Порушення справи про банкрутство
Крім документів, передбачених Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, до подання боржника додаються документи: що підтверджують наявність заборгованості, і навіть нездатність боржника задовольнити вимоги кредиторів повному обсязі; що підтверджують інші обставини, у яких грунтується заяву боржника. список кредиторів і боржників заявника з розшифровуванням кредиторської і… Читати ще >
Порушення справи про банкрутство (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Порушення справ неспроможність (банкротстве).
Дані питання регулює законами:
Про неспроможності (банкрутство): Федеральний закон від 08.01.1998 № 6-ФЗ // Збори законодавства РФ. 12.01.1998. № 2. ст. 222;
Про неспроможності (банкрутство) кредитних організацій: Федеральний закон від 25.02.1999 № 40-ФЗ// Збори законодавства РФ. 01.03.1999. № 9. ст. 1097.
Відповідно до ст. 28 Закону «Про неспроможності (банкрутство)» справи про її банкрутство юридичних осіб і громадян, зокрема зареєстрованих у ролі індивідуальних підприємців, розглядаються арбітражний суд за правилами, передбачених Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, особливостям, встановленими даним Федеральним законом.
Справи про політичне банкрутство юридичних осіб і громадян, зокрема індивідуальних підприємців, розглядає арбітражного суду за місцем перебування боржника — юридичної особи та за місцем проживання гражданина.
Заява про визнання боржника банкрутом приймається арбітражний суд, коли на вимоги на боржника — юридичній особі разом становлять не менш п’ятисот, а до боржника — громадянинові - щонайменше ста мінімальних розмірів оплати праці та зазначені вимоги не погашені протягом трьох месяцев.
У цьому справа про її банкрутство може бути передано в руки третейського суда.
Відповідно до ст. 30 вищевказаного закона.
Особами, що у справі про його банкрутство, є: боржник; арбітражного управляючого; конкурсні кредитори; податкові й інші уповноважені органи з вимогам по обов’язковим платежах; прокурор у разі розгляду справи про її банкрутство за заявою; державний орган у справах банкрутство і фінансового оздоровлення у разі, передбачених справжнім Федеральним законом; інші лица.
Провадження у справі про політичне банкрутство порушується арбітражний суд на підставі всі заяви про визнання боржника банкрутом, поданого обличчям, які звернутися у арбітражного суду відповідно до статтею 6 Федерального закону «Про неспроможності (банкротстве)».
У цьому заяву про визнання боржника банкрутом у зв’язку з невиконанням їм обов’язку зі сплати обов’язкових платежів то, можливо подано в арбітражний суд податковим й іншим уповноваженим органом, у цьому числі Пенсійного фонду Російської Федерації, Федеральним фондом обов’язкового соціального страхування, Фондом соціального страхування Російської Федерації, Державним фондом зайнятість населення Російської Федерации.
Заява боржника подається в арбітражного суду в письмовій формах. Зазначене заяву підписується відповідно керівником боржника — юридичної особи або посадовою особою, його який заміняє, або боржником — гражданином.
У заяві боржника мають бути зазначені: найменування арбітражного суду, куди подається зазначена заява; сума вимог кредиторів по грошовим зобов’язанням у вигляді, який не заперечується боржником; сума боргу відшкодуванню шкоди, заподіяної життю і здоров’я, оплаті і виплаті вихідної допомоги працівникам боржника, сума винагороди, належного до виплати з авторських договорами; заборгованість по обов’язкових платежах; обгрунтування неможливості задовольнити вимоги кредиторів у його обсязі; інформацію про прийнятих до виробництва судами загальної юрисдикції, арбітражними судами, третейськими судами позовних заявах на боржника, і навіть про виконавчих та інших документах, пред’явлених до безспірному (безакцептному) списанню; відомостей про наявність в боржника майні, зокрема про грошових засобах та дебіторської заборгованості; номери рахунків боржника на і інших кредитних організаціях, поштові адреси банків та інших кредитних організацій; відомості про наявність у боржника майна, достатнього покриття судових витрат за справі про його банкрутство; перелік доданих документов.
У заяві боржника вказуються й інші відомості, необхідні дня правильного дозволу справи про її банкрутство, і навіть можуть утримуватися наявні в боржника ходатайства.
