Контрольна із зовнішньоекономічної діяльності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ.

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕГІ ім. СТЕПАНА ДЕМ’ЯНЧУКА.

[email protected].

Контрольна робота із дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність».

Виконала:

Перевірив:

РІВНЕ — 2004.

Вступ.

Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови й послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й і поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв «язки, із одного боці, й залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, — із іншого.

Ефективність господарської діяльності як вітчизняних, то й іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання й ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У зв «язку із цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб «єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на територї України, то й за її межами й ґрунтуються на законах зовнішньоекономічної Діяльності. Саме так це сформульовано в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність ». З його прийняттям зовнішньоекономічна Діяльність в Україні вперше здобула правовий статус. Цей закон є нормативно-правовим актом, в якому пропонується визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб «єктів, їхніх прав й свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності.

Розвиток продуктивних сил країн неминуче Веде їхнього до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв’язків й взаємо переплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя.

Зовнішньоекономічна діяльність заговорили українською у «язана із проведенням різними господарськими суб «єктами ділових операцій на закордонних ринках. У Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність «(стаття 1), прийнятому 16 апреля 1991 p., зазначено, що: «Зовнішньоекономічна діяльність суб «єктів господарської діяльності України та іноземних суб «єктів господарської діяльності заснована на взаємовідносинах як на територї України, то й за її межами ». Тому очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність включає два види ділових операцій: операції українських суб «єктів господарювання за межами України та закордонних господарських суб «єктів з різних країн в Україні.

1. Зміст зрозуміти «зовнішньоекономічна діяльність» й «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».

Відповідно в Україну суб «єктами зовнішньоекономічної діяльності в нашій стране є:

V фізичні особини — громадяни України, іноземні громадяни та особини без громадянства, що мають цивільну правоздатність й дієздатність відповідно в Україну й постійно мешкають на її території;

V юридичні особини, зареєстровані як такі в Україні й постійне місцезнаходження які - на її території;

V про «єднання фізичних, юридичних, фізичних й юридичних осіб, що не є юридичними особами відповідно в Україну, але й котрі мають постійне місцезнаходження на територї України й яким законами.

України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

V структурні одиниці суб «єктів господарської діяльності, іноземних суб «єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами відповідно в Україну (філії, відділення й та ін.), але й мають постійне місцезнаходження на територї України;

V інші суб «єкти господарської діяльності, передбачені законами.

України, до того числі держава в особі її органів, органів місцевого самоврядування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, що беруть доля в господарській діяльності на територї України.

Чинне законодавство не дає вичерпного переліку можливих (дозволених) видів зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваних її суб «єктами. З урахуванням основної вимоги — відсутність прямої чи непрямої заборони на тієї чи інший вид діяльності - сьогодні більш-менш ефективно в Україні здійснюються:

> експорт та імпорт товарів, капіталів й робочої сили;

> надання суб «єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб «єктам господарської діяльності;

> наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація із іноземними суб «єктами господарської діяльності;

> навчання й підготовка спеціалістів на комерційній основі;

> міжнародні фінансові операції та операції т цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

> кредитні та розрахункові операції між суб «єктами зовнішньоекономічної діяльності і іноземними суб «єктами господарської діяльності;

> створення суб «єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних й страхових установ за межами.

України; створення іноземними суб «єктами господарської діяльності зазначених установ на територї України у випадках, передбачених її законом;

> спільна підприємницька діяльність між суб «єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб «єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів й форм, проведення спільних господарських операцій й спільне володіння майном як на територї України, то й за її межами;

> підприємницька діяльність на територї України, заговорили українською у «язана із наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних про «єктів власності із боці суб «єктів господарської діяльності;

> аналогічна діяльність за межами України;

> організація й здійснення діяльності в сфері проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, здійснюваних на комерційній основі, за участю суб «єктів зовнішньоекономічної діяльності;

> організація й здійснення оптової, консигнаційної й роздрібної торгівлі на територї України за іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України;

> товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб «єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб «єктами господарської діяльності;

> орендні, до того числі лізингові, операції між суб «єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб «єктами господарської діяльності;

> операції з придбання, продаж та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах й на міжбанківському валютному ринку;

> роботи на контрактній основі фізичних осіб із України із іноземними суб «єктами господарської діяльності як на територї України, то й за її межами;

