Жовтневий переворот

Октябрьский переворот.

Марксизм-ленинизм.

Гл. вопрос-зачем б-викам це були нужно?.Ответв засадах чистого марксизму без думок Леніна і Плеханова. ревиционизмпізніше течениее марксизму. Їхце збрешемо. соціал-демократія. У основі марксизмунаукове уявлення про суспільстві удущего. Засн. зміст суспільствавидалення страждань піти з життя чол. Общечел. почуття спочатку нічого не винні піддатися втручанню. Гол. проблема марксистіввидалення соц. насильстваце класове насильство, виникає з класової боротьби. Найбільш гол. стимул до труду-голод. Це марксисти обрали метою своєї критики. Соціалістиутопісти (Фур'є, Платон, Томас Мор, Давид, Оун) — нереальність методів у побудові світлого майбутньогочерез гос-во вони намагаються створити умови для життя жінок у суспільстві. Маркс на відміну соц.-утопистов вперше критич. осмислив ситуацію, кт спричиняє суспільстві до насильства. Маркс «Маніфест комун. партії». У роботі М. і Еге. дійшли висновку, що чол. історіяісторія боротьби (застосували гегелівську теорію). Але як виникає класова боротьба? Перша причина-част. соб-сть. Її критика була розвинена, починаючи ще з фр. просвітителів. М. у принципі жодних знахідок не створив. А нове: він пов’язав частий. соб-сть з класової боротьбою (=основна детермінанта класів). Ленін: класи 0люди, кт відрізняються ставленням до частий. соб-сти, що у засобах произ-ва. Маркс: люди діляться на: 1) обладают частий. соб-стью і забороняють іншим їй користуватися (експлуататори). 2) эксплуатируемые. *Тому потрібно знищити частий. соб-сть і класової бортьбы нічого очікувати (М., 1848г-«Эк-ка філософських рукописів», М-«Критики гегелівській філософії права» -рання робота). Частий. соб-сть ділить суспільство на класи. Проблема: як знищити частий. соб-сть? М. вперше науково припустив, що перехід суспільства на суспільству нових типів без клас. боротьби має відбуватися через рев-цию, повстання пригноблених. Питання: у яких формах має відбуватися ця рев-ция? М.: наиб. рев-ный клас, кт може зробити рев-цию як собі, а й для ін. класів (поняття М. «клас у собі» і «кдасс собі» = klass-an-sich, klass-fur-sich). Рев-ция буд. відбуватися як диктатури пролетаріату (1870г-Париж. комунаперше гос-во диктатури пролетаріату). У результаті диктатури пролетаріату, останній знищує частий. соб-сть, клас. боротьбу й себе, тому клас пролетаріату =клас гробарів, ховає себе. Тобто. треба створити суспільство без класів. Але Еге. чи ніхто, що гос-во взагалі вмирає. А вмирає старе і зароджується нове. З’являється неабиякий асортимент розвитку суспільства, тобто. комунізмсуспільство загального достатку. Ось мета, кт переслідували б-вики. М. припускав, що рев-ция може здійснитися в неск. країнах (світова рев-ция). Ось і сталося, але у Р, а чи не у Фр або Німеччини. Наші марксисти взяли теза: необхідність переростання буржуазної рев-ции в соціалістичну («Аперльские тези» Н. Ленина). Можливість такого доведено, з слабкості апарату. партію змусили (!) взяти курс — на ревіння. повстання. Теза: «соц. рев-ция в Р. була неминуча» -брешуть. У історії немає закономірностей, є лише випадковості. Важлива особливість: русич. марксизм специфічний. Б-вики у результаті визначили, що знищення частий. соб-сти може бути шляхом уничтодения класу буржуазії (носії частий. соб-сти). Б-вики зробили соб-сть лише гос-ной, а соц-кой їм її не вдалося. Старих соб-ков знищили як клас. При Леніназростання нового класу соб-ковдерж. бюрократіяпартійний апарату, т.к. він розпоряджався долею цієї соб-сти. ***Перше винахіддиктатура пролетаріату виявляється у форм Рад. Ленін розумів усю важливість їх існування. Ленін поставив перше завдання: захоплення б-ства в радах (дотисоціал-демократи і соціалісти-революціонери). Тому переворот і пройшов під прапором Рад. Важлива детаьл, вплинула на тактику б-виков: диктат пролетаріату як знищила клас, а й старе гос-во. Тож теза про «злам старого д-ви». Форма д-ви утворюється на кшталт поштового відділення. Гос-во отвественно за все. життя контролюється і регламентується. Плановий розвиток эк-ки (це також винахід бвиков, а Енгельс у своїй роботі). Кінцевою метою б-виков була благой.

