Кармен. де Меріме Просперо

Кармен. де Меріме Просперо

КАРМЕН Новела (1845) Ранньою восени 1830 р. допитливий учений, у ньому вгадується сам Меріме, наймає в Кордове провідника і вирушає шукати древньої Мунды, де сталося останнє переможне іспанське бій Юлія Цезаря. Полуденний, спека змушує її шукати притулку в тінистому ущелині. Але місце біля струмка вже зайнято. Назустріч оповідачеві піднімається спритний, сильний малий з похмурим поглядом, гордої поставою гімназистка і світлими волосами.

Путешественник обеззброює його настороженість запрошенням розділити з нею сигару і трапезу, далі вони продовжують шлях разом, попри красномовні знаки провідника. Потім зупиняються на нічліг у віддаленій венте. Супутник кладе поруч мушкетон і засинає сном праведника, вченому ж ми спиться. Він виходить із будинки і бачить скрадливого провідника, що збирається попередити уланський посаду, що у венте зупинився розбійник Хосе Наварро: за поимку його обіцяно двісті дукатів. Мандрівник попереджає супутника про небезпечність. Нині вони пов’язані узами дружбы.

Вчений продовжує свої розшуки у бібліотеці домініканського монастиря в Кордове. Після заходу сонця він гуляє по березі Гвадалквівіру. Котрогось вечора на набережній щодо нього підходить жінка, одягнена як гризетка, з пучком жасмину в волосах.

Она невисока, молода, добре складена, й мала величезні раскосые глаза.

Ученого вражає її дивна, дика краса і особливо погляд, почуттєвий і дразнящий. Він пригощає її сигаретами, дізнається, що її звуть Кармен, що вона циганка й уміє гадати. Він просить дозволу проводити її додому і чи показати їй власне мистецтво. Але ворожіння перервано від початку — розкривається двері, у кімнату з лайками вривається закутаний в плащ мужчина.

Ученый • дізнається у свого друга Хосе. Після лютою перепалки з Кармен на незнайомому мові Хосе виводить гостя з і вказує шлях гостинице.

Ученый виявляє, що він тим часом зникли золоті годинники з боєм, такі сподобалися Кармен. Засмучений і посоромлений учений залишає місто. Через кілька місяців знову перебувають у Кордове і дізнається, що розбійник Хосе Наварро заарештований і чекає страти у в’язниці. Цікавість дослідника місцевих моралі спонукає вченого відвідати розбійника і вислухати його исповедь.

Хосе Лисаррабенгоа розповідає йому, що він баск, народився Элисондо і належить до стародавньому дворянського роду. Після кривавої бійки утікає з рідного краю, входить у драгунський полк, служить ретельно і ГЗК стає бригадиром. Але якось, з його нещастя, його адміністрації призначили в варта на севильскую тютюнову фабрику. Тієї фатальну п’ятницю він вперше побачила Кармен — своє кохання, яка принесла лише один борошно і погибель.

Вместе з іншими дівчатами йде працювати. У роті в неї квітка акації, і ступає вона, поводячи стегнами, точно молода кордовская кобилиця. За дві години викликають наряд, щоб припинити криваву сварку на фабриці. Хосе повинен відвести за грати призвідницю сварки Кармен, яка занапастила ножем обличчя одній з робітниць. По дорозі та. розповідає Хосе зворушливу історію тому, що вона також із країни басків, в Севільї зовсім сама, її цькують як чужу, тому він і почала читати ніж. Вона бреше, як брехала все життя, але Хосе вірить їй і допомагає бігти. Натомість він розжалуваний і місяць відправили до в’язниці. Там то здобуває подарунок Кармен — хлібець з напилком, золотий монетою і двома піастрами. Але Хосе гребує бігти — військова честь утримує його. Тепер вона є простим солдатом. Якось він слід за годиннику біля будинку свого полковника. Під'їжджає екіпаж з циганами, запрошеними для звеселяння гостей. У тому числі Кармен. Вона призначає Хосе зустріч, вони відчувають разом щасливий вдень і вночі. При прощанні Кармен каже: «Ми квити. Прощай…

