Инвестиционная привабливість самарській области

смотреть на реферати схожі на «Збільшення інвестиційної привабливості самарській області «.

року міністерство освіти Російської Федерации.

САМАРСЬКА ДЕРЖАВНА ЕКОНОМІЧНА АКАДЕМИЯ.

общевузовская студентська наукова конференция.

Д Про До Л, А Д.

на задану тему: «Збільшення інвестиційної привабливості Самарської области».

Выполнил:

Науковий руководитель:

Самара 2000.

Довгостроковий підйом російської економіки на сучасному технологічному рівні можливий лише у тому випадку — при реанімації інвестиційного процесу, бо прописна істина говорить: без інвестицій немає економічного зростання. Перехід до регульованим ринкових відносин повинен докорінно змінити інвестиційну політику держав з метою посилення її на інвестиційний процес у вигляді фінансово-кредитних важелів, тобто. з допомогою податків, податкових пільг, норм прискореної амортизації і його індексації, облікової ставки банківського відсотка, субсидій з бюджету життєво важливих галузям народного господарства. Ефективна інвестиційна політика повинна охоплювати як державні інвестиції, і створення сприятливого інвестиційного клімату приватних інвесторів. Без інвестицій неможливо реалізувати завдання структурної перебудові економіки, підвищити технічний рівень виробництва та конкурентоспроможність вітчизняної продукції, як на, і на світовому рынках.

Природно, що інвестиційної політикою має займатися як федеральна влада, а й регіональна законодавча і виконавча влада, і навіть органи МСУ. На регіональних управління лежить відповідальність за формування сприятливого інвестиційного клімату на території щодо залучення приватних вітчизняних і зарубіжних инвестиций.

Можливості регіональних еліт і муніципальних органів влади з поліпшенню ситуації з капіталовкладеннями хоч і обмежені, але є. Необхідно посилити стабільність і скоротити ризик. Бізнесмени зазвичай ведуть свої справи в самісінький далекі від досконалості умовах. Немає такої країни чи міста, у якому бізнесмени не скаржилися і поводилася з законними вимогами про полегшенні існуючої ситуації. Проте вони ведуть свої справи й у цих умовах. Важливо, щоб нормативна основа була сприятливою й стабільного, отже, передбачуваною, але з менш важлива, щоб нормативи дотримувалися. Тому всі, що органи влади можуть зробити зміцнення стабільності і передбачуваності, зниження ризиків, надасть вплив на привабливість цього регіону для инвесторов.

Інвестиційний клімат — це узагальнена характеристика сукупності соціальних, економічних, організаційних, правових, політичних, соціокультурних передумов, що обумовлюють привабливість і доцільність інвестування на той чи інший господарську систему (країни, регіону, корпорации).

Більшість економістів однаково трактують зміст даної поняття, але за конкретизації його структури, методик оцінки думки вчених істотно відрізняються. Можна виділити три найхарактерніших підходи до оцінці інвестиційного климата.

Перший — звужений. Він виходить з оцінці динаміки валового внутрішнього продукту, національного прибутку і обсяги виробництва промислової продукції, динаміки розподілу національного доходу, пропорцій накопичення та споживання, ходу приватизаційних процесів, стану законодавчого регулювання інвестиційної діяльності, розвитку окремих інвестиційних ринків, зокрема фондового і денежного.

Другий — розширений, факторний. Він полягає в оцінці набору чинників, які впливають інвестиційний клімат. Серед них:

— характеристика економічного потенціалу (забезпеченість регіону ресурсами, биоклиматический потенціал, наявність вільних земель для виробничого інвестування, рівень забезпеченості енергоі трудовими ресурсами, розвиненість науково-технічного потенціалу инфраструктуры),.

— умови господарювання (екологічна безпеку, розвиток галузей матеріального виробництва, обсяги незавершеного будівництва, ступінь зношеності основних виробничих фондів, розвиток будівельної базы),.

— зрілість ринкового середовища у регіоні (розвиненість ринкової інфраструктури, вплив приватизації на інвестиційну активність, інфляція, і її на інвестиційного розвитку, ступінь залучення населення інвестиційний процес, розвиненість конкурентного середовища підприємництва, ємність місцевого ринку збуту, інтенсивність міжгосподарських зв’язків, експортні можливості, присутність іноземного капитала),.