Социалистическое право..

В області джерел права б-вики знищили дуалізм права (в Р. до 17гзвичайне і офіційне право). Спочатку б-вики рук-лись: 1) произведениями марксизму-ленінізму. 2) рев-ное правосвідомість. 3) нормат. акти сов. влади (декрети, постанови, узаконення). При Леніна акти партії не явл. ще джерелами. Тільки з 1936 г акти стануть джерелами. Ієрархії у системі джерел права й не сущ-вало. Ієрархія від становища органу (З'їзд РадЗ'їзд Рад РРФСР). Гражд. Кодекс 22 г, Кут. Кодекс 26 г, Кция 18 г, 24 г, 36 г, Гражд. і Кут. Кодекс 1964 р. Вишинський: «Визнанняцариця док-ва». Пошукнис і Стучка (теоретики парва): «Право при социализме-зеркальное відбиток произ-ных відносин». Принципи соц-кого права: принципи класового расизму, скасування особистих політ. прав заможних, наближення права до адм-ному распоряжению.

Конституция РРФСР 1918 г..

3ий Всерос. з'їзд Рад поруцчил ВЦВК розробити проеект Кц-ии РФ та зробити його за розгляд чергового Всерос. з'їзду Рад. ВЦВК почав розробці Кции тільки після укладання Брест. світу. Заседение ВЦВКа 1 апр. 18 г, була створена конст-ная комісія, у складі ктой ввійшли Свердлов, Сталін, Покровський, один есер максималіст, 2 лівих есера, 6 предст-лей від нектх наркомів (у справі національностей, нвутр. справам. військовим, юстиції, фінансів України й ВСНК). Пред-ль комісіїсвердлов. СеркретарьАванесов (предль наркома за національностями). Підготовка проекту йшла 5апр-5июля 18 г. Комісія прийняла проект проект загальних положень Кции РФ, ктый виходив з рішень 3го Всерос. з'їзду Рад. У проекті Кции вказувалося, що Кции явл. кцией д-ви диктатури пролетаріату і расчитано на перехідний від капіталізму до соціалізму період. Проголошувалася принцип всевладдя Рад, передбачалася воз-сть об'єднання сов. областей, відмінних особливим побутом та нац-ным складом населення, в автономні областыне союзи, ктые б входили загальних засадах, а вРФ. партії у червні 18 г створив спец. комісію під пред-вом Леніна, щоб закінчать. підготувати проект Кции до з'їзду Рад. Як першого розділу в Кцию було включено Декл-рия прав трудящого і эскплуат-го народу. Розділ «Оющие становища Кции РФ» доповнився статтями про права та обов’язки трудящих, був знасчит. розширено і конкретизований розділ проекту ВЦИКе, наново підготовлена глава 7 «Про РНК», знасчительные зміни були внесені у розділ Про избират. праві. Закінчать. проект Кции опублікований Звістках і внесений до обговорення 5му Всерос. з'їзду Рад. 10 липня 18 г Кция РФ одноголосно прийнята. Вона з 6 розділів: 1) Дек-ция прав труд-гося і эксп-мого народу. 2) Общие становища Кции РФ. 3) Конструкция сов. влади (орг-ция сов. влади у центрі й на місцях). 4) Активное і пасивное избират. право. 5) Бюджетное право. 6) О гербі і прапорі РФ. **Кция РФ визначила сов. гос-во акк гос-во диктатура пролетаріату, законодавчо закріпивши його основуРади робочих, солдатів та кр-ких депутатів. У ст3. земля, лісу, надра, води, весь живий і мертвий інвентар, маєтку, с/х-ные підприємства, банки було оголошено національним надбанням. Підтверджувалися декрети сов. д-ви про робочому постійному контролі й ВРНГ (Вищий Рада нар. хоз-ва). Кция визначала строк своєї діїперехідний час від кап-зма до соц-му і гл. задачи сов. д-ви у період: знищення