Культура Русі і древнього мира

Культура Русі і древнього світу 1 СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ. ОСВІТА Д-ВИ. ЯЗИЧНИЦТВО І ХРИСТИАНСТВО.

Славяне були східні, західні і південні. 6−9 ст. У східних слов’ян відбувається розкладання родоплемінних відносин і складаються передумови для освіти д-ви. Перед освітою д-ви слов’ян був період військової демократії. Сусідська громада (вервь).

Занятия: пашенное землеробство, осіле скотарство, полювання, рибальство, бортництво. У лісі - подсечно-огневое землеробство. Вирощували: пшениця, жито, овес, ячмінь, просо. Знаряддя — соха, мотика, пізніше — плуг з залізним лемешем.

Власть: важливі питання вирішувалися загальних сходах (віче). Військова владу в князя (з дружиною).

9−12 ст. — освіту д-ви Київська Русь. Теорія д-ви: запросили 3-х мужиків (варягів) і взяли владу у державі (стали княжити).

Религия: У період по ладу слов’яни були язичниками. Були культи землі, дощу, річок, сонця тощо. Особливо шанувався вогонь. Храмів і жерців був. Культові місцякапищи. Там молилися і приносили жертви. Певний врямя язычиство було потіснено християнством. Володимир довго думав щодо релігії, і він вирішив хрестити всю Русь в 988 р. Христиансто круто вплинув російську культуру. Стало сильним вплив Візантійської культури. Пом’якшення покарань за злочину. Прийняття християнства на Русі проходило мирно. Зміцнюється авторитет та міжнародні зв’язки Русі.

3 ПИСЬМЕННОСТЬ, ПРОСВІТНИЦТВО, ЛИТЕРАТУРА.

9−10 ст. На русі поширені слов’янські абетки: кирилиця і глаголиця. Створили їх Кирило та Мефодій. Літературним мовою ін. Русі став давньослов’янський язые (близький зі своєї граматиці до грецького). З 10 В. На русі діють школи, берестяні грамоти. У цих школах проводилося «книжкове навчання». Школи були початкові та вищі. Створювалися школи основному монастирях.

Особенности російської літ-ри: рукописний характері і анонімність творів. Часто переписувачі редагували і вносили зміни до текстів книжок. Книги були самостійні, а входили у складі збірок, службовців будь-яким цілям. У 10−11 в. З’являються літописі.

Писали на пергаменті і бересті. Героями літ-ри були истоические особистості. «Слово закон і благодаті» Іларіона — прославляє Русь. Ідея рівноправності християнських народів. «Повчання Володимира Мономаха» — теж нехуевая книга — заклик Мономаха про дітей — дотримуватися закону і Порядок, турбота про простий народ, держави не церкви. «Повістю временних літ» — розповідає про розвиток, становленні російського держави. Написав Нестор. Тема боротьби з зовнішніми ворогами проходить через літопис. «Слово про похід Ігорів» — похід Ігоря з дружиною проти половців. Автор оплакує поразка Ігоря та засуджує князівські междуусобные раздоры.

5 КУЛЬТУРА ЦАРСКО-БОЯРСКОЙ РОСІЇ.

Образование єдиного д-ви, визволення з ярма, завершення формування великоросійської народності. Росія сформувалася як феодально-крепостническое гос-во. Культура підпорядкована церкви. Фольклор. Тема єдності і з захватчиками-иноземцами. Пісні про взяття Казані, обороні Пскова та інших. Образ царя в піснях різний — його й засуджують за жорстокість і хвалять до хорошого ставлення народу.

Просвещение. Низький рівень грамотності. Грамоті вчили «майстра грамоти» у приватних училищах. У монастирях переписувачі писали книжки. У 1553 р. Створено друкарня у Москві книжки почали друкувати. !-е друкарські книжки: «Апостол», «Часослов», «Буквар».

Политическая мысль. Теорія походження московської влади від Київських князів. Москва — 3-й Рим (як центр світового християнства). Рух єретиків. Вони виступали проти церкви. З єретиками боролися иосифляне і некористолюбці. Літопису стали загальнодержавним справою. «Никонівська літопис — сама известная.

