Ринок праці в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ Кафедра маркетингу КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

" Економіка праці та соціально-трудові відносини"

Виконала студентка ОФПД ІІ ск. заочної групи Калатур Ірина Вікторівна Перевірила: Гринюк Юлія Михайлівна Київ НУХТ 2014

Зміст

• 1. Стан і тенденції розвитку ринку праці в Україні. Характеристика попиту та пропозиції на ринку праці в Україні
• 2. Задача 1
• 3. Задача 2
• 4. Загальні вихідні дані для розрахунку
• Список літератури

1. Стан і тенденції розвитку ринку праці в Україні. Характеристика попиту та пропозиції на ринку праці в Україні

Економічне зростання створює передумови для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці. Однак об'єктивні нерівномірності виходу з кризи окремих галузей і підприємств, істотні відмінності у співвідношенні інтенсивних та екстенсивних чинників обумовлюють неминучі диспропорції національного ринку праці, різна направленість розвитку окремих його сегментів. У поєднанні з прорахунками політики ринку праці це спричинило низку проблем. Йдеться передусім про нестачу робочих місць та високу частку робочих місць з небезпечними умовами праці та низькими вимогами до якості робочої сили, що є результатом не лише низьких інвестицій, а насамперед нераціональної їхньої спрямованості, відсутності чіткої програми інвестиційної діяльності.

Якість пропозиції робочої сили часто не відповідає сучасним вимогам щодо її професійно-освітньої підготовки, трудової та виконавчої дисципліни, мобільності та економічної активності в цілому. Наслідком незбалансованості пропозиції робочої сили із попитом на неї є високий рівень безробіття, зокрема прихованого та часткового, та велика частка безробітних, які не мають роботи понад 1 рік. Водночас нераціональною є галузева структура зайнятості. Йдеться передусім про надмірну питому вагу зайнятих у сільському господарстві та само зайнятих.

Безумовною проблемою ринку праці, наслідки якої виходять далеко за його межі, є низький середній рівень заробітків і відповідно низька питома вага витрат на робочу силу у собівартості виробництва та оплати праці найманих працівників у ВВП, надмірна міжгалузева і низька міжпосадова диференціація заробітної плати, передусім у бюджетній сфері. Законодавча та виконавча влади мають якнайшвидше створити передумови розв’язання зазначених проблем, сприяти якнайповнішому використанню трудового потенціалу суспільства.

Актуальність цього посилюється в зв’язку із неминучим скороченням у найближчій перспективі чисельності населення працездатного віку та його старінням.

Прогнози розвитку ринку праці мають стати невід'ємною складовою всіх стратегічних документів, програм розвитку всіх без винятку галузей економіки та регіонів і територіальних одиниць. Необхідно розв’язати існуючі суперечності між Законом про зайнятість, Кодексом законів про працю, результатами реформи аграрного сектору, зокрема розпаювання землі. Створення нових робочих місць через чітко спрямовані інвестиції має стати рушійною силою розвитку визначених галузей та регіонів. Пріоритети створення нових робочих місць обумовлюють основні напрями розвитку національного та регіональних економічних комплексів, спеціалізацію окремих регіональних структур і, через попит на робочу силу, розвиток ринку освітніх послуг. Реформування оплати праці має не лише забезпечити належний рівень життя, але й стимулювати населення до активної поведінки на ринку праці, до ефективної трудової діяльності.

Процес формування ринку праці потребує розроблення й практичного застосування комплексу правових, економічних, соціальних заходів, які позитивно впливають на ринкове середовище, створюючи певні передумови його функціонування. Суттєвими передумовами є: забезпечення вільного переміщення громадян у єдиному економічному просторі; наявність ринку житла; відсутність обмежень на заробітну плату; створення та ефективне функціонування бірж праці, системи професійної орієнтації, підвищення кваліфікації робочої сили; наявність необхідних фінансових коштів для ефективної роботи територіальних органів працевлаштування.

