Будівництво в Україні: проблеми і перпективи розвитку

Будівництво в Україні: проблеми і перпективи розвитку

Будівництво є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в країні. Від розвитку будівництва залежать також вихід економіки держави з кризового стану й виведення її на світовий рівень. Також, як правило, основні інвестиції здійснюються в будівництво.

Слід зазначити, що розвиток будівельної галузі є багатоаспектним феноменом. Йдеться про складну систему технологічних, макроі мікроекономічних, соціальних, інституціональних та інших елементів. Макроекономічну складову можна простежити в комплексі прямих і зворотних зв`язків, власне будівництва і національної економіки в цілому. Наприклад, прогнози економічного розвитку країни можуть спиратися на систему так званих поточних індикаторів. Динаміка показників розвитку будівництва є одним із зазначених індикаторів. Таким чином, аналіз взаємовпливу параметрів макроекономічних і будівельних (галузевих) зрушень є актуальним питанням сьогодення.

Розгляду даного питання приділяли увагу такі вчені: А. Блинов, В. Геєць, І.Крючкова, С. Смирнов [1,2] та інші сучасні вітчизняні й іноземні вчені. Проте, залишається проблемною спроба поєднати тенденції розвитку будівництва в нашій державі з макроекономічним станом (рухом ВВП, поточного споживання, заощаджень, інвестицій та ін.). В одних випадках аналізується статистика будівельної галузі протягом років незалежності, в інших робиться спроба поширити на нашу економіку іноземний досвід реформування галузі. Оцінки перспектив зазначеної сфери досить суперечливі. Але вивчення протилежних поглядів, узагальнення підходів і використання традиційних макроекономічних інструментів дозволяють зробити важливі висновки.

Мета даної роботи: аналіз сучасного взаємозв`язку структурних зрушень у нашій економіці зі станом і перспективами розвитку будівництва, а також обґрунтування можливостей використання економічних параметрів будівництва як поточних індикаторів.

Спочатку розглянемо особливості економічного розвитку держави за останні роки. Дуже характерними стали значні структурні зрушення як у розподілі доходів між населенням, державою і підприємствами, так і в розподілі прибутку між різними видами діяльності.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у липні 2010 р. становила 2367 грн., що у 2,7 рази вище рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (888 грн.). Порівняно з червнем поточного року розмір заробітної плати зменшився в середньому на 0,2%, а відносно липня 2009р. показник зріс на 20,2%[3].

Доходи населення складають 65% від ВВП, у зв’язку з чим виникає питання: за рахунок чого господарства та фізична особа отримали таку зростаючу частку національного пирога. Аналіз дає відповідь: по-перше, за рахунок коштів державного бюджету і відповідно зменшення державного інвестування; по-друге, за рахунок платежів нефінансових підприємств і установ, які також перерозподіляються через державний бюджет.

Одночасно зареєстровано незначне зниження темпів приросту реального ВВП. Але це структурно неоднозначно відобразилося на різних галузях. Підвищили прибутки більше ніж у два рази підприємства з виробництва коксу і продуктів нафтопереробки при одночасному зниженні валового випуску на 5%. Ще більше вражає 10-кратне підвищення прибутків підприємств з виробництва неенергетичних матеріалів при піднесенні величини валового випуску лише на 9%. Таке стало можливим, насамперед, за рахунок зростання цін. Наприклад, будівельні матеріали додали у ціні 25% тільки за 6 місяців 2010 р.

У 2004;2005 рр. будівельна галузь найбільш оперативно зазначила, що в підсумку структурних зрушень уповільнилося, а для інвестиційно-орієнтованих виробництв зупинилося зростання інвестиційного попиту. Це спільно із зниженням ділової активності держави звузило ринок профільної продукції та його роль в економічному розвитку.

У січні-серпні 2010р. підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 22,3 млрд.грн., що у порівнянних цінах становить 86,0% проти січня-серпня попереднього року.

Водночас обсяги робіт підприємств, що здійснюють будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, зросли проти відповідного періоду 2009р. на 2,5%.

