Экономические проблеми розвитку мінерально-сировинного комплексу республіки Башкортостан

Экономические проблеми розвитку мінерально-сировинного комплексу республіки Башкортостан

Ярмухаметов В.Г.

Республика Башкортостан належить до регіонів Російської Федерації, економіки яких власні природні ресурси грають провідної ролі. На території республіки виявлено понад 3 тис. родовищ та запобігання проявам корисних копалин, зокрема, більше півтора десятка родовищ медно-колчеданных і залізних руд, чимало родовищ золота. Обсяг розвіданих підприємствам республіки запасів мідно-цинкових руд дуже великий — близько 600 млн. тонн. Підвищена роль медно-колчеданных руд у структурі мінерально-сировинних ресурсів відрізняє Республіку Башкортостан від більшості і республік Уралу, де спостерігається нестача зазначених ресурсів. Медно-колчеданные руди за своїм значенням для народного господарства займають сьогодні друге місце у республіці після нафтових запасів. У той самий час запаси медно-колчеданных руд систематично примножуються на відміну нафтових. Республіка є одним з основних сировинних баз кольорової металургії Уралу, частку якої припадає вагома частина отримання міді цинку Російській Федерації. Однак на цей час розробляється лише чверть медно-колчеданных родовищ Башкортостана.

Одной з найважливіших проблем мінерально-сировинного комплексу республіки сьогодні є виснаження розвіданих і освоєних запасів з корисними копалинами. Багато родовища вступив у стадію відпрацювання в проектних контурах, що безпосередньо вдарило по динаміці видобутку бік її зменшення. Відбувається природне наростання ресурсоємності гірничодобувної промисловості, викликане неухильно ухудшающимися умовами добування і збагачення руд.

В цілому, яких би природних ресурсів це стосувалося, джерела дешевих видів сировини республіки на сьогодні значною мірою вичерпані. Собівартість виробництва одиниці сировини надалі дедалі більше зростати внаслідок поступового погіршення природних якісних і кількісних показників цього сировини, і навіть через необхідність впровадження різноманітних і більше скоєних технологій його виробництва та відтворення.

Увеличение витрат за виробництво сировини має компенсуватися отриманням високого прибутку на стадії випуску кінцевої продукції. З метою технологічної інтеграції для реалізації інвестиційних та інших програм необхідно створення промислово-фінансових груп (ПФГ) з через участь у них представників однопрофільних підприємств республіки. ПФГ дозволять організувати процес переливу капіталу з нерентабельних сфер в високоприбуткові, поступово накопичувати інвестиційні ресурси з допомогою розвитку некапіталомістких проектів з перенесення центру ваги інвестиційного механізму з розширенням ринків збуту на социально-значимые капіталомісткими программы.

Первые кроки у цьому напрямі вже зроблено: 1994 року розроблена Програма раціонального використання поліметалевих, мідних і медно-колчеданных руд Республіки Башкортостан, Президентом Республіки Башкортостан підписано Указ «Про республіканської програми раціонального використання поліметалевих, мідних і медно-колчеданных руд Республіки Башкортостан» від 22 серпня 1994 року з цим і доповненнями, внесеними до нього згодом Указом від 27 жовтня 1997 року. Ці документи передбачають створення консорціуму «Башполиметалл», який здійснював як видобуток нафти й переробку руди, і металургійний переділ і готової продукції. На думку, для найповнішого виконання покладених на консорціум «Башполиметалл» функцій необхідна організація їх у формі промислово-фінансової групи, що дозволить: ув’язати лише у структурі відособлені технологічні переділи; використовуватиме внутрішньої взаємозв'язку підприємств весь набір сучасних фінансових інструментів (взаємозаліки на поставки, внутрішній вексельний оборот, факторинг, лізинг тощо.); уникнути необгрунтованого зростання оподатковуваної бази і збільшення ціни кінцевий продукт; виключити загрозу банкрутства підприємств-учасників з допомогою більшої фінансової устойчивости.

В кінцевому підсумку об'єднання підприємств у ПФГ призведе до розвитку нових технологій, з фінансуванням цих робіт рахунок коштів в освіті єдиного фінансового простору, інвестиційної діяльності, операцій із цінними паперами, розвитку нових функцій і структур, оперують у сфері страхування, торгівлі нерухомістю, лизинга.

Образование ПФГ дозволить розв’язати технологічні й економічні завдання, але на шляху успішної реалізації Програми раціонального використання поліметалевих, мідних і медно-колчеданных руд Республіки Башкортостан необхідно комплексно вирішувати науково-технічні, екологічні та соціально-економічні завдання, які стоять перед Уральским регіоном республіки. У той самий час приплив інвестицій у ПФГ може бути після створення сприятливого інвестиційного клімату на фінансування вітчизняними і іноземними інвесторами видобутку газу і збагачення руд.

Исследования показують, що найадекватнішою базою для що така заходів є створити зону економічного сприяння як найбільш великої інституціональної інновації останніх десятиліть, що дозволяє комплексно розв’язувати проблеми конкретної території. Усередині цієї зони можливо освіту «ядра», яке постійно генерував нові технологіії, висококваліфікованих фахівців і для підприємців, інфраструктура ж створить всі необхідні умови для реалізації її потенціалу. Такі освіти з’явилися торік у останнє десятиліття США, Західній Європі Японії, вони значно відрізняються одна від одного й під назвою (технопарки, інноваційні центри, технополіси тощо.) й на інших моментів, але гуртівник полягає у в загальній структурі і цільової спрямованості, коли навколо деякого наукового ядра створюється інфраструктура, забезпечує процес прискореної передачі нову технологію в промисловість. У Японії, наприклад, вони вже проектуються і створюють, і її технополисов.

Технополисы — це міста з лиця прилеглими до них територіями, де у органічному єдності розміщені підприємства високотехнологічних галузей промисловості, наукові установи, вузи житлові забудова із сучасною виробничої та соціальній інфраструктурою. Програма перетворення промислових у технополіси передбачає переклад промисловості з єдиного центру на периферію, переорієнтування її застосування наукоємних і ресурсозберігаючих технологій, інтенсифікацію наукових досліджень силами місцевих інститутів, прискорення інноваційного процесу т.п.

Для розвитку Уральського регіону Республіки Башкортостан, де підприємства кольорової металургії є містоутворюючими, необхідно розробляти комплексну програму «Раціональне використання поліметалевих, мідних і медно-колчеданных руд Республіки Башкортостан». Підготовчим етапом формування Комплексної програми розвитку Уральського регіону Республіки Башкортостан може бути «круглий стіл» всіх зацікавлених сторін у межах науково-практичних конференцій. Перша така конференція провів у 1995 року під назвою «Уральський регіон Башкортостану: людина, природа, суспільство». На думку, її доцільно зробити регулярної, зорієнтувавши на проблеми розробки концепції і програми розвиток краю. Це дозволить в порівняно стислі терміни зібрати великий і якісний матеріал для й поглибленого аналізу ситуації у регіоні й універсального визначення ефективної стратегії здійснюваних у ньому реформ.

Для залучення інвестицій на початковому етапі знають формування ПФГ і зони економічного сприяння необхідна державна фіскальна політика зі стимулювання заходів, пов’язаних із структурної перебудовою. Тому вважаємо за доцільне напрям частини прибутку найрентабельніших сьогодні галузей республіки: нафтовидобутку, нафтопереробки, нафтохімії - у республіканської програми «Раціональне використання поліметалевих, мідних і медно-колчеданных руд Республіки Башкортостан». Усе це можна буде поступово вирівнювати соціально-економічне розвиток адміністративних територій республіки з урахуванням підвищення їх конкурентоздатності та ефективності галузей, підприємств та його продукції, користується спросом.

Таким чином, однією з найважливіших напрямів соціально-економічної політики Уральського регіону Республіки Башкортостан на найближчими роками є подальше розвиток кольорової металургії, що забезпечить повніше і комплексне використання корисних компонентів складних за складом поліметалевих, мідних і медно-колчеданных руд на гірничодобувних підприємствах республіки. Це сприятиме розвитку в Башкортостані кольорової промисловості, підвищенню зайнятість населення, поповненню бюджету та взагалі позабюджетних фондів і становленню республіканського ринку кольорових металлов.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.