эскплуатации людини людиною, повне усунення розподілу суспільства до класи, нещадний придушення експлуататорів, соц-ская орг-ция нашого суспільства та перемога соціалізму. Визначалися осн. початку держ. устрою. Встановлювався принцип сов. федерації: добровільність і рівноправність сов. об'єднувалися республік. Розділ 3ий встановив систему органів держ. влади у центрі й на місцях, порядок їх деят-сти і компетенції. Органи держ. влади у країні Всерос. з'їзд рад рабочмих, кр-ян і казачих депутатів. У період між з'їздамиВЦВК, який обирається з'їзд і відповідальний проти нього. Їх ведення підлягали всі питання общегос. значення (твердження, зрад. і дополн. Кции РФ, загальне у у внеш. і внутр. політиці, становлення і зраді. гражд-ва РФ, прийняття у склад РФ нових нац-ый республік і признанеи їх виходу, зносини з ін. гос-вами. оголошення війни" та світу, встановлення підвалин життя і загального плану всього нар. хоз-ва і птд. його отралсей, встановлення общегос. податків і повинностей, встановлення основ орг-ции воор. сил, общегос. зак-во, судойстройство, судопроиз-во, гражд, кут. зак-во, оголошення амністії). Винятковому ведення Всерос. з'їзду Рад підлягали доповнення, зміни ачала сов. Кции і ратифікація світ. договорів. Зак-ая влада осущ-лась Всерос. з'їздом Радою, ВЦИКом і РНК. Прав-во РФ — РНКвиникала ВЦИКом й був відповідальним проти нього і Всерос. з'їздом. РНК давалося парво видавати декрети, розпір. інструкцією, і вживати заходів, необхідних управління країною. Найважливіші постанови РНК, мають велике значення, представляли затвердження ВЦИКу. У отельными галузями управління здійснювалося наркоматами, у гол. ктх стояли наркоми, що входять до склад РНК. Органи держ. влади на місцяхобластыне, губерн. і волостыне з'їзди рад, а період між з'їздами обласні, губерн, повітові, волостные виконкоми рад. У містах создавалдиь гір. поради. **Кция РФ 18 г закріплювала слід. основи избират. права: все трудящі, досягли 18 років незалежно від статі, вероисп, нац-сти мали права обирати і быит обраними до рад. Проте сов. влада позбавила избират. прав експлуататорів, божевільних, осіб, які перебувають під опікою, засуджених. Кция не встановлювала способу голосування. Кция РФ устанавила свободу совісті, друку, мітингів, спілок. Обов’язок громадян працю. і захищати социал-кое батьківщину. **Неск. положень в Кции присвячені питанням гражд-ва: 1) принцип крові (принцип грунту, тобто. місце народження). Зізнавався тільки до осіб, род-тели ктх невідомі. ст20 -вільний доступ труд-хся ін. країн до ріс. гражд-ву, коли їм загрожує в’язниця право їх рев-ные виступи (суміщення гражд-ва і політ. притулку). Гражд-во купував при народженні. З развитиме сво. гос-сти ускладнювалися норми: 1) право гражд-ваколи він повинен сов. республіки. 2) по згоди між род-лями, якщо однеграждании республіки. 3) по 18 року, вона міг сам попросити сов. прав-во про обдаруванні гражд-ва (якщо род-тели різні). 4) ЦИК вирішував про вступ у шлюб — з ин-цами. Втрата гражд-ва: 1) выезд зарубіжних країн і небажання повернутися. 2) вирок суду. 3) оптация. 4) вихід із граж-ва за постановами ЦВК. Поняття біженець з’явилося після 2 світ. війни. Апатридоицл без гражд-ва (Президія Верх. Ради Союзу РСР вирішував про гражд-ве 1936;91г).

