Культура харчування

Міністерство Освіти Російської Федерации.

Муніципальне загальноосвітній учреждение.

ліцей № 130 «РАЭПШ».

Здоровий образ жизни.

КУЛЬТУРА ПИТАНИЯ.

Выполнила: Протопопова Н. С.,.

учениця групи М-111.

Барнаул 2005 год СОДЕРЖАНИЕ:

Введение

…3.

1. Режим харчування… …4.

2. Інтервали між прийомами пищи…6.

Укладання …8.

Список використаної литературы…9.

Багато наших сучасники, будучи людьми освіченими і культурними, виявляються дивовижно необізнаними у питаннях харчування. Вони знають, скільки, чого, що й навіть є, мають випадкове уявлення про хімічний склад продуктів, їх властивості і майже не знають вплив тієї чи іншої продукту зрозумілою людською організм. Зазвичай лише якесь захворювання змушує таких людей звернути увагу до своє харчування. На жаль, що часом є буває пізно: неправильне харчування вже грунтовно зруйнувало організм і глядачам доводиться вдаватися до лікуванню. Будучи однією з важливих компонентів нашого життя, культура споживання продуктів харчування визначає значною мірою спосіб життя людини. Той, далі - хтозна закони раціонального харчування і треба їм, має більше шансів бути здоровим, діяльним, розвиненим фізично і духовно. Настав час будувати висновки про культурі людини за одним столом тільки й й не так у тій, як і їсть, тобто як користується їдальнями приладдям і ін., а, по з того що і він їсть. Нижче йтиметься про принципи раціонального харчування. У тому основі - вживання лише про тих продуктів, які містять найменше шкідливих веществ.

Цель даної роботи — вивчити і обіцяв показати принципи здорового харчування. Я розповім про причини, наслідки неправильного харчування, наведу статистичні дані. Під час підготовки цього реферату я використовувала як навчальну і наукову літературу з цієї теме.

РЕЖИМ ПИТАНИЯ.

У поняття «режим харчування» входять: кількість та палестинці час приймання їжі протягом діб; розподіл добового раціону з його энергоценности, хімічному складу, продуктовому набору і масі на сніданок, обід тощо. буд.; інтервали між їжею та, нарешті, затрачуване її у час. Людський організм влаштований дуже складно. Гармонійне рівновагу цим складним системи, що під постійним впливом довкілля, і є те, що ми називаємо здоров’ям. Важливу роль підтримці нормальної життєдіяльності організму, що здоров’я грає ритм харчування. Організм людини влаштований отож у певний час весь травний тракт підготовляє себе на прийому їжі і сигналізує про цьому. Людина, який звик до певному режиму харчування, може за сигналами свого шлунка перевіряти годинник. Якщо ж із якихось причин черговий прийом їжі не відбувся, організм змушений перебудовуватися, але це тягне у себе негативні наслідки. О першій, відведений для їжі, чи кілька днів через від згадки їжу в шлунок починає надходити шлунковий сік, у якого великий перетравлює здатністю, і, тоді як цей час ніякої їжі в шлунку немає, що виділяється сік починає діяти на стінки шлунка та дванадцятипалої кишки. Часті порушення режиму харчування призводять до освіті виразок, гастритів та інші захворювання шлунково-кишкового тракту. Щоб уникнути таких наслідків порушення харчування рекомендується під час звичайного приймання їжі щось з'їсти, якщо ні можливості поїсти нормально. Харчування людини регулюється центральної нервової системою. Цим відає так званий «харчовий центр (центр апетиту) в головному мозку. Щодо нормальної комерційної та правильної цього центру виключно важливий правильний режим харчування. Є треба певну кількість разів у протягом двох діб і через певні, суворо встановлені часові відтинки, наскільки можна правильно розподіляючи їжу кожен з прийомів (як у обсягу і калорійності, і за складом харчових речовин). Як зазначено вище, в людини, звикла до виробленого режиму харчування, в певний час виникає відчуття голоду, з’являється апетит. Але треба знати, що голод і апетит — це один і той ж. Голод — це таке фізіологічне стан, як у кров перестає надходити необхідне для нормальної життєдіяльності організму кількість поживних речовин. Апетит ж можна з’явитися за одного вигляді і навіть на згадку про смачною їжі (хоча фізіологічної потреби у нової порції їжі в організмі цей час немає). Буває й навпаки — апетит відсутня, хоча організм, і потребує вже у черговий порції їжі. Як підвищений, не викликаний фізіологічної необхідністю апетит, і його відсутність — це болюче стан, найчастіше викликаного систематичним порушенням основних правил харчування. Нормальний харчової рефлекс виробляється з дитинства, коли формується організм, і закладаються звички (зокрема і шкідливі) харчування. Треба знати, що в дітей особливо легко порушується харчової центр (рефлекс) тільки від виду їжі, а й від нагадування про неї. Задоволення кожного невиправданого фізіологічної необхідністю прояви апетиту неминуче призведе спричиняє порушення правильного травлення, до переїдання. Питання, скільки ж є у добу, з якими проміжками і який по калорійності кількість їжі вживати на час кожної їжі, — це одне з проблем, яка скрупульозно вивчається фахівцями. Дослідження учених показали, що одноразове харчування взагалі неприйнятно: організм людини в такому харчуванні перебуває у напрузі, неправильно не лише травна система, але й інші системи та органи тіла, особливо нервова система. Дворазове харчування також викликає погане самопочуття. Людина в такому харчуванні відчуває сильний голод, а засвоюваність найважливішої частини харчового раціону — білка становить трохи більше 75 відсотків від надходження у організм. При трехразовом харчуванні людина почувається краще, їжа з'їдається із гарним апетитом, а засвоюваність білка у своїй підвищується до 85 відсотків. При четырехразовом харчуванні засвоюваність білків залишається лише на рівні тієї ж 85 відсотків, але самопочуття людину ще краще, аніж за трехразовом. Під час експерименту вчені довели, що з п’ятиі шестиразовом харчуванні апетит погіршується й у окремих випадках знижується засвоюваність білка. Висновок: для здорової людини найбільш раціонально є 4 десь у день; припустимо і триразове харчування. Що ж до лікувального харчування при ожирении, гастрит, коліть та інших захворюваннях, то дієту і режим харчування призначає врач.

