Телевізійна реклама: види та ефективність

Оглавление Введение 3 Гл. 1 Реклама: поняття і ефективність 5.

1.1. Поняття реклами 5.

1.1.1. Види і функції реклами 6.

1.1.2. Характеристика телевізійної реклами 9.

1.2. Поняття ефективності реклами 11.

1.2.1. Методи оцінки психологічної ефективності 12 Гол. 2 Дослідження телевізійної реклами шоколадного батончика NUTS 16.

2.1. Характеристика шоколадного батончика NUTS та її реклами 16.

2.2. Розробка дослідження ефективності рекламних роликів ШБ NUTS 18 Укладання 26 Список літератури 29.

В Україні країни реклама набуває дедалі більшого значення. Її метою є залучення уваги покупців до фірми, її можливостям і выпускаемым товарам, підкреслюючи їхню високу якість, новизну, надійність, зручність використання коштів і прийнятну цену.

В усьому світі ставлення споживача товарів і послугам ринкових структур надзвичайно важливо. Відомо, що з значній своїй частині суспільства до деяким фірмам зберігається насторожене і навіть відверто негативне ставлення. Тому на згадуваній рекламу затрачуються чималі кошти. Інколи влаштовуються потужні й дорогі кампанії, але ці який завжди приносить очікуваних результатов.

Реклама є складовою формування іміджу фірми. У разі конкуренції недостатньо зробити хороший товар, забезпечити маркетинг, розподілити продукцію, розрекламувати її й продати, Навіть дуже хороша продукт може «шукати покупця», якщо його виробник використовує неефективну рекламу. Поки що існує реклама, проблема її ефективності буде актуальна. Завданням реклами не лише привернути увагу зацікавити споживача, а й спонукати його усвідомлення потреби у даному товарі, тобто. спричинити покупця те щоб підштовхнути його купити цей продукт. Більшість компаній вкладає в рекламу велику частину свого бюджету. Тому проблема оцінки ефективності витрат за рекламу хвилює всіх, хто однак пов’язані з комерційної деятельностью.

Телевізійна реклама одна із найефективніших методів донесення інформації до споживачів. Вона впливає відразу сталася на кілька каналів сприйняття людини: візуальний, слуховий і підсвідомий, що теж немаловажно.

Тому метою роботи є підставою дослідження ефективності телевізійної з прикладу шоколадних батончиків NUTS. Досягнення цього мною були поставлені такі: визначити поняття реклами, її види й функції, дати характеристику телевізійній рекламі, визначити поняття ефективності і методів її оцінки, провести дослідження телевізійної реклами шоколадного батончика NUTS.

Ця курсова робота складається з запровадження, двох глав і заключения.

Перша глава носить теоретичний характер. У ньому розглянуті поняття реклами, її види й функції. Дана характеристика телевізійної реклами, її види, переваги та недоліки. Також представлені поняття ефективності реклами й методи її оценки.

У другій главі описані характеристика шоколадного батончика NUTS і аналіз рекламних роликів. Проведено дослідження психологічної ефективності рекламних роликів NUTSа.

Наприкінці наводяться висновки з всієї работе.

1. Поняття рекламы.

Термін «реклама» походить від латинського «reclamare», що означає відгукуватися, заперечувати, викрикувати, висловлювати невдоволення. На англійській реклама позначається терміном «advertising», що у перекладі означає повідомлення і тлумачиться як залучення уваги споживача до продукту (товару, послузі) і розповсюдження рад, закликів, пропозицій, рекомендацій придбати даний товар чи послугу. Існує велика кількість різних визначень реклами, деякі з них:

1. «Реклама — це вид діяльності або виготовлена результаті продукція, метою якого є реалізація збутових чи інші завдання промислових, сервісних підприємств громадських організацій шляхом поширення оплаченої ними інформації, сформованої в такий спосіб, щоб надати посилене вплив масову чи індивідуальне свідомість, викликаючи задану реакцію обраної споживчої аудиторией"(8 з. 31).

2. «Реклама — платне, односпрямоване і неличное звернення, здійснюване через засоби інформації інші види зв’язку, агітація на користь якогось товару або ж послуги» (9 с.9).

3. «Реклама — це оплачена, неперсоналізована комунікація здійснювана ідентифікованим спонсором і яка використовує кошти масової інформації із єдиною метою схилити чогось аудиторію чи на неї» (10 с.32).

Аналізуючи наведені вище визначення, можна назвати деякі особливості реклами: 1. реклама одночасно сягає значної частини споживачів і щодо дёшева однієї клієнта; 2. реклама публічна й це, що товар перевірений, яке придбання не зустріне осуду з боку суспільства; 3. реклама дозволяє багаторазово повторювати звернення; 4. реклама виразна, оскільки впливає на органи почуттів человека.

Також поруч із особливостями, які може бути перевагами, у реклами є недоліки: 1. реклама безособова і вимагає відповідної реакції; 2. вартість рекламної кампанії у сукупності може спричинити бути досить високою; 3. реклама менш переконлива, ніж живої продавец.

Реклама — це дуже тонкий ринковий інструмент. У разі розвиненого ринку, коли присутній висока конкуренція, й у продавець прагне максимально, задовольнити потреби покупця, реклама може бути вирішальний чинник конкурентної боротьби, тобто. реклама служить у тому, щоб оповістити в різний спосіб то товарах чи послугах та його споживчих властивості. Реклама необов’язково нав’язує товар покупцю. Інколи вона просто примушує згадати конкретну марку чи назва товару в останній момент вибору. На початку споживач вирішує із чого вибирати, а потім уже потім яку марку віддавати перевагу, з урахуванням свого уявлень про нього, стереотипу чи сформованого образа.

1.1.1. Види і функції рекламы.

Цілі рекламну діяльність мають бути встановлено, виражені кількісно і визначено термінами, що дозволить контролювати ефективність рекламних мероприятий.

Існує три виду реклами, які щонайтісніше пов’язані з цілями її создания:

1.Имидж — реклама.