— політичні чинники (ступінь довіри населення до регіональної влади, взаємовідносини федерального центру і міська влада регіону, рівень соціальної стабільності, стан национально-религиозных отношений),.

— соціальні й соціокультурні (рівень життя населення, жилищнопобутові умови, розвиненість медичного обслуговування, поширеність алкоголізму і наркоманії, рівень злочинності, величина реальної зарплати, вплив міграції на інвестиційний процес, ставлення населення до вітчизняних та іноземним підприємцям, умови роботи для іноземних специалистов),.

— організаційно-правові (ставлення до іноземних інвесторів, дотримання природоохоронного законодавства владними органами, рівень оперативності при прийняття рішень реєстрацію підприємств, доступність інформації, рівень професіоналізму місцевої адміністрації, ефективність діяльності правоохоронних органів, умови переміщення товарів, капіталів і робочої сили в, ділові якості і етика місцевих предпринимателей),.

— фінансові (доходи бюджету, і навіть забезпеченість засобами позабюджетних фондів душу населення, доступність фінансових ресурсів з федеральних і регіонального бюджетів, доступність кредиту на іноземної валюті, рівень банківського відсотка, розвиненість міжбанківського співробітництва, кредити банків на 1000 населення, питому вагу довгострокових кредитів, сума вкладів душу населення, частка збиткових предприятий).

Третій підхід — ризиковий. Прибічники такого підходу як складових інвестиційного клімату розглядають дві основні варіанта: інвестиційний потенціал і інвестиційні ризики, інвестиційні ризики та соціально-економічний потенціал. Іноді враховуються лише ризики (кредитные).

Оцінка інвестиційній привабливості території є найважливішим аспектом прийняття будь-якого інвестиційного рішення. Що складніший ситуація у регіоні, тим, у більшою мірою досвід минулого і інтуїція інвестора повинні спиратися на результати експертної оцінки інвестиційного клімату. У цьому інвестиційні рішення ставляться до найскладніших. Вони грунтуються на різноманітної, многокритериальной оцінці цілого ряду факторів, і тенденцій, найчастіше різноспрямованих. У основу зіставлення інвестиційній привабливості територій було покладено експертна шкала, куди входили такі характеристики кожної країни: законодавчі умови для іноземних дипломатів і національних інвесторів, можливість вивезення капіталу, стійкість національної валюти, політична ситуація, рівень інфляції, зокрема можливість використання національного капитала.

Цей набір показників був недостатньо детальним для адекватного відображення відновлення всього комплексу умов, прийнятих до уваги інвесторами. Тому надалі розвиток методик порівняльної оцінки інвестиційної привабливості різних країн пішло шляхом розширення й ускладнення системи оцінюваних експертами параметрів і введення кількісних (статистичних) показників. Найчастіше використовувалися такі параметри і екологічні показники: тип економічної системи, макроекономічні показники (обсяг ВНП, структура економіки та ін.), забезпеченість природними ресурсами, стан інфраструктури, умови розвитку зовнішньої торгівлі, участь держави у экономике.

Поява наприкінці 80х років групи із перехідною економікою й участі специфічними умовами інвестування зажадало розробки особливих методичних підходів. На початку 1990;х років стосовно цих країнах поруч експертних груп (консультаційна фірма «PlanEcon », журнали «Fortune «і «Multinational Businesses «та інших.) незалежно друг від друга були підготовлені спрощені методики порівняльної оцінки інвестиційної привабливості. Вони враховували як умови, а й результати інвестування, близькість країни, до світовим економічним центрам, масштаби інституціональних перетворень, демократичні традиції, стан і перспективи проведених реформ, якість трудових ресурсів. У цей час комплексні рейтинги інвестиційній привабливості країн світу періодично публікуються провідними економічними журналами: «Euromoney », «Fortune », «The Economist».

Найвідоміша і найчастіше цитованою комплексної оцінкою інвестиційній привабливості країн світу є рейтинг журналу «Euromoney », з урахуванням якого двічі на рік (у березні та вересні) виробляється оцінка інвестиційного ризику й надійності країн. У цих цілях використовується дев’ять груп показників: ефективність економіки, рівень політичного ризику, стан заборгованості, спроможність до обслуговування боргу, кредитоспроможність, доступність банківського кредитування, доступність короткострокового фінансування, доступність довгострокового позичкового капіталу, можливість появи форс-мажорних обстоятельств.

