Святкові й неробочі дні

Інститут Муніципального Менеджменту й Бізнесу.

«Святкові й неробочі дні».

КИЇВ-2002.

План. Вступ.

1. Святкові й неробочі дні в українському законодавстві.

2. Значення святкових й неробочих днів Висновок Література Задачі У наше годину трудове право в промислово розвинених країнах світу визнається однією із головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування роботи, де створюються матеріальні і духовні блага, знаходиться зона переплетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних й особистих, приватних. Від методів правового регулювання роботи багато в чому залежить суспільний спокій й відчуття обопільного порозуміння між суб «єктами трудових правовідносин. Це сфера, в якій задіяно найбільше число членів суспільства й тому вона заслуговує на особливо пильну увагу держави.

Алі не лише уряд, керівники, юристи повинні добро розумітися в засадах трудового права. Кожна людина, незалежно від того, де вон працює, й на якій посаді, винна знаті свої трудові права й обов’язки, добро розуміти як собі ведуть у тій чи іншій ситуації, що стосується трудового законодавтства.

Кожний працюючий має декларація про відпочинок, але й існують такі дні, як святкові й неробочі, котрі не можуть ігноруватися Державою, з національних, культурних чи релігійних традицій. Тому в своїй контрольній роботі хочу висвітлити тему святкових й неробочих днів в українському законодавстві. Законодавство про працю не дає визначення години відпочинку. Наукою трудового права традиційно под годиною відпочинку розуміється годину, протягом якою працівник є, вільним від виконання трудовнх обов «язків й вправі використовувати його на власний розсуд.

Правове поняття години відпочинку не відновідає фізіологічному поняттю відпочинку, коли людина, наприклад, спіти. У зв «язку із цим науковці пропонували завісься годину поза робочим годиною називати «вільним від роботи годиною «чи «неробочим годиною ». Проте у законодавстві застосовується саме термін «годину відпочинку », й його правовий аспект полягає у зв «язку з трудовими обов «язками працівника, а точніше, коли працівник вільний від такого зв «язку.

Законодавством встановлені наступні види години відпочинку:

* перерви протягом робочою дня (зміни);

* щоденний відпочинок (міжзмінна перерва);

* вихідні дні (щотижневий відпочинок);

* святкові й неробочі дні;

* відпустки.

Розглянемо докладніше, що ж мається на увазі под святковими й неробочими днями.

Законом України про працю передбачені наступні святкові дні, робота в котрі не проводиться:

* 1 января — Новий рік;

* 7 января — Різдво Христове;

* 8 березня — Міжнародний жіночий день;

* 1 й 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

* 9 травня — день Перемоги;

* 28 червня — День Конституції України;

* 24 серпня — День незалежності України.

Законом України «Про внесення змін до КЗпП України» від 24 грудня 1999р. із переліку святкових днів виключені 7 та 8 листопаду — річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Робота також не провадяться й в дні релігійних святий, такі дні згідно з ст. 73 КЗпП називаються «неробочими», чим підкреслюється їхні недержавний характер. Проте держава, шануючи релігійні традиції переважної більшості населення, закріпила це положення у законі:

* 7 января — Різдво Христове;

* одного дня (неділя) — Великдень (Великдень);

* одного дня (неділя) — Трійця.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, особам, котрі сповідують відповідні релігії, надається до 3 днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих святий із відпрацюванням за ці дні.

У вказані вище дні допускаються роботи, припинення які неможливе через виробничо-технічні умови. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається із дозволу профспілкового комітету в наступних виняткових випадках:

* для відвернення громадського чи стихійного лиха, виробничої аварії й негайного усунення їхні наслідків;

* для відвернення нещасних випадків, загибелі чи псування державного чи громадського майна;

* для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання які залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому чи їхні окремих підрозділів;

* для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт із метою запобігання чи усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення й призначення.

Таких ситуаціях залучення до роботи у вихідний день провадиться за письмовим наказом (Розпорядженням) власника чи уповноваженого ним органу.

Згідно з ст. 67 КЗпП, у випадку, коли святковий чи неробочий день збігається із вихідним днем, вихідний день переноситися на наступний после святкового чи неробочого.

