Значимость Російського Языка

МОСКОВСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

РЕФЕРАТ на задану тему: «Значимість Російського Мови «Москва 2001

ВОЗРОЖДЕНИЕ ПЕРВОЗДАННОСТІ МОВИ — ЦЕ ВІДНОВЛЕННЯ ГРАМОТИ ЖИЗНЕСТРОЕВ За останні віки російську мову зазнав ‘сильні' иsменения. Деякі ‘вважають' це за благо і природним розвитком, проте факти свідчать про протилежне. Адже важко визначити розвитком процеси явною деградації та примитивиsации. Даже стисле зіставлення сучасного російської з церковнослов’янським, чи навіть з розмовним мовою минулого століття не буде на користь современного:.

Уменьшилось число літер і звуків, мову став убогіший і менше виразним. У промові людей чітко відчувається нестача словникового запасу, яка частково ‘компенсується' вимовою одним і тієї ж слів, але з різноманітною інтонацією і присвячених різним змістом. Мова стає менш образним, тобто. позбавляється спочатку закладеної основи. У розмовах котрого уявляємо сенс дедалі більше розминається з первісним значенням виголошуваних слів. Багато необхідні граматичні правила, дозволяють зрозуміти лад мови, значення сказаного, поступового стираються. Але гірше — загряsнённость сучасної мови величезним числом необгрунтованих sаимствований, іноземних слів і фраs-параsитов. Йдеться стає дедалі менш осмисленою. Більшість людей починає просто оперувати якимось мінімальним набором фраз, штампів, тверджень, які механічно запозичаються зі ЗМІ, ‘літератури' і беsдумно повторюються.

Кто-то скаже, мовляв, але з того, в кожного часу є свої улюблені фрази й точні висловлювання. Так, це близько певної міри так, але именно нашого часу словаі клише-параsиты несуть особливо згубний сенс для свідомості людини та підсвідомості людей. Будь-хто вважав, як віддзеркалюється в людях через покоління sамена слова на інше, чи викреслювання одній з літер абетки? Як «спрощення мови» вплинуть на психіку, на поведінка людей, на духовний рівень них? Тривалий час иsменения були малопомітні, оскільки виявлялися тільки кілька поколінь. Нині ж темпи деградації досягли цього рівня, що наслідки sкаsываются таки за життя одного покоління. Беsнравственность, беsдуховность, численні психічних відхилень, раsгул злочинності багато в чому є результатом все великих иsкажений у мові. В нормальному людському співтоваристві людина свідчить те, якої думки, а робить те, що говорит. Отsтупление від рівня цього правила, тобто. коли люди починають думати одне, говорити інше, маючи на увазі третє, а звітувати перед докорами совісті чи суспільством четвертим, викликає у людському співтоваристві безліч негативним наслідкам і буде прирікає на начебто повільне, але явне самораsрушение.

При проголошенні будь-якого слова — задіюється складна матриця, що складається з сочетабельностей звуків. Кожен із звуків задіяла певні ділянки у людському мозку, в організмі, свідомості, подсознании. Цей процес відбувається независимо від цього, який сенс ‘вкладає' чоловік у промовлене слово. В людському організмі, як і в організмах тварин, рослин від початку закладено певні реакцію ті чи інші звуки і графіку письма. Людина нездатна відмовитися (і це було ще й самовбивчо) від мільйонів років еволюційного розвитку, що діялося перед ним, й цілком перебудувати принципи роботи організму, який містить у собі пам’ять як про всіх предків людини, а й інших організмах: рослинах, тварин. Таким чином, грамотно використовуючи слова, люди викликають гармонійні реакції у собі окружающих. Коли ж у слова вкладається ‘несураsный' сенс, що суперечить тому значенням, що у дійсності має произнесённая сочетабельность звуків, в організмі произнёсшего й у оточуючих виникає диsбаланс, оскільки ‘сенс', сприймалася свідомістю, входить у протиріччя зі «змістом», сприймаються як подсознанием.

Посему на повинен дивувати те що раніше здоровому Людському Товаристві Люди вміли «Одне слово (!) Орати (- Пахати) ВсеЯСветы», надаючи Словами та фізичне вплив на, наприклад, Рослинний і Тваринний Мiры.

Многие знають, що діти наші пращури активно використовували для на живі організми заклинання, змови, молитвы. Деякі нині намагаються застосувати щось таке практиці, але результат часто бентежить: змови нібито «ж не працюють». Замислимося, а правильний чи сенс ми вкладаємо в проголошувані слова, чи так ми їх вимовляємо, як вимовляли древні. Адже от грамотності нашої промови залежить як душевне здоров’я, а й телесное..

Можно сказати, що все Матерія — це Неповторно НамысленноОСтруктуризированные Богом-ПервоТворцом Буково-, Слово-, і ФразеоЛогии. Тим більше що, Люди знають, що логия — лігво — Будинок — Мiроздание — однокореневі Слова. Недарма ПервоТворцово Велика Сочетабельность ДЖ-Боже (Дом-Боже).

Как відомо Ученим, БиоЭнергетику Слів можна посилати далі грубоматериализуя Її, за призначенням (!) навіть із БиоЛику планети, ясно, зі всієї часткою відповідальності за Сотворяемое. На жаль, дехто иsпольsует ‘подібне' у sло, иsтрачивая тим sамым колишні добрі наработки.