Законодательство періоду військового комунізму й гражд. анской войны..

2 сент 11 918 ВЦВК оголосив Рад. республіку військовим табором. Гражд. війна і ін. интеревенция прискорили націоналізацію пром-сти. Влітку 1918 р було завершено националищация великих пром підприємств. У червні 18гДекрет ВЦВКа про орг-ции комітетів сільської бідноти. Рдной з найважливіших особливостей політики военю комунізму було заборона часмтной торгівлі хлібом й іншими предметами першої необхідності. декретом РНК від 21 нояб. 18 г про Орг-ции постачання населення усіма продуктами і продуктами особистого споживання та будинок. хоз-ва. Т.а. по декрету все торг. підприємства було націоналізовано, справа заготовок і постачання продов-вия і продуктами першої необхідності сосредроточило до рук наркомпродата, ктый використовував у цих цілях кооперацію. 4ый чрезвыч. з'їздлистопад 18 г прийняв постанови по найважливішим питанням внеш. і внутр. політики. У Постанові з'їзду «про револ-ной законності» містилася вимога якнайсуворішого дотримання законів РФ усіма громадянами, органами, предприятиями. В жовтні 1918 декретом РНК на транспорті було запроваджено військове положение. УПРавление промисловістю було зосереджено до рук ВСНХ. Чтобы забезпечити раб. силою підприємства міста і транспорт в часи війни було запроваджено загальна працю. повинність. У окт. 18 г було прийнято Декрет про Продовольчому наолге. Гос-ная хлібна монополія і заборона приватної торгівлею та інших. продуктами було доповнене продрозверсткою, введеної декретом ВЦВК від 11янв.19г. На пропозицію ЦК РКПБ держ. комісією по електрифікації розробили план електрифікації Росії (ГОЕЛРО). Б. значення мало який відбувся у груд. 18 г перший всеросійський з'їзд зем. відділів, комітетів бідноти, комун, обсудивший дуже насущие питання. Делегати з'їзди допомагали розробляти проекту положення про соціалістичне землевпорядкування і заходи початку соц-скому землеробства, кт було винесено ВЦИКом в фев. 19 г. Було проведено реформа школного освіти у окт. 18 г. Прийнято положення про єдиної рада. трудовий школі. Навчання було в рідну мову і безплатно. М асонве декрету РНК від 11окт. 20 г про Скасування нектх денеж. розрахунків було скасовано плату паливо, житлові приміщення, воду, електрику, користування поштою, телеграфом, телефоном. Проведений у то час 7ой Всерос. з'їзд Рад (груд. 19г), 9ый з'їзд РКПБ (март-апр.20г) і 8ой Всесоюзний з'їзд Рад (груд. 20г) зосередили гол. увагу до перспективи соц. будівництва, питаннях відновлення народного хоз-ва країни. 29нояб. 20 г було оголошено націоналізованим все чатсные пром. підприємства із кількістю рабочиз >5чел за наявності механ. двигуна чи 10 чол, якщо його не було. **Кодекс законів від актах гражд-го брачно-семейных, опікунських прав (16сент.18г). Акти гражд-го стану: народження фіксується в 3х денний термін, теж із смертю. Шлюб визнається лише цивільний, брач. вік: 18 років на метрів і 16 років на ж. Заборона одружуватися з божевільними, необхідність взаємного згоди, не можна одружуватися з особами, вже состоявш. у шлюбі, з род-ками. Припинення брака-смерть, розлучення. особи, котрі перебувають вбраке, носять одну прізвище, имущ-во роздільне. Опіказаконне представництво, охорона особистих і имущ-ых прав. Совершеннолетние-18−16лет, опіканад несоверш-ми і душевнохворими. 11 січн. 19гДекрет про розгорненню зернових хлібо і фуражу, які підлягають відчуженню у розпорядження д-ви між що роблять губерніями. Відчуження надлишків. Розверстка встановлюється наркомами і комісаріатом по продовольства. С/хоз-ва, здали неободимый хліб, звільнялися від облажения натур. податком. Несдавшие піддаються примусу і конфіскація було виявлено в них надлишків. 12дек. 19 г прийнято керівне початок по кут. праву РФ. **Правооснова громадських відносин, відповідне інтересам панів. класу. Рад. кут. право осущ-ся нар. і ревіння. трибуналами. Злочинпорушення порядку общ. відносин (дейстьвие, бездіяльність). Завдання покаранняохорона общ. порядку. При визначенні наказяни враховується склад преступелния й послабити особистість злочинця (класова приналежність контррев. мети; несвідомість чи свідомість шкоди; рецидив йди вперше; співучасть, ступінь участі; проти особистості або имущ-ва; умушленное чи ненавмисне). До 14 років неподсудимы і ненаказуемы+ душевно-больные. Караються сооучастники, посібники, підбурювачі. Види покарання: навіювання, вираз общ. осуду, примус до дії, оголошення байкота, виключення з об'єднання, відшкодування заподіяного, відмова з посади, заборона обійматиму посаду, конф-ция имущ-ва, позбавлення політ. прав, оголошення ворогом рев-ции чи народу, примусить. роботи, расстрел.

ГК РРФСР 1922..

