Конституція

Гр. процес, гр-пр. форма. Про процес можна говорити як «про порядку суд. расмотрения і разреш-я гражд. справ, кіт. встановлено нормами грн. права. Взагалі-то сабж — сукупність проц. діянь П. Лазаренка та що виникають у їх ході проц-х правоотн-й, що з осущ-ем правосуддя по грн. справам. Порядок — статика, проц. деят-ть — динаміка сабжа. 1 е проц. дію — подача иска/жалобы/заявл-я. Истребов-е судом док-тов, накладення арешту на имущ-во, назнач-е експертизи, заявл-е відводу — проц. дії, кіт. утворюють гражд. проц. Їх осб-ти: предусм-ть з-ном, последовательн-ть, возникн-е юр. посл-й є рез-т своерш-я проц. дії, кіт. произв-ся в опр. з-ном проц. формі. Риси форми: система вимог, закрепл-х нормами грн. проц. права. Вони опр. коло осіб, уч-х у процесі, порядок деят-ти, содерж-е і хр-р їх дій, отв-ть за соверш-е чи несоверш-е. Гр-пр. формі притаманний чітку й детальний хр-р. Вона має перелік осіб, кіт. д./могут приним. що у грн. ін. Рішення в справі д.б. грунтується на фактах і обст-вах, кіт. встановлено судом в проц. формі. Особи, що мають у справі інтерес, м. участв. у його рассм-и. Собл-е форми — невід'ємний элем-т суд. деят-ти.

Виды грн. судопр-ва. 3: позовну, произв-во у справі з адм-х правоотн-й, особливе произв-во. Позовну пр-во — наявність спору про гражд. праві, в кіт. участв. 2 боку, отн. м. якими регул-ся методом рівності. У справах з адм-х правоотн-й — основу — суперечка на право администр-го хр-ра, в кіт. участв. 2 боку, отн-я м. якими регул-ся методом влади й підпорядкування. Особливе произ-во — отлич-ся материально-правов. природою справ. Його мета — виявлення і констатація тих чи інших обст-в, з кіт. норма права пов’язує возн-е/изменение/прекращ-е у заявника опр. прав/обяз-тей.

Стадии грн. судопр-ва. Сабж — сукупність низки проц-х дій, объед-х соотв-й проц. метою. Стадії, в отл-и від ритму близьких до них інститутів отн-ся до движ-ю справи. Порушення — предъявл-е позову, подача жалобы/заявл-я. Здебільшого определ-ся волею позивача. Підготовка грн. справ до суд. разбир-ву — одноосібно суддею (ст. 141), з уч. Усіх заинтересх осіб. Суд. разбир-во — ключова стадія проц. непоср-ть, устность, безперервність (ст. 146). Бере участь общ-ть. Кассационн. обжалов-е — определ-я, не вступ-е в закю силу. Произв-ся зі скарг заинтерес-х лиц/протесту прокур. Перегляд гаразд нагляду — які почали задо силу (319). Винятковий хр-р, по протесу прокур/суда високого рівня. Перегляд реш/постановл-й, вступ-х в задо. силу по знову откр-ся обст-вам (333). Испольнительн. произв-во — связ. з необх-ю принуд-го исполн-я суд. реш-я чи іншого док-та, коли особа робить цього добров-но. Зазвичай сабжи послідовні, іноді - перестрибують.

Понятие, предмет і системи ГПП. Грн. ін. — самост. галузь, регул-я общ. отн-я у сфері осущ-я правосуд-я. Совокупн-ть норм, кіт. регул-ют грн. процес. Обговорювалося — предметом гр-пр. регул-я явл-ся все напр-я юрисдикц-й деят-ти (арбітраж, нотаріат, третейск. тощо.). Створити єдиний дпроц. кодекс не можна — органи неоднорідні. Але зак-во про арбітр. суді - органич-я частина грн. проц, т.к. общ. предмет захисту (суперечки, возн-е з з гражд. правоотн-й у сфері управл-я). ДПП — на общ. і осіб. частини. Общ — 1й розділ. Регул-ет декларація про обращ-е через суд. захистом, порядок возб-я грн. справи в самісінький суді, збирання і - оцінка док-в, суд. витрати, проц. строки й ін. Осіб. частина — своотв. стадії процесу — возб. справи в самісінький суді 1 инст, подг. справи до суд. разбир-ву, суд. засед-е, кассац. наглядова перегляд, перегляд по знову откр-ся обст-вам, исполн-е произв-во, гр-проц. права иностр, апартидов, позови до иностр. гос-вам тощо.

Источники ГПП — акти, в кіт. содерж-ся спільні смаки й конкр-е правила, определ-е порядок проц-й деят-ти. Конст-я РФ (12. Груд. 93) — близько тридцяти статей про грн. проц. «Всі рівні перед з-ном і судом» — 19, «хто б свидет-ет проти себя/близких» — 51, «Правосуддя осущ-ся лише судом» — 118. ЦПК РФ (11 червня 64г). 6 розділів, 45 глав, 3 прикладений. Змінено. — типу усі мінімалку. Федер. з-ны (Про держмито — 24. Листопада 95) (Про прокуратуру РФ 17 листопада 95). Прокурор м. звернутися до суду з заявл-ем/вступить до справи про всяк стадії. Норми, содерж-ся в матер-правов. з-нах — ДК (ст. 11 — судебн. захист грн. прав) СК РФ (не розлучишся із вагітною) тощо. Акти БСССР дійств., а то й суперечать Конст-и і закон-ву РФ.

Действие норм. ДПП в простр, брешемо, лица. У часупроизв-во по гражд. справі ведеться за нормам проц-го зак-ва, кіт. дійств. в останній момент рассм-я справи, соверш. проц-х действ/исп-я реш-я суду. Проц. з-н немає обр. сили. У прост-ве — зависнув. від компетенц. органу, який видав проц. акт, від місця нахожд-я суду, кіт. рассм-ет данн. справа. На усіх громадян РФ, їх объед-я, иност. гражд. та його объед-я, апартидов.

Конст-е принципи ДПП. Принцип — осн. полож-е теорії, мировоззр-я, політики, науки. Осущ-е правосуд. тольк. судом — 118 Конст. Тільки указ-е в Конст. і федер. з-не органи. Особлива фц-я держ. влади. Разреш-е правов. питань ін. органами (третейск. суди, КТС тощо.) правосуд-ем не явл-ся. У розділі ст. 120 Конст — назавис. суддів і підпорядкований. їх слід тільки з-ну. Незмінюваність, особливий порядок прекр-я/приостановл-я полномоч, неприкосн-ть. Повноваження не огр. терміном (якщо він був привл. до кут отв-ти/заним-ся несумісну з осн. роботою деят-ю/безв. отсутсв.) Змагальність — збирання проц. матеріалу, тобто. доказательств-я деят-ть м.б. покладено на тяжущихся, або на суд, або за тими та інших. в опр. пропорц. Принцип рівності сторін — кожна сторона однаковий. проц-е возм-ти. Суд не м. винести реш-я, не вислухавши пояснень ответч-ка.ст. 123 Конст — гласність суд. разбир-ва. Исключ. — захист держ, коммчерч. таємниці, частн., семейн. життя, моралі. Рішення оглаш-ся публічно. Принцип нац. мови судопр-ва. У РФ — рос, в суб'єктів — на местном/больш-ва насел-я мові. Участв. в справі не володіють мовою — перекладача. М. виступ. рідною.