Иногда ОМатричивают грубо чи тонко матеріальні Суб'єкти для множения або ж для телетранспортации них «у вигляді ОНеобходимостиваний їх кращого для ЖизнеСтроя» в Объективизационных Сигмациях Божих Мiров.

Результаты що проводилися останнім часом досліджень у сфері хвильової генетики дозволяють ут верждать: організму людини далеко ще не байдуже, що його господар думає, слухає, читає чи говорит. Бо вся сприйнята інформація відбивається у так называ емом хвильовому ГенОме. У цьому людський організм не розбирає, від когось у вас з’являється інформацію, від живого співрозмовника чи з екрана телевизо ра. Будь-яке вимовлене слово діє, як хвилева генетична програма, здатна надавати істотне вплив на поведінку і життя людей.

Следует особливо звернути увагу те що, що передана інформація підсвідомо зчитується людьми і з виключених телевізорів і радіоприймачів. Наукові дослідження впливу інформації на живі організми дозволяють спростувати поширений sаблухдение у тому, що, нібито, виключивши телевізор, люди звільняються й від його шкідливого впливу. Щоправда ступінь шкідливого негативної дії залежить стану людини: раsслабленный організм мало надає опору, тоді як зібраного, сконцентрованого людини негативні наслідки мінімальними. З огляду на sпецифику переданої у нинішніх ЗМІ інформації, в пору ставить питання масовому порушенні правами людини, щомиті sовершаемым телеканалами. Науковими дослідами підтверджено, що люди можуть силою власного мислення надавати воздействие на бактерії і віруси, які перебувають за десятки тисяч километров (наприклад, викликати їх прискорений зріст чи загибель). Энергия, выплеsкиваемая беsдушными тіліі радіопередавачами живу природу тисячоразово sильнее і раsрушительнее sамых sлобных мыsлей окремого «человека»..

Поэтому врахдебные іноземні раsведки витрачають десятки мільярдів доларів у частковості на купівлі колишніх нашими ЗМІ, на ограхдение Правителів від Тих, Которые Пропонують Здорові рішення Государственных Завдань. Особливу плату вносять нелюди ЗМІ наклеп на адресу Істинно працюючих установ, інститутів власності та господарств і навіть Чесних ‘Приватних' Людей.

По сучасним оцен кам, раsрушительные слова фрази шпп собны викликати на живу клітині мутагенний ефект, як той, коли б на клітину справила своє згубний воздей ствие радіоактивне випромінювання, який дорівнюється силою 30 000 рентген. Фатальною дозою для сучасної людини вважається рівень радіації лише у 50 рентген. Свої досліди вчені ставили на насінні рослини арабідопсис. Майже всі загинули. А насіння, пе режившие «словесний кошмар», перетворилися на генетичних виродків, не талановитими в відтворення здорових організмів. Такі мутан ти ‘заробили' безліч болеsней, переданих у спадок в більш тя желых формах. Через не скільки поколінь їх хи лое потомство повністю виродилося. Але найбільше дослідників здивувало те, що мутаген ный ефект не залежав від сили мовного віз дії на піддослідні насіння. Вони вимовляли, раsрушительные слова спочатку гучним голосом, потім тихим, і потім пошепки. Але результати воздей ствия цих слів на живі клітини були дуже близки.

Взяв партію насіння, від початку убитих радіацією потужністю випромінювання удесятеро 000 рент ген, той самий група учених через изобретённый ними апарат вимовила набір слів, як той, яким благословляють Справжні священики. Результат перевершив усі очікування. Семена як ожили, а й взош чи. Препарати, извле чённые вченими з оживши ших насіння, показали, що це перепутавшиеся гени, розірвані хро мосомы і спіралі ДНК як слухняно вста на місця, а й, що найбільш дивовижне, самостійно срос лисій. Тоді як і конт рольной групі, яка благословення, все насіння і осту лисій мертвыми.

Да, цьому не можна й дивуватися, оскільки тут Блюдётся Грамота Ієрархій взаимовоздействий — впливів, СоБлюдены заповіді взаємодопомоги «кожному Цвіркуну знає Свій шосток».

Идя у исследо ваниях ще більше, учёные вимовили добротні та потрібні чисті слова на адресу здорових насіння пшени цы. Після цього ті дали небувалий по величині врожай. І потім знову вчені заявили, що ні відкрили чогось нового. Бо те саме процедуру в пре жние часи каж дую весну совер шалий практично кожен сільський священик, благословляючи як насіння, а й землю нового врожай. Наукові експерименти також показали, що рівень впливу слів на покупців, безліч тварин так само велика, що й рослини, у своїй реакції виявляються навіть більше складними і многоплановыми..

Сами дослідники заявляють, що чогось осо бо видатного чи нового де вони відкрили. Бо сама способность слова впливати на живі організми і спадковість був відомий і з незапам’ятних вре мен. Наприклад, по молить вам праведників исцеля ются і важко біль ные. А БлагоСловения Свя тых поширюються на багато вперёд.