> робота іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі з суб «єктами зовнішньоекономічної діяльності як на територї України, то й за її межами та інші не заборонені законодавством України види зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо ж іноземець прибув в Україну на певний рядків для працевлаштування, то варто керуватися «Тимчасовим положенням про умови й порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні «, затвердженим наказом міністра роботи України № 27 від 5 травня 1993 р. Відповідно до цого положення праця іноземців може бути використана лише при наявності дозволів на працевлаштування, якщо інше не встановлюють закони України чи міжнародні домов. Такий дозвіл задля керівників спільних підприємств та іноземних суб «єктів господарської діяльності, що діють на територї України, а також представникам іноземного морського (річкового) флоту та закордонних авіакомпаній, що обслуговують їхнього на територї України.

Для співробітників представництв іноземних суб «єктів господарювання, офіційно зареєстрованих в Україні, Міністерством економіки та із питань європейської інтеграції видається дозвіл на підставі оформлених належним чином службових карток співробітників представництв та посвідчення про реєстрацію представництва.

Крім заборони на втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб «єктів, у випадках, не передбачених чинним законодавством, аналізованих як обмеження права на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, встановлений цілий ряд інших гарантій останньої. В частности, суб «єкт зовнішньоекономічної діяльності, що здобувши від цієї діяльності у власність засоби, майно, майнові і немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися й розпоряджатися ними за власним бажанням.

Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника в чиякій платній й безплатній формі без його згоди забороняється, крім випадків, передбачених законодавством України.

Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності виникає у фізичної особини із моменту придбання нею громадянської дієздатності, порядок, терміни та інші умови виникнення якої регулюються законодавством України, в першу чергу Цивільним кодексом. Фізичні особини, що мають постійне місце проживання на територї України, мають відповідне право, якщо смердоті зареєстровані як підприємці відповідно в Україну «Про підприємництво ». Фізичні особини, що іншого права, набувають його, якщо смердоті є суб «єктами господарської діяльності за законами держави, в якій смердоті мають постійне місце проживання чи громадянами якої смердоті є.

Юридичні особини мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх установчих документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Зовнішньоекономічна діяльність може протікати в різни видах й формах.

Рівні зовнішньоекономічної діяльності бувають такими:. макроекономічний (державний рівень);. мікроекономічний (міжфірменний — ТНК).

Країни, що розвиваються, створюють інтеграційні угруповання для подолання проблем індустріалізації. Кількість угруповань у країнах, що розвиваються, складає приблизно від 35 до 40. Прикладом може служити МЕРКОСУР (1991 рік — Асунсьонскоа угода) у склад якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай й Уругвай. Цілями угруповання є - зниження бюджетного дефіциту, подолання кризи.

Перешкоди на шляху взаємо обміну та співпрацю країн, що розвиваються:

1.Країни, що інтегруються, слабко доповнюють економіки один одного, що стримує процес інтеграції;

2.Звідси випливає, що необхідні структурні зміни;

3.Не розвинута інфраструктура;

4.Розходження рівнів й потенціалів розвитку;

5.Політична нестабільність.

Міжнародна зовнішньоекономічна діяльність — це об'єктивний процес обміну та зближення країн світу, їхніх суб'єктів у всіх сферах людського життя на основі спільності загальнолюдських інтересів. Міжнародні стосунки включають міжнародну економічну, політичну, культурну інтеграцію та обмін.

Міжнародна економічна інтеграція — характеризується взаємним сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, то й у відносинах із третіми країнами.

Міжнародна економічна інтеграція означає: співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідацією бар'єрів у торгівлі між країнами, зближення ринків кожної із країн із метою створення єдиного спільного ринку.

Форми зовнішньоекономічної діяльності.

У своєму розвитку міжнародна економічна діяльність проходити ряд етапів, кожен із які передбачає более широку інтеграцію й має свої особливості.

Зона вільної торгівлі - це пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних й кількісних обмежень міжнародна торгівля країн-учасниць.(Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі).

Митний союз — це спільна митна територія країн із повною ліквідацією мст у взаємних відносинах й із єдиним митним тарифом по відношенню до інших країн.

Метою митного союзу є: полегшити взаємну торгівлю країн-учасниць, й в тієї ж годину, не створювати додаткових перешкод у торгівлі із третіми країнами.

