Політична система Греції

Вступ

Греція офіційна назва Грецька Республіка — європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході - з Туреччиною. Південні береги омиваються Середземним морем, західні - Іонічним, східні - Егейським. До складу Грецької республіки також входить автономна чернеча республіка Афон, розташована на півострові Халкідіки Айон-Орос.

Сучасна Греція — спадкоємиця культури Стародавньої Греції і вважається колискою західної цивілізації, батьківщиною світової демократії^[6], західної філософії^[7], основних принципів фізико-математичних наук, мистецтва театру^[8] та Олімпійських ігор сучасності. Грецька мова має найдовшу історію серед усіх мов індоєвропейської групи, адже нараховує 34 століття тільки писемного періоду. На основі грецької абетки виникли латиниця та кирилиця.

Багата культурна спадщина, географічне положення роблять Грецію однією з найбільш відвідуваних країн світу. Вона приваблює туристів одночасно рекреаційними курортами, різнобічним історико-культурним туризмом та паломництвом до святинь всього християнського світу.

1. Парламент

Грецький парламент — законодавчий орган Греції, що нині займає Парламентський палац (колишній Королівський палац Оттона Баварського), розташований по проспекту Васіліссіс Софіас і обернений до площі Синтагма в Афінах. Парламент є однопалатним, складається з 300 депутатів, які обираються строком на 4 роки. Чинним головою є Філіппос Пецальнікос.

Не зважаючи на те, що впродовж Грецької революції кілька разів скликались представницькі Національні збори, все ж перший парламент незалежної Грецької республіки був сформований лише 1843 р. після повстання 3 вересня, яке змусило короля Оттона проголосити конституційну монархію.

В 1911 році внаслідок перегляду Конституції були більш чітко виписані права людини, а також модернізовано інституції влади, серед яких і парламент. Після семи років диктатури військової хунти «чорних полковників» 8 грудня 1974 року проведено референдум, на який винесено питання про форму правління Грецької республіки. Більшість, а саме 69,18% громадян, рішуче відмовились від конституційної монархії та висловились за парламентську республіку.

Діяльність парламенту регулюється Президією яка складається із спікера, 5 віце-спікерів, 3 голови комітетів та 6 секретарів. Президія «трипартійною» і формується таким чином, аби четвертий віце-спікер, 1 голова комітету та 1 секретар належали до головної опозиційної сили, 5 віце-спікер та 1 секретар — до наступної за численністю у парламенті опозиційної партії. Член Президії не може обіймати міністерську посаду, ні очільника міністерства, ні будь-яку іншу посаду, аби зберігати чіткий розподіл гілок влади та запобігати лобіюванню певних рішень у парламенті. Не зважаючи на те, що спікер та віце-спікери обираються на весь термін повноважень чинного парламенту, голови комітетів та секретарі обираються на термін кожної регулярної сесії парламенту.

Триста депутатів Грецького парламенту обираються строком на 4 роки за пропорційною системою у 48 виборчих округах, 8 одномандатних округах та 1 загальнонаціональним списком. 288 представників визначаються виборчими округами, де виборці віддають свій голос за певну партію. Решта 12 місць парламенту визначаються із загальнонаціонального партійного списку, в залежності від кількості отриманих голосів кожним кандидатом. Висунути свою кандидатуру у депутати може громадянин Греції, що має право голосу та досяг 18-річного віку на дату проведення виборів. Виняток становлять викладачі вищих навчальних закладів та державні службовці, їх кандидатури не можуть бути зареєстрованими навіть якщо вони залишили службу до офіційного подання кандидатури.

Члени Грецького парламенту наділені недоторканістю щодо кримінальної відповідальності, арешту чи затримання. Вони також звільнені від обов’язку звітувати перед будь-якою державною установою стосовно своїх повноважень. Втім збережена відповідальність за громадянськими позовами. Якщо депутат підозрюється у скоєнні кримінального злочину, не націленого на особистість, як наприклад, розкрадання державних коштів, спеціальним судовим засіданням він може бути позбавлений своїх повноважень та відданий правосуддю. Якщо ж імовірним є скоєння вбивства, то рішення про позбавлення конкретної особи депутатської недоторканості виноситься на голосування Грецького парламенту за вимогою прокуратури. У випадку прийняття рішення про зняття недоторканості, воно поширюватиметься лише на цю конкретну кримінальну справу. У тому випадку, якщо представник парламенту був знайдений під час скоєння злочину, подібне слухання парламенту не є обов’язковою процедурою для арешту депутату.

Первісно парламент розміщувався у садибі афінського магната Контославлоса на вулиці Стадіу з 1843 по 1854 та з 1875 до 1932 р. сучасне місцеперебування парламенту — колишній палац першого короля незалежної Греції Оттона. Це триповерхова споруда у неокласичному стилі, зведена 1843 р. за проектом Фрідріха фон Гартнера. Після пожежі 1909 р. розпочався тривалий період реконструкції, хоча монарх із родиною продовжував жити у палаці до 1924 р., коли за рішенням референдуму 25 березня було проголошено Грецьку республіку. Парламентський палац використовувався і як лікарня, і як музей. Проте у листопаді 1929 р. уряд вирішив повернути його парламенту. Навіть коли 1935 р. у Греції було відновлено монархію, парламент залишився у своєму палаці.

Для спорудження парламентського палацу використано пурпурно-білий мармур. Головна його зала в плані має форму амфітеатри і складається з п’яти кругових секторів. Кафедра Президії парламенту, крісло спікера виконані із різного дерева. Колонада оточує верхній ярус, який здебільшого приймає гостей засідань. Скляний дах, прикрашений вітражами, забезпечує сесійну залу яскравим денним світлом.

Майже ідентична, проте менших розмірів, зала була побудована на другому поверсі, первісно вона призначалась для другої парламентської палати. Та оскільки її так і не було сформовано, зала використовується для партійних нарад та інших зібрань поза регламентом.

Будівля має два основних входи, офіційним є західний, що виходить на площу Синтагма. Східний вхід виходить до Національного саду. В останні десятиліття майже беззупинно ведуться роботи з модернізаціїї палацу. Так, побудовано підземний паркінг на 800 автомобілів.

1929 року було роозпочато будівництво могили Невідомому солдату задуманий як елемент архітектурного ансамблю Грецького парламенту. Пам’ятник було відкрито 25 березня 1932 року у день незалежності Греції. Відтоді біля нього вартує елітний загон президентської гвардії - евзонів.

2. Президент

Президент Грецької республіки — виборний голова Греції. Нині посаду Президента Греції обіймає Каролос Папульяс.

Президент Греції є номінальним головнокомандувачем Збройних сил Греції. Здебільшого фігура Президента у Греції є суто церемоніальню. Його повноваження були обмежені в рамках чинної Конституції Греції 1974 року за ініціативою тодішнього прем'єр-міністра країни Харілаоса Трикупіса, і знову обмежені внесенням змін до Конституції 1986 року. Повновладним очльником виконавчої гілки влади в країні є прем'єр-міністр Греції, керівник грецького уряду.

Президент Грецької республіки обирається строком на п’ять років Грецьким парламентом, а не шляхом прямого всенародного голосування. Стаття 32 Конституції Греції передбачає, що президент має бути обраний шляхом поіменного голосування на спеціальної сесії парламенту, і щонайменше за місяць до того, як діючий президент повинен залишити посаду. Термін повноважень президента може бути продовжений у випадку війни або якщо голосування за нового президента не буде завершено вчасно.

Перший етап виборів включає в себе три окремих голосування:

Перший тур

У першому турі кандидат має набрати дві третини голосів, тобто не менше 200 від агальної кількості 300 депітатув Грецького парламенту.

Другий тур

Якщо не набрано більшості, голосування повторюється через п’ять днів. Також необхіднимм є 200 голосів.

Третій тур

Якщо і в другому турі не набрано кандидатом 200 голосів, воно повторюється ще через п’ять днів. Та особа, яка отримає три п’ятих голосів (180 голосів) від загального числа членів парламенту має бути обрана Президентом Республіки. Якщо третій тур голосування також не відбувається, парламент повинен бути розпущений протягом десяти днів після проведення голосування. За встановленою Конституцією процедурою призначаються парламентські вибори.

На другому етапі голосування проводяться вже за нового складу парламенту і також включає три послідовних голосування:

Перший тур

У першому турі кандидат має набрати три п’ятих голосів від загального числа членів парламенту — 180 голосів.

Другий тур

Якщо більшість не досягається у першому турі, голосування повторюється протягом п’яти днів. Кандидат має отримати абсолютну більшість голосів від загального числа членів парламенту, аби бути обраним Президентом Республіки — 150 + 1 голос.

Третій тур

Якщо ж і в третьому турі жодним із андидатів не набрано необхідної кількості голосів, відбувається голосування за двох кандидатів, о тримали найбільшу кількість голосів. Кандидат, що рештою отримає найбільшу відносну кількість голосів і буте вважатись обраним Президентом республіки.

3. Кабінет міністрів Греції

грецький президент парламент Кабінет міністрів Греції або уряд представлений очільниками окремих міністерств, які призначаються Президентом Грецької Республіки за поданням Прем'єр-міністра Грецької Республіки. Очолює Кабінет міністрів Греції прем'єр-міністр. Може скликатись також надзвичайна консультативна рада із колишніх прем'єр-міністрів та лідерів політичних партій, представлених у Парламенті Греції.

Кабінет міністрів Греції, згідно із грецькою Конституцію 1975 року, формує лідер партії, що здобула перемогу на парламентських виборах. Якщо жодна з партій не має переконливої більшості (151 місце) у Грецькому парламенті, лідер партії-переможниці має сформувати новий уряд у триденний термін об'єднавшись із іншими політичними партія, що подолали на виборах 3-відсотковий бар'єр. У тому випадку, коли йому це не вдасться, наступні три дні надаються на формування уряду лідеру партії, що посіла на виборах друге місце. Якщо і його перемовини ні до чого не призведуть, у наступні три дні намагатися сформувати уряд буде лідер партії, що посіла на виборах третю сходинку. Якщо зрештою новий уряд не буде сформовано, Президент Греції призначає повторні парламентські вибори і прем'єр-міністра, а той у свою чергу формує тимчасовий уряд.

Після перемоги на повторних дострокових парламентських виборах 17 червня 2012 року партії Нова Демократія її лідеру Антонісу Самарасу вдалося сформувати новий коаліційний уряд, об'єднавшись із ПАСОК та Демократичними лівими. Відтак сам Самарас став новим прем'єр-міністром Греції. Новий уряд склав присягу 21 червня 2012 року структурні зміни до міністерства економіки Греції було приєднано міністерство транспорту Греції; міністерство культури Греції приєднано до міністерства освіти і релігії; виокремлене самостійне міністерство туризму Греції; відновлено міністерство торгового флоту; відновлено міністерство Македонії і Фракії.

4. Державна Рада

Державна Рада — одночасно адміністративний орган та Верховний адміністративний суд Греції. Таким чином, її роль двоїста. Державна рада Греції - член Асоціації Державних Рад і Верховних судів адміністративної юрисдикції Європейського Союзу, а також Міжнародної асоціації Верховних судів адміністративної юрисдикції. Державна Рада розміщується в будвлі Арсакіону в центрі Афін.

Державну Раду очолює її голова, який обирається з числа членів Ради від Кабінету міністрів Греції строком на чотири роки. Суд складається з головуючої ради (президента і 7 віце-президентів), 42 таємних радників, 48 помічників суддів та 50 звітних суддів, усі з них мають бути випускниками Національної школи суддів.

Державна Рада в Греції здійснює свою юрисдикцію через Пленарні засідання або в шести палатах правових (Б, В, Г, Д, Е і УФ '). Кожна з палат може складатись з п’яти або семи членів. Юрисдикція Пленарних засідань визначається законом (Законодавчий декрет 170/1973, стаття 14), в той час як компетенція палат визначається законом і президентськими указами, запропонований міністром юстиції після розгляду Радою.

Після внесення конституційної поправки 2001 року пленарне засідання (а не палати) — єдиний компетентний судовий орган, який може визначати питання про конституційність прийнятих адміністративних актів. Пленарне засідання також компетентне:

а) у випадках, що становлять спільний інтерес, коли Президент Республіки безпосередньо звертається до Ради, б) у випадках, коли одна з палат звертається до Ради. Палати можуть направляти справи на розгляд Пленарної сесії, якщо: вони становлять спільний інтерес; якщо винесене рішення вважається неконституційним.

Висновок

Греція — унітарна держава, що складається з 13 адміністративних одиниць — областей. У 1983 р. законодавчо встановлено, що питаннями місцевого значення відають ради, що обираються населенням шляхом прямих виборів. Греція визнала незалежну Україну 31 грудня 1991 року. Обидві країни встановили дипломатичні відносини в 1992 році. Греція відкрила посольство в Києві в 1993, генеральні консульства діють у Маріуполі та Одесі. Україна відкрила посольство в Афінах, а з квітня 2004 року діє генеральне консульство в Салоніках. Обидві країни — повноправні члени Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Організації Чорноморського економічного співробітництва. Важливий фактор зміцнення дружніх відносин — інтенсивні гуманітарні зв’язки та наявність української громади в Греції та грецької громади в Україні. За даними перепису 2001 в Україні мешкає 91,5 тисяч етнічних греків, з них 77,5 у Приазов'ї, Донецька область (див. румеї та уруми). Громадяни Греції мають право безвізового в'їзду в Україну до 90 діб впродовж 180 діб. Для в'їзду у Грецію громадяни України повинні оформити Шенгенську візу.

За конституцією 1975 Греція має парламентську форму правління. Главою уряду є прем'єр-міністр — керівник партії, що має більшість місць у парламенті. Уряд на чолі з прем'єр-міністром відповідальний перед парламентом. Парламент складається з однієї палати, що нараховує 300 депутатів, обраних строком на чотири роки. Главою держави є президент, який обирається парламентом терміном на п’ять років і може бути переобраний ще на один термін.

Греція належить до романо-германської правової сім'ї. Країна є батьківщиною демократії і суду присяжних, що виникли тут задовго до нашої ери.

Греція — країна з багатою історією та різноманітними традиціями, чудовою природою і є дуже цікавою для відвідування.

Список використаної літератури

1. Fragistas C. Greece // International En-cyclopedia of Comparative Law. Vol. 1. 1976. P. G49−62.

2. Трофанчук Г. Л. «Історія вчень про державу та право».

3. uk.wikipedia.org/wiki/Греціяэ

4. Міністерство внутрішніх справ Греції

5. Однодневный парламент…, 18−05−12, amna. gr

6. Офіційна сторінка Державної Ради Греції