В світі політичного слогана
Понятие «слоган» (від анг. slogan — гасло, девіз) нині досить повно розроблено стосовно комерційну рекламу. Вивчення слогана як специфічного елемента політичної комунікації має власну історію: ув американській й європейської пиарологии вже дана загальну характеристику цього поняття і представлені рекомендації з його складання. Російські дослідники і аналітики, займаються питаннями теорії… Читати ще >
В світі політичного слогана (реферат, курсова, диплом, контрольна)
В світі політичного слогана
А. Д. Кривоносов Современное постіндустріальне суспільство Росії є суспільство активних публічних комунікацій. Справді, до кінця 80-х починають формуватися активні публічні комунікації, які передбачають вільний обмін думками вільних індивідів суспільства, не регламентований державної пропагандою і агітацією. Активні публічні комунікації знаходять свій відбиток й у мовної практиці суспільства. Невипадково лінгвісти говорять про останнє десятиліття як «про періоді, коли відбувається формування та одночасно структурування величезного мовного масиву, який зручніше було б називати усній публічної речью.
Изменения у сфері масової інформації призвели до і активному проникненню в життя такого феномена, як прямий ефір, що дозволило розпочати публічний дискурс практично кожного члена общества.
Публичные комунікації припускають наявність активного двостороннього інформаційного обміну у різноманітних галузях життя: економічної, культурно-духовній, політичної. Ініціаторами і провідниками таких комунікацій стають фахівці нової професії — зв’язку з общественностью.
Однако паблік рілейшнз умонастроїв багатьох тих наших співвітчизників міцно стали асоціювати лише з однією з лише зовнішньо схожих з PR інформаційним процесом — так званим «чорним піаром», під яким на увазі передусім засновані на недостовірну інформацію маніпулятивні дії несумлінних політтехнологів, які вживали в електоральної практиці. За останнє десятиліття відбувається ще й формування корпусу особливий письмових текстів, які у просторі публічних комунікацій — PR-текстов. Слоган обов’язковий компонентом будь-якого тексту, функціонуючого у політичних комунікаціях, оскільки, на думку фахівців, на талановитого і змістовному гаслі то, можливо побудована вся комунікаційна стратегія виборчої кампании.
Как разів про політичному слогані ми б і хотіли сьогодні поговорить.
Понятие «слоган» (від анг. slogan — гасло, девіз) нині досить повно розроблено стосовно комерційну рекламу. Вивчення слогана як специфічного елемента політичної комунікації має власну історію: ув американській й європейської пиарологии вже дана загальну характеристику цього поняття і представлені рекомендації з його складання. Російські дослідники і аналітики, займаються питаннями теорії та практики виборних технологій, активно освоюють пам’ятати історію та актуальне стан політичного гасла в світової економіки й власної російської PR-практике (А. Звіринців, Є. Морозова, Т. Лебедєва, Р. Почепцов і др.).
Слоган взагалі слід розглядати, як свого роду сильну позицію політичного макротекста, відрекомендовується як сукупність всіх компонентів політичної комунікації (вербальної, невербальній, графічної, колірної, музичної, предметної). І навіть найменший ефективний політичний текст повинен мати цілу низку характеристик: приваблювати і утримувати увагу аудиторії, яку спрямований, доносити до аудиторії, безпосередньо чи опосередковано, потрібні ставлення до кандидата та її програмі, викликати реакцію, спонукати людей до певних дій, передусім, голосувати кандидата.
Итак, слоган — те «головне, що сказано кандидатом виборцям весь час виборчої кампанії, що запам’ятається і дійде (на відміну програм, тож платформ) до максимальної кількості граждан».
Основными функціями слогана ми можемо назвати аттрактивность й інформативність. Під аттрактивностью ми розуміємо здатність привернути увагу і меморизации (запам'ятовування) PR-информации. Люди читають вп’ятеро більше слоган, ніж сам текст, з яким виступає політичний діяч, «у ньому має встановлюватися емоційний зв’язок кандидата з виборцем, виражатися актуальні відчуття провини і настрої людей». Необхідно, щоб слоган повторювався у всіх текстах, із якими кандидат звертається до своїх избирателям.
Согласно світових стандартів політичного маркетингу, слоган повинен, по-перше, бути національно забарвленим і, по-друге, за своєю формою простий (чи, навпаки, дуже оригинален).
Слоган кандидатів до Президенти чи Державну Думу може охоплювати семантичний компонент, пов’язані з національної окрашенностью: Нам Росія — великий російський народ, його Армія й Флот! — Ю. А. Савельєв, Я підніму Росію з колін! — У. Жириновський, 1996).
Слоган то, можливо «зорієнтований» зважується на власну цільову аудиторію: Голос за Батьківщину! Голос за Сталіна! — Сталінський виборчий блок, Госдума-99. Універсальність цільової аудиторії таки визначає вказаний вище критерій простоти: слоган мусить бути водночас і переконливим, і дохідливим, і информирующим, порівн., наприклад, слоган Р. У. Золоторубова, Госдума-1999: Допомагати людям.