Современная наука змушує по-іншому подивитися на значимість людської промови. Вже не здається неймовірним, стародавні люди могли спілкуватися із тваринами, птахами. Збереглося також немало письмових свідчень спілкування Людей з Ангелами, Духами, Богами. Враховуючи той факт, що ККД роботи людського мозку нині в багатьох становить лише 3% від закладених можливостей, з впевненість стверджувати, що речь сучасних людей значно менш осмислено і менше грамотна, ніж в древніх. Слід зазначити, це важливо як грамотне вимова, а й написання слів, оскільки символи Літер також несуть багатозначний сенс, що нині, на жаль, в багатьох сприймає основному для підсвідомому рівні, ‘минаючи' сознание.

Весьма значущою грамота рухів та електронної музики. Наприклад, танці під здорову музику і на гармонійні руху гарних людей стосовно квітам допомагають виводити нові, раніше небачені по красотам квіти. Навіть рослини, вжиті для харчування, знаходять дивовижні, унікальні якості. Особливо дана традиція досі сбереглась таки в Індії в Школах Вищої Йоги (- Школах Бабусі Яги).

Поэтому задля збереження і оздоровлення Людського ЖизнеСтроя слід усвідомити, очувствовать і застосовувати слова у тому первозданному значении..

Многие несураsности і прогалини у сучасному російській мові можна знайти шляхом порівняння з іноземними мовами, у яких деякі иsъяны, пораsившие російську мову, за тими або іншим суб'єктам причин відсутні. Хоча деградації зазнали майже всі сучасні мови, але у різного рівня в різних елементах, що дозволяє собі з допомогою зіставлень відновлювати багато раніше утерянного.

Вот лише один приклад дієвості такий підхід. У світі визнають високий рівень знання іноземної мов студентами наших вищих закладів, однак вони зазначають, що у розмовної мови ними часто використовуються вступне слово та пропонування, спочатку відсутні у цьому мові. Тобто люди продовжують залучити до промови привязавшиеся кліше, дослівно переводячи їх у іноземну мову, як і не замислюючись про сенс сказаного. Результат часом примушує іноземців шокує. Приміром, вступне словосполучення «відверто кажучи», чи «щоправда», дивує і закономірний питання, а чи не лохь в такому разі усе те, було сказано людиною до слів «щоправда». Получаетsя отже у синових і дочірніх народів усе ж таки перебуває дієве зброю від вгрыsаемых в Людей окупованими ЗМІ фраs-параsитов..

В свідомості сучасних людей поступово sтирается зміст і значення зворотних частинок (-ся та інших.), нині що разом з дієсловом. Зокрема, «-ся» позначає себе, тобто. що «дія здійснюється з собою. Скажімо, німецькій мові кожному за займенника є власна поворотна частка, що пишеться окремо від дієслова. І так було це має бути прибутковим і у російській. Невипадково в церковно-славянском збереглися поворотні частки «-мя», тобто. мене (наприклад «помилуй мя»), «-тя», тобто. тебе й ін. Знание призначення зворотних частинок дозволяє зрозуміти жахливість нині, на жаль, часто беsдумно иsпользуемых клише: «пытатьСя» (тобто. катувати себе), «ругатьСя» (тобто. лаяти себе), «добиватьСя» (тобто. добивати себе), «давайте разберёмСя» (тобто. давайте раsберём себя).

Вот до таких иsкажениям привело викреслювання з пам’яті людей напевно лише ‘одного' грамматического правила. Технічно це відбувалося так: спочатку поступово виведені з вживання все поворотні частки крім «ся», потім частку стали писати разом з дієсловом, а останнім часом заводять суперечки тому, ніж у більшою мірою є «ся» — закінченням чи суфіксом. І таких «спрощень» з російською мовою, на жаль, скоєно мнохеsтво. Фактически ж кожна Буква — корінь. А слово діє за принципом: перша частина слова позначає хто, або що здійснює дію, серединна частина — у вигляді чого, як здійснюється дію, закінчення слова — навіщо, із метою. Знаючи принципи побудови слів у мові і споконвічні значення Літер, можна розшифрувати і зрозуміти істинний сенс будь-якого слова, навіть, первісне значення яких неможливо було втрачено чи сильно иsкажёно..

Порядок використання їх у сучасному російській мові слів, містять негативні частки «ні» і «не» викликає що багато запитань і нарікань. Правила роботи з негативними частинками стали нині настільки «вільними», що часто лише з інтонації можна було зрозуміти що на увазі автором висловлювання. Сенс і просто игнорируется.

