Нравственная сила добра (за творами У. Шукшина, А. Олексин, Р. Щербакової)
В збірнику «Розмови за сухої ясної місяці» Шукшин показує нам новим типом героя. Це «чудик» (є в нього та його розповідь під такими назвами). Диваки Шукшина — люди, які прагнуть створити «свято душі», живуть просто, природно, не роблячи іншим зла. Такі герої оповідань «Чудик», «Мікроскоп», «Майстер». Але сьогодні їхній прагнення зробити «людям як їм краще» постійно наштовхуються на стіну… Читати ще >
Нравственная сила добра (за творами У. Шукшина, А. Олексин, Р. Щербакової) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Нравственная сила добра (за творами У. Шукшина, А. Олексин, Р. Щербаковой)
Черствость душі — найстрашніша хвороба у світі. А. П. Чехов говорив: «Поспішайте робити добро». Якщо ми спочатку просто більше не брати до уваги чуже горі, заглушати голос власної совісті, переконуючи себе, що потім надолужимо згаяне, а що і так багато турбот, тим самим ми уб'ємо у собі саме цінну чесноту — здатність добротворенню. Це огрубляет наше серце, покриває його непроникною кіркою, через яку не проб’ються благання допомоги. Після втрати доброти відбувається неминуча втрата моральності. І така людина здатний вже в все. Ми ми повинні всі робити у тому, аби стати черствими, байдужими до бідам інших людьми.
Не дивовижно, що дуже велике частина творів сучасних письменників присвячена саме темі добра.
И ось перше ім'я — Василь Шукшин. То була людина з багатогранним талантом: актор, режисер, письменник. Від усіх її творів віє душевної теплотою, щирістю, любові до людям. Василь Макарович якось сказав: «Кожен справжній письменник, ясна річ, психолог, але сам хворий». Ось це-те болем за людей, право їх часом порожню і нікчемну життя просякнуті все розповіді Шукшина.
В збірнику «Розмови за сухої ясної місяці» Шукшин показує нам новим типом героя. Це «чудик» (є в нього та його розповідь під такими назвами). Диваки Шукшина — люди, які прагнуть створити «свято душі», живуть просто, природно, не роблячи іншим зла. Такі герої оповідань «Чудик», «Мікроскоп», «Майстер». Але сьогодні їхній прагнення зробити «людям як їм краще» постійно наштовхуються на стіну нерозуміння, відчуженість, навіть ворожість. На таку стіну наштовхнувся головним героєм «Чудіка» у стосунки з дружиною брата Зоєю Іванівною, на щось невзлюбившей його. А до того типу людей належить і герой кіносценарію «Калина червона».
Егор Прокудін — людина, глибоко відчуває і переживає. З темного злодійського світу, він зробив у нове і світле. Його душа залишилася чистої, вона хоче повертатися до минулого. Автор показує, що справжня доброта і що неспроможні зникнути безвісти. Або, скажімо, герой твори «Живе такий хлопець…» — безпосередня й дуже доброю людиною. Він, звісно, може, інколи «загнути», але у душі він прекрасний. Василь Шукшин, показуючи таких людей, змушує читача і глядача повірити у добро, в силу.
Очень цікава й повість А. Олексин «Хворі є і здорові». Автора цікавлять морально хворими людьми, той самий величезний шкода, якої завдають. У лікарні працює молодий талановитий хірург під керівництвом аморального і бездарного людини. Думаючи лише про свою перемогу і спокої, він забуває у тому, що має білий халат, що її - річ — лікувати людей. Щоб на термін зробити ремонт, він закриває лікарню і дослівно виганяє з її пацієнтів. Коли під вікнами лікарні відбувається аварія, він, замість негайно відправити потерпілих у операційну, наказує перепровадити їх до іншої лікарні, оскільки боїться, що можуть померти і його тоді «влетить». Цьому чоловікові протистоїть молодий фахівець. Конфлікт було дуже гострим. Автор відверто показує, як лікар має підтримки високопоставлених осіб. Великі його моральні злочину. Самі хворі теж зуміли протиставитися зла. Автор повісті закликає нас боротися, а чи не заплющивши очі на аморальність, він говорить про силі добра і шляхетності, що допомагає врятувати людей, вирвати їх із біди.
В повісті Р. Щербакова «Проте й не снилося» показано, як неправильно тлумачать поняття моральності дорослі. Їх нечуткое ставлення до душам люблячих привело до місця трагедії: гине одне із молодих героїв. Дочитавши цю повість остаточно, хочеться крикнути, аби на тебе почули все: «Люди, будьте добрими друг до друга, будьте чуйними!» Добро виховує і звеличує людини, злість і байдужість принижують його. «Якщо ти байдужий до страждань інших, не заслуговуєш назви людини», — говорив мудрий Сааді.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.