Изучение готовності до риску

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Изучение готовності до риску (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Московский Гуманитарно-Экономический Институт.

Калузький Филиал.

КУРСОВА РОБОТА по дисциплине.

«УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ» на тему:

«ВИВЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ До РИСКУ».

Становив студент грн. МЗПС-02 факультету менеджменту і психологии.

Захаров Д.

Приняла:

Харламова З. В.

ВВЕДЕНИЕ

Теоретическая частина Глава I. РИЗИК ТА ЙОГО ПЛАНИ. 5 Глава II. УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ. 10 Практична частина Глава III. ВИВЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ До РИЗИКУ. 12.

3.1. Тест «Готовність до ризику» (тест Шуберта).

3.2. Методика діагностики особистості на мотивацію до запобіганню невдач (тест Элерса). 15.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

18 БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК. 19 ДОКЛАДАННЯ. 20.

Під ризиком розуміється можлива небезпека втрат, яка з специфіки тих чи інших явищ природи й видів діяльності людського суспільства. Ризик — це історична ні економічна категория.

Як історична категорія, ризик є усвідомлену людиною можливу небезпека. Вона у тому, що ризик історично пов’язане з всім ходом громадського развития.

Розвиток суспільства відповідно до культурно-історичного періодизації, розробленої Л. Морганом і Ф. Енгельсом. Минуло два епохи: дикість, варварство, цивілізація, кожна з яких, своєю чергою, складається з трьох щаблів: нижча, середня, высшая.

Ризик як історична категорія виник на нижчою щаблі цивілізації з появою в людини страху перед смертью.

З розвитком цивілізації з’являються товарно-грошові відносини, і ризик стає економічної категорией.

Як економічна категорія ризик є подія, яке може відбутися або статися. Що стосується скоєння такого події можливі три економічних результату: негативний (програш, збитки, збиток), нульової, позитивний (виграш, вигода, прибыль).

Ми звикли мати справу з ризиком у житті щодня. І ми їх помічаємо, оскільки автоматично, лише на рівні підсвідомості оцінюємо його доцільність. Іноді ні жодної можливості його уникнути, але поки ми чудово знаємо, як його мінімізувати, хоч і обділені такими термінами, вирішуючи, наприклад, де і переходити дорогу — завжди є, але досить знати нескладні правил і ви не звертаєте увагу таку дрібницю, як дороги.

Ризик притаманний будь-якій сфері людської діяльності, що пов’язані з безліччю умов і внутрішніх чинників, які впливають позитивний результат прийнятих людьми рішень. Історичний досвід показує, що ризик недоотримання намічених результатів особливо став виявлятися при загальності товарногрошових відносин, конкуренції учасників господарського обороту. Тому з появою та розвитком капіталістичних відносин з’являються різні теорії риска.

Ризик становить об'єктивно неминучий елемент прийняття будь-якого господарського рішення на силу те, що невизначеність — неминуча характеристика умов. У фундаменті економічної літературі часто вже не робиться різниці між поняттями «ризик» і «невизначеність». Проте він менш, вони мають розмежовувати. Насправді перше характеризує цю ситуацію, коли наступ невідомих подій цілком можливо і може бути поцінована кількісно, а друге — коли можливість настання таких подій оцінити заздалегідь невозможно.

Ризиком можна управляти, тобто використовувати різноманітні заходи, які у певної міри прогнозувати наступ ризикового події та вживати заходів до їх зниження ступеня риска.

Теоретична часть.

Глава I.

Ризик та її виды.

Ефективність організації управління ризиком багато чому визначається класифікацією риска.

Під класифікацією ризику слід розуміти розподіл ризику на конкретні групи з певним ознаками задля досягнення поставлених целей.

Науково обгрунтована класифікація ризику дозволяє чітко визначити місце кожного ризику у тому загальну систему. Вона створює змогу ефективного застосування відповідних методів, прийомів управління ризиком. Кожному ризику відповідає своя система прийомів управління риском.

Кваліфікаційна система ризиків включає групу, категорії, види, підвиди і різновиду ризик (рис. 1).

Залежно від можливого результату (ризикового події) ризики можна поділити великі групи: чисті й спекулятивные.

Чисті ризики означають можливість отримання негативного чи нульового результату. До цих ризикам ставляться такі ризики: природноприродні, екологічні, політичні, транспортні і частина комерційних ризиків (майнові, виробничі, торговые).