Механізм функціонування ринку праці, як і будь-який ринок, включає попит на працю, пропозицію праці та ринкову рівновагу.

Пропозиція праці визначається рівнем заробітної плати, податків, потребами в матеріальному забезпеченні непрацюючих членів сім'ї робітника, звичками, традиціями, силою профспілок тощо. Пропозиція праці буде збільшуватися при зростанні зарплати, престижу роботи, морального задоволення. Також на пропозицію праці впливає чисельність працездатного населення, кількість відпрацьованого часу за рік, кваліфікація тощо.

Попит на ринку праці формується залежно від її ціни, потреб виробництва, технічного рівня підприємств тощо. Тому можуть траплятися випадки, коли здібності професіоналів нікому не потрібні, а попит на звичайну малокваліфіковану працю високий. Попит на ринку праці залежить від:

1) від попиту на товари і послуги, для виготовлення яких потрібно наймати працівників;

2) продуктивності праці кожного найнятого працівника (продуктивність визначається кількістю продукції, яку працівник здатен виробити за одиницю часу; інтенсивність — кількість часу яку витрачають на виробництво одиниці продукції);

3) економічної кон’юнктури в країні (загального попиту на товари в країні), від того на якій фазі економічного циклу знаходиться виробництво в країні;

4) втілення нових технологій;

5) структури економіки, сукупності галузей і підприємств.

Стан рівноваги на ринку праці визначається рівноважною ціною — певним рівнем заробітної плати.

Підвищення заробітної плати вище рівноважного рівня приведе до безробіття, оскільки працівники погодяться виконувати більший обсяг роботи, а значить, наймати нових при розширенні виробництва недоцільно. Зниження заробітної плати приведе до нестачі працівників. Це можна пояснити тим, що мало робітників матимуть бажання продавати свою робочу силу за таку заробітну плату. В умовах вільної конкуренції рівновага постійно порушується і виникає безробіття.

ринок праця україна населення Серед закладів інфраструктури ринку праці слід назвати біржу праці, рекрутингові агентства, компанії з найму персоналу тощо. В Україні функції біржі праці виконує Державна служба зайнятості, в обов’язки якої входить:

аналіз і прогнозування попиту та пропозиції на робочу силу, інформування населення й державних органів управління про стан ринку праці;

консультування громадян, власників підприємств, установ і організацій чи уповноважених ними органів, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою, вимоги, що висуваються до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення;

облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування; надання допомоги громадянам у доборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій чи уповноваженими ними органам у доборі потрібних працівників;

організація, в разі погреби, професійної підготовки та перепідготовки громадян у системі служби зайнятості чи направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяння підприємствам у розвитку та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання;

надання послуг з працевлаштування та професійної орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв’язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню;

реєстрація безробітних і надання їм у межах своєї компетенції допомоги, в тому числі і грошової;

участь у підготовці перспективних і поточних державної та територіальних програм зайнятості та заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття.

Іншим елементом державного регулювання ринку праці є Державний фонд сприяння зайнятості населення, який створено з метою фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів щодо:

професійної орієнтації населення, професійного навчання вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння в їхньому працевлаштуванні, виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю;

надання безпроцентної позики безробітним для того, щоб вони займалися підприємницькою діяльністю;

створення і розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки і навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості;

організації додаткових робочих місць у галузях народного господарства;

утримання працівників служби та інших витрат, пов’язаних із соціальним захистом права громадян держави на працю;

відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом працівників на пенсію.

