Дослідження конкурентного середовища і конкурентів

Конкуренція — економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас — механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин. (Рис. II.4.1).

Конкуренція — важливий елемент механізму саморегулювання ринкової економіки і водночас конкретна форма її функціонування. Конкуренція — це суперництво між суб'єктами ринкової економіки за найкращі умови виробництва, вигідну позицію на ринку тощо. Вона є тією ринковою силою, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції, яка урівноважує ринкові ціни.

Конкуренція відбиває зв’язок між виробництвом і реалізацією продукту. Цей зв’язок є причинно-наслідковим, суттєвим, необхідним і повторюваним, тобто об'єктивним економічним законом. Закон конкуренції відображає причинно-наслідковий зв’язок між можливостями створити продукт, потрібний споживачам, і можливостями реалізувати його з вигодою насамперед для покупця, а потім уже для виробника.

Змагання підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач.

Зокрема, розрізняють такі види конкуренції:

цінова — конкуренція, що здійснюється через зниження цін;

нецінова — конкуренція, здійснювана через підвищення якості товарів, їх надійності, збільшення термінів служби, підвищення продуктивності, поліпшення умов реалізації за незмінних цін; (Рис. II.4.2).

чиста (ідеальна, досконала) — конкуренція, на ринку з багатьма продавцями та покупцями тотожного, взаємозамінного товару, коли жоден із продавців чи покупців не здатний відчутно вплинути на ціну чи обсяги продажу;

недосконала — конкуренція, коли ринок не здатний виконувати свої функції, внаслідок чого, наприклад, окремі виробники мають змогу контролювати ціни й обсяги продажу продукції, яку вони виробляють;

монополістична — конкуренція, яка має місце на ринку з багатьма продавцями і покупцями та значною кількістю товарів, що реалізуються за різними цінами;

олігополістична — конкуренція, на ринку з небагатьма великими продавцями товарів, здатними суттєво впливати на ціни реалізації цих товарів; модель ринкової структури, за якої небагато великих фірм монополізують виробництво і реалізацію основної маси товарів.

Основними конкуруючими суб'єктами аптечного закладу є заклади роздрібної реалізації ЛЗ та ВМП. До переліку аптек конкурентів аптеки «ВІАЛ-МАРКЕТ» можна віднести:

аптечні мережі у м. Харків.

911;

«Здоров'я та краса»;

«Аптека доброго дня»;

«Аптека низьких «;

«Медсервіс» та ін.

Критерії визначення конкурентного середовища на фармацевтичному ринку Медичні показання ЛЗ Частка ринку конкурентів Ціна ЛЗ Споживчі властивості ЛЗ Цільові аудиторії.

Динаміка розвитку конкурента Маркетингові властивості ЛЗ Ринковий статус конкурента Фінансові можливості конкурента Підприємство (база практики) має впевнині ринкові позиції на фармацевтичному ринку. Дане ствердження базується на конкурентосроможніх показниках аптеки, а саме:

Асортимент;

Ціни;

Система дисконтування;

Місцерозташування;

Кваліфікація персоналу;

Для оцінки конкурентоспроможності аптеки було побудовано Баготокутник конкурентоспроможності. Підприємство (база практики) порівнювалось з двума іншими аптечними закладами (Табл. II.4.1) (Рис. II.4.3).

Таблиця II.4.1.

№.	Критерій.	Оцінка.	Оцінка конкур.1.	Оцінка конкур.2.
	Місцерозташування.	0,9.	0,9.	0,6.
	Кваліфікація персоналу.	0,9.	0,8.	0,7.
	Ціни.	0,6.	0,4.	0,5.
	Якість продукції.	0,8.	0,7.	0,7.
	Режим роботи.		0,9.	0,5.
	Асортимент.	0,7.	0,8.	0,8.
	Система дисконтування.	0,4.	0,8.	0,3.
	Додаткові послуги.	0,2.	0,2.	0,4.
	Імідж компанії.	0,8.	0,5.	0,3.
	Атмосфера в аптеці.	0,8.	0,6.	0,4.

Рис. II.4.3 Багатокутник конкурентоспроможності

Провівши аналіз показників конкурентоспроможності аптечного закладу ми спостерігаємо наступне:

Перевагами аптеки є - кваліфікація персоналу, режим роботи, ціни, імідж аптеки, місцерозташування, атмосфера в аптеці, якість продукції.

Нижчі показники ніж у конкурентів — асортимент, додаткові послуги, система дисконтування.

В цілому аптека має високі конкурентні показники.

Недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції «до актів недобросовісної конкуренції відносяться:

неправомірне використання ділової репутації (означень, рекламних матеріалів, упаковки товару іншого виробника, копіювання зовнішнього вигляду виробу, порівняльна реклама);

створення перешкод господарюючим суб'єктам у процесі конкуренції (дискредитація підприємства, перепродаж товарів, виконання робіт, здійснення послуг із залученням асортименту; прихилення до бойкоту, дискримінація покупця, розрив контрактів; підкуп постачальника, працівника або покупця);

неправомірний збір, розголошення та використання комерційних таємниць.

За здійснення дій, визначених як недобросовісна конкуренція, накладаються відповідні штрафи.

Питання захисту конкуренції є досить актуальним на сучасному етапі розвитку економіки України. Це пояснюється тим, що з одного боку, в Україні швидкими темпами розвиваються різноманітні форми підприємництва, що призводить до загострення конкурентних відносин, які самі по собі навряд чи можуть розвиватись в цивілізованому руслі, а з іншого боку в Україні майже повністю відсутня культура підприємництва, наявна в інших країнах. Власне споконвічні традиції ведення бізнесу, що розвивались історично, були майже повністю втрачені за роки існування адміністративно-командної системи і за той досить короткий термін, що пройшов з моменту утвердження незалежності України та початку становлення ринкових відносин, ці традиції чесного підприємництва навряд чи можна сформувати з нуля.