Здебільшого, це реклама зі створення сприятливого образу (іміджу) фірми чи товару. Її основна роль — ознайомити потенційних покупців чи користувачів з продукцією (послугою), з призначенням продукції, її характеристиками, ні з напрямами діяльності, з тими перевагами, які одержує покупець, звертаючись до виробника. Друга роль — створити сприятливе враження саме про даному товарі чи фирме.

Імідж — реклама, зазвичай, діє ширше інших напрямів реклами. Вона спрямована як на безпосередніх покупців, а й у ширші верстви населення у тому, щоб за розширенні переліку продукції і на сфери діяльності фірма чи товар вже викликали позитивні емоції в покупателей.

Для имидж-рекламы найефективніші кошти реклами, такі как:

. рекламні ролики по телебаченню, які классифицируются:

1) по продолжительности:

— блиц-ролик. Це ролик тривалістю 5−15 сек., у ньому показується логотип компанії, образ, слоган і зображення товарного знака.

— розгорнутий ролик. Цей ролик тривалістю 30−60 сік., у ньому є сюжет. Цей ролик найбільш эффективный.

2) характером надання информации:

— інформаційні ролики, супроводжуваних дикторським текстом;

— видові ролики, які демонструють образ споживача, типові умови споживання товара;

— чувственно-сентиментальные. У цих роликах немає сюжету, наголошується на відчуттях потребителя;

— атракціонні. У цих роликах присутній гумор, вони засновані на несподіваному збігу обстоятельств.

. рекламні щиты;

. реклама на транспорте;

. реклама в популярних газетах і журналах;

. що у благодійних акциях.

Зазвичай, у російській рекламної практиці имидж-рекламу можуть дозволити собі фірми зі сталими позиціями над ринком, отже, і з стійкими доходами. Це переважно, стосується фірм, котрі займаються виробництвом чи реалізацією товарів. Інша залежить від сфері послуг, особливо фінансових. З имидж-рекламы починають своєї діяльності банки і інвестиційні фонди, оскільки без певного іміджу, і довіри клієнтів вони зможуть домогтися якихось суттєвих успехов.

2. Котра Стимулює реклама.

Ця реклама спрямована, переважно, чи потреб покупців. Її спрямованість обмежена, повинна бути адресована користувачам чи покупцям продукції. У цьому неминуче звернення до більшою аудиторії покупців чи користувачів. Це найбільш поширений вид реклами. У ньому важливо наголосити основні переваги продукції і на послуги, їх позитивні властивості проти аналогічними товарами.

Основне завдання стимулюючої реклами — стимулювати потреба у придбанні товару чи експлуатації, запропонованої услуги.

Котра Стимулює реклама є частиною имидж-рекламы.

Найбільш ефективні засоби реклама:

. актуальна в газетах і журналах;

. пряма поштова рассылка;

. реклама на радио;

. що у выставках;

. телереклама (ефективна, але вона висока стоимость).

Хороші рекламні оголошення, яка є основою стимулюючої реклами, ставляться до тих сферам, де є серйозніша конкуренція товарів та послуг чи вартість товару настільки висока, що боротьба за покупця йде рівні його переконання, а чи не простого інформування. Тому перед проведенням рекламних заходів обов’язково слід звернути увагу до стан справ цьому ринку: що стоїть конкуренція, тим паче продуманими мали бути зацікавленими рекламні тексти й рекламна кампанія целом.

3. Реклама стабільності. Ця реклама спрямовано інформування покупців і їхніх партнерів про стабільності в результатах роботи фірми, про її усталеному становищі на рынке.

Завдання даної рекламы:

1) спонукання у споживача звернутися до цієї фирме;

2) прагнення зробити даного споживача постійним покупцем певного товару, постійним клієнтом фирмы;

3) формування в інших фірм образу надійного партнера.

Ця реклама використовується при налагодженому збуті товарів та послуг і за повному «портфелі замовлення». Навіть коли фірма і продукція, що вона виробляє, користуються попитом над ринком, цих результатів потрібен час від часу закріплювати рекламой.

Найбільш ефективні засоби рекламы:

. прихована реклама як статей про діяльність і товарах;

. що у выставках;

. пряма поштова розсилання постійним партнерам проспекту про річний деятельности.

У реклами безліч застосувань. Її використовують із формування довгострокового образу організації (престижна реклама), для довгострокового виділення конкретного марочного товару (реклама марки), для поширення інформації щодо продажу, послузі чи подію (рубричная реклама), для оголошення розпродаж по зниженим цінами (реклама розпродажів), й у відстоювання конкретної ідеї (разъяснительнопропагандистська реклама).

До рекламі можна віднести будь-який спосіб агітації, інформації, переконань, виставкові заходи, комерційні семінари, упаковку, друковану продукцію (проспекти, каталоги, плакати тощо.), поширення сувенірів й інші засоби стимулювання торгової деятельности.

Функції реклами визначаються її цілями і завданнями. — Економічна (збутова). Вміла реклама стимулює збут товару і сприяє зростання прибутку. — Інформаційно-просвітницька. Реклама інформує покупців товари і послугах. — Соціальна (культурна) Реклама сприяє зміцненню певних естетичних норм. — Интеграционно-организаторская. Реклама сприяє організації життя у певних сферах. — Контролююча. Контролює процеси створення переваг груп споживачів товарів різного ассортимента.

Реклама — одне із способів просування товару ринку. Вона існує через те, щоб привернути увагу до товару чи послузі стільки споживачів, скільки потрібно, щоб ця товар чи цю послугу було вигідно виробляти. Реклама можна буде тоді, коли її у з лишком окупаються, тобто. коли він ефективна. Є багато коштів поширення реклами, але найефективніший це телевидение.

1.1.2. Характеристика телевізійної рекламы.

Телебачення — саме різнобічніша з рекламних коштів. Він дає можливість спричинити свідомість і підсвідомість потенційних покупців найбільшою кількістю способів: поєднання звуків і зорових впливів і величезний порівняно іншими рекламними засобами, аудиторія, дедалі більша під час демонстрації телесериалов.