Спільний ринок — це об'єднання національних ринків декількох країн в Єдиний великий ринок із вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг й робочої сили. У процесі вирішення знаходяться такі запитання, як: повне узгодження економічної політики й т.д., вирівнювання економічних показників.

Економічний союз — це об'єднання національних економік декількох країн на основі митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем й проведення спільної валютної політики.

1. Економічний союз — виникає на етапі високого економічного розвитку. Проводиться погоджена (чи навіть єдина) економічна політика й на цій основі йде зняття всіх перешкод. Створюються міждержавні (наддержавні) органи. Йдуть великі економічні перетворення у всіх країнах-учасницях.

2. Валютний союз — форма економічного союзу і одночасно велика складова економічного союзу. Характерними рисами валютного союзу є:

— погоджене (спільне) плавання національних валют;

— установлення за згодою фіксованих валютних курсів, що цілеспрямовано підтримуються Центробанками країн-учасниць;

— створення єдиної регіональної валюти; - формування єдиного регіонального банку, що є емісійним центром цієї міжнародної валютної одиниці.

Цілі й значення зовнішньоекономічної діяльності:

1. Досягнення найбільш високої ефективності виробництва.

2. Можливість регулювання соціально-економічних процесів на регіональному рівні.

3.Насичення ринку товарами.

4.Забезпечення економічної й політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

Наслідки і ефективність міжнародної економічної інтеграції для економічного розвитку країн-учасниць.

Переваги:. Збільшення розмірів ринку — ефект від масштабів виробництва (для країн із малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства.. Зростає конкуренція між країнами.. Забезпечення кращих умів торгівлі.. Розширення торгівлі паралельно із поліпшенням інфраструктури.. Поширення передової технології.

Негативні наслідки:. Для более відсталих країн це приводити до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь более сильних партнерів.. Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що приводити до підвищення цін.. Ефект втрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної концентрації.

Процеси економічної інтеграції неоднозначні. Спостерігається підвищення ефективності виробництва за рахунок поглиблення спеціалізації. Завдяки зростанню торгівлі посилюється економічна активність у багатьох країнах.

Процес входження України до системи світогосподарських зв «язків багато в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Міжнародні ділові операції, як й внутрішні, є результатом визначених управлінських дій: прогнозування й планування, організації, мотивації, керівництва, контролю й т.д.

Звичайно, усі зазначені функції менеджменту в зовнішньоекономічній діяльності мають істотні особливості. Скажімо, у процесі планування варто враховувати міждержавні відносини, що впливають на вибір партнерів. Маркетинг зовнішньоекономічної діяльності базується на вивченні міжнародних ринків, особливостей запитів іноземних клієнтів, просування товарів й послуг на закордонні ринки здійснюється із урахуванням місцевих традицій й численних обмежень й т.д. По-іншому виглядає й функція організації в зовнішньоекономічній діяльності. Наприклад, перед підприємством, що виходить на закордонні ринки, відразу ж виникає запитання: створювати за кордоном свої підрозділи чи шукати там закордонних посередників? Це специфіка організації зовнішньоекономічної діяльності, оскільки внутрішні ділові операції організовувати набагато простіше й менш ризиковане.

Схожі проблеми виникають й в інших аспектах управління зовнішньоекономічною діяльністю. Це в результаті приводити доти, що з загальної системи управління рано чи пізно при збільшенні обсягу міжнародних операцій виділяється порівняно відособлена підсистема управління (менеджменту) зовнішньоекономічною діяльністю.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності (зовнішньоекономічної діяльності) заговорили українською у «язаний з застосуванням загальних ідей й концепцій менеджменту у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності (експорті і імпорті товарів й послуг, лізингових операціях, прямому інвестуванні й т.д.). Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища у поєднанні із налагодженою взаємодією всіх підрозділів й посадових осіб організації/установи в інтересах продуктивного досягнення визначених зовнішньоекономічних стратегій.

Отже, звернімо увагу втричі ключові моменти. По-перше, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності є визначеним процесом, що, насамперед, включає вивчення й проектування елементів міжнародного середовища: закордонних партнерів, рівня цін, митних правил, міжнародних норм й звичаїв та ін. У цій частині акцент робиться не лише на аналіз та оцінку майбутніх міжнародних операцій, але й й на проектування взаємовідносин із урахуванням визначених процедур. Цей елемент менеджменту становить майже половину чинників успіху в міжнародному бізнесі.