Завданням сучасного етапу в сфері регулювання зайнятості є перехід до активної політики на ринку праці, яка, на жаль, не здійснюється зараз. В основу має бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата як ціна послуг праці, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання на ринку праці, а з іншого — відбувається втручання держави, яка реалізує координуючу, стимулюючу чи обмежуючу роль у процесі управління. Пріоритетним напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

Безробіття є реактивом, який пришвидшує процеси дестабілізації. Тому вихід країни на шлях збалансованого зростання потребує спеціальних дій по скороченню армії безробітних. Через обмеженість можливостей протягом найближчих років підвищити рівень заробітної плати за рахунок традиційних джерел необхідно повною мірою задіяти потенціал джерел, пов’язаних із реструктуризацією собівартості та цін і збільшенням у них частки заробітної плати, інших видів доходів працюючих на основі зменшення податкового навантаження на фонди оплати праці з одночасним зростанням абсолютних розмірів останніх; перегляду ставок і відрахувань з доходів підприємств; запровадження системи оподаткування прибутку, яка б стимулювала економію матеріальних ресурсів. Трансформація політики ринку праці має бути спрямована на забезпечення достойною роботою населення незалежно від місця проживання, на стимулювання економічної активності населення, розвиток та реалізацію трудового потенціалу. Це стане вагомим чинником дальшого економічного зростання. Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці мають бути вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили, запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва. Але досягнення цих цілей на даний момент можливе лише за умов подолання економічної та політичної криз.

2. Задача 1

Завдання з хронометражу:

1. Визначити тривалість прийомів і рухів за хронологічними рядами.

2. Перевірити ряди стійкості.

3. У стійких хронологічних рядах розрахувати: суму, середньоарифметичне значення, мінімальне і максимальне значення, моду.

4. Визначити: норму часу, норму виробітку, проектовану норму часу, можливий приріст продуктивності праці, проектовану норму виробітку.

У завданні з хронометражу використанні такі умовні спостереження:

П — поточний час; Т — тривалість події; Тр. п — час регламентованих подій; То. м — час обслуговування робочого місця; Тп. з — час підготовчо-завершальної роботи.

Хронометраж укладання сирків у контейнер

Трп=24хв, Том=10хв, Тпз=15хв.

Визначаємо тривалість прийомів і рухів за хронологічними рядами.

Нормативні коефіцієнти стійкості

Перевірка рядів на стійкість

Опрацювання даних за стійкими хронологічними рядами:

У стійких хронологічних рядах розрахувати: суму, середньо-арифметичне значення, мінімальне і максимальне значення, моду.

Розрахунок основних показників:

1. Тривалість операції:

Топер=5+6,13= 11,13 сек.

2. Норма виробітку:

НВ= [Тзм- (Тпз+Том — Трпн)] /Топер Тз. м — тривалість змін, якщо не вказано, то 480хв.,

Тп. з — ча с підготовчо — завершальної роботи.

То. м — час обслуговування робочого місця.

Топер. — час операційний.

Трпр — регламентовані перерв за нормою їх класифікації: легкі - 4−5%,

середні - 6−7%, важкі - 8−10%.

Для розрахунку НВ необхідно порахувати Топер.:

Топер. =11,13 сек. Ця величина є нормою часу.

Трпр= 480*0,05=24хв.

НВ= [480- (15+10−24) *60] /11,13= 38 контейнерів за зміну.

3. Норма часу проектована:

(4+5) /2+ (5+6,1) /2 = 10,05 сек.

4. Можливий приріст продуктивності праці:

?ПП= (Топер-Топер. проек) /Топер

?ПП= ((11,13−10,05) /11,13) *100%= 9,7%

5. Норма виробітку проектована:

НВпроек. =Тзм- (Тпз+Том — Трп) /Топер. пр НВпроек. = (480- (15+10 — 24) /10,05) = 48 — контейнерів з сирками.

3. Задача 2

1. Розрахувати заробітну плату п’яти працівникам в залежності від варіанта.

2. Сформувати загальну розрахункову відомість на п’ять осіб з виплати заробітної плати та провести нарахування на загальний фонд оплати праці.