Рассмотрим найпростіший приклад: як відомо, у російській є чимало частинок, із якими можна вжити слово «хто»: хтось, хтось, хтось та інших. Нині вважається, що зміст одержані з допомогою частинок слів приблизно рівнозначний. Але запитаємо себе, навіщо наших предків в цьому випадку було використовувати таке розмаїття частинок, якщо «їх значення переважно однаково». Розумне пояснення у цьому, що зміст частинок все-таки різний, але або втрачено, або дуже иsкажен. На жаль, нині у обиходной промови частіше нав’язується домінування лише з перелічених вище частинок: тільки й чутно — хтось, щось. Замислимося про сенс частки «нибудь» — «ни (не)будь», означає «не існуй у майбутньому». Частку «нибудь» грамотно вживають зі словом «хто» і «що» тоді, коли називають щось, чи хтось когось, невартого подальшого існування. Такий ж сенс несуть у собі слова «ніхто», «ніщо». Сказане стає більш ясним, якщо і однокореневі слова: «нікчема», незначний та інших. У багатьох стародавніх джерел «ніхто», «ніщо» і «беsымянный» вживаються у значенні ворог роду людського, якого нині часто називають sатаной. При цього починають різати слух кліше «хто б допоможе», «ніхто не розуміє», «нікому не потрібен» (було б дивним, якби ворог роду людського розумів, і допомагав людям). На щастя, досі збереглася пам’ять про те, що на Русі однією з страшних покарань вважалося позбавлення Имени. Часто там для нібито посилення прізвищ і імен знаменитих Людей додавали вагомі літери, котрий іноді цілі слова до іменам. Наприклад, до імені ОмЬр (ять вимовляється як стисле поєднання [не]) додали «Р» (- глаголь з титлом нагорі) і після заборони И читали ім'я як Гомер. Ще більше непорозумінь першого сенсу внесли до назви — як і реального — людини під назвою Бор (с)ей, додавши попереду «Гіпер» і неграмотно перевівши отриманий поєднання. Але sбандитам, наsильникам, sубийцам присвоювалися прізвиська, що характеризують справжню sуть них, чи їх просто називали нікчемами. Таким способом вони признавалиsь нелюдями, sлугами ворога роду людського. Відомо вислів ГомЬра в Одіссеї: «Серед які живуть безіменним хтось немає зовсім; на хвилину народження кожен, і неприйнятно низький, і знатний, Ім'я свою батьків на солодкий дар отримує». Відома також заповідь Русі: «Серед Живих беsИмянных немає зовсім. — Всякий ж справжній в Божих Мiрах є Живий».

Проясняется вся жахливість сенсу нині, на жаль, поширеної надпиsи на святих місцях поховань полеглих російських воїнів «хто б забутий, ніщо не забуте». Замість гідно зберегти пам’ять про людей, написавши «Вічна пам’ять героям землі російської», «Ваш подвиг не забутий», «Справжнім синам і дочкам батьківщини» тощо. по-блюзнірському звеличуються «ніхто» і «ніщо». Запитайте того, хто вимовить таку фраsу, що він розуміє під словами ніхто й. Найімовірніше, у його викладі сенс буде шляхетним: герої, подвиги тощо. Але чому у такому разі сказати цього прямо? Навіщо вивертати сенс слів навиворіт?! Тим паче не можна стверджувати мерsость ще й назвою «невідомий солдатів», що у дореволюційних словниках означає sатану. Навіть під час заході, де духовним проблемам звичайно приділяють уваги, багато усвідомили жахливість подібних написів, і могилах полеглих воїнів стали виправляти «невідомий солдатів» на «Ім'я твою відомо Богу».

Задумаемся також про сенс вигуку «нічого — собі!». Люди, в останній момент захоплення чимось, несподівано бажають собі «нічого», хоча насправді ні з жодному разі США позбутися всього, що вони є. Наслідки такого «побажання» важко відбиваються на рівні свідомості, і на підсвідомому рівні. Слід звернути увага фахівців і те що, деякі питанням «як справи?» беsдумно відповідають — «нічого». Власне, така відповідь означає заперечення себе та своєї діяльності, визнання себе недостойним існування.

Многие знають, що від початку російській мові міститься значно більше буків, ніж збереглося у сучасній «азбуці». Але, на жаль, мало хто замислюється, як дивовижно иsкажаются мова, свідомість, мiровоззрение і спадковість людей через припущення иsъятия з ужитку хоча б однієї(!) з споконвічних букв. Через війну сенс багатьох слів иsменяется на протилежний.

Это особливо очевидно на ‘прикладі' буковы «p.s». У дореволюційному словнику Срезневського збереглося граматичне правило: «sлобу будь-яку, sлое і sлых пиши sелом (p.s — sело — так називається одне з буків російської, sапрещённая при Петра I)». Наші пращури йшли цьому древньому вказівкою і писали з букової «p.s» слова, що відносяться до злу (sлу). Після sапрета даної літери люди змушені були sаменять її за написанні на «ж», «із», «з». Через війну багато слова, мали раніше однозначно негативний сенс (ясний з написання слова), стали писатися літерами, у тому числі негативний сенс слова не очевидний. Отак замість sьтон стали писати «сатана». Замість несуsветный вийшло несусвітний, тобто. нібито що має світло. Замість несураsность нині пишеться «безглуздість». У російській мові до «реформи» Луначарsкого не вживалася приставка біс. Люди розуміли, що слово «беsуспешно», означає непросто відсутність успіху, а «успіх» для «беsа»; «безтурботний» — «пекущийся» про «беsе», тому такі слова необхідно писати через «p.s». sамена лише одного літери вносить стільки раsночтений, иsкажений і непорозуміння між людьми, що у пору не про спрощення, йдеться про навмисному непотрібний уsложнении мови та sапутывании людей через «раsделяй і влаsтвуй». А подібних sамен про обреsаний у мові було виконано безліч, і кожен позбавляє людей порозуміння, розуміння себе, свого місця у навколишньому мiре, кожне позбавляє людей опори і частинки розуму, поступово перетворюючи колись розумних людей подобу sомби і біороботів..

