Правовое становище Президента Республіки Беларусь

ПЛАН.

1. Запровадження. 2. Президент як голова держави й гарант Конституції. 3. Порядок виборів і навіть компетенція Президента. 4. Нормативні акти, лунаючи Президентом. 5. Організація й забезпечення діяльності Президента. 6. Порядок відставки президента і звільнення його з посади. 7.

Заключение

.

1.

Введение

.

У середовищі сучасних державах основним юридичним актом, який несе лад у систему правовим регулюванням, є Конституція. Слово «конституція» походить від латинського constitutio — пристрій. Конституція є основним законом государства.

«15 січня 1994 року прийнята нова, п’ята за рахунком, Конституція. До цього Конституція у Білорусі приймалася в 1919, 1927, 1937, 1978гг. Доповнення та зміни до Конституції приймалися 24 листопада 1996 года». 1.

Предметом конституційного закріплення є, по меншою мірою, два питання: 1) система структурі державної влади; 2) права, волі народів і обов’язки граждан.

Конституція закріплює найпринциповіші становища, що відносяться до всіх галузях правничий та законодавства, був частиною їхнього юридичної базой.

Республіки Білорусь: o унітарна демократичне соціальна правова держава; o має верховенством і повнотою влади у своїй території, самостійно здійснює внутрішню й зовнішній політиці; o захищає на своїй незалежності і територіальної цілісності, конституційний устрій, забезпечує законність і правопорядок.

По сутності Республіки Білорусь — правової держави. Правове держава — тип держави, у якому існує конституційний устрій, тобто. прийнята і діє демократична Конституція України та реально забезпечуються правничий та свободи людини і громадянина, органи держави пов’язані правом (законом).

У правову державу стверджується принцип поділу влади, незалежності суду під час відправлення правосуддя, захист громадян неправомірних посягательств.

Сучасна конституційна наука розмірковує так, що відсотковий вміст Конституції має грунтуватися за принципами правничий та справедливості, роль людини зводиться тільки в відображенню цих принципів у Конституції і здійсненню контролю над дотриманням. Що стосується, якщо Конституція не відбиває або в достатній мірі відбиває цих принципів, вони однаково діють необхідно відбивати у її толкования.

У діючій Конституції понад половина статей присвячені безпосередньо правам, свобод і обов’язків людини і громадянина. У ньому закріплено весь спектр класичних правий і свобод.

У правову державу забезпечується рівність всіх перед законом і судом. Неприпустима якась дискримінація за ознакою статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релігії, місцеві проживання, переконань та інших обстоятельств.

Для правової держави характерна свобода особистості: дозволено усе, що не заборонено законом.

Формування правової держави тривалий, але, безумовно, необхідний процесс.

2. Президент як голова держави й гарант Конституции.

Президент Республіки Білорусь у є Главою держави, гарантом Конституції Республіки Білорусь у, права і свободи людини і громадянина і виконавчої. Президент — вища посадова особа Республіки Білорусь. Як голова держави воно являє собою республіку усередині країни та у відносинах, гарантує реалізацію основних напрямів внутрішньої і до зовнішньої політики, представляє Республіку Білорусь на стосунки з іншими державами в і міжнародними організаціями. Президент вживає заходів з охорони суверенітету Республіки Білорусь у, її національній безпеці й територіальної цілісності, забезпечує політичну й економічну стабільність, наступність і їхню взаємодію органів структурі державної влади, здійснює посередництво між органами державної власти.

3. Порядок виборів і навіть компетенція Президента.

Насамперед кандидат у президенти може бути громадянином Республіки Білорусь. Допускається обрання Президентом особи, який отримав громадянство як у народженню, і по натуралізації, тобто. який отримав білоруське громадянство за заявою за дотримання певних умов. У багатьох держав «натуралізований громадянин» може бути обраний Президентом.

Стаття 80 Конституції встановлює вікової критерій для кандидата на посаду президента: повинен бути не молодший 35 років (такий вік прийнято у багатьох зарубіжних странах).

Конституція коштів граничного віку (наприклад, 65 чи 70 років) для кандидата посаду Президента.

Кандидат посаду Президента повинен мати виборчого права, тобто. правом обирати й бути обраним до органів власти.

