Проблемы становлення інформаційного суспільства та його нормативного регулювання

Проблемы становлення інформаційного суспільства та його нормативного регулирования

Разуваев Володимир Эдуардович Современный етап розвитку суспільства характеризується зростаючій роллю інформаційної сфери, що є системоутворюючим чинником житті людства. Інформаційна сфера — сфера життя, утворена сукупністю: суб'єктів інформаційного взаємодії; власне інформації; інформаційної інфраструктури громадських взаємин у через відкликання формуванням, передачею, поширенням і зберіганням інформації, обміном інформацією у суспільстві. Інформаційна сфера дуже впливає на соціальну і політичну складові. У результаті перманентного технічного прогресу цей вплив буде неухильно зростати і грати визначальну роль становленні інформаційного суспільства, суспільства 21 століття. Стійкість такого суспільства полягає в стимулюючих розвиток людини демократичні цінності, як-от вільний обміну інформацією і знаниями.

У межах сформованій політичною системою однією з основних міжнародних принципів, регулюючих найважливіші для даної щаблі цивілізації міждержавні відносини, є принцип поваги прав, свобод та інтересів людини. Інтереси особистості інформаційної сфері полягають у реалізації конституційні права людини і громадянина на доступом до інформації, використання інформацією інтересах здійснення не забороненої законом діяльності, фізичного, духовного і інтелектуального розвитку, соціальній та захисту інформації, які забезпечують безпеку. Інформаційний «голод» пов’язана з ним стан невизначеності в навколишньої дійсності стають головним дисонансом, т. е. чинником, дестабілізуючим свідомість. У зв’язку з цим є нагальна потреба в становленні й освіті інформаційного суспільства. Цілком точно можна сказати, що інформаційну суспільство, як будь-який інший з своїми показниками, якими його можливо ідентифікувати, має конкретними ознаками. Ми у постіндустріальній економічної системі, де лимитирующим чинником є інформація, а панівним класом — власники інформації. Розуміння цього факту має важливого значення, що надає безпосередній вплив вирішення завдання знайти й зрозуміти ознаки інформаційного суспільства. На погляд, логічно вірним представляється виділення Рокитовим А. І. ознак інформаційного суспільства на такі три группы:

— створюється мережу гігантських взаємозалежних накопичувачів знання — загальнодоступних банків знань та об'єктивності даних. Доступ до цих банкам з точки країни й нічого для будь-якого громадянина в мінімальний інтервал часу гарантується законом і наявністю необхідних технічних средств.

С цією метою слід мати чітку регламентація у законодавстві гарантій реалізації права до пошуку, отримання, передачу і информации;

— більшість трудящих зайнято у сфері послуг і виробництва информации;

— інформація тут є товаром й ухвалення паралельно з інформаційної технологією займає ключове місце у економіці страны.

Сьогодні особливо актуальними є завдання з розробки й аналізу деяких баз даних, які у тій чи іншій структурі, із метою вдосконалення людської діяльності. Аби вирішити намічених завдань необхідно поступово створювати єдиний інформаційний простір адміністративних органів федерального, регіонального та районного рівнів та інших зацікавлених організацій.

Інформатизація як соціально-економічний і науково-технічний процес надає революційний вплив особу життя людей; впливає процес освіти й досвід роботи; стає важливим стимулом розвитку світової економіки; дає можливість усім приватних осіб, фірмам і співтовариствам, що займаються підприємницькою діяльністю, більш і творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми, які стоять їх. Інформатизація у кінцевому її завершенні - формування інформаційного суспільства — передбачає і задоволення потреб соціально активній частині населення інформаційній взаємодії. Розглядаючи позитиви інформатизації, мушу говорити, що цей процес поки що пов’язані з різними труднощами, наблюдающимися нині і яких можна віднести следующие:

— суперечливість і нерозвиненість правового регулювання громадських взаємин у інформаційний простір, що утрудняє підтримку необхідного консенсусу інтересів особистості, нашого суспільства та держави, і навіть формування біля Росії конкурентоспроможних російських інформаційних агенцій і засобів;

— незабезпеченість прав громадян доступом до информации;

— маніпулювання інформацією, що веде до дестабілізації соціально-політичної обстановки в обществе;

— нечіткість під час проведення державної політики у сфері формування російської інформаційної пространства;

— недостатність державної діяльності російських інформаційних агентств з просування наукової продукції на зарубіжний інформаційний рынок;

— погіршення ситуації із забезпеченням схоронності відомостей, складових державну тайну;

— відставання вітчизняних інформаційних технологій змушує органи влади й управління йти шляхом закупівель імпортної техніки і іноземних фирм;

— витік інформації з технічним каналам;

— протиправне застосування спеціальних засобів впливу на індивідуальне, групове і громадська сознание.

Однією із цього національних інтересів Російської Федерації у інформаційній сфері є захист інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу, забезпечення безпеки інформаційних і телекомунікаційних систем, як вже розгорнутих, і створюваних біля Росії. Інформаційна безпеку як найголовніше напрям державної політики у інформаційної сфері то, можливо схильна до (зазнає) різних видів загроз. У тому числі є така загроза як маніпулювання інформацією (дезінформація, приховування чи спотворення інформації). У наше епоху російські засоби інформації навчилися гарно викладати найжахливіші новини, нав’язуючи поступово свою думку на те що. Вони запозичили в Заходу досвід минулого і принципи піднесення інформації пересічної людини, коли головне — не повідомлення як такий, бо, що залишається за кадром, щось на кшталт 25-го кадру. «Інформаційники» вміло використовують цей засіб впливу, формуючи громадську думку і подавши готовими формами поведінки у тій чи іншій ситуації. Маніпуляція громадським свідомістю є найсерйознішою загрозою інформаційну безпеку особи й суспільства. На мій погляд, єдиний засіб усунення загрози має стати чітке законодавче регулювання взаємин у сфері масової інформації. У іншому разі, маніпулювання інформацією триватиме подальше що руйнує поєднання провадити до дестабілізації соціально-політичної обстановки в обществе.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.