Крім документів, передбачених Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, до подання боржника додаються документи: що підтверджують наявність заборгованості, і навіть нездатність боржника задовольнити вимоги кредиторів повному обсязі; що підтверджують інші обставини, у яких грунтується заяву боржника. список кредиторів і боржників заявника з розшифровуванням кредиторської і дебіторської заборгованостей і зазначенням поштових адрес кредиторів і боржників заявника; бухгалтерський баланс на останню звітну дату чи які замінять його документи, документи склад і вартості майна боржника — громадянина; рішення майна боржника — унітарного підприємства чи засновників (учасників) боржника — юридичної особи про обертання боржника в арбітражний суд заявою боржника, крім випадків, як у відповідність до справжнім Федеральним законом вказане звернення є обов’язковим; протокол зборів працівників боржника, у якому обрано представника працівників боржника до участі в арбітражному процесі у справі банкрутство, якщо вказане збори проведено до звернення должника.
Заява кредитора подається в арбітражного суду в письмовій формах. Заява кредитора — юридичної особи підписується з його керівником чи представником, а заяву кредитора — громадянина — цим громадянином чи його представителем.
У заяві кредитора мають бути зазначені: найменування арбітражного суду, куди подається заяву кредитора; найменування (прізвище, ім'я, по батькові) боржника та її поштову адресу; найменування (прізвище, ім'я, по батькові) кредитора та її поштову адресу; розмір вимог кредитора на боржника із зазначенням розміру які підлягають сплаті відсотків і неустойок (штрафів, пені); зобов’язання боржника перед кредитором, з яких з’явилася вимога, а також його виконання; докази обгрунтованості вимог кредитора, зокрема що набрало чинності в чинність закону рішення арбітражного суду, докази, що підтверджують визнання зазначених вимог боржником, виконавча напис нотаріуса; докази, що підтверджують підстави заяви кредитора; перелік докладених до подання кредитора документов.
З іншого боку, у разі, коли кредитором по грошовим зобов’язанням є Російської Федерації, суб'єкт Російської Федерації, муніципальне освіту, заяву кредитора то, можливо подано в арбітражного суду уповноваженим те що органом державної влади чи органом місцевого самоврядування (ст. 38). До заяви кредитора додаються документи про наділення органу, обращающегося в арбітражного суду, відповідними повноваженнями у встановленому законом порядке.
Відповідно до ст. 40 ФЗ «Про неспроможності (банкрутство)» прокурор вправі звернутися у арбітражний суд заявою прокурора про визнання боржника банкрутом: коли він виявлено ознаки навмисного банкрутства; коли в боржника є заборгованість по обов’язкових платежах; у сфері кредитора по грошовим зобов’язанням — Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації, муніципального освіти; у деяких випадках, передбачених справжнім Федеральним законом та інші федеральними законами.
Суддя арбітражного суду зобов’язаний прийняти заяву про визнання боржника банкрутом, подані із дотриманням вимог, передбачених АПК і ФЗ «Про неспроможності …», що виноситься визначення пізніше трьох днів із дня надходження зазначеного заяви до арбітражний суд.
Підготовка справи про політичне банкрутство до судового розгляду виробляється суддею арбітражного судна у порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації. У цьому за наявності заперечень боржника за вимогами кредиторів, податкових та інших уповноважених органів арбітражного суду перевіряє обгрунтованість заперечень должника.
Річ про політичне банкрутство має бути розглянуто в засіданні арбітражного судна у термін, не перевищує трьох місяців і від часу надходження всі заяви про визнання боржника банкрутом в арбітражний суд.
Порушення справи в самісінький арбітражному процессе.
У соотвтетсвии зі ст. 102 АПК.
Позовну заяву подається в арбітражного суду в письмовій формах. Воно підписується позивачем або його представителем.
У позовній заяві мали бути зацікавленими указаны:
1) найменування арбітражного суду, куди подається заявление;
2) найменування осіб, що у справі, та його поштові адреса;
3) ціна позову, якщо позов підлягає оценке;
4) обставини, у яких засновані позовні требования;
5) докази, що підтверджують підстави позовних требований;
6) розрахунок стягуваної чи оспорюваною суммы;
7) вимоги позивача із посиланням закони та інші нормативні правові акти, а за умови пред’явлення позову до кількох відповідачам вимоги до кожного з них;
8) інформацію про дотриманні досудового (претензионного) порядку врегулювання суперечки з відповідачем, коли передбачено федеральним законом для цієї категорії спорів або договором;
9) перелік доданих документов.
У позовній заяві вказуються й інші відомості, якщо необхідні для правильного розв’язання суперечки, і навіть наявні в позивача ходатайства.