Кандидат посаду Президента Республіки Білорусь у може лише громадянин, що живе республіці щонайменше десятиріччя (США цей термін становить 14 лет).

Звісно ж, що правове поняття «що живе Республіці Білорусь щонайменше десятиріччя» означає, що кандидат повинен постійно жити у Білорусі не менш зазначеного терміну безпосередньо перед його висуванням для обрання посаду Президента. Зазначене вимога зовсім на виключає закордонних відряджень, поїздок на відпочинок, лікування інші страны.

Конституція закріплює прямі вибори президента народом, тобто. громадянами республіки, досягли певного возраста.

Термін повноважень Президента передбачено конституціями багатьох країн світу. Президент Республіки Білорусь у обирається п’ять років безпосередньо народом Республіки Білорусь у виходячи з загального, вільного, рівного і прямого виборчого права при таємне голосування. Одне і те обличчя то, можливо Президентом трохи більше двох терміном. Обмеження перебування на посади Президента двома термінами є також поширеної світової практикою. Вона виключає можливості приходу до тієї влади «беззмінних» чи «вічних» президентов.

У перших варіантах проекту Конституції Республіки Білорусь у кількість депутатів Верховної Ради, котрі мають на висування кандидати Президента, була меншою (40−50 людина), також невеликим було кількість необхідних підписів виборців (25 тисяч). Проте за останньому етапі обговорення проекту Конституції гору взяло думка, що кандидатів на посаду президента повинно бути багато і тому зазначені цифри слід збільшити. Минулий 1994 року виборча компанію з виборам Президента Республіки Білорусь у показала, що закріплені у Конституції цифри оптимальними, т.к. вдалося уникнути надто великої кількості кандидатів посаду Президента.

Відповідно до статті 98 Конституції «вибори визнаються дійсними, тоді як них взяли участь 50% плюс один виборець у складі зареєстрованих. Для обрання Президента необхідно, щоб 50% плюс один виборець від цього числа проголосувало даного кандидата, тобто. для перемоги у першому турі необхідно одержати принаймні 25% голосів включених до списку виборців плюс один голос». 1.

Якщо у першому турі ніхто з кандидатів не набере необхідної кількості голосів, проводиться другий тур, у якому приймають долі двох кандидатів, отримали найбільшу кількість голосів виборців. Обраним вважається кандидат у президенти, який одержав більше голосів за умови, що кількість голосів, поданих кандидати Президенти, більшою за кількість голосів, поданих проти него.

Президент входить у посаду після ухвалення Присяги. Урочисте обіцянку служити своєму народові і дотримуватися Конституції має великий моральний сенс, т.к. під час проведення протиправних діянь винна обличчя порушує як норми права, і норми морали.

Вперше обраний Президент Республіки Білорусь у О. Г. Лукашенка приніс Присягу служити своєму народу 20 липня 1994 року в урочистому засіданні Верховної Ради Республіки Беларусь.

Президент покликаний вживати заходів з охорони суверенітету Республіки Білорусь, забезпечувати її територіальну целостность.

Глава держави й виконавчої влади рамках Конституції повинен вживати заходів для збереження політичної та економічної стабільності. У цьому напрямі їм можуть вживатися у межах Конституції різні зусилля, зокрема може пропонувати до розгляду Верховною Радою відповідні програми. Приміром, у зв’язку з збільшенням кризових процесів економіки Президентом було запропоновано Верховній Раді Програма невідкладних заходів зі виходу економіки Республіки Білорусь у з кризи, що була схвалена 30 вересня 1994 года.

Президент є главою як держави, а й виконавчої влади. При Президенті для реалізації повноважень виконавчої влади області економіки, зовнішньої політики України, оборони, національної стратегії безпеки, охорони громадського порядку та за іншими сферах державного правління створюється Кабінет Министров.

Керівництво системою органів виконавчої може виявлятися в різних аспектів. Наприклад, Президент може вирішувати безпосередньо будь-які питання, підпорядковані Кабінету міністрів. Він також порядок взаємодії Кабінету міністрів з центральних органів управління. Він може скасовувати акти підвідомчих йому органів виконавчої власти.

Що стосується місцевих виконавчих і розпорядчих органів Президент має право скасування тих рішень, що суперечать законодательству.