Отраслевые принципи ГПП: Принцип диспозитивності - выявл-ет зв’язок ДП з матер. правом. Кожен має право воспольз-ся возм-ю, предоставл. правом, або восп-ся нею. Володар права вирішує - обр-ся то суд/нет. Ні судді без позивача. Возм. зміна предмета чи основ-я позову (лише чогось одного). Володар права определ-ет предмет і основ-я позову. Володар грн. права може распоряж-ся їм до і «поза процесу, як і у процесі. У розділі ст. 34 ДПП — хрінова, часто змінюючи основ-е позову м. підлаштовуватися під хід справи — відповідач в дауні. Обличчя вільно распоряж-ся ср-вами у своїх прав. Це своб. распоряж-я об'єктом процесу ср-вами проц. захисту не безмежно — обмежена з-ном. Принцип проц-го формалізму — проц. право буд. встановлювати опр. правов. формальності - обязат-е форми, терміни, способи совреш-я проц-х дій. Вони буд. собл-ся в установл. з-ном посл-ти, інакше — незначні. З-н дає возм-ть виправити формальні недоліки (напр. — в позовному заявл-и). Принцип суд. руков-ва процесом — попри проц-ю волю сторін, руковод-я роль определ-и порядку й ходу процесу — суд. Він у міру своєму усмотр-ю реагує на требов-я сторін — принимает/нет. Принцип устности — ст. 146 — усно. Більше швидке, менш формальне, ніж письм-е, судопр-во. У кассац. і надзорн. инстанц дійств. і принцип письм-ти — там багато док-тов. Принуип непоср-ти — суд повинен устанавл-ть фактич. обст-ва справи на основ-и особистого ознакомл-я з що відносяться до справі док-вами, віддаючи у своїй предпочт-е превонач-м перед производнми. Принцип непрерывн-ти — разбир-во справи з початку до постановлсуд. рішення буд. відбуватися безупинно, крім перерв на відпочинок. До оконч-я/отлож-я разбир-ва суд зовсім не м. рассм-ть ін. справи. Осіб. складність — м. відкласти більш 3 днів, і резолютивн. частина однаково виноситься.

Понятие, структура і особ-ти Г-П правоотн-я. Проц-е правоотн-я — вид правов. отнош-й з усіма, властивими останнім кач-вами, составл. предмет г-п права. Структ: субъекты — суд обличчя, участв-е у процесі. Особи, уч-е у процесі, за програмними цілями і завдань участі діляться до осіб, участв. у справі й осіб, содейств.-х осущ-ю правосуд-я — предст-ли, треті особи, свидет-ли, експерти, перекладачі, организ-и. Об'єкт г-п правоотн-й — то, на що це отн-е спрямоване й надає регул-е вплив. Сабж фіксує зв’язок м. суб'єктами общ-х отн-й, воздейств. Лише на самій їх повед-е=>объектом сл. счит. повед-е осіб, участв-х у справі. Зміст — у процесі гр-правов. деят-ти його учасники надел-ся суб'єкт. правами і обяз-тями, які предопрелел-ют поведінка батьків у рамках складыв-ся отнош. і составл. їх содерж-е.

Субъекты ДПП. Сабж — суд інші участн. процесу (треті особи, прокурор, отвечик/истец, свидет-ли, тощо.) У розділі ст. 29 ЦПК — особи, участв-е у справі - боку (позивач і отв-к), треті особи, прокурор, орган держ. упр-я, профспілка, держ. организ-и, тощо. Їх ознака — наявність юридич.-й заинтересов-ти. Вони перебіг процесу (має права порушувати, вимагають прекр-я, тощо). Вони наділені отже. комплексом проц-х прав — знаком-ся з док-тами, участв. до суду. разбирве, заявл. ходатайства, обжалуют/опротестовыв-ют, У ст. 29 не упомни-ся суд. предст-ли (даремно) У розділі ст. 30 — правничий та обяз-ти осіб.

Гр-пр право і деесп. 1е — предусмотр. з-ном возм-ть несиметь проц правничий та нести проц-е обяз-ти. Связ. з грн. правосп-ю — в грн. проц. рассм-ся адм-е, семейн-е, податкові справи. У громадян — від народження, у организ-й — з їх становл-я суб'єктами матер. права (регистр-и). Гр-пр деесп-ть — здатність самост-но осущ-ть захист своїх прав у суді - особисто возб. грн. справа, особисто распоряж-ся матер. і проц-ми правами, лично/опоср-но участв. до суду. разбир-ве. Громадяни — і. — із 18-ї (ст. 32), 16 років — емансипація, шлюб, працює за працю. д-ру/заним. предпр. деят-ю. 14−18 — огр. деесп. М. участв. у процесі, з батьками. Недеесп-е/малолетн. — назн-ся опікуни, огр. деесп/несовершеннлетн. — попеч-ли.

Стороны в грн. проц. сабжи в грн. проц. — від імені яких ведеться проц., і матер-правов. суперечка яких буд. дозволити суд. Сторонами (истец/отв)в грн. проц. м.б. гражд-не, їх ком/некомм. объед-я, иностр. гр-не/апатриды.

Истец — обличчя, на захист правий і інтересів якого возб. грн. справа. Возбужд. — сам/прокурор/по иниц. орг. держ. управл-я, общ-х организ-й тощо. Відповідач — обличчя, привлекаемое до відповідальності за позовом, т.к. нею указ-ся як у наруш-ля права. Сабжи персоніфікують справа, отнош-я м. ними носять офиц-но. спірний хр-р, вони теж мають у справі матер-правов. інтерес, проц-ю заинтересов-ть, несуть суд. витрати. Права сторін — на непоср. що у справі, м. самост-но пропорція. обсяг у своїх правий і інтересів, представл/иссл. док-ва. Обяз-ти — загальна — сумлінність, підпорядкування проц-й регламентпции, бути правдивим (моральн. обяз-ть).

Неадлеж/ненадл. боку — надлеж-я сторона буд. мати конкр. матер-правов. заинтересов-ть. у справі (син від імені батька). При предъявл. позову позивач буд. предст. суду данн. у тому, що він — надлеж. сторона. Це вирішується прийому позовів. заявл-я судом на осн. норм. матер. права. Отказ-ся від ухвалення позову суд зовсім не м. — треба замінити. Іноді привлек-ся ненадл. ответч. Заміна — ст. 36. Позивачі: 1с, 2с — заміна; 1н, 2с — 2й вступ. в залежить від кач-ве 3 особи з самост. требов; 1с, 2н — прекр. произв-во у справі. 1н, 2н — рассм. справи з сущ-ву і відмову у позові. Д. заміни ненадл. ответч. — согл-е позивача. Заміна происх. без прекр-я произв-ва, лише у 1й инстанц. Після неї - разбир-во происх. від початку. Д.происх. в одкр. суд. засед-и.