Знаешь, синку, як на мене, я трошки тебе покохала. Але вовку з собакою не ужитися ". Марно намагається Хосе знайти Кармен. Вона тільки тоді ми, коли не потрібно провести контрабандистів через пролам у міській стіні, який охороняє Хосе. Так, за обіцянку Кармен подарувати йому ніч порушує військову присягу. Потім він вбиває лейтенанта, якого наводить До собі Кармен. І стає контрабандистом. Певний короткий час він майже щасливий, оскільки Кармен іноді ласкава з нею — доти дня, як у загоні контрабандистів з’являється Гарсіа Кривий, огидний потвора. Це чоловік Кармен, якого їй нарешті вдається вихопити з в’язниці. Хосе та її «соратники «займаються контрабандою, грабують і часом вбивають мандрівників. Кармен служить зв’язковою і навідницею. Рідкісні зустрічі приносять короткий щастя і нестерпну боль.

Однажды Кармен натякає Хосе, що під час чергового «справи «можна було б підставити кривого чоловіка під ворожі кулі. Хосе воліє вбити суперника в чесному поєдинку і мені стає ромом (по-циганськи чоловіком) Кармен, але він дедалі більше тяготиться його нав’язливою любов’ю. Він пропонує їй змінити життя, виїхати до Новий Світ. Вона ж піднімає його за сміх: «Не створено здобуття права саджати капусту ». Невдовзі Хосе дізнається, що Кармен захоплена матадором Лукасом. Хосе несамовито ревнує і знову пропонує Кармен виїхати до Америку. Вона відповідає, що їй в Іспанії добре, а жити з нею вона однак не буде. Хосе везе Кармен в відокремлене ущелині і знову і знову запитує, прозвучить за ним. «Любити тебе — не можу. Жити з тобою — не хочу » , — відповідає Кармен і зриває з пальця подароване їм кільце. У люті Хосе двічі утикає у ній ніж. Він ховає їх у лісі - вона завжди хотіла розраховувати на вічний спокій у лісі - і кладе зі світу каблучку й маленький крестик.

У четвертої, останньому розділі новели оповідач самозабутньо ділиться з читачами своїми спостереженнями над звичаями і мовою іспанських циган. Насамкінець він наводить багатозначну циганську прислів'я: «У наглухо закритий рот мусі закритий хід » .

Кармен — іспанська циганка Карменсита. Оповідач, историк-француз, зустрічає їх у 1830 р. в Андалусії, а пізніше дізнається її історію від неї коханця, чекає на страти розбійника на прізвисько Хосе Наварро. Хосе, який був унтер-офіцером в Севільї, зустрів До., коли він працювала там на тютюнової фабриці. Змушений заарештувати за бійку з іншого робітницею, він відпускає її, піддавшись раптово раптової пристрасті; До. стає його коханкою. Приревнувавши її до офіцера свого полку, він вбиває суперника та змушений приховуватися від суду. До. укриває його й виводить на ряжку розбійників і контрабандистів, котрі грабують багатих мандрівників, яких циганка залучає у боргову пастку своєю красою. Тут у Хосе з’являється новий суперник — чоловік До., жорстокий бандит, втікши з в’язниці; вбивши у поєдинку та її; Хосе стає сама її чоловіком, але До. не сприймає його претензій на влада і одноосібне володіння; У Кордове вона збігається з тореадором Лукасом, і тоді Хосе, якому «набридло вбивати коханців «До., веде їх у гори, щоб зрадити смерті; вона відмовляє попри пропозицію разом виїхати до Америки і мужньо вмирає, не намагаючись ні втекти, ні вимолювати прощення. Хосе, над силах пережити смерть улюбленої, здається владі й йде ешафот. До. — розбійниця, вона соучаствует в грабежі та вбивства і самі знаходить смерть від кинджала. Любов, що вона вселяє чоловікам, — романтично жорстока і шалена пристрасть. Непостійність До. трактується в новелі М. не як вияв слабкої жіночої натури, бо як фанатична відданість романтичного індивіда ідеї свободи («Кармен завжди буде вільна. Кальи вільної вона і кальи помре »).

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.