В революциооном перетворення суспільства, у будівництві соціалізму Ленін б. значення надавав рев-ной законності, законод-ой деят-сти Рад. д-ви, равитию і систематизації права. Найважливішим періодом становлення та розвитку сов. права були роки початку непу. У 1921;22г розгорнулася широка кодифик. работа.**ГК перебував з 4х розділів: загальної частини, речового права. обязат. правничий та наслед-ного. Він встановив одне з найважливіших положень: гражд. права охороняються законом лише тоді, що вони исользуются в соот-вии зі своїми соц-хоз-ным призначенням. закріплені права независ. від статі, раси, нац-сти, вер-ния: вільне передвиж. по РРФСР, обрання невоспрещенных законом занятий, приобретение і відчуження имущ-ва, орг-ция пром. т торг. підприємств. Основні имущ. права надавалися громадянам з встановлення точних взаємовідносин держ. органів з об'єднаннями й навіть приватними особами, і навіть відносин між собою. Ленін про ДК: й тут намагалися дотримуватися межа між тим, що законним задоволенням кожного громадянина, що з эк-ким оборотом, і тих, що предсатвляет собою зловживання непом, ктые ввв сех гос-вах легальні і ктые ми легалізувати ні. **Искл. соб-сть д-ви: земля, її надра, вода, залізниці, вагони, летат. апарати. Ці об'єкти, і навіть обобществленные підприємства та його устаткування, суду, будівлі, взрывч. вещ-ва, військове спорядження, засоби зв’язку і нект інискл. з гражд. обороту (ст21−23). Ст.30: недейств. угоди, які скоювалися із єдиною метою, гидкою закону, чи обхід закону, чи направ. до щербу д-ви (Курський -«бойова стаття кодексу»). Ст.147: недец. угоди, закл. під впливом обману, загроз, під влиян. потреби, угоди удавані, удавані. **Охороняючи держ. і коопер-ую соб-сть, ДК допускав сущ-ние і частий. соб-сти, предметом кт може бути лише имущ-во, не вилучене з частий. обороту (немуниципализированные будівлі, торг. підприємства, пром. підприємства із кількістю раб, не б. устан. законом). Гарант-лась лише та частий. соб-сть, кт ісп. в соот-вии до закону. Закон огранич. воз-сть його зростання. Розмір имущ-ва по наслед. огранич. 10тыс. крб. ВИСНОВОК: ДК, з од. боку, закріплював непорушність соц. системи произ-ва і соц. соб-сти, охороняв і зміцнював інтереси соціалізму, і працю. мас у сфері имущ. відносин. З ін. боку, надаючи дост. широкі влз-сти прояви хоз-ной ініціативи, зокрема. приватної, задля розвитку производ. сил, що в рахунку сприяло строит-ву соціалізму. Але: частнопредприним-кая деят-сть дозволялася у суворо певних Рад. гос-вом рамках, відступ від ктх волочило у себе застосування санкцій, передбачених ДК (недей-сть угоди, повернення имущ-ва тощо), і навіть адм-ные заходи чи кут. наказание.

Конституция СРСР 1924..

1 червня 19 г ВЦВК РФ ухвалив потреба у сущ-нии єдиної союзної д-ви. Объяединение зусиль: 1) воен.орг-ция 2) нар. хоз-во. 3) жел-дор. хоз-во. 4) финансы. 5) комиссары праці. 6) необх-сть створення розробки декларації про объединнии (Литва, Латвія приєдналися). 1921г-объед. закавказ. республік (ЗСФРР= Азерб, Грузія, Вірменія). 30 груд. 1922 г з'їзд повноважних пред-лей Білорусі, Укр, Закавк. федерації приянл декларацію та установчий договір про утворення СРСР обрала Центр. Ісп. Комітет. 