Спекулятивні ризики виражаються у можливості отримання як позитивного, і негативного результату. До цих ризикам ставляться фінансових ризиків, є частиною комерційних рисков.

Залежно основної причини виникнення ризиків (базисний чи природний ризик) вони діляться ми такі категорії: природно-естественные ризики, екологічні, політичні, транспортні, комерційні риски.

До природно-естественным ризикам ставляться ризики, пов’язані з проявом стихійних сил природи: землетрус, повінь, буря, пожежа, епідемія і т.п.

Екологічні ризики — це ризики, пов’язані з забрудненням оточуючої среды.

Політичні ризики пов’язані з політичною ситуацією у країні й діяльністю держави. Політичні ризики виникають у разі порушення умов виробничо-торгового процесу з причин, безпосередньо не залежать від господарюючого суб'єкту. До політичних ризиків ставляться: неможливість здійснення господарську діяльність внаслідок військових дій; запровадження відстрочки (мораторію) на зовнішні платежі визначений термін перед наступом надзвичайних обставин; несприятливе зміна податкового законодавства; заборону або обмеження конверсії національної валюти в валюту платежа.

І тут зобов’язання перед експортерами може бути здійснене в національної валюти, має обмежену сферу применения.

Транспортні ризики — це ризики, пов’язані з перевезеннями вантажів транспортом: автомобільним, морським, річковим, залізничним, літаками і т.д.

Комерційні ризики є небезпечними втрат надходжень у процесі фінансово-господарську діяльність. Вони означають невизначеність результатів від даної комерційної угоди. По структурному ознакою комерційних ризиків діляться на майнові, виробничі, торгові, финансовые.

Майнові ризики — це ризики, пов’язані з імовірністю втрат майна підприємця через крадіжки, диверсії, халатності, перенапруги технічною і технологічною систем і т.п.

Виробничі ризики — ризики, пов’язані зі збитками зупинка виробництва внаслідок впливу різних факторів, і, насамперед із загибеллю чи ушкодженням основних та оборотних фондів (устаткування, сировину, транспорт тощо.), і навіть ризики, пов’язані із застосуванням у виробництві нової техніки і технологии.

Торгові ризики є ризики, пов’язані зі збитками по причини затримки платежів, відмовитися від платежу під час транспортування товару, не поставок товарів і т.п.

Фінансові ризики пов’язані з імовірністю втрат фінансових ресурсів (то є коштів). Фінансові ризики поділяються на два виду: ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей, й ризики, пов’язані з вкладенням капіталу (інвестиційні ризики). До ризикам, що з купівельною спроможністю грошей, ставляться такі різновиду ризиків: інфляційні і дефляционные ризики, валютні ризики, ризики ліквідності. Інфляція означає знецінення грошей немає та, природно, зростання цін. Дефляція — це процес, зворотний інфляції, виявляється у зниження цін і у збільшенні купівельної спроможності грошей. Інфляційний ризик — це ризик те, що у разі зростання інфляції одержувані грошові доходи знецінюються з погляду реальної купівельної спроможності швидше, ніж ростуть. У такі умови підприємець несе реальні втрати. Дефляційний ризик — це ризик те, що у разі зростання дефляції відбуваються зниження рівня цін, погіршення економічних умов підприємництва та подальше зниження доходів. Валютні ризики становлять небезпеку валютних втрат, що з зміною курсу однієї іноземної валюти стосовно інший, при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій. Ризики ліквідності - це ризики, пов’язані із можливістю втрат при реалізації цінних паперів чи інших товарів зміну оцінки їхньої якості і потребительной стоимости.

Інвестиційні ризики містять у собі такі підвиди ризиків: ризик упущеної вигоди, ризик зниження дохідності, ризик прямих фінансових потерь.

Ризик упущеної вигоди — це ризик наступу непрямого (побічного) фінансового шкоди (неполученная прибуток) внаслідок неосуществления будь-якого заходи (наприклад, страхування, хеджування, інвестування і т.п.).

Ризик зниження дохідності може виникнути від зменшення розміру відсотків і дивідендів по портфельним інвестиціям, за депозитними вкладами і кредитах. Портфельні інвестиції пов’язані з формуванням інвестиційного портфеля і є придбання цінних паперів та інших активів. Термін «портфельний «походить від італійського «portfolio », означає сукупність цінних паперів, що має інвестора. Ризик зниження дохідності входять такі різновиду: відсоткові ризики та кредитні риски.

