Федотов

Чудовий художник-реаліст Федотов був зачинателем критичного напрями у російської живопису. Його творчість справила значний вплив на художниківпередвижников.

Федотов, син бідного офіцера, выслужившегося із солдатів, одинадцятирічним хлопчиком віддали в кадетський корпус. Блискуче закінчивши його, Федотов починає службу офіцера Фінляндського полку. Сімнадцять він займався військовими науками, брав участь у оглядах, ніс варти. Але свій дозвілля гвардійський офіцер присвячував искуству. Різнобічно обдарований, він малював портрети своїх друзів, карикатури ними, сцени зі солдатської життя, його цікавили музика і. Федотов відправлявся у музеї, відвідував вечірні класи Академії мистецтв. У 1844 року двадцативосмилетний Федотов вирішив вийшла у відставку, щоб живописом. Федотов розумів, який серйозний крок, тим більше знаменитий Брюлов попередив його, як важко у віці опанувати майстерністю художника.

Федотов позбавлявся і матеріального благополучая, оскільки від цього часу вона була на невелику пенсію. Ці роки Федотов проведе у безупинному праці художника. Він розлучається з альбомом. «Головна моя робота тут й у чужих будинках. Я навчаюся життям. Я працюю, пильнуючи глаза».

У виборі шляху художника великій ролі зіграв байкар И. А. Крылов. Він тільки дав «благословення на чин народного нравоописателя».

На виставці 1849 року Федотов вперше показав свої картини «Свіжий кавалер», «Перебірлива наречена», «Сватання майора» й одразу завоював популярность.

Вперше у російської жанрової живопису з’явилися картини, в яких художник непросто копіював натуру, але дав критику сучасної йому життя. Федотов по-гоголівськи висміював тупу пиху і цинізм чиновницького суспільства. У більшості приватних, дрібних фактах художник розкривав великі соціальні конфликты.

У водночас для Федотова властиво глибоко поетичне сприйняття світу. Лиричен образ знедоленої жінки у його картині «Вдовиця». Федотов як співчуває нещастю молодий жінки, приреченої на злидні по смерті чоловіка, а й засуджує потворні соціальні умови, зробили її настільки беспомощной.

Справжнього драматизму Федотов сягає у своїй останньої роботі «Анкор, ще Анкор». Похмуре, тужливий почуття наповнює картину. Армійський офіцер у вільний від служби час змушує пуделя стрибати через гомілка своєї слухавки. Безпросвітну тугу передає і червонястий тривожний калорит картини. У цьому вся маленькому полотні показано життя, позбавлена мети, cмысла, у якій втрачається все человеческое.

Протягом восьми років Федотов створив Багато мальовничих творів й незліченну безліч малюнків. Вона досягнула високого професійного мастерсва, що було підпорядковане високим целям.

Коротке життя Федотова закінчилася трагічно. Він помер лікарні для душевнохворих в 1852 году.