Проц правопреемство. У рез-те правонаступництва в матер. правоотн. Универсальн — переходить обшир правий і обяз-тей — гражд — наследов-е, юр. особи — реорганиз-я. Сингулярне — в окремому правоотн-и — переуступка права требов-я чи переклад боргу. Якщо матер. правоотн. особистого хр-ра (одруження) сабж неможливий. У случ. универс-го праовпреемства справа д.б. призупинено (214), сингулярного — без приостановл-я. Можливо у будь-якій стадії проц. Наступник буд. предс. суду соотв. док-ты. Т.а. сабж — особливий випадок заміни сторін у процесі.

3и обличчя на грн. проц. — особи, які вступили до вже розпочатий проуесс для у своїх суб'єктивних правий і інтересів, не совпад-х з з правами і якими інтересами сторін. Дають возм. найбільш і. иссл-я справи. У розділі ст. 37−39. З самост. требов-ми — предмет спору у його правий і воно хотів би захистити їх. Несуть все обяз-ти позивача, входять у справу з собств. ініціативи до винесення реш-я по справі. Не заявл-е самост. требов — м виступити за истца/ответчика, якщо рішення в справі м. спричинити їх права чи обяз-ти стосовно однієї зі сторін. Підстави його в проц. — возм-ть предъявл-я у його згодом регрессного позову, інша юридич. заинтересов-ть у справі, наявність матер-правов. отнош-й з тим обличчям, за кіт. виступає. М.б. залучено у справу з инициат. суда/ходатайству прокурора до винесення реш-я у справі. Польз-ся проц-ми правами і несуть проц. обяз-ти сторін.

Прокурор в грн. проц. ст. 35 з-на про прок-ре: прокурор вправі обр-ся до суду із заявл-ем/ розпочати залежить від будь-який стадії процесу задля захисту правий і інтересів общ-ва і д-ви. У розділі ст. 41 — з суді 1й інстанції - 2 форми участі сабжапорушити грн. дело/вступить в яка йде. М. брати участь зі своєї инициативе/суда. Участь сабжа м.б. визнано обяз-м з-ном/судом. При предъявл-и позову несе суд. витрат. Відмова від позову на захист когось прок-ра — той, на чию користь позов б. збуджено м. стати позивачем. Не хоче возб-я позову у захист — в больш-ве випадків не возб-ся, коли має великого публичн. значення. Беручи справа сабж займає активної позиції - запитує сторони, і особи, уч. У справі, иссл-ет док-ва, в кінці виступ. з заключ-ем по сущ-ву справи, говорячи про законн-ти і обосн-ти предъявл-го суду требов-я. Прокурор — не предст-ль, а правозаступник (захищає в ім'я общ-го блага). Обяз-ть прок-ра — опротестування незак-го реш-я суду 1й инст. У ін. инст. — той самий.

Предст-во в суде Суд. предст-вом явл-ся деят-ть однієї особи (представника) у процесі у сфері іншої особи (позивача, ответчкика, 3го особи, скаржника, заявника. Правозаступнич-во — особливий випадок предст-ва. Ст. 43 ЦПК Від предст-во в грн. праві судове предст-во отлич-ся за програмними цілями і хр-ру отнош-й м. предст-лем і предствл-м, із широкого кола осіб тощо. Предст-ли — адвокати, працівники держ. предпр-й/учрежд/орг., уполномоч-е профспілок, уполно ч-е організації, одне із співучасників, ін. особи, допущені судом. Д.б. праводеесп-мми, соверш-летними. Договірне предст-во — грунтується на угоді сторони та її предст-ля у процесі. Договр доручення чи агентування. Адвокати — корпоративне пристрій. Юрисконсульти — предст. інтереси своїх організацій, де працюють. Обществ-е предст-во — общ. организ-и створюють юр. консультації на свої членів. Оформл-ся д-ром доручення. Законні предст-ли — батьки, усиновителі і опікуни — малолітнім, огр. деесп. несоверш-летним. Опіка — малолетн. і психі, попеч-во — несовершеннолетн, хворі дорослі. 14−18 — частково дієздатні, м. обращ-ся до суду (напр — в захист працю. прав). Повноваження — визнання позову полн/частичн, відмови від позову полн/частичн, зміна предм. Позову, заключ-е світів. согл-я, предъявл-е ісп. аркуша до стягнення, отримання присужд-го имущ-ва і попросити грошей. Доручення — генеральна (загальна) і приватна. Адвокат — ордер, общ. предст-ли — док-ты від соотв. общ. организ-и, юрисконсульт — общая/разовая доверенн, з-ные предст-ли — личн. док-ты.

Предст-ли обществ-ти в суде Общ. организ-я м. уповноважити св. предст-ля викласти думка ет. организ-и/колл-ва щодо справи. У розділі ст. 142 ЦПК. Це з інституту участі обществ-ти. М.б. допущені до суду. засед-е по собств. инициат-ве/инициат. осіб, участв-х у справі. М. знаком-ся з матер. справи, бути присутніми при засед-ях, представл. док-ва, Також див. ст. 147 про участь обществ-ти у справі. Відмінності - обсяг проц-х правий і обяз-тей 147 — спец. права, 142 — звичайні права осіб, уч-х у справі. По різного оформл-ся повноваження.

Проц-е сроки Своевр-ть разреш-я справи. Сабжи — установл-е з-ном і установл-е судом. 1е — й у суду, 2е — особам, уч-х у справі. 1е подраздел-ся на спільні смаки й скорочені (спец-е). У розділі ст. 99 — грн. справи 1 инст. рассм-ся більш 1 міс, спец термін — по некіт. Справам (10 днів — по аліментів, тощо). Встановлено і у справах неискового произв-ва — 3 дня для рассм-я скарг на списки виборців, тощо. Є строки й отдельн. проц. дію — висилка заочного реш-я — 3 дні й ін. Для участв-х у процесі - термін подання заявл-я про перегляд заочн. Реш-я — 15 днів, тощо. Різні правов. посл-я наруш-я термінів — якщо суддя порушив — дисципл. воздейств. нею, особи пропустили термін — втратили декларація про соверш-е проц-х дій (м.б. по уважить. Причин — відновлять). У розділі ст 100 — терміни, уст-е судом — по обст-вам справи — терміни предст-я док-в, виправлення недоліків кассац. Скарги тощо. Літочислення — календарної датою чи указ-ем на подія, кіт. точно настане, терміни, зумовлені періодом часу (місяці, роки). Разл. терміни початкові і кінцеві.

Понят. й ті види подведомств-ти. Сабж — віднесення спору про праве/иного юр. справи до компетенції опр. органу. Переважна больш-во справ разреш-ся судом. Виключить. подведомств-ть — якщо ні спец. процедур, кіт. необх. зробити доі у зв’язку з передачею справи в самісінький суд — характ-на для больш-ва справ. Умовна подведомств-ть — напр. справа не йде до суду тільки тоді, як спробували врегулювати отн-я м. собою (висунути претензії до). Іноді перед передачею справи в самісінький суд його необх. рассм-ть в адм. порядку (должн. оргна, обличчя) — змішана сабж. Подібність її з умовної - щось роблять до суду. Различ — в 1 м разі -м. сторонами боку, у 2м — м. гр-ном і юрисдикційним органом.

