Пьер Огюстен Бомарше. 
Божевільний день, або Весілля Фігаро

Пьер Огюстен Бомарше. Божевільний день, або Весілля Фигаро

Действие надається протягом одного божевільного дні, у замку графа Альмавіви, чиї домочадці при цьому короткий час встигають сплести запаморочливу інтригу зі весіллями, судами, усиновленням, ревнощами і примиренням. Серце інтриги — Фігаро, домоуправитель графа. Це — неймовірно дотепний і людина мудра і, найближчий помічник і радник графа в звичайне час, а тепер котрий впав у неласку до. Причина невдоволення графа у цьому, що Фігаро вирішує брати шлюб із чарівної дівчині Сюзанне, покоївкою графині, і весілля має відбутися той самий день, усе йде відмінно, поки Сюзанна не розповідає про задумом графа: відновити ганебне право сеньйора на незайманість нареченої під загрозою розладнати весілля і позбавити посагу. Фігаро вражений як і ницістю свого господаря, який, яка встигла призначити його домоуправителем, вже збирається послати їх у посольство до Лондона кур'єром, щоб спокійно відвідувати Сюзанну. Фігаро клянеться обвести, сластолюбивого графа навколо пальця, завоювати Сюзанну і втратити посагу. Як сказав наречена, інтрига і гроші — його стихия.

Свадьбе Фігаро загрожують решта 2 ворога. Старий доктор Бартоло, яка має граф з допомогою хитрого Фігаро викрав наречену, знайшов можливість у вигляді своєї домоуправительницы Марселины помститися кривдникам. Марселіна збирається через суд змусити Фігаро виконати дебентура: або її гроші, чи ній одружуватися. Граф, звісно, підтримає їх у прагненні завадити їх весіллі, зате її власна весілля цьому і влаштується. Колись закоханий у свою дружину, граф через роки після одруження злегка до неї збайдужів, але місцем любові посіла скажена і сліпа ревнощі, у своїй з нудьги він волочится за красунями у всій окрузі. Марселіна по вуха закохана в Фігаро, що зрозуміло: не вміє сердитися, вічно у доброму настрої, бачить у теперішньому тільки радість і як і мало думає минуле, як та про майбутнє. Насправді, одружуватися на Марселине — прямий борг доктора Бартоло. Шлюбними узами їх би мав зв’язати дитина, плід забутої любові, украдений ще у дитинстві цыганами.

Графиня, проте, не почувається остаточно покинутій, має шанувальник — паж його сіятельства Керубіно. Це чарівний маленький пустун, переживає складній ситуації дорослішання, вже усвідомлюючий себе привабливим юнаків. Зміна в світосприйнятті зовсім збила підлітка із пантелику, він у черги доглядає над усіма жінками у його зору й таємно полюбив графиню, його хресну мати. Легковажне поведінка Керубіно викликає невдоволення графа, і той хоче відіслати його до батьків. Хлопчик розпачливо йде скаржитися Сюзанне. Але час розмови у кімнату до Сюзанне входить граф, і Керубіно кричать у розпачі ховається за чиюсь крісло. Граф вже прямо пропонує Сюзанне гроші у обмін побачення перед весіллям. Несподівано вони чують голос Базиля, музики і звідника при дворі графа, він наближається до дверей, граф, страхові, що його застануть з Сюзанною, ховається за чиюсь крісло, де вже сидить Керубіно. Хлопчик вибігає і забирають з ногами у крісло, а Сюзанна накриває його сукнею і невдовзі стає перед кріслом. Базиль шукає графа і водночас користується випадком умовити Сюзанну попри пропозицію його хазяїна. Він натякає прихильність багатьох дам до Керубіно, зокрема неї і графині. Охоплений ревнощами, граф постає через крісло і наказує негайно відіслати хлопчика, котрий тремтить тим часом під своїм укриттям. Він зриває вбрання і виявляє під нею маленького пажа. Граф впевнений, що з Сюзанни було побачення з Керубіно. Палаючи від люті, що підслухали його делікатний розмова з Сюзанною, він забороняє їй виходити за Фігаро. У цю хвилину з’являється натовп ошатно одягнених селян з Фігаро на чолі. Хитрун навів васалів графа, аби ті урочисто дякували свого пана за скасування права сеньйора на незайманість нареченої. Усі вихваляють чеснота графа, і йому ніщо іншого, як, проклинаючи хитрість Фігаро, підтвердити своє рішення. Його благають також вибачити Керубіно, граф погоджується, він робить юнака в офіцери свого полку, з вимогою негайно поїхати б служити у далеку Каталонію. Керубіно розпачливо, що розлучається з хрещеною, і Фігаро радить йому розіграти від'їзд, і потім непомітно повернутися до замок. За це за непоступливість Сюзанни граф збирається підтримати в суді Марселину і зірвати, в такий спосіб, весілля Фигаро.