Основними формами недобросовісної конкуренції є:

Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки — використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, зазначень походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання.

Копіювання зовнішнього вигляду виробу — відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта.

Неправомірне використання товару іншого виробника — введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи .

Порівняльна реклама — реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб'єкта.

Дискредитація господарюючого суб'єкта — поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою чи діяльністю господарюючого суб'єкта, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації господарюючого суб'єкта .

Купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом — купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу.

Схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта — спонукання конкурентом іншої особи, безпосередньо або через посередника, до відмови від встановлення договірних зв’язків із цим господарюючим суб'єктом.

Схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника) — спонукання постачальника конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, до надання постачальником конкуренту покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником) без достатніх на те підстав.

Схилення господарюючого суб'єкта до розірвання договору з конкурентом — чинене з корисливих мотивів або в інтересах третіх осіб спонукання господарюючого суб'єкта — учасника договору до невиконання або виконання неналежним чином договірних зобов’язань перед цим конкурентом шляхом надання або пропонування господарюючому суб'єкту — учаснику договору, безпосередньо або через посередника, матеріальної винагороди, компенсації чи інших переваг.

Підкуп працівника постачальника — надання або пропонування йому конкурентом покупця (замовника), безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових або немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником постачальника службових обов’язків, що випливають з укладеного чи пов’язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом покупця (замовника) певних переваг перед покупцем (замовником).

Підкуп працівника покупця (замовника) — надання або пропонування йому конкурентом постачальника, безпосередньо або через посередника, матеріальних цінностей, майнових чи немайнових благ за неналежне виконання або невиконання працівником покупця (замовника) службових обов’язків, що випливають з укладеного або пов’язані з укладенням між постачальником і покупцем договору поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, що призвело або могло призвести до отримання конкурентом постачальника певних переваг перед постачальником.

Досягнення неправомірних переваг у конкуренції - отримання таких відносно іншого господарюючого суб'єкта шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією.

Неправомірне збирання комерційної таємниці - добування протиправним способом відомостей, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту.

Розголошення комерційної таємниці - ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до чинного законодавства України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту.

Схилення до розголошення комерційної таємниці - спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків відомості, що відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту.

Неправомірне використання комерційної таємниці - впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України комерційну таємницю.

Питання недобросовісної конкуренції регулюються ГКУ та Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. Відповідно до ст. 32 ГКУ та ст. 1 Законунедобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Види недобросовісних конкурентних дій визначені у 2, 3 і 4 главах Закону:

неправомірне використання ділової репутації господарюючого суб'єкта (підприємця), тобто неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; порівняльна реклама;

створення перешкод господарюючим суб'єктам (підприємцям) у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції, тобто дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця); купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом; схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта (підприємця); схилення постачальника до дискримінації покупця (замовника); схилення господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом; підкуп працівника постачальника; підкуп працівника покупця (замовника); досягнення неправомірних переваг у конкуренції;

неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Скоєння недобросовісних конкурентних дій тягне за собою різні види відповідальності: господарсько-правову, цивільно-правову, кримінальну і адміністративну. Норми, що встановлюють відповідальність за недобросовісну конкуренцію, закладені як в спеціальному законі «Про захист від недобросовісної конкуренції», так і ст. 37 ГКУ. Ст.ст. 21, 25 і 26 Закону передбачається, що у випадку порушення правил конкуренції АМК має право прийняти рішення про накладання штрафу, вилучення товарів і копій виробів іншого господарюючого суб'єкта, спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей. За скоєння вказаних дій господарський суд має право прийняти рішення про вилучення незаконно отриманого прибутку.

Вина при недобросовісній конкуренції проявляється перш за все в недобросовісності поведінки правопорушника. Критерієм визначення такої поведінки слугують звичаї, притаманні будь-якому сектору підприємництва. Іноді мова йде про суперечність правилам ділової порядності або торговому етикету (лояльності). При встановленні шкоди суди керуються загальними принципами: шкода, яка підлягає відшкодуванню повинна бути достовірною і прямою. Однак їх застосування в галузі відповідальності за недобросовісну конкуренцію має свою особливість, оскільки допускається наявність майбутньої або можливої шкоди.

Крім того, за скоєння протиправних дій проти конкуренції, поряд із господарсько-правовою і цивільно-правовою передбачена також кримінально-правова відповідальність. Вона настає відповідно до ст.ст. 231−232 Кримінального кодексу України у випадку неправомірного збору, розголошення і використання комерційної таємниці.

Особливістю законодавства про приборкання недобросовісної конкуренції є значне поширення адміністративної відповідальності, що передбачена ст. 23 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» і встановлюється шляхом накладання на суб'єкта господарювання адміністративного стягнення за здіснення дій, визначених цим законом як недобросовісна конкуренція. Адміністративну відповідальність передбачає ст. 164−3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій вказані види порушень і розміри штрафних санкцій.

Законодавством України, поряд із поняттям «недобросовісна конкуренція», застосовується поняття"недобросовісна реклама" — реклама, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог у відношенні часу, місця і способу розповсюдження, а також інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, спричинити шкоду особам і державі. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рекламу» від 11 липня 2003 р. недобросовісна реклама, як і недобросовісна конкуренція, заборонена.