До відсотковим ризикам належить небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними інститутами, селинговыми компаніями внаслідок підвищення відсоткові ставки, виплачуваних вони за притягнутим засобам, над ставками по наданими кредитами. До відсотковим ризикам ставляться також ризики втрат, які можуть опинитися понести інвестори у зв’язку з зміною дивідендів з акцій, відсоткові ставки на ринку з облігаціях, сертифікатам та інших цінних паперів. Зростання ринкової ставки відсотка веде до зниження курсової вартості цінних паперів, особливо облігацій з фіксованою відсотком. При підвищенні відсотка може початися вже також масовий скидання цінних паперів, емітованих під нижчі фіксовані відсотки, й в умовах випуску, достроково прийнятих назад емітентом. Відсотковий ризик несе інвестор, який вклав кошти на середньострокові і довгострокові цінних паперів з фіксованою відсотком при поточному підвищенні середньоринкового відсотка порівняно з фіксованою рівнем. Інакше кажучи, інвестор міг би одержати приріст доходів з допомогою підвищення відсотка, однак може вивільнити свої гроші, вкладені на зазначених вище умовах. Відсотковий ризик несе емітент, випускаючий в звернення середньострокові і довгострокові цінних паперів з фіксованою відсотком при поточному зниженні середньоринкового відсотка порівняно з фіксованим рівнем. Інакше висловлюючись, емітент міг би залучати кошти, із ринку під нижчий процент.

Ризик банкрутства становить собою небезпека внаслідок неправильного вибору вкладення капіталу, втрати підприємцем власного капіталу і нездатності його розрахуватися за взятим він обязательствам.

Наочно класифікацію ризиків можна у схемі (див. додаток № 1).

Глава II.

Управління риском.

Процес мінімізації втрат, котрі можуть понести фізичне чи юридична особа через неконтрольованих подій називається управлінням ризиком. Ті сфери ризику, у яких існує потенційна ймовірність понести збитки, називаються зонами можливих втрат. Вони діляться чотирма категорії: 1) втрата власності (через знищення чи розкрадання як речовинних, і невещественных активів); 2) втрата доходу (шляхом зменшення надходжень або збільшення витрат внаслідок від нещасного випадку); 3) юридичну відповідальність над іншими особами включаючи службовців якийабо компанії; 4) втрата провідних працівників компанії (через нещасних випадків чи смерти).

Одне подія може викликати у себе три «види втрат. Програма управління ризиком покликана забезпечити максимальну захисту від ризику при мінімальних витратах. Вона містить в себя:

1) оцінку риска;

2) вибір цього управління ризиком, які поєднували б страхування та фізичні методи запобігання збитків; 3) втілення цих заходів у життя й контроль їх выполнения.

Сукупність методів боротьби з різноманітних ризиками прийнято підрозділяти втричі групи: превентивні, репресивні і компенсационные.

Під превентивними методами розуміється проведення заходів, вкладених у попередження непередбачених руйнівних подій з метою зниження ймовірності та величини шкоди (наприклад, протипожежні заходи, попередження інфекційних захворювань, і т.д.). Превентивні заходи грунтуються під контролем над ризиком як методі мінімізації убытков.

У процесі контролю за ризиком використовуються такі прийоми: 1. Уклонение від ризику — здійснення спроби цілком прибрати можливість цього виду збитків. За рідкісними винятками, відхилення від ризику надзвичайно утруднено. 2. Предотвращение збитків — можна спробувати зменшити (але цілком) конкретні збитки. 3. Минимизация втрат — з допомогою дотримання правил, встановлені законодавчо урядом. Так уникнути будь-яких штрафних санкцій у разі якогось інциденту. 4. Передача контролю над ризиком — спосіб запобігання ризику з допомогою передачі іншій юридичній особі чи групі осіб: а) реальной власності, чи діяльності; б) ответственности за риск.

Репресивні методи управління ризиком, переважно, спрямовані на придушення вже того що відбувається стихійного лиха (наприклад, боротьби з пожежею, повінню) або будь-якими іншими ущербами.

Оскільки недопущення збитки завжди вигідніше, ніж відшкодовувати його, суспільство зацікавлене, передусім, в запобіжної деятельности.

Практична часть.

Глава III.

Вивчення готовності до риску.

