Містечка

Городки

Городки — стародавня російська гра, розвиває силу, спритність, окомір. На Русі у містечка грали невідь-скільки років. Захоплювалися цієї грою Олександре Васильовичу Суворов, Левко Миколайович Толстой, Олексій Максимович Горький, Іване Петровичу Павлов. Люблять витрачати час на містечка і хлопці.

Суть гри — кидками біт (палиць) вибити з «міста» (тому й назва) по черзі певну кількість постатей, що складаються з 5 містечок — циліндричних стовпчиків з берези, липи, буку. Перш, коли містечка називали рюхами, пацями, був єдиних правил. Величина і форма містечок, кількість постатей, відстань до «кону» і «полукона» визначалися довільно. Тільки 1923 р. було встановлено єдині правил гри і точну величину: майданчик («місто») — 2×2 м; відстань від місця кидків: далеке («кін») — 13 м, близьке («підлозі кін») — 6,5 м; довжина містечок — 20 див, діаметр їх — 4,5—5 див; довжина біти — трохи більше 1 м. Вибиваються то з «кону», але, коли з постаті вибито хоча б тільки містечко, інші вибиваються з «полукона». І це «лист» вибивається тільки з «кону». Містечко вважається вибитим, коли він повністю вийшов за лінії квадрата чи вусів. Містечка, выкатившиеся за передню (лицьову) лінію квадрата чи межі вусів, вважаються невыбитыми. «Марка» в «листі» вважається вибитою, якщо ні вона, ні біта не зачепили інші містечка.

Партия в містечка складається з 15 постатей: «гармата», «зірка», «криницю», «артилерія», «кулеметне гніздо», «годинникові», «тир», «виделка», «стріла», «колінчатий вал», «ракета», «рак», «серп», «літак», «лист». У цьому послідовності їх і вибивають. Змагання городошников бувають особистими — між двома спортсменами, а також командними.

Перед зустріччю проводиться жеребкування, кому першим розпочати гру. Коли все городошники проб'є по дві біти, стартує інша команда. Після закінчення партії право розпочати таку отримує інша команда. Перемагає в матчі команда, виграє дві партії поспіль. При рівному рахунку призначається третій поєдинок. У великих змаганнях матч зазвичай складається з трьох партій.

Игра в містечка здається, дуже простий: прицілився краще, кинув битку сильніша від — ось і всі. Але варто спробувати — вийде. Тільки завдяки багаторічної тренуванні можна виробити кмітливість, що дозволяє з удару вибити за межі «міста» різні комбінацій, зібрані з п’яти містечок. Адже постать фігурі ворожнеча. Особливо підступні «лист», «годинникові», «кулеметне гніздо», «тир». До кожного потрібен певний підхід, точний розрахунок. Важливо домогтися відчуття, що рука і біта хіба що становлять одне, розтискати пальці варто лише по тому, як рука повністю розпрямилася. Кидати битку слід плавно, щоб уникнути нерівного польоту. Мітити рухається у середину постаті. Переможцем вважається той, хто витратив на вибивання постатей найменше число біт. Поєдинки визнаних майстрів городошного спорту доставляють глядачам особливу радість. Подивіться, яких високих рекордів досягли вони. Абсолютна досягнення встановив І. Сафонов, вибивши в 1965 р. 15 постатей самим мінімальним кількістю біт — 17. У. Моїсеєнко витратив 1968;го р. на 30 постатей 35 біт; У. Фетисов вибив в 1984 р. 60 постатей 73 бітами, а 90 постатей — 111 бітами. Коли зазвичай грають партію з 15-ти постатей, хлопцям рекомендується 6 постатей: «гармата», «артилерія», «кулеметне гніздо», «ракета», «літак», «лист». Грати в містечка з 10 лет.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.