Фигаро тим часом вирішує діяти з неменшою послідовністю, ніж його сіятельство: приборкати його апетити щодо Сюзанни, навіяв підозра, що й його дружину зазіхають. Через Базиля граф отримує анонімну записку у тому, певний шанувальник під час балу шукати побачення з графинею. Графиня обурена, що Фігаро не соромно грати честю порядною жінки. Але Фігаро запевняє, що не дозволить собі цю ні з одного жінкою: боїться потрапити до точку. Довести графа до сказу — і його в них же в руках. Замість приємного проведення часу з використанням чужої дружиною він змушений ходити слідом за свою власної, а присутності графині вона вже не насмілиться завадити їх одруженню. Остерігатися потрібно лише Марселины, тому Фігаро наказує Сюзанне призначити графу ввечері побачення садом. Замість дівчини туди піде Керубіно у її костюмі. Поки що його сіятельство на полюванні, Сюзанна з графинею повинні переодягнути і зачесати Керубіно, та був Фігаро його сховає. Керубіно приходить, його переодягають, й між них і графинею прослизають зворушливі натяки, розмовляючі про взаємної симпатії. Сюзанна відлучилася за булавками, і тоді момент граф повертається з полювання передчасно і вимагає, щоб графиня його впустила. Вочевидь, що він отримав записку, змайстровану Фігаро, і «поза себе від люті. Якщо він знайде напівроздягненого Керубіно, то застрелить його за місці. Хлопчик ховається в туалетного кімнаті, а графиня кричать у розпачі і сум’ятті біжить відкривати графу. Граф, бачачи сум’яття дружини і почувши галасу туалетного кімнаті, хоче зламати двері, хоча графиня і запевняє його, що Сюзанна там перевдягається. Тоді граф у день інструментами й з собою дружину. Сюзанна відкриває туалетну, випускає ледве живого зі страху Керубіно і його місце; хлопчик ж вистрибує з відкритого вікна. Граф повертається, і графиня розпачливо розповідає йому про пажа, благаючи пощадити дитини. Граф відчиняє двері і, до свого изумлению, знаходить там смеющуюся Сюзанну. Сюзанна пояснює, що просто вирішили його розіграти, і Фігаро сам написав ту записку. Оволодівши собою, графиня дорікає їх у холодності, безпідставною ревнощів, нешляхетній поведінці. Приголомшений граф в щире каяття благає йому вибачити. З’являється Фігаро, жінки змушують його визнати себе автором анонімного листи. Усі вже готові помиритися, як приходить садівник розповідає про выпавшем з вікна на чоловікові, який пом’яв все клумби. Фігаро поспішає скласти історію, як, злякавшись графського гніву через листи, він вистрибнув у вікно, почувши, що граф несподівано перервав полювання. Але садівник показує папір, выпавшую з кишені втікача. Це — наказ про призначення Керубіно. На щастя, графиня згадує, що у наказі бракувало друку, Керубіно говорив їй звідси. Фігаро вдається викрутитися: Керубіно нібито передав нього наказ, у якому граф має поставити печатку. Тим часом з’являється Марселіна, і граф бачить у ній знаряддя помсти Фігаро. Марселіна вимагає суду над Фігаро, і граф запрошує місцевому суді та свідків. Фігаро відмовляється брати шлюб із Марселине, оскільки партія вважає себе дворянського звання. Щоправда, батьків своїх не знає, оскільки його вкрали цигани. Шляхетність її походження доводить знак з його руці як шпателя. За цих словах Марселіна впадає на шию Фігаро й оголошує його втраченим дитиною, сином доктора Бартоло. Позов, в такий спосіб, дозволяється сам собою, і Фігаро замість розлютованої фурії знаходить люблячу мати. Графиня тим часом збирається провчити ревнивого і неправильного графа і вирішує сама вдатися до побачення щодо нього. Сюзанна під неї диктовку пише записку, де графу призначається зустріч альтанці садом. Граф повинен настати зваблювати власну дружину, а Сюзанна отримає обіцяне посаг. Фігаро випадково дізнається про призначеному побаченні, і розуміючи його справжнього смислу, втрачає розум від ревнощів. Він кляне свою злощасну долю. У насправді, невідомо чий син, украдений розбійниками, вихований у тому поняттях, він раптом відчув до них відразу і вирішив йти чесним шляхом, і скрізь його відтісняли. Він вивчив хімію, фармацевтику, хірургію, був ветеринаром, драматургом, письменником, публіцистом; внаслідок закрився бродячим цирюльником і зажив безтурботної життям. Одного чудового дня в Севілью прибуває граф Альмавіва, дізнається його, Фігаро його женив, і тепер, на подяку через те, що він добув графу дружину, граф надумав перехопити його наречену. Зав’язується інтрига, Фігаро на волосину від загибелі, майже одружується з власної матері, але у цей час з’ясовується, хто батьки. Він бачив та в усьому розчарувався упродовж свого важке життя. Але він вірив і тільки Сюзанну, і її так жорстоко зрадила його, заради якогось посагу! Фігаро поспішає цього разу місце гаданого побачення, щоб застати його з доказом злочину. І ось темному куточку парку з цими двома альтанками відбувається фінальна сцена божевільного дня. Затаївшись, побачення графа з «Сюзанною» чекають Фігаро і справжня Сюзанна: перший жадає помсти, друга — забавного видовища. Тож які вони підслуховують дуже повчальний розмова графа з графинею. Граф визнається, що дуже любить своєї дружини, але Сюзанне його штовхнула жага розмаїття. Дружини зазвичай думають, що вони люблять чоловіків, це вже всі. Вони доти попереджувальні, так завжди послужливі, незмінне й за будь-яких обставин, що якось, до свого изумлению, натомість, щоб знову відчути блаженство, починаєш відчувати пересичення. Дружини просто більше не володіють мистецтвом підтримувати у чоловіків потяг. Закон природи змушує чоловіків домагатися взаємності, а справа жінок вміти утримувати. Фігаро намагається розшукати у темряві учасників бесіди і наштовхується на Сюзанну, переодягнену у чоловічий одяг графині. Він одно дізнається свою Сюзанну і, бажаючи провчити графа, розігрує сцену зваби. Розлютований граф чує розмову і скликає увесь дім, щоб публічно викрити зрадливу дружину. Приносять смолоскипи, але замість графині з невідомим шанувальником виявляють осяяних сміхом Фігаро і Сюзанну, а графиня тим часом виходить із альтанки у турецьку одіж Сюзанни. Вражений граф вдруге протягом дня молить дружину прощення, а молодята отримують прекрасне приданое.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.