4. Загальні вихідні дані для розрахунку

Коефіцієнти співвідношень тарифних ставок за галузями

1. Розрахунок заробітної плати:

Працівники, які працюють на окладах.

Доплата за вислугу років: до 10 років — 10%. Розрахунки:

Нараховуємо заробітну плату фінансисту. Розраховуємо премію

3500,00 * 30% = 1050,00 (грн.)

Розраховуємо доплату за вислугу років

3500,00 * 10% = 350,00 (грн.)

Розраховуємо загальну заробітну плату

3500,00 + 350,00 + 1050 = 4900,00 (грн.)

Таблица

Розрахунки:

Годинна тарифна ставка Мін. з/п — 1218 грн., травень 2014р. — 19 робочих днів Годинна тарифна ставка І розряду:

1218/ (8*19) =8,01 (грн.)

Тарифна ставка робітника ІІ, VІ розряду Годинна тарифна ставка — 8,01 грн.

Коефіцієнт галузі (лікеро-горілчана) — 1,0

Тарифний коефіцієнт ІІ розряду — 1,09

Тарифний коефіцієнт VІ розряду — 1,45

ІІ розряд: 8,01*1,0*1,09=8,73 (грн.)

VІ розряд: 8,01*1,0*1,45=11,61 (грн.)

Фонд оплати праці по тарифу Оператор VІрозряду — 11,61*145=1683,45 (грн.)

Механік ІІ розряду — 8,73*154=1344,42 (грн.)

Доплата за роботу:

У нічні години 40%

У святкові дня 100%

Оператор VІ розряду:

у нічні години — 11,61*28*0,4=130,03 (грн.)

Механік ІІ розряду:

у святкові дні - 8,73*15*1=130,95 (грн.)

Премія Оператор VІ розряду: 1683,45*0,8=1346,76 (грн.)

Механік ІІ розряду: 1344,42*0,4=537,77 (грн.)

Доплата за шкідливі умови праці - Механік ІІ розряду: 1344,42*0,25=336,11 (грн.)

Всього заробітна плата Оператор VІ розряду: 1683,45+130,03+1346,76=3160,24 (грн.)

Механік ІІ розряду: 1344,42+130,95+537,77+336,11=2349,25 (грн.)

Працівники, які працюють за відрядною оплатою праці

* - брак оплачується, якщо він не з вини працівника.

Тарифна ставка робітника VІ,ІІ розряду:

Годинна тарифна ставка — 8,01 грн.

Коефіцієнт галузі (лікеро-горілчана) — 1,0

Тарифний коефіцієнт ІІ розряду — 1,09

Тарифний коефіцієнт VІ розряду — 1,45

Відрядники тарифікуються по тарифній сітці, яка на 7% більша, ніж тарифна сітка погодинників — 1,07

ІІ розряд: 8,01*1,0*1,09*1,07= 9,34 (грн.)

VІ розряд: 8,01*1,0*1,45*1,07= 12,43 (грн.)

Розцінка Р=Тст*НЧ,

де Тст-тарифна ставка, НЧ-норма часу на одиницю продукції.

Слюсар VІ розряду: 12,43*3 = 37,29 (грн.)

Електромонтажник ІІ розряду: 9,34*2 = 18,68 (грн.)

Оплата за годящівироби Слюсар VІ розряду: 113*37,29 = 4213,77 (грн.)

Електромонтажник ІІ розряду: (150−12) *18,68= 138*18,68 = 2577,84 (грн.). Оплата за перевиконання Слюсар VІ розряду: (113−107) *37,29*0,25 = 55,94 (грн.)

Оплата за брак Електромонтажник ІІ розряду: 0 грн. (в умові задачі не вказано з чиєї вини брак — тому ми його не оплачуємо, будемо вважати, щоце брак з вини працівника).

Всього заробітна плата Слюсар VІ розряду: 4213,77+55,94 = 4269,71 (грн.)

Електромонтажник ІІ розряду: 2577,84 (грн.)