По-друге, необхідно домагатися ефективної взаємодії не лише між працівниками зовнішньоекономічних підрозділів, але й й між усіма службами підприємства, що й визначає успіх на міжнародних ринках. Тому менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, безумовно, включає й зусилля інших працівників у просуванні товарів фірми на зовнішні ринки. Наприклад, начальник відділення технічного контролю, організовуючи систему перевірки експортного товару щодо відповідності умовам зовнішньоторговельного контракту, є важливою ланкою функції контролю в менеджменті зовнішньоекономічної діяльності. У випадку досягнення успіху на міжнародному ринку згаданий керівник служби контролю винен отримати винагороду у такій ж мірі, як й працівники ЗЕД.

По-третє, потрібно наголосити на продуктивної досягненні всією організацією обраних зовнішньоекономічних цілей. Це означати, що критерієм якості менеджменту зовнішньоекономічної діяльності є не лише успіх сам по собі (досягнення цілей), але й й ціна цого успіху (витрати ресурсів, продуктивність).

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності тісно заговорили українською у «язаний з міжнародним менеджментом. Останній є не що інше, як управління транснаціональними компаніями. Ос-кільки зовнішньоекономічна діяльність включає взаємодію національних й транснаціональних компаній, то вон передбачає взаємодію зовнішньоекономічних підрозділів з міжнародними відділеннями багатонаціональних корпорацій. При цьому для транснаціональних компаній пріоритетне значення має універсальний міжнародний підхід, а кожній з країн є наслідком цого підходу. Зовнішньоекономічна діяльність у цьому відношенні суперечлива за своєю природою: головним є репрезентування внутрішньонаціональних операцій компанії, а міжнародна діяльність є наслідком внутрішньо-національних успіхів.

Щодо таких категорій, як міжнародні фінанси, міжнародна логістика, міжнародне право та ін., то кожна із них має власні функціональні основи й закономірності. Міжнародні аспекти при цьому відіграють визначальну роль. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств будь-якої країни не може ігнорувати закономірності здійснення кожної зі згаданих функцій міжнародного бізнесу: фінансів, логістики, права, персоналу та ін. Тому менеджмент зовнішньоекономічної діяльності базується на функціональних складових міжнародного бізнесу такою мірою, якою це має ставлення до операцій даного підприємства. При цьому сам менеджмент зовнішньоекономічної діяльності ґрунтується на визначених принципах.

2. Суть й особливості компенсаційних операцій.

Закінчення 20 століття й вступ у 21 століття економісти називають епохою глобалізацію, оскільки міжнародна інтеграція охопила практично усі держави світу, самі в більшому ступені, інші в меншому.

Україна також виявилася втягнутою у цей процес, зокрема: стала членом МВФ й Всесвітнього банку, Паризького клубу країн — кредиторів, підписала угоду із Лондонським клубом банків — кредиторів, Домовленість про партнерство й співробітництво між Європейським союзом й Україною, а також був прийнята в Організацію Азіатсько-тихоокеанського економічного співробітництва.

Значний вплив на зовнішньоторговельні позиції України зробило зміну організації зовнішньої торгівлі внаслідок набуття Україною суверенітету в ході реформування економіки.

Зовнішня торгівля з права відіграє головну роль у міжнародних економічних відносинах, будучи найпершою їхньою формою. У сучасних умовах у міжнародній торгівлі беруть доля усі суб «єкти світового господарства. У її основі лежить міжнародний поділ роботи. Глибокий вплив на неї надає науково — технічна революція, що прискорює якісне перетворення всіх елементів продуктивних сил й зрушення в географічній й товарній структурі світових товаропотоків.

Масштаби участі окремих національних господарств у світовій торгівлі зв «язані із рівнем розвитку у яких товарного виробництва товарного обертання. Удосконалювання товарної географічної структури зовнішньої торгівлі України, її організації із обліком сучасних світових тенденцій й досвіду закордонних країн — важливий напрямок рівноправної інтеграції нашої країни до системи міжнародних економічних відносин.

