Специфіка темпоральної організації оповідання М.Л. Кашніц «Примари»

Специфіка темпоральної організації оповідання М.Л. Кашніц «Примари»

У статті досліджуються особливості темпоральної організації оповідання «Примари» відомої німецької письменниці М. Л. Кашніц. Розглядаються всі граматичні, лексичні та лексико-граматичні засоби вираження часових відношень, представлені в даному творі. Визначено роль цих засобів у реалізації авторського задуму, їхній зв’язок із характером організації оповіді.

Ключові слова: темпоральність, темпоральна організація твору, засоби вираження часових відношень.

В статье исследуются особенности темпоральной организации рассказа «Привидения» известной немецкой писательницы М. Л. Кашниц. Рассматриваются все грамматические, лексические и лексикограмматические средства выражения временных отношений, представленные в данном произведении. Определена роль этих средств в реализации авторского замысла, их связь с характером организации повествования.

Ключевые слова: темпоральность, темпоральная организация произведения, средства выражения временных отношений.

темпоральний оповідання граматичний лексичний.

The article deals with the peculiarities of the temporal organization of the short story.

Key words: temporality, temporal organization of the story, means of expression of temporality.

Постановка проблеми. Інтерес до темпоральної організації текстів, зокрема художніх, зумовлений тим, що темпоральність, яку ми слідом за А. В. Бондарком розуміємо як «семантичну категорію, що охоплює в її мовному вираженні різні типи відношень позначуваних ситуацій до моменту мовлення мовця або іншої вихідної точки відліку (похідної від моменту мовлення) на основі ознак одночасності (теперішє), передування (минуле) та слідування (майбутнє)» [1, с. 66], є важливою текстоутворюючою категорією [3, с. 6], оскільки, як справедливо зауважує Є. В. Тєрєхова, «час входить у змістовний бік мови, будучи присутнім на всіх рівнях мовного простору» [2, с. 7].

Аналіз останніх досліджень. До аналізу темпоральної структури художніх текстів зверталися Є. С. Агапова, Т. М. Голосова, Ю. А. Обелець, Н. І. Панасенко, Л. В. Татару та ін. Проте своєрідність темпоральної організації творів М. Л. Кашніц майже не досліджувалася (нами був проведений аналіз особливостей темпоральної структури оповідання «Одного разу опівдні, в середині червня»), що й обумовлює актуальність даної статті.

Метою пропонованої статті є аналіз темпоральної організації оповідання «Примари». Ця мета конкретизується в наступних завданнях: 1) дослідити мовні засоби вираження темпоральності в даному творі; 2) визначити роль цих засобів у реалізації авторського задуму, їхній зв’язок із характером організації оповіді.

Виклад основного матеріалу дослідження. В оповіданні М. Л. Кашніц «Примари» («Gespenster») розповідь ведеться від першої особи. Розповідач згадує загадкову історію зі свого життя про зустріч із примарами.

Оповідання починається з невеличкого вступу: «Ob ich schon einmal eine Gespenstergeschichte erlebt habe? Oh ja, gewiss — ich habe sie auch noch gut im Gedachtnis und will sie Ihnen erzahlen. Aber wenn ich damit zu Ende bin, durfen Sie mich nichts fragen und keine Erklarung verlangen, denn ich weiB gerade nur so viel, wie ich Ihnen berichte und kein Wort mehr» [4, с. 296].

У першому реченні вжито перфект erlebt habe, в наступних — презенсні форми, але їхнє значення є неоднаковим: habe — позначає дію, яка, крім власне моменту мовлення, охоплює певну частину минулого та майбутнього; will (erzahlen) — актуальний презенс, позначає дію, яка повністю співпадає з моментом мовлення; (zu Ende) bin, durfen (fragen und verlangen) — футуральний презенс; weiB — момент мовлення з частиною минулого та майбутнього; berichte — футуральний презенс.

Така побудова даної частини, на нашу думку, свідчить, поперше, про значення для розповідача на теперішній момент події, що мала місце в минулому, а по-друге, про його намір представити слухачеві (читачеві) свою розповідь у найближчому майбутньому як завершену комунікативну подію.

