Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти: її сутність

Індивідуалізація навчання — це організація такої системи взаємодії між учасниками процесу навчання, коли якомога повніше враховуються і використовуються індивідуальні можливості кожного, визначаються перспективи подальшого розумового розвитку та гармонійного вдосконалення особистісної структури, відбувається пошук засобів, що компенсували б наявність недоліків і сприяли формуванню індивідуальної особистості.

Говорячи про індивідуалізацію навчання у вищій школі, ми постійно звертаємося до понять індивідуальності та особистості, які не є тотожними. З філософської точки зору поняття особистості пов’язане з більш глибокою суттю людського роду і в той же час з найбільш суттєвими індивідуальними особливостями конкретної людини. Основними властивостями особистості є:

• · Здібності;
• · Темперамент;
• · Характер;
• · Емоції і почуття;
• · Мотивація;
• · Воля.

Технологія індивідуального навчання — це така організація навчального процесу, при якій індивідуальний підхід і індивідуальна форма навчання є пріоритетними.

Перерахуємо наступні технології індивідуалізації:

• · Врахування факторів, які зумовлюють неуспішність студентів;
• · Способи подолання індивідуальних недоліків у знаннях, уміннях і навичках, в процесі мислення;
• · Врахування і подолання недоліків сімейного виховання, а також нерозвиненості мотивації, слабкості волі;
• · Оптимізація навчального процесу стосовно обдарованих учнів;
• · Формування навчальних навичок і вмінь;
• · Формування адекватної оцінки студентів;
• · Використання технічних засобів навчання (інформаційно-комп'ютерні технології).

Оскільки індивідуалізація навчання студентів вимагає врахування названих особливостей, то її специфічними цілями є:

• · Збереження і подальший розвиток індивідуальності студента, його потенційних можливостей (здібностей);
• · Сприяння засобами індивідуалізації виконання навчальних програм кожним студентом, попередження неуспішності студентів;
• · Поліпшення навчальної мотивації і розвиток пізнавальних інтересів;
• · Формування особистісних якостей: самостійності, працьовитості, творчості.

Індивідуалізація лише тоді виконує свою справжню мету, коли студент виступає вже не як об'єкт, а як суб'єкт навчання, тобто виходячи зі своєї індивідуальності, знаходить у змісті і процесі навчання відповідні його інтересам і здібностям цілі і можливості їх самостійної реалізації у власній навчальної діяльності.