1922;образование СРСР. Сущ-вало 2 плану об'єднанняЛенін і згадав Сталін. Ленін: конфедеративні початкурев-ция буде рухатися і кожному гос-ву буде легше присоед-ся до конфедерації. Сталін: легше протистоятиме іншим, якщо гос-во унітарна. 31 дек.1922 -перший з'їзд Союзс РСР. Четаре республіки: РФ, Укр, Белор, Закавк. республіка. 6 червня присоед-лся Узбекистан і Туркменістан. ПринЯли Союзну декларацию+договор про образю СРСР. Декларація СРСР: у ній зазначалися особливий хар-р национ. політики, на причини об'єднання осо. республік, принципи їх об'єднання (добровільність і рівноправність). Тер-рия республіки можна було змінена тільки з її згоди. Договір про образ. СРСР (11 глав). (умови об'єднання). 1) О предметах ведення гору. органів. 2) О сувереннных правах республік і союзне гр-во.3)О з'їзді рад СРСР. 4) Про ЦВК 5) О Президії ЦВК 6) О Нар. комісарах 7) О Верх. суді. У исклчит. віданні союзу: 1) внеш. зносини і торгівля. 2) решения про війну та світі. 3) оргция рук-ва воор.силами. 4) общее у і планування эк-ки і бюджету. 5) разработка основ за-ва. Вищий орган влади СРСРЗ'їзд Рад СРСР. Між з'їздамиЦВК СРСР, що складалася з союзного ради й поради національностей. Сущ-вало 2 редакції декларації і договору. У першій редакции-конфедеративное гос-во. Сталин-федеративные початку єдиної гос-сти. У 1 редакции-право республік вихід із СРСР. Значився механізм такого вызода: потрібно згоду всіх ін. республік. Нуджен новий союзний договір. тер-рия м.б. змінена тільки за згодою. 1923 г -2 поправки Сталіна: 1) оставил право виходу, але убралл згоду ін. респубоик для виходу однієї (механізм зник). 2) вопрос про розширення СРСР переданий самому СРСР. 1924г-первая союзна Кции = Кция РФ 18г+ Декларація про образ. СРСР +Договір про образ. *** Союзний рада (пред-тели республік, пропор-но населенню). Рада національностей (пред-тели союзних, автономних республік) обирався по 15 депутатів від транспортування кожної і автономних областей по 1 деп. від транспортування кожної. ***Між ЦВК вищим законод. органом і ісп. органом був Президія ЦВК СРСР, обиралася спільне засідання палат. Президія міг припиняти дії, постанови з'їздів рад союзних респулик і скасовувати постанвоения РНК. наркоматів, ЦВК, і РНК союзних республік. ЦВК формував высшй ісп. і распоряд. органРада нар. комісарів РНК. До нього входили: пред-ль РНК, його заступники і десяти наркомів. Наркоми рук-дили окремими галузями держ. управління. 5 наркомів були загальносоюзними (ін. справ, військових, морських, внеш. торгівлі, шляхів. пошти і телеграфів). 5 наркоматів були об'єднаними (ВРНГ, продовольства, праці, фінансів, РСІ). У віданні союзних республік внутр. справи, землеробство, просвітництво, юстиція, соц. забезпечення і здоров’я. По Кции, СРСР представляв федерацію суверенних республік, котрі мають право своб. виходу Європейського союзу. Однак у дійсності СРСР відразу придбав хар-р унітарного д-ви. Це на взаємовідносини між центром і складовими частинами д-ви. Збереглися відцентрові сили, ктые згодом сприяли розпаду СРСР (91г). Особливу тріщину у СРСР як і освіті імперського типу внесла сталінська нац. політика (департация народу). Ця тенденція зростала і відцентрові сили у усім своїм повноті проявилися під 2ой підлогу. 80-х років. У результаті СРСР распался.