Некоторые сучасні «філологи», стверджують, що зниження числа літер нібито природний процес розвитку — люди, мовляв, згодом зникає необхідність вживати окремі літери. У цьому вони sтыдливо мовчать у тому, що все обреsания абетки проходили шляхом оsущеsтвления наsильственных «реформ», що виходили влаsти, а чи не від народа.

При Петра I абетка була обреsана до 37 буків. Росіяни книгопечатники, розуміють можливі наслідки, відмовилися друкувати книжки з навяsываемым «новими правилами». Але «книжки» на обреsанном мові Центру було надруковано і завезені з-за кордону. Старі ж книжки поступово иsымались. Попри опір широкої населення, через одне-двоє поколінь що здавалося немислимим надругательsтво з мови поступово «прижилося» й у не знайомих із необреsанной абеткою стало чимось «повсякденним» і «нормальним». Та й кому залишалося опиратися тоді, якщо російське населення у результаті тих «реформ» скоротилося на третину.

В 1917 року міністром «освіти» Луначарsким абетка була обреsана ще на виборах 4 літери до 33. Більшість освічених людей на той час як могли пручалися обреsанию абетки, багато до скону, попри заборона, продовжували писати слова через «Ять». Ті, хто висловлювали свій протест активніше — зникали у підземеллях ЧК. Тоді російське її в ‘результаті' раsвяsанной міжнаціональної sбойни і «реформ» скоротилося більш, ніж третину. А обреsанная абетка внаслідок подібного «природного прогресу», на жаль, утвердилося на листі й промови людей.

Подобными способами обреsался як російську мову, а й інші істинні мови. Мiр внаслідок «спрощень мови і листи» стане лучше. А людство беsдумно повторяющие почуте зі ЗМІ, використовують його всі менший і менший відсоток спочатку закладених природою можливостей, стають дедалі більше легкої і слухняною здобиччю для «маніпуляторів громадським свідомістю».

Уже нашого часу, «переsтройщики мови» спробували скористатися періодом відносного беsвластия після виходу Єльцина про те, щоб провеsти Державну Думу закону про поетапному перехід із сучасного 33 буквеного алфавіту на 24 буквенную латиницю, мовляв, у тому, аби наблизитися до sападной цивілізації. Таке обреsание б і не призвело до загибелі російської, то викликало такі иsкажения, відродження людьми істинної промови зробилося б практично неможливим. На щастя, завдяки енергійним діям російських патріотів удалося відстояти право людей використовувати рідну мову. Злякавшись відповідальності, «реформатори» тимчасово притаилиsь.

Однако тепер «переsтройщики мови» намагаються провеsти менш радикальні «реформи», наприклад скасувати буковы Ё, Ъ, Я, Ю та інші. Цікаво, що розумного сенсу у таких «упрощениях» загалом немає. Використовувати дані буковы в технічних засобах нескладно, проте, багато сучасних ЗМІ sпециально зрікаються використання окремих літер при друку: Ё підміняється на Є, Ъ підміняється на «` «апостроф, готуючи цим грунт їх скасування через, нібито, непотрібності. У цьому замовчується, що читання і йшлося внаслідок «спрощення» лише ускладнюються. Навіщо змушувати людей те ж таки літеру вимовляти по-різному залежно від «подразумеваемого» автором сенсу. Вочевидь, це внесе тільки більше нерозуміння між людьми, так як і пояснити дітям чому сама й той самий літера щодо одного разі вимовляється так, а іншому — інакше, якщо візуально будь-яких відмінностей немає.

Подмена буків Я Ю готується тим, що у школах під час уроків російської стверджують, що Я Ю, мовляв, не самостійні звуки, а поєднання: Я — (ЙА), Ю — (ЙУ) і т.п.

Одновременно з підготовкою обреsания абетки триває вытеsнение з мови споконвічних слів і висловів заміняючи їх у «слова-параsиты».

Изначально в традиційних мовами сло ва име ют багатошаровий, множинний сенс, який породжує у свідомості людей різні багатопланові образи і асоціації. У «новому суспільстві» sапада природні, традиційні мови замінюються иsкуssтвенными, sпециально соsдаваемыми, у яких «cлова», «очищені» від багатьох що йдуть вглиб ве ков смислів. Раsрыв слова образу — иsкуssтвенно викликана мутація, поsволяющая маніпулювати громадським свідомістю, раsрушать в Людей Созданность по Вищому Образу і Подобою..

Сопоставьте стосовно Cлову російську традиційну культури і sападную. Ось Гоголь: «Звертатися з словом потрібно чесно. Воно є вищий подарунок Бога людині… Небезпечно жартувати письменнику щодо слова. „Слово“ гнило так не виходить із вуста ваших!». Яка ж тут «свобода слова», наголос робиться на ответственность.

Что ж ми бачимо сучасному sападном «суспільстві»? Ось «формула», який дав Андре Sид: «Щоб мати можливість sвободно мыsлить, треба мати гарантію, що напиsанное це не матиме наслідків». У такий спосіб sападе слово намагаються відокремити від моральності і культуры.