Що ж до регіонів, то фахівці рейтингової служби EA-Ratings (стратегічний партнер Standard & Poor’s), а з їх занепадом аналітики журналу «Експерт» все чинники кредитного ризику по борговим зобов’язанням суб'єктів Російської Федерації поділяються на:. суверенні,. економічні,. фінансові,. боргові,. административные.

Під час ухвалення рішень портфельні інвестори орієнтуються на спеціальні фінансові чи кредитні рейтинги країн. На розробці спеціалізуються найвідоміші експертні агентства «великий шістки »: Moody’s, Arthur Andersen, Standard & Poor’s, IBCA і др.

Як приклад наведемо категорії кредитних рейтингів агентства Standard & Poor’s:

Інвестиційні рейтинги: — ААА — можливості емітента із виплати боргу та відсотків надзвичайно великі, — АА — можливості емітента із виплати боргу та відсотків досить великі, — А — можливості емітента із виплати боргу та відсотків досить великі, але залежить від впутриэкономической ситуації, — ВВВ — можливості емітента із виплати боргу та відсотків залежить від внутриэкопомической ситуації на даний момент погашения.

Спекулятивні рейтинги: — ВР — нестабільність впутриэкономической ситуації може спричинити платоспроможність емітента, — У — обмежена платоспроможність емітента, відповідна тим не менш поточному обсягу випущених обязательств.

Аутсайдерские рейтинги: — СБС — деяка захист інтересів присутній, проте ризики та нестабільність високі, — СС — платоспроможність емітента залежить від внутрішньоекономічної ситуації, — З — платоспроможність емітента залежить від внутрішньоекономічної ситуації, — Про — борги просрочены.

Створення сприятливого інвестиційного клімату у Росії є однією з найважливіших умов залучення інвестицій і наступного економічного економічного зростання країни. Сьогодні ж позиції Росії та країн СНД на зарубіжних рейтингах незавидны. На відміну від Радянського Союзу, що у рейтингу «Euromoney «за 1988 р. обіймав 17-те місці після Італії та Тайваню, жодна з колишніх республік СРСР не зуміла потрапити до числа 50 країн із найсприятливішим інвестиційним кліматом. Чергова економічна криза відкинув Росію межі першої сотні інвестиційно привабливих країн (березень 1997 р. — 91 місце, вересень 1998 р. — 129 місце). Несприятливий порівняно з багатьма іншими світу інвестиційний клімат Росії є причиною дефіциту як вітчизняних, і іноземних інвестицій і «втечі «російського капіталу зарубіжних країн на більш привабливі страны.

Росія — країна настільки різких міжрегіональних економічних, соціальних і розширення політичних контрастів, що потенційний інвестор при наявності достатньої інформацію про інвестиційному кліматі може вибрати регіон, із найкращими умовами інвестування. Саме таке інформація має міститися в регіональних рейтингах інвестиційної привабливості (інвестиційного клімату). На жаль як і раніше, що деякі регіонах набагато краща ситуація ніж загалом Росією, немає звичаю, щоб кредитний рейтинг частини території держави вищим загальнодержавного рейтингу. Тому міжнародний імідж Росії дуже впливає можливості регіонів із залученням инвестиций.

З 79 держав, яким надано рейтинги агентства Standard & Poor’s лише країни мають кредитні рейтинги боргових зобов’язань в категорії СБС: Росія (СБС—) і Індонезія {СБС+). Єдиною країною, чий рейтинг нижче Росії. є Пакистан (СС). І Росія, і Пакистан не виконали свої зобов’язання в окремим класам заборгованості, тому присвоєні їм кредитні рейтинги емітентів було змінено на категорію SD (вибірковий дефолт).

У 1997 року Адміністрація Самарської області вирішила пройти процедуру присвоєння кредитного рейтингу, що у нинішнього року прийнято рішення про підготовку випуску єврооблігаційного позики Самарської області, де одним з головних умов випуску позики було отримання емітентом (Адміністрацією Самарської області) міжнародного кредитного рейтингу в провідних рейтингових агентствах. Однак у з фінансовою кризою 1998 р. і девальвацією рубля Адміністрація області відмовилася випуску єврооблігаційного займа.

14 січня 1998 року рейтингова агенція «Moody's «присвоїло Самарської області рейтинг «Ва2», а 16 січня «Standard & Poor «p.s «- «ВР-». Саме тоді рейтинг, присвоєний регіону, відповідав рейтингу Росії. Ця оцінка дозволяла Адміністрації області здійснювати запозичення на зовнішньому ринку капитала.