Подібно іншим засобам поширення інформації, телебачення надає рекламодавцю унікальні можливості планування і втілення у життя ефективної рекламної стратегії. Миттєвість передачі дозволяє рекламодавцю точно контролювати, оскільки саме отримають його звернення — непросто як і день тижня, а який одна година й яку хвилину його побачать і почують. І це дає вибрати конкретну аудиторію (домогосподарки, діти, любителі спорту т. д.).

У порівняні з інші види реклами телебачення має — чи може мати — більш особистісний характері і має можливість наочно продемонструвати рекламовані товары.

Завдяки зображенню, звуку, руху і кольору телебачення забезпечує високий рівень залучення глядачів у що відбувається на екрані. Величезний обсяг демографічних даних про телевізійних аудиторіях дозволяє більш чітко планувати і стратегію реклами, й розміри витрат. Телебачення — засіб реклами підвищеного охоплення, що досягає представників усіх сегментів населення. У цьому охоплення забезпечується нас дуже швидко завдяки з того що телебачення щодня збирає величезні аудиторії. З іншого боку, воно забезпечує можливість високої частотності впливу реклами. Люди проводять за переглядом телепередач дуже багато часу, що цілком може розпочати контакти з у тому ж зверненням кілька разів на протягом тижня. Зростанню частотності сприяє та глядачів до денним серіалам і популярним шоу «пікового» часу. Телебачення рентабельно. Попри високі загальні витрати, його великі аудиторії дають у результаті порівняно невисокий показник вартістю розрахунку тисячу зрителей.

Телевізійна реклама корисна переважно тим, хто хоче створити своєї фірмі чи його продукту якнайширшу популярність. Вона хороша тим, хто не хоче, щоб рекламований товар або послуга автоматично пов’язувалися безпосередньо з ім'ям рекламодавця. Послуги телевізійної реклами незамінні для фірм, які хочуть у стислі терміни наситити масовий ринок нової маркою продукта.

Телереклама можна використовувати компаніями, які, навіть займаючись масовим обслуговуванням, намагаються створити собі престиж. Сам факт появи реклами на ТБ говорить про спроможності, і після десятка прогонів в ефірі може прогнозувати зростання репутації, поваги клієнтів, нехай і настільки многочисленных.

Але є низку обмежень і повним вад телевізійної реклами. Тривалість життя є її вбирається у тривалості передачі. Якщо телевізійної оголошення передається тоді, коли аудиторія невелика, то тут для більшості інших потенційних споживачів воно виявляється назавжди втраченим. Оголошення віщальної реклами мимохіть вже з самої своїй — природі, бо, що глядачі, включивши телевізор, часто одночасно займаються іншими справами, нерідко знижує ефективність рекламного звернення. Також стислість телевізійної реклами це не дає можливості детально описувати позитивні властивості товарів хороших і не дозволяє запропонувати глядачам весь асортимент товарів. Створення такої реклами вимагає великої майстерності, знань, творчі здібності, а також засобів, що є головна причина ограничения.

Але це обмеження зовсім необов’язково підривають ефективність окремих телевізійних оголошень, швидше свідчить про недолік можливості задовольнити весь потенційний попит на рекламні услуги.

Серед поширених видів телевізійної реклами можна выделить:

. телевізійні рекламні ролики;

. рекламні оголошення, рекламні телерепортажі і телепередачи;

. рекламні заставки на перервах між передачами; Телеролики — це рекламні відеоролики тривалістю від кількох основних секунд до 2−3 хвилин, демонстровані з питань телебачення. Найчастіше такі програми можна включати у різні популярні мистецькі організації і публіцистичні передачі й програми. Телеобъявления — рекламна інформація, читаемая диктором. Рекламні телепередачі можуть становити найрізноманітніші програми: шоу, вікторини, репортажі, інтерв'ю, у процесі яких активно рекламуються ті чи інші товари або ж послуги, що міститимуться на телеекрані у процесі телепередач. Телезаставки — які транслюються у супроводі дикторського тексту та легкої музики різні нерухомі мальовані чи фотографічні рекламні сюжети, якими заповнюють паузи між різними телепередачами, чи якісь елементи фірмової символики.

1.2. Поняття ефективності рекламы.

Практично, кожна компанія вкладає в рекламу більшу частину бюджету, тому їх не сильно турбує проблема оцінки ефективності витрат за рекламу.

Нерідко дослідникам можна почути вимоги виміряти пряме вплив конкретної реклами на продажу. Наприклад: «Скільки людей вирушає до магазин за моїм товаром, побачивши його ролик на екрані телевізора?» Проте це завдання на момент практично немає ніякого рішення, оскільки реакція аудиторії реклами відстрочено. Купівля товару в вона найчастіше відбувається згодом після контакту цільової аудиторії з рекламою. І протягом цього часу на покупця впливає багато чинників як зміцнювальних, і котрі підривають ефект рекламы.

Ефективність реклами є важливою умовою правильного використання праці та коштів, витрачених реклами. Під нею розуміють здатність впливати на аудиторію у бік заданому виробником. Ефективність рекламних коштів характеризується числом охоплення споживачів, яскравістю і глибиною враження, що ці кошти залишають у пам’яті людини, ступенем залучення внимания.

Розрізняють економічну психологічну эффективность.

Економічна ефективність реклами — це економічний результат, отриманий застосування рекламного кошти (або організації рекламної кампанії. що виражається у збільшенні прибутків і зниженні витрат на рекламу.(5 з. 332).

Вона визначається рентабельністю по формуле.

P= П / U * 100%,.

Де P — рентабельність рекламування товару, П — прибуток, отримана від рекламування товару, U — видатки рекламу даного товара.

Психологічна ефективність — ступінь впливу реклами на людини, тобто. це реклама, що залучає увагу, цікавий, переконує споживача у необхідності купити товар і підштовхує до купівлі. Вона пов’язані з впливом реклами на свідомість і поведінку людей. З цього точки зору ефект реклами вважатимуться досягнутим, коли їй вдалося залучити увагу потенційного споживача, актуалізувати потреба, порушити інтерес, створити сприятливий образ товару, навіяти довіру, впровадити у пам’ять комерційні аргументи, створити стійкі ассоциации.

