Народні традиції та звичаї
А рушники, що баба вишивала, У скрині нерозгорнуті лежать. Уч. Дарую вам мед оцей, щоб завжди щиро приймали гостей. Уч. Ой ви, хлопці, ви, дівчата, Чи не бачили моєї жінки? Шануй батька і неньку — буде скрізь тобі гладенько. Дід. Спасибі вам за вашу щирість, за участь у святі. Уч. Подарую вас гарбуза — щоб не хворіла ваша коза. Уч. Даруємо хліб-сіль, щоб добро пливло до вас у дім. Нам треба… Читати ще >
Народні традиції та звичаї (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Мета: розширити знання дітей про народні традиції та звичаїознайомити з різними видами народної творчостівиховувати любов до народної пісні, рідної мови, шанобливе ставлення до батьків, старших людей, до звичаїв і традицій свого роду, своєї сім'ї.
Вчитель: Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру — на свято родинне.
1 уч. Вітальне слово «Здрастуйте» .
Нам хочеться сказать,.
Всього. Всього найкращого
Вам, друзі, побажать.
2. уч. Даруємо хліб-сіль, щоб добро пливло до вас у дім.
3 уч. Принесли ми вам мішечок гречки,.
Щоб не було між вами суперечки.
4 уч. А ми принесли мішечок вівса,.
Щоб родина була здорова уся.
5 уч. Даруємо вам підкову на щастя і долю.
6 уч. Даруємо вам ці квіти,.
Що весело було жити.
7уч. Додаю ще й цукор, щоб солодко жилося.
8 уч. Подарую будячок, — щоб любили ви діточок.
9 уч. Подарую вас гарбуза — щоб не хворіла ваша коза.
10 уч. Дарую вам мед оцей, щоб завжди щиро приймали гостей.
Баба. Щиро дякую за ваші вітання та гарні побажання, ще й до того щедрі дарунки.
Пісня «Ой зелене жито, зелене»
Дід. Шановні глядачі!
Здорова ваша вся рідня?
Дозвольте: хочеться вам, бачу, Почуть від мене цього дня, Що, власне, означає різні?
Тут справи зовсім очевидні,.
Нам треба рідних зігрівать, Любити ніжно, шанувать.
І, як ведеться у народі.
Під час Різдва у них бувать.
Або листом поздоровлять, Щоби на увесь рік сказати, Що я їм, що вони мені!
Тож, дай, їм, Боже, довгі дні!
Баба. Ой, роде наш красний,.
Роде наш прекрасний,.
Не цураймося. Признаваймося ;
Не багацько нас є.
1 уч. Свій рід ми знаємо увесь.
Від мами й тата,.
Дідуся й бабусі.
І дітям всім наказ ми мусим дати.
Що родовід не тільки треба знати,.
Найголовніше старших шанувати,.
І цінувати їх, і поважати.
2 уч. Можеш призабути запах рути-м'яти, Але рідну мову мусиш пам’ятати!
Може не впізнати зір і небозводу.
Та не смій зректися свого родоводу!
Пісня «Ой у вишневому садочку»
Дід. А в нашого Омелечка Невеличка сімеєчка:
Тільки він, та вона, Та старий, та стара, Та дві ляльки в колисці,.
Та дві Христа у намисті,.
Та дві дівки косаті,.
Та два парубки вусаті,.
І Андрон, і Харитон, Парамон і Антон,.
І Прутас, і Панас,.
І той парубок, що в нас,.
І Горпина і Уляна, Що полюбила Дем’яна,.
І низенькая Килина, Що полюбила Мартина,.
І зовиця білолиця,.
І ще якась молодиця,.
І ще ота, що мички миче, Що всякого за чуб смиче,.
І ще отой Герасим, Що чоботи усім шив.
Дід. Отака Сімочка У нашого Олемечка.
2 уч. Вивчаємо письменників-чужинців.
І за кордони їздимо — «пізнавать» ,.
А рушники, що баба вишивала, У скрині нерозгорнуті лежать.
1 уч. Усі мистецтва здатні воскресити, Ті, кому втрата раною пече…
Ой, забувають рідну мову діти.
А і ній же Кия чиста кров тече!
Пісня про рушники
Учні. 1. Ми є діти українські ;
Хлопці і дівчата,.
Рідний край наш Україна,.
Красна і багата.
2. Українець я маленький,.
Україна — край рідненький.
Вірний син я свого роду ;
Українського народу.
3. Українка я маленька,.
Україна моя ненька,.
В неї щира я дитина.
Добра, люба та єдина.
4. Вірна я дочка народу,.
Славна, з козацького роду.
Щиро я свій рід кохаю,.
Роду іншого не знаю.
5. Присягаєм край наш рідний.
Над усе любити,.
Рідний народ шанувати.
І для нього жити.
Баба. Давайте згадаємо найдавніші перлини народної творчості - прислів'я та приказки. Які прислів'я ви знаєте?
— У кого рідна ненька, у того й голівка біленька.
— У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
— Як під сонцем квітам, так і з матір'ю дітям.
— Хата без рушника, — що родина без дітей.
— Дорога мені хатка, де родила мене матка.
— Чим хата багата, тим і рада.
— Без верби і каменю нема України.
— Нашого цвіту — по всьому світу.
— У доброго батька — добрі діти.
— Шануй батька і неньку — буде скрізь тобі гладенько.
Дід. Співали, гостоньки, співали, У решето пісні, прислів'я, казки складали, А налетіли горобці - решето звалили.
Жартів наробили.
1 уч. Ой ви, хлопці, ви, дівчата, Чи не бачили моєї жінки?
Моя жінка знакомита:
Задрипана ззаду свита.
І на ногу налягає,.
І на плечах торбу має,.
А на носі така булька, Як за десять грошей булка, Ззаду свита з реп’яхіми, ;
Ото жінка моя сама.
2 уч. Чи я в мужа не жона, Чи не мастериця, Покроїла я штани, Вийшла рукавиця.
А муж мене не побив, А муж мене позвали ва, А муж мене похвалив, Що я мастериця.
3 уч. Оженився у Петрівку Та взяв дівку-семилітку Узяв дівку-семилітку, Не вимете хати влітку.
Треба неньку, треба мамку, Ще й до печі куховарку Поки діжу замісила, Свиня двері розносила, Свиня двері розносила, Жінка в діжі утопила, Прийшлось волів нанімати, Жінку з діжі рятувати.
4. уч. Дала мені мама корову Та й на мою бідну голову:
До корови треба рано вставати, А я люблю до полудня спати, Ціле літо хлопці доїли,.
А на зиму вовчики зли, —
Щоб була мама здорова ;
Буде мені друга корова.
Дід. Спасибі вам за вашу щирість, за участь у святі.
Хай біде згода у вашій родині, хай буде згода у нашій Україні.
Баба. Де згода в сімействі, там мир і тишина.
Щасливі там люди, блаженна сторона.
Їх Бог благословляє, добро їм посилає.
І щастя для людей, і щастя для людей.