Подведомств-ть грн. справ судам общ. юрисдикц — відмінності подведомств-тей — через хр-ра і субъектного складу спірного матер-го правоотн-я. У розділі ст. 25 — сабж — справи з семейн. і праця спору; справи, возн-е з гражд отнош-й, в отн. исп-я дкр. природн. середовища, справи, возн. из гос-правовых, податкових отн-й, про оспариванни гр-нами реш-й/действ держ. органів, про оскарження гр-нами норм. актів (крім конституц-х), справи про осспаривании прок-ром правов. актів, справи з суперечкам религ/общ. организ-й, захисту репутации/возм. моральн. шкоди, про відмовах в регистр-и ЗМІ й религ. объед-й, про наруш-и зак-ва про вибори, про визнання їх незак-ми.

Понят. і різноманітні види підсудності сабж — компетенція (повноваження) того/иного суду на рассм-е і разреш-е определ-х грн. справ. Родова подсудн. — определ-ет, суд якого рівня буд. рассм-ть справа. Найчастіше — районні (міські). Обласнінапр. по держ. таємниці. Ст. 116 — Верх. Суд. Територіальна сабж — підсудність грн. справи определ-ся місцем нахожд-я відповідача на даний момент предъявл-я позову. Отв-к — юр обличчя — за місцем його регистр-и/нахожд-я його имущва. Альтернативна — позивачеві предост-ся право зі свого усмотр-ю предъявл. позов у суду з місцеві нахожд-я відповідача, а й у. ін судах, уст-х з-ном (ст. 117, 118). Исключит-я підсудність — ст. 119. Договорная/добровольная. Договором — зміна лише терр-й подсудн-ти.

Изменение подсудн. Порядок разреш-я зап за нею. Гл. 11Ст. 129 — питання сабже вирішується суддею. Заявл-е за підсудності - м.б. відмовлено у возб-и справи. Вищий суд зовсім не м. без согл-я сторін прийняти від нижчого суду, справу, підсудне тому (низш). Терр.(кроме исключит-й) сабж м.б. змінена согл-ем сторін. Терр. подсудн. М.б. змінена через режиму черезв. полож-я. Здебільшого сабж — до суд. разбир-ва. Дуже рідко — під час його, напр. — місце жит-ва відповідача б. невідомо — об’явився — дав клопотання.

передаче справи в самісінький суду з місцеві його жит-ва, або якщо після відводу суддів їх заміна унеможливити. Суперечки про підсудності м. судами РФ не допуск-ся — навіть якщо направили по підсудності з судна у суд помилково — буд. прийняти Європу і рассм-ть.

Суд. витрати. Ст. 79 ЦПК. Суд. витрати — з держ. мита і витрат, связ-х з рассм-ем справи. З-н РФ від 9 груд. 91 «Про держ. миту». У розділі ст. 82 — держмито взыскив-ся з кажд. позовної заявл-я, з заявл-я 3го особи, предъявл-го самост-е требов-я. 2 виду мита — проста (твердих ставках) і пропорційна (в % від ціни иска/жалобы). Ціна позову определ-ся взыскив.-ой сумою, стоим-ю имущ-ва, сукупністю платежів за опр. термін. Ціна позову определ-ся позивачем, рідко — ответч. чи судом (якщо несоотв-ет реальн. полож. речей). Мито возвращ-ют 1 теч. 1 міс., якщо внесли більш ніж потрібно, у відмові до прийняття жалобы/заявл-я, прекращ-е произв-ва у справі. Недоліки, связ-е з рассм-ем справи — виплати свидет-лям, експертам, витрати на произв-ву огляду дома, розшуку відповідача, по исполн. реш-й суду. М.б. відшкодовано гос-во в опр. случ. У розділі ст. 88 — вносяться вперед стороною, заявивши соотв. прохання. Від сплати суд. витрат осв-ся все Герої, чорнобильці тощо. Від держмита осв-ся позивачі у справах надолужте. зарплати, аліментів, тощо (27 пунктів). Суддя м. зі свого усмотр-ю звільнити з госпошлины/от/рассрочить. Витрати присуджуються выйгравшей справа боці, і якщо її требов-я задоволені частково — пропорц. Їх розміру до ціни позову. Див. ст. 90−92. Недоліки може відшкодовувати гос-во, їх можуть відшкодовувати гос-ву.

Суд. штрафи. .- ден. стягнення, що накладалися судом на гр-н і должн. осіб за наруш-е ними норм гр-проц. зак-ва.Ст.97. Взыскив-ся з личн. ср-в гр/должн. осіб. сабжи м. б. стягнуто з свидет/экспертов, якщо порушують лад у залі (ст. 152, 160). Мінімум — 10 минималок (про ухиляння від явки), максимум — 200 (неисполн-е реш-й суду). У теч 10 днів штрафуемый м. просити суд про уменьш/сложении штрафу. Штраф м.б. накладено неоднокр. (ст. 406).

Предмет доказыв-я. Факти, не подл-е доказыв-ю. ст. 49. Предметте, що д.б. доведено. Определ-ся змістом позовних требов-й і заперечень сторін. У предмет входять нетільки матер. юр. факти, а й проц-е. Сюди входять і доказательств-е факти — фактич-е обст-ва, кіт. исп-ся для установл-я шуканих фактів, хот власними силами не тягнуть матер-првов. посл-й. Особливу виробництві предмет доказыв-я определ-ся основан-ми вимог заявника і заперечень заинтерес-х осіб, якщо і їх зробили. Т.а. предмет доказыв-я — совок-ть фактів, устанвление яких забезпечує правильне, законне і обосн-е разреш-е грн. справи. не треба доводити загальновідомість факту (определ-ся судом — ст. 55). Преюдиция виключає зі предмета доказыв-я факти, кіт. б. прописані у ін. місці й закріплені вступ. в задо. силу постановл-ем суду.

Суд. док-ва. Доказательств-е факты. Ст. 49 — док-вами по грн. справам явл-ся будь-які фактич-е дані, на основ-и що у опр. з-ном порядку суд встановлює наличие/отсутсвие обст-в, обосновывающ. требов-я/возраж-я сторін, й інші обст-ва, мають знач-е для справи. Також до суд. док-вам м.б. прилічені ср-ва доказыв-я (письм., вещест. док-ва.), кіт. использ-ся у суді для иссл-я обст-в і винесення рішення в справі. Також суд. док-ва — інформацію про фактах. Доказат-е факти разл-ся по хр-ру зв’язки України із потрібним фактом на прямі й опосередковані. Якщо зв’язку носять однозначний хар-р — прямий. док-во. Якщо хар-р зв’язку багатозначний — непряме (1,5 року).