Конституция СРСР 1936..

С моменту прийняття Кции 1924 г відбулися зміни: 1_страна з аграрно-індустріальної стала потужної пром. державою. 2) соц-кий сектор в товарообігу витіснив кап. торгівлю. 3) соц. соб-сть на гармати й кошти произ-ва повністю утвердилася. 4) исчезли эскплуат. класи. 5) кр-янство у своїй б-стве стало колгоспним. Пленум ЦК ВКПБ 1 фев. 35 г прийняв рішення внести від своє ім'я на майже 7 създ Рад СРСР пропозицію про зміну Кции 24 г в напрямі: 1) дальнейшая демократизація избират. системи. 2) уточнение соц-эк-кой основи в соот-вии зі що склалося співвідношенням класових наснаги в реалізації СРСР. **7ой З'їзд Рад СРСР доручив ЦВК обрати конст-ную комісію. До сірий. травня 36 г проект підготували. 12 червня 36 г опубліковано. 25 нояб 36 г у Москві почав своєї роботи надзвичайний 8ой з'їзд рад СРСР. За вмістом Кция 36 г була отже. ширше, ніж Кция 24 г. У ньому містився ряд глав, ктх раніше був: 1) об громадському утсройстве. 2) о місць. органах держ. влади. 3) о суді, тож прокуратурі. 4) об основних своїх правах і обяз-стях громадян. 5) про избират. системі. Докладніше регулювалось держ. утсройство СРСР. Кция РСР 36 г складалася з 13 глав. 1глава1−12 статті. -громадське пристрій. наличин у суспільстві 2х дружніх класів: робітників і кр-ян. Держ. у здійснює раб. клас. ст.2-полит. основа СССР-Советы деп. труд-хся. Ек. основасоц-кая система хоз-ва і соц. соб-сть на гармати й кошти произ-ва (гос-ая, кооперативно-колхозная). Держ. соб-сть: земля, води, заволы, шахти, транспорт, засоби зв’язку. Громадська соб-сть: общ-ые підприємства у колгоспах і кооперативних орг-циях зі своїми інвентарем, продукцією. громадські будівлі. Кожен колх. двір має у особистому користуванні приусад. ділянку й у ліч. соб-сти: підсобне хоз-во (будинок, худобу, дрібний інвентар). земля давалсь колгоспам в бесплат. і безстрокове користування. Госп. життя визначалася, і спрямовувалася гос-ным народно-хоз-ым планом у сфері збільшення громадського багатства. Праця оголошувався обов’язком та кримінальною справою честі кожного здатних праці кожного гражд. СРСР. Глава2: Держ. пристрій: закріплювала принципи сов-кого, соц-кого федералізму, добровільність, об'єднання республік, їх рівноправність і суверенітет. Компетенція центру: 1) представительство на межд. арені, висновок, ратифікація договір. 2) вопросы війни і миру. 3) принятие у складі СРСР нових республік. 4) контролю над дотриманням Кции і соот-вие їй Кций союзних республік. 5) утверждение изменния кордонів між союзними республіками. 6) утверждение освіти нових країв, областей. 7) оборона і у воор. силами. 8) внеш. торгівля. 9) гос. безпеку. 10) народно-хоз-ые плани СРСР 11) осн. початку освіти, охорони здоров’я. 12) основы законод-ва про працю, судоустрій судопроиз-ве, кут, гражд. кодекси. 13) гражданство. **Орг-ция системи та порядок деят-сти вищих органів влади й управління СРСР і союз. республік (з глави 3). Вищий орган владиВерх. Рада (виходячи з запровадження загального избират. правничий та прямого таємного голосуваннячотири роки). Здійснює повне право, присвоєні СРСР, посокльку де вони входять у компетенцію підзвітних Верх. Раді органівПрезидія, РНК, наркомат. Виключне осуществлние задо. влади. Врех. Рада обирає спільне засідання обох палат Президія Верх. Совета Состоит з Ради Союзу, і Ради Национальстей (рівна законд-ая ініціатива), неприк-сть депутатів. Верх. Рада в сессионом порядку 2 разу ніяк. Заокн вважається затвердженим, коли він приянт обома палатами простим бством у кожному. Сесії Верх. Ради скликаються Президія СРСР (є право скликання внеочер. сесии по бажанню одній з республік чи Президії Верх. Ради). Президія Верх. Ради (пред-ль +11 заступників, секретар, 24 члена президії) — вищий орган в Верх. Раді. Президія дає тлумачення законів, видає укази, розпускає Верх. Рада. назначате вибір, скасовує постанови і розпорядження РНК за її нессот-вии закону. У період між сесіями Верх. Рада Президія освоб. від посади й призначає окремих наркомів, з наступним внесенням на твердження Верх. Ради, нагороджує орденами і присв. пошана. звання, здійснює парво помилування, призначає і змінює вище командування. **Глава 5 -РНК (вищий ісп. і распоряд орган). Його організує Верх. Рада на спільному засіданні обох палат. РНК видає постанвоения і розпорядження на основі, і на виконання чинних законів і перевіряє їх виконання. **Глава9 -Суд і прокуратура. Правосуддя осущ. Верх. судом СРСР, верховними судами союзних республік, крайовими, обласними, окружними судами. нар. суди обиралися громадянами району на 3 року. **Избират. правоз 18лет. Кандидатів виставляли общ. орг-ции, суспільства трудящих. Кандидат звітував про роботу перед ними. Міг бути, у час відкликаний у вирішенні б-ства виборців. Але нововведення зводилося нанівець распространеной практикою висування єдиного кандидати депутати, підібраного парт. органами. У складі СРСР вже було 4, а 11 республік: Казахстан, Киргизія, Закавк. респубилка =Арм, Азерб, Грузія +Узбекистан, Туркменістан. У розпал допущеної країни беззаконня нові статті Кции оголосили запровадження у провідних країні принципу відкритого суд. процесу, підтверджувалися права обвинувачуваних право на захист, провозглаша свободу преси та зборів, неприкос-сть особи і житла. Глава 13: Порядок зрад. Кции: лише 2/3 голосів на кожної з палат Верх. Ради. **Наркоми керують галузями держ. управління, які входять у компетенцію СРСР. Права громадян. 1) Право соб-сти на працю. доходи громадян та заощадження (на житловий дім" і підсобне будинок. хоз-во). 2) Право наслідування особистої соб-сти. 3) Труд-обяз-сть. 4) Право відпочивати, на матер. забезпечення на старості, хвороби, при втрати працездатності. 5) на освіту. 6) свобода совісті… об'єднання. неприк-сть особистості. Права союз. республік. 1) равноправие. 2) суверенитет обмежений тільки у межах Кции. 3) Своя Кция, учитывающай особливості республіки. 4) Право своб. виходу і СРСР. 5) Тер-рия республіки не м.б. змінена без її согласия.

Развитие социал. права (ДК і КК РРФСР 1964)..