Остановимся на стилистико-языковых характеристиках слогана.
Эффективный слоган обов’язково містить способи вираження особистісного початку: як у лексичному, і, що важливіше, оскільки «кодує» виборця на підсвідомості — на граматичному рівні. З погляду синтаксису, в слогані потрібно використовувати елементарні предикативные комунікативні моделі — прості пропозиції: будь-які ускладнені синтаксичні конструкції відразу ж потрапити роблять його «потенційним аутсайдером в запоминаемости». Словосполучення в ролі слогана небажані через свою виняткової номинативности: див., зокрема, іменне словосполучення, у складі при цьому присутній iм’я з широкими полисемическими зв’язками — Голос Росії (Титов, президент-2000).
Внутренний динамізм слоганів досягається, зокрема, використанням особистих дієслівних форм в изъявительном наказовому нахиленні. З цього погляду вдалим є використання передусім форми 2-го — «спільного» — особи множини в слогані кандидати Президенты-2000 А. Тулєєва: Зупинимо агресію проти людини праці!, в слогані Руху на підтримку армії, окремих підприємств та військовою науки (Госдума-1999): Виручимо Батьківщину!, в слогані Р. Жирнова (Партія пенсіонерів, Госдума-1999): Захистимо себе сами.
Предпочтительно, щоб у слогані була виражена об'єктивна модальності не долженствовательного характеру, як, наприклад, в слогані: Не помиліться у виборі (А. Васильєв, Госдума-1999) чи: До влада мала би прийти чесні й гідні люди (До. Севенард, вибори Губернатора Санкт-Петербурга, 1999). Концепт «гідний» є досить популярним серед творців політичних слоганів, проте неприйнятним через свою полисемичности.
Тяжелым до за змістом і більше формою є іменна ланцюжок, популярна серед имидждмейкеров. Така ланцюжок номинативных пропозицій повинна перебувати лише із трьох компонентів, оптимальних для оперативної пам’яті виборця: Розум. Воля. Результат (Р. Явлінський, чи президентські вибори, 2000). Порівн. важкий до слоган: Досвід і, відданість справі і вірність слову! (У. П. Занин, «Блок Ю. Болдырева», 1999) і утримувати семантичну «мотрійку», як, приміром, гасло аграріїв на выборах-1996: Батьківщину, народовладдя, справедливість, благосостояние.
Оптимальной для слогана можна запропонувати модель бессоюзного пропозиції, за своєю структурою який орієнтується на розмовну мову, як і наступному прикладі: Відродимо промисловість — відродимо Росію (Ф. Аскеров, Губернатор, 1999), де бессоюзное пропозицію типизированной структури, лист про умовні відносини, безсумнівно, чітко, просто висловлює основну мета політичної комунікації даного кандидата.
Критерий простоти слогана ні інтерпретуватися як «простота семантична»: …Я працюю для Вас! (А. Ловягин, ЗакС Петербурга), Допомагати людям (Р. Золоторубов, Госдума-1999), коли слоган, можливо, відбиваючи, основне зміст програми кандидата, перестав бути індивідуалізованим посланням адресата своєї аудитории.
И. Хакамада у своїй передвиборній брошурі «Усі найкраще для Росії» писала: «Ми втомилися від в передвиборній агітації. Нам набридли порожні обіцянки, нудні однакові фрази. Та життя не зупиниш і вибори не скасуєш. Ми повинні вибирати своїх депутатів, але це отже, що передвиборні матеріали нам все-таки потрібні. Які ж дізнатися, хто є з поважних політиків. Їх думки, їхньої можливості, їх справи». Слоган, як здається, допоможе багато в чому лише дізнатися, хто є хто з поважних політиків, а й оцінити «мовної смак епохи».
Список литературы
Коньков У. І. Активні процеси у мові масової комунікації // Російську мову — основа вітчизняної журналістики: Тез. виступів учасників Всеросс. научн.-практ. цук. М., 1997. З. 7.
Кафтанджиев Хр. Тексти друкованої реклами. М., 1995. З. 95.
Морозова І. Слогая слогани. М., 2001. З. 7.
Синяева І. М. Паблік рілейшнз у комерційній діяльності. М., 1998. З. 282.
Морозова Т. Політична реклама та політичний маркетинг: концепції, моделі, технології. М., 1999. З. 136.
Кудинов Про. Основи організації та проведния виборчих кампаній у регіонах Росії. Калінінград, 2000. З. 313.
Здесь і далі після тексту слогана вказується прізвище кандидата, його ставлення до політичному руху, партії, виборний орган і виборний.
Морозова І. Знімаючи слогани. М., 2001. З. 89.
Алексей Дмитрович Кривоносов, кандат філологічних наук, доцент факультету журналістики Санкт-Петербурзького университета.