Относимость і допустимість док-в. Правила док-ния подразд-ся на относимость, допуст-ть док-в і розподіл обяз-тей по док-нию. Правила относ-ти — суд зобов’язаний брати лише ті док-ва, кіт. мають знач-е (пов'язані з позовом про. фактами, які входять у предмет док-ния) для справи (ст. 53 ЦПК). => суд зобов’язаний з’ясувати і досліджувати все относящ. до діла обстоят-ва. Правило допуст-ти — обстоят-ва справи д.б. підтверджені опр. засобами док-ния (ніякими іншими). Док-во м.б. относимым, але з допустимим, а чи не навпаки. Обяз-ть док-ния — в очах, выдвигающем соотв. треб-я чи заперечення (презумпція неответст-ти). Правило допустимості док-в не распр-ся на пояснення сторін і 3х лиц.

Исследование і - оцінка док-в. Исслед-е суд. док-ва — його непосредств. сприйняття, перевірка одного док-ва з допомогою інших, виявлення й усунення суперечностей у док-вах (ст. 146). Види исслед-я: заслуховування судом пояснень, допит, очн. ставка, оприлюднення на суд. засіданні, пред’явлення ознайомлення, огляд судом, огляд дома. Док-ва оценив-ся лише судом, місце і момент оцінки — совещат. кімната, форма оцінки — мотивировочн. частина суд. реш-я (стає преюдицией). Треба оцінити достовірність док-ва, ступінь заинтересов-ти що дає показання. У основі оцінки — внутр. убеждание судді. Воно д.б. мотивовано. У розділі ст. 56 (док-ва немає заздалегідь установл. силы.

Объяснения сторін і 3-х лиц — джерело даних про фактах і обстоят-вах, мають знач-е для справи. Позивач м. заявити про усунення позову, укласти світів. угоду. Відповідач м. визнати позов. Сторони виступають на дебатах, повідомляють суду различн. відомості. Т.к. боку зацікавлені у справі, їх пояснення д.б. перевірені. Вигляд пояснення — визнання — подтвереждение фактів чи обстоят-в, викладених противоположн. стороною. Различ. визнання позову (не яв-ся док-вом, т.к. це розпорядження материальн. правом. Річ заканчив-ся), правоотн-я чи факту (яв-ся док-вом). Внесуд. визнання — доказів. факт. Розрізняють простий. (без застережень і умов) і кваліфікований. (міститься обмовка, частково паралізуюча визнання) визнання. Правило допустимості док-в не распр-ся на пояснення сторін і 3-х лиц.

Свид. показания. Свідком м.б. подобається. обличчя, кіт. відомі будь-які обстоят-ва, стосуються справи (ст. 61). Специфич. ознаки: гр-не необмежений. віку, д.б. юридично не зацікавленими (тобто. у справі немає інтересу), буд. непоср-но сприймати обстоят-ва справи. Права: свідчити на родн. мові (не знає мови произв-ва — буд. дати перекладача), м. польз-ся письмен. нотатками, м.б. винагороджений. Вони допрашив-ся окремо. Якщо ні 16 років — роз’яснюється його ін. полож-е. Від 14 до 16 — по усмотр. суду м. присутств. педагог.

Письм. і речовин. док-ва. Предмети, на кіт. з допомогою знаків виражені определ-е думки, містять інформацію про фактах і обст-вах, мають знач-е для справи — письм. док-ва. Ст. 63 — перелік (личн/делов листи, документи, акти). Не вичерпний. Ознаки письм. док-ва — налич. соотв. носія информац. (компакти теж), наявність соотв. способу фіксування (літери, цифри тощо.) Риси: актів — явна юридич-я сила, порядок винесення. Документи — особисті (паспорт) і письменн. носії, з яких випливає определ-е факти, связ-е з соверш-ем юридично значимих дій (договори). Особисті листи — автори їх не припускали про юридич. Значенні излагаемых відомостей. Особливий вид письмx док-в креслення, карти. Суд м. призначити експертизу для з’ясований. доброкачеств-ти письм. док-ва. Веществ-е — предмети, кіт. завдяки своїм св-вам, кач-ву і внешн. виду, местонахожд-ю тощо. м. служити ср-вом для установл-я фактів, имеющ. знач-е для справи. Суд м. зажадати речдоки у ін осіб, і якщо ті ухиляться — штраф до 100 минималок. Речдоки зберігаються при деле/сдаются на камери схову суда.

Экспертиза і грн. ін. В завис-ти від об'єкта исслед-я та змісту ?? в гр.пр. прим-ся мед., психиатрич., химич., технич., криминалистич., бухгалтерс., литературоведческ. та інших. Експерт — обличчя, що має спец. пізнаннями в обл-ти науки, техніки, мистецтва чи ремесла. У розділі ст. 74−75. Є спец. экспертн. учр-ния, кіт. не яв-ся суб'єктом экс-зы (завжди конкретн. ч-к). Эксп-ми не м.б. родичі сторін, залежні від сторін, без спец. компетенції та інших. види зацікавленості. У розділі ст. 18, 20. Суд буд. перевірити спец. освіту й стаж экс-та, його заключ-я не буд. стосуватися ін. оцінки обстоят-в справи. Зазвичай назнач-ся для підготовки справи до суд. разбират-ву на прохання лиц/инициативе суду. М.б. призначена та на стадії суд. разбират-ва. Эксп-т має декларація про вознагражд-е, несе ответст-ть (кут. -ст. 307, 308 КК).

Понятие і сутність позовів. произв-ва — це врегульоване. ДПП і збуджуємо. позовом деят-ть суду з раасмотр-ю і разреш-ю суперечок субъективн. праві чи охороняємо. з-ном інтересі, що виникають з грн., цьому. працю. правоотн-й, однієї зі сторін кіт. яв-ся гр-н. Сутність позовів. произв-ва у цьому, що його возбужд-ся шляхом пред’явлення позову до суду, регламентовано спрямованим на рассм-е і разреш-е суперечок субъективн. правах, і навіть при равн. полож-и сторін.

Понятие позову. Природа иска. Позов — звернений. в суд треб-е винести реш-е про визнання судом субъективн. права позивача і присудження відповідача до здійснення опр. дій або про підтвердженні судом наявності або відсутність між позивачем чи отв-ком опр. грн. правоотн-я, або про зміну чи припинення правоотн-я між позивачем і отв-ком. Близк. поняття — треб-е і домагання. Треб-е допускає св. осущ-ние подобається. закон. способом, а позов — лише суд. владою. Треб-е м. сущ-ть без позову. Позов в проц. сенсі - звернений. в суд треб-е про захист нарушен./оспорен. права/охраняем. з-ном інтересу. Позов. в матер. сенсі - звернений. в суді матер.- ін. треб-е позивача до отв-ку. Думки про сутності позову: позов притаманний матер. і проц. галузям права, слід., є 2 самостоят. поняття позову в матер. і проц. сенсі; позов — єдиний. поняття, поєднує обидві сторони; позов — суто проц. категорія, самостоят. інститут ГП.

