Мідія

Мидия

В кінці II — початку I тисячоліття е. біля Північного Ірану розселяються ираноязычные племена, що протягом тисячоліття мирно проникали в в інших частинах Ірану та асимілювалися населенням. З IX в. е., відповідно до ассірійським клинописным історичним текстам, все населення Ірану згадується під загальним назвою мидян.

Мидия як історична область охоплювала у минулому територію, обмежену на півночі рікою Араксом і хребтом Ельбрус південніше Каспійського морів, Сході пустелею Дешт і Кевир, ніяких звань і півдні чорними ланцюгами Загроса.

Письменные джерела свідчить про пістрявості населення Мідії, що було неоднорідним й у культурному відношенні. Якщо серед іраномовних племен головним заняттям було скотарство, що з територією проживання, то землеробських областях Північно-Західної Мідії відзначений щодо високий рівень розвитку продуктивних сил.

Начиная з ІХ ст. е., асирійці, граничившие з Мідією, стали здійснювати їхньому територію численні грабіжницькі походи. Протягом VIII в. е. мидийские області перебувають у залежність від ассірійців і сплачували їм регулярні податі, основу яких становили вироби ремесла й худобу. Ця експансія із Заходу прискорила консолідацію мидийских племен й поява державних образований.

С VIII в. е. біля Мідії починають утворюватися перші дрібні государства-области, серед яких місце висунулося держава Мана, згодом що було культурним й фактично економічним ядром Мидийской держави VI в. е. Держава Мана нерідко вступало до боротьби з Ассирією і Урарту і був по-справжньому здолане жодній із цих держав.

Наряду з Маной і більше дрібними царствами існував союз мидийских племен, тривале збереження якого пояснюється необхідністю солідарності мидийских племен в боротьби з зовнішньої агресією. Відповідно до повідомлень давньогрецького історика Геродота (V в. е.) велику об'єднавчу роль серед мидийских племен грав якийсь Дейок.

К початку I тисячоліття мидийское суспільство входить у нову добу — починається період классообразования і шляхом створення рабовласницького суспільства, хоча племінні зв’язку ще тривалий час продовжують зберігати своє значение.

VIII в. е. історія Мідії відзначений двома періодами ассирійських навал, перший — з 834 по 788 р. і друге — з 744 по 678 рр., які сильно зруйнували і спорожнили країну в певний час. Ассирія формально підпорядкувала собі всю Мідію, хоча утримувати її у складі своєї країни захопив ассірійців надзвичайно складним завданням. У різних мидийских областях спалахували часті повстання, оскільки збори данини наштовхувалися на запеклий опір мидян.

На межі VIII і VII ст. е. в Передній Азії виник нову політичну чинник, значною мірою який змінив співвідношення сил. Це був кочували племена: кіммерійці, треры і скіфи, що з Причорномор’я на Західну Азію. У 673 р. е., скориставшись військовими діями між асирійцями і киммерийцами, мидийские племена підняли велике повстання проти Ассирії. Керував повстанням одне із мидийских вождів — Каштарити. Повстання охопило значну територію — всю Центральну Мідію, причому повстанці діяли наступально й навіть погрожували облогою і взяттям відразу багатьом ассірійським фортецях. Повстання мало повний успех.

Каштарити — одне із вождів мидийского повстання — об'єднує все мидийские племена і ліквідує дрібні обласні державні освіти. На середину VII в. до н.е. царство Мідія стає солідним державою Стародавнього Сходу, воно згадується у ролі незалежного поруч із Урарту, Хабушкией, Ассирией.

Ассирия окремо не змогла погодитися з поразкою, знайшов собі союзника проти мидян від імені скіфів і знову натрапила на Мідію, після чого з країни в 653 — 625 рр. е. встановилося скіфське господство.

Для мидян скіфське панування мало певне значення. З одного боку, вони навчалися конно-стрелковой тактиці скіфів, з іншого боку, панування скіфів сприяло виробленні межплеменного мови як біля власне Мидийского царства, а й у території Мідії загалом: іранський мову мидян і іранський мову скіфів були такі близькі, що взаєморозуміння між мешканцями Скіфського і Мидийского царств була повною. Разом про те скіфське панування не торкався основ мидийской державності, а виражалося лише у відкупі від скіфських набігів певної данью.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.