Зниження кредитного рейтингу країни у період із 11 березня 1998 року по 16 вересня 1998 року призвело до зниження рейтингів суб'єктів Російської Федерації, де зниження Самарської області був винятком. Тому до 16 вересня 1998 р. кредитний рейтинг Самарської області було на рівні «ССС-».

28 жовтня 1999 р. рейтингова агенція «Standard & Poor «p.s », після проведення необхідного аналізу, підтвердило рейтинг Самарської області підвищивши його «СБС». Негативний прогноз розвитку змінився на стабільний. Самарська область отримала рейтинг, аналогічний рейтингу Санкт-Петербурга, і від рейтингів р. Москва (СБС-) й Російської Федерації (СБС-, SD).

Рейтинг «СБС», присвоєний Самарської області, відбиває стабільність економічної ситуації області, консервативність фінансової політики, низький рівень прямого боргу і натомість загальної обстановки в Російської Федерации.

Присвоєння провідними міжнародними агентствами рейтингу Самарської області означає для Самарської області придбання наступних преимуществ:

— Доступ до ринків капитала.

Рейтинг компаній (Standard & Poor «p.s) і (Moody «p.s) розширює доступ Самарської області привертає ринків капіталу, оскільки вона зміцнює довіру до борговим запозиченням Самарської галузі з боку інвесторів і кредиторов.

— Стабільний доступом до ринків капитала.

Кредитні рейтинги дають можливість Самарської області спричинити оцінку її кредитного ризику інвесторами й дозволяють зберегти доступом до ринків капіталу навіть у важкий регіону время.

— Управління ціною кредитних ресурсов.

Країни Рад і її суверенні освіти, яким надано рейтинг, мають ширший вибір на ринки капіталу. У Самарської області більше фінансових альтернатив, ніж в емітента без рейтингу. Це дозволяє їй вибрати найбільш ефективну і ощадливу форму залучення кредитів, оптимізувати видатки створення кредитних фондов.

— Велика фінансова гибкость.

Оскільки кредитний рейтинг присвоюється для випуску євробондів, розміщені на термін, то значні терміни запозичень дозволяють краще співвідносити активи і пасиви. Це істотно знижує залежність Самарської області комерційних банков.

— Більше широке зізнання у світу і реклама Самарської области.

Кредитні агентства суворо дотримуються принципу відкритості в рейтинговому процесі. Критерії, якими визначається рейтинг, публікуються у світових засобах масової інформації, дає можливість інвесторам зрозуміти аналітичну логіку кожного рейтингу. Розширення бази інвесторів зміцнить репутацію Адміністрації Самарської області й стимулює інтерес до її фондовим инструментам.

— Доступ більшого числу та розширення бази інвесторів для підприємств і закупівельних організацій, розташованих біля Самарської области.

Крім зовнішнього рейтингу. Самарська область регулярно представляє інформацію про собі для російських експертів, які аналізують визначають кредитоспроможність і інвестиційний потенціал регіонів Росії. Регіони Росії дуже різні зі свого економічному, фінансовому, інвестиційному становищу. Тому чимале значення має присвоєння внутрішнього рейтинга.

Так, консалтингове агентство «Эксперт-РА», щорічно, починаючи з 1996 року, публікує дослідження інвестиційного рейтингу російських регіонів (журнал «Експерт» № 47, 1996 р., № 47, 1997 р., № 39, 1998 р., № 39, 1999г).

Аналітики журналу «Експерт» почали опрацювання регіональних рейтингів з метою допомоги іноземних інвесторів. Фактично дана оцінка претендує на статус загальнонаціонального рейтинга.

З урахуванням міжнародного досвіду розробила методику, джерело якої в поєднанні статистичного і експертного підходів. У підготовці рейтингу в ролі експертів брали участь провідні закордонні компании.

Хоча методики, що використовуються надання рейтингу суб'єктам Російської Федерації залишаються до сьогодні спірними, тим щонайменше ця оцінка уможливлює досить об'єктивне уявлення про місце регіону на порівнянні коїться з іншими суб'єктами федерації. Місце Самарської області в рейтингах, публікованих рейтинговими агентствами останніми роками в відомих журналах, як «Ринок цінних паперів» і «Експерт» незначно змінювалося, але з тих щонайменше по інтегральним оцінкам інвестиційної привабливості область незмінно входить у перші десятки російських регионов.