Элементы иска: зміст, підстави, предмет. Зміст — вид суд. захисту, кіт. домагається позивач. Отв-чик м.б. примушений до соверш-ю опр. действия/воздержанию від цього, визнанню наявності правоотн-й між сторонами. Зміст знаходить свій відбиток у просительн. пункті позовів. заявл-я. Предмет — то отн-и чого позивач вимагає в суду захисту: що він просить йому присудити, визнати або змінити. Предметом позову м.б.: суперечка про наявність чи відсутність матер. правоотн-я між сторонами; суперечка про обяз-тях отв-ка; суперечка про изменении/прекращении существующ. між сторонами правоотн-я. Підстава — ті дані, з кіт. позивач виводить св. позовів. треб-я, кіт. випливають із субъективн. грн. прав. Це обстоят-ва. кіт. як юр. фактами він пов’язує св. треб-е до отв-ку. Елементи позову взаємопов'язані.

Виды иска. Проц. классиф-ция — по содерж-ю позову: позови, створені задля примусить. осущ-ние грн. прав, де позивач просить суд примусити отв-ка до виконання опр. дії чи утримування від цього (позови про надання чи исполнительн. позови). Їх підстави — правопроизводящие факти, тобто. факти, з кіт. пов’язано виникнення самого права, і факти, з кіт. пов’язано виникнення права треб-я; позови про визнання — спрямовані на визнання (встановлення, підтвердження) судом наявності або відсутність юр. отн-я. Потім м. наслідувати позов про надання; преобразоват. позови — спрямовані створення, зміну або припинення юр. отн-я матер.-пр. хар-ра. Розрізняють позови правосозидающие, правоизменяющие і правопрекращающие. Др. види позовів: вещн., личн., виндикацион., негаторн.

Защита інтересів отв-ка. Встречн. иск. Отв-к м. захищатися від пред’явлено. позовів. треб-й. Заперечення проти позову — докази отв-ка, спростовують позов із матерін. чи проц. боку. Вирізняють матер.-пр. і проц. заперечення проти позову. Отв-к м. вказувати на необгрунтованість позову, неправдивість док-в, ничтожн. ін. обгрунтування позову. Встречн. позов — самостоят. треб-е отв-ка до позивача, заявлене у тому процесі для совместн. рассм-я з первоначальн. позовом. Ет. позов д.б. опр. чином пов’язані з первоначальн. позовом. Їх совместн. рассм-е дозволяє повніше досліджувати все обстоят-ва справи (ст. 132). Встречн. позов предъяв-ся по общ. правилам пред’явлення позову.

Обеспечение иска — це опр. примусить. заходи, що накладалися судом на прохання позивача і які у обмеження права розпорядження отв-ком матер. предметом спору. Прин-ся у разі труднощів виконання реш-я судна у виду уничтожения/исчезновения предмета спору. У розділі ст. 134 — заходи обесп-я позову: арешт им-ва/ден. коштів, заборона здійснювати опр. дії, заборона ін. особам передавати им-во отв-ку чи виконувати по отн-ю щодо нього інші обяз-ва, призупинення реалізації им-ва і призупинення стягнення по виконає. док-ту. Отв-к має право відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову (ст. 140).

Распоряжение позовів. засобів захисту правий і интересов. Позивач м. змінити предмет, підстави для позову, отказ-ся від позову. Отв-к м. визнати позов. Сторони м. укласти світів. соглаш-е. У розділі ст. 34 — зміна предмета позову заключ-ся в заміні спочатку зазначений. предмета позову іншим, основою якого служать самі факти. Не можна одночасно змінювати предмет та юридичного грунту, тобто. пред’являти новий. позов. Відмова від позову — міститься. на суді безоговорочн. зречення св. матер.-пр. треб-й до отв-ку та його суд. захисту. Д.б. добровільний. Тягне припинення справи (ст. 219). Без винесення реш-я произв-вом. Визнання позову — міститься. На суді безоговорочн. згоду отв-ка задоволення судом позовів. треб-й щодо нього, після якої робляться у себе винесення реш-е про задоволенні позову. Від цього треба відрізняти визнання стороною доказів. факту. Світів. соглаш-е — це соглаш-е позивача і отв-ка про припинення спору та встановленні новий. отн-й з-поміж них. М.б. укладено до суду. Якщо суді його содерж-е оспарив-ся, воно рассм-ся як із доказів. фактів. При заключ-и у суді світів. соглаш-е яв-ся основою припинення справи. При заключ-и світів. соглаш-я позивач полишає частини св. треб-й, інші зізнаються отв-ком. Світів. соглаш-е — добровольн. врегулювання спорн. отн-й шляхом заключ-я соотв. д-ра, умови якого утверж-ся судом, а текст поданий до протокол суд. разбират-ва. Суд м. не прийняти світів. соглаш-е, коли вона суперечить з-ну чи порушує права/интересы ін. осіб. Прийнявши світів. соглаш-е, суд виносить соотв. опред-е.

Сущность і знач-е стадії порушення грн. дела. Порушення грн. справи в самісінький суді - це самостоят. стадія процесу, що є перв. ланка в єдиний. сис-ме процес. дій, послідовно сменяющих одне одного й які забезпечують рух справи. (ст.4). ПР. передумова для рассмотр-я справи в самісінький суде.

Порядок пред’явлення иска/подачи скарги, позовів. заявления. Пред’явлення позову — совок-ть проц. дій зацікавлений. особи, з допомогою кіт. відбувається подання у суд позов. заяви і возбужд-ся процес по грн. справі. Позов предъяв-ся до суду формі позовів. заяви, кіт. буд. відповідати предмета, підставі та змісту позову. Позов д.б. підсудний даному суду (бо суддя м. не прийняти). Позивач д.б. дієздатний (або його представники). Пред’явлення позову до судуюр. факт, який породжує опр. проц. отн-е, виникає незалежно від цього прийняв суддя позов чи ні. Пред’явлення позову перериває термін позовів. давності; з його пред’явлення присуджуються текущ. платежі (аліменти). У розділі ст. 128 — позивач метрів за одному позовів. заяві з'єднати неск. пов’язаний. між собою позовів. треб-й. Раніше позов. заяву м.б. усним, суддя м. оформити його сам.

Исков. заявление/заявление і скарга у справі неисков. произв-в. Позовів. заяву д.б. складено в письмен. форми і утримувати необхідний. реквізити, вказаних у ст. 126: суд, найменування истца/отв-ка, їх м/ж, обстоят-ва справи і (необов'язково) док-ва. М.б. зазначена ціна позову. Треб-я д.б. чітко сформульовані. Подобається. обличчя, незгодне з реш-ем виконкому рад нар. депутатів із його заяві про порушення избирательн. з-ва, метрів за випадках, передбачених з-ном, подати на реш-е виконкому скаргу до суду з місцеві перебування соотв. избират. ділянки. Термін її рассмотр-я 3 дня. У розділі ст. 236. З протягом 10 днів із дня вручення постанови адм. органів чи должн. осіб про накладення штрафа/взыскания гр-не/должн. особи може оскаржити соотв. дії адм. органов/должн. осіб, у суду з м/ж. Ет. скарга призупиняє дане стягнення. Термін рассмотр-я 10 днів. У розділі ст. 239. Гр-н м. звернутися у суд/гос. орган зі скаргою на неправомерн. дії держ. органу /общ. орг-ции/ должн. особи. Термін рассм-я 1 міс. У розділі ст. 240 — заяву про стягнення з гр-н недоїмки із податків тощо. подається до суду з м/ж недоимщика/месту перебування його им-ва..