Знизили обсяги будівництва підприємства 22 регіонів країни. Серед них найбільше — будівельники Закарпатської та Чернівецької областей (на 46,4% та на 55,1% відповідно). Разом із тим підприємства 5 регіонів збільшили обсяги будівництва порівняно з січнем-серпнем 2009р., найбільше — Запорізької (на 6,6%) та Полтавської (на 8,0%) областей.

Більше половини загального обсягу будівництва виконано підприємствами 4 регіонів країни (Донецької, Харківської, Дніпропетровської областей та м. Києва), зокрема 24,6% - будівельниками столиці. За характером будівництва обсяги робіт розподілились так: роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння становили 78,5% від загального обсягу, решта — з капітального та поточного ремонтів (13,9% та 7,6% відповідно).

Слід підкреслити, що роль параметрів будівельного виробництва як поточного індикатора є наочною з точки зору швидких змін у динаміці. Суттєве погіршення показників розвитку у 2005 р. підкреслює надмірні й не до кінця прораховані дії уряду з підвищення споживчих витрат за рахунок скорочення держбюджетної інвестиційної складової. Висока динаміка наповнення бюджету, зростання витрат на оплату індивідуальних і колективних послуг, скорочення капітальних вкладень дають підставу вважати, що значні виплати на користь домогосподарств обумовили підрив позицій інновацій та капітального будівництва. У підсумку зростання доходів домогосподарств купівля товарів і послуг населення зросла майже на третину. Але вітчизняні виробники не мають необхідних сум кредитів та інвестицій. Вони не здатні покращити динаміку адекватно попиту. Тому зростає роль імпорту, зокрема, будівельних матеріалів, споживчих благ, що витісняє національну продукцію. Таким чином, з одного боку, спостерігається зниження рівня національних заощаджень, з іншого — посилюється імпортна складова на внутрішньому споживчому ринку.

Подолання негативних явищ загального і галузевого характеру повинно спиратися на відповідний комплекс дій, зокрема, макроекономічного та інституціонального характеру. Надія на лавину іноземних інвестицій, здатних замінити внутрішні вкладення, поки що не виправдовується. Тому треба у новому році переглянути частку державного інвестування в бік збільшення.

Треба відзначити необхідність участі в масштабних міжнародних проектах, наприклад, у прийнятті матчів першості Європи з футболу 2012 р. Досвід інших країн нагадує про бум у будівництві й побутовому і житлово-комунальному обслуговуванні під час підготовки до зазначених подій. Йдеться не тільки про спортивні об'єкти, а і про міську інфраструктуру в цілому. Тисячі туристів і журналістів з багатих європейських країн повинні перебувати в належних умовах, що вони підтвердять значними грошовими потоками на користь господарів першості. Як правило, подібні турніри рентабельні, що підкріпляється не лише грошовими надходженнями, а і наявністю об'єктів нерухомості високого класу. Крім того, підготовчі заходи можуть спиратися на кредити, спонсорські пожертвування, збори на розміщення реклами та інші засоби фінансування.

Отже, структурні зрушення в доходах, які призвели до змін споживчої та інвестиційної складових у внутрішньому попиті, здатні ще більше погіршити макроекономічну динаміку країни. Змінилася структура доходів підприємств за видами діяльності. Це знижує і без того слабке інвестування високотехнологічних підприємств і капітального будівництва. Крім того, відбуваються негативні зрушення у структурі національного виробництва і експорту, а також посилення позицій імпортних товарів.

Будівництво стало своєрідним індикатором, віддзеркалюючи позитивні й негативні зсуви в економічному стані України. Поліпшення інвестиційного клімату нашої країни повинне спиратися на гарантії прав власності, стимулювання конкурентного середовища, участь у великих міжнародних проектах, які стимулюють прискорене зростання обсягів будівництва.

будівництво інвестиційний економічний макроекономічний

Використана література

1. Блинов А. Тлеющий рост /Блинов А.//Эксперт Украина. — 2005. — № 33. — С. 36−40.

2. В. Гейць Перехідна економіка/За ред. В. Гейця. — К.: Вища школа, 2003. — 591 с.

3. http://www.ukrstat.gov.ua