Анотація. 
Структура готовності майбутніх учителів початкових класів у контексті сучасних вимог професійної освіти

Стаття розкриває тезу про те, що професійна готовність майбутніх учителів є складним структурним утворенням. Автор висвітлює підходи науковців щодо структури готовності майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності. У статті розкрито зміст компонентів готовності, охарактеризовано мотиваційну, змістову, процесуальну, комунікативну складові готовності. Автор доходить висновку, що всі компоненти готовності пов’язані між собою, зміни в одному з них впливають на зміни в іншому. Стійке поєднання й високий рівень реалізації зазначених компонентів створюють внутрішні ознаки сформованої професійної готовності педагога.

Ключові слова: учитель початкової школи, підготовка майбутніх учителів, готовність до педагогічної діяльності, професійна готовність, структура готовності, компоненти готовності, початкова освіта.

готовність майбутній вчитель початковий.

Вступ

Актуальність проблеми. В умовах модернізації національної системи освіти постала необхідність переосмислити нагромаджену практику підготовки педагогів. Сучасна початкова школа характеризується системними змінами у структурі та змісті навчального процесу, що зумовлює необхідність підготовки вчителя нової формації як професіонала, здатного до формування, розширення та збагачення досвіду молодшого школяра. Якість професійно-педагогічної підготовки визначається готовністю майбутніх учителів. Сьогодні система освіти в Україні висуває оновлені вимоги до наявного рівня готовності випускників вищих навчальних закладів до професійної діяльності.

У педагогіці та психології вищої школи досліджується професійно-педагогічна підготовка майбутнього вчителя початкових класів як компетентного, здатного до саморозвитку: підготовка майбутнього вчителя початкових класів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти (Н. Бібік, О. Савченко), загальні принципи організації педагогічного процесу та основні напрями конструювання змісту психолого-педагогічної підготовки, що забезпечують формування вчителя-дослідника, який перебуває у постійному пошуку ефективних і раціональних методів навчання і виховання (Л. Хомич), формування творчої особистості майбутнього вчителя (Н. Кічук, С. Сисоєва), організація професійного самовиховання майбутніх учителів початкових класів (О. Кучерявий), формування етичної компетентності майбутніх учителів початкових класів (Л. Хоружа) та ін.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що поняття готовності є предметом досліджень як психологів, так і педагогів. Проблему готовності досліджували В. Бондар, А. Капська, О. Ярошенко та інші. Готовність до професійно-педагогічної діяльності вивчали О. Кучерявий, А. Линенко, С. Максименко, О. Пелех, В. Сластьонін, О. Щербаков та ін. Шляхи, засоби, методи формування готовності до різних видів педагогічної діяльності виділяли у своїх працях Л. Арчажникова, Т. Садчикова, А. Немировська та ін. Учені розглядають готовність як установку (Д. Узнадзе), особливий психічний стан (О. Ухтомський, М. Левітов), наявність здібностей (Б. Ананьєв, С. Рубінштейн), якість, властивість особистості (В. Бондар, К. Платонов), складне особистісне утворення (С. Васильєва, М. Дьяченко, Л. Кандибович, Л. Кондрашова, А. Линенко). При цьому єдиного підходу щодо визначення поняття й компонентів готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності немає.

Мета статті - визначити структуру готовності майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності, виокремити основні компоненти та розкрити їх змістові аспекти.