Архитектура. Поширеність цегли і теракоти. Цегляна кладка витісняє білокамінну. Москву будують Аристотель Феораванти, Марко Руффо і Антін Фрязин. Важливі будівлі на той час: Успенський собор, Благовєщенський собор, Великокняжий палац (з грановитій палатою), Архангельський собор, храм, Вознесіння в Коломенському, Покровський собор (на Червоній площі) він також храм Василя Блаженного. Зробили цар-пушку. Живопись. Фарба робилася з глини і розлучалася водою. Додавали яєчний жовток і природні клеї. Фреска (розпис по сирої штукатурці), темпера (розпис по сухий штукатурці). Представники живопису — Діонісій (малював гарний зовнішній вигляд людей).

6 ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА 17 ВЕКА.

Расширяются зв’язки й з заходом. Литература. Виникають нові жанри. Розширюється тематика. Література починає звільнятися контролю церкви. Новий жанр — «демократична сатира» у якому висміюється держава й церьков. Приклад того — «Повість про Шемякином суді», «Повість про ерше-ершовиче». Багато життєписів: «Житіє протокопа Авакума». Зближення літ-ри з побутом, поява любовних романів: «Повість про Марфі і сказав Марії». Зодчество. Зближення культового і цивільного кам’яного зодчества. Змінюються іконографічні канони. Побудовано Теремной палац у московському кремлі. Будівельники — Огурцов, Ушаков, Шарутин. У будинках багато декоративних деталей. Пятиглавый (бесстолбовый) храм зі склепінням — новий стиль будівництва. Стиль «Московське бароко» — - башеннообразные, злиті з дзвіницею церкви. Приклад — храм Наришкіна. Живопись. Ікони стають жвавішим. Ушаков — іконописець. Стиль живопису — «парсуна» — портретні зображення історичних особистостей. Це — суто свецкое направлення у живопису: писали портрети царів (переважно). У фрескової живопису переважає «побутовизм» (сценки з реальному людському житті). Просвещение. Дедалі більше людей прагне знань. З’являється ідея природних правами людини.

Т.о. у цей преид мистецтво звільняється з впливу церкві та стає дедалі светским.

8 КУЛЬТУРА ОСВІЧЕНОГО АБСОЛЮТИЗМУ.

Екатерина-2 була освіченої бабою. З нею в росії був «освічений абсолютизм». Протягом років її правління величезного прогресу у просвітництві. Школи були народні і солдатські (гарнізонні). Попри величезну у шкіл багато дворяни хотіли своїх дітей домашнього освіти. Складається багато театрів. Поширені приватні кріпаки театри, належать дворянам (театр Шереметьєва — найвідоміший). У літературі наступакт епоха класицизму. Музика європейська. Багато іноземних музикантів гастролювали Росією. З перейнято ідеями гуманізму і патріотизму. У мистецтві переважали люди простого походження (дворяни вважали мистецтво заняттям недостойним). Казаков спорудив будинок Сенату у Кремлі. Баженов пострил будинок Пашкова. Будували багато заміських імператорських палаців. Портретна живопис переважає. Портретисти — Шибанов, Ерменев. У літературі - сентименталізм. Державін, Сумароков, Фонвізін, Карамзін. Выдающиесе твір — «Подорож з Пітера у Москві» Радищева.

10 ОСВІТА І ПРОСВІТНИЦТВО ВО ПЕРШОЇ ПОЛОВИНІ 19 У.

Сословная система освіти. Кожне навчальний заклад одного стану закрито й інших станів. Також було початкові зі школи і університети. вузи — универы і академії, інститути. Багато технічних навчальних закладів. Швидке зростання книжкових видань. Стає багато видавничих будинків. Розпочата діяльність пошти (листи, газети, поштові марки). Відкритий Ермітаж. Промислові виставки. В Інституті відкрито Антарктида. Зростання промисловості. Розвиток точних наук у сфері електротехники, гальванотехники. У Пітері пущений телеграф. Розвиток хірургії. Пирогов — основоположник військово-польової хірургії, він уперше вжив наркоз. Карамзін написав «Історію держави Російського».

Т.о. завершився одне із найбільш великих етапів у розвитку російської культури. Основні риси цієї епохи — реалізм, народність і громадянськість.

12 КІНЕЦЬ 19 ПОЧАТОК 20 ВЕКА.

Это — переломна епоха в усіх галузях життя суспільства. Цей період умовно можна розділити на 3 періоду: 1890−1905, 1905;1907, 1907;1917.