Більшість російської реклами інтенсивно використовує емоційні впливу. І тут об'єктивної логіці протиставляється вигадка, ілюзійний світ. Специфіка реклами полягає у її здібності впливати не лише з ставлення людини до світу та інших людям, до себе. «Відповідно до наукових досліджень, закріплення зорового образу пам’яті може посилюватися за умов психологічної ідентифікації глядача з рекламним персонажем: якщо персонаж чимось схожий на глядача, він стає ближче, і викликає сильніші емоції.» (13 с.23).

1.2.1. Методи оцінки психологічної эффективности.

Економічна та психологічна ефективності тісно взаємопов'язані між собою. Але критерії ці два види ефективності, природно, різні - в першому випадку це обсяг продажу, у другому — психологічні особливості сприйняття реклами її адресатом. Обидва ці поняття дуже важливі під час створення ефективної реклами, але головну роль все-таки грає психологічне вплив. Навіть якщо його виробник нічого очікувати шкодувати коштів реклами, це отже, що стимулюватиме покупця у властивому направлении.

Психологічний ефект реклами то, можливо заміряний з допомогою низки показників, такі, як охоплення аудиторії, запам’ятовування й розуміння рекламного повідомлення, оцінка реклами й другие.

1. Охоплення рекламної аудиторії - на цю кількість людей, бачили, чули чи читали рекламне повідомлення за певний період. Наприклад, якщо телевізійна реклама товару тривала місяці, охоплення аудиторії - на цю кількість глядачів, побачили ролик хоча колись в протягом цього периода.

2. Залежно вибраного методу можливо вимір чисельності реальної аудиторії рекламного повідомлення. Проте саме собою що відбувся контакт аудиторії з повідомленням ще гарантує, що було помічено й відклалося у пам’яті. Тож потрібно вимір рівня запам’ятовування реклами — наскільки реклама зуміла привернути увагу цільової аудитории.

Розрізняють три виду вспоминания:

1) спонтанне згадування, коли респондент згадує, що рекламу на згадку категорії товара;

2) згадування за поданням, коли реклама згадується по тому, якою була вимовлена чи показано рекламируемая марка;

3) за змістом, коли реклама згадується після переказу содержания.

Сума трьох показників становить підсумкову цифру (кількість людина чи частку цільової групи), які, однак згадали рекламне повідомлення. У цьому має значення, як співвідносяться між всі три показника. Що рівень спонтанного згадування, тим успішніше була рекламна кампания.

3. Характеристики розуміння реклами показують, як було зазначено розшифровано аудиторією зміст повідомлення; якою була зрозуміла загальна тема повідомлення, наскільки аудиторія поінформована про особливості товару, у якій ступеня вона у його перевагу над конкурентами, які деталі рекламного повідомлення виявилися найбільш запам’ятовуються. Запам’ятовування деталей реклами, з одного боку, дає можливість оцінити ефективність використаної форми повідомлення й силу асоціацій, викликаних рекламними образами, і з з іншого боку, дозволяє переконатися, що правильно ототожнюється з товаром. Багато хто певний що відбулося контакту з рекламою, що неспроможні пригадати жодної деталі з баченого чи чутого повідомлення. Причина — в тому, що запоминаемость реклами залежить тільки від якості виконання й частоти пред’явлення, а й від психологічних характеристик споживача. Найчастіше запоминаемость змісту навіть найбільш «нав'язливою» реклами найвідоміших марок має чітко виражений межа. З іншого боку, значної частини аудиторії плутають рекламу конкуруючих марок, має подібний сюжет, слоган чи форму исполнения.

4. Оцінка реклами показує загальне ставлення аудиторії до неї, і навіть дає змоги виявити найвдаліші і невдалі елементи змісту, форми чи засоби передачі. Ступінь довіри до реклами показує рівень переконливості інформації. Під час вивчення іміджу реклами, образу товару і споживача стає можливим аналіз асоціативних зв’язків, порушених повідомленням, перевірка, наскільки створений рекламою ідеальний образ споживача товару відповідає уявленням потенційного споживача про себе.

В який можна виміряти перелічені показатели?

Найчастіше за соціології і маркетингу йдуть на цього методи спостереження, експерименту, і опроса.

Метод спостереження застосовується для дослідження на споживачів окремих рекламних коштів. Цей метод носить пасивний характер, оскільки спостерігач у своїй неможливо впливає на покупця, а, навпаки, веде ретельні спостереження непомітно йому. По заздалегідь розробленої схемою спостерігач реєструє отримані дані, які потім всебічно анализируются.

Метод спостереження дозволяє оцінювати психологічне вплив реклами у природних умовах, у найближчому спілкуванні споживача з певним рекламним засобом. З використанням цього переважають у всіх випадках необхідно дотримуватися низки умов: спостереження має вестися в будні дні, не відмінні підвищеної інтенсивністю потоків покупців (бажано у середині тижня); тривалість спостережень залежить від характеру кошти реклами, дієвість якого доведеться установить.

Поруч із методом спостереження широко застосовується метод експерименту. Цей метод носить активний характер. Вивчення психологічного впливу реклами відбувається за умов, штучно створених експериментатором. Якщо за спостереженні лише фіксують, як споживач належить, наприклад, до визначеної викладки товарів, то експериментатор може переставити товари, та був стежити зміною реакції покупателей.

Так само експериментатор може створювати найрізноманітніші комбінації рекламних засобів і шляхом порівняння реакції покупців вибрати їх найбільш удачную.

Метод опитування також належить до активним методам визначення психологічного впливу реклами. Цей метод трудомісткий, але набагато достовірніша інших, оскільки дає змоги виявити безпосередньо в покупця його ставлення як до рекламному засобу загалом, до окремим складовим елементам цього кошти. Використовуючи метод опитування, можна оцінити вплив рекламного вартість покупців і час виявляють, які елементи його оформлення привертають до собі найбільша увага і від запоминаются.