Основна часова дієслівна форма історії, що розповідається, — претеріт: представлено ланцюг подій, які відбувалися в минулому в певній послідовності. Наприклад: «Indessen ging das Madchen schon ganz nahe an uns vorbei, ohne uns anzusehen, das Programm fiel ihm aus der Hand und wehte auf den Teppich, wie fruher einmal ein Spitzentuchlein, suivez-moi, Anknupfungsmittel einer lange vergangenen Zeit. Anton buckte sich nach dem glanzenden Heftchen, aber statt es zuruckzureichen, bat er, einen Blick hineinwerfen zu durfen, tat das auch, murmelte in seinem klaglichen Englisch allerlei Ungereimtes uber die Auffuhrung und die Schauspieler und stellte den Fremden endlich sich und mich vor, was den jungen Mann nicht wenig zu erstaunen schien» [4, с. 299].

Плюсквамперфект використовується в тих випадках, коли підкреслюється передування одних дій або подій у минулому іншим, наприклад: «Inzwischen hatte sich der Nebel gesenkt, ein schoner, blauer Nachtsommerhimmel stand uber der wenig befahrenen StraBe und uber dem Haus Nr. 79, das, als wir nun zuruckkehrten, noch ebenso still und tot dalag wie vorher»;

«Die war aber schon oben ins Zimmer getreten, und wir muBten ihr nachlaufen und auch in das Zimmer hineingehen, obwohl wir dazu schon gar keine Lust mehr hatten und ganz sicher waren, daB das Ganze eine Verwechselung oder eine Einbildung war» [4, с. 311].

Презенсні форми використано, по-перше, для організації оповіді (оповідач пригадує якісь деталі, що й відзначає), по-друге, для позначення типової поведінки, наприклад:

«Ich erinnere mich, daB wir schon auf dem Weg ins Theater, auf den steilen Rolltreppen der Untergrundbahn hinabund hinaufschwebend und im eisigen Schluchtenwind der Bahnsteige den Zugen nacheilend, in eine seltsame Stimmung von Erregung und Freude gerieten, und daB wir dann vor dem noch geschlossenen Vorhang saBen, wie Kinder, die zum ersten Mal ein Weihnachtsmarchen auf der Buhne sehen» [4, с. 296 — 297];

по-третє, при передачі думок або слів персонажа у формі прямої мови чи діалога, наприклад: «Er kann sie nicht ansprechen, dachte ich, das ist hier nicht ublich, das ist nirgends ublich, aber hier ist es ein unverzeihliches Vergehen»;

У прямій мові та діалозі, крім презенсних форм, використовуються також перфектні, які вказують на зв’язок минулого з теперішнім персонажа, наприклад:

«Tot? fragten wir und fingen an durcheinander zu reden, lacherlich, wir waren gestern zusammen im Theater, wir haben bei ihnen Tee getrunken und Musik gemacht und getanzt» [4, с. 310].

Крім того, перфект в аналізованому оповіданні може позначати завершену в минулому дію, наприклад: «Wir gingen hinter der Frau her, es roch dumpf und muffig, und ich faBte auf der Treppe meinen Mann bei der Hand und sagte, es war einfach eine ganz andere StraBe, oder wir haben alles nur getraumt, zwei Menschen konnen genau denselben Traum haben in derselben Nacht, so etwas gibt es, und jetzt wollen wir gehen» [4, с. 311].

Для передачі непрямого мовлення використовуються кон’юнктивні форми, наприклад: «Das sei unmoglich, sagte sie mit ihrer schrillen Stimme, nur sie habe den Schlussel, das Haus stehe leer» [4, с. 310].

Щодо іменних дієслівних форм, які беруть участь у вираженні темпоральних значень, в оповіданні «Примари» знаходимо дієприкметники І та ІІ та інфінітив І, наприклад: «Laurie antwortete zogernd, beinahe gequalt, ich konnte nicht unterscheiden, ob ihn die personliche Frage abstieB, oder ob er sich nicht erinnern konnte, fast schien es so, denn er strich sich ein paarmal uber die Stirn undsah unglucklich aus» [4,с. 302] (Partizip I і Partizip II);

«Es kam aber alles ganz anders, weil es, als wir angezogen vor die Tur traten, stark regnete, keine Taxis zu haben waren «[4, с. 301] (Partizip II);

«Wir riefen sie an und versuchten, uns ihr verstandlich zu machen» [4, с. 309] (інфінітив І).