Оставление позов. заяви непорушно. Якщо заяву немає тих реквізитів, кіт. перераховані в ст. 126, якщо ні копій позов. заяви та інших. док-тов, чи коли оплачена держ. мито. Суддя виносить опр-е про залишення позов. заяви непорушно і дає позивачеві термін усунення ет. недоліків. Якщо той усуне їх, не та заява счит-ся прийнятим по дати перв. подачі. Термін усунення м.б. продовжений суддею. Якщо термін вийшов, суддя пише опр-е і повертає заяву з док-тами. Воно счит-ся неподанным. Оскарженню заборонена, а то й винесли через несплати держ. мита (ст. 130)..

Отказ до прийняття позовів. заяви. У розділі ст. 129. Має двоякий. наслідки: вторичн. звернення до суду возможно/невозможно. Причини відмови: заяву заборонена розгляду до судів, якщо що звернувся до суду не дотримувався порядок предварительн. внесуд. разреш-я справи, якщо справа не підсудна даному суду, заяву від імені зацікавлений. особи подано обличчям, які мають повноважень ведення справи, якщо заяву подано недієздатною (чотири — можливо повторн. звернення до суду). Взагалі - 9 пунктів. Суддя виносить мотивованою. опр-е про відмову від і повертає подано. док-ты. На опр-е м.б. подано частн. скарга чи принесений протест..

Подготовка справи до суд. разбират-ву — самостоят. стадія грн. ін., обов’язкова за всі справам. Гол. 14. Завдання підготовки: уточнення значущий. для справи обстоят-в, опр-е правоотн-й сторін і з-на, кіт. слід руководств-ся, опр-е складу осіб, що у справі, опр-е док-в, наданих сторонами на обґрунтованість св. тверджень. Кордони ет. стадії нач-ся після порушення грн. справи (прийняття суддею заяви) і по фактич. початку суд. засідання (м.б. на перервах). Суддя виносить опр-е про підготовку справи до суд. разбират-ву, вказуючи ті дії, кіт. слід вимовити. У розділі ст. 99 встановлює часів. кордону підготовки. Час підготовки исключ-ся з общ. терміну рассм-я грн. справи. Суддя осущ-ет опитування сторін і 3-х осіб, з’ясовує яв-ся чи боку належними, витребуються док-ва, опр-ет свідків, осущ-ет огляд дома, назнач-ет эксп-зу і вирішує? про забезпеченні позову..

Назнач-е справи до суд. разбират-ву. Виносить опр-ем судді, коли опр-н складу осіб, що у справі, уточнені їх треб-я і возраж-я, встановлено коло значущий. фактів, зібрані док-ва, отв-ку вручена копія позовів. заяви і прикладений. щодо нього док-тов. Д.б. зазначено час рассм-я справи. У практиці трапляються випадки, коли вже за часів прийнятті заяви до произв-ву є возм-ть внаслідок повноти представлений. сторонами матеріалів призначити що і годину суд. разбират-ва. Тоді відпадає потреба у винесенні у справі опр-я у тому, які підготує. Дії було скоєно..

Суд. сповіщення і виклики. Гол. 10. Особи, що у справі, і їхні представники извещ-ся час і місці суд. засідання, т.к. вони мають право не яв-ся до суду. Свідки, эксп-ты і перекладачі зобов’язані яв-ся до суду (ст. 106). Засн. вид сповіщення — суд. повістка. Її реквізити — ст. 107. Якщо м/ж що викликаються віддалене від суду, вони м.б. сповіщені телеграмою чи телефонограмою. Сторони і їхні представники д.б. сповіщені з такою розрахунком, аби в них час на підготовку до діла. Повістки м.б. доставлені поштою заказн. листом з обратн. розпискою, через розсильних або за соотв. зацікавленості та злагоді обличчям, бере участі у справі (ст. 108). Повістка буд. вручатися лично/взросл. членів родини. У розділі ст. 109 — вручення повістки оформл-ся розпискою на 2-му її примірнику, кіт. возвращ-ся до суду. Відмова адресата прийняти повістку оформл-ся оцінкою у ньому. Не перешкоджає рассм-ю справи..

ГПП як наука. Проц. наука — систематизований. звід знань з проблем грн. ін. і ДПП. З 19 століття. Вивчає ДПП в статиці (т.к. в последн. час появ-сь багато новел в ДПП). Др. предмет проц. науки — практика застосування проц. з-ва в деят-ти суд. органів. 3й предмет — проблема розвитку з-ва про грн. судопроизв-ве (нині активно обговорюється проект ЦПК РФ). Методи ДПП науки — вивчення змісту норм ДПП, виявлення виявлено. протиріч, опр-е рез-тов застосування проц. норм, їхнього впливу на общ. отн-я. Т.к. коло дії грн. ін. м.б. повно виявлено — социологическ. методи (т.к. необхідний четк. облік). Гр.-пр. норми аналізуються і щодо виявлення истор. тенденцій розвитку (метод сравнительн. исслед-я)..

Принцип диспозитивності в грн. ін. Принцип диспозитивності - выявл-ет зв’язок ДП з матер. правом. Кожен вільний воспольз-ся возм-ю, предоставл. правом, або восп-ся нею. Володар права вирішує - обр-ся то суд/нет. Ні судді без позивача. Возм. зміна предмета чи основ-я позову (лише чогось одного), розмір позовів. треб-я. Володар права определ-ет предмет і основ-я позову. Володар грн. права може распоряж-ся їм доі поза процесом, як і у процесі. У розділі ст. 34 ДПП — хрінова, часто змінюючи основ-е позову м. підлаштовуватися під хід справи — відповідач в дауні. Обличчя вільно распоряж-ся ср-вами у своїх прав. Це своб. распоряж-я об'єктом процесу ср-вами проц. захисту не безмежно — обмежена з-ном (суд м. не прийняти відмову позивача від позову чи світів. соглаш-е, якщо було порушено проц. норми і правил їх произв-ва..

Миров. соглаш-е — це соглаш-е позивача і отв-ка про яке припинення спору та встановленні новий. отн-й з-поміж них. М.б. укладено до суду. Якщо суді його содерж-е оспарив-ся, воно рассм-ся як із доказів. фактів. При заключ-и у суді світів. соглаш-е яв-ся основою припинення справи. При заключ-и світів. соглаш-я позивач полишає частини св. треб-й, інші зізнаються отв-ком. Світів. соглаш-е — добровольн. врегулювання спорн. отн-й шляхом заключ-я соотв. д-ра, умови котторого утверж-ся судом, а текст поданий до протокол судоразбират-ва. Суд м. не прийняти світів. соглаш-е, коли вона суперечить з-ну чи порушує права/интересы ін. осіб. Прийнявши світів. соглаш-е, суд виносить соотв. опред-е..