Високий рейтинг інвестиційній привабливості Самарської області закладався у розвитку різних галузей промисловості, у 60−70 роки і, попри те, що Самара було закрито відвідання іноземними делегаціями, підприємства міста і області активну участь в міжнародної економічної діяльності. Її результатом було визнано створення виробничих потужностей на Металургійному комбінаті, заводі «Волгабурмаш», будівництво шоколадної фабрики «Росія». У Тольятті у ці останні роки були створено найбільші экспортноориентированные виробництва автомобілів, добрив синтетичного каучука.

Місце Самарської області з інвестиційному потенціалу і інвестиційному ризику серед регіонів Росії протягом останніх чотири роки відбито у таблице:

|Показатели інвестиційної |1996 |1997 |1998 г.|1999 р. | |привабливості |р. |р. | | | |Інтегральний рейтинг потенциала|6 |8 |7 |5 | |Ресурсно-сырьевой |60 |60 |53 |47 | |Виробничий |5 |8 |6 |5 | |Споживчий |12 |5 |5 |3 | |Інфраструктурний |23 |20 |22 |25 | |Трудової |13 |7 |7 |7 | |Інституціональний |7 |12 |3 |5 | |Інноваційний |19 |8 |10 |10 | |Фінансовий |* |* |4 |6 | |Інтегральний рейтинг ризику |23 |29 |10 |15 | |Економічний |18 |11 |6 |22 | |Політичний |29 |35 |35 |24 | |Соціальний |29 |29 |18 |15 | |Екологічний |58 |58 |63 |71 | |Кримінальний |43 |43 |56 |42 | |Законодавчий ризик |* |* |37 |42 | |Фінансовий ризик |* |* |9 |13 | |Інвестиційний клімат |1А |1А |2 В |2 В |.

* - раніше оцінка не осуществлялась.

Економічні дослідження підтверджують стійко високий рейтинг інвестиційній привабливості Самарської області. Так, Самарська область підвищила свій рейтинг з інвестиційного потенціалу проти 1998 роком на 2 пункту з допомогою поліпшення позицій споживчого, виробничого і природно-ресурсного потенциала.

Рішення експертів звичайно заперечується, але через низку показників Самарська область реально претендує більш високі места.

Дуже показовою щодо інвестиційного потенціалу є оцінка інвестиційного ризику, яким Самарська область посіла 10 місце у 1998 р. і 15 місце у 1999 р. Проте, конкретної інвестора важливий, скоріш, рейтинг на окремі види. Що стосується інвестиційного ризику аналітики з «Експерта» виділяють такі його види, як, політичний, соціальний, екологічний, кримінальний, законодавчий і фінансовий ризики. Самарська область 1999 року залишила десятку лідерів з найменшим ризиком, погіршивши свої позиції щодо економічної, фінансової, законодавчій і екологічної складової інвестиційного ризику. Але у цьому загальний рейтинг інвестиційного ризику для Самарської області підвищився на 8 пунктів проти 1996 годом.

На жаль становище Самарської області у плані ризику екологічного (71), законодавчого (42), кримінального (42) залишає бажати кращого, але реальну вагу цих видів, звісно, істотно різний, що дуже важливо для инвестора.

Потрібно проаналізувати відставання в таблиці рейтингів по деяким показниками, може бути викликано недостатньою або завжди достовірної інформацією про істинного стан справ у Самарській области.

Не можна можу погодитися з погіршенням позицій із питань фінансової складової інвестиційного ризику. За даними дослідження компанії EA-Ratings, Самарська область входить у лідируючу групу регіонів за поточного фінансового становища і сприятливими перспективами зміни фінансового положения.

Самарська область претендує тут більш високе місце по рейтингу законодавчого ризику. Нині законодавчу базу області вигідно відрізняється з інших регіонів країни. Такі закони, як «Про інвестицій у Самарській області» у редакції 1999 року, «Про землю», «Про зовнішній борг», «Про особливих економічні зони», «Про оцінку землі», «Про заставі (іпотеку) земель сільськогосподарського призначення» дозволяють без певного ризику залучати до області інвестиції. Слід зазначити, що гарантом виконання законодавства і є Адміністрація области.

Спірними є показники по кримінальному та політичного рискам.