Кризис народництва. Срібний вік. Виникає багато течій, обьединений, угруповань: «Союз російських художників». Рылов, Малявин, Васнєцов. Рєпін — видатні художники. Вони писали переважно пейзажі. Інший гурток — «Світ мистецтва». — захоплювалися портретної живописом. Особливе направлення у живопису — політична сатира. Загалом у російської живопису цього періоду було 2 течії: одне тяжіло до экспрессионистической (!!!) концепції творчості, іншу — до неоприметивизму (!!!). Але хто митці й не вкладалися у ці дві течії діяли самостійно. Початок безпредметного мистецтва — «Чорний квадрат» Малевича. Скульптура вийшов із кризи. Скульптура не монументальна, але пластична. Лансере «Хлопчик, що збирається купатися» — приклад дрібної пластики. Архітектура — спрощення, у зв’язку з новим призначенням, і функцій будинків — створено «стиль модерн» — прості і практичні будинку: Шехтель, Лидваль — архітектори цього стилю. У поезії - символізм (символісти визнавали ідеалізм і релігію). Саме з визначенням «символізм» пов’язано поняття «Срібний вік» російської поезії. Філософи — Флорецкий, Бердяєв, Федоров — створили напрям російського космізму (відхиляли європейський матеріалізм і… повернули людям віру 1953;1955 і космос). У музиці отличидись Рахманінов, Скрябін — романтичний пафос передреволюційних років. Отримує поширення кінематографія, 1-ша картина — «Стенька Разін».

2 АРХІТЕКТУРА, ЖИВОПИС, РЕМЕСЛА.

Архитектура: Очень сильний вплив Візантії. Київські князі запрошували з Візантії майстрів — зодчих, живопиздцев, ювелірів. Ці майстра розгорнули у Києві широке палацеве і культове будівництво. До 10 в. На Русі був кам’яного будівництва. Після прийняття християнства будинку стали кам’яними (по Візантійським зразком). «Десятинна церьков» — 1-е камеенное будинок. Спасо-Преображенський собор — самий «візантійський» храм Київської Русі. Софійський у Києві - зберігся і він. Це — величезний храм, побудований при Ярике Мудрого. Всередині цієї собору є шедевр — постать Софії Оранты.

С 12 в. Візантійське впливом геть нашу культуру ослабеваетю. З’являються баштові храми (собор Михайла — Архангела у Смоленську).

Живопись: переважно церковна. Ми запозичили з Візантії канони іконопису і техніку мозаїки і фрески.

Ремесла: тут був найсильнішим вплив Західної Європи. Ми запозичували вони бронзове лиття, різьблення по кістки, ювелірне искусство.

Крупнейшие російські ремісничі міста: Київ, Новгород, Смоленськ, Володимир, Суздаль, Рязань. Росіяни майстра славилися у фортепіанній обробці дерева, кістки і металу. Вміли робити вироби із застосуванням емалі і скла. Росіяни кольчуги та обладунки була такою охуенными, що це іноземці їх покупали.

4 КУЛЬТУРА У ПЕРІОД ФОРМУВАННЯ ВЕЛИКОРОСІЙСЬКОЇ НАРОДНОСТІ (13−15 ВР.)

В середині 13 в. Русь піддалася монголо-татарському нашестю. Призупинилося розвиток культури від цього. Але згодом, коли татари пішли виявилося, що й культура вплинула російську: були запозичені східні слова, предмети одягу, мотиви прикладного мистецтва.

В 13 в. Настала феодальна роздробленість. Вона поглибила розбіжності у мовою й призвела до відокремленню й відособленню 3-х племен: російські, хохли і беларусы.

С 14 в. Починається підйом російської культури (т.к. ми перемогли в Куликовської битві). Росіяни землі стали об'єднуватися навколо Москви. У цей час розцвітало народну творчість — фольклор. Багато билин і сказань про богатирів та інші героїв боротьби з монголів. Новий жанр — історична пісня («пісня про Авдотье-Рязаночке»).

Просвещение, книжки. Поширення грамотності до рук церкви. Граммотными були переважно торговельники й ремісники. Знайдено багато берестяних грамот цього періоду. Книги зберігалися у чернечих монастирях (як і бібліотеках). Пергамент змінюється папером (везли з Італії і Франції).

Появляется «скоропис» — нова техніка листи. Крім церковної літ-ри з’являються книжки для приватного читання (читьи).

Литература

Література публицистична. Московське і общеруське літописання («Троїцький літопис» і «Володимирський полихрон»). З світських книжок були військові повісті («Повість про руйнуванні Рязані Батиєм»). Після Куликовської перемоги стався підйом самосвідомості. У рез-те створено: «Задонщина», «Сказання про мамаєвому побоїще», «Слово про житіє князя Дмитра іванича».

