Признаки державності, відбиті в епосі «Манас»

Признаки державності, відбиті в епосі «Манас»

Первые інформацію про кыргызах наводить китайський історик Сыма Цянь в 99 р. е. Він писав, що гуни підкорили Царство Гэгунь в 201 р. е. Термін «гэгунь» китаистами прочитується у вигляді «кыргыз».

2003 рік у Киргизстані в Міжнародному масштабі оголошено роком державності кыргызов. У зв’язку з цим перед істориками, археологами, етнографами стала завдання глибше досліджувати цю проблему.

При розгляді питань державності кыргызов досі ми спираємося в основному лише на на повідомлення китайських істориків. Як важливого джерела можна повернеться багатющого усному творчості кыргызов, передусім всесвітньо відомому героїчного епосу «Манас». Нове значення цьому додав президент Кыргызской Республіки, видавши 2002 р. книжку «Кыргызская державність, і народний епос „Манас“».

Эпос містить у своїх поетичних рядках безліч историко-этнографической інформації, зокрема відомості, що підтверджують наявність державності у древніх кыргызов. Насамперед, в епосі «Манас» неодноразово згадуються різні атрибути і символи держави: печатку (мooр), прапор, прапор, прапор (туу, асаба, байрак, желек). Атрибути структурі державної влади видно в згадці про епосом ханської корони (таажы) і соціальних термінів: хан, бек, бий, батир, сынчы (радник, знавець різних справ), чеченець (військовий експерт), кул (раб) і др.

Эпос «Манас» у мистецькій формі відбив у рядках події і етнографічні реалії, починаючи з гуннского часу (з III в. е.) і закінчуючи початком XX в. Наприкінці XIII в. держава енисейских кыргызов (VI-XIII ст.) занепало під впливом монголів, які переселяли кыргызов в глибинні райони Азії. Ця деталь, і навіть переселення кыргызов з Алтаю на Ала-Тоо дуже влучно позначилося в епосі. «Манас» розповідає і спробах відродження державності кыргызов.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.