ІНТЕРВАЛИ МІЖ ПРИЙОМАМИ ПИЩИ.

Теперь про інтервалах між прийомами їжі. Ідеальним з фізіологічної точки зору було б розпочати черговий частування тільки тоді ми, коли закінчиться перетравлювання їжі, з'їденою попередній прийом. До цього слід додати, що травні органи, як будь-який інший орган людського тіла, потребують періодах спокою. І, нарешті, травлення надає певним чином впливати попри всі процеси, які у організмі, зокрема на діяльності центральної нервової системи. Сукупність цих умов призводить до того, що з звикла до розміряному харчуванню людини у потрібне з’являється нормальний апетит. Однією з показників тривалості акта травлення служить час видалення їжі з шлунка. Встановлено, що з нормальної роботі шлунка та інших органів травлення процес перетравлення їжі триває близько чотирьох годин. Кожен приймання їжі призводить до більш-менш висловленому зміни стану центральної нервової системи. Після їжі, особливо багатою, настає деяка апатія, знижується увагу, розслаблюється воля, людини хилить до сну, тобто, мовою фізіолога, падає умовно-рефлекторна діяльність. Такий стан центральної нервової системи, наступаюче відразу після їжі, триває залежно від достатку прийнятої їжі протягом години чи трохи більше. Потім усе ці відчуття згладжуються, і, нарешті до кінця на четверту харчової центр входить у нормальний стан — знову з’являється апетит. І якщо краще людина, який звик до режиму, не поїсть своєчасно, в нього настає слабкість, знижується увагу, падає працездатність. Причому апетит може зникнути. Якщо систематично запізнюватися із їжею чи є повний шлунок, нормальна діяльність травних залоз порушується, травлення засмучується. Більше тривалий проміжок між прийомами їжі в період нічного сну, але вона ні перевищувати 10—11 годин. Спільним правилом є що: між невеликими прийомами їжі інтервали можуть і короткими (2—3 години), але їсти раніше, як за 2 години після попередньої їжі, недоцільно. У середньому ж перерви між їжею мають становити 4—5 годин. Важливе значення має розподіл добового харчового раціону, тобто складання меню. Тут поєднуються питання кількості їжі, якісного її складу і послідовності у прийомі окремих страв. Загальна кількість їжі, споживаної людиною на добу, разом із рідкими стравами, і напоями становить близько 3 кілограмів. Сніданок — перший приймання їжі після сну. Під час нічного сну все з'їдене напередодні переварилося, всіх адміністративних органів тіла, зокрема і травні, відпочили і склалися сприятливі умови їхнього подальшої роботи. Вчені, займаються питаннями харчування, схиляються до того, що снідати треба обов’язково, незалежно від цього, фізичної чи розумової діяльністю займається людина. Йдеться може йтися тільки у тому, яку частина раціону мусить мати сніданок. Вважається, що людина займається фізичним тру будинок, то сніданок мусить мати приблизно 1/3 денного раціону як у своєму обсягу, і по живильним цінності. Якщо ж людина фізичного праці з'їдає незначний за обсягом і харчової цінності сніданок або ще гірше — починає працювати натщесерце, він неспроможна працювати з повним навантаженням, причому працездатність в нього падає значно. Зараз стало модним, особливо серед робітників розумової праці, обмежуватися на сніданок філіжанкою кави чи чаю. Посилаються у своїй на відсутність часу й апетиту. І те й інше — результат неправильного життя, загального режиму, зокрема та режиму харчування. Наведення ладу у режимі харчування (як, втім, і в усьому спосіб життя) цілком у силах людини, і той, хто хоче, може їх подолати шкідливу звичку неправильно харчуватися, а до речі, відмовитися і південь від шкідливих звичок, як-от зловживання спиртним і курение.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Підбиваючи підсумки вищесказаного, хотілося б звернути увагу, що вони мислителі минулого пов’язували поміркованість в їжі як зі здоров’ям людини, але й його моральним станом. Давньоримський філософ Руф Музоний думав, що «наш борг — є не для життя, а чи не для задоволення, за умови що хочемо слідувати прекрасному виреченню Сократа у тому, що у нас саме більшість людей живе у тому, щоб є, він, Сократ, їсть у тому, щоб жити». А сам Сократ своє ставлення до харчування висловив так: «Остерігайся будь-якої їжі і пиття, які спонукали б тебе з'їсти більше, скільки вимагає твій голод і бажання». Вчені стверджують, що у основі більшості хвороб сучасної людини лежить неправильне харчування. А закладається звичка у його сім'ї. Знання принципів раціонального харчування і чітке проходження їм у практиці забезпечать всім членів родини міцне здоров’я та бадьорість, можливість жити повноцінним, цікавою жизнью.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ.

1. Михайлов В. С. та інших. «Культура харчування і душевному здоров'ї семьи».

2. Малахов Р. П. «Цілющі силы».

3. Левашова Є. М. «Смачно і быстро».