Користуючись правом, наданим Конституцією, Президент 23 вересня 1994 року Столипін видав Указ № 122 «Про зміни структури центральних органів управління Республіки Білорусь у », яким перетворив ряд міністерств і ведомств.

Указом від 22 липня 1994 року № 6 освічена Адміністрація Президента Республіки Білорусь у (Збор указау Прэзыдэнта і пастаноу Кабiнета Мiнiстрау Рэспублiki Білорусь. 1994. № 1. У розділі ст. 6). Відповідно до Указу, Адміністрація президента є робочою органом, створеним для забезпечення діяльності Президента, його реалізації конституційних полномочий.

Президенту належить прерогатива уявлення кандидатур на посади Голову Конституційного Судна, Голову Верховного Судна, Голову Вищої Господарського Судна, Голову Правління Національного банка.

4. Нормативні акти, лунаючи Президентом.

президент має право пізніше ніж у двотижневий термін від дня отримання закону, прийнятого Палатою представників, і схваленого Радою Республіки або прийнятого Палатою представників ув випадках і порядок, передбачено Конституцією Республіки Білорусь у, повернути його з своїми запереченнями до Палати представників для голосування. Якщо Президент не повертає будь-якої закон підписаним чи з своїми запереченнями протягом всього два тижні по тому, як він йому представлений, закон вважається підписаним. Закон не вважається підписаним і входить у силу, якщо він міг стати повернутий в Парламент Республіки Білорусь у у зв’язку з з закінченням сессии.

Якщо заперечення Президента будуть подолані більшістю щонайменше двох третин голосів від повного складу кожної з палат Національного зборів Республіки Білорусь у, закон підписується Президентом в п’ятиденний термін. Закон набирає чинності у тому разі, якщо він підпишуть Президентом у цей срок.

президент має право у такому порядку повернути для повторного голосування з своїми запереченнями положення закону. У цьому вся разі до винесення відповідного рішення Палатою представників, і Радою Республіки закон підписується Президентом із застереженням про незгоді з окремими положеннями цього законом і набирає чинності, окрім тих положень, яких є заперечення Президента.

Підписані Президентом тексти законів зберігаються у Секретаріаті Палати представителей.

«президент має право законодавчої ініціативи Палаті представників. Президент може спрямовувати до Палати представників проекти законів і постанов, вносити пропозиції про необхідність розробки та прийняття законів, про доповнення або зміну законів, пропонувати поправки до внесених законопроектам"1.

Президент з урахуванням і згідно з Конституцією Республіки Білорусь у видає декрети, укази і розпорядження, мають обов’язкову силу на території Республіки Беларусь.

Декрети Президента може бути два види — декрети, лунаючи на підставі закону про делегуванні Президенту законодавчих повноважень, і тимчасові декрети. Декрети і тимчасові декрети мають силу закона.

Декрети та укази Президента, якщо інше не передбачено Конституцією Республіки Білорусь у, мають верховенство над актами інших державних органів прокуратури та посадових лиц.

Проект закону про делегуванні Президенту законодавчих повноважень може вноситися до Палати представників Президентом. Проект закону має визначати коло відносин, регульованих декретом, і термін повноважень Президента на видання декрета.

Не допускається делегування повноважень Президенту на видання декретів, які передбачають зміну цін і доповнення Конституції, її тлумачення; зміну цін і доповнення програмних законів; твердження республіканського бюджету та взагалі звітів про виконанні; зміну порядку виборів президента і парламенту Республіки Білорусь у, обмеження конституційні права і свобод можливо громадян. Закон про делегуванні законодавчих повноважень Президенту не може вирішувати йому зміна цього закону, і навіть надавати право приймати норми, що мають зворотну силу.

Тимчасові декрети видаються Президентом Республіки Білорусь у з особливої необхідності без делегування те що законодавчих полномочий.

5. Організація й забезпечення діяльності Президента.

Нерідко за нового президента існує адміністрація. Адміністрація Президента сьогодні є органом управління. Вона є лицом.

