ЗмістВступ 3
1. Поняття та загальні принципи транспортних послуг 5
1.1. Поняття та класифікація транспортних послуг 5
1.2. Загальні принципи організації транспортних послуг 6
2. Інтеграція транспортних мереж України у міжнародну транспортну систему 10
2.1. Потенційні можливості транспортної системи України 10
2.2. Перспективи інтеграції транспортних мереж України у міжнародну транспортну систему 13
3. Проблеми участі України в міжнародних транспортних послугах та шляхи їх вирішення 17
Висновки 29
Список використаної літератури 31
Вступ
Сучасний етап розвитку світового господарства характеризується домінуванням сфери послуг як у структурі національного виробництва більшості країн світу, так і у системі міжнародних економічних відносин. Це свідчить, з одного боку, про формування економік нового типу, а з іншого – про перехід до наступного ступеня розвитку світового співтовариства – постіндустріального типу суспільства, що характеризується провідними позиціями послуг та інформаційних технологій у системі створення валового національного продукту, зовнішньої торгівлі окремих країн та відповідно міжнародної торгівлі в цілому.
Останню чверть ХХ сторіччя можна з повною упевненістю вважати точкою відліку для принципово нових тенденцій і глобальних соціально-економічних процесів, що намітилися у розвитку людства. Вони означилися як у діях окремих країн, так і їхніх регіональних об'єднань, зусилля яких зосереджені на пошукові власних напрямів і стратегій розвитку, спрямованих на початок наступного тисячоліття. Тим самим кидається виклик багатьом негативним процесам і явищам, що набрали силу і набули статусу світових криз у різних сферах людської діяльності. Найвідчутніше ці кризові явища позначаються на транспортних системах і мережах, що, за образним визначенням, є судинною системою як регіону в цілому, так і окремої держави зокрема. Це зумовлено багатьма чинниками, що пов’язані зі специфікою транспорту як ланки господарсько-виробничого процесу.
Транспорт як галузь народного господарства характеризується тим, що в процесі його діяльності безпосередньо не створюється кінцевий продукт. Його продукція – це транспортні послуги (з переміщення в просторі та в часі пасажирів і вантажів), що використовуються споживачем лише в момент їх виконання.
Міжнародний ринок транспортних послуг складається з послуг всіх видів транспорту з переміщення предмету транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни. Світова транспортна система зараз переживає процес глибоких, фундаментальних змін. Одержано інтенсивні імпульси для розвитку процесів створення єдиного торгового ринку на різних континентах, істотно спрощено процедуру перетинання кордонів. У Європі виник ряд авторитетних організацій, що вивчають можливості і перспективи створення міжнародних транспортних коридорів, мають з'єднати окремі міста або населені пункти в межах кількох країн. Йдеться про принципово нову технологію переміщення пасажирів і вантажів між регіонами європейського та інших континентів.
Україна має надзвичайно вигідне транзитне розташування: через Україну проходять три міжнародних транспортних коридори, чотири національних. Основною проблемою для використання транзитного потенціалу України є якість доріг.
Висновки
Транспорт як галузь народного господарства характеризується тим, що в процесі його діяльності безпосередньо не створюється кінцевий продукт. Його продукція - це транспортні послуги (з переміщення в просторі та в часі пасажирів і вантажів), що використовуються споживачем лише в момент їх виконання.
Міжнародний ринок транспортних послуг складається з послуг всіх видів транспорту з переміщення предмету транспортної операції, що надаються резидентами однієї країни резидентам іншої країни. Світова транспортна система зараз переживає процес глибоких, фундаментальних змін.
Транспортна система України є розвинутим сучасним промислово-господарським комплексом і включає усі види транспорту – автомобільний, залізничний, повітряний, морський, річковий, трубопровідний і шляхи сполучення загального користування. Вона має розгалужену інфраструктуру для надання всієї сукупності транспортних послуг.
Головною проблемою транспортної системи України є недостатня якість транспортних артерій: доріг, нафто- та газопроводів, мереж залізничного та водного транспорту; недостатньо розвинена транспортна інфраструктура. Всі ці недоліки є наслідком в першу чергу недостатнього фінансування.