В тексті представлено досить багато сполучників з часовим значенням. Вираження значення одночасності та послідовності дїї пов’язано перш за все із сурядним сполучником und, наприклад: «Und dann lautete es, und wir gingen zuruck auf unsere Platze, und ich horte zu und sah zu und vergaB die englischen Geschwister, aber Anton vergaB sie nicht».

Послідовність подій в оповіданні виражається також за допомогою релятивів dann та darauf, наприклад: «SchlieBlich gingen wir fort, aber nur ein paar Hauser weit die StraBe hinunter, dann blieb Anton wieder stehen»;

«Sie kam aber gleich darauf auf die StraBe hinaus, mit neugierigem Gesicht, ein groBes Schlusselbund in der Hand».

Відзначені релятиви можуть поєднуватися зі сполучником und для підсилення значення послідовності, наприклад: «Er klappte es auf und bot uns alien an, und dann machte er es wiederzu «[4, с. 303].

Із підрядних сполучників із часовим значенням 9 разів (найбільше) вжито als. Переважаюче використання цього сполучника пов’язано, на нашу думку, з прагненням розповідача підкреслити однократність дії в минулому, наприклад: «Als wir ausstiegen, beeilte sich Anton, den Fahrer zu bezahlen, und ich stand da und sah mir die Hauser an, die aneinandergebaut und alle vollig gleich waren «[4, с. 301 — 302].

Також в аналізованому тексті представлено сполучники wenn (3 рази), wahrend (2), seit (1) і bis (1), наприклад: «Nach diesen Worten, bei denen Anton wie ein Knabe errotete, setzten wir uns in Bewegung, wir gingen im Wandelgang auf und ab und sprachen stockend belanglose Dinge, und wenn wir an den Spiegeln voruberkamen, blieb das fremde Madchen stehen und zupfte auf seine Haaren und lachelte Anton im Spiegel zu» [4, с. 300];

«Aber wahrend ich an der Handlung sogleich den lebhaftesten Anteil nahm und hingerissen von den gluhenden Farben des Bildes und der Kostume keinen Blick mehr von der Buhne wandte, schien Anton abgelenkt und nicht recht bei der Sache, so als ob mit einem Male etwas anderes seine Aufmerksamkeit gefangen genommen hatte» [4, с. 297];

«Seit drei Monaten, sagte die Frau ganz entschieden, seit die jungen Herrschaften tot sind» [4, с. 310];

«Anton schob sich namlich, so rasch er konnte, aus der Reihe und zog mich mit sich zum Ausgang, und ich begriff, daB er dort warten wollte, bis die Unbekannte an uns voruberging, vorausgesetzt daB sie ihren Platz uberhaupt verlieB» [4, с. 298].

В оповіданні вжито значну кількість прислівників із часовим значенням: а) прислівники, що уточнюють час дії: jetzt- 14 разів, gleich — 7, nun — 6, bald — 3, damals — 2, gestern — 2, indessen — 2, inzwischen — 1, abend — 1, spat — 1, wahrenddem — 1 раз.

Наприклад: «Er starrte in fast unhoflicher Weise zu dem jungen Paar hinuber, das sich jetzt erhob und auf uns zukam, wenn auch merkwurdig langsam, fast wie im Schlaf» [4, с. 299] (в даному прикладі вжито з претерітом, проте в тексті є випадки вживання з плюсквамперфектом, презенсом та кон’юнктивними формами);

«Oben verschwand Vivian gleich, um das Teewasser aufzusetzen, und Anton fragte ihren Bruder aus, ob sie beide in letzter Zeit im Ausland gewesen seien und wo» [4, с. 302] (gleich може поєднуватися з релятивом darauf, і в цьому випадку додається значення безпосереднього слідування подій одна за одною);

«Das sah nun freilich hubsch aus und verbreitete Gemutlichkeit» (всі випадки вживання в даному тексті - з претерітом);

«Wir waren hier im Haus, sagte Anton, noch gestern abend, wir haben etwas liegen gelassen, das mochten wir jetzt abholen, und die Frau machte plotzlich ein miBtrauisches Gesicht» [4, с. 309−310] (два прислівники об'єднано в словосполучення для досягнення більшої точності в позначенні часу дії; вжито з претерітом);

«Es ist spat, sagte mein Mann, ich furchte, wir mussen jetzt gehen» [4, с. 306] (обидва прислівники вжито з презенсом);

б) прислівники, які уточнюють співвідношення між діями: vorher — 3 рази, sofort — 3, sogleich — 1, zugleich — 1, fruher — 1, zuerst — 1, zuletzt — 1 раз.