Шляхом опитування можна встановити, яке рекламне засіб (плакат, рекламний фільм, оголошення, викладка товарів) надає найбільший вплив на покупця на придбання визначеного ним товара.

Опитування використовують як в якісних (фокус-групи), і у кількісних варіантах (стандартизованные інтерв'ю чи анкетирование).

Відомості про ефективності психологічного впливу реклами дозволяють прогнозувати її действенность.

Висновки на чолі 1.

«Реклама — це вид діяльності або виготовлена результаті продукція, метою якого є реалізація збутових чи інші завдання промислових, сервісних підприємств громадських організацій шляхом поширення оплаченої ними інформації, сформованої в такий спосіб, щоб надати посилене вплив масову чи індивідуальне свідомість, викликаючи задану реакцію обраної споживчої аудиторией».

У реклами є свої особливості і недостатки.

Існує три виду реклами, які щонайтісніше пов’язані з цілями її створення: імідж — реклама, котра стимулює реклама, реклама стабильности.

Функції реклами визначаються її цілями і завданнями. Існують такі функції як: економічна, інформаційно-просвітницька, соціальна (культурна), интеграционно-организаторская, контролирующая.

Однією з найбільш ефективних коштів реклами є телебачення. Завдяки зображенню, звуку, руху і кольору, телебачення забезпечує високий рівень залучення глядачів у що відбувається на екрані. Телевізійна реклама має плюси та «мінуси. Серед поширених видів телевізійної реклами можна выделить:

. телевізійні рекламні ролики;

. рекламні оголошення, рекламні телерепортажі і телепередачи;

. рекламні заставки на перервах між передачами.

Практично, кожна компанія вкладає в рекламу більшу частину бюджету, тому їх дуже турбує проблема оцінки ефективності витрат за рекламу. Ефективність реклами є важливою умовою правильного використання праці та коштів, витрачених реклами. Під нею розуміють здатність впливати на аудиторію у бік заданому виробником. Ефективність рекламних коштів характеризується числом охоплення споживачів, яскравістю і глибиною враження, що ці кошти залишають у пам’яті людини, ступенем залучення внимания.

Розрізняють економічну психологічну эффективность.

Економічна ефективність реклами — це економічний результат, отриманий застосування рекламного кошти (або організації рекламної кампанії. що виражається у збільшенні прибутків і зниженні витрат на рекламу. Вона визначається рентабельністю по формуле.

P= П / U * 100%,.

Де P — рентабельність рекламування товару, П — прибуток, отримана від рекламування товару, U — видатки рекламу даного товара.

Психологічна ефективність — ступінь впливу реклами на людини, тобто. це реклама, що залучає увагу, цікавий, переконує споживача у необхідності купити товар і підштовхує до купівлі. Вона пов’язані з впливом реклами на свідомість і поведінку людей. Ця ефективність оцінюється методами спостереження, експерименту, і опроса.

2.1. Характеристика шоколадного батончика NUTS та її рекламы.

У 1990;х років російський ринок заполонили імпортні шоколадні батончики, приміром, такі як SNIKERS і MARS. Трохи згодом з прилавків магазинів з’явилася новинка від NESTLE, що цілком могла б претендувати на лідируючу позицію з продажу. Йдеться шоколадному батончике NUTS — це «цілісні лісові горіхи і нуга, покриті молочним шоколадом». Його яскравожовта обгортка із червоною написом сильно виділялася і натомість інших, що відразу ж потрапляє привернула увагу покупця. На упаковці перебуває зображення лісових горіхів, що є унікальним товарним пропозицією, і девіз: «Заряди мозги!».

Аналізуючи упаковку ШБ NUTS, можна сказати, що ж жовтий колір «налаштовує на комунікабельність. Цей колір допомагає надати врівноваженість разгулявшимся емоціям, розраховувати на внутрішній спокій, вгамувати хвилювання. З іншого боку, ж жовтий колір здатний «наділити» предмет інтелектом. А червоний — налаштовує на рішучість, і може викликати в людини туга здійснити чи іншого поступок"(14 з. 29), і, стосовно нашої темі - купити NUTS.

Згодом після появи NUTSа в українських магазинах, на телеекранах з’явилася реклама цього шоколадного батончика. Вона транслювалася, приблизно, щогодини із таких каналам, як ТВ2, ГРТ, Росія. Фірма-виробник використовувала атракціонні розгорнуті ролики тривалістю від 30 до 60 секунд, де є сюжет і гумор. Гумор завжди пов’язані з позитивними емоціями, він ставить рекламу легкої, зрозумілою і що запам’ятовується. Та заодно завжди є велика небезпека, що телеглядач запам’ятає лише смішну бік, а зміст — пройде повз. Про всіх рекламних роликах присутні образы: NUTS і Мозок. Головною ідеєю рекламних роликів ШБ NUTS і те, що NUTS завжди у будь-який ситуації допоможе Мозку. Насправді лісові горіхи містять вітамін Є, який корисний для мозку і сприяє розумової работе.

Зараз компанія NESTLE використовує стимулюючу рекламу, яка спрямовано стимулювання потреб потенційних покупців. У ньому підкреслюються основні переваги продукту, його позитивні властивості проти іншими аналогічними шоколадними батончиками.

2.2. Дослідження ефективності рекламних роликів ШБ NUTS.

Програма дослідження, у фокус-группе по теме:

«Ефективність рекламних роликів шоколадного батончика NUTS».

Цель: визначити, ефективні чи рекламні ролики шоколадного батончика NUTS.

Задачи:

1. Виявити, чи здатні покупці дізнатися ШБ NUTS та її рекламні ролики.

2. Визначити знання рекламних роликів шоколадного батончика NUTS.

3. Визначити, наскільки реклама понятна.

4. Виявити ставлення покупця до реклами і наодинці продукту.

5. Визначити, вплив рекламних роликів на потребителя.

Ход исследования:

.Этап № 1 Вступні питання, що підбивають до цієї теме.

Респондентам пропонується вирішити ряд вопросов.

