Ринковий фактор. 
Конкурентоспроможність як функція маркетингу

Отже, вже сам по собі ринковий фактор є дієвим засобом, який змушує виробляти товари необхідної на даний момент якості. Але цим не вичерпується роль конкурентного ринку. Він здійснює потужний вплив на (конкретні економічні, організаційно-управлінські та контрольні функції виробників, спрямовані на вирішення проблем якості і конкурентності. Розвиток ринку і підвищення його вимог до товарів, посилення на ньому ролі покупців, зростання ролі науково-технічного чинника — все це змушує удосконалювати форми і методи вирішення проблеми якості і конкурентоздатності, механізм управління якістю.

Перехід України до ринкової економіки породжує необхідність нових підходів до проблеми якості і конкурентності, що вимагають: все більш повного врахування виробниками ринкового фактора; зрушення від адміністративних важелів контролю якості до переважно організаційно-економічних заходів управління якістю; переходу до гнучкої системи стандартизації і сертифікації, яка дозволяє виробникам оперативніше реагувати на мінливі вимоги внутрішнього і зовнішнього ринків до якості товарів; організації роботи з переходу в перспективі до тотального забезпечення якості.

Схематично процес планування і забезпечення рівня якості в ринкових умовах може бути представлений наступним чином: виявлення потреб — визначення головних характеристик продуктів, які визначають їх якість чи ступінь задоволення потреб, — визначення бажаних параметрів — виявлення шляхів досягнення цих характеристик і параметрів. Головні учасники процесу планування якості на перших його етапах — споживачі і служба маркетингу. Процес планування якості має безперервний характер, оскільки постійне оновлення і удосконалення продукції - обов’язкова умова успіху виробника на ринку.

Через свою комплексність і багатогранність якість — це проблема, яка вимагає на рівні промислового підприємства, фірми узгоджених дій всіх підрозділів і служб для прийняття рішень. Узгодженість зусиль — необхідна умова підтримання якості продукції на належному рівні. Щоб ця умова виконувалась у повній мірі, необхідна чітка програма дій, в якій формулюються цілі і завдання, методи і засоби вирішення проблеми якості протягом певного періоду, наводяться розрахунки щодо співвідношення витрати — випуск для визначення економічної ефективності всієї роботи із підтримання якості і встановлення, граничних рівнів пов’язаних з цим витрат як в цілому, так і по окремих видах продуктів. Наявність такої програми дає можливість не тільки мати повне уявлення про стан справ па підприємстві в цілому з вирішенням проблеми якості та окреслити відповідні заходи з її вирішення, а н визначити напрямки дій служб і підрозділів у межах їх функцій, сфер взаємодії, які вимагають об'єднання зусиль.