Робота у святковий та неробочий день згідно зі ст. 107 КЗпП України оплачується у подвійному розмірі:

* відрядникам за подвійними відрядними розцінками;

* працівникам, праця які оплачується за годинними чи денними ставками, — у розмірі подвійної погодинної чи денної ставки;

* працівникам, котрі одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної погодинної чи денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий й неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого годині на розмірі подвійної погодинної чи денної ставки понад оклад, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий й неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий й неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим робочого години того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних протягом години відрядження, інші дні відпочинку после Повернення із відрядження не надаються. Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні чи святкові і неробочі дні, компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. У разі, коли працівник відбуває у відрядження у вихідний день, йому после Повернення із відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку (Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998р. № 59 в ред. наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999р. № 146 // Праця й зарплата — 1999 — № 14). Яке ж значення для економіки країни мають святкові, а особливо неробочі дні? Багато фахівців вважають, що багато неробочих днів є поганою тенденцією, особливо в країнах, котрі стають на шлях ринкової економіки.

Газета «Коммерсантъ «у лютому опублікувала список країн — «чемпіонів» по колективному відпочинку (див. таблицю). як ми бачимо, Україна із нашими святковими днями й днями, в котрі «порушений ритм ділової активності», знаходиться в «приємному» оточенні малорозвинених країн (Японія й Корея — виключення — у цих країнах дуже короткі щорічні відпустки).

Український уряд з постійною регулярністю демонструє бажання «відкупитися «від співгромадян тривалими вихідними днями — свого роду канікулами в розпал ділової активності. Най-більший зиск від цих канікул мають хіба що бюджетники, що працюють на окладі. титану ж, хто працює і одержує відповідно до якості й кількості своєї роботи, вимушеним прогулам не можуть радіти, бо в такі дні смердоті просто втрачають свої гроші. Так, наприклад першотравневе свято 2002;го році, якщо уже й не говорити про дурість «первісної» ідеї, то чи можна відзначати свято «роботи» тижневим «неробством»… За шість святкових днів травня ВВП України «недоріс» приблизно на 3 млрд.грн.

|Табл.1. Країни із найбільшою кількістю святкових днів | |місце |країна |Кількість |Кількість днів | | | |святкових днів |із порушеним | | | | |ритмом ділової | | | | |активності | |1 |Бутан |21 |42 | |2 |Бразилія |21 |33 | |3 |Індія |18 |24 | |4 |Білорусія |13 |21 | |5 |Пуерто-Ріо |21 |10 | |6 |Південна Корея |17 |14 | |7 |Росія |11 |21 | |8 |Молдова |10 |21 | |9 |Україна |10 |21 | |10 |ШріЛанка |24 |0 | |11 |Сальвадор |10 |17 | |12 |Вірджинські |21 |0 | | |острови (США) | | | |13 |Іран |21 |0 | |14 |Мальдівскі |21 |0 | | |острови | | | |15 |Сан-Маріно |21 |0 | |16 |Японія |21 |0 |.

У сучасний період відносини в сфері роботи регулюються великою кількістю нормативно-правових актів. Не усі смердоті адекватно відображають ринкові процеси, котрі народжуються й переживають період свого становлення. Україна вступила на шлях ринкових перетворень, тому нові суспільні відносини потребують нових моделей правового регулювання. Регулювання соціально-трудових відносин у нових умовах, необхідність забезпечення захисту трудових прав працівників вимагають прийняття нового Трудового кодексу України.

Література.

1. Кодекс законів про працю України.

2. Трудове право України: Підручник/за ред. Н.Б. Болотіної, Г.І.

Чапишевої. — До.: Знання, КОО, 2000.

3. Прокопенко В.І. Трудове право України. Підручник, Харків, 1998 ЗАВДАННЯ № 1.

Користуючись Кодексом законів про працю України, знайдіть з статтею, якими регулюються питання:

* про переважне декларація про залишенні на роботі при вивільнені працівників у зв «язку з змінами в організації виробництва й роботи — ст.42;

* про обмеження відрахувань з заробітної плати — ст.127;

* про надання молоді Першого робочого місця — ст.197;

* про покладення матеріальної відповідальності на службову особу винну в незаконному звільненні чи переведенні працівника — ст. 237.