3.1. Тест «Готовність до ризику» (тест Шуберта).

Цей тест дозволяє оцінити рівень готовності до ризику. Ризик тлумачать як дію наудачу з думкою на щасливий результат, чи як можлива небезпека, як дію, скоєне за умов неопределенности.

Оцініть ступінь свою готовність зробити дії, про які вас запитують. При відповіді кожен з 25 питань поставте відповідний бал за такою схемою: 2 бала — зовсім можу погодитися, впевнене «ТАК»; 1 бал — більше «ТАК», ніж «НЕМАЄ»; 0 балів — ні «ТАК», ні «НЕМАЄ», щось середнє; -1 бал — більше «НЕМАЄ», ніж «ТАК» -2 бала — впевнене «НЕТ».

1. Перевищили б ви встановлену швидкість, щоб швидше надати необхідну медичної допомоги тяжкохворому людині? 2. Погодилися б ви заради хорошого заробітку брати участь у небезпечної і тривалої експедиції? 3. Стали б ви по дорозі убегающего небезпечного зломщика? 4. Чи могли їхати на підніжці товарного вагона при швидкості понад сто км/год? 5. Чи можете Ви наступного дня після безсонною ночі нормально працювати? 6. Стали б ви першим переходити дуже холодну річку? 7. Позичили б ви другу велику суму, будучи ні впевненим, що він зможе Вам повернути ці гроші? 8. Ввійшли б ви разом із приборкувачем у клітину з левами за його завіренні, що це безпечно? 9. Чи могли Ви під керівництвом ззовні залізти на високу фабричну трубу? 10. Чи могли Ви без тренування управляти вітрильною човном? 11. Ризикнули б ви схопити за вуздечку біжучий кінь? 12. Чи могли Ви після 10 склянок пива їхати велосипедом? 13. Чи могли Ви зробити стрибок із парашутом? 14. Чи могли Ви за необхідності проїхати без квитка від Таллінна до Москви? 15. Чи могли Ви зробити авто турне, за кермом сидів Ваш знайомий, що зовсім нещодавно було у важкій дорожній події? 16. Чи могли Ви із 10-метрової висоти стрибнути на тент пожежної команди? 17. Чи могли Ви, щоб позбутися затяжний хвороби з постільною режимом, вдатися до небезпечну не для життя операцію? 18. Чи могли Ви зістрибнути з підніжки товарного вагона, рушійної зі швидкістю 50 км/год? 19. Чи могли Ви як виняток разом із сім'ю на інших людей піднятися в ліфті, розрахованому лише з шестеро? 20. Могла б ви за велике грошову винагороду перейти з зав’язаними очима оживлений вуличний перехрестя? 21. Взялися б ви за небезпечну життю роботу, за неї добре платили? 22. Чи могли Ви після 10 чарок горілки вираховуватимуть відсотки? 23. Чи могли Ви за вказівкою Вашого начальника розпочати високовольтний провід, якщо він запевнив Вас, що провід знеструмлено? 24. Чи могли Ви після деяких попередніх пояснень управляти вертольотом? 25. Чи могли Ви, маючи квиток, але не матимуть від грошей і продуктів, доїхати йшла з Москви до Хабаровска?

Підрахуйте суму набраних Вами балів відповідно до інструкцією. Загальна ж оцінка тесту дається по безупинної шкалою як відхилення від середнього значення. Позитивні відповіді свідчить про схильність до риску.

Результат теста Меньше -30 балів: занадто обережні; від -10 до +10 балів: середні значення; понад +20 балів: схильні до риску.

Висока готовність до ризику супроводжується низькою мотивацією до запобіганню невдач (захистом). Готовність до ризику достовірно пов’язана прямо пропорційно із кількістю допущених ошибок.

Исследования з урахуванням даного тесту дають такі результати: o із віком готовність до ризику падає; o в понад досвідчених працівників готовність до ризику нижче, ніж в недосвідчених; o в жінок готовність до ризику реалізується за більш певних умов, ніж чоловіків; o серед військових командирів та керівників підприємств готовність до ризику вище, ніж в студентів; o зі зростанням бути знехтуваним особистості, у кризовій ситуації внутрішнього конфлікту зростає готовність до ризику; o за умов групи готовність до ризику проявляється сильніше, аніж за діях у одиночній тюремній камері, і від групових очікувань. 3.2. Методика діагностики особистості на мотивацію до запобіганню невдач (тест Элерса).