С виникненням друкарства традиційний мова була потіснений отриманням інформації через маssовую книжку. Усього за 50 років друкарства, до початку XVI століття Європі була видано 25−30 тис. назв книжок тиражем близько 15 млн. примірників. Це був переломний момент. Не випадково кажуть, що з иsобретения друкарською фарби у ній поселилsя sатана. Старі рукописні книжки поступово з звернення, в знову які тиражувалися книгах у иsдателей з’явилася воsможность доповнювати раніше написане, иsправлять положення в sоответsтвии з вимогами політичною, або релігійної «еліти» свого часу. На маssовой книзі sтала sтроитьsя і «нову школу». Головною sадачей цієї «шко лы» ста ло иsкоpене ние традиційних язи ков.

Во другої половини сучасності стався такий перелом. За дослідженнями лінгвістів, проведеному Торонто перед Другої світової війною із усіх слів, які людина почув у перші 20 років свого життя, кожна десята слово почув від якогось «центрального джерела» — у церкві, школі, до армій. А дев’ять слів на десяток почув когось на особистому спілкуванні. Сьогодні пропорція звернулася — 9 слів з десяти людина уsнает з СМИ.

«Язык» ЗМІ - це мову диктора, за читывающего текст, переданий йому редактором, який переробив матеріал публіциста в зі ответствии з sамечаниями ради директорів. Це беs ліч ная «pито pи ка», соsданная цілим конвеєром найманих сотрудников. Це односторонній по струм слів, вкладених у опpеделённую групу людей метою переконати їх у чимось. «Язык» диктора в «новому суспільстві» немає зв’язку з здоровим глуздом і з навколишнім мiром. Він несе sмыcлы, які закладають до нього ті, хто контролюють кошти маssовой ‘информации'. Люди, які, самі того і не помічаючи, починають говорити такому «мові», відриваються від здорового глузду і стають «об'єктами манипуляции».

Как создавалsя технократичний «мову» sапада? В науку, ідеологію, та був й у повсякденний мову пеpешли у безлічі слова-«параsиты», «беsличные», незв’язані з образами реальної жизни. Вони здаються настільки пов’язані у свідомості людей конкретної реальністю, які можуть бути вставлені практично у будь-якій контекст, сфера їх иsпользования виключно широка (візьміть, наприклад, слово прогрес). Они делятsя і pазмножаютsя, не залучаючи уваги — і похирают старі слова. Вони кажутsя не пов’язаними між собою, але ці оманливе враження. Они пов’язані, як поплавки рибальської мережі - зв’язку й мережі немає, але він ловить, sапутывает у незнающих Реальності уявлення про мiре..

Отрыв слова від образів і першого сенсу — згубний крок у раsрушению того упорядкованого, гармонійного Мiра, у якому жили в давнини. Почавши вимовляти слова не усвідомлюючи їхнього справжнього сенсу, і навіть не розуміючи величезної відповідальності за сказане, людина стала «жити» в раsделенном «світі», й у «мiре» ‘слов'-калек йому стало складно що-небудь опереться.

Внедрение в мова людей «слів», коріння яких немає понимаемы людьми, стало sредством раsрушения національних мов і культур засобом атомиsации суспільства. Недарма наш мовознавець і дослідник казок О.Н. Афанасьєв підкреслював значення кореня в слові: «Забуття кореня у свідомості народному забирає в які утворилися від цього слів їх природну основу, позбавляє їх грунту, а самотужки пам’ять вже безъсильна утримати все безліч словозначений; водночас зв’язок окремих уявлень, що трималася на родинному зв’язку коренів, стає недоступной».

Когда російська людина чує слово «наёмный убивця», воно піднімає стільчак у його свідомості цілі пласти древніх смислів, він спирається на слова у своїй ставлення до обозначаемым ними явищам. Але коли йому сказати «кілер», він сприйме тільки дуже убогий, позбавлений відчуття провини та не що пробуджує асоціацій сенс. І це смисл він сприйме пасивно, беsразлично. Дуже показовий досвід використання одного експериментального методу у справі про вбивство. Метод стало те, що підозрюваному показували на екрані і вимовляли неупорядоченный набір слів, серед котрих траплялися слова, пов’язані з убийsтвом. Експерти вимірювали стрибок потенціалу біострумів мозку (передбачалося, що якщо в людини це слово викликали аномально сильну емоційну реакцію, то, отже, він був із убийsтвом). Підозрюваним був киргиз, добре який провіщає російською. Але навіть нормальної реакцію sтрашные слова не виявляв. Але було вимовити той самий набір слів, але рідному цій людині киргизькому мові, і прилади відразу зафіксували сильну реакцію на свої слова, пов’язані з убийsтвом.

Методичная заміна слів російської чухдыми, не що викликають у свідомості асоціацію та образи, словами-параsитами — частина великої маніпуляції громадським сознанием..

Тургенев писав про російській мові: «в дні сумнівів, в дня тяжких роздумів ти один мені підтримка й опора». Чтобы позбавити людини цієї підтримки і опори, маніпулятори хахдут, а то й скасувати, то максимально иsпортить, иsказить, раsтрепать російський язык. (План і Даллеса, 1948 г.).

Хаpактеpистики слов-параsитов, якими маніпулятори заповнили мову, сьогодні хоpошо вивчені. Та ці «слова» вытеsняют все бо гатство синонімів і сокpащают огpомное полі смислів до одного «про щего знаменника». Він пpиобpетает «pаsмытую унивеpsальность», про ла дая до того ж вpемя дуже малим содеpжанием. Об'єкт чи образ, кото pый выpажается цим «словом», дуже важко сказати інакше кажучи — взяти хоча б ‘слово' «прогрес» чи «загальнолюдські цінності». Відзначено, що це слова-параsиты немає історичних корней, незрозуміло, коли вони появилиsь, І що позначали. Вони швидко набувають інтернаціональний характер.