Перший документ (Становище) по Адміністрації було затверджений Указом Президента Республіки Білорусь у 1994 року. У документі передбачалося, що Адміністрація є робочою органом, створеним задля забезпечення діяльності Президента, його реалізації конституційних повноважень. На законодавчому рівні створення Адміністрації Президента закріплювалося до закону про Президента Республіки Білорусь у від 21 лютого 1995 року. 23 січня 1997 року видано указ президента, яким затверджено нове Положення про Администрации.

На Адміністрацію Президента покладається маса обов’язків: — підготовка планів роботи президента і забезпечення реалізації; - формування єдиної системи обліку керівних працівників держорганів; - загальне керівництво діяльністю державних установ з підготовки, перепідготовки, підвищенню кваліфікації управлінських кадрів; - проведення систематичного аналізу суспільно-політичної та соціальноекономічної ситуації республіці; - що у підготовці пропозицій з визначенню концептуальних засад державної політики і механізму його реалізації; - забезпечення здійснення державної ідеології й інформаційної політики; - координація нормотворчої діяльність у системі державні органи; - внесення пропозицій з реалізації повноважень Президента Республики.

Білорусь на галузі контролю за актами Уряди; - організація експертизи проектів актів законодавства, внесених в руки Президента Республіки Білорусь у; - доведення декретів, указів, розпоряджень та інших документів Президента.

Республіки Білорусь у до державні органи; - контролю над виконанням прийняття рішень та доручень Президента Республики.

Білорусь та підготовка відповідних пропозицій; - організація прийому громадян, і розгляд їх звернень, розробка заходів із усунення причин, що породжують обгрунтовані скарги населення, контролю над своєчасним і правильним рішенням поставлених в зверненнях громадян питань, перевірка справжнього стану цієї роботи у міністерствах, інших республіканських органах управління, місцевих виконавчих і розпорядчих органах; - здійснення за дорученням Президента Республіки Білорусь у інших полномочий.

«Глава Адміністрації Президента Республіки Білорусь у проти неї без спеціальних те що повноважень в ролі представника Президента Республіки Білорусь у в Палаті представників, і Раді Республіки Національного зборів Республіки Білорусь у, Конституційному Суде Республіки Беларусь». 1].

Фінансове, матеріально-технічне і соціально-побутове забезпечення діяльності Адміністрації Президента Республіки Білорусь у здійснюється Управлінням справами Президента.

6. Порядок відставки Президента.

і приніс визволення його від должности.

Повноваження Президента припиняються з приношення Присяги новообраний Президент чи у зі зміщенням Президента з посади, відставкою Президента, достроковим звільнення Президента од посади, смертю Президента.

Відповідно до статті 11 закону про внесенні змін у закон Республіки Білорусь «Про Президента Республіки Білорусь у» від 7 липня 1997 року Президент то, можливо достроково звільнений з посади при стійкою нездатності по стану здоров’я здійснювати обов’язки Президента. Рішення про дострокове звільнення від посади приймається більшістю щонайменше двох третин голосів від повного складу Палати представників, і більшістю не менше двох третин голосів від повного складу Ради Республіки виходячи з укладання спеціально створюваної палатами комісії. Рішення палат приймаються у вигляді постановлений.

Президент може бути усунутий з посади на зв’язку зі скоєнням державної зради чи іншого тяжкого злочину. Рішення про висування звинувачення й його розслідуванні у разі вважається прийнятим, якщо на нього проголосувала більшість від повного складу Палати представників по пропозиції щонайменше однієї третини її депутатів. Розслідування обвинувачення організується Радою Республіки виходячи з прийнятого постановления.

Президент вважається зміщеним з посади, якщо на постанову по його зміщення проголосувало щонайменше дві третини від повного складу Ради Республіки, і навіть щонайменше дві третини від повного складу Палати представителей.

Неприйняття Радою Республіки і Палатою представників рішення про зміщення Президента з посади на протягом місяця від часу висування обвинувачення означає відхилення обвинения.

Що стосується усунення Президента, в зв’язку зі скоєнням злочину справу з суті обвинувачення розглядається Верховним Судом Республіки Білорусь у. Президент може у час подати у відставку. Відставка Президента приймається постановою Палати представителей.

Посада Президента вважається вакантної у разі: > відставки Президента; > дострокового звільнення від посади; > усунення Президента; > смерті Президента.