Для поліпшення результативності роботи транспортних мереж України, виведення якості транспортних послуг на світовий рівень існують наступні шляхи:
- поліпшення фінансування шляхом передачі прав на експлуатацію транспортних мереж суб’єктам приватної власності;
- залучення іноземних інвестицій у транспортну галузь України;
- пошук нових партнерів-споживачів транспортних послуг.
Виходячи з вищенаведеного, для поліпшення інвестиційного клімату, та захисту інтересів інвесторів необхідна виважена державна транспортна політика, яка враховувала б особливості галузі та її роль у процесах економічних і соціальних перетворень. Для створення ефективної системи правового регулювання ринку транспортних послуг потрібно почати з формулювання та закріплення основних положень національної транспортної політики, а також на законодавчому рівні закріпити визначення основних понять “національна транспортна політика”, “ринок транспортних послуг”, “транспортні послуги”, необхідно удосконалювати законодавчу базу та змінювати її відповідно до економічного розвитку країни, цим самим забезпечуючи правове регулювання відносин на транспорті.
Потрібні також нові законодавчо закріплені механізми контролю за використанням коштів, які застосовуються для розвитку транспортної системи України та інтегрування її до міжнародного ринку транспортних послуг.
Список використаної літератури
1. Актуальні проблеми правового регулювання ринку транспортних послуг / Правовий тиждень. – № 30–31(103–104), 22 липня 2008 р.
2. Гриневецкий С.Р. Транспортные коридоры: перспективы для региона // Судоходство. – 1998. – № 6-7. – с. 7-11.
3. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг: Підручник. – К.: Знання України, 2004. – 280 с.
4. Зеркалов Д.В. Транспорт України. Довідник. – К.: Основа, 2002. – 416с.
5. Кірпа Г.М. Інтеграція залізничного транспорту України в Європейську транспортну систему. – Дніпропетровськ: ізд. ДНУСТ, 2003. – 268с.
6. Киреев А.П. Международная экономика: В 2 х ч. – Ч. 1. Международная микроэкономика: движения товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Междунородные отношения, 2006. – 416 с.
7. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.В. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – Київ: Знання – Прес, 2004. – 408 с.
8. Костина К.В. Система регулювання торгівлі послугами на глобальному рівні // Зовнішня торгівля: право та економіка – 2007. – №1 (30). – с. 41–48
9. Кудров В.М. Мировая экономика: Учебник М.: Издательство БЕК, 2000. – 464 с.
10. Кушнірчук В.Г., Петров В.І., Зеркалов Д.В. Перевезення вантажів залізничного транспорту. Довідник. – К. Основа, 2001р. – 512 с.
11. Мельник Ю. Міжнародний ринок послуг в умовах транснаціоналізації економіки // Вісник київського національного торгівельно-економічного університету. – 2007. – №3. – с. 84–94
12. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 948 с.
13. Пузакова Е.П. Международные экономические отношения. – Ростов-на-Дону: Изд. центр «МарТ», 2004. – 442 с.
14. Романків І.Я. Розвиток ринку послуг в Україні // Фінанси України. -2005. – №11. – с. 38–45
15. Румянцев А.П., Коваленко Ю.О. Міжнародна торгівля послугами. – К.:Центр навчальної літератури, 2003. – 109 с.
16. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. – К.: Либідь, 1999. – 288 с.
17. Соколенко С.И. Современные мировые рынки и Украина. – К.: Демос, 1995. – 335c.
18. Таран В.М. Морские порты Украины в системе международных транспортных коридоров.Труды Международной конференции “Транспорт – в XXI век. Транспортные перевозки в странах СНГ, Балтии, Европы и Ближнего Востока". Одесса. 21-22 октября 1998.
19. Транспортний сектор економіки України: тенденції та проблеми розвитку / Економіст. – № 6, червень 2007.
20. Транспорт / Економіст. – № 7, липень 2008.
21. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини: історія: Підручник. – Київ: Либідь, 2006. – 392 с.