«Переsтройщики мови» хелают sокрушить все джерела, свято зберігають древні сенси слів. Особенным нападкам піддається церковь. Нещодавно у США почали переходити нового, «поли ти чески правильний» переклад Біблії, з якої иs ключено положення про те, що Ісус був pаsпят иуддеями. Був, мовляв, pаsпят, а хто, і чому — нібито неважно. Та й сам слово раsпятие замінюється на «прибивання до хреста». Щоб не скривдити феми ниsток, иsменено поняття Бог-отець на Бог-отец-мать. Внесено і з дpугие подібні «демокpатические» иs ме нения. Дуже подібні процеssы навяsываютsя та інших странах.

А адже споконвічні слова, вилучені з нашого промови, на відміну від «слов-параsитов», дозволяють людям зрозуміти істинний сенс сказаного. Стоит лише замислитись над що їх вимовляють, і людей відкриваються цілі пласти напівзабутих смыслов. Скільки разів у день люди кажуть «спасибі»? А запитаєте когось, що означає це слово. На жаль, багато утрудняться з відповіддю. Адже частково розшифрувати слово «спасибі» навіть сучасної людини нескладно. «Спасибі» можна розшифрувати як «Порятуй Бог!», либонь у церквах досі істинні віруючі і священики часто кажуть замість «спасибі» — «Порятуй Боже!». Можна ще розшифрувати «спасибі» як «Врятував Бо!», тобто. Радість від цього, що ТОМУ ЩО Спас.

Дело у цьому, що явно мова єдина і немає штучного розчленовування на свої слова. Можна переконаємося у цьому, що у старих текстах окреме слово не вычленялись і тексти писалися без прогалин. Один і хоча б текст залежно від виділення читаючою тих чи інших кореневих основ набував різні смислові відтінки. По мері деградації мови і розуму людей, багатоплановість, безліч смислів стала sабывать Cя. У єдиної промови почали виділяти прогалинами найчастіше використовувані кореневі основи розвитку та сочетабельности літер, що згодом склали основу сучасної ‘лексики'. На жаль, споконвічні сенси обраsованных в такий спосіб слів поступово sабывались і сьогодні люди вимовляють слова, часто вже не знаючи їхнього справжнього сенсу.

Многие пишаються своїм Ім'ям і ображаються якщо Ім'я вимовляють неправильно. Але запитаєте когось у тому, що означає його Ім'я? У разі відповіддю буде невпевнене спроба послатися перевести із грецької чи латини, начебто у Імені немає значення російській мові. Если деякі США замислюватися над змістом свого Імені, уподібнюючи його «порядковому номера», що дозволяє вирізнятися серед інших, що саме (?) у разі дивуватися безъграмотности і беsкультурию у тому промови..

Из-за небажання людей вдумуватися у смисл виголошуваного нині появилоsь безліч сліві словосполученьпараsитов раніше не які вживалися. Одним із найбільш опаsных кліше є «усе одно». Вы не звертали увагу, наскільки часто деякими вживається ця фраsа? Буває, як і через кожні 5−10 пропозицій. Вдумаймося, що означає кліше «мені усе одно»: біле одно чёрному, sло одно добру, копійка дорівнює мільярду, тобто. мовляв «що воля, що неволя — усе одно». Істинно так думають люди, коли беsдумно вимовляють «мені усе одно», чи його ‘просто' sотучили розуміти сенс виголошуваного? Иначе, ніж спробою масового sомбирования" людей не можна пояснити факт наполегливого навяsывания цієї фраsы що з екранів телебачення, сторінок ЗМІ та у піснях. А але це раsрушительная (!) установка, сприйнята начебто життєвий принцип як лише на рівні свідомості, а й підсвідомо. Пригадаємо російську приказку: Не одно, те й не равни.

Досить легко знайти грамотну заміну клише-параsиту, використовуючи, наприклад, замість «усе одно», такі формулювання, як «все об'єднані», «все одне», маючи на увазі у своїй, що все навколишнє одне єдине ціле. На рівні свідомості людини та підсвідомості така установка несе творчий, високоморальний сенс, що поширення лxепринципов — «моя хата скраю», «раsделяй і влаsтвуй» тощо. Також удобно заміняти «sмертоносное» кліше «усе одно» на нешкідлива «всё-таки».

Многие вважають, що з «sомбирования», програмування людей обов’язково потрібні складні прилади («психотронное зброю» тощо.), на насправді на 90% ефект програмування психіки визначаються «нашими» ‘власними' «думками» і «речью». Надаючи вплив на мова людей, тобто. стимулюючи через СМИ часте використання тих чи інших «фраз» і «висловів», в суспільстві викликається певний обраs «думки» і «действий»..

Сегодня ми можемо спостерігати реалиsацию великої програми раsрушения фонетичної основи російської. Ось позірна без бідним — заміна дикторів радіомовлення і програм телебачення. За шістдесят год російські люди до певному типу «радіоголоси» як чогось природному. І мало хто знає про, що у действи тель ности у СРСР склалася власна самобутня школа радіо мовлення як особливого виду культури та навіть мистецтва сучасності. На радіо і той ж диктор, майстерно володіючи голосом, міг досконало зачитати повідомлення з області знань і у будь-якому стилі.

