Шпаргалки у кримінальній праву (загальна часть)

1. Поняття, система уг. права як галузі УП — сукупність юридичних норм, встановлених вищими ОГВ, визначальних злочинство й карність діяння, підстав уг. ответ-ти, види покарань та інших примусових заходів, загальне початок призначення покарання, і навіть підстави звільнення з ответ-ти й незвичні покарання. Функції УП: — охоронні, виник. між гос-ом, від імені уповноваженого органу і обличчям, які заподіяли пр-е; вони устанавл. основи, а порядок приминения уг.- прав. санкцій, визволення з уг. ответ-ти й незвичні покарання. — регулятивні, виник. між обличчям, подвергнувшимся зазіханню і обличчям, які заподіяли це зазіхання, і навіть уповноваженим органом (слідчий, прокурор, суд). Метод прав. регулювання: — встановлення заборони здійснювати передбачені Законом діяння під загрозою покарання; - наділення громадян опр-ми правами. Система та принципи УП Загальну частина, содерж. опис принц. в і спільних положень, мають. значення для уг. закону, всім ві дов пр-й — завдання й принципи УП, підстави уг. ответ-ти, межі дії уг. норм в часі та просторі, види уг. покарань, поняття пр-я, підстави звільнення з уг. отв-ти і кари. Особливу частина, що містить опис окремих пр-й передбачені за них як на казания. Кодекс ділиться на розділи (12) і глави (34); останні містять статті (360), регулюю щие однорідні уг.-прав. отно шения.

2. Поняття, завдання й общ. хар-ка уг. закона.

УЗ — ухвалений норм.-прав. акт, у якому норми, котор. встановлюють принципи та юридичного грунту уг. отв-ти, визначають які покарання підлягає застосовувати до осіб, вчинили пр-е. Див ст. 1,2 УЗ основ-ся п’ять осн. принц.: Ст. 3−7.

6. Поняття і є підстава уг. ответ-ти.

УО — одне із видів юр. ответ-ти. Явл. правовим наслідком соверш. пр-я. Закл-ся стосовно винному гос-го примусу у вигляді покарання або інших примусових заходів (ПММХ, ПМВВ.).

При уг. ответ-ти діють принципи ответ-ти лише над об'єктивно соверш. протиправне діяння і принцип відповідальності лише над вину.

Осуд чол. осущ. лише судом. Осуд — негативна оцінка його діяння вироку суду. У розділі ст. 8. Підставою уг. ответ-ти У розділі ст. 19 Загальні умови У розділі ст. 20. Вік, від якого наст. уг. от.

7. Склад пр-я, його виды.

СП — це предусм. уг. законом совокупн. объективн. і субъективн. призн., хар-х опред. общ.-опасное діяння як конкретне пр-е.

Елементи СП: 1. Об'єкт пр-я — блага, цінності, товариств. отнош., яким прич-ся шкода чи створюється загроза прич-я шкоди. 2. Об'єктивний бік пр-я — це зовнішня картина пр-я, акт поведінки чол., выраж. діє чи бездіяльності. 3. Суб'єкт пр-я — це фіз. обличчя, совершивш. пр-е. обладающ. предусм-ми в законі призн., здатне нести уг. відп. 4. Суб'єктивна сторона пр-я — внутрішнє, психич. ставлення суб'єкта до здійсненого діянню і для її наслідків. ЗПП проявл-ся у вині, цілях, мотиви пр-я.

3. Дія уг. закону в часі та просторі У розділі ст. 9. Дія УЗ у часі Дія УЗ у просторі 1. Територіальний принцип — скоїла пр-е біля РФ, підлягає уг. ответ-ти по КК РФ (не більше террит. вод чи повітряного простору РФ, на континентальний шельф й у виняткової економічної зоні РФ, на судні, приписаному на порт РФ, котрий у відкритому водному чи повітряному просторі поза межами РФ, на військовому кораблі чи військовому повітряному судні РФ незалежно від місця їх перебування), якщо інше не передбачено міжнародним договором РФ (ст. 11 КК). 2. Принцип громадянства — громадяни РФ і котрі живуть у РФ особи без гражданст ва, які здійснили пр-е поза межами, підлягають уг. ответ-ти по КК РФ лише за наявності опр. умов: а) діяння визнано пр-ем у державі, на терр. якого вона було скоєно; б) ці фізичні особи були засуджені іноземному го сударстве (ст. 12 КК). При засудженні таких осіб покарання неспроможна перевищувати верхньої межі санкції, предусм. законом иностр. д-ви, на терр. котор. було виконано іне. Иностр. громадяни і прожив. ющие постійно до особи без гражва за пр-я, скоєні поза пре усього РФ, зазвичай, відповідальності по КК РФ не несуть. Виняток передбачений год. 3 ст. 12 КК РФ. 3. Реальний принцип — держава рас простр. свій закон на пр-я, скоєні по закордонах цього д-ви, тільки коли вони зазіхають з його ін тересы чи інтереси своїх громадян. Умови дії реального принципу сформ. в год. 3 ст. 12 КК: інв стор. громадяни і проживши. постійно до особи без громадянства під лежать відповідьти по КК РФ за пр-я, скоєні поза межами РФ, якщо: що були засуджені іноземному гос-ве і притягнуто до уг. ответ-ти біля РФ; б) ін. спрямоване проти інтересів РФ й у випадках, предусм-х міжнародним договором РФ. 4. Універсальний принцип виходить із спільних інтересах всіх гос-в у боротьбі до міжнародних преступлени ями і злочинами міжнародного характеру (наприклад, тероризм, захоплення заручників, фальшивомонетничество, викрадення повітряних судів і участі ін.). У соответст вії з унив. принц. гос-во зобов’язане застосувати свій уг. закон до злочинцю, посягнувшему як на інтереси цієї країни, а й кожного іншого д-ви, поза зависи мости від цього, що й ким скоєно пре ступление. *Відповідно до год. 2 ст. 12 … У розділі ст. 13. Видача осіб, які вчинили пр-е.

4. Поняття та ознаки пр-я, категорії пр-й.

Ст. 14. Поняття пр-я Ознаки пр-я: 1. Уг. протиправність (немає пр-я без свідчення про то законі). 2. Товариств. небезпека — здатність пр-я заподіяти істотної шкоди охоронюваним уг. законом інтересам. Хак-ся 2 принц.: характером, тобто. тим, чому причиняется шкода; ступенем, тобто. розміром заподіяного. 3. Винність — пр-е скоєно або зумисне, або за необережності. 4. Карність. * Діяння — д.б. дію або бездіяльність (думки, розмови не явл. діянням). У розділі ст. 15. Категорії пр-й Катерогия пр-я опр-ся санкцією статьи.

5. Уг-прав. наслідки класифікації пр-й: 1. Пр-я невеликої тяжкості: — возм. освоб-я від уг. отв-ти; - якщо вперше — то смягч. покарання; - зап. стосовно скасування уг. нак. реш-ся судом; - при при совок-ти пр-й оконч. покарання оголошується по принц. поглинання; - ум. — дострокове освоб-е м.б. застосована при від'їзді половини терміну; - возм. заміна неотбытой частини покараний. більш м’яким виглядом покарання; - возм. відстрочка відбуття наказ. беремо. жін. і жін, имеющ. дітей до 8 років; - погашення судимості - після закінчення 3-х років тому після відбуття наказ.; - є особ-ти щодо застосування уг.-прав. наслідків стосовно несов-м. 2. Пр-я середньої важкості: = возм. визволення з уг. отв-ти; = усл.-досрочн. звільнення після закінчення половини терміну; = возм. заміна неотбытой частини покарання більш м’яким виглядом нак.; = погашення суд-ти по истеч. 3-х років; = відстрочка беремо. жін. і жін, имеющ. дітей до 8 років. — для несов. возм. примен. ПМВВ. 3. Тяжкі пр-я — усл.-доср. освоб. по истеч. 2/3 наказ; - освоб. від уг. отв-ти возм. лише з истеч. термінів давності; - погашення судимості через 6 років; - возм. визнання діяння небезпечним рецидивом; - при уст-и. факту до пригот. ТП отв-ть наступ. по ст., предусм. дане іне; - 2 доп. наказ.: конфиск. имущ. позбавлений. воїн., спец-го звання, классн. чину і держ. нагород. 4. Особливо тяжкі пр-я — соверш. нескольк. ОТП тягне визнаний. особливо небезпечним рецидивом; - можливо застосування пожизнен. ЛЗ і страти; = можлива ответ-ть за приготовл.; = прим. конфиск. та злидні звань; - особи, соверш. ОТП зберігають у колоніях суворого режиму, особливого режиму чи в’язниці; - усл.-доср. освоб. возм. при від'їзді 2/3 терміну; - визволення з уг. отв-ти (термін давності) — 15 років; - погашення судимості через 8 лет.

8. ВидыСП: 1) За рівнем общ. небезпеки: — основний — перв. частина ст., поняття; - кваліфікований — це склад з обтяжуючими обст-ми; - привілейований — це склад зі пом’якшуючими обставинами. 2) По конструкц. объективн. боку: — матеріальний — це склад, який описаний т. обр., що пр-е вважається оконч., коли настали негативн. наслідки; - формальний — пр-е вважається оконч. з скоєння описаних у Пророчих законі дій, независ. від наступивш. наслідків. 3) По спос. описаний. у законі призн. пр-я:

— простой;

— складний. Значення СП: — основу привлеч. до уг. отв-ти; - для кваліфікації пр-й; - для отграничения пр-й друг від друга.

9. Об'єкт пр-я.

Об'єкт пр-я — блага, цінності, суспільні відносини, яким причиняется шкода чи створюється загроза заподіяння шкоди. Обязат. ознака — общ. відносини, яким прич-ся шкода. Факульт. ознаки — предмет пр-я, потерпевший.

Класифікація: — загальний — сов-ть всіх общ. отн-й, благ чи цінностей, охоронюваних законом; - родової - це частину загальної, представляющ. собою групу однородн. отн-й, на котор. посяг. однородн. пр-я. РВ полож. в осн. розподілу Осіб. год. КК на розділи. — видовий — то частина видового, объед. більш узк. групи общ-х отн-й. По ВО розділи Осіб. год. КК дел-ся на глави. — безпосередній — це конкр. общ. отн-е, проти котор. спрямоване конк. пр-е, терпящее шкода щоразу при соверш. пр-я. АЛЕ покладено в осн. розподілу Осіб. год. на статті. АЛЕ у мног. пр-х м.б. подвійним, з котор. один — основний, а ін. — дополнит.

ВП слід. відрізняти від предмета. Предмет пр-я — це предмет матер. світу, на кіт. непоср. воздейств. злочинець, посягаючи на конкр. об'єкт. Предмет може оказыв. впливом геть квалиф пр-я.

Напр., якщо об'єкт пр-я — відносини власності, то предметом м.б. сумка.

10. Об'єктивний бік пр-я.

ССП — це внешн. картина пр-я, акт поведінки чол., выраж-ся діє чи бездіяльності. Обязат. призн. для пр-й з формальн. складом явл. общ-опасное діяння, для пр-й з матер.сост. — общ.-опасн. діяння, обз.-опасн. наслідки, причинноследств. зв’язок з-поміж них. 1. Общ.-опасн. діяння — акт поведінки чол., выраж. або у дії, або безд.

УПД хар-ся: активне поведінка, запрещ. КК; общ.- небезпечне; вольове. Уг. прав. бездіяльність — це нездійснення к.-л. дій, котор. обличчя могло чи мало совершить.

УПБ хар-ся: обществ.-опасное; вольове; пасивне. 2. Суспільно-небезпечне наслідок — це шкода, котор. причин-ся до об'єктів уг.-прав. охорони внаслідок скоєння обличчям общ.-опасн. деяния.

Шкода м.б. матеріальний (майновий і тяжка фізична) і нематеріальної (немайнові моральний). 3. Причинно-следств. зв’язок між общ-.-опасн. діянням і наступивш. последств. — це такий взаємозв'язок явищ, коли перше закономірно породжує второе.

Хар-ся: — діяння буд. за часом предшест. шкоди; - діяння — необх. умова наступл. шкоди; - наступлен. шкоди від цього діяння невипадково, а закономерно.

Факуль. ознаки градусів: 1. Время — опр. тимчасової проміжок, в теч. кіт. м.б. скоєно пр-е (у час виборів). 2. Місце — опр-я територія, на котор. соверш-ся пр-е. 3. Спосіб — прийоми й ефективні методи, використовувані злочинцем для соверш. пр-я 4. Обстановка — це об'єктив. умова, в котор. відбувалося вчинення іня. 5. Знаряддя і кошти — це пристосування, з допомогою кіт. скоєно пр-е.

Усі факульт. ознаки мають юр. знач. тоді, що вони прямо зазначені у ст. закону. Їх м. расцен. як квалиф. призн., або як обст., смягч. чи отягч. отв-ть.

11. Суб'єкт пр-я.

СП — це фіз. обличчя, соверш. пр-е, обладающ. предусм-ми у законі призн, способн. нести уг. ответ-ть. Обязат ознаки: 1. Фізична особа. 2. Свідомість — уг. праві - нормальне сост. психічно здоровий. чол.; выраж. в способ-ти віддавати звіт у діях та управлятимуть. Вмен-ть явл. необх. умовою провини і уг. ответ-ти. Вмен-ть обвинувачуваного опр-ся шляхом судебно-псих. эксп, слідчим, прокурором, судом. 3. Вік — із 16-го років; за ряд пр-й, перечисл. в ст 20 отв-ть наст. з років; із 18-ї років; із 25-ма років Спеціальний суб. ект пр-я — це суб'єкт пр-я, до кіт. крім 3-х обязат. предъявл. ще доповнить. треб, а саме: громадянство (275), підлогу (131), посадове становище (гол. 33), минула антисуспільна діяльність. 10. Свідомість і обмежена вменяемость.

Свідомість — уг. праві - нормальне сост. психічно здоровий. чол.; выраж. в способ-ти віддавати звіт у діях та управлятимуть. Вмен-ть явл. необх. умовою провини і уг. ответ-ти. Вмен-ть обвинувачуваного опр-ся шляхом судебно-псих. эксп, слідчим, прокурором, судом. У розділі ст. 21. Неосудність … Медиц. критерій складається з 4-х призн.: — хро ніч. психич. розлад, — тимчасове психич. розлад, — слабоумство — інше хворобливе перебуваючи ние психіки. Юридичний критерій — неможливість «усвідомлювати фактическ. характері і общ. небезпека своїх дій (без дії) або керувати ними ». ЮК сост. з 2 призн: інтелекту ального (невозм. усвідомлювати фактич. харак тер і общ. опасн. своїх дій (бездей ствия) і вольового (невозм. керувати ними). Межі між нормою, і патологією не явл. ста бильными. Вони динамічні, рухливі. Одна й та форма психич. захворювання м. обумовлювати різні судебно-психиатрич. висновки в зависнув. від рівня і глибини наявних у даний момент психич. змін. У розділі ст. 22. Уг. ответ-ть на осіб із психич. розладом, не исключ. ставимо… У розділі ст. 23. Уг. ответ-ть осіб, які вчинили пр-е може сп’яніння. …

13. Провина як осн. Ознака субъективн. боку пр-я.

Провина — психич. ставлення особи до свого противоправн. поведінці (дійств. чи безд.) та її наслідків, выраж. у вигляді наміру чи необережності. Явл. обязат. ознакою ССП. У розділі ст. 24. Форми провини …

Елементи провини: — інтелектуальний, охоплення. той чи інший ступінь усвідомлення обличчям фактич. обстоят-в скоєного їм діяння і наступивш. внаслідок наслідків, а одно розуміння їх шкідливості; - вольовий, націлюючи поведінка суб'єкта в однак усвідомлюваному направлении.

Інтелект. той час у своє чергу складається з усвідомлення того що відбувається й передбачення майбутнього. У розділі ст. 27. Ответ-ть за пр-е, скоєне з двома формами провини… У розділі ст. 28. Невинне заподіяння вреда…

12. Суб'єктивна сторона пр-я.

ССП — внутр., психич. ставлення суб'єкта до соверш. діянню і для її наслідків. ЗПП проявл-ся у вині, цілях, мотиви пр-я.

Обязат. ознака — вина — це психич. ставлення особи до здійснюваного їм общ.-опасн. деян-ю у вигляді наміру (прямого чи опосередкованого) чи необережності (легкодумства чи набрежности), в котор. проявл-ся антисоц. установка в отнош. цінностей, охр-х УЗ.

Факультат. ознаки: 1. Мотив — це спонукання особи, вчинила пр-е (що його штовхнулокористь, хуліганство, помста, вражда).

Значення: — якщо мотив зазначений в диспозиц. ст., він стає обязат. призн. — якщо мотив зазначений над осн. складі, то ж виконує функцію квалифиц-го ознаки — м.б. обтяжуючою покарання. 2. Мета — результат, котор. прагне досягти обличчя, яка скоює пр-е. 3. Емоційний стан. Для уг. права значення має тут лише афект — раптово що виник сильне хвилювання, викликане насильством, знущанням, тяжк. образою зі стор. потерпілого, або іншими противоправн. чи аморальн. діями потерпілого, що спричинило скоєння пр-я.

14. Умысел.

Содерж. наміру розкривається у законі з допомогою ознак, хар-х інтел. і вольовий елементи провини. Вольова: — осозн. товариств. опасн. свого діяння; - передбачення його общ. опасн. послед.

У совок-ти вони утворюють інтел. елемент навмисної провини: — бажання чи свідоме припущення суб'єктом наступу цих послід. або байдуже до них оотношение.

Намір буває прямий і косвенный.

При прямому умислі обличчя, соверш. діяння, цілком усвідомлює його общ. опасн. (крадіжка, вбивство, розбій і т.д.).

Що стосується непрямого наміру обличчя, соверш. пр-е, не хоче наступу шкідливих последств., але свідомо допускає, що вони м.б. (напр., управління автомобілем в нетверезому сост.). У розділі ст. 25. Пр-ем, досконалим умышл…

15. Неосторожность.

Необережність закл-ся в — передбаченні суб'єктом возм. наступл. общ. опасн. наслідків свого діяння, соедин. з самовпевненим розрахунком з їхньої запобігання (преступн. легкодумство), або — непредвидение обличчям можливість настання таких наслідків за наявності обов’язки, і можливості їх передбачити (злочинна недбалість). У розділі ст. 26. Пр-ем, досконалим по неосторожности…

16. Стадії скоєння пр-я.

ССП — це опр. етапи розвитку пр-я, кіт. відрізняються ін. від друга здійсненням объективн. боку пр-я мірою завершеності наміру. Закінчена пре-е і неоконч. пр-е (готування та замах. У розділі ст. 29, У розділі ст. 30.

Покарання приготування пр-я не м. прев.½ макр. терміну чи розміру покарань оконч. пр-е. Приготування м. відбуватися тільки з прямим наміром. Замах м. відбуватися тільки з прямим наміром. Воно хар-но тим, що обвинувачуваний непоср. розпочав виконання об'єктив. боку пр-я. Розмір покарання неспроможна перетв. ¾ макс-го терміну, предусм. санкцією за оконч. іне. У розділі ст. 31. Добровільна відмова від пр-я.

17. Співучасть У розділі ст. 32… Ознаки співучасті: 1. Объективные:

— наявність 2-х і більше лиц;

— спільність действий;

— налич. пр-х наслідків. 2. Субъективные:

— співучасть лише з метою пр-я;

— умисел співучасті д.б. спрямовано спільність дій (усвідомлює, що ні один).

Співучасники: виконавець, організатор, підбурювач і посібника. У розділі ст. 33. Види співучасників пр-я… Форми співучасті: 1. У завис-ти від хар-ра виконано. співучасниками об'єктивної боку пр-я:

— просте співучасть — без поділу ролей (соисполнительство).

— складне співучасть — з поділом ролей 2. Залежно від соглашения:

— без попереднього соглашения.

— з попереднім угодою 3. — групою осіб, — групою осіб із передуватиме. змови, — огранизованная група, — злочинну співтовариство. У розділі ст. 35…

18. Обст-ва, виключають злочинність діяння Ст. 37−42… 1. Необхідна оборона. 2. Заподіяння шкоди під час затримання особи, вчинила пр-е. 3. Крайня необхідність. 4. Физич. чи психич. примус. 5. Обгрунтований ризик. 6. Виконання наказу чи распоряж.

Всі ці обст-ва схожі тим, що цілком можна взяти за пр-я, проте власне вони общественно-полезны, оскільки відбуваються з метою захисту прав і законних інтересів гр-н, общ-ва, гос-ва.

Там, якщо дотримані кожного з цих обставин умови правомірності, діяння визнається неприступним, т.к. немає товариств. небезпеки, протиправності, виновности.

У кожній оказії заводиться уг. дело.

19. Необхідна оборона У розділі ст. 37. НО…

Умови правомірності АЛЕ: 1. Що Стосуються до зазіхання: — посяг-во д.б. готівковим (буд. вже розпочатися, але з закінчитися); - дійсність посяг-ва (не удаваність). 2. Що Стосуються до оборони: — захищати м. лише інтересів, охоронювані законом; - шкода при АЛЕ може причиняться лише посягающему; - не д.б. перевищені межі НО.

20. Крайня необхідність У розділі ст. 39. КН…

Умови правомірності КН: 1. Що Стосуються до небезпеки: — джерела небезпеки (дію чол., природи, неиспр-ть техніки); - наявність небезпеки; - дійсність небезпеки. 2. Що Стосуються до заходам захисту: — защ-ть м. будь-які охоронювані зак-м інтереси; - шкода заподіяно інтересам третіх осіб; - шкода д.б. меншим, ніж шкода відвернений; - коли небезпека не м.б. предотвращ. ін. ср-ми.

21. Заподіяння шкоди під час затримання особи, соверш. пр-е У розділі ст. 38 …

Умови правомірності заподіяння шкоди при задерж.: 1. Що Стосуються до дій задерживаемого: — під час проведення пр-я; - можливо заподіяння шкоди з скоєння пр-я до закінчення термінів давності. 2. Що Стосуються до задерживающему: — шкода лише задерживаемому особі; - заподіяння шкоди — захід вимушений, іншими способами затримати не предст-ся можливим; - шкода ні заподіювати необхідних мер.

22.Физич. чи психич. принуждение.

ФП — насильницьке вплив на тіло чол., його внутр. органи з використання предметів матер-го світу чи опр. физич. процесів задля досягнення преступн. цілі чи спонукання ін. чол. зробити пр-е.

ПП — вплив на психіку чол. шляхом загроз, образ, гіпнозу та інших. способів задля досягнення преступн. мети. У розділі ст. 40. …

Якщо результаті примусу обличчя були керувати своїми діями, то заподіяння шкоди з такою впливом не преступно.

23. Обгрунтований ризик. Исполн. наказу чи распоряж. У розділі ст. 41. ОР…

Умови правомірності шкоди при СР: — ризик буд. осущ-ся лише досягнення общ.-полезной мети; - поставленої мети не м.б. досягнуто не пов’язані з ризиком діями (бездейств.) — прийнято достатні заходи задля унеможливлення можливої шкоди; - ризик ні переходити в відоме заподіяння шкоди; - ризик ні поєднуватися загрози не для життя багатьох, загрози екологічній катастрофі чи обществ-го лиха. Шкода, прич-й внаслідок порушення зазначених умов тягне уг. отв-ть з застосуванням ст. 61 КК (Обст-ва, смягсающие покарання). Ст. 4 ИПиР… Наказ — це основ. на законі чи подз. акті владне вимога (усне чи письмове) начальника виконати к.-л. дію, адресований подчиненному.

25. Поняття, цілі й система уг. покарань. У розділі ст. 43. 1. Покарання Має личностн. хар-р, покарання — це кара, тобто. пов’язане з обмеженням права і свободи особи, совершивш. пр-е. Він із заподіянням моральн. страждань. У розділі ст. 44. Види покарань У розділі ст. 45. *У розділі ст. 46−59!!! Покарання (кара) застосовується у цілях виправлення винного, і навіть предупря зі вершення нових пр-й як осуж денным (приватна превенция), і ін. особами (загальна превенция). До іншим цілям на казания відносять захист (вохра ну) особистості, нашого суспільства та д-ви від преступн. зазіхань, восстанов ление соц. справедливості. Зниження частки застосування к.-л. покарання (напр., ЛЗ) означає, що зросла частка іншого (чи інших) виду; у тому проявл. взаємозамінність перечисл. в ст. 44 КК видів покарань. З іншого боку коригування «дози» заходів впливу осягається через поєднання наку заний (основного з допм). Під сіс темою покарання розуміється установл. уг. законом і що має исчер пывающий характер сукупність видів уг-го покарання, розміщених у певної послідовності в соот ветствии зі мірою їхнього тяжкості, взаємно доповнюють і які заміняли одне одного. У межах системи покарань послід ние можна класифікувати, в частнос ти, на пов’язані і пов’язані з лише нием свободи. Коли санкція статті поруч з ЛЗ предусм. більш «м'які покарання, його застосування припустиме лише при не достатності їх у ролі середовищ ства досягнення мети покарання. У цьому призначення ЛЗ д.б. мотивовано вироку ». Покарання: а) основні б) доп-е у ті, кіт. можуть виконувати функції і основного, і доп-го наку зания Доп-е покарання, на свій оче редь, класифікують за низкою ознак, виділяючи у тому числі обов’язкові і фа культативные, ограни чивающие трудові, майнових прав, свободи, які надають морально-пси хологич. вплив на осужденно го. Є також доп-е покарання, кіт. м.б. назначе ны буде лише тоді, що вони фігурують в санкції статті Особ. Ч; ті, кіт. суд вправі обрати як і вышеупо мянутой ситуації, і зі свого вус-, мотрению; й ті, кіт. в Особ. Ч До. взагалі значаться і примі няются на розсуд суда.

24. Єдине пр-е і множественность.

Єдине пр-е — цей складний пр-е, все скоєні діяння якого утворюють 1 склад парламенту й квалиф-ся за 57-ю статтею. Його різновиду: 1. Складене пр-е, яке з неск. описаних у диспозиції дейстий, кожна з кіт., якби було виконано окремо, було б пр-м («Розбій ») 2. Многообъектное пр-е, в кіт. збитки прич. як хв. 2-му об'єктах («Изнасил. ») 3. Пр-я з кількома наслідками («Умышл. прич. шкоди здоров’ю ») 4. Пр-я з подвійним формою провини 5. Пр-я з альтернативним складом, сост. з неск. дій, кожна з котор. явл-ся пр-м й «учинення їх, разом однаково явл-ся цим самим пр-м (ст. 228 «Придбання і (чи) зберігання наркотиків ») 6. Продолжаемое пр-е — діяння складывающееся з низки тотожних діянь П. Лазаренка та спрямованих до спільної мети (телевізор частинами — общ. умисел) 7. Протистояння, що пр-е — це діяння, кіт. починається з опр. факту преступ. деятти і продолж. у вигляді випадкового длит. перебування винного на стадії окоченного пр-я (зберігання зброї, дизертирство). Множинність пр-я — це вчинення обличчям 2-х і більше пр-й, кожна з кіт. утворює самост. склад парламенту й квалиф. по самост. ст. (або це частини ст.) КК РФ. Види множ-ти — неодноразовість, сукупність, рецедив. Форми множинності пр-й: У розділі ст. 16 Неодноразовість… Юр. значення: — явл. квалиф. ознакою — у його случ., коли М не предусм. в кач-ве квалиф. призн., вона вчить. як у нього., обтяжуюча покарання. У розділі ст. 17. Совокупностью.

Сукупність м.б. реальна (кілька діянь, містять ознаки різних пр-й) і ідеальна (коли одним діянням чол. робить кілька пр-й). Юр. значення: — обличчя несе отв-ть за кожне пр-е по соотв-й статті КК. — покарання назн. окремо за кажд. пр-е, та був остаточно опрю шляхом повного чи частичн. поглинання одного покарання іншим, або шляхом складання. У розділі ст. 18. Рецидивом … Юр. значення: — тягне суворіше покарання виходячи з в межах закону. — явл. квалиф.призн. — явл. обставиною, отягч. покарання. — якщо перший вирок до позбавлення волі, то покарання послід. пр-е обличчя відбуває у колонії суворий. режиму. — при ТМР обличчя відбуває покарання у колонії особливого режиму чи в’язниці. — термін покарання при рецидиве не м.б. менш ½ макр. терміну при простому рецидиве, 2/3 при небезпечному і ¾ при особливо опасном.

26. Загальні початку призначення покарання — це сукупність положень, мають принципове значення при определе нді судом будь-якого виду за лю бої з пр-й, передбачених кримінальний кодекс. У розділі ст. 60 У До явл. базової. Під законодавчими межами призначення покарання слід розуміти мінімальну (нижню) і максимальну (верхню) кордону покарання, установл. законом, у межах яких суд вправі обрати конкретне покарання певне пр-е. Законодавство деяких випадках допу скает можливість призначення винним і більше м’якого покарання, ніж преду дивлено законом за дане іне, застосування умовного осуду… і навіть звільнення з кримінальної ответст венности і кари… 30. ПММХ. Норми про ПММХ (ст. 97 — 104) рас лічені на ситуації, опис. в год. 1 ст. 97. Їх об'єднує те, що до осіб, які заподіяли за прещенные кримінальний кодекс діяння, судом м.б. застосовані ПММХ (як єдиних або поруч із уго ловным покаранням). Але такий при менение допускається, якщо психічні розлади пов’язані з небезпекою при чинения цими особами істотного вре так собі чи третіх осіб (год. 2 ст. 97). Коли таку небезпеки немає, суд може передати необхідні матеріали органам охорони здоров’я на вирішення питання або лікування цих осіб, або про напрямі в психоневрологічне установа. Примусовість заходів МХ выра жается у цьому, що лікування проводиться без згоди особи, котрий страждає психічний розлад, чи ні згоди його за кінного представника. Ці заходи яв ляются кримінальним покаранням, але у той час вони пов’язані з серйозними огра ничениями правового статусу (передусім особистої свободи) громадянина. До цілям застосування цих заходів отно сятся: а) зцілення чи поліпшення псі хического стану осіб, вказаних у год. 1 ст. 97, і б) попередження скоєння ними нових уголовно-противоправных де яний. Висновки врачей-пси хиатров мають бути у цьому, що: 1) обличчя страждає конкретним розладом психіки; 2) це розстрой ство загрожує можливістю заподіяння обличчям іншого (крім заподіяної) су щественного шкоди чи небезпекою собі або ін. осіб; 3) обличчя потребує примусове лікування; 4) лікування доцільно амбулаторне чи псі хиатрическом стаціонарі відповідаю щего типу; Останній висновок носить рекомендатель ный характер, тому суд може і можу погодитися з них із урахуванням суспільної небезпечності діяння і надзвичайну небезпеку, яку обличчя може оточуючих. Початковий термін ПММХ дорівнює 6 мес.