Показник кримінального ризику в очах інвесторів однією з найважливіших, і фірми, вже працюють у самарській області, переконались у високого рівня безпеки бізнесу у регионе.

Вимагають уточнення показник політичного ризику. Хоча, по рейтингової оцінці «Эксперт-РА» Самарська область політичним ризику 1999 року виявилася на 24 місці, слід зазначити, що наша регіон одне з небагатьох регіонів Росії може заявити, що ні має протистояння законодавчої й виконавчою гілок структурі державної влади. Глави всіх органів місцевого самоврядування обрані народом, посилила довіру людей до владним структурам.

Безумовно, рівень політичну стабільність, стан законодавчої бази і криміногенна ситуація у регіоні можуть уповільнювати чи прискорювати процеси інвестування та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Але кардинально змінити їх в силах.

У 1996;1997 рр. Самарська область ставилася до групи 1А (високий потенціал — незначний ризик), що найліпшим всім типів інвесторів. У 1998;1999 рр. наша область в умовах інвестування належить до групи 2 В (середній потенціал — помірний ризик). Наведені дані не відповідають справжньому стану справ. Відомості про входження області у групу 2 В мають досить умовний характер. Самарська область попри об'єк-тивні економічні труднощі не допустила зниження свої основні показників і продовжує найбільш привабливим инвесторов.

У цілому відзначити, що у сукупного рейтингу, проведеного аналітиками журналу «Експерт» Самарської області належить одне з чільних місць серед регіонів Росії з інвестиційній привабливості, що також підтверджує рейтинг суб'єктів федерації, опублікована журналом «Ринок цінних паперів» (№ 5, 1999 г.).

Самарська область входить у перші десятки регіонів з допомогою: 1) високої забезпеченості зобов’язань власними статками і високої збалансованості регіонального бюджету, 2) те, що належить до групи регіонів, які поліпшили свої позиції щодо поточному фінансового становища і по зведеному індексу перспектив зміни доходів, 3) те, що Самарська область належить до групи регіонів з дуже низької (менш 10%) часткою фінансову допомогу прибутків регіональних бюджетів, 4) низькою частки заліків в податкові платежі, 5) те, що частка «нераціональних» витрат у загальних бюджетних витратах у Самарській області становить 6%, що ні перевищує мінімальний среднероссийский рівень, 6) зведений індекс перспектив зміни витрат менш 1,0, стосовно запропонованої методиці, що нижчою значення індексу, тим сприятливішими ситуація у регионе.

Отже, Самарська область належить до регіону з сприятливим поточним становищем і саме сприятливими перспективами зміни фінансового стану і у число регіонів з найбільш високої кредитоспособностью.

За оцінками фахівців Самарська область загалом одна із найблагополучніших регіонів Росії. Проведена регіональна інвестиційна політика дозволила досягти великих успіхів у економічний аспект і присвоєний рейтинг Самарської області є наочним тому подтверждением.

Сьогодні Адміністрація області продовжує роботу з формування в регіоні сприятливого інвестиційного климата.

Звідси висновок, що кредитні рейтинги Самарської галузі мають тенденцію зростання, які у кінцевому підсумку приведуть зростання економіки региона.

1. Результати соціально-економічного розвитку Самарської області у 1997 году.

// Губернське інформаційний бюлетень, № 3, 1998, с.31−53. 2. Результати соціально-економічного розвитку Самарської області у I квартале.

1999 року. // ГИНУВ, № 5, 1999, с.17−52. 3. Короваїв У. Регіональна інвестиційна політика. // Інвестиції в.

Росію, № 2, 1999, с.12−15. 4. Лавров А., Кузнєцова Про. Оцінка бюджетного потенціалу регіонів Росії. //.

Ринок цінних паперів, № 5, 1999, с.38−54. 5. Марченко Р., Мачульская Про. Дослідження інвестиційного клімату регионов.

Росії: ж проблеми і результати. // Питання економіки, № 9, 1999, с.69−79. 6. Фоломьев А., Ревазов У. Інвестиційний клімат регіонів Росії і близько шляху його поліпшення. // Питання економіки, № 9, 1999, с.57−68. 7. Х.Хессел. Суверенний рейтинг Російської Федерації. // Ринок цінних паперів, № 5, 1999, с.21−29. 8. Ф.Эйгель. Критерії оцінки кредитного ризику. // Ринок цінних паперів, № 5,.

1999, с.11−20.