Товарообмінні операції передбачають експорт товарів чи послуг за кордон за умів здійснення імпорту відповідної кількості товару чи послуг із-за кордону, причому умови здійснення товарообмінних операцій визначається конкретним типом догоди. При товарообмінних операціях один й тієї ж контрагент може виступати імпортером одних товарів та експортером інших чи, бувши експортером, бере у собі зобов’язання закупити й інші товари (тобто виступити імпортером) у інших підприємців країни-покупця. Причиною операції є бажання імпортера зберегти валюту всередині країни. Виграють фірми, що отримують ринок збуту за кордоном.

КОМПЕНСАЦІЙНА ТОРГІВЛЯ — система торгівлі, за якою покупець товарів сплачує їхнього вартість поставками інших товарів. Компенсаційна торгівля належить головним чином до зовнішньої торгівлі.

КОМПЕНСАЦІЙНА ОПЕРАЦІЯ — 1. Взаємовигідні поставки товарів чи обопільне забезпечення матеріальних інтересів контрагентів. 2. Операції, заговорили українською у «язані із комерційними акціями із відшкодування збитків, додаткових непередбачених витрат, Повернення боргів із метою виконання вол «язань за договором.

КОМПЕНСАЦІЙНА ПОЗИКА — позика, що надається Державою в іноземній валюті в обмін на позику у вітчизняній валюті із метою запобігання валютного ризику й валютних обмежень.

У більшості випадків експортери приймають у собі зустрічні вол «язання по закупівлях под тиском імпортерів, але й зустрічний товар купують не так на повну суму експорту. Величина зустрічних закупівель залежить від гостроти конкуренції між експортерами й коливається від 5 до 100% торб експортних контрактів. Існує два варіанти зустрічних закупівель.

У першому випадку лише з рамкової догоди продавець — експортер зв «язаний вол «язанням по укладанню зустрічної операції, за межами якого обидва домов цілком незалежні друг від друга. У іншому випадку укладання експортної догоди є для продавця — експортера умовою укладання й можливо, виконання догоди по зустрічній торгівлі.

Бартерні операції. Являють собою безвалютний оцінений, збалансований обмін товарами.

Бартерний контракт включає 2 контракти купівлі - продаж, умови контрактів повинні бути цілком ідентичні. Бартерний контракт носити разовий характер.

Компенсаційні операції. Від бартерної догоди відрізняються двома моментами: по-перше — у бартерній угоді обмінюють товар товару, а компенсаційній — список товарів на список товарів; й по-друге — бартерна операція суворо збалансована, а компенсаційній можлива різниця між вартістю взаємних постачань.

Якщо між сумами товарів, що поставляються, є різниця, то вона винна зберігатися контрагентом — боржником на спеціальному рахунку в банку країни контрагента, що поставляє товар на велику суму. Ця різниця винна бути витрачена боржником у стране контрагента, тому вона називається «неконвертованим сальдо ». Компенсаційні операції застосовуються і у контрактах підряду.

Компенсаційна операція може бути проведена у формі офсетної догоди, коли компенсація здійснюється за допомогою включення в експортований матеріал елементів, вироблених у стране — імпортера, чи у формі світч догоди — тристоронньої операції, що поширює на третю країну двосторонні догоди про кліринг поточних рахунків купівлі й продажу.

Великомасштабні операції на компенсаційній основі. Суть таких операцій полягає до того, що одна країна, використовуючи обладнання та технологію іншої країни, будує на своїй територї промисловий об'єкт, продукцією якого й якщо розраховуватись за поставлене обладнання та технологію.

Викуп продукції, що застаріла. Такий вид міжнародних товарообмінних операцій передбачає часткову компенсацію вартості нової техніки однопрофільною старою. Стосується машино-технічних виробів: автотранспорт, сільськогосподарські машини, дорожньо-будівні машини, літаки, ЕОМ.

Ініціатором таких операцій, як правило, виступає імпортер. Жорстка конкуренція та бажання реалізувати свою продукцію, особливо якщо ринок перспективний, примушують експортера йти на зустріч. Імпортер знижує валютні витрати і одночасно позбавляється застарілої техніки, замінюючи її новою. Викупивши стару техніку, после необхідного ремонту, експортер перепродає її в країни, що розвиваються. Машини, котрі економічно невигідно ремонтувати, розбирають та сортирують на деталі та вузли на дефектні та пригодні. Дефектні йдуть на металолом, а інші використовуються на ремонтних роботах.

Компенсаційні догоди: поняття та українська специфіка. Компенсаційні операції відрізняються від бартерних тім, що відбувається обмін декількома товарами із кожної сторони. З компенсаційними угодами пов’язано поняття «неконвертоване сальдо».