1. Які асоціації викликає в вас слово «NUTS»?

2. Купуєте ви ШБ NUTS?

3. Як багато дізналися звідси продукте?

4. Вплинула чи реклама вплинув на вибір для придбання ШБ?

Этап № 2 Виявлення впізнаваності ШБ NUTS та її рекламних роликов Испытуемым пропонуються такі ключові фрази з рекламних роликов:

!. «З'їв і порядок!».

2. «Замішаний і завернут!».

3. «Заряди мізки, якщо вони есть!».

4. «Не гальмуй — сникерсни!».

5. «Ніхто не дбатиме про вашому мозку лучше…».

6. «…тим, хто справді крутий.» Із запропонованих фраз вони мають вибрати, з їхньої погляд, відповідні рекламних роликах NUTS. Також учасникам групи пропонуються розрізані шоколадні батончики, містять орехи.

1. SNIKERS.

2. NUTS.

3. PICNIC.

4. ШОК За змістом батончиків учасники повинні визначити NUTS і юридично обгрунтувати свій выбор.

Этап № 3. Тестування рекламних роликів ШБ NUTS.

Затем піддослідним пропонують пригадати рекламні ролики шоколадного батончика NUTS. За необхідності робляться підказки. По роликам задаються такі вопросы:

1) Що запам’яталося в роликах?

2) У чому незвичайність даних роликов?

3) Зрозуміла основна идея?

4) Чи відповідають ролики рекламованого продукту?

5) Що вам подобається, не подобається у цих роликах?

6) На кого орієнтована ця реклама?

Выборка: 7 студентів III курсу: 3 чоловік., 4 жен.

Метод дослідження: фокусгруппа.

Результати исследования.

Автором провели дослідження, мета якого — визначити ефективність рекламних роликів шоколадного батончика NUTS. Для розкриття цього було проведено фокус-группа, у якій взяли участь 7 студентів III курсу МФУ ТГУ.

На початку респондентам пропонувалося вирішити ряд вступних питань, аби з’ясувати контакт і підвести їх до теми. Відповідаючи на запитання, «Які асоціації викликає в вас слово „NUTS“?» респонденти відповіли наступним образом:

. Горіх — 6 чел.

. Шоколад — 4 чел.

. Бєлка — 4 чел.

. Мозок — лише 2 чол. Наступного питання, «Купуєте ви ШБ NUTS?» позитивно відповіли 5 чол. Один респондент відповів, що його постійно пригощають NUTSом і їй не дуже подобається. На 3 питання, «Як багато дізналися про цей продукт?» 5 людина опитуваних відповіли — із реклами, інші ж 2 — побачили їх у магазині. На останнє запитання, «Вплинула чи реклама вплинув на вибір?» 6 людина відповіли — немає, 1 людина чітко висловився, що да.

Наступний блок питань допоміг виявити впізнаваність ШБ NUTS та її рекламних роликів. Із перелічених на аркушику слоганів, респондентам потрібно було виділити ті, які відповідають ШБ NUTS.

!. «З'їв і порядок!».

2. «Замішаний і завернут!».

3. «Заряди мізки, якщо вони есть!».

4. «Не гальмуй — сникерсни!».

5. «Ніхто не дбатиме про вашому мозку лучше…».

6. «…тим, хто справді крут.».

Результати тестування такі: 5 людина вибрали «Заряди мізки, якщо вони є!» і «Ніхто не дбатиме про вашому мозку лучше…"1 людина — лише «Заряди мізки, якщо що є!» і одну людина — лише «Ніхто не дбатиме про вашому мозку лучше…».

Потім респондентам запропонували продегустувати шоколадні батончики. Їм було визначити до душі який із них NUTS.

Всі учасники правильно визначили його за цельному лісовому горіху, а 2 учасника ще у нуге.

З вище наведеного можна робити висновків, респонденти легко можуть відрізнити рекламу і саме ШБ NUTS з інших йому подобных.

Третій етап дослідження був у тестуванні рекламних роликів шоколадного батончика.

Піддослідним запропонували згадати рекламні ролики ШБ NUTS. Спочатку учасники змогли назвати в усіх ролики, але велику частина їх. Але після невеликих підказок респонденти змогли згадати все ролики. Частіше інших названі такі: 1. Черга з білок, які принесли NUTSу цілісні лісові горіхи. Але одне білка принесла розламаний горіх, і NUTS так само його. Цей ролик згадали самостійно 6 людина. 2. Дівчина біжить — спізнюється побачення. Та в неї постійно прокручується у мозку, що вона встигає, що це не є вперше, що делать?

Дівчина бачить, що за дорогу варто її хлопець, які вже втомився чекати, і збирається відмежовуватися. Тоді вона дістає NUTS відкушує його й побачив на думку спадає ідея! Цей ролик самостійно згадали 4 респондента. 3. Сидить Мозок, а біля нього крутиться хлопець, посипаючи пудрою. Однак вдається NUTS і обтрушує Мозга. 4. Після бурхливої вечірки прокидається Мозок, він оглядається і неспроможна зрозуміти, де зараз його. Тут приходить NUTS у відповідь, що він вдома. 5. Мозок робив уроки і заснув за одним столом. Прийшов NUTS і згасив світло, Ці 3 ролика згадали по 3 человека.

Потому, як респонденти згадали все ролики, було поставлене таке низка запитань, щоб визначити знання учасниками реклами NUTS і рівень зрозумілості даної рекламы.

В.1. «Що запам’яталося в роликах?» Відповіді це питання вказують, що запам’ятовується глядачеві із реклами, що саме привабило його внимание.

«Образ Мозга» — 7 чел.

«Образ NUTS» — 5 чел.

«Горіхи» (цілісні лісові) -6 чел.

«Гумор" — 4 чел.

«Жовта футболка NUTSа» — 2 чел.

В.2. «У чому незвичайність даних роликів?» Відповіді це питання показують оригінальність роликів, що сприяє запоминаемости. Саме це питання відповіді були такі: гумор — 3 чол., ролики — серії одного серіалу — 2чел., в образі Мозга і NUTSа — 2 чол. За отриманими результатам можна дійти невтішного висновку, що гумор значно впливає на запоминаемость рекламних роликів. Також запоминаемости сприяють повторювані образи і в ідеї, що є у кожному ролике.

В.3. «Зрозуміла основна ідея?» Відповіді цього питання свідчать, зрозуміла чи ідея роликів потребителям.

Усі опитувані відповіли — так, лісові горіхи дуже корисні мозку, причому ця корисність поєднується з чимось приємним смаком. Саме це хотів сказати виробник нашого досліджуваного продукта.

В.4. «Чи відповідають ролики рекламованого продукту?» Дані, отримані у відповідях це питання, свідчить про правдоподібності реклами. П’ять респондентів відповіли, що продукт цілком відповідає рекламі. Дві музичні людини з присутністю суцільних лісових горіхів в батончике, але засумнівалися у тому корисності для мозку. Можливо, фірми-виробника необхідно включити в рекламну кампанію інформаційні ролики, у яких буде приведено аргументи корисність лісових орехов.

В.5. «Що вам подобається, не подобається у цих роликах?» Відповіді це питання показують ставлення споживача до реклами NUTS. Шість опитуваних відповіли, що подобається простота, гумор, серійність цих роликів і те, що вони короткі за тривалістю. Один респондент відповів, що він взагалі належить до реклами негативно, але це хоч не дратує. Це засвідчує тому, що це реклама цікава глядачеві й не викликає негативної реакции.

В.6.На кого орієнтована ця реклама? Відповіді свідчать, чи усвідомлюють респонденти, ким розрахована дана реклама. Усі опитувані вважають, що розрахована на молодь, особливо у учнівську частина, тобто. ними самих.

Висновки проведення фокус — групи з темі: «Ефективність рекламних роликів шоколадного батончика NUTS».

У першому етапі проведення фокус-групи було точно, що з присутніх семи учасників п’ять, купують ШБ NUTS, хоча й постійно. При дегустації визначеного продукту було встановлено, що ШБ NUTS подобається всім респондентам. Чому ж Україні два респондента не купують NUTS? Їх дії були обгрунтовані небажанням підтримувати іноземні транс — національні компанії, і навіть тим, що є такі батончики, як, наприклад, SNIKERS, які мають вагу більше, а ціна як в NUTS.

Можна дійти невтішного висновку, що більшість респондентів дізналися про продукті із реклами, інші ж побачили його за прилавках магазинів. При аналізі відповідей респондентів про який вплив реклами вплинув на вибір шоколадного батончика лише одна людина чітко висловився, що вплинула її вибір при купівлі шоколадного батончика. Троє чоловік висловилися на користь реклами, тобто. вона аж ніяк вплинула вибір продукту, обґрунтувавши це тим, що купили батончик доти, як побачили рекламу, чи його почастували. І це відповіді інших трьох учасників викликають неоднозначну оцінку. Відповідаючи на запитання «Вплинула чи реклама вплинув на вибір для придбання ШБ?» вони відповіли — немає, але доти стверджували, про що дізнаються про продукті з TV реклами, а NUTS купили з цікавості. Із цього можна дійти невтішного висновку, що вони, самі того і не підозрюючи, потрапили під агресивний вплив рекламы.

Через війну тестування продукту було встановлено, що респонденти з легкістю до душі і вид можуть дізнатися шоколадний батончик NUTS серед інших подібних. Основний чинник, сприяє цьому — цілісний лісової орех.

Коли учасникам запропонували згадати всі відомі їм рекламні ролики ШБ NUTS, самостійно вони їх основну частину, а далі при допомоги підказок змогли згадати все. Найбільш знаним виявився ролик «Черга з білок», його згадали 6 людина. Аналізуючи матеріали тестування рекламних роликів, можна дійти невтішного висновку, що вони легкі для запам’ятовування завдяки їхній простоті, гумору ідеї, що проходить крізь все ролики досліджуваного батончика. Респонденти запам’ятали переважно образи Мозку, NUTSа, горіхи і гумор. У цьому полягає незвичайність даних роликів. Про зв’язок продукту з рекламою ми в змозі зробити висновки з відповіді питання: «Які асоціації викликає в вас слово «NUTS»?, «Чи відповідають ролики рекламованого продукту?», «На кого орієнтована ця реклама?» Викликані асоціації цілком відповідають рекламних роликах, й які самі респонденти підтвердили це. Також респонденти підтвердили, що шоколадного батончика спрямовано Мозок, тобто. на учащихся.

З цього випливає, що ці рекламні ролики ШБ NUTS може бути ефективними, т.к. вони охоче знайомі і запоминаемы, і навіть впливають на вибір для придбання, навіть самі споживачі не усвідомлюють этого.

Висновки на чолі 2.

Наприкінці 1990;х у ШБ SNIKERS і MARS з’явився конкурент від NESTLE. — це NUTS.

NUTS — це цілісні лісові горіхи і нуга, покриті молочним шоколадом. Загорнено це у яскраво-жовту обгортку із червоною написом. На ній зображені цілісні лісові горіхи і девіз «Заряди мізки!» Яскравість упаковки відразу привернула увагу покупателя.

Згодом після появи NUTSа в українських магазинах, на телеекранах з’явилася його реклама. Вона транслювалася, приблизно, кожен годину із таких каналам, як ТВ2, ГРТ, Россия.

Автором провели дослідження ефективності TV реклами ШБ NUTS, у результаті якого було зроблено такі выводы.

У першому етапі проведення фокус-групи було точно, основна частина респондентів купує ШБ NUTS, хоча й постійно. При дегустації визначеного продукту було встановлено, що ШБ NUTS подобається всім респондентам. Серед учасників дослідження двоє - не купують NUTS. Їх причина у впертому небажанні підтримувати іноземні транс — національні компанії, і навіть тим, що є такі батончики, як, наприклад, SNIKERS, які мають вагу більше, а ціна як в NUTS.