Что ж ми чуємо сьогодні? Подражая «Голоsу америки», диктори испольsуют чужі російській мові тональність і ритм. Інтонації цілком відповідають змісту і найчастіше просто оsкорбительны і навіть кощунsтвенны. Диктори ковтають цілі слова, літери, тож якусь-там про дрібних помилках на кшталт несогласо вания відмінків і годі й казати. Сообщения часто читаються на ламаному sленге, у якому важко дізнатися російську речь.

Особенно відверте програмування йде через «пісні». Наши старі Пісні в останнім часом у ЗМІ мало звучат. Велика ж його частина сучасних «пісень» складається з кількох багаторазово повторюваних нав’язливих словосполучень і натомість «монотонних буднів». Чого тут тільки почуєш: саме поширене кліше «усе одно», активно використовується «краще б пив і курив», «модна любов — нетрадиційна». Клише «не можна бути у світі красивою такий» взагалі підсвідомо закликає до убийsтву, оскільки відмовляє красі у праві на существование. Якщо вже ви уважно послухаєте сучасні «пісні», очувствовав (- краще із боку!) найчастіше повторювані фрази, то ужаснётесь. У тому числі не зустрічається здорових закликів і тверджень.

Последствия сучасної «музики» негативно виявляються на дітях, які просто більше не чують іншого. Коли ж врахувати, що ныне більшість діячів маssкультуры — наркомани, гомоsекsуалисты, психічно ненормальні люди, то своєму «творчості» вони ‘вільно' чи мимохіть відтворюють і нав’язують суспільству свої моделі поведения. Чи варто у разі дивуватися сплеску наркоманії, злочинності, психічних відхилень як серед молоді?

Если хтось зробив злочин, скажімо, змусив когось вживати наркотики, то закону цей мусиш заподіювати кримінальної відповідальності. Проте если якась мерsоsть у людському образі майже відкрито у своїй «творчості» закликає до використання наркотиків, раsврату, насильству, то суспільстві она, на жаль, як не понесе відповідальності, а й всіляко оспівується в ролі кумира, зразка для подражания.

Пока суспільство не зверне увагу на на чистоту російської, необхідність її очищення від ‘словосочетаний'-параsитов, необхідність повернення словами справжнього сенсу, таке «суспільство» не отримає позитивних досягнень в жодній з сфер життєдіяльності, включаючи экономику. Адже в економічній галузі мізки людям засмічують під час першого очередь. Скажімо, раніше звеличувалося метою розвитку побудова нікого абстрактного «соціалізму», (замість реальної мети — поліпшення довкілля і умов життєдіяльності людини), той зараз ‘знову' відбувається підміна цілей, лише тепер закликають на жертви заради будівництва нікого абстрактного «ринку», «демократії», «правами людини». До того ж до «ринку і розвиток демократії» закликають самі, хто доти палко доводив необхідність «соціалізму», наближення комунізму. Замість таких реальних досягнень як зменшення безробіття, збільшення тривалість життя, добробуту громадян, многие реформаторы-либералы «отчитываютsя» за sвои дейsтвия віртуальними фраsами: «стоїмо навіть поблизу ринкової економіки», «приватизували стільки-то підприємств». И нашій країні люди поки покірно зносять подібне иsдевательsтво із заміною понять, протягом якого у тих-таки західних країнах населення, отримавши вулиці, легко б скинуло чи змусило б і на поступки будь-яке правительство..

Очищение мови необхідно, але навряд чи варто розраховувати у тому нелегкій справі на свідомість нинішніх «журналістів» і «діячів» маssкультуры. Відповідальність через те, що говоримо, лежать у першу чергу на нас; для здобуття права залишитися людьми, слід думати про значення те, що ми произносим. Спочатку можуть виникнути труднощі з виправленням промови. Зокрема, деяким дуже важко відучитися від цього, що вони подібно sомби чи роботам вимовляють через пропозицію «усе одно». Але тим, хто справді хоче відновити у собі людське гідність, це цілком можна. Если ж домовитися з кимось із рідних чи знайомих поправляти одне одного, коли беsдумно промовляються подібні sлокачественные кліше, то процес виправлення промови у цій ігровий формі проходитиме значно быстрее..

Хотелось б вірити, що в Росії Люди досить розумні, щоб схаменутися і зупинити процеси перебудови поки ще збереження людського CоОбщества в идеализируемое ніяких звань sборище беsдумных, егоїстичних, що діють за sаранее sаданным алгоритмам «споживачів». Головне перешкода — беsразличие, байдужість. Лише відкинувши «установки» подібні «що воля, що неволя — все одно» Люди зможуть просунути себе на Істинному Творчеству.

Вспомним сказанное-воплощённое Исконе ВыРаЖЕние: «Исконе бЬ Слово, і Слово бЬ Бог, і Бог бЬ Слово» і - мінімум (!) — на крок ми приблизимСя до Дару «Орати (- Пахати) Одне слово ВсеЯСветы», тобто. не лише з Земле — в цій крихітної (в масштабах всесвітів) порошині ВсеЯСветной Русі.