Позивач за умови пред’явлення позову зобов’язаний направити іншим особам, бере участь у справі, копії позовної заяви про і прикладених щодо нього документів, які в них отсутствуют.
До позовної заяви додаються документи, подтверждающие:
1) сплату державного мита в встановлених порядку і размере;
2) напрям копій позовної заяви про і прикладених щодо нього документов;
3) дотримання досудового (претензионного) порядку врегулювання спору з відповідачем, коли передбачено федеральним законом для даної категорії спорів або договором;
4) обставини, у яких грунтуються позовні требования.
Якщо позовна заява підписано представником позивача, додається доручення, що підтверджує його повноваження на пред’явлення иска.
До заяви про спонуці укласти договір додається проект договора.
Питання прийнятті позовної заяви про суддя вирішує одноосібно. Суддя зобов’язаний прийняти до виробництва арбітражного суду позовна заява, подані з повним дотриманням вимог, передбачених АПК.
Про застосування позовної заяви про суддя приймає ухвалу. Зміст цього визначення можна викласти у визначенні про підготовку справи до розгляду в заседании.
Причому у відповідності зі ст. 110 АПК суддя відмовляє до прийняття позовної заявления:
1) якщо суперечка заборонена розгляду в арбітражному суде;
2) якщо є що набрало чинності в чинність закону ухвалене щодо спору серед тих ж особами, про те саме предметі і з тих ж підставах рішення чи визначення про яке припинення провадження у справі або про затвердження мирової угоди суду загальної юрисдикції, арбітражного суда;
3) тоді як виробництві суду загальної юрисдикції, арбітражного суду, третейського суду є справу з спору між тими ж особами, про те саме предметі і з тих ж основаниям;
4) якщо є що набрало чинності в чинність закону ухвалене щодо спору серед тих ж особами, про те саме предметі і з тих ж підставах рішення третейського суду, крім випадків, коли арбітражного суду відмовив у наданні видачі виконавчого аркуша на примусове виконання рішення третейського суду, повернув справа на новий розгляд у третейський суд, прийняв рішення, але розгляд у тому самому третейському суді виявилося невозможным.
Про відмову прийнятті позовної заяви про суддя приймає ухвалу, яке іде особам, бере участі у справі, пізніше п’яти днів із дня його поступления.
До того ж суддя зобов’язаний повернути позовна заява і докладені до нього материалы:
1) а то й дотримані форма і змістом позовної заяви про, встановлених у статті 102 АПК;
2) якщо позовна заява не підписано чи підписано обличчям, не що мають підписувати його, або обличчям, посадове становище якого не указано;
3) якщо справа непідсудна даному арбітражному суду;
4) а то й представлені докази напрями іншим особам, бере участі у справі, копій позовної заявления;
5) а то й представлені документи, що підтверджують сплату державного мита в встановлених порядку і розмірі, а випадках, коли федеральним законом передбачена можливість відстрочки, розстрочки сплати державного мита чи зменшення її розміру, відсутня клопотання над цим або клопотання отклонено;
6) якщо позивач не представив документи, що підтверджують дотримання досудового (претензионного) порядку врегулювання суперечки з відповідачем, коли передбачено федеральним законом для цієї категорії спорів або договором;
7) тоді як одному позовну заяву з'єднані кілька вимог до одній або кільком відповідачам, коли ці вимоги пов’язані між собой;
8) а то й представлені докази звернення до банку чи інше кредитне установа по одержання з відповідача заборгованості, коли він відповідно до Закону, іншому нормативному правовому акту чи договору мусить бути отримана через банк чи інше кредитне учреждение;
9) якщо винесення визначення ухвалення позовної заяви про до виробництву від позивача надійшла позовна заява про повернення позовної заявления.
У цьому повернення позовної заяви про не перешкоджає вторинному поводження з ним саме в арбітражного суду загалом порядку після усунення допущених нарушений.
Обличчя, використовується у справі, вправі направити арбітражному суду відгук позовна заява із фотографією документів, підтверджують заперечення проти позову, вчасно, який би надходження відкликання на день розгляду справи, і речові докази посилання іншим особам, бере участі у справі, копій відкликання й аналізу документів, які вони мають отсутствуют.
У відгуку указываются:
1) найменування арбітражного суду, куди іде отзыв;
2) найменування позивача і номер дела;
3) у разі відхилення позовних вимог мотиви повного чи часткового відхилення вимог позивача із посиланням закони та інші нормативні правові акти, і навіть на докази, обгрунтовують возражения;
4) перелік докладених до відкликанню документов.