Критерии розмежування підвідомчості справ. Подвед-ть — це віднесення спору на право чи іншого юр. справи до компетенції опр. органу. Взагалі критеріїв розмежування суд. подвед-ти 2: по хар-ру і з субъектн. складу матер. правоотн-я, у зв’язку з кіт. виникає спору чи іншого юр. ?. Т.к. грн. справи рассм-ся судами общ. юрисдикції, арбітр. і третейск. судами, виникає проблема критеріїв розмежування подвед-ти з-поміж них. Для третейск. судів — гр.-пр. хар-р спору і соглаш-я сторін. Для судів общ. юрисдикц. і арбітражних — хар-р спору (тому, що він незалежно з його отраслев. приналежності д.б. пов’язані з предприним. деят-тью) і субъектн. склад правоотн-я. Возм. випадки объед-я неск. пов’язаний. між собою треб-й, одні з кіт. подвед-ны суду общ. юрисдикції, інші - арбітр. суду. У ет. випадку вони будуть подвед-ны суду общ. юрисдикції (ст. 28). Подвед-ть судів общ. юрисдикц. — в ст. 25 (справи про грн., цьому. працю. тощо. отн-ях)..

Участие в проц. орг.гос. упр-я, ЗМС, учрежд-й, предпр. і отдельн. громадян. Схоже щодо участі в гр. пр прокурора. Орг. держ упр-я — обличчя, участв-е у справі, має соотв. правничий та обяз-ти (ст. 29−30, 42). Орг. держ. упр, товариств. организ-и м.: предъявл. позови на захист інтересів ін. осіб, розпочинати вже розпочатий проц. щоб зробити закля у справі. У отл. від прок-ра вони м. порушити не будь-яку роботу, а лише опр. їх коло. Приклад — ст. 70 СК — справи про позбавлення нас родит-х прав рассм-ся по заявл. органів опеки/попеч-ва. У розділі ст. 233 — скарги на неправильності до списків виборців м.б. подано будь-яким обличчям, зокрема. учрежд-ем, предпр-ем, общ. организ-ей/гражд-ном у сфері ін. особи. Річ про визнання недеесп-м м.б. порушено по заявл-ю профспілок, інших обществ-х орагниз-й, органів опіки і попеч-ва. Предпр./учрежд/гражд-не м. пред’являти позов позов у суді общ. юрисдикц/арб. суді про прекр. экологич-ки вредн. Деят-ти. Федер. антимонопольн. органи м. обращ. до суду захист неопр. кола потербителей. Гр-не, прожив-е на терр. муницип-го образов-я, поруч із ЗМС та його должн. особами м. предъяаить позов до суду про визнання недейств-ми актів орг. держ. власти/должн. осіб, ОМС/их должн. осіб тощо. (предпр-я, обществ-е объед-я)Сабжи, возюждающие справи в самісінький захист ін. осіб виступ. у суді в давання свідчень й у дебатах першими Различ-ся полож-е сабжей як позивача у справі (антимоноп. комітет предъявл. позов у захист неопр. кола осіб), як і правозаступника. Також дають письменн. закл-я у справі. Держ. органи обязат. беруть участь у справах особливого произ-ва, користуються усі права участв-х у справі осіб, крім правораспорядит-х действий..

Процесс-е соуч-е. Спірне матер. правоотн-е м.б. многосубъективным — тоді з одного боку м. виступ. неск. осіб — ст. 35. Участь справі за позивача чи відповідача кількох осіб, наход-ся в спірних правоотн-ях з противоп. Стороною, наз-ся проц.-м соуч-ем. Особливий хр-р матер-праовых відносин (їх многосубъектоность) обуславл-ет необх-ть обяз-го привлеч-я всіх можливих суб'єктів — обязат-е соуч-е. Факультативне — коли суб'єкти связ. м. собою однорідними і взаимосв-ми требов-ми.Примен-ся як у истцовой, і на відповідної боці. Сабж возможн не у разі предъявл-я однією особою неск. позовів до разн. ответч-кам або декільком позивачам до 1му відповідачу, а лише тих случ, коли ці позови однородныи связ. м. собою. Однорідні - мають схожі основи, а предмет. Суд м. недопущення соуч-я, якщо з'єднання требов-й недоцільно. Соуч-ки мають усі правничий та обяз-ти сторін (рівні), виступають самостійно, хоча можуть доручити ведення справи одному соуч-ку..

Основ. возникн-я Г-П правоотн-я Для возн-я сабжа необх: норми гр-пр. права, юридич-е факти, правосубъекность учасників правоотн-й. Норми грн. ін. р права — загальнообов’язкові правил поведінки, направл-е на регул-е отнош-й, складыв-ся в в зв’язку зі суд. деят-ю по рассмотр-ю і разреш-ю грн. справ. Мають все хар-ки норм взагалі - осн. — общеобязательность. Юр факти — дії суду й участн. процесу, регул-е ГПП-м і соверш-е в опр. послед-ти. Події не м. рассм-ся як факти, непоср. порожд-е Г-П отнош-я, вони — поштовх їх возникн-ю. Жодна проц-е отнош-е не м. виникнути без дії суду, т.к. кожне регул-ет отнош-я саме з судом. Факти в грн. проц. буд. у суворої послед-ти — не м. скластися отнош-я м. і ответч-ком без отнош-й м. і позивачем. Правосуб'єктність учасників гр-проц. отн-й — право і дееспособн-ть. Гражд. процесуальна правосп-ть виник. одноврем. з правосп-ю в матер. праві. Повна правосп-ть — із 18-ї років. Емансипація — (працює за працю. д-ру, заним-ся предпр-й деят-ю), чи вступл-е в шлюб. У организ-й з їх организ-и і по ліквідації. Правосп-ть должн. осіб (прокурор) та суду определ-ся соотв. з-нами..

Структура ДПП РРФСР. ЦПК — 11 червня 1964, 6 розділів, 45 глав і трьох прилож-я. Заа 30 років були добавлны мно-ж у нових статей і виключені старі, напр — гол. 24 прим — скарги до дій держ. органів, обществ-х организ-й і должн. осіб, наруш-х правничий та свободи громадян. Також зміни у гол. 11 (суд. наказ) і 16 (заочне рішення), доповнені статті про поясненнях сторон/3х осіб, про порядок истребов-я док-в, також визначено родова підсудність ЗС РФ. Штрафи — усі мінімалки. Общ. і осіб. частини. Общ — 1й розділ. Регул-ет декларація про обращ-е в суд за суд. захистом, порядок возб-я грн. справи в самісінький суді, збирання і - оцінка док-в, суд. витрати, проц. строки й ін. Осіб. частина — своотв. стадії процесу — возб. справи в самісінький суді 1 инст, подг. справи до суд. разбир-ву, суд. засед-е, кассац. І наглядовий перегляд, перегляд по знову откр-ся обст-вам, исполн-е произв-во, гр-проц. права иностр, апартидов, позови до иностр. гос-вам і пр..