Механізм здійснення компенсаційної догоди: 1) кожен контрагент готує 2 списки товарів: в першому — котрі він хоче продати; в іншому — котрі купити; 2) при зустрічі обговорюють номенклатуру товарів та уточнюють два списки: перший — товари, котрі поставляє німецька фірма (наприклад), другий — українська; 3) узгодивши перелік товарів, сторони узгоджують ціни по кожній позиції переліку; 4) узгодивши ціни та інші умови постачання, сторони підписують контракт із двома додатками: перший — перелік товарів, котрі постачаються в Україну, другий-товари, котрі постачаються до Німеччини. У додатках вказуються ціни по кожному найменуванню товару, а контракті - загальні суми взаємних постачань.

Практика компенсаційних операцій має широке поширення в країнах Східної Європи й країнах «третього світу » .

По дослідженнях Світового банку компенсаційна торгівля може досягати чверті усього світового обміну продукцією.

Компенсаційні операції, один із напрямків коопераційного співробітництва із іноземними підприємствами, що представляє собою угоду про купівлю продукції, виробленої на підприємствах, створених при їхньому фінансовому сприянні, для погашення представленого кредиту.

Висновки.

Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку всіх країн, у тому числі і України, постійно зростає. Історичний досвід підтверджує вигідність розширення участі країн у міжнародному поділі роботи й різноманітних формах міжнародного бізнесу. І навпаки, згортання зовнішньоекономічної діяльності неминуче призводить до уповільнення соціально-економічного розвитку країни, виникнення складних проблем, котрі неможливо вирішити над економіці, але й й у сфері суспільного життя. Тому процес глобалізацію та інтернаціоналізації господарського життя можна вважати закономірним із огляду на посилення взаємозалежності між країнами й зростаючу схожість їхні економік.

У сучасному світі чіткіше простежується тенденція до інтеграції в міжнародному економічному просторі. Доказом цого є тісна взаємозалежність виробництва й міжнародної торгівлі. Сьогодні більшість товарів надходить на ринок через зовнішню торгівлю чи виготовляється із використанням складників, що завозяться з-за кордону.

По-перше, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності є визначеним процесом, що, насамперед, включає вивчення й проектування елементів міжнародного середовища: закордонних партнерів, рівня цін, митних правил, міжнародних норм й звичаїв та ін. У цій частині акцент робиться не так на аналіз та оцінку майбутніх міжнародних операцій, але й й на проектування взаємовідносин із урахуванням визначених процедур. Цей елемент менеджменту становить майже половину чинників успіху в міжнародному бізнесі.

По-друге, необхідно домагатися ефективної взаємодії не лише між працівниками зовнішньоекономічних підрозділів, але й й між усіма службами підприємства, що й визначає успіх на міжнародних ринках. Тому менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, безумовно, включає й зусилля інших працівників у просуванні товарів фірми на зовнішні ринки. Наприклад, начальник відділення технічного контролю, організовуючи систему перевірки експортного товару щодо відповідності умовам зовнішньоторговельного контракту, є важливою ланкою функції контролю в менеджменті зовнішньоекономічної діяльності. У випадку досягнення успіху на міжнародному ринку згаданий керівник служби контролю винен отримати винагороду у такій ж мірі, як й працівники ЗЕД.

По-третє, потрібно наголосити на продуктивної досягненні всією організацією обраних зовнішньоекономічних цілей. Це означати, що критерієм якості менеджменту зовнішньоекономічної діяльності є не лише успіх сам по собі (досягнення цілей), але й й ціна цого успіху (витрати ресурсів, продуктивність).

Література:

1. І.М.Школа, В. М. Козменко: «Міжнародні економічні відносини».

Чернівці- «рута» 1996 ст.187−195.

2. В. В. Козик, Л. А. Панкова «Світове господарство та міжнародні економічні відносини» — ст. 63−73.

3. О. В. Гаврилюк, О. П. Румянцев. «Економічна інтеграція в сучасному світі» -Київ 1995.

4. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. й доп. — До.: Знання-Прес, 2002. ;

384 с.

5. Попов С. Г. Зовнішньоекономічна діяльність фірми. Особливості менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник — Вид. 2-ге, доп. — М.:

Видавництво «Вісь — 89 », 1999. — З. — 40.