ЗАВДАННЯ № 2.

У зв «язку із переїздом до Ялти за станом здоровий «я Журбенко просила власника звільнити її із роботи 14 травня, тобто через три дні после подання заяви.

Якою правовою нормою керувалася Журбенко при поданні заяви про звільнення за такий короткий термін? — ст.38 КЗП.

ЗАВДАННЯ № 3.

Тесленко вирішила звільнитись із роботи за власним бажанням, про що попередила власника у розмові із ним 5 вересня. За дві тижні вон не вийшла на роботу, хоча власник не видав наказ про звільнення.

Чи правомірні діі сторін? — Дії Тесленко неправомірні, власник вчинив згідно ст38 КЗП.

ЗАВДАННЯ № 4.

Оскаржуючи в суді правильність звільнення за систематичне невиконання трудових обов «язків, економіст Роженка стверджувала, що наказ про оголошення їй догани; що передував звільненню, не був повідомлений їй под розписку. Представник власника заявивши, що витяг з наказу було б вивішено на стенді для інформації того відділення, де працювала Роженка, й тому вон не могла не знаті про стягнення.

Чи правомірні дії власника? Яке рішення має прийняти суд? — Дії власника неправомірні (ст. 40 (п.3), ст. 43, ст. 149 КЗП), суд винен прийняти рішення про відновлення на роботі Роженка (ст.235−237 КЗП).

ЗАВДАННЯ № 5.

З звинувачуй начальника цеху заводу не було б організовано належного обліку та контролю за видачею робітникам цеху спецодягу, який при їхні звільненні не повертався підприємству. Внаслідок цого виникла нестача спецодягу. Визначіть межі матеріальної відповідальності начальника цеху.

— межі матеріальної відповідальності у розміріпрямої дійсної шкоди, але й небільше його середнього місячного заробітку (ст. 132, 133(п.2), 135(п.3) КЗП).

ЗАВДАННЯ № 6.

Журавську запросили на роботу до міністерства на посаду бухгалтера. У наказі по міністерству вказано — «Прийняти Журавську на посаду бухгалтера із 15 апреля. «За дві місяці її було б звільнено як таку, що не витримала випробування.

Чи правильно вчинив власник, якщо Журавська за своєю класифікацією дійсно не відповідає посаді бухгалтера? — Дії власника не правомірні (ст. 26 КЗП).

ЗАВДАННЯ № 7.

Саприкін пропрацював на заводі п «ять місяців, а потім був звільнений у зв «язку із переведенням на інше підприсмство. Компенсацію за невикористану відпустку він не отримав, про що йому бачили довідку при звільненні. На новому місці роботи після двох місяці Саприкін звернувся до власника із проханням надати йому відпустку. Проте власник відмовив Саприкіну у наданні відпустки, посилаючись тих, що він не пропрацював на цьому підприємстві шість місяців. Чи правильні дії власника? — Дії власника не правильні (ст. 79, 81 КЗП).

ЗАВДАННЯ № 8.

Інвалід третьої групи Ганін звернувся до профкому з скаргою тих, що йому, як інваліду, відмовлено у наданні відпустки без збереження заробітної плати. Чи правомірні дії власника? — Дії власника не правомірні (ст. 84 КЗП, ст. 25 (п.6) Закон «Про відпустки»).

ЗАВДАННЯ № 9.

За шлюб у роботі токареві Нестеренку було б оголошено догану. Крім того, власник позбавив його премії. Чи правомірні дії власника? — Так, дії власника правомірні (ст. 149 КЗП).

ЗАВДАННЯ № 10.

Судом встановлено, що економіст заводу Волков звільнений із роботи без згоди профкому, тобто із явним порушенням закону. Суд поновив Волкова пропонувала на попередній роботі й стягнув заробітну плату одну годину вимушеного прогулу. Визначіть межі матеріальної відповідальності директора заводу, який підписав наказ про звільнення.

Межі матеріальної відповідальності директора заводу знаходяться у повному відщкодуванні розмірів заподіяної шкоди (ст. 134 (п.8), ст.235−237 КЗП).

———————————;

Контрольна робота із трудового права.