Наприклад: «Ich sah das Madchen von der Seite an und war uberrascht, um wieviel lebhafter es geworden war, so als sei es vorher gelahmt gewesen und sei erst jetzt in unserer oder in Antons korperlicher Nahe imstande, seine Glieder zu ruhren» [4, с. 301] (передування подій, яке додатково підкреслюється за допомогою частки erst та прислівника jetzt);

«Wir wollen tanzen, sagte Vivian, und sah meinen Mann an, und Anton erhob sich sofort und legte den Arm um sie» [4, с. 303 — 304] (слідування);

«So kuhl sind die Englanderinnen also nicht, dachte ich und wuBte schon, daB ich etwas anderes meinte, denn Kuhle, eine holde, sanfte Kuhle ging nach wie vor von dem fremden Madchen aus, zugleich aber auch eine seltsame Gier «[4, с. 304] (одночасність);

• в) прислівники виміру часу: lange — 2 рази, наприклад: «Da sich auf mein erstes schuchternes Klingen hin nichts ruhrte schellten wir dringlicher, schlieBlich fast ungezogen lange und laut» [4, с. 308];
• г) прислівники кратності дії: einmal — 5 разів, wieder — 5, immer — 1, manchmal — 1, nie — 1, oft — 1 раз. Наприклад: «Als ich mich einmal, sein Einverstandnis suchend, zu ihm wandte, bemerkt ich, daB er gar nicht auf die Buhne schaute «[4, с. 297];

«er sah ruhig und liebevoll auf sie herunter und manchmal schaute er auf dieselbe Weise auch zu mir heruber «[4, с. 304].

З іменників зі значенням часу в оповіданні «Примари», зокрема, вживаються die Zeit, der Augenblick, der Morgen, das Fruhjahr, der Vormittag, der Abend, der Monat та деякі інші. Як правило, вони вживаються з різноманітними прийменниками, у сполученнях із займенниками, прикметниками, дієприкметниками та числівниками.

Наприклад: «Anton und ich waren zu jener Zeit schon sechs Jahre verheiratet «[4, с. 297];

«Ich hatte alle Beunruhigung des vergangenen Abends vergessen und war gespannt, wie sich unsere neuen Bekannten im Tageslicht ausnehmen und verhalten wurden» [4, с. 308].

У тексті твору вжито також кілька темпоральних прикметників — schnell, kurz, letzt, lang та ін.

Крім прямих показників часу, в оповіданні є також непрямі, наприклад: «bei einer Auffuhrung Richards II. von Shakespeare» [4, с. 296].

Відзначені іменні показники темпоральності дозволяють деталізувати розповідь, надати їй правдоподібності, а також в окремих випадках пояснити поведінку персонажів.

Висновки

Отже, в оповіданн «Примари» використано цілу низку різноманітних засобів вираження темпоральності - як прямих, так і непрямих — граматичних, лексичних і лексико-граматичних, що дозволяє передати як особливості сприйняття подій у часі розповідачем, так і відтінки чуттєво-емоційних станів і думок персонажів та автора.

Перспективи подальших розвідок. Перспективу дослідження ми бачимо в аналізі темпоральної організації інших творів М.Л. Кашніц, що дозволить говорити про певні особливості художнього світу письменниці.

Література

• 1. Бондарко А. В. Теория функциональной граматики: Темпоральность. Модальность / А. В. Бондарко, Е. И. Беляева, Л. А. Бирюлин и др.; отв. ред. А. В. Бондарко. — Л.: Наука, 1990. — 263 с.
• 2. Терехова Е. В. Лексические средства выражения темпоральных понятий в немецком языке: Автореф. дисс. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Е. В. Терехова; Московский государственный педагогический университет. — М., 2000. — 16 с.
• 3. Чаплина С. С. Текстообразующая функция категории темпоральности в немецком языке (на материале кратких газетных сообщении): Автореф. дисс. канд. филол. наук: 10.02.04 / С. С. Чаплина; Белгородский государственный университет. — Белгород, 2010. — 26 с.
• 4. Kaschnitz M. L. Gespenster / M. L Kaschnitz // Kaschnitz M. L. Eines Mittags, Mitte Juni. Erzahlungen DQsseldorf: Claassen Verlag GmbH, 1983. — S. 296−312.