Архитектура і живопис. З 13 в. Відновився кам’яне будівництво. Новгород — найбільший центр. Храми стали класти з валунів, цегли, що надавало їм масивність (церьков Федора Стратилата). У Пскові побудували кремль з арковим перекриттям (уникнули колон).

14−15 ст. — розквіт живопису. Межа живопису — драматизм. Феофан Грек вмів охуенно розписувати церкви. Представником російської школи церковної розписи був Андрій Рубльов (розписав Успенський собор у Володимирі). Ікона «Трійця» — шедевр Рубльова.

5 РОЗШИРЕННЯ ВПЛИВУ ЗАХОДУ НА КУЛЬТУРУ РОСІЇ.

Гражданская війна у Росії. Численні повстання. Смута. Смута привела з Росією багато іноземних авантюристів. Іноземцям давали ліцензії розробці з корисними копалинами в Росії за умова навчати російських своєму майстерності. Цими умов запрошувалися майстра мистецтва. У побут входять: годинник, дзеркала, польська посуд, німецька музика. Ідея православній Русі як єдиній у світі хранительку істинного православ’я. Недоторканність (незмінність) церкві та її обрядів. Розкол церкви грунті виправлення обрядів. Ідея виправлення обрядів було підтримано державою і південь від церкви відкололася велика група незадоволених (розкольників). Їх ловили і палили на вогнищах.

Т.о. у період Росія виявила в собі недолік наукових знань і потягнулася за цими знаннями на захід. У рез-те наша і західна культура починають впливати друг на друга.

7 СУТНІСТЬ ПЕРЕТВОРЕНЬ ПЕТРА-1.

Быстрое розвиток науку й нових технологій. Повна перемога світської влади над духовної. Просвітництво стає галуззю державної політики. Виникають школи, де навчають не богослов’я, а точних наук. Розвиток типографського справи (стали випускати багато підручників). Виданий «Буквар» і «Юності чесне зерцало». З’являються газети. Введено цензура. Література рассказывае про нових героїв — людях незнатного походження, але розумних і кмітливих: «Історія про матроса Василя Кариотском». Спроби написання вітчизняної історії. Нове напрям мистецтва — карбування медылей. Скульптурне мистецтво йде разом із кораблебудуванням (різні постаті прикрашали носи кораблів). Будівництво парадних палаців в Пітері дало нового поштовху до розвитку скульптури. Архітектура з’являється новим типом громадських будівель — адміністративного, промислового й кулььтурно-просветительного призначення. На Уралі будували заводы-крепости.

Живопись. Портрет переважає. Нікітін і Матвєєв — талановиті портретисти.

В побуті мода на німецьке і французкое. Ломоносов — видатний людина. Відкриття МДУ … Кулибин. Татищев.

11 КУЛЬТУРА РОСІЇ ПІСЛЯ СКАСУВАННЯ КРІПОСНОГО ПРАВА.

Падіння кріпацтва поклало початок формування капіталістичного ладу в Росії. Поширення освіти. Створення народних шкіл. Проголошена безстановість школи. Початкові школи — земські. Середні - гімназії, теж безстанові. Гімназії реальні і класичні. Доступ до ВУЗу був тільки з гімназії. вузи отримали автономію. Жінок стали допускати для отримання освіти, крім вищого. Розвиток бібліотек, музеїв. Послаблення цензури. Менделєєв. Російське географічне суспільство організовує успішні експедиції, і ислледует Азію, Сибір. Миклухо-Маклай досліджував острова з людаедами. У філософії - матеріалізм. У медицині прославився Павлов. Ключевський написав «Курс російської історії». «Тлумачний словник живого великоросійського мови» написав Даль. У длитературе головними дійовою особою стають різночинці (простий люд). Тургенєв, Толстой, Достоєвський. Некрасов «Кому на Русі жити добре». «Війна і світ» Толстого. Скульптура і архітектура майже розвивається. Класицизм вгасає, а нові митці й архітектори використовують ідеї минулих епох: ренесансу, готики, бароко, рококо. Раціональна архітектура — вдома практичні, з металевими перекриттями. Крастое архітектури стали приділяти менше уваги. З’являються багатоквартирні житлові будинки. «Псевдорусский стиль» Ропета — відродження традицій російського дерев’яного будівництва. Криза монументалізму — скульптура майже изчезает. У живопису відзначився Перов. Рух передвижників у живопису під керівництвом Крамського. Вони писали образи прогресивних людей сучасності - робочих, селян. Дуже любили малювати природу. У музиці відзначився Мусоргський і Бородін.