Ви отримуєте по 1 балу за наступні вибори, наведені у ключі (перша цифра перед рисою означає номер рядки, друга цифра після риси — номер шпальти, у якому потрібне слово. Наприклад, 1 /2 означає, що слово, яке здобуло 1 бал У першій рядку, у другому стовпці - «пильний»). Інші вибори балів не отримують. Ключ підрахунку: ½; 2/1; 2/2; 3/1; 3/3; 4/3; 5/2; 6/3; 7/2; 7/3; 8/3; 9/1; 9/2; 10/2; 11/1; 11/2; 12/1; 12/3; 13/2; 13/3; 14/1; 15/1; 16/2; 16/3; 17/3; 18/1; 19/1; 19/2; 20/1; 20/2; 21/1; 22/1; 23/1; 23/ 3; 24/1; 24/2; 25/1; 26/2; 27/3; 28/1; 28/2; 29/1; 29/3; 30/2. Результат Чим більший сума балів, то вище рівень мотивації до запобіганню невдач, захисту. Від 2 до 10 балів: низька мотивація до захисту; від 11 до 16 балів: середній рівень мотивації; від 17 до 20 балів: високий рівень мотивації; понад двадцять балів: дуже високий рівень мотивації до запобіганню невдач, захисту. Аналіз результату Результат аналізується разом із тестами «Мотивація до успіху» і «Готовність до риску».

Дослідження Д. Мак-Клемавда з урахуванням даного тесту показали, що котрі мають високий рівень захисту, тобто страхом, перед нещасними випадками, частіше потрапляють у подібні неприємності, ніж, які мають високу мотивацію на успех.

Дослідження також показали, що, які бояться невдач (високий рівень захисту), воліють малий чи, навпаки, надмірно великий ризик, де невдача не загрожує престижу. Німецький учений Ф. Буркард стверджує, що розпорядження про захисне поведінка батьків у роботі залежить від трьох чинників: • ступеня гаданого ризику; • переважної мотивації; • досвіду невдач на работе.

Посилюють установку на захисне поведінка дві обставини: перше — коли без ризику вдасться одержати бажаного результату; друге — коли ризиковану поведінку веде до знедолений випадку. Досягнення ж безпечного результату при ризикованому поведінці, навпаки, послаблює установку на захист, т. е. мотивацію до запобіганню неудач.

Заключение

Підсумовуючи, можна дійти невтішного висновку: ризиком можна управляти, тобто використовувати різноманітні заходи, які у певної міри прогнозувати наступ ризикового події та вживати заходів до їх зниження ступеня ризику, мінімізації втрат, пов’язаних з ним.

У разі господарювання виміряти ціну ризиків будь-якого характеру котрі чи інакше впливає соціально-економічний потенціал країни. У зв’язку з цим «набір» ризиків враховується різними суб'єктами у своїй життєдіяльності. Особливо важливий процес ухвали і мінімізації ризику в управлінської діяльності, що є підвалинами досягнення якісних зрушень, зокрема у економіці России.

Бібліографічний список.

1. І. Т. Балабанов «Ризик-менеджмент». М., 1996.

2. Котлер Ф. «Основи маркетинга».

3. Мескон М. Х., Альберт М. «Основи менеджмента».

4. Глущенка В. В. «Управління ризиками» 1999 г.

5. Грабовий З. «Ризики в сучасному бізнесі». — ЮНИТИ, 1995.

6. Дьомін В.Ф., Шевельов Я. В. «Розвиток основ аналізу ризику та управління безпекою». М., 1989.

Приложения.

Додаток № 1.

Схема «Види рисков».

МОСКОВСЬКИЙ ГУМАНИТАРНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ИНСТИТУТ Студент_____________________________________________________________ Факультет___________________________________Курс_____Группа________ Тема курсової роботи:________________________________________________ ____________________________________________________________________ Дата уявлення роботи «____» _____________2003 р. Хто зареєстрував__________________________________________________ Руководитель-консультант_____________________________________________.

ВІДГУК Повнота викладу матеріалу, аргументованість, самостійність_____ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________ Дотримання правил оформлення________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________ Додаткові і питання рекомендації по письмовій роботі____________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________ Рішення про допуск до захисту____________________________________________ ____________________________________________________________________________ ____________________________________________________________.

Підпис преподавателя_______________.

Дата проверки___________________________.

———————————- [pic].

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою