Шпаргалка по сімейному праву

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Усиновлення, удочеріння. Усиновлення чи удочеріння — явл. пріоритетною формою устрою дітей, решти без піклування батьків. Усиновлення допускається щодо несоверш. дітей і лише у інтересах, з урахуванням можливостей забезпечити дітям повноцінний фізичний, психічне, духовне і моральне розвиток. Усиновлення братів і сестер різними особами заборонена, за искл. випадків, коли усиновлення відповідає… Читати ще >

Шпаргалка по сімейному праву (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Медиц. обстеження осіб, молодят, і навіть консультування по медико — генетичним питань, і питанням планування сім'ї проводяться установами держ. і муниц. галузі за місцем їх проживання безкоштовно й тільки за згодою осіб, молодят. Рез-ты обстеження особи, який входить у шлюб, становлять мед. таємницю і м.б. повідомлено особі, з кіт. він має намір укласти шлюб, тільки за згодою особи, минулого обстеження. Якщо одна з тих, молодят, приховало від ін. особи наявність венеричної хвороби чи ВІЛ — інфекції, останній вправі звернутися до суду з вимогою про визнання шлюбу недействительным.

14. Підстави і Порядок припинення шлюбу ЗАГСі Підстави припинення шлюбу: 1. Шлюб припиняється внаслідок смерті чи внаслідок оголошення судом когось із подружжя мертвим. 2. Шлюб м.б. припинено шляхом її розірвання за заявою однієї чи обох подружжя, і навіть за заявою опікуна чоловіка, визнаного судом недієздатною. Чоловік немає права без згоди дружини відкривати справу про розірвання шлюбу під час вагітності дружини і протягом року після народження дитини. Порядок розірвання шлюбу 1. Розірвання шлюбу органах ЗАГС — при взаємній згоді на розірвання шлюбу подружжя, які мають загальних неповнолітніх дітей. — розірвання шлюбу з заяві когось із подружжя незалежно від того що в подружжя загальних неповнолітніх дітей виробляється у органах ЗАГС, якщо інший чоловік: визнав його безвісно відсутнім; визнав його недієздатною; засуджений скоєння злочину до к.с. терміном понад 3 років. Розірвання шлюби й видача свідчення про розірвання шлюбу виробляються органом ЗАГС після закінчення місяці від дня звернення про розірвання шлюбу. 16. Підстави і Порядок припинення шлюбу в судовому порядку. Суперечки про поділ загального майна подружжя, виплаті коштів у зміст нужденного непрацездатного чоловіка, і навіть суперечки дітях, виникаючі подружжів, одна з яких визнав його недієздатною чи засуджений скоєння злочину до позбавлення волі терміном більше трьох років, розглядаються через суд знову незалежно від розірвання шлюбу органах ЗАГС. 2. Розірвання шлюбу в судовому порядку — за наявності в подружжя загальних неповнолітніх дітей, — за відсутності згоди когось із подружжя на розірвання шлюбу — якщо з подружжя, попри відсутність в нього заперечень, ухиляється від розірвання шлюбу органі ЗАГС (відмовляється подати заяву, не хоче з’явитися для держ. реєстрації розірвання шлюби й др.).

Розірвання шлюбу в судовому порядку виробляється, якщо судом встановлено, що подальша спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливі. Суд вправі вжити заходів для примирення подружжя та вправі відкласти розгляд справи, призначивши подружжю термін для примирення не більше 3 месяцев.

За наявності взаємного згоди на розірвання шлюбу подружжя, мають загальних неповнолітніх дітей, суд розриває шлюб без з’ясування мотивів розлучення. Подружжя вправі уявити в руки суду угоду про дітях. За відсутності такої угоди або у разі, якщо угоду порушує інтереси дітей, суд вживає заходів до в захисті їхніх интересов.

Розірвання шлюбу виробляється не раніше закінчення місяці від дня подачі заяви. Момент припинення шлюбу: Шлюб, расторгаемый органів ЗАГС, припиняється від часу держ. реєстрації розірвання шлюбу книзі реєстрації актів громадського стану, а при розірвання шлюбу суді - від часу набрання рішенням судна у чинність закону. Суд зобов’язаний протягом 3 днів направити витяг з цього заходу судна у орган ЗАГС за місцем держ. реєстрації створення сім'ї. Подружжя немає права вступити у новий шлюб до отримання свідоцтва. Що стосується явки чоловіка, оголошеного судом мертвим чи визнаного судом безвісно відсутнім, і скасування соотв. судових рішень шлюб м.б. відновлено органом ЗАГС зі спільної заяви подружжя. Шлюб не м.б. відновлено, якщо інший чоловік вступив у новий шлюб. 17. Визнання шлюбу недійсним. Наслідки. Шлюб визнається недійсним у разі порушення умов, встановлених ст. 12 — 14 і п. 3ст. 15СК, соціальній та разі укладання фіктивного шлюбу, то є якщо чоловіки або них зарег. шлюб без наміри створити сім'ю. Визнання шлюбу недействит. виробляється судом. Суд зобов’язаний протягом 3 днів направити виписку направляти до органу ЗАГС за місцем держ. рег. створення сім'ї. Шлюб визнається недійсним з його заключения.

Особи, з правом вимагати визнання шлюбу недійсним : — неповнолітній чоловік, його (особи, їх які замінять), орган опіки й піклування чи прокурор, якщо шлюб укладений із обличчям, не коли вони шлюбного віку, за відсутності врегулювання укладання шлюбу до цією особою шлюбного віку. — після досягнення несоверш. чоловіком віку 18 років вимагати визнання шлюбу недействит. має право лише цей чоловік; чоловік, права якого порушено укладанням шлюбу, і навіть прокурор (якщо шлюб укладено при відсутності добровільного згоди когось із подружжя з його висновок: в результаті примусу, обману, помилки чи неможливості у свого стану в останній момент держ. рег. створення сім'ї розуміти значення своїх діянь П. Лазаренка та керувати ними); чоловік, який знав про наявність обставин, що перешкоджають висновку шлюбу, опікун чоловіка, визнаного недієздатною, чоловік за попереднім нерасторгнутому шлюбу, ін. особи, права яких порушено укладанням шлюбу, виробленого з порушенням вимог ст. 14 СК, і навіть орган опіки й піклування і прокурор; прокурор, і навіть який знав про фіктивності шлюбу чоловік у разі укладання фіктивного шлюбу; чоловік, права якого порушені, за наявності обставин, указ. в п. 3 ст. 15 СК.

Обставини, устраняющие недейст. шлюбу: — Суд може визнати шлюб дійсним, якщо на момент розгляду справи про визнання шлюбу недійсним відпали ті обставини, що з закону препятст. його висновку. — Суд може відмовити у позові про визнання нечинним шлюбу, закл. з обличчям, які досягли шлюбного віку, якщо постійно цього вимагають інтереси несовершго чоловіка, і навіть за відсутності його згодою на визнання шлюбу недійсним. — Суд неспроможна визнати шлюб фіктивним, якщо особи, зарегистрировавшие такий шлюб, до розгляду справи судом фактично створили сім'ю. — Шлюб не м.б. визнаний недійсним саме його розірвання, за винятком випадків наявності подружжів забороненої законом ступеня кревності або стану когось із подружжя в останній момент реєстрації в ін. нерасторгнутом шлюбі. Наслідки визнання шлюбу недействит.: 1. Шлюб, визнаний судом недійсним, не породжує правий і обов’язків подружжя, передбачених СК. 2. До майну, набутому спільно особами, шлюб яких визнаний недійсним, застосовуються становища ДК РФ про пайовий власності. Шлюбний договір, укладений подружжям, визнається недійсним. 3. Визнання шлюбу недійсним важить на права дітей, що народилися такому шлюбі або протягом 300 днів із дня визнання шлюбу недійсним 4. Під час ухвали рішення про визнання шлюбу недійсним суд вправі визнати за чоловіком, права якої порушено укладанням такого шлюбу (сумлінним чоловіком), декларація про одержання іншого чоловіка змісту, а відношенні розділу майна, набутого спільно до моменту визнання шлюбу недійсним, вправі застосувати становища, встановлені ст. 34, 38 і 39 СК, і навіть визнати дійсним шлюбний договір в цілому або частково. Сумлінний чоловік вправі вимагати відшкодування заподіяної йому мат й моральної шкоди за правилами, перед. гражд. зак-вом. 5. Сумлінний чоловік вправі при визнання шлюбу недейс-м зберегти прізвище, изб-ю їм під час держ. рег. створення сім'ї. 18. Особисті і майнових права подружжя Рівність подружжя: 1. Кожен із подружжя вільний у виборі роду занять, професії, місць перебування і проживання. 2. Вопросы материнства, батьківства, виховання, освіти дітей та інших. питання життя сімей наважуються подружжям спільно виходячи з принципу рівності подружжя. 3. Супруги зобов’язані будувати свої отн. у ній з урахуванням взаємоповаги і взаємодопомоги, сприяти добробуту та зміцненню сім'ї, турбуватися про благосост. та розвитку своїх дітей. Вибір прізвища 1. Подружжя за власним бажанням вибирають під час укладання шлюбу прізвище одного їх у ролі загальної прізвища, або кожен у подружжі зберігає свою добрачную прізвище, або, якщо інше не передбачено законами суб'єктів РФ, приєднує зі своєю прізвища прізвище іншого чоловіка. Поєднання прізвищ не допускається, якщо добрачная прізвище хоча самого з членів подружжя є подвійний. 2. Зміна прізвища однією з подружжя не тягне у себе зміну прізвища ін. чоловіка. 3. Що стосується розірвання шлюбу дружини вправі зберегти загальну прізвище чи відновити свої дошлюбні прізвища. Майнові взаємини подружжяце врегульовані нормами СП о.о., возн. м/д подружжям з шлюбу, щодо її спільною власності, і навіть їх взаємного матеріального змісту. 2 виду майнових відносин подружжя: щодо її спільною собст., щодо взаємного матер-го змісту: аліментні правоотн-я м/д подружжям. При регулюванні имущ-х отн-й подружжя, крім норм СК, застосовуються становища ДК у частині, поки де вони противоречатсуществу цьому отн-й. СК4ст. Чинне З зак-во передбачає залежно від волі подружжя, 2 можливих режиму майна подружжя — законний і договорной.

19. Законний режим майна подружжя. Законним режимом майна подружжя явл. режим їхньої спільної власності. ЗРИС діє, якщо шлюбним договором встановлено иное.

Спільна власність подружжя 1. Майно, нажите подружжям під час шлюбу, явл. їхньої спільної власністю. 2. До загальному майну отн.: -доходи кожного з членів подружжя від трудовий дея-ти, предприн. роботи і рез-тов интелл. діяльності, -отримані пенсії, посібники, і навіть інші грошові виплати, які мають спец. цільового призначення (суми мат. допомоги, суми, виплачені в відшкодування збитків у зв’язку з втратою трудосп. внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я дитини і ін.). -придбані з допомогою загальних доходів подружжя рухомі й нерухомі речі, цінних паперів, паї, вклади, частки капіталі, внесені до кредитні заклади, чи в інші комерційні організації, -будь-яке ін. нажите подружжям під час шлюбу майно незалежно від цього, з ім'ям когось з подружжя воно придбано або з ім'ям кого чи ким із подружжя внесено кошти. 3. Право на загальне майно подружжя належить також дружину, кіт. в період шлюбу здійснював ведення домашнього господарства, те що дітей чи з ін. поважним причин у відсутності самостійного дохода.

Володіння, користування і расп. ОИС: 1.Влад., користей. і расп. ОИС осущ. ся по обопільному згоди подружжя. 2. При скоєнні однією з подружжя угоди з розпорядження ОИС передбачається, що він діє з дозволу ін. чоловіка. Угода, досконала однією з подружжя з розпорядження ОИС, м.б. визнано недейств. за мотивами відсутності згоди іншого чоловіка лише для його вимозі і лише у сл., якщо доведено, що ін. сторона в угоді знала або завідомо мала знати про незгоді ін. чоловіка скоєння згаданої угоди. 3. До однією з подружжя угоди по расп. нерухомістю і угоди, треб. нотар. посвідчення і (чи) реєстрації в вуст. порядку, необх. отримати нотаріально засвідчене згоду ін. чоловіка. Чоловік, чиє нотар. засвідчене згоду скоєння зазначеної угоди був отримано, вправі вимагати визнання угоди недействит. до суду. порядку до протягом року із дня, коли дізнався чи мусить був дізнатися про даної сделки.

Власність кожного з членів подружжя 1. Майно, належало кожному з членів подружжя до шлюбу, а також имущ., отримане однією з подружжя під час шлюбу дар, гаразд наслідування чи з іншим безплатним угодам, є його власністю. 2. Вещи індивід. користування (одяг, взуття та ін.), за искл. драгоц. та інших. предметів розкоші, хоч і набуті у період шлюбу з допомогою загальних коштів подружжя, зізнаються власністю того чоловіка, який ними користувався. Майно кажд. з членів подружжя м.б. визнано їхньої спільної власністю, якщо буде вуст., що під час шлюбу з допомогою ОИС чи майна кажд. з членів подружжя або праці когось із подружжя було зроблено вкладення, значно увелич. вартість цього майна (кап. ремонт, реконструкція, переоборуд. та інших.). Розділ ОИС м.б. зроблено як під час шлюбу, і саме його розірвання на вимогу кожного з подружжя, соціальній та разі заяви кредитором вимоги про поділ ОИС для звернення частку когось із подружжя в ОИС. ОИС м.б. розділене м/д подружжям з їхньої угоді. За бажання подружжя їх угоду про поділ ОИС м.б. нотар. посвідчено. Що стосується спору розділ ОИС, і навіть визначення часткою подружжя цьому майні виробляються до суду. порядку. Під час поділу ОИС суду з вимозі подружжя опред., яке имущ. підлягає передачі кожному з членів подружжя. Що стосується, якщо одного з подружжя передається майно, вартість кіт. перевищує належну йому частку, ін. дружину м.б. присуджена соотв. грошова чи інша компенсация.

Суд може визнати майно, нажите кожним із подружжя період їх роздільного проживання при припинення сімейних отн., власністю кожного з них.

Речі, приобр. виключить. задоволення потреб несоверш-х дітей (одяг, взуття, шкільні і спортивні приналежності, музичні інструменти, дитяча бібліотека та інших.), поділу не підлягають і передаються без компенсації тому з членів подружжя, з котрим мешкають діти. Вклади, внесені подружжям з допомогою ОИС з ім'ям їхніх спільних несоверш. дітей, вважаються які належать цим же дітям і беруться до розділі ОИС. Що стосується розділу ОИС під час шлюбу не та частина ОИС, котра була розділена, і навіть майно, нажите подружжям під час шлюбу подальшому, становлять їх спільну власність. До вимогам подружжя про поділ ОИС, шлюб яких розірвано, застосовується трирічний строк позовної давности.

Визначення часткою під час розподілу ОИС 1. Під час поділу ОИС й визначенні часток на цьому майні частки подружжя зізнаються рівними, якщо інше не перед. договором подружжів. 2. Суд вправі відступити з початку рівності часткою подружжя їх ОИС виходили з інтересів несоверш. дітей і (чи) з вартого уваги інтересу когось із подружжя, зокрема, у разі, якщо інший чоловік не отримував доходів по неповажним причин чи витрачав ОИС в збитки інтересам сім'ї. 3. Загальні борги подружжя під час розподілу ОИС распр. подружжів пропорц. присужденным їм долям.

23. Шлюбний договір. Шлюбним договором визнається угоду осіб, молодят, чи угоду подружжя, опред. имущ. правничий та обяз. подружжя у шлюбі і (чи) в разі її розірвання. БД м.б. укладено як держ. рег. створення сім'ї, і у час в період шлюбу. БД, закл. до держ. рег. створення сім'ї, набирає чинності зі дня держ. рег. створення сім'ї. БД закл. в письм. форми і підлягає нотар. засвідченню. Зміст шлюбного договору: Шлюбним договором дружини вправі змінити вуст. законом режим спільної власності, встановити режим спільної, пайовий чи роздільної власності попри всі майно подружжя, з його окремі види чи майно кожного з членів подружжя. БД м.б. укладено як і отн. наявного, так й у отн. майбутнього майна подружжя. Подружжя вправі накинути у БД свої правничий та обяз-ти по взаємному змісту, способи участі у доходах друг друга, порядок несення кожним із них сімейних витрат; визначити майно, кіт. передають кожному з членів подружжя у разі розірвання шлюбу, і навіть включити в БД будь-які інші становища, що стосуються имущ. отн. подружжя. Права й обов’язки, предусм. БД м. обмежуватися опр-ми термінами або переносити залежить від наступу чи то з ненастання певних умов. БД неспроможна: огранич. правоздатність чи дієздатність подружжя, їх декларація про звернення до суду по захист своїх прав; - регул. особисті неимущ. отн. подружжів, правничий та обяз-ти подружжя відношенні дітей; -предусматр. становища, огранич. право непрацездатного нужденного чоловіка отримання змісту; - утримувати ін. умови, кіт. ставлять когось із подружжя надто несприятливе становище чи суперечать основним початкам сімейного задова. БД м.б. змінено чи розірваний час за згодою подружжя. Односторонній відмови від виконання БД заборонена. Дія БД прекращ. із припинення шлюбу, за искл. тих зобов’язань, які передбачені шлюбним договором на період після припинення шлюбу. БД м.б. визнав його недійсним в цілому або частково по осн., перед. ГКРФ для недействит-ти угод. Суд може також БД недейств. в цілому або частково на вимогу когось із подружжя, якщо умови договору ставлять цього чоловіка надто несприятливе становище. Умови БД, порушують ін. вимоги пункту 3ст. 42 СК, ничтожны.

24. Відповідальність подружжя за зобов’язаннями. По обяз-вам когось із подружжя стягнення м.б. звернуто тільки майно цього чоловіка. При недостатності цього майна кредитор вправі вимагати выдела частки чоловіка — боржника, яка належала б дружину — боржникові під час розподілу загального майна подружжя, для звернення її у стягнення. Стягнення звертається на загальне майно подружжя по загальним обяз-вам подружжя, і навіть по обяз-вам когось із подружжя, якщо судом встановлено, що це, отримане за зобов’язаннями однією з подружжя, було використане потреби сім'ї. При недостатності цього майна дружини несуть по зазначеним обяз-вам солідарну ответств. майном кожного їх. Якщо вироком суду встановлено, що ОИС придбали чи збільшено з допомогою коштів, отриманих однією з подружжя злочинним шляхом, стягнення м.б. звернуто соотв. на ОИС чи його частину. Ответств. подружжя за шкода, заподіяний їх несоверш. дітьми, опр-ся гражд. зак-вом. Гарантії прав кредиторів — чоловік зобов’язаний повідомляти свого кредитора про укладанні, про зміну або про розірвання БД. За невиконання цієї обов’язки чоловік відповідає за своїми обяз-вам незалежно від змісту БД. Кредитор чоловіка — боржника вправі вимагати зміни умов чи розірвання укладеного м/д ними договору в зв’язку зі істотно зміненими обст-вами.

29. Встановлення батьківства добровільно. 1. Материнство уст-ся на осн. документів, подтвержд. народження дитини матір'ю в мед. установі, а разі народження дитини поза медичного установи виходячи з мед. документів, свидетельских свідчень або на підставі інших свідчень. 2. Коли дитина народився від осіб, сост. у шлюбі між собою, соціальній та протягом 300 днів із моменту розірвання шлюбу, визнання його недійсним чи з смерті чоловіка матері дитини, батьком дитини визнається чоловік (колишній чоловік) матері, а то й доведено інше. Батьківство чоловіка матері дитини удостовер. записом про їхнє шлюбі. 3. Батьківство особи, не який перебуває у шлюбі матері дитини, вуст. шляхом подачі направляти до органу ЗАГС спільного заяви батьком і матір'ю дитини; у разі смерті матері, визнання недієздатною, неможливості встановлення місця перебування матері чи разі позбавлення її батьківських прав — по заяві батька дитину поруч із згоди ОВП, за відсутності такого згоди — по рішенню суда.

За наявності обставин, дають підстави вважати, що подача спільного заяви встановити батьківства може бути після народження дитини неможливою чи скрутної, батьки майбутнього дитини, не котрі перебувають між собою у шлюбі, вправі подати таку заяву у орган ЗАГС під час вагітності матері. Запис батьків дитини виробляється після народження ребенка.

4. Встановлення батьківства стосовно особи, яке сягнуло віку 18 років, можлива тільки з його згодою, і якщо його визнано недієздатною, — з згоди його опікуна чи ООП.

26.Установление батьківства через суд знову. Що стосується народження дитини від батьків, не сост. у шлюбі між собою, і за відсутності спільного заяви батьків або заяви батька батьківство вустся до суду. порядку за заяві котрогось із батьків, опікуна (попечителя) дитину чи за заявою особи, утримує якої перебуває дитина, а також із заяві самої дитини після досягнення нею повноліття. При цьому суд приймає до уваги будь-які док-ва, достеменно які підтверджують походження дитини від конкретного лица.

Запис батьків дитини на книзі записів народжень 1. Батько й мати, одружені між собою, записуються батьками дитини на книзі записів народжень за заявою кожного з них. 2. Якщо не одружені м/д собою, запис про матір дитини проводиться у разі заяві матері, а запис батька дитини — зі спільного заяві батька і материна родини дитини, чи з заяві батька дитини, чи батько записується відповідно до рішення суду. 3. Що стосується народження дитини в, не яка перебуває у шлюбі, при відсутності спільного заяви батьків або за відсутності рішення суду встановити батьківства прізвище батька дитини на книзі записів народжень записується на прізвище матері, ім'я і по батькові батька дитини — з її вказівкою. 4. Особи, сост. у шлюбі і надали свою згоду в письм. формі на застосування методу мистецтв. запліднення чи імплантацію ембріона, в разі народження вони дитини на результаті застосування цих методів записуються його батьками у книзі записів рождений.

Особи, сост. у шлюбі між собою і злочини дали свою згоду в письм. формі на імплантацію ембріона іншу жінку із його виношування, м.б. записані батьками дитини тільки з згоди жінки, народила дитини (сурогатною матери).

Оспорювання батьківства (материнства) 1. Запис батьків на книзі записів народжень, виготовлена соотв. с п. 1 і 2 ст. 51СК, м.б. оскаржена лише у в судовому порядку на вимогу особи, записаного як батька чи матері дитини, або особи, фактично явл. батьком чи матір'ю дитини, і навіть самої дитини після досягнення нею повноліття, опікуна (попечителя) дитини, опікуна батька, визнаного судом недієздатною. 2. Вимога особи, записаного батьком дитини виходячи з п. 2 ст. 51 СК, про оскарження батьківства не м.б. задоволено, тоді як момент записи йому було відомо, що його фактично перестав бути батьком дитини. 3. Чоловік, дав гаразд, вуст. законом, згоду в письм. формі на застосування методу мистецтв. запліднення чи імплантацію ембріона, не вправі при заперечуванні батьківства посилатися для цієї обст-ва. Подружжя, дали згоду на імплантацію ембріона іншу жінку, і навіть сурогатна мати немає права при заперечуванні материнства і батьківства після виконання записи батьків на книзі записів народжень посилатися для цієї обст-ва.

27. Права неповнолітніх дітей у сімейних правовідносинах. 1. Дитиною визнається обличчя, не досягла віку 18 років. 2. Кожна дитина проти неї жити і виховуватися у ній, наскільки це можливо, право знати своїх, декларація про їх турботу, декларація про спільний із ними проживання, крім випадків, коли це суперечить її інтересам. Дитина повинен виховання своїми батьками, забезпечення її інтересів, всебічний розвиток, повагу його людської гідності. За відсутності батьків, при позбавлення їх батьківських правий і в ін. випадках втрати батьківської опіки право дитини виховання у ній забезпечується ОВП. 3. Дитина має право спілкування з обома батьками, дідусем, бабусею, братами, сестрами і др. и родичами. Розірвання шлюбу батьків, визнання його недейств. чи роздільне проживання батьків не впливають на права дитини. Що стосується роздільного проживання батьків дитина має декларація про спілкування з кожним із них. Дитина має право стосунки з своїми батьками й у випадку проживання у різних гос-вах. Дитина, що у екстремальній ситуації (затримання, арешт, висновок під варту, перебування у у лікарняному закладі й те), має право спілкування відносини із своїми батьками та др. и родичами гаразд, встановленому законом. 4. Дитина має право захист своїх правий і законних інтересів. Захист правий і законних інтересів дитини осущ. ся батьками (особами, їх які заміняють), а випадках, предусм. СК, ОВП, прокурором і судом. Неповнолітній, був у соотв. до закону повністю дієздатним до досягнення, проти неї самостійно осущ-ть своїх прав і обов’язки, зокрема. декларація про захист. 5. Ребенок має право захисту від зловживань із боку батьків (осіб, їх які заміняють). При порушенні правий і законних інтересів дитини, в тому числі при невиконанні або за неналежне виконання батьками (них) обов’язків виховання, освіті дитини або за зловживанні батьківськими правами, дитина вправі самостійно звертатися право їх захистом в ОВП, а, по досягненні віку 14 років у суд. Службові особи громадських організацій і інші громадяни, яким дізнаємося про загрози життю чи здоров’ю дитини, щодо порушення його правий і законних інтересів, зобов’язані повідомити це у ОВП за місцем фактичного перебування дитини. З отриманням такі відомості ОВП зобов’язаний прийняти необхідні заходи захисту правий і законних інтересів дитини. 6. Ребенок вправі висловлювати свою думку при в сім'ї будь-якого питання, затрагивающего її інтересів, і навіть бути заслушанным під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду. Облік думки дитини, яке сягнуло віку 10 років, обов’язковий, крім випадків, коли це суперечить її інтересам. 7. Ребенок має право ФИО. 8. Имущественные права дитини — дитина має право отримання змісту від своїх та інших. членів сім'ї. Суми, належні дитині в ролі аліментів, пенсій, посібників, вступають у розпорядження батьків (осіб, їх які заміняють) і витрачаються ними утримання, виховання і освіту дитини. Суд на вимогу батька, зобов’язаного сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей, вправі винести постанову по перерахування трохи більше 50% сум аліментів, які підлягають виплаті, на рахунки, відкриті з ім'ям неповнолітніх дітей у банках. Дитина проти неї власності на доходи, завдані, имущ-во, отриману ним у дар чи порядку наслідування, і навіть будь-яку іншого майна, придбане коштом дитини. Дитина немає права власності на имущ-во батьків, батьки наділені правами власності на имущ-во дитини. Діти і батьки, котрі живуть спільно, можуть володіти і користуватися майном одне одного по взаємною згодою. У разі права загальної власності батьків та дітей їх права осіб на володіння, користування і розпорядження загальним майном визначаються гражд. зак-вом.

28. Права й обов’язки батьків на СП. 1. Родители мають рівних прав і рівні обов’язки щодо своїх дітей. 2. Родительские права прекращ. після досягнення дітьми віку повноліття, і навіть для вступу неповнолітніх дітей у нього й залежить в ін. уст-х законом разі придбання дітьми повної дієздатності до досягнення ними повноліття. 3. Неповнолітні батьки наділені правами на спільне проживання з дитиною та що у його вихованні. Несоверш. батьки, не що перебувають у шлюбі, у разі народження вони дитину і під час встановлення їх материнства і (чи) батьківства вправі самостійно осущ-ть батьківські права по досягненні ними віку 16 років. Для досягнення несоверш. батьками віку 16 років дитині м.б. призначений опікун, який осущ-ть його виховання що з неповнолітніми батьками дитини. Розбіжності, виникаючі м/д опікуном дитину і неповнолітніми батьками, дозволяються ОВП. Неповнолітні батьки наділені правами визнавати і оспорювати своє батьківство і материнство загальних підставах, і навіть заслуговують вимагати з ними віку 14 років встановлення батьківства щодо своїх дітей у в судовому порядку. 4. Родители заслуговують і виховувати своїх дітей. Батьки несуть ответств. за виховання та розвитку своїх дітей. Вони мають турбуватися про здоров’я, фізичному, психічному, духовному і моральному розвитку своїх дітей. Батьки мають декларація про виховання своїх дітей перед др. и особами. Батьки зобов’язані забезпечити отримання дітьми осн. загальної освіти. Батьки з врахуванням думки дітей заслуговують вибору освітнього закладу і форми дітей до отримання дітьми осн. загальної освіти. 5. Защита правий і інтересів дітей доручається їхніх батьків. Батьки є законними представниками своїх дітей і виступають на захист їх прав та у отн. х із будь-якими фіз. і юр. особами, зокрема. до судів, без спец-х повноважень. Батьки немає права представляти інтереси своїх дітей, якщо органом опіки й піклування встановлено, що м/д інтересами батьків і дітей є розбіжності. Що стосується розбіжностей м/д дітей орган опіки й піклування зобов’язаний призначити представника за захистом прав та дітей. 6. Родительские права й не можуть осущ-ся у протиріччі із інтересами дітей. Забезпечення інтересів дітей д.б. предметом основний турботи їхніх батьків. При осущ. батьківських прав батьки вправі заподіяти шкоду фіз. і псих. здоров’ю дітей, їх моральному розвитку. Способи дітей повинні виключати зневажливе, жорстоке, грубе, принижує людське гідність звернення, образу чи експлуатацію дітей. Батьки, осущне батьківські права на шкоду прав і інтересам дітей, несуть ответств. в встановленому законом порядку. Усі ?, що стосуються виховання і отриману освіту дітей, вирішуються батьками з їхньої взаємною згодою виходили з інтересів дітей і з врахуванням думки дітей. Батьки (них) за наявності розбіжностей з-поміж них вправі звернутися по дозвіл ці розбіжності направляти до органу опіки й піклування чи суд.

ПМП дітей при окремому проживанні батьків встановлюється угодою батьків. За відсутності угоди суперечка м/д батьками дозволяється судом виходили з інтересів дітей і з врахуванням думки дітей. При цьому суд враховує прихильність дитину до кожному із батьків, братам і сестрам, вік дитини, моральні й інші особисті риси батьків, отн., що існують між кожним із батьків і дитиною, можливість створення дитині умов виховання та розвитку (рід діяльності, режим роботи батьків, матеріальне й родинне становище батьків й те). 7. Родитель, що живе окремо від дитини, повинен на спілкування з дитиною, що у його вихованні й розв’язанні питань отримання дитиною освіти. Батько, з кіт. проживає дитина, ні перешкоджати спілкуванню дитину поруч із ін. батьком, коли таке спілкування не завдає збитків фіз. і псих. здоров’ю дитини, його моральному розвитку. Батьки вправі ув’язнити у письм. формі угоду про порядок осущ. батьківських прав батьком, котрі живуть окремо від дитини. Якщо що неспроможні дійти згоди, суперечка дозволяється судом з участю органу опіки й піклування на вимогу батьків (однієї з них). Батько, що живе окремо від дитини, має право отримання инф-ции про своє дитині з виховних, медичних закладів, установ соціальної захисту населення тощо. У наданні инф-ции м.б. відмовлено лише у в разі наявності загрози життю і здоров’я із боку батька. Відмова у надання інформації м.б. оскаржений через суд знову. Дідусь, бабуся, брати, сестри та інших. родичі мають право спілкування з дитиною. Інакше батьків (однієї з них) від надання близьким родичам дитини можливості спілкуватися із ним ОВП може зобов’язати батьків (однієї з них) не перешкоджати цього спілкування. Якщо (них) не підпорядковуються рішенню ОВП, близькі родичі дитини або ОВП вправі звернутися до суду із позовом про усунення перешкод спілкування зі дитиною. Суд дозволяє суперечка виходили з інтересів дитину і з врахуванням думки дитини. У разі невиконання рішення суду до винному батькові чи матері вживаються заходи, передбачені цивільним процесуальним зак-вом. Захист батьківських прав — батьки вправі вимагати повернення дитини від будь-якого посадовця, який утримує його в себе не так на підставі закону або на підставі судового вирішення. У разі спору батьки вправі звернутися до суду по захист своїх прав. Суд вправі з врахуванням думки дитини відмовити в удовлет. позову батьків, якщо висновку, а передача дитини батькам і не відповідає інтересам дитини. Якщо судом встановлено, що батьки, ні обличчя, в якого перебувала дитина, неспроможна забезпечити його належне виховання та розвитку, суд передає дитини на піклування ООП.

30.Условие і Порядок позбавлення рід. прав Позбавлення РП — батьки (них) м.б. позбавлені прав, якщо вони: ухиляються від продовжувати виконувати обов’язки батьків, зокрема при злісному ухилянні від аліментів; відмовляються без ув. причин взяти своїх дітей з пологового будинку (відділення) або з іншого лікувального, виховного установи, установи соц. захисту населення або з ін.; зловживають своїми батьківськими правами; жорстоко звертаються з дітьми, в тому числі осущ. Фіз. чи псих. насильство з них, зазіхають з їхньої статеву недоторканність; є хворими на хронічний алкоголізм чи наркоманією; зробили умышл. прест. проти життя або здоров’я своїх дітей або проти життя або здоров’я супруга.

Порядок позбавлення РП: 1. Лишение РП виробляється у суд. порядку. Справи про позбавлення нас РП рассм. по заяві котрогось із батьків (осіб, їх які заміняли), прокурора, і навіть по заявам органів чи установ, на кіт. покладено обяз-ти з охорони прав неповнолітніх дітей (ОВП, комісій у справі несоверш., учрежд-й для дітей — сироти й діти, оставш. без піклування батьків, та інших.). 2. Справи про позбавлення нас РП рассм. з участю прокурора і ОВП. 3. Суд вирішує? про стягнення аліментів на дитину поруч із батьків (однієї з них), позбавлених РП. 4. Если суд виявить у діях батьків (однієї з них) ознаки кримінально карного діяння, він повідомити звідси прокурора. 5. Суд зобов’язаний протягом 3 днів із дня вступу до чинність закону рішення суду направити виписку направляти до органу ЗАГС за місцем держ. реєстрації народження ребенка.

Наслідки позбавлення РП: 1. Батьки, позбавлені РП, втрачають усе права, засновані фактом кревності з дитиною, щодо якої вони позбавили РП, зокрема декларація про одержання нього змісту, і навіть декларація про пільги і держ. посібники, вуст. громадянам, які мають дітей. 2. Позбавлення РП не звільняє батьків обов’язків утримувати свого дитини. 3.? подальше спільному проживанні вирішує суд 4. Дитина, в отн. якого батьки позбавлені РП, зберігає право власності на ШС чи право користування ШС, і навіть зберігає майнових прав, засновані фактом кревності з батьками та ін. родичами, зокрема декларація про отримання спадщини. 5. При неможливості передати дитини ін. батькові чи матері чи разі позбавлення РП обох батьків дитина передається під опікою ОВП. 6. Усиновлення дитини на разі позбавлення батьків РП допускається не раніше закінчення 6 місяців із дня винесення рішення суду про позбавлення РП.

Відновлення в РП 1. Батьки (них) м.б. відновлено в РП у разі, якщо вони змінили поведінка, спосіб життя (чи) ставлення до виховання дитини. 2. Відновлення в РП осущ. через суд знову за заявою батька, позбавленого РП. Справи про відновлення в РП розглядають із участю ОВП, а також прокурора. 3. Поруч із заявою батьків (однієї з них) про відновлення в РП м.б. розглянуто вимога повернення дитини батькам (одного з них). 4. Суд вправі з врахуванням думки дитини відмовити полягає у задоволенні позову батьків (однієї з них) про відновлення в РП, якщо поновлення у РП суперечить інтересам дитини. Відновлення в РП щодо дитини, яке сягнуло віку 10 років, можливе лише його згодою. Не допускається поновлення у РП, якщо вона усиновлена і усиновлення не отменено.

31.Ограничение РП. Відібрання дитини. 1. Суд можна з інтересами дитини прийняти рішення про віднімання дитини від батьків (однієї з них) без позбавлення їх РП (обмеження батьківських прав). 2. ОРП допускається, якщо залишення дитину поруч із батьками вп асно для дітей з обставинам, від своїх батьків які залежать (психічне розлад чи інше хронічне захворювання, збіг важких обставин та інших.). ОРП допускається й у випадках, якщо залишення дитину поруч із батьками унаслідок їх поведінки явл. небезпечним дитини, але не вуст. достатні підстави позбавлення батьків РП. Якщо не змінять своєї поведінки, ОВП після закінчення 6 міс. після ухвалення судом рішення про ОРП зобов’язаний пред’явити позов про позбавлення нас РП. У чиїх інтересах дитини ОВП вправі пред’явити позов про позбавлення РП до закінчення цього часу. 3. Позов про ОРП м.б. пред’явлено близькими родичами дитини, органами і учр-ми, куди законом покладено обяз-ти з охорони прав неповнолітніх дітей, дошкільними образ. Учр-ми, общеобразов. установами i ін., і навіть прокурором. 4. Справи про ОРП рассм. з участю прокурора і ОВП. 5. Суд вирішує? про стягнення аліментів на дитину поруч із батьків. 6. Суд зобов’язаний протягом 3 днів направити виписку направляти до органу ЗАГС за місцем держ. реєстрації народження дитини. Наслідки ОРП 1. Родители, батьківські права яких обмежені судом, втрачають право особистий виховання, і навіть декларація про пільги і держ. посібники, вуст. громадянам, які мають дітей. 2. ОРП не звільняє батьків обов’язків за змістом дитини. 3. Ребенок зберігає право власності на ШС чи право користування ШС, а також зберігає имущ. права, засновані фактом кревності з батьками та ін. родичами, зокрема. декларація про отримання спадщини. 4. У разі ОРП обох батьків дитина передається під опікою ОВП. Батькам, батьківські права кіт. обмежені судом, м.б. дозволені контакти з дитиною, якщо це надає на дитини шкідливого впливу. Контакти батьків із дитиною допускаються з дозволу ОВП або з дозволу опікуна, прийомних батьків дитину чи адміністрації установи, в кіт. перебуває ребенок.

Скасування ОРП 1. Якщо підстави, через які батьки були обмежені в РП, відпали, суду з позову батьків може винести постанову по поверненні дитини батькам про скасування обмежень. 2. Суд з врахуванням думки дитини вправі відмовити полягає у задоволенні позову, якщо повернення дитини батькам суперечить її інтересам. При безпосередньої загрози життю дитину чи його здоров’ю ОВП вправі негайно відібрати дитини від батьків або в ін. осіб, під опікою яких він перебуває. Негайне взяття дитини виробляється ОВП виходячи з соотв. акта ЗМС. При віднімання дитини ОВП зобов’язаний негайно повідомити прокурора, забезпечити тимчасове пристрій дитину і протягом 7 днів після ухвалення ЗМС акта про віднімання дитини звернутися до суду з позовом про про ЛРП чи про ОРП.

34. Аліментні зобов’язання батьків. 1. Родители зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей. Порядок і форма надання змісту неповнолітнім дітям визначаються батьками самостійно. Батьки вправі укласти угоду про змісті своїх неповнолітніх дітей (угоду про сплату аліментів). Що стосується, якщо не надають зміст своїм неповнолітнім дітям, вартість зміст неповнолітніх дітей (аліменти) стягуються із батьків у в судовому порядку. За відсутності угоди батьків про сплату аліментів, при ненаданні змісту неповнолітнім дітям і за непредъявлении позову до суду ОВП вправі пред’явити позов про стягнення аліментів на несоверш. дітей до батькам (одного з них). Розмір аліментів — однієї дитини — ¼, двома дітей — 103, на трьох і на більше дітей — ½ заробітку і (чи) іншого доходу батьків. Розмір цих часткою м.б. зменшений чи збільшений судом з урахуванням мат. чи сімейного становища сторін та інших заслуживащих уваги обст-в. За відсутності угоди, і у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, змінюваний заробіток і (чи) інший дохід, або коли цей батько отримує заробіток і (чи) інший дохід в цілому або частково в натурі чи іноземній валюті, або якщо вона відсутня заробіток і (чи) інший дохід, соціальній та ін. випадках, коли стягнення аліментів в пайовому відношенні до заробітку і (чи) іншому прибутку батька неможливо, важко чи істотно порушує інтереси однієї зі сторін, суд вправі визначити розмір аліментів, що стягуються щомісяця, у твердій грошовій сумі чи одночасно у частках й у твердій грошовій сумі. Розмір твердій грошовій суми визначає суд з якомога більшої збереження дитині колишнього рівня її забезпечення з урахуванням матеріального і сімейного становища сторін та інших. заслуговують уваги обставин. Якщо за кожному із батьків залишаються діти, розмір аліментів з однієї із батьків в користь іншого, менш забезпеченого, визначається твердій грошовій сумі, стягуваної щомісяця і обумовленою судом. Батьки зобов’язані утримувати своїх непрацездатних повнолітніх дітей, що потребують допомоги. За відсутності угоди розмір аліментів визначає суд у твердій грошовій сумі, підлягає сплаті щомісяця, з мат. і родинного стану та інших. заслуговують уваги інтересів сторон.

45,46. Алиментная обяз. подружжя та колишніх 1. Подружжя зобов’язані матеріально підтримувати одне одного. Інакше від такої підтримки й відсутності угоди подружжів про сплату аліментів право вимагати надання аліментів через суд знову від іншого чоловіка, який володіє необхідні цього засобами, мають: непрацездатного нужденний чоловік; дружина під час вагітності і протягом трьох років після народження загального дитини; нужденний чоловік, здійснює те що за загальним дитиною — інвалідом до дитиною віку вісімнадцяти років, або за загальним дитиною — інвалідом з дитинства I группы.

2. Право вимагати надання аліментів через суд знову від колишнього чоловіка, який володіє необхідні цього засобами, мають: колишня дружина під час вагітності і протягом трьох років після народження загального дитини; нужденний колишній чоловік, здійснює те що за загальним дитиною — інвалідом до дитиною віку вісімнадцяти років, або за загальним дитиною — інвалідом з дитинства I групи; непрацездатного нужденний колишній чоловік, став непрацездатним до розірвання шлюбу або протягом року з розірвання шлюбу; нужденний чоловік, який сягнув віку пізніше ніж п’ять років після розірвання шлюбу, якщо подружжя перебувало у шлюбі тривалий час. Розмір аліментів і Порядок їх надання колишнього чоловіка після розірвання шлюбу можуть визначити угодою між колишнім подружжям. При відсутності угоди розмір аліментів визначає суд з матеріального і родинного стану подружжя (колишнього подружжя) та інших. заслуговують уваги інтересів сторін у твердій грошовій сумі, підлягає сплаті щомісяця. Суд може звільнити чоловіка обов’язків утримувати іншого непрацездатного потребує допомоги чоловіка чи дружину обмежити цю обов’язок визначеним строком як під час шлюбу, і саме його розірвання: у разі, якщо непрацездатність потребує допомоги чоловіка настала внаслідок зловживання спиртними напоями, наркотичними засобами чи внаслідок здійснення ним навмисного злочину; у разі нетривалості перебування подружжя у шлюбі; в разі невартого поведінки у сім'ї чоловіка, треб. виплати алиментов.

47. Аліментні обязат-ва ін членів сім'ї. Несоверш. що потребують допомоги брати і у разі неможливості отримання змісту від своїх мають право одержання суд. порядку аліментів від своїх працездатних соверш. братів і сестер, які мають необхідні цього засобами. Така ж право надається непрацездатним потребують допомоги соверш. братам і сестрам, якщо вони можуть отримати зміст від своїх працездатних соверш. дітей, подружжя (колишнього подружжя) чи то з батьків. Несоверш. що потребують допомоги онуки у разі неможливості отримання змісту від своїх мають право одержання суд. порядку аліментів від своїх дідусі та бабусі, які мають необхідні цього засобами. Така ж право надається соверш. непрацездатним потребують допомоги онукам, якщо вони можуть отримати зміст від за свого чоловіка (колишнього подружжя) чи то з батьків. Нетрудоспособные що потребують допомоги дідусь і кожна бабуся у разі неможливості отримання змісту від своїх соверш. працездатних дітей чи то з чоловіка (колишнього чоловіка) заслуговують вимагати до суду. порядку отримання аліментів від своїх працездатних соверш. онуків, які мають необхідні цього засобами. Нетрудоспособные нужденні особи, осущ. фактичне виховання і зміст несоверш. дітей, заслуговують вимагати через суд знову надання змісту від своїх працездатних вихованців, досягли повноліття, якщо вони можуть отримати зміст від своїх соверш. працездатних цих діток або від чоловіків (колишнього подружжя). Суд вправі звільнити вихованців від обяз-ти утримувати фактичних вихователів, якщо останні містили і виховували їх менш років, і навіть якщо вони містили і виховували своїх вихованців неналежним чином. Ці обязти не покладаються до осіб, які під опікою (піклуванням), чи осіб, що були на вихованні у прийомних сім'ях. Нетрудоспособные що потребують допомоги вітчим і мачуха, які виховували і що містили своїх пасинків чи падчериц, заслуговують вимагати до суду. порядок надання змісту від працездатних соверш. пасинків чи падчериц, які мають необхідні цього засобами, якщо вони можуть отримати зміст від своїх соверш. працездатних цих діток або від чоловіків (колишнього подружжя). Суд вправі звільнити пасинків і падчериц від обов’язків утримувати вітчима чи мачуху, якщо останні виховували і містили їх менш 5 років, і навіть якщо вони виконували свої обяз-ти по вихованню чи змісту пасинків і падчериц неналежним образом.

37.Соглашение про сплату аліментів. Угоду про сплату аліментів (розмірі, умовах і порядок виплати аліментів) полягає м/д обличчям, зобов’язаним сплачувати аліменти, та його одержувачем, а при недієздатності особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і (чи) одержувача аліментів — м/д законними представниками цих осіб. Не повністю дієздатні особи укладають угоду про сплату аліментів з згоди їх законних представників. Угоду закл. в письм. форми і підлягає нотар. засвідченню. Нотаріально удост. угоду діє ісп. аркуша. Угоду м.б. змінено чи розірвано у час по взаємною згодою сторін. Односторонній відмови від виконання угоди або одностороннє зміна умов не допускаються. Що стосується істот. зміни мат. чи подружнього стану сторін і за недосягненні угоди про зміну або про розірвання угоди зацікавлена сторона вправі звернутися до суду із позовом про зміні або про розірвання цієї угоди. За позитивного рішення? про зміну або про розірвання угоди про сплату аліментів суд вправі врахувати будь-який вартий уваги інтерес сторін. Якщо предусм. угодою умови надання змісту несоверш. дитині чи соверш. недееспособному членові сім'ї істотно порушують свої інтереси, така угода м.б. визнано недійсним до суду. порядку за вимозі законного представника несоверш. дитину чи соверш. недеесп. членів сім'ї, і навіть ОВП чи прокурора. Розмір аліментів, сплачуваних по угоді про сплату аліментів, опр. сторонами у тому угоді. Розмір не м.б. нижче розміру аліментів, що вони міг би отримати при стягнення аліментів через суд знову. Способи і Порядок сплати аліментів по угоді опр. цією угодою. Аліменти можуть сплачуватися: — в частках до заробітку і (чи) іншому прибутку особи, — у твердій ден. сумі, уплачиваемой періодично; - у твердій ден. сумі, уплачиваемой одноразово; - шляхом надання имущ., і навіть іншими спос., яких досягнуто соглашение.

Індексацію розміру аліментів, уплач. за згодою, виробляється у соотв. з цим соглашением.

36. Умови стягнення аліментів до суду. пір. За відсутності угоди про сплату аліментів члени сім'ї вправі звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів. Терміни звернення — незалежно від терміну, закінчення з виникнення права на аліменти, якщо аліменти не виплачувалися раніше за згодою про сплаті аліментів. Аліменти присуджуються з звернення до суду. Аліменти за період м.б. стягнуто на межах 3-х летн. терміну від моменту звернення до суду, якщо судом встановлено, щодо звернення до суду приймалися заходи для отримання коштів у зміст, але аліменти були отримані внаслідок ухиляння особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, від своїх сплати. Суд вправі винести пост-е про стягнення аліментів до набрання рішенням суду про стягнення аліментів в чинність закону; при стягнення аліментів на несов. дітей — до винесення рішення про стягнення аліментів. Розмір що стягуються аліментів опр. судом з матер. і подружнього стану сторін. Адміністрація організації з місцеві роботи особи, зобов’язаного сплачувати аліменти виходячи з нотар. посвідченого угоди про сплаті аліментів чи підставі ісп. аркуша, зобов’язана щомісяця утримувати аліменти з зар. плати й на (чи) іншого доходу особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і сплачувати чи перекладати їх з допомогою особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, особі, котра отримує аліменти, пізніше ніж у триденний термін від дня виплати заробітної плати (чи) іншого доходу особі, зобов’язаному сплачувати аліменти. Адміністрація орг., виробляла утримання аліментів за рішенням суду України або нотар. удост. угоди про сплату аліментів, зобов’язана в триденний термін повідомити суд. ісп. за місцем виконання рішення про стягнення аліментів й довіреній особі, котра отримує аліменти, про звільнення особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, і навіть про новий місці його роботи, чи проживання, коли вона їй відомо. Обличчя, зобов’язане сплачувати аліменти, має вчасно повідомити суд. виконавцю й довіреній особі, котра отримує аліменти, про зміну місця роботи, чи проживання, а при сплаті аліментів неповнолітнім дітям — про наявність додаткового заробітку чи іншого доходу. Звернення стягнення на майно особи, зобов’язаного сплачувати аліменти. Відкидання сплати боргу аліментів чи зменшення цю заборгованість при сплаті аліментів за згодою сторін можливо по взаємною згодою сторін, за искл. сл. сплати аліментів на несоверш. дітей. Суд вправі за позовом особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, звільнити його дії повністю чи частково від боргу аліментів, якщо встановить, що несплата аліментів мала місце через відкликання хворобою цієї особи чи з ін. ув. причин і матеріальна й родинне становище це не дає можливості погасити утворену заборгованість по алиментам.

42. Відповідальність батьків за невчасну виплату аліментів. Ответств. за несвоевр. сплату аліментів Винна обличчя несе ответств. гаразд, передбаченому угодою. Якщо з вини особи, зобов’язаного сплачувати аліменти за рішенням суду, винну особу сплачує одержувачу аліментів неустойку у вигляді 1/10% від суми невиплачених аліментів кожний день прострочення. Одержувач аліментів вправі також стягнути з винного у невчасній сплаті аліментів особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, все завдані простроченням виконання аліментних зобов’язань збитки у частини, не покритою неустойкою. Аліменти не м.б. зараховано іншими зустрічними вимогами. Виплачені суми аліментів не м.б. витребувані назад, за искл. сл.: — скасування рішення суду про стягнення аліментів у зв’язку з повідомленням одержувачем аліментів брехливих даних чи у з наданням їм підроблених документів; - визнання угоди про сплату аліментів недійсним внаслідок укладання його передачі під впливом обману, загроз або насильство з боку отримувача аліментів; - встановлення вироком суду факту підробки рішення суду, угоди про сплаті аліментів чи виконавчого аркуша, виходячи з яких сплачувалися аліменти. Якщо такі дії скоєно представником несоверш. дитину чи соверш. недієздатного одержувача аліментів, зворотне стягнення аліментів не виробляється, а суми виплачених аліментів стягуються з винного представника за позовом особи, зобов’язаного сплачувати аліменти. Індексацію аліментів, що стягуються за рішенням суду у твердій грошовій сумі, виробляється адміністрацією орг. за місцем утримання аліментів пропорц. збільшення встановленого законом МРОТ. З метою індексації розмір аліментів встановлюється судом у твердій грошовій сумі, соотв. опред. числу МРОТ. У сл. виїзду особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, в іноземне гос-во на ПМП — обличчя вправі укласти угоду про сплату аліментів. При недосягненні угоди зацікавлена обличчя вправі звернутися до суду з вимогою про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі і одноразової виплаті аліментів, або про наданні опр. майна в рахунок аліментів, чи про сплату аліментів іншим чином. Якщо за відсутності угоди про сплату аліментів після встановлення в судовому порядку розміру аліментів змінилося мат. чи сімейний стан однієї зі сторін, суд вправі на вимогу будь-якої зі сторін змінити вуст. розмір аліментів чи звільнити обличчя, зобов’язане сплачувати аліменти, від своїх сплати. Суд вправі врахувати також інший вартий уваги інтерес сторін. Суд вправі відмовити в стягненні аліментів соверш. дееспособному особі, якщо встановлено, що він скоїв стосовно особи, зобов’язаного сплачувати аліменти, умышл. прест. чи сл. невартого поведінки соверш дієздатного обличчя на сім'ї. Аліментні зобов’язання, вуст. угодою про сплату аліментів, припиняються смертю однієї зі сторін, закінченням терміну дії цього угоди, хоч з підстав, передбачених цією угодою. Виплата аліментів, взыск-х до суду. порядку, припиняється: — після досягнення дитиною повноліття чи разі придбання несоверш. дітьми повної дієздатності до ними повноліття; - при усиновленні дитини, утримання кіт. взыскивались аліменти; - при визнання судом відновлення або припинення нуждаемости у допомозі одержувача аліментів; - для вступу непрацездатного потребує допомоги колишнього чоловіка — одержувача аліментів у новий шлюб; - смертю особи, отримує аліменти, або особи, зобов’язаного сплачувати алименты.

48. Захист правий і інтересів дітей, решти без попечпния батьків. Захист правий і інтересів дітей у випадках смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, обмеження в батьківських правах, визнання батьків недієздатними, хвороби батьків, тривалої відсутності батьків, ухиляння батьків від дітей чи то з захисту їх правий і інтересів, зокрема у відмові батьків взяти своїх дітей із воспит., лікувальних учр., учр. соц. захисту населення тощо. аналог. установ, і навіть в ін. випадках відсутності батьківської опіки доручається ООП.

Вони виявляють дітей, решти без піклування батьків, ведуть обліку таких дітей і з конкретних обставин втрати піклування батьків обирають форми устрою дітей, решти без піклування батьків, а також осущ. наступний контролю над умовами її змісту, виховання і освіти. Діяльність ін., крім ОВП, юр. і фіз. осіб із виявлення і влаштуванню дітей, решти без піклування батьків, заборонена. Органи опіки і попеч. явл. ЗМС. Питання організації і діяльності ЗМС про здійсненню опіки і попеч. з дітей, які залишилися без піклування батьків, визначаються зазначеними органами виходячи з статутів муниц. утворень в соотв. на закони суб'єктів РФ, СК, ДК РФ. Пристрій дітей, решти без піклування батьків. Діти, решта без піклування батьків, підлягають передачі виховання до сім'ї (на усиновлення), під опіку (піклування) чи прийомну сім'ю, а при відсутності такої можливості в учр. для дітей — сиріт дітей, решти без піклування батьків, всіх типів. Інші форми устрою дітей, решти без піклування батьків, м.б. перед. законами суб'єктів РФ. При устрої дитини повинні враховуватися його етнічне походження, належність до опр. релігії, і культурі, рідна мова, можливість забезпечення наступності у вихованні й освіті. До устрою дітей виховання до сім'ї чи учр., виконання обов’язків опікуна дітей тимчасово доручається ООП.

49. Усиновлення, удочеріння. Усиновлення чи удочеріння — явл. пріоритетною формою устрою дітей, решти без піклування батьків. Усиновлення допускається щодо несоверш. дітей і лише у інтересах, з урахуванням можливостей забезпечити дітям повноцінний фізичний, психічне, духовне і моральне розвиток. Усиновлення братів і сестер різними особами заборонена, за искл. випадків, коли усиновлення відповідає інтересам дітей. Усиновлення дітей иностр. гражд-ми чи особами без громадянства допуск. лише у сл., а то й можна передати дітей на виховання у сім'ї громадян РФ, постійно прож. на терр. РФ, або на усиновлення родичам дітей незалежно від громадянства і слабким місця жит-ва цих родичів. Діти м.б. передані усиновлення після закінчення 3 міс. від часу надходження даних про таких дітей, у держ. банк даних дітей, решти без піклування батьків Порядок усиновлення: Усиновлення виробляється судом за заявою осіб, бажаючих усиновити дитину. Справи розглядають із обязат. участю самих усиновителів, ОВП, і навіть прокурора. Для встановлення усиновлення необхідне укладення ОВП про обгрунтованість всиновлення і про його відповідність інтересам усыновляемого дитину поруч із зазначенням даних про факті особистого спілкування усиновителів з усыновляемым дитиною. Права й обов’язки усиновителя і усыновленного дитини виникають від часу вступу до чинність закону рішення суду встановити усиновлення дитини. Суд в теч. 3 днів направити виписку направляти до органу ЗАГС за місцем винесення рішення. Усиновлення підлягає держ. рег. гаразд, встановленому для держ. реєстрації актів грн. стану. Неприпустимість посередницької дея-сти з усиновлення дітей. Особи, з правом бути усиновителями: -соверш. особи обоего статі, за искл. осіб, визнаних судом недеесп. чи обмежено дееспос.; Не можуть: — дружини, одна з яких визнав його недеесп. чи обмежено деесп.; осіб, позбавлених у суді батьківських правий чи обмежених судом в батьківських правах; осіб, позбавлених обов’язків опікуна за неналежне виконання покладених нею законом обов’язків; колишніх усиновителів, якщо усиновлення скасовано судом з вини; осіб, котрі за стану здоров’я що неспроможні здійснювати батьківські права; -особи, кіт. на даний момент встановлення усиновлення немає доходу, забезпечує усыновляемому дитині прожиткового мінімуму, встановлений суб'єкт РФ, біля якого мешкають усиновителі (усиновитель); -особи, які мають ПМП, і навіть житлового приміщення, відповідального вуст. санітарним і технічним вимогам; осіб, мають на даний момент встановлення усиновлення судимість за навмисне прест-е проти життя або здоров’я громадян. Особи, не котрі перебувають м/д собою у шлюбі, що неспроможні спільно усиновити однієї й тієї само дитину. За наявності кількох осіб, бажаючих усиновити однієї й тієї само дитину, преимущ. право надається родичам дитину і інтересів усыновляемого дитини. Різниця у віці м/д усиновителем, не які перебувають у шлюбі, і усыновляемым дитиною д.б. щонайменше 16 років. З причин, визнаним судом уваж., різниця у віці м.б. скорочено. При усиновленні дитини вітчимом (мачухою) наявність різниці в в якому віці потрібно. Для усиновлення дитини необхідно згоду його батьків. При усиновленні дитини несоверш. батьків, не дост. віку 16 років, необх. також згоду їхніх батьків чи опікунів, а за її відсутності - згоду ОВП. Згода батьків виражено у відповідній заяві, нотаріально удостоверенном чи завіреній керівником установи, в кіт. перебуває дитина, що залишилося без піклування батьків, або ОВП за місцем виробництва усиновлення дитину чи за місцем проживання батьків, і навіть м.б. виражено у суді виробництві усиновлення. Батьки вправі відкликати дане ними згоду усиновлення дитини до винесення рішення суду про його усиновленні. Батьки можуть дати згоду усиновлення дитини конкретної особи або без вказівки конкретної особи. Згода батьків усиновлення дитини м.б. дано лише після його рождения.

Усиновлення без згоди батьків: — у разі, якщо вони: невідомі чи визнані судом безвісно отсутств.; визнані судом недеесп.; позбавлені судом родить. прав; з причин, визнаним судом неуваж., більше шести міс. не мешкають що з дитиною та ухиляються з його виховання і содержания.

Згода ін. осіб: Для усиновлення дітей, які перебувають під опікою, необх. згоду в письм. форми їх опікунів. Для усиновлення дітей, наход. в ПС, необх. згоду прийомних батьків. Для усиновлення дітей, оставш. без піклування батьків і наход. в воспит., лікувальних учр., учр. соц. захисту населення тощо., необх. згоду керівників даних установ. Суд вправі у сфері дитини винести постанову по його усиновленні і згоди вищевказаних осіб. Згода дитини: Для усиновлення дитини, яке сягнуло віку 10 років, необх. його згоду. Якщо звернення про усиновленні дитина жив у сім'ї усиновителя і вважали його своїм батьком, усиновлення, гаразд искл., м.б. вироблено без отримання згоди усыновляемого дитини. Згода чоловіка: При усиновленні дитини однією з подружжя не потрібна згода ін. чоловіка усиновлення, якщо не усыновляется обома подружжям. Згода непотрібен, якщо дружини припинили сімейні отн., не мешкають спільно понад рік і важливе місце проживання ін. чоловіка невідомо. За всиновленою дитиною зберігаються його ім'я, по батькові та прізвище. На прохання усиновителя усиновленій дитині присвоюються прізвище усиновителя, і навіть зазначений ним ім'я. По батькові усыновленного дитини опр. під назвою усиновителя, якщо усиновитель чоловік, а при усиновленні дитини жінкою — під назвою особи, зазначеного нею ролі батька усыновленного дитини. Якщо прізвища подружжя — усиновителів різні, присвоюється прізвище однієї з них. Зміна ФИО дитини, дост. віку 10 років — лише з їхніми згоди. Задля більшої таємниці усиновлення м.б. змінені дата народження усыновленного дитини, але з більш ніж 3 місяці, і навіть місце народження його, лише за усиновленні дитини до року. На прохання усиновителів суд може затвердити рішення про записи усиновителів у книзі записів народжень як батьків усыновленного ними ребенка.

Правові наслідки усиновлення: 1. Усиновлені діти та їхні потомство стосовно усиновителям та його родичам, а усиновителі та їхні родичі стосовно всиновленою дітям та його нащадку прирівнюються у особистих немайнових і майнові права не та обов’язків до родичів з походження. 2. Усиновлені діти втрачають особисті неимущ. і имущ. правничий та звільняються й від обов’язків стосовно своїх батьків (своїм родичам). 3. При усиновленні дитини однією особою особисті неимущ і имущ. правничий та обязти можуть бути збережені за бажання матері, якщо усиновитель — чоловік, чи за бажання батька, якщо усиновитель — жінка. 4. Якщо хтось із батьків усыновленного дитини помер, то проханні батьків померлого батька (дідусі чи бабусі дитини) м.б. збережені особисті неимущ. і имущ. правничий та обов’язки стосовно родичам померлого батька, якщо постійно цього вимагають інтереси дитини. 5. Про збереження отн. усыновленного дитину поруч із однією з батьків або з родичами померлого батька вказується у вирішенні суду про усиновлення ребенка.

Дитина, має на момент свого усиновлення декларація про пенсію і посібники, належні то зв’язку з смертю батьків, зберігає цього права і їх усиновленні. Таємниця усиновлення — охороняється законом. Судді, винесли рішення про усиновлення дитини, чи должн. особи, осущ. держ. реєстрацію усиновлення, і навіть особи, інакше поінформовані про усиновленні, зобов’язані зберігати таємницю усиновлення ребенка.

50. Опіка і піклування з дітей. Діти, з яких встановлюються опіка чи піклування: з дітей, які залишилися без піклування батьків, з метою її змісту, виховання і освіти, і навіть за захистом їх правий і інтересів; з дітей, не досягнувши віку 14 років; з дітей віком від 14 до 18 років. Опікуни (попечителі) дітей: Опікунами (попечителями) дітей можуть призначатися лише соверш. дієздатні особи. Враховуються моральні й інші особисті якості, здатність його до виконання своїх обов’язків опікуна, отн. між опікуном і дитиною, ставлення до дитини членів сім'ї опікуна, і навіть, якщо може бути, бажання самої дитини. Не м.б. призначено осіб, позбавлені батьківських прав Не призначаються опікунами особи, хворі хронічним алкоголізмом чи наркоманією, особи, відсторонені від продовжувати виконувати обов’язки опікунів, особи, обмежені в батьківських правах, колишні усиновителі, якщо усиновлення скасовано з вини, і навіть особи, які здоров’я що неспроможні осущ-ть обяз-ти виховання дитини. У виховних, лікувальних учр. і учр. соціального захисту населення: Дітям, які є на повному держ. опікуванні опікуни не призначаються. Виконання їх обяз-й доручається адміністрації цих закладів. Тимчасовий приміщення дитини опікуном у таку установа не припиняє прав і обяз-тей опікуна щодо цієї дитини. ОВП осущ. контролю над умовами змісту, виховання і гуманітарної освіти дітей, що у таких учр-х. Права дітей, які перебувають під опікою: -виховання у ній опікуна, турботу зі її боку, спільний із ним проживання; забезпечення ним умов змісту, виховання, освіти, розвитку і повагу їх людської гідності; належні їм аліменти, пенсії, посібники та ін. соціальні виплати; зберігати право власності на житлове приміщення чи права користування ж.п., а за відсутності ж.п. мають право його в соотв. з житловим зак-вом; -захисту від зловживань зі стор. опікуна. -пільги при працевлаштуванні, передбачені зак-вом про працю, після закінчення перебування у воспит. установах. Права і обяз-ти опікуна (попечителя) ребенка: Опекун дитини проти неї і зобов’язаний виховати нащадка, турбуватися про його здоров’я, фіз., псих., духовному і моральному розвитку. Опікун вправі самостійно визначати засоби виховання, з врахуванням думки дитину і рекомендацій ОВП. Опікун з врахуванням думки дитини проти неї вибору образоват. учр. і форми навчання дитини до отримання ним осн. загального освіти і зобов’язаний забезпечити отримання основного загальної освіти. Опікун вправі вимагати у суді повернення дитини, що під опікою, від будь-яких осіб, утримують в собі дитини без законних підстав, у цьому числі від ритму близьких родичів дитини. Опікун немає права перешкоджати спілкуванню дитину поруч із його батьками та ін. близькими родичами, за искл. випадків, коли така спілкування і не відповідає інтересам дитини. Обяз-ти по опіку та попечительству виконуються безоплатно. На утримання дитини опікунові щомісяця виплачуються грошові средства.

51. Освіта приймальні сім'ї. Фостерна родина утворюється виходячи з договори про передачу дитини (дітей) виховання до сім'ї. Договір укладається м/д ОВП та прийомними батьками (подружжям чи окремими громадянами, бажаючими взяти дітей виховання в сім'ю). На виховання в ПС передається дитина (діти), не який сягнув соверш., терміном, предусм. Указ. договором. Договір передачі дитини (дітей) на виховання до сім'ї повинен перед. умови утримання, виховання і освіти дитини (дітей), правничий та обяз-ти прийомних батьків, обяз-ти по відношення до названій сім'ї ОВП, і навіть основи, а наслідки припинення такого договору. Розмір оплати праці прийомних батьків і пільги, перед. ПС залежно кількості узвичаєних виховання, вуст. законами суб'єктів РФ. Договір м.б. розірвано достроково з ініціативи прийомних батьків за наявності ув. причин (хвороби, змін сімейного чи имущ. становища, відсутності порозуміння з дитиною, конфліктних отн. м/д дітьми та інших.), і навіть з ініціативи ОВП у разі виникнення в ПС несприятливих умов змісту, виховання й спеціальної освіти дитини, чи разі повернення дитини батькам, або усиновлення. Прийомними батьками м.б. соверш. особи обоего статі, за искл. осіб, визнаних судом недеесп. чи обмежено деесп.; осіб, позбавлених у суді р.п. чи обмежених судом в р.п.; позбавлених обяз-тей опікуна за неналежне виконання покладених нею законом обов’язків; колишніх усиновителів, якщо усиновлення скасовано судом з вини; осіб, які здоров’я що неспроможні осущ. обов’язки виховання дитини. Названі батьки мають й права і обяз-ми опікуна. На виховання в ПС передається дитина, що залишилося без піклування батьків, зокрема що у восп., лікувальному учр-и, учр-и соц. захисту населення чи ін. Предвар. вибір дитини передачі в ПС осущ. особами, бажаючими сприйняти дитину до сім'ї, по согл. з ОВП. Роз'єднання братів і сестер заборонена, за искл. випадків, коли це відповідає їхньому інтересам. Передача дитини на ПС осущ. з урахуванням її думки. Дитина, дост. віку 10 років, м.б. у ПС лише з його згодою. Дитина, переданий в ПС, зберігає декларація про належні йому аліменти, пенсію, посібники та ін. соц. виплати, і навіть право собс-ти на житлове приміщення чи право користування ж.п.; за відсутності ж.п. проти неї про надання йому ж.п. в соотв. з житловим зак-вом. На зміст кожної дитини ПС щомісяця виплачуються кошти. ОВП зобов’язаний надавати ПС необх. допомогу, сприятиме створенню духовних норм. умов життя і виховання, і навіть вправі осущ. контролю над виконанням покладених на прийомних батьків обяз-тей.

1. Предмет і метод СП. МестоСП у системі галузей права. Предмет СП — це о.о., що виникають із шлюбу, кревного кревності, прийняття дітей виховання до сім'ї. О. о, регульовані СП, поділяються по соц. суті на: особисті немайнові і майнових. Думки учених поділяються те що, що приоритетные-личные, інші - пріоритет — майнові, оскільки більшість отн-й не підвладні правовому регулювання. Більше переконлива, по-моєму, 1-ша, оскільки зв’язку особистого хар-ра породжують имущ. відносини м/д P. S сімейних правовідносин. У ст. 2 СК визначено відносини, регульовані СП. Сімейне зак-во вуст. умови і Порядок шлюбу, припинення шлюби й визнання його недійсним, рег. особисті неимущ. і имущ. отн. між членами сім'ї: подружжям, батьками та дітьми (усиновителями і усиновленими), а випадках в межах, перед. сімейним зак-вом, м/д ін. родичами й іншими особами, і навіть визначає форми і Порядок влаштування у сім'ю дітей, решти без піклування батьків. Метод СП-это сукупність прийомів та способів, з допомогою кіт. норми СП впливають на о.о., що входять до предмет правовим регулюванням. Метод СП є власне дозволительно-императивным. Це виявляється в тому, що у вона найчастіше гос-во надає возм-ть учасникам цьомуx правоотн-й самим вибирати модель своєї поведінки, залишаючи у себе право визначати в императивныхпредписаниях рамки соотв-го поведінки. Осібти методу: юр. рівність учасників цьому. правотн-й (владне підпорядкування одна одній); автономія волі учасників сем-х правотн-й (воля одного не залежить від волі іншого); індивідуальне ситуаційна регулювання (рішення з урахуванням кокр. жизненых обст-в); диспозитивное початок (можливість вибору). Способи регулювання: заборони (прямі й опосередковані), дозволу (прямі й опосередковані), розпорядження до здійснення опред. дій, правилароз’яснення. Місце СП у системі галузей. СП був із ДП (ст. 4 СК). До неурегулированым СК отн-ям застосовуються норми ДК, оскільки це протеворечит суті сімейних отн-й. СК прямо зобов’язує використовувати норми ДК: 198−200,202−205 — позов. давність, при опред. прав подружжя розпоряджатися майном, при опред. прав дитини на майно, при аліментних відносинах, при опред. прав опікунів. СП тісно взаємодіє зі держ. правом. Оскільки цілі й принципи прав. регулювання семотн пов’язані з положеннями КРФ. Гос. регистрация опред.юр. фактів зумовлює необхідність застосування адміністративно-правових норм. Порядок міститься в ФЗ «Про актах гр.сост.». Трудове право визначає МРОТ, нуждаемость, непрацездатність и.тд. Перерахування аліментів виробляються ч/з банківську систему, дея-сть кот. регламент-ся нормами фин.права. Гл.20УКРФ і СП (захист правий і інтересів сім'ї та несоверш). 2. Засн. поняття СП. Правоздатність, дієздатність. Сімейна правоздатність — це здатність гр-на мати особисті неимущ і имущ права, нести обяз-ти. Виникає як і гражд — з рожд. З досягненням опред віку, її V розширюється (возм-ть одружитися, усиновити). Зміст сімейної правоздатності - сукупність правий і обяз-тей, кіт може мати гр-н в соотв із чинним зак-вом. У СК немає окремої розмови, посвящ змісту правоздатності. Перелік П і Про, які входять у її зміст, слід визначати, з змісту сімейного зак-ва. Сімейна дієздатність — здатність гр-на своїми діями отримувати й осущ-ть цьому права, створювати собі цьому обяз-ти, виконувати їх. Сімейна деесп м. б цілковитої й часткової. Повна дієздатність в СП виникає с18-ти років. До 18 років повна деесп виникає за незначного зниження шлюбного віку. Часткова дієздатність виникає до 18 років у випадках, предусмотр задовом, наприклад, з десятьма року, вона дає свою згоду усиновлення. 3. Поняття сімейних правовідносин. P. S СП. Сімейні правовідносини -це го, урег нормами СП, возн з шлюбу, кревності, усиновлення й інший форми уст-ва виховання дітей, решти без піклування батьків. Особливості цьому правоотн-й. 1. Опред-й законом субъектный склад цьому правоотн-й: дружини, колишнє подружжя, батьки, усиновителі, пасербиці, діти, рідних братів та «сестри, дідусі та бабусі, онуки, воспитаники і фактичні вихователі, пасинки, вітчим, мачуха, опекуныны й опікуни, названі батьки його і. 2. Сем правоот-я носять дящийся хар-р. 3. Сем правоотн-я будуються на основі. 4. Вони виникають, ізм, припиняються, на осн юр фактів, предусмотр. Законом: народження, усиновлення, висновок і розірвання шлюби й ін. 5. Зв’язок цьому правоотн-й з: реєстрація шлюбу, народження, усиновлення. Елементи цьому правовідносини — S-ты, об'єкт, зміст, кіт присутні у кожному цьому. правоотн. P. SСП Це учасники правовідносин, власники субъктивных сімейних правий і обязтей. Кожен P. S наділений сімейної правоздатністю, наявність дієздатності не обяз-но. Об'єкти сімейних правотн-й — це дії й передати майно (вибір прізвища, сплата аліментів). Зміст правоотн-й — суб'єктивні правничий та обяз-ти учасників. Види цьому правоотн-й: за змістом — особисті неимущ і имущ. По S-му складу — м/д подружжям, м/д колишніми, м/д батьками та дітьми, м/д ін членами сім'ї, м/д опікунами і підопічними несоверш. дітьми, м/д прийомними батьках й дітьми, м/д прийомними батьках і ОПП.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою