Фламандская література

Фламандская литература

Фламандская література середньовіччя і XVI в. так переплетене з североголландской (найважливішої частиною якого вона є), що роздільне розгляд їх неможливо. У XVII і XVIII ст. під час іспанського і австрійського панування про Ф. л. теж доводиться говорити. Пожвавлення настало лише після 1830, коли Фландрія становила частина новоствореного королівства Бельгії. Відділення Бельгії від Голландії, до котрої я вона належала з 1815, посилило потреба у власної літературі, соціальній та національному самовизначенні фламандської культури.

Первым передовим бійцем фламандської культури був есеїст І. Ф. Виллемс (J. F. Willems, 1793—1846); першим серйознішим, хоч і нечисленні оригінальним, поетом — До. Л. Ледеганш (K. L. Ledeganck, 1805—1847), головне твір якого «Три братніх міста» (De drie Zustersteden, 1846) має певну націоналістичну забарвлення. Великий лекторство придбав Р. Консциенс (H. Conscience, 1812—1883), автор популярних оповідань. До нього близький більш реалістичний І. Л. Д. Слиск (J. L. D. Sleezck, 1818—1901). Потім висунулися поети — І. ван Бірс (J. van Beers, 1821—1888) і Т. ван Рисвик (Th. van Rijswijck, 1811—1849). Майстром нарисів з’явився А. Бергманн (A. Bergmann, «Tony», 1835—1874). У другій половині цього періоду висувається новеллистка і романістка Віргінія Ловелинг (V. Loveling, 1836—1923). Єдиним значним поетом цього періоду був падре Гвідо Гезелле (Guido Gezelle, 1830—1899), котрий перебував під впливом літератури XVII в., і Старинга (1767—1840), творець дуже багатого, ритмічно витонченою поезії природи, яка, проте, мало цінувалася його сучасниками. Вождем нового фламандського національного студентського руху був поет Альбрехт Роденбах (A. Rodenbach, 1856—1880).

Оживление національної самосвідомості у Фландрії, що був наприкінці ХІХ в., збігся в часу із впливом голландського літературного руху 1880, що наклало відбиток, і на Ф. л. цього часу. Нове протягом, початок що було належить в 1893 журналом «Van Nu en Straks» («Про сьогоднішній і близькому»), прагнуло подолати вузькість дрібнобуржуазних ілюзій і провінційну убогість форм Ф. л. Проте значним впливом він користувалося.

Жизнь селян досі на основному аграрної Фландрії малювали за дуже любили і успіхом Цириель Бюисс (Cyriel Buysse, 1859—1932) і Стін Стрейвельс (Styn Streuvels, р. в 1872); перший — син ліберального фабриканта, реалістично і з легкої іронією зображував відсталість селянства; другий — сільський пекар, у творах якого — суміш реалізму і пишної романтики природи. Найбільш значним поетом був похмурий, формально різноманітний Карель ван де Вустин (Karel van de Woestÿne, 1878—1929). Як народний поет має великі заслуги Ренэ де Клерк (René de Klercq, 1877—1932), син селянина, який поруч із ліричними віршами складав революційних пісень і користувався не дуже популярна. Після Першої світової майже щось писав.

Типичным интеллигентом-эклектиком і скептиком, погляди якого почасти відзначені впливом соціал-демократії, є всебічний Герман Тейрлинк (H. Teirlinck, р. 1879), тонкий стиліст і романтик.

Многообещающей книгою «Pallieter» (1916), прославлявшей чуттєву радість життя, дебютував Ф. Тиммерманс (F. Timmermans, р. 1886), що згодом під церковним впливом став ханжею і створив нічого значного.

Наиболее впливовим вождем молодого фламандського культурного руху в час чудовий критик-эссеист, історик мистецтва А. Вермейлен (A. Vermeylen, р. 1872).

Нужду пролетарів (Антверпена) і дрібної буржуазії в післявоєнний час яскраво малював Лоде Циленс (Lode Zielens, р. 1901). Хоча роботи Циленса просякнуті відомої революційної тенденцією, вона затеняется його песимізмом. У разі повоєнного часу корениться і песимізм фрейдиста Р. Вальшапа (G. Walschap, р. 1898) і У. Элсшота (W. Elschot, псевд. A. de Ridder), який змалював з нещадним сарказмом порожнечу дрібнобуржуазній життя.

Список литературы.

Delepierr, J Ö., A Sketch of the history of Flemish literature…, L., 1860.

Watter O., La littérature et la poésie flamandes, Tournay, 1893.

Coopman Th., Geschiedenis der Vlaamsche letterkunde van ні jaar 1830 tot heden, Amsterdam, 1910.

Frings Th., Über die neuere flämische Literatur, Marburg, 1918.

Bock E., de, Beknopt Overzicht van de vlaamsche Letterkunde in de 19 eeuv., Antwerpen, 1921.

Hamelius P., Introduction à la littérature française et flamande de Belgique, Bruxelles, 1921.

Його ж, Histoire du mouvement flamand au XIX siècle, Bruxelles, 1924.

Ridder A. de, La littérature flamande contemporaine, 1890—1923, Anvers, 1923.

Kenis P., Een Overzicht van de vlaamsche letterkunde na «Van nu en Straks», Amsterdam, 1930.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.