознаки держави характеризують його як правове і аналітиків створюють найефективніші умови для реалізації свободи личности.

Подальшим просуванням державності в цивілізовані форми стає його соціальна діяльність: захист малозабезпечених громадян, пенсіонерів, інвалідів та інших що потребують гуманітарної підтримці. Держава, в ідеалі, має бути і правовим і социальным.

Але соціальну державу передбачає певне нерівність громадян, у социально-экономической сфері - встановлення пільг, привілеї малозабезпеченим сімей, інвалідів, пенсіонерів, студентів, інших нужденних категорій громадян, і запровадження додаткових злигоднів і обтяжень інших громадян, платників податків у першу очередь.

На формування майбутнього правового і міністерства соціального держави впливають як внутрішні чинники (становлення громадянського суспільства). Визначальне впливає і загальна еволюція державності. Напрям цієї еволюції - у формуванні світових наддержавних органів прокуратури та організацій, «просвітління» державних кордонів, а деяких регіонах перетворення в «прозорі», розвиток транснаціональних економічних компаній, трансприкордонний інформаційне простір, нові форми спілкування, комунікації, космічні проблеми человечества.

З іншого боку, поява нових кризових проблем: сепаратиские руху під багатьох державах, необхідність саме державної боротьби з міжнародним тероризмом, наркомафиями, державні зіткнення через нафтових, газових та інших сировинних родовищ, а цілому, боротьба за енергосистеми. І це багато іншого веде посилення значення державних утворень у житті народов.

Отже, на еволюцію державності впливають дві тенденції. Одна веде до перетворенням, зміцненням державних утворень, появі багатьох міждержавних спілок, посилення ролі міжнародних организаций.

Друга тенденція веде до ідеології й практики соціальної цінності держави, зміцнення національних основ государственности.

Заключение

.

Безумовно, ці дві соціальних інституту — правової держави і громадянське суспільство, у недалекому часу існуватимуть надавати своє вирішальне вплив існувати людства. Ілюзії, що вони «відімруть», деградують, зазнали краху. Їх розвиток спирається на міцні основи найглибших потреб человечества.

Державно — правове існування людства — це те знайдена форма, що ось вже п’ять років допомагає людству у його русі шляхом развития.

1. Венгеров Г. Б. Теорія держави й права. — М.: Юриспруденция,.

1999.

2. Історія правових і соціальних політичних навчань. / під ред. В. С. Нерсесянца.

— М., 1995.

3. Марченко М. Н. Теорія держави й права у питаннях і відповідях. М.,.

2000.