Аналізуючи відповіді респондентів можна дійти невтішного висновку, що більшість опитаних дізналася про продукті із реклами, інші ж побачили його за прилавках магазинів. Також відзначимо що, лише одна людина чітко висловився, що вплинула її вибір для придбання шоколадного батончика. Однак у ході дослідження було встановлено, що троє респондентів, які висловилися на користь реклами, самі того і не підозрюючи, потрапили під її вплив. При дегустації тестування продукту було встановлено, що респонденти легко до душі і вид можуть дізнатися шоколадний батончик NUTS серед інших подібних. Основний чинник, сприяє цьому — цілісний лісової орех.

Також треба відзначити, що рекламні ролики досліджуваного продукту досить відомі, особливо «Черга з білок», його згадали майже все опитувані. Ця реклама легка для запам’ятовування завдяки їхній простоті, гумору ідеї, що проходить крізь все ролики. Респонденти запам’ятали переважно образи Мозга, NUTSа, горіхи, гумор і яскравість. Вони також підтвердили, що шоколадного батончика спрямовано Мозок, тобто. на учащихся.

Підбиваючи разом всьому дослідженню, можна сказати, що рекламні ролики ШБ NUTS ефективні, т.к. вони охоче знайомі і запоминаемы, і навіть впливають на вибір для придбання, навіть самі споживачі не усвідомлюють этого.

Заключение

.

Отже, реклама — це вид діяльності або виготовлена її результаті продукція, метою якого є реалізація збутових чи інших завдань промислових, сервісних підприємств громадських організацій шляхом поширення оплаченої ними інформації, сформованої в такий спосіб, щоб надати посилене вплив масову чи індивідуальне свідомість, викликаючи задану реакцію обраної споживчої аудиторией.

Ознайомившись зі різними видами, цілями реклами й способами її поширення, можна дійти невтішного висновку, що серед усіх коштів реклами, таких як преса, радіо реклама, зовнішня, сувенірна тощо., телереклама є найефективнішою. Причому та, у якому вкладено величезні гроші, а та, яка грамотно складена, беручи до уваги психологічні аспекти сприйняття. Наприклад, Nestle використовувала стимулюючу рекламу, а саме телевізійні ролики т.к. компанія має серйозних конкурентів, як-от Mars, Cadburry. І де вже боротьба за покупця іде на рівні інформування, але в рівні його убеждения.

З допомогою дослідження реклами шоколадного батончика NUTS, спробувала визначити ефективність цих рекламних роликів. Методом дослідження я вибрала проведення фокус-групи, т.к. мені треба було як кількісна інформація, а й якісна. Психологічно ефективна реклама у тому, наскільки вона привертає мою увагу, викликає інтерес, впроваджується у пам’ять, впливає на споживача. І дослідивши цю то можна сказати, що ця компанія Nestle правильно використовувала розгорнуті атракціонні ролики, т.к. у яких присутній гумор, що сприяє їхній пам’ятанню. Але перед тим як його транслювати, компаніївиробнику потрібно було використовувати інформаційні ролики. Т.к. результати засвідчили, що не учасники фокус-групи знали про вплив лісового горіха на мозок, у тому, що він містить вітамін Є, який сприяє розумової роботі. Здебільшого опитувані керуються при купівлі NUTSа тим, що він подобається смак, корисність їм було запропоновано лише здогадуватися із реклами, причому неохоче до цього веря.

Та загалом телевізійні ролики ШБ NUTS вважатимуться ефективними. Вони дуже привабливі й цікаві для глядача, не нав’язливі, прості і легкі для запам’ятовування. Вони також цілком відповідають рекламованого продукту, що дуже важливо для споживача. Коли покупець сидить над вибором, розмірковуючи з того, чому віддавати перевагу, він починає згадувати рекламу, і з наведеним у ній аргументів робить свій вибір. Але якщо реклама містить хибну чи перебільшену інформацію, то покупець може розчаровуватися і брати цю продукцію, віддаючи перевагу товару конкурентів. Що сильно б'є по іміджі фірми, їхньому фінансовому состоянии.

Список використаної літератури 1. Закон РФ «Про рекламу» від 18 липня 1995 р 2. Гермогенова Л. Ефективна реклама у Росії. М., 1994 3. Дейян А. Стимулювання збуту і реклама. — М., 1994, 190 із чотирьох. Дейян А. Реклама. — М., 1993, 176с. 5. Панкратов Ф. Г., Рекламна діяльність, М.2001. 364с. 6. Раджиев Б. Рекламний менеджмент.- М., СПб., К.2001, 784с. 7. Ріжків И.Я., Реклама: планка для «профі». М.1997, 208с. 8. Ріжків И.Я. Міжнародне рекламне справа. — М., 1994. 9. Семенов А. Рекламний менеджмент. — М., 2001, 272 з. 10. Уеллс У."Реклама. Принципи і практика". СПб, 1999, 736с. 11. Феофанов О. А. Реклама: нові технологіії у Росії. — СПб., 2000, 384с. 12. Боткіна Про. Психологія реклами: звідки вона пішла. // Рекламні технології. 2001. № 8, з. 42−43 13. Горюнова Н. Б. Механізм психологічної ідентифікації в телевізійній рекламі,// Реклама життя й. 2002 р. № 3 с.23−27 14. Габривлян Ж. Вкотре про кольорі… // Реклама. 1999. № 4, з. 28−30 15. Дударева А. Червоний, синий… цвет морської хвилі. // Лабораторія рекламы.

2002. № 5, з. 22−25 16. Коган Є. Методи оцінки ефективності РК. // Рекламні технології. 2002 р. № 4, з. 9−11 17. Качалов І. Комунікації товару: в телеефірі, й на магазинної полиці //.

Реклама 1999 р. № 4, с.32−35 18. Миронова Є. Вплив кольору ще на рекламі. // Лабораторія реклами. 2002.

№ 4, з. 18−21 19. Перлина Про. Ефективність реклами. Як її оцінити?// Управління компанією. 2002 р. № 4 с.19−21. 20. Пикулева М. Як виміряти ефективність реклами?// Реклама. 1999 р. № 4.

с.20−23.