1961г-утверждены єдині загальносоюзні основи гражд. закондат-ва СРСР і союзних республік. 1963;64гг в соотв-ии з ними союзних республіках приянты гражд. кодекси. Гражд. законод-во должено сприяти зміцненню эк-кой системи СРСР, зростанню соц. соб-сти, подальшого зміцнення законності у сфері имущ. взаємин держави і охороні прав социал-кой орг-ции і громадян. основи ДК 61 г чітко визначає коло громадських відносин, регульованих гражд. правом (имущ. відносини, зумовлені використанням товаро-ден. форми у комуністичному строит-ве і застосуванням дуже важливих інструментів розвитку эк-ки, як госпрозрахунок, гроші, ціна, себестоимтость, прибуток, торгівля, кредит. З іншого боку, гражд. парво регулює особисті немайнові відносини, напр, декларація про авторство). Основи допускають регулювання гражд. правому й ін. особисті неимущ. відносини (захист честі, дост-ва громадянина і орг-ций). Вирізняють умови виникнення гражд. правий і обяз-стей. Вони творяться з підстав, передбачених законод-вом СРСР і союзних республік, і з дій громадян, і орг-ций, кт хоча й передбачені законом, але з загальних став проявлятись і сенсу гражд. законод-ва породжують гражд. правничий та обяз-сти. **Захист гражд. прав осущ-ся судом (арбітражний, третейський, товариський). Визначається коло об'єктів, находящихмя в виключить. соб-сти д-ви, колгоспів та інших. орг-ций та його об'єднань Имущ-во профспілкових та інших общ-ых орг-ций — особливий вид соц-кой соб-сти. Имущ-во колгоспів, кооперативів і общ-ых орг-ций захищається законом які з держ. майном. Законод-вом охороняється особиста соб-сть громадян, ктые займаються кустарно-ремесл. промислами, с/хоз-вом, побутовим обслуговуванням, і навіть ін. види деят-сти, засновані у власному праці. **Наслед. право: лише першу чергу спадкоємців згідно із законом (спадна, висхідна, чоловік). Основи розширювали свободу заповіту (але обов’язкова частка несоверш-их, нетруд-ых цих діток або чоловіка, род-лей і иждевенцев померлого). Кут. кодекс. Пом’якшення за діяння, не які мають великий общ. небезпеки, заміна їх у нект випадках заходами адм-ного і общ-ного впливу. У КК сущ-вали глави про прест-ях проти соц. соб-сти, участі у боротьби з преступностью.;

Конституция СРСР 1977..

1)СССР-соц-ское общенар. гос-во, лист про волю й інтереси робочих, крян, интеллегенции і трудящихмя всіх країн і народнойстей країни. 2) Вся влада принад. народу, вона осущ-ся через поради нар. депутатів (політ. основа СРСР). 3) Принцип демокр. централізації (виборність всіх органів згори донизу, підзвітність їх народу, обов’язковість рішень вищих органів для нижчестоящих.) Поєднання єдиного рук-ва з ініціативою на місцях і ответ-стью кожного держ. органу і долж. особи за доручену справу. 4) Социалистическая законністьоснова деят-сти органів сов. д-ви. 5) Керівна та спрямовуюча сила сов. суспільстваКПРС. Вона сущ-ет для народу і є народу 6) Труд. колективи беруть участь у рішенні і обговоренні суспільних соціальних і держ. справ. 7) Направление розвитку політ. системи сов. суспільстварозгортання социалистич. демократії (участь громадян, у управлінні справами д-ви й суспільства, вдосконалення держ. апарата, посилення нар. контролю, облік суспільної думки, гласність, зміцнення правової основи д-ви й суспільства). Кция закріплює нових форм непосред-ной демократії (всенар. обговорення референдум). 8) Эк-кая основасоц-кая собс-ть (гос-ая, колгоспно-кооперативна). Зелмязаколхозами безкоштовно й безстроково. 9) Соц-ная основанерушимий союз робочих, кр-ян, інтелігенції. 10) Новые гражд. правана оскарження дію долж. осіб, на суд. захист на честь гідність, правона критику дій д-ви і общ. д-ви. 11) Подчеркивалась нерозривна зв’язок прав і обяз-стей. 12) Закреплялась право законод. ініціативи вищих органів влади Союзу і право виходу республік.

Система держ. органів. Усю владу у СРСР принад народу. Ради нар. депутатів ссоставляют єдину систему органів держ. влади. Термін повноважень Верх. Ради, Союзного ради, автон. республик-5лет. місцевих рад нар. депутатів -2.5 року. Верх. Рада СРСР правомочний вирішувати питання, віднесені Кцией до ведення Союзу РСР. Рада Союзу, і Рада Нац-стей. Право законод. ініціативи Верх. Раді належить Раді Союзу Нац-стей, союзних республіках від імені їх вищих органів держ. влади, комісіям гору. ради і під постійним комісіям його палат, депутатам Верх. Ради й Верх. Суду, ген. прокурору, общ-ым орг-циям від імені їх загальносоюзних органів. Верх. Рада обирає Президія. Вищий исполнительно-расп. органРада Міністрів СССР.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.