Що стосується вакансії посади президента чи неможливості виконання ним своїх зобов’язань з підстав, що передбачений Конституцією, його повноваження до приношення Присяги новообраним Президентом переходять до Прем'єр-міністру Республіки Білорусь у. У цьому вибори президента повинні бути проведено не раніше як за 30 днів і пізніше як за 70 днів із дня відкриття вакансии.

7.

Заключение

.

При характеристиці правової держави панує думка, за якою закон, кок форма права, може бути результатом волюнтаристською діяльності держави. Правове держава починається там, де законодавець усвідомлює необхідність обмеження свою волю реальними об'єктивними правовими відносинами, основу яких лежить воля і рівність його участников.

Верховенство закону передбачає як наділення даного джерела права вищої юридичну чинність, а й зв’язаність їм органів держави, тобто. зв’язаність своїми рішеннями. Виданий акт може бути порушений, на допускається його зміна відповідно до встановленими процедурами. Цим відрізняється законність від свавілля і вседозволеності. У цьому необхідно враховувати, що авторитет влади держави, довіру щодо нього багато в чому залежить від стабільності і стійкості законодательство.

Право і закон не можна ототожнювати, тому що ці поняття різняться. Праву завжди притаманні ознаки рівності і свободи, а конкретному закону немає, тобто. закон то, можливо вдалим і невдалим, «хорошим» і «поганим». Справедливе право, тобто. право, що дозволяє зіткнення між природним нерівністю і духовним рівністю людей — це вектор для розвитку законодавства. Держава від імені його органів у вигляді видання законів та інших підзаконних актів формує право, куди, крім юридичних норм входить правосвідомість і правова ідеологія. У цьому сенсі не можна погодиться з твердженням деяких юристів необхідність диктатури закону, можна говорити лише про верховенство права.

Конституція, закріплюючи поділ влади, їх рівність, до того ж час визначає ієрархію нормативних актов.

1. Василевич Г. А. «Органи структурі державної влади Республіки Білорусь у» Мн.:

«Право і економіка», 1999. 2. Василевич Г. А. «Парламент Республіки Білорусь у», Конституційно-правовий аспект, Мн.: «Право і економіка», 1995. 3. Василевич Г. А. «Правові основи взаємовідносин особистості, й держави» (коментар до статтям Конституції Республіки Беларусь).

Мн.: «Право і економіка», 1999. 4. Закон внесення змін до закону Республіки Білорусь у «Про Президенте.

Республіки Білорусь у" від 7.07.1997г. № 52-з, м. Мінськ. 5. Законодавчі акти про вибори президента Республіки Білорусь у. Мн.:

Білорусь, 1994. 6. Конституція Республіки Білорусь у 1994 року (зі змінами та доповненнями), Мн.: «Амалфея», 2000. 7. Конституція Республіки Білорусь у (науково-правової коментар) під загальним редакцією В. Г. Тихини, Г. А. Василевича, М. И. Пастухова, Мн.: «Беларусь»,.

1996. 8. Кунцевич К. Н. «У конституційному праві Республіки Білорусь у» Могилев,.

«Могилевська обласна друкарня», 2000. 9. «Матэрыялы па гiсторыi Беларусi» Даведкавы дапаможнiк: двугое дыданне, стэрэатыпнае. Складзены Н. С. Шарова, Мн.: УП «Экаперспектыва» 2001. 10. указ президента Республіки Білорусь у «Питання Адміністрації Президента.

Республіки Білорусь у" від 23.01.1997 г. № 97, г. Минск.

———————————- 1 Шарова М. С. «Матэрыялы па гiсторыi Беларусi» Мн. 2001, стр. 123. 1 «Конституція Республіки Білорусь у» Науково-правової коментар, під загальним редакцією В. Г. Тихини, Г. А. Восилевича, М. И. Пастухова, Мн.1996, стр. 142. 1 Закон від 7.07.1997г. № 52-з внесення змін до закону Республіки Білорусь «Про Президента Республіки Білорусь у», стр. 6 [1] Положення про Адміністрації Президента Республіки Білорусь у (в ред. Указів Президента Республіки Білорусь у від 10.11.1997 № 572, від 10.11.1997 г. № 578, від 23.04.1999 № 232), стр. 1.