У відгуку можуть бути вказані інші відомості, і навіть наявні в відповідача ходатайства.
Відкликання підписується обличчям, бере участі у справі, або його представником. До відкликанню, підписаного представником, додається доручення, що підтверджує його повноваження ведення дела.
З іншого боку, відповідач вправі до ухвалення рішення щодо справі пред’явити до позивачеві зустрічний позов до розгляду його що з початковою иском.
Під час підготовки справи до судового розгляду відповідно до ст. 112 АПК суддя виробляє такі действия:
1) розглядає питання про притягнення до брати участь у справі іншого відповідача чи третього лица;
2) сповіщає зацікавлених осіб про виробництві по делу;
3) пропонує особам, бере участі у справі, інших організацій, їх посадових осіб виконати певні дії, зокрема уявити документи і є дані, що мають значення до розв’язання спора;
4) перевіряє относимость і допустимість доказательств;
5) викликає свидетелей;
6) розглядає питання про призначення экспертизы;
7) спрямовує іншим арбітражних судах судові поручения;
8) викликає осіб, що у деле;
9) вживає заходів до примирення сторон;
10) вирішує про виклик керівників організацій, що у справі, щоб зробити объяснений;
11) вживає заходів щодо забезпечення иска.
Суддя робить та інші дії, створені задля забезпечення правильного та необхідність своєчасного дозволу спора.
Порядок видачі арбітражний суд виконавчих листов.
Судові акти, які вступили до чинність закону, виконуються усіма державними органами, органами місцевого самоврядування й іншими органами, організаціями, посадовими особами та громадянами на території Російської Федерації гаразд, встановленому АПК РФ.
Примусове виконання судової акта виготовляють підставі виконавчого аркуша, що його видають арбітражний суд, він прийняв цей акт.
Відповідно до год. 2 ст. 198 АПК виконавчого листа видається стягувачеві після вступу судового акту на чинність закону. Виконавчий лист на стягнення коштів у дохід бюджету іде податковому органу за місцем розташування боржника. Виконавчий лист на стягнення коштів іде взыскателем банку чи іншому кредитному установі, а інших випадках — судовому исполнителю.
Якщо судовий акт прийнятий у користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів або якщо виконання має вироблятися в різних місцях, видаються виконавчі аркуші з зазначенням тієї частини судового акта, що підлягає виконання у цій виконавчому листу.
Відповідно до ст. 200 АПК РФ в виконавчому аркуші повинні прагнути бути указаны:
1) найменування арбітражного суду, який виказав виконавчий лист;
2) справа, яким видано виконавчого листа, та її номер;
3) дату прийняття судового акта, що підлягає исполнению;
4) найменування взыскателя і боржника, їх адреса;
5) резолютивну частина судового акта;
6) дата вступу судового акту на законну силу;
7) дата видачі виконавчого аркуша" й його действия.
Якщо видачі виконавчого аркуша арбітражний суд надано відстрочка чи розстрочка виконання судового акта, у ньому вказується, з якого часу починається споживачів протягом терміну дії виконавчого листа.
Виконавчий лист підписується суддею і завіряється гербовою печаткою арбітражного суда.
Що стосується втрати виконавчого аркуша арбітражного суду, прийняв судовий акт, може за заявою взыскателя видати дублікат. Заява то, можливо подано до закінчення терміну, встановленого для пред’явлення виконавчого аркуша до виконання. Воно у засіданні арбітражного судна з повідомленням взыскателя і боржника замовним листом з повідомленням вручення, проте їх неявка перестав бути перешкодою до розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься визначення, яке іде стягувачеві і боржникові. Визначення може бути обжаловано.
Список використаної литературы.
Арбитражно-процессуальный кодекс РФ.
Про неспроможності (банкрутство): Федеральний закон від 08.01.1998 № 6-ФЗ // Збори законодавства РФ. 12.01.1998. № 2. ст. 222;
Про неспроможності (банкрутство) кредитних організацій: Федеральний закон від 25.02.1999 № 40-ФЗ// Збори законодавства РФ. 01.03.1999. № 9. ст. 1097.
Коментар до Арбітражному Процесуальному Кодексу Російської Федерації // Під ред. В.Ф. Яковлєва, М. К. Юков. Юридична фірма КОНТРАКТ; ИНФРА М, 1997.