Прожитковий мінімум з 01.01.2014 р. — 1218 грн. 1218*1,4 = 1710 (грн.) — соціальна пільга. У наших робітників з/п перевищує суму місячного прожиткового мінімуму, і в умові задачі не вказано, що співробітник подавав заяву на податкову пільгу. Тому податковий прибуток утримується в повному розмірі. Розрахунок утримання з з/п фінансиста:

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 3,6%: 4900*3,6%=176,40 (грн.)

Прибутковий податок (ПДФО) — 15%: (4900−176,40) *15%=708,54 (грн.)

Всього утримано: 176,40+708,54 = 884,94 (грн.)

Зарплата до видачі: 4900−884,94 = 4015,06 (грн.)

Розрахунок утримання з з/п оператораVІ розряду:

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 3,6%: 3160,24*3,6% = 113,77 (грн.)

Прибутковий податок (ПДФО) — 15%: (3160,24−113,77) *15% = 456,97 (грн.)

Всього утримано: 113,77+456,97 = 570,74 (грн.)

Зарплата до видачі: 3160,24−570,74 = 2589,50 (грн.)

Розрахунок утримання з з/п механіка ІІ розряду:

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 3,6%: 2349,25*3,6% = 84,57 (грн.)

Прибутковий податок (ПДФО) — 15%: (2349,25−84,57) *15% = 339,70 (грн.)

Всього утримано: 84,57+339,70 = 424,27 (грн.)

Зарплата до видачі: 2349,25−424,27 = 1924,98 (грн.)

Розрахунок утримання з з/п слюсараVІ розряду:

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 3,6%: 4269,71*3,6% = 153,71 (грн.)

Прибутковий податок (ПДФО) — 15%: (4269,71−153,71) *15% = 617,40 (грн.)

Всього утримано: 153,71+617,40 = 771,11 (грн.)

Зарплата до видачі: 4269,71−771,11 = 3498,60 (грн.)

Розрахунок утримання з з/п електромонтажника ІІ розряду:

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 3,6%: 2577,84*3,6% = 92,80 (грн.)

Прибутковий податок (ПДФО) — 15%: (2577,84−92,80) *15% = 372,76 (грн.)

Всього утримано: 92,80+372,76 = 465,56 (грн.)

Зарплата до видачі: 2577,84−465,56 = 2112,28 (грн.)

Лікеро-горілчана галузь (за КВЕД 15.91) відноситься до 21-го класу професійного ризику підприємств. Ставка податку ЄСВ для цього класу — 36,18%.

Нараховуємо ЄСВ на загальний фонд оплати праці:

Всього по підприємству нараховано заробітної плати в сумі 17 257,04:

17 257,04*37,18% = 6416,17 (грн.).

Список літератури

1. Богиня Д. П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навчальний посібник — Київ: Знання — Прес, 2000 р.

2. Гальчинський А. С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. — Київ: Вища школа, 1999 р.

3. Горобчук Т. Т. Мікроекономіка. Навчально-методичний посібник для студентів економічних спеціальностей. — Київ: ЦУЛ, 2002 р.

4. Економічна теорія: макроі мікроекономіка / за редакцією Зіновія Ватаманюка та Степана Панчишина. Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. — Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 2001 р.

5. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол. С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Видавничий центр «Академія». — Т.1, 2000 с.; Т.2, 2001 с., Т.3, 2002 с.

6. Економічна теорія: Підручник / За ред. В. М. Тарасевича. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 784 с.

7. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. — 3-тє вид., перероб. і допов. — К.: Знання-Прес, 2004. — 615 с.

8. Електронне джерело: http://buklib.net/books/33 883/.

9. Електронне джерело: http://bibliofond.ru/view. aspx? id=582 862.

10. Основи економічної теорії: Посібник для студентів вищих навч. закладів/ В.О. Рибалкін, М. О. Хмелевський. — К.: «Академія», 2006.