Курорти Греції

Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет міського господарства

ім. О. М. Бекетова Кафедра туризму і готельного господарства Контрольна робота на тему: «Курорти Греції»

Виконала: студентка 3 курсу ЦЗН Гр. ХарГОТ11−2з Рома Оксана Перевірила: ст. викладач Кравець О. М.

Харків — 2013р.

Вступ Наука про курорти розвинулась в міру накопичення знань про цілющі природні фактори — клімат, мінеральні води, лікувальні грязі та ін. — і у зв’язку з розширенням мережі курортів і розвитком курортної справи в цілому.

Сучасна курортологія — медична навчальна дисципліна, яка вивчає лікувальні властивості природних фізичних факторів, характер їх дії на організм людини, можливості їх застосування з лікувальною і профілактичною метою на курортах і поза їх межами, яка розробляє рекомендації для санаторно-курортного лікування і методи застосування курортних факторів при різних захворюваннях. Крім того, до завдань курортології входять пошук і дослідження курортних ресурсів, вивчення потреб населення в санітарно-курортному лікуванні і розробка наукових основ його організації, принципів і нормативів курортного будівництва і благоустрою, включаючи питання санітарної охорони курортів. Розділами курортології є бальнеологія, бальнеотерапія і бальнеотехніка; грязелікування, медична кліматологія і кліматотерапія; окремий розділ вивчає питання організації, планування і будівництва курортів. Курортологія використовує досягнення і методи суміжних наукових дисциплін — загальної кліматології і гідрогеології; фізіології, гігієни та інших наук.

Дослідження курортної діяльності Греції є актуальною, бо в нашій професії важливо знати і розуміти на реальних прикладах як можна вигідно й розумно користуватись рекреаційними ресурсами.

Греція для цього ідеально підходить, так як має надзвичайно вигідне географічне та геополітичне розташування, розвинену транспортну мережу, володіє значними природно-рекреаційними та історико-культурними ресурсами, населена працелюбним й гостинним народом. Забезпечити належну віддачу від цього потужного потенціалу, використати його в інтересах активного відпочинку та оздоровлення можна лише за умови чіткої організації туристичної діяльності, зміцнення існуючої та створення нової матеріально-технічної бази, залучення досвідчених й кваліфікованих кадрів, тобто за умови правильної організації та ефективного управління туризмом.

Метою роботи є всебічне дослідження туристичних ресурсів Греції.

Для виконання зазначеної мети поставлені наступні заподіяння:

— дати загальну характеристику Греції;

— розглянути природний потенціал країни;

— описати історико-культурний потенціал Греції;

— визначити перспективи розвитку туризму в кріїні;

— дати аналіз туристичного ринку країни.

1. Географічне положення Греція, по-грецьки Еллада — країна на Південному сході Європи. Країна є найпівденнішою околицею Балканського півострова. Вона межує з Албанією, Болгарією, Туреччиною і колишньою Югославією. Протяжність кордонів — 1166 км. Грецію омивають Егейське, Іонічне, Крітське і Лідійське моря. Берегова лінія простягається майже на 4000 км.

Площа території країни — 131 944 кв. км.

Складається з материкової Греції (Аттіка, Пелопоннес, Центральна Греція, Фессалія, Епір, Македонія, Фракія) і островів Егейського й Іонічного морів.

П’ята частина території країни — острови. Їх близько 20 тисяч, але таких, на яких мешкають люди — менше 200.

Невелика група Іонічних островів (Ептаніса — «Сім островів») утворюють ланцюжок, що обмежовує Грецію із заходу.

Острови Егейського моря, навпаки, численні. Деякі з них об'єднані в архіпелаги, як, наприклад, групи островів на північному сході Егейського моря — Споради, Кіклади і Додеканес. Інші розташовуються ізольовано, наприклад, острів Кріт.

Кікладський архіпелаг складається з 39 островів, з яких тільки 24 заселені.

Споради, розташовані вздовж східного узбережжя материкової Греції і Евбеї, характеризуються достовірно острівним колоритом і зберігають незайманими народні традиції.

Група Додеканеса нараховує 12 великих і безліч дрібних островів, кожний зі своїми особливостями і відмітними ознаками.

І, нарешті, в Саронічській затоці, яка з'єднує узбережжя Аттіки і Пелопоннеса, розташовується ще одна група невеликих островів: острови Аргосароника.

Найвища вершина Греції - гора Пантеон, 2917 м.

2. Природно-кліматичні умови а) рельєф Приблизно 2/3 території країни займають середньовисокі гори і плоскогір'я. Береги сильно розчленовані. Територія складає 132 тис. кв. км.

Ландшафт Греції багатий та різноманітний. Тут є все — широкі рівнини, високі гори, родючі долини і мереживо сильно порізаної берегової лінії.

Такий же різноманітний рельєф морського дна. Неподалік від мису Тенаро на Пелопоннесі, знаходиться «Інусський колодязь» — найглибше місце Середземного моря (глибина 4850 м).

Греція — країна гірська. З одного боку, це високі гори Македонії і Фракиї, з іншою — хребти з густими реліктовими лісами, такі як Пінд, Парнас і найвища точка Греції - гора Олімп, яку, за переказами, вибрали своїм помешканням олімпійські боги. Глибока зрізаність берегів додає Греції надзвичайну красу і робить її побережжя єдиним і неповторним в Середземномор'ї.

Навіть рельєф морського дна грецьких глибин, який мільйони років тому був продовженням суші, своєрідний. Недалеко від мису Тенаро, на півострові Пелопоннес, на глибині 4850 м знаходиться «Інусський колодязь» — саме глибоке місце в середземному море.

б) кліматичні особливості

Греція входить в средземноморську кліматичну зону (субтропічний, середземноморський клімат): влітку тут майже немає дощів, а під час нетривалої зими йдуть дощі, іноді випадає сніг, але швидко тане. Тільки гірські райони центральної частини країни характеризуються помірно континентальним кліматом. Кількість опадів за рік 400 — 700 мм на рівнинах і до 1500 мм в горах.

Морози в країні надто рідкі, однак вершини гір взимку покриті снігом.

Кращий туристичний сезон в Греції - з травня по червень. У цей період море прогрівається до 18 — 20 градусів.

Середньорічна температура в Афінах біля 17° С. Найхолодніший місяць в Афінах — січень (9° С), найбільш жаркий — липень (в середньому 27° С). У липні - серпні в південній і центральній Греції температура повітря іноді підіймається до 45 °C. На півночі трохи прохолодніше, іноді йдуть короткочасні дощі, які приносять приємну свіжість.

У вересні - оксамитовий сезон.

в) флора та фауна Ліси займають лише 10−11% території країни, але тут широко поширені чагарники вічнозелених кущів. Зустрічаються соснові перліски, вічнозелені дуби, кипариси і платани. На рівнинах і в передгір'ї широко поширені виноградники і сади средиземноморських фруктових дерев. Вище вічнозеленого поясу розташовуються пояси гірських лісів і кущів, в яких з підвищенням висоти культурна рослинність поступово міняється (вічнозелені ліси і кущі переходять в лисстяні, а останні - в хвойні).

Тваринний світ Греції бідний на ссавців, особливо на крупних. Зрідка, в горах, на північному заході країни зустрічається медвідь, а з хижаків залишилася дика кішка, лисиця, шакал, кам’яна куниця, баразк. Копитних у невеликій кількості зустрічаються крітський гірський козел, лань, косуля, благородний олень, кабан. Найбільш численні ссавці - гризунит (дикообраз, сірий ховрах, миши, соня, польова миша), південний вид літучих мишей і комахоїдні землерийки, їжаки, кроти.

В Греції чимало плазунів — черепах, ящірок, змій.

Різноманітна і числена фауна пташок: перепілка, дикі качки, голуби, в’яхир і клінтух, сіра і гірська куропатка, яскравопері удоди, зимородки, а з хижих — коршуни, чорні грифи, орли, соколы, сови.

Для Греції характерні також довгоносий баклан, кучурявий пелікан, лелека.

Середи безхребетних багато молюсків (равликів): на Кріті нараховується 120 видів молюсків, з яких 77 зустрічаються лише тут.

г) ландшафтна структура Грецький ландшафт — це чергування скелястих, зазвичай безлісних гір, густонаселених долин, численних островів, проток і бухт. Мальовничі скелі, пляжі, екзотичні гроти надають величезні можливості для відпочинку на морі і гірського туризму. Широке поширення вапняків, особливо в західній частині Греції, призвело до формування карстових воронок, печер, що додають ландшафту своєрідний дикий вигляд і залучають любителів випробувати свої сили в спелеології.

д) охоронні природні території та пам’ятки природи Територія Греції вкрай роздроблена, має велику кількість екосистем.

Майже 5% всієї берегової лінії Греції займають екологічно-чутливі водно-болотні території, 11 з них взяті під охорону держави. Дві третини всього населення Греції живе не далі, ніж за 2 км від берега, де розташовані найбільші міста країни. Туристичні потоки, спрямовані на узбережжя Греції, створюють значне навантаження на екосистеми регіону. Для підтримки екологічного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронні території: національні парки, заказники та заповідники.

Серед суходільних національних парків Греції: Олімп, Парніта, Парнас, Самарія, Вікос-Аоос, Енос, Суніон, Іті, Пінд, озеро Преспа. Існують також два морських національні парки — Національний морський парк Алонісос Північні Споради та Закінф. Екологічний музей під відкритим небом в Епірі природний парк Буразані. Крім того існують 51 охоронна природна пам’ятка, 113 орнітологічних центрів і 300 територій мережі CORINE (англ. Coordination of Information on the Environment).

3. Демографічна характеристика Величезний вплив на розвиток демографічних процесів у Греції надали боротьба за досягнення країною незалежності, Балканські війни і звичайно, світові війни. У Західній, Південній та Східній частинах Греції міграційні процеси почалися ще в XIX ст. Переселення йшло в промислові райони, з гір на рівнинні землі та з острова на материк. Для Північної Греції велике значення мав приплив грецьких переселенців після поразки Греції в грекотурецькій війні 1919;1922 рр., який призвів до збільшення щільності населення. Взагалі для Греції характерний стійкий, досить високий природний приріст населення — близько 10 чоловік на 1000. При цьому жінок приблизно на 200 тис. більше, ніж чоловіків, що пояснюється не стільки природними причинами, скільки постійної еміграцією працездатних чоловіків за кордон у пошуках роботи. Трудова еміграція стала для Греції звичним явищем. Їдуть переважно з економічно менш розвинених районів — Епіру, Фракії. Пелопоннесу і островів Егейського й Іонічного морів. Більше 1 млн. греків проживають за кордоном: одні виїхали шукати кращої долі в Америку, інші - до Німеччини і Австралії. Безліч греків живе за кордоном. Стародавні грецькі громади існують у таких містах, як Стамбул і Олександрія. Населення середземноморського острівної держави Кіпр більш ніж на 80% складається з греків. Іммігрантів приймають грецькі громади в Північній Америці. В останні роки процес еміграції дещо сповільнилося. Найбільш щільно заселені прибережні райони країни, в гірських районах щільність населення в кілька разів нижче. У містах проживає 60% населення країни.

кліматичний курортний туристський греція

4. Туристсько-рекреаційні ресурси. Види рекреації і туризму Рекреаційна діяльність заснована на використанні рекреаційних ресурсів, тобто природних об'єктів і об'єктів, створених в результаті людської діяльності, які при сучасному рівні продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб суспільства в рекреації та організації галузі народного господарства, що спеціалізується на рекреаційному обслуговуванні населення. До ресурсів рекреації відносяться — природні комплекси та їх компоненти (рельєф, клімат, рослинність, водойми), рідкісні природні об'єкти (водоспади, карстові печери, красиві ландшафти, екзотичні для даної місцевості види рослин, родовища напівкоштовних каменів і пр.), культурні та історичні пам’ятники, міста та ін населені пункти, унікальні технічні споруди. До соціальних рекреаційних ресурсів відносяться: будівлі та інженерні споруди (профілакторії, пансіонати, будинки відпочинку, спортивнооздоровчі табори, дитячі дачі ясел і садів), а також санаторії та курортні лікарні, споруди спортивного та культурного призначення (спортивнооздоровчі комплекси, стадіони, театри, клуби, музеї). Серед рекреаційних ресурсів розрізняють — курортні, оздоровчі, спортивні, екскурсійнотуристські та їх різноманітні поєднання .

Територіальні поєднання рекреаційних ресурсів, лікувальнооздоровчих та екскурсійнотуристських установ, а також підприємств, що забезпечують нормальне функціонування рекреаційних установ, являють собою рекреаційні райони або зони. До рекреаційних курортних зон Росії відносяться: Півн. Кавказ, ділянки узбережжя Чорного, Азовського, Каспійського та Балтійського морів, окремі місцевості центральних районів країни, Уралу, Сибіру і Далекого Сходу. До місцевих (районним, міським) відносяться парки культури і відпочинку, дитячі парки, сквери, приміські зелені зони (лісопарки), човнові станції, дачі.

5. Матеріально-технічна база рекреації і туризму

Є різні способи використання природних і соціальних рекреаційних ресурсів, починаючи з ранкової або виробничої гімнастики (розминка), відвідування кімнат відпочинку, кабінетів психологічного розвантаження, використання перерв між уроками або лекціями, перерв на обід, часу до і після робочого дня і кінчаючи відпочинком в кінці тижня (відпочинок вихідного дня), щорічними черговими або додатковими відпустками (канікулами — для учнів) з використанням туристичних маршрутів і баз, пансіонатів, будинків відпочинку і санаторіїв. Ефективний і відпочинок з особистих планам: відвідування театрів, музеїв, клубів, зустрічей за інтересами, використання автовелопрогулянок, купання на пляжах, плавання на яхтах і катерах, заняття полюванням і рибальством, садівництвом і городництвом і т.п. Для відпочинку та оздоровлення населення використовуються спортивнооздоровчі комплекси, наявні у містах і селищах, особливо при стадіонах.

До найпростіших за структурою і загальному режиму оздоровчим закладам, призначеним для організованого відпочинку практично здорових людей, в т. ч. і батьків з дітьми (без обмеження віку) відносяться пансіонати і будинки відпочинку — оздоровчі заклади, як правило, для відпочинку, в т. ч. і для сімейного, і профілактики захворювань у практично здорових людей, а також для кліматолікування осіб, які перенесли захворювання. Будинки відпочинку, в т. ч. та санаторного типу, де є розширені медичні відділення з лікарським, в т. ч. педіатричним і фельдшерским персоналом, мають більш регламентований загальний режим, ніж пансіонати. Є й спеціалізовані будинки відпочинку, наприклад, для вагітних, для молоді, для реабілітації видужуючих осіб. Деяке поширення отримали плавучі будинки відпочинку, що організовуються в теплу пору року на річкових і морських суднах, наступних за цікавим природним і культурноісторичним міжнародними маршрутами .

6. Основні курортні регіони та їхня специфіка Столиця Греції, славетні Афіни, — її серце та історичний центр, якому увесь світ забовязаний народженням цивілізації, демократії та культури. Назване в честь богині мудрості, місто притягує своїми пам’ятками, кажна з яких — окрема історія.

Салоніки, північна столиця Греції, окрім своєї древньої історії та багатства археологічних пам’ятників, має репутацію міста з бурхливим життям.

Півострів Халкідіки — справжня перлина курортного відпочинку Греції. З року в рік тисячі туристів з усього світу обирають півострів Халкідіки як ідеальне місце для сімейного, романтичного, пляжного або молодіжного відпочинку Калейдоскоп квітів і картин, бірюзові морські пейзажі і білосніжні стіни будинків, глибока зелень лісів і мармурове світло каменів… Прекрасні пляжі, таємничі печери і затишні бухти — Тасос таїть безмежне різноманіття відкриттів для мандрівників.

Крит — шедевр серед грецьких островів, чия історія складає більш 8.000 років славних подій, переплетених з міфами і героїчними подвигами. Крит — це батьківщина Зевса, мінойський лабіринт, легенди про Ікара, Дедала, Тесея, майстерня великого Ель Греко.

Родос, найбільший серед Додеканеських островів, — це чарівне місце, зачаровує своєю красою. Він відомий як «острів троянд», «острів лицарів», батьківщина знаменитого Колоса Родоського (одного з семи чудес світу) і долина екзотичних метеликів.

Столітні платани, хвойні схили, передають естафету буку, а на вершині абсолютний білий колір. Саме тому цей регіон Греції називається Ворас (північний), більш відомий як Біла Вершина — Каймакцалан.

7. Основні напрямки туристських потоків у країні

У Греції відпочивають зовсім різні національності, люди з різних країн. Усіх їх вабить тепле море і культурну спадщину країни. Це і англійці, і французи, і німці, і австрійці та швейцарці. Часто самі греки вибирають для відпочинку пляжі своєї ж країни. Часто жителі Афін відпочивають на островах, переважно на Криті. Останні роки збільшився потік туристів з Росії, абсолютно з різних регіонів, переважно з СанктПетербургу та Москви. Останнім часом попит на подорожі та відпочинок в Греції став вище попиту на відпочинок в Туреччині, яку так люблять наші співвітчизники. Варто зауважити, що туристи, які приїжджають до Греції після Єгипту та Туреччини, відкривають для себе, що Грецію приємно відрізняє можливість вийти з готелю і відправитися в самостійну подорож по окрузі, де росіянина завжди чекає грецьке привітність та гостинність З цих даних можна зробити висновок, що основним туристським потім є люди, яких цікавить не тільки пляжний відпочинок, але й щось більше — історія, екскурсії, самоосвіта.

Таблиця — Загальна характеристика курортів Греції

Висновок Греція знаходиться на Південному сході Європи. Приблизно 2/3 території країни займають середньовисокі гори і плоскогір'я. Береги сильно розчленовані. Територія складає 132 тис. кв. км.

Ландшафт Греції багатий та різноманітний. Тут є все — широкі рівнини, високі гори, родючі долини і мереживо сильно порізаної берегової лінії.

Територія Греції вкрай роздроблена, має велику кількість екосистем. Майже 5% всієї берегової лінії Греції займають екологічно-чутливі водно-болотні території, 11 з них взяті під охорону держави. Дві третини всього населення Греції живе не далі, ніж за 2 км від берега, де розташовані найбільші міста країни. Туристичні потоки, спрямовані на узбережжя Греції, створюють значне навантаження на екосистеми регіону. Для підтримки екологічного балансу в особливо крихких екосистемах створюються охоронні території: національні парки, заказники та заповідники.

Опрацювавши велику кількість літератури, підходимо до висновку, що Греція володіє багатими природно-кліматичними, культурно-історичними та національно-етнографічними ресурсами, котрі створюють передумови для розвитку багатьох видів туризму. Країна має надзвичайно унікальні туристичні ресурси, що дає їй можливість виходу на туристичний ринок із привабливими туристичними пропозиціями.

Туризм в Греції - це культурний, гірський, екстремальний, оздоровчий, пізнавальний, сучасний, vip, індивідуальний туризм. Греція — все, про що може мріяти будь-яка людина.

Природно-рекреаційний потенціал Греції має значну частину природного потенціалу що складають: рекреаційні ландшафти, природно-заповідні об'єкти.

Не менш важливе місце розвитку туризму в Греції займає группа туристичних ресурсів, а сааме — культурні об'єкти, пам’ятки історії, архітектури, етнографічні особливості територї.

Найголовнішим в ефективному використанні рекреаційних ресурсів є наявність туристичної інфраструктури. Це готелі, заклади харчування, транспортні засоби, заклади для розваг, атракції та ін.

Маючи такий ресурсний потенціал, туризм Греції має сприяти зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, зростанню добробуту громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства. Оцінка туристичних ресурсів країни показує, що її якісні й кількісні параметри в поєднанні із географічними